CC BY
10водцев содержали в себе как стратагемы, так и детальные описания предшествующих сражений, что давало китайским полководцам огромное преимущество. Также китайская армия была постоянной, в то время как русская состояла из дружины, сельского и городского ополчения, а также наемных солдат. Русская дружина, которая одновременно была и советом князя, обладала возможностью отказа от исполнения приказа в случае единоличного принятия решения князем по тому или иному вопросу, в то время как китайский солдат должен был беспрекословно исполнять любой приказ.
Список литературы:
1. Богданова Н. А. К вопросу о роли стратагем в дипломатии Китая // Вестник РУДН. Серия: Международные отношения. - Москва: Российский университет дружбы народов, 2015. - №1. - С. 117125.
2. Евтихов О. В. Теория военно-политического лидерства в древнекитайских трактатах // Психопедагогика в правоохранительных органах. -Омск: Омская Академия Министерства внутренних дел Российской Федерации, 2010. - №1 (40). - С. 23-28.
3. Кузнецов В. А. Начало военно-философской мысли в древнем Китае // Вестник ЧелГУ. -Челябинск: Челябинский государственный университет, 2013. - №33 (324). - С. 129-134.
4. Лихачев Д. С. Военное искусство Древней Руси // Звезда. - Москва: Издательство «Художественная литература», 1943. - № 1. - С. 106-112.
5. Поляков А. Н. Становление территории Древней Руси // Вестник ОГУ. - Оренбург: Оренбургский государственный университет, 2012. -№4 (140). С. 95-104.
6. Фон Зенгер Х. Полное собрание 36 знаменитых китайских стратагем в одном томе. - М.: Изд-во «Эксмо», 2014. - 205 с.
7. Цзы С. -Искусство войны. - М.: ACT, 2018. - 225 с.
8. Штейн В. М. Исследования академика Н. И. Конрада по истории древнекитайского военного искусства. - М. : Китай. Япония. История и филология., 1961. - 267 с.
9. Mott W., Kim J. The Philosophy of Chinese Military Culture. - London : Palgrave Macmillan, 2006. -320 p.
УДК: 001.891:2543.2
Корчак А. М.
астрант кафедри археологи та спещальних галузей icmopu4Hoi науки Львiвський на^ональний утверситет iменi 1вана Франка DOI: 10.24412/2520-6990-2022-1124-32-35 М1ТРА1ЗМ НА БОСПОР1 У СВ1ТЛ1 НУМ1ЗМАТИЧНИХ ТА СКУЛЬПТУРНИХ ПАМ'ЯТОК
Korchak A. М.
phd student of the Department of Archeology and Special Branches of Historical Science Ivan Franko National University of Lviv
MITRAISM IN THE BOSPORUS IN THE LIGHT OF NUMISMATIC AND SCULPTURAL
MONUMENTS
Анотац1я
Зiбранo i проаналiзовано eidoMo^i про знахiдки на територи Пiвнiчного Причорномор 'я nредметiв, пов'язаних з проявами культу бога Мтри. Подано характеристику окремих сакральних пам'яток, вияв-лених на територи колишнього Боспорського царства. Розглянуто ¡'хнт можливий зв'язок з т. зв. «пон-ттським» варiантoм мiтраiзму, що проник у цей регioн у I ст. до н. е. Обтрунтовуеться, що причиною появи боспорського синкретичного образу Мтри-Аттка Тавроктона могли стати поширет там ста-туетки юного супутника Матерi бoгiв.
Abstract
Information on the findings of objects related to the cult of the god Mithras on the territory of the Northern Black Sea region is collected and analyzed here. The characteristics of some sacred monuments discovered on the territory of the former Bosporus Kingdom are given. There is considered their possible connection with the so-called "Pontic" version of Mithraism, which penetrated into this region in the 1st century BC. It is substantiated in this article that the statuettes of the young companion of the Mother of the Gods could have been the reason for the appearance of the Bosporan syncretic image of Mithras-Attis Tavrokton.
Ключов1 слова: Мтра, «римський» мiтраiзм, «понтшський» мтра'1'зм, Аттк, Швтчне Причорномор 'я, Боспорське царство, Понтшське царство.
Key words: Mithras, «Roman» Mithraism, «Pontic» Mithraism, Attis, the Northern Black Sea Coast, the Bosporus Kingdom, the Pontic Kingdom.
У I - IV ст. переважно в Ггалп та швшчних про-вшщях европейсько! частини Римсько! iмперii ве-
лико! ваги набрав культ бога Мири. Його поши-рення пов'язане переважно з розмщенням там рим-ських вшськових гаршзошв [8, с. 147-114]. Слщи
цього культу виявлено i в Пiвнiчному Причорномор'1, а саме на територи колишнiх давньогрецьких мiст Ольвiя, Херсонес i римського вшськового табору Харакс на миа Ай-Тодор у Криму. Зпдно ю-торiографiчних даних, мпра1зм у цей регюн принесли легюнери - фракiйцi за походженням. Археоло-гiчнi знахвдки свiдчать, що це був типовий «римський» варiант цього вiрування [7, 168-171; 11, с. 1-42; 14, с. 150-153; 15, с. 6-11].
Б№ш щкавими е прояви на територи Боспор-ського царства у I ст. до н. е., в часи володарювання
над цим регюном понтшсько! династп Мирщати-дiв, iншого напрямку мпра1'зму. Умовно його мо-жна назвати «понтшським». Сввдчениям цього мо-жуть служити виявленi на територй' Боспору тера-котовi статуетки, iнтерпретованi як Мпра-Аттю Тавроктон (Мiтра в образi Аттiса намагаеться вбити кинджалом бика), а також ряд шших артефа-ктiв.
Рис. 1. Mimpa-Ammic Тавроктон (за [Textes et monuments... 1896, fig. 17]).
Вказаш статуетки привертають увагу дослщ-ник1в починаючи з друго! половини Х1Х ст. - часу виявлення перших екземплярiв [17, s. 373; 19, р. 191-192]. Особливу увагу 1хнш штерпретаци присвятили вчеш Володимир Блаватський i Генадiй Кошеленко, у працi «Культ Мiтри у Швшчному Причорномор'1» (1966) [16]. Дослвдники вказували на те, що саме на Боспорi ввдбулося злиття кульпв Мири i Аттiса, оск1льки в шших регюнах еллшю-тичного свиу, зокрема в Малiй Ази, подiбних ана-логiй не виявлено, а в Панпкапе!, у майстернi коро-пласту I ст. до н. е., ввдкрито мiсцеве виробництво статуеток Мiтри-Аттiса [5, с. 18; 16, р. 18-19].
Висловлеш окремими европейськими вченими критичнi зауваження щодо цього були розглянутi у статтях «Ще раз про культ Мiтри-Аттiса на Бос-порi» [6, с. 184-190] i «Вiдкриття мiтреуму в Дурра-Европос та сучасна мiтраíстика» [3, с. 125-157]. Аргумент Ернеста Вшля про те, що вказаш статуетки не е зображенням ш Мири, ш Аттiса, а «Ерота в азiйськiй одеж1», було спростовано вiдсутнiстю факту виявлення хоча б одного зображення Ерота Та-вроктона [3, с. 155; 6, с. 184].
Стосовно думки Пера Бескова, що статуетки Мири-Атпса е сввдченням присутносп на Боспорi бiчноí гiлки мiтраíзму, яка одночасно юнувала разом iз основним «римським» напрямком, було вка-зано на той факт, що новi знахвдки аналогiчних те-ракот, знайдених пвд час розкопок Мiрмекiя та поселения пвд умовною назвою «Полянка» (5-6 км на захвд вiд мису Зюк - крайня швшчна точка Керчен-ського твострова) в останнiх десятилiттях ХХ ст., мають чiтку прив'язку до археолопчних шарiв I ст. до н. е. Ввдповвдно, це ввддме боспорськ1 знахвдки
ввд артефактiв «римського» мирш'зму знайдених у Пiвнiчному Причорномор'1 приблизно на два сто-лгття [3, с. 155; 6, с. 184].
При бiльш детальному поглядi на предмети археологи, можна знайти ряд додаткових пвдтвер-джень на користь факту поширення в Боспорсь-кому царствi при Мирвдатидах культу бога Мiтри. У першу чергу - це нумiзматичний матерiал. У пе-рiод, коли Боспором правив понтшський цар Мирь дат VI Свпатор (107 - 63 рр. до н. е.), у Паш1капе1, Фанагорп та Горгши карбували однотипш мiднi оболи. Часовi рамки появи цих монет визначають 90 - 79 рр. до н. е. На 1хньому авера викарбуване погруддя молодого мужчини в оздобленш зiрками фрiгiйськiй шапцi, якого пов'язують iз малоазшсь-ким богом Мюяця Меном [4, с. 185-187, табл. ХШ1, № 13-14; 9, Пантикапей № 201-3019, Фанагория № 207-3200, Горгиппия №№ 210-3140, 210-3284].
Варто поставити запитання: чи дiйсно на цих монетах зображений Мен? Особливу увагу тут слвд звернути на ввдсутшсть за плечима погруддя великого твтсяця - головного атрибуту цього бога. Певну пвдказку для розв'язання ше! проблеми можна знайти проаналiзувавши iконографiю окремих малоазшських монет, опублiкованих Вiльгельмом Рошером. На двох iз них з Трапезунду (Понт) часiв правлiния римських iмператорiв Александра Севера (222 - 235) та Гордiана III (238 - 244) викарбу-вано зображення вершника на бойовому конi, який рухаеться вправо - в сторону вiвтаря з палаючим вогнем. За В. Рошером - вершник представляе собою синкретичний образ Мена-Мiтри [18, 8. 144, М. й>, №№ 8-9].
Ц1е! ж думки певний час притримувався 1 Франц Кюмон. Проте тсля ввдкриття у 1933 - 1944 рр. на територи античного мюта Дура-Европос (Сх1дна Сир1я) залишк1в миреуму 1 пор1вняння зо-бражень на монетах з Трапезунду 1з виявленою у цьому святилищ1 фрескою бога-мисливця, дослщ-ник дшшов до висновку, що все-таки цим вершником е Мира [3, с. 139, 151].
Надзвичайно щкавим е рельеф на монеп, яка теж походить з Трапезунду 1 датуеться перюдом правлшня 1мператора Каракалли (211 - 217). Там вершник представлений у збшьшеному вигляд1 -показане лише його погруддя, а також голова 1 шия коня. Фртйська шапка увшчана характерними для шонографп бога Гелюса сонячними променями. Всупереч трактуванню В. Рошера, що це е образ Мена-Мтри [18, 8. 144-145, 1Ь, №9 10], цей атрибут члко вказуе лише на одного Миру. Доказом цьому може служити нум1зматичний матер1ал 1з Греко-Бактршського та Кушанського царств, який засввдчуе факт злиття образ1в Мири 1 Гелюса в еллшютичних крашах Близького Сходу [3, с. 152].
З огляду на вищесказане постае запитання: мо-жливо, на боспорських оболах представлений зовам не Мен, а Мира? Певною м1рою ця думка шд-тверджуеться словами Германа Бенгтсона, який за-значив, що «Мпр1дат... щлком усввдомлено тримався 1ранських традицш свое! династи, особливо маздш'зму, якому був в1рний усе свое життя» [2, с. 293].
Додатковим аргументом на користь цього та-кож може виступати помщена вище чола мужчини невелика восьмипроменева з1рка, обрамлена знизу маленьким швмюяцем - гербом Понту та Мир1да-тид1в. Цей знак можна також зустрии на реверсах мщних монет 5 р. до н. е. та 13/14 рр. н. е., карбова-них у р1зш перюди правлшня на Боспор1 онуки Мь трвдата VI Свпатора - цариц Динами. На аверсах цих же грошових знаков представлено звернений вправо профшь сонячного бога Гелюса (Мири?) [1, с. 196, № 1374, с. 198, № 1388]. До вищевказа-ного сл1д додати виявлену в Анап у 1906 р. золоту пластинку 1з штампованим зображенням Гелюса (Мири?) на колюнищ, над головою якого також по-мщеш з1рка (у цьому випадку шестипроменева) з швмюяцем [10, с. 127; 12, 1983, с. 68-78].
Шдтвердженням образу Мпри-мисливця на фресщ з миреуму в Дура-Европос та под1бних до нього зображень на монетах 1з Трапезунду може бути статуетка 1з поселення «Полянка», штерпрето-вана як «Атпс або Мен, який скаче на кош» [13, 1998, с. 435, рис. 3/4]. Як для Аттюа, вершник не мае оголених гениалш 1 великого швмюяця за пле-чима - головного атрибуту Мена. Натомють, тд пе-редшми ногами 1 тулубом коня проглядаються го-рельефи зв1р1в, под1бно до сцени полювання на фресщ в Дура-Европос. Уа перераховаш вище ар-тефакти переконливо сввдчать про проникнення на Боспор «понтшського» вар1анту мирш'зму тсля переходу цього регюну гад владу Мирщата VI Свпа-тора.
Якщо ж говорити про характерш лише для Бо-спору синкретичнi статуетки Мири-Атпса, важли-вим залишаеться питання 1хньо1 штерпретацп. Не заперечуючи слiв Ф. Кюмона про те, що «мабуть, жерц цих малокультурних крав були змушеш при-водити сво! народш божества у вiдповiднiсть до тих бопв, яким поклонялися правителi та знать» [8, с. 33] та твердження В. Блаватського i Г. Кошеле-нко про iснування у Боспорському царствi окре-мого культу Мири-Атпса [16, p. 18-19], спробуемо запропонувати дещо iнше пояснення. Можливо, коли i3 поширенням «понтiйського» мирш'зму на Боспорi постала потреба у створення жонографп його головного божества, за основу було взято вь домий i поширений на той час у цьому регюш образ Аттюа. Як згадувалось вище, у подiбний спосiб на Близькому Сходi було використано зображення Гелюса. Цiкавим е також i той факт, що на форму-вання вигляду самого Аттiса великий вплив мали скульптурнi зображення Ерота, чому можна знайти ряд свiдчень у 6-ти томному «Corpus Cultus Cybelae Attidisque».
Отже, у I ст. до н. е., тсля того як правителем Боспорського царства став понтшський цар Мирь дат VI Свпатор, у цьому регiонi почав поширюва-тися «понтiйський» варiант мирш'зму. Про це сввд-чить низка нумiзматичних, скульптурних i декора-тивно-ужиткових пам'яток. Зображення на боспорських оболах молодого мужчини у фртйсь-кш шапцi вказуе радше на образ Мири нiж Мена. Представления на панпкапейських статуетках Mi-три у виглядi Аттiса може вказувати на спробу за-позичити образ цього малоазшського божества на користь мпрш'сько! жонографп. У I ст. н. е. пам'ятки пов'язаш з культом Мири на Боспорi зни-кають. Можливо, це пов'язано iз змшою правлячо! династи у цьому царства
Лiтература
1. Анохин В. А. Античные монеты Северного Причерноморья. Каталог. Киев: Издательский дом «Стилос», 2011. 328 с.
2. Бенгтсон Г. Правители эпохи эллинизма / перевод с немецкого, предисловие Э. Д. Фролова. Москва: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1982. 391 с.
3. Бонгард-Левин Г. М., Гаибов В. А, Коше-ленко Г. А. Открытие митреума в Дурра-Европос и современная митраистика // Вестник Древней истории. № 1 (248). Москва: «Наука», 2004. С. 125-157.
4. Зограф А. Н. Античные монеты // Материалы и исследования по археологии СССР. Москва -Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1951. № 16. С. 12-262, таб. L.
5. Кобылина М. М. Изображения восточных божеств в Северном Причерноморье в первых веках н. э. Москва: «Наука», 1978. 216 с.
6. Кошеленко Г. А., Масленников А. А. Еще раз о культе Митры-Аттиса на Боспоре // Древности Боспора. Международный ежегодник по истории, археологии, эпиграфике, нумизматике и филологии Боспора Киммерийского. Том 6. Москва, 2003. С. 184-190.
7. Крапивина В. В. Рельеф с Митрой Таврок-тоном из Ольвии // Древнее Причерноморье. Краткие сообщения Одесского Археологического общества. Одесса, 1994. С. 168-171.
8. Кюмон Ф. Мистерии Митры / Перевод с французского Цветковой О. С. Санкт-Петербург: Евразия, 2000. 320 с.
9. Монеты Боспора. [Електронний ресурс] иКЬ: https://bosporan-kingdom.com (дата звернення - 6.11.2021).
10. Отчет императорской археологической комиссии за 1906 год. Санкт-Петербург, 1909. 166 с.
11. Ростовцев М. И. Святилище фракийских богов и надписи бенефициариев в Ай-Тодоре // Известия археологической императорской комиссии. Выпуск, 40-й. Санкт-Петербург, 1911. С. 142.
12. Сапрыкин С. Ю. Золотая пластина из Гор-гиппии // Вестник древней истории. № 1 (163). Москва: Издательство «Наука», 1983. С. 68-78.
13. Сапрыкин С. Ю., Масленников А. А. Люди и их боги: религиозное мировоззрение в Понтийском царстве // Человек и общество в античном мире. Москва: «Наука», 1998. С. 398-440.
14. Щеглов А. Н. Фракийские посвятительные рельефы из Херсонеса Таврического // Материалы и исследования по Археологии СССР. № 150: Древние фракийцы в Северном Причерноморье. Москва: Издательство «Наука», 1969. С. 135-177.
15. Щеглов А. Н. Раннехристианский марти-рий или Митреум? // Причерноморье. История, политика, культура. Выпуск VIII (III). Серия А. Античность и средневековье. Избранные материалы IX Международной научной конференции «Лазаревские чтения» / Под общей редакцией В. И. Кузи-щина. - Севастополь: Филиал МГУ в г. Севастополе, 2011. С. 6-11.
16. Blawatsky W. D. et Koschelenko G. A. Les cultes de Mythra an bort de la mer Noir. Leiden, 1966, 36 p.
17. Die antiken Terrakotten / Herausgegeben von Reinhard Kekule von Stradonitz. Band III2: Die Typen der figürlichen Terrakotten / bearbeitet von Franz Winter. Berlin und Stuttgart: Verlag von W. Spemann, 1903. II Teil. 480 s.
18. Roscher W. H. Einiges über Kult, Wesen und bildliche Darstellung des kleinasiatischen Mondgottes // Berichte über die Verhandlungen der Königlich Sächsischen Gesellschaft der Wissenschaften zu Leipzig. Philologisch-historische Classe. Leipzig, 1891. Dreiundvierzigster Band. S. 119-154. Taf. I-III.
19. Textes et monuments figurés relatifs aux Mystères de Mithra: publies avec une introduction critique par Franz Cumont. Tome second: Textes et monuments. Bruxelles, 1896. 554 p.
УДК001.8:327(477) «1944/1991»
Мщенко М. Г.
астрант кафедри мiжнародних eidnocun та гуматтарних студт Нацiонального педагогiчного yHieepcumemy iMeHi М. П. Драгоманова, Укра'ша
DOI: 10.24412/2520-6990-2022-1124-35-37 1СТОРИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ М1ЖНАРОДНИХ В1ДНОСИН УРСР У
1944-1991 РОКАХ.
Mishchenko M. H.
Postgraduate Student of Department ofInternational Relations and Humanities
Dragomanov National Pedagogical University,
Ukraine
HISTORICAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS OF THE STUDY OF INTERNATIONAL
RELATIONS OF THE USSR IN 1944-1991.
Анотацш.
У pоботi пpоаналiзованi основт методологiчнi засади вивчення мiжнаpодноi полтики Укратсько! Радянсько'1' Соцiалiстичноi Республки друго'1' половини ХХ столiття. Охарактеризован нау/Koei принципи та методи, як допомагають розкрити структуры, iстоpичнi, економiчнi, культурт, наyковi та iншi ас-пекти розвитку укра'тсько'1' дипломатп у 1944-1991 роках. Окреслено використання методологiчних т-стpyментiв для ефективного анал1зу iстоpичних подт, проце^в, явищ даного перюду.
Abstract.
The main methodological bases ofstudying the international policy of the Ukrainian Soviet Socialist Republic of the second half of the XX century are analyzed in the work. The scientific principles and methods that help to reveal the structural, historical, economic, cultural, scientific and other aspects of the development of Ukrainian diplomacy in 1944-1991. The use of methodological tools for effective analysis of historical events, processes, phenomena of this period is outlined.
Ключовi слова: мiжнаpоднi вiдносини, дипломатiя, Радянська Укра'та, методи дослiдження, принципи до^дження.
Key words: international relations, diplomacy, Soviet Ukraine, research methods, research principles.
