CC BY
24Т.М. ШЕВЧЕНКО
БОСПОРСБК1 ТЕРАКОТИ У ВИГЛЯД1 «БРЯЗКАЛЕЦЬ»
Глиняш «брязкальця» 3i своерщним рельефним зображенням на лицьовш сторош давно вже видшено в окрему групу, розглянуто i атрибутовано. Однак, публнсац1я ново! знахщки в TipiTaiji [Шевченко, 2013], а також пошуки нових аргуменпв, дозволяють пце раз, piBHO через 40 роюв теля першого Грунтовного опрацювання цього типу теракот [Романовская, 1974] i через 10 теля останнього [Журавлев, 2004], звернутися до його анал1зу. Гадаю, нема потреби подавати втрете ипостраци та описи вщомих на цей час зображень. Пгсля останньог статп, присвячено! «брязкальцям», опублпеовано було лише одну нову знахщку [Ханутина, 2011, с. 226, рис. 1,3]. Замгсть того слщ окреслити основш риси шонографи. Головним персонажем зображення е малий ерот (або хлопчик без крил). Вш лежить на лож! (е подушка, хоч i не завжди), зазвичай пщгнувши ногу i тримаючи в руках (або тримаючись руками за) атрибута.
На сьогодш вщомо 14 таких вироб1в мкцевого виготовлення, знайдених на Eocnopi, i один прив1зний, який походить з Швденно-Захщного Криму (територи, що на час використання теракоти тежконтролювалася Боспором). Про три з них вщомо, що вони знайдеш загалом в Kepni, ще три - достов1рно з Пантшапею, дв1 - з сусщшх TiptiaKH (Аршинцево), 1лурата, а також з дальньо! хори (Ново-Вщрадне), в азшськш частин1 Боспору - по однш в Фанагори, Кепах i вщдаленому Таганроз1. Про ще одну неопублпеовану ф1гурку згадано в стато Д.В. Журавльова [2004, с. 275], однак те, що вона збер1гаеться в Казан1 не дае ¿нформац!! про мюце знахщки. До ii публшацй також невщомо, яким е зображення, тож вона враховуеться лише для визначення загально! кшькост1 цих пам'яток. Зображення на Bcix ¿нших, кр1м таганрозько!', фото яко\', на жаль, залишилося мен1 недоступним, точтше шшограф1чш схеми на лицьовш частиш мкцевих теракот, буде враховано у подальшому розгляд1 та в типолоп!', основш момента яко! представлеш на таблищ.
1хшми епшьними ознаками е, по-перше, форма: вони складаються з двох частин, що з'еднаними нагадують звужений донизу саркофаг або сучасну труну,на що вже вказувалося в лггератур1 [Журавлев, 2004, с. 276], а по-друге, зображення людини на лицьовш сторош. Останне визначення може здатися занадто широким, адже походження боспорських зразюв виводять i3 середземноморських зображень «немовлят на л1жечках» тзньоарха1чного i класичного перюду [Романовская, 1974, с. 165; Журавлев, 2004, с. 275; Winter, 1903, Taf. 271,1; Bertenstein, 1941, № 471 pi. 59,
№ 536, pl. 65; Higgins, 1954, р. 72—73, pl. 30,155—157]. Таю теракоти з пухкенькими немовлятами вадом1 в Еллад1 i в еллппстичний час, але на Bocnopi вони з'являються лише з I ст. н.е., вже у спрощеному, схематизованому вигляд1 [Романовская, 1974, с. 163—165; Ханутина, 2011, с. 226]. Однак, лише дв1 знахвдки (з Пантпсапея [Романовская, 1974, рис. 3,1] та 1лурата [Ханутина, 2011, рис. 1,3]) вщповщають цьому зразку. Ще на двох (з Ken [Журавлев, Ильина, 2002, № 234] i з Бельбека IV [Романовская, с. 165; Журавлев, 2004, рис. 2] персонажа зображено у випщвд дитини. Хоч останш й не зовшм вщповадають класичному типу: на бельбекському рельеф1 позшщ ерота бшып близька до тогочасно! кругло! скульптури (широко розставлеш ноги, наявшсть атрибупв, тощо), а на вироб1 з Ken змшено положения рук i додано характерних дляшзншшх фпурокатрибупв. Щодоycixшшихзображень, аце Юз 14 теракот, нема певност1, що перед нами дитина, чи то ерот, чи просто хлопчик. До того ж, на одному з них, з Ново-Вщрадного - тфал1чна фпурка.
Вим, «схож1сть до немовляти», на яку часто ор1ентуються дослщники, може залежати вщ часу виготовлення теракот, а вщповщно, ступеню стшпзованосп, схематичност1 зображень. Так, згаданий зразок з г. Мпрщат [Романовская, 1974, рис. 3,1] найближчий до середземноморських зразюв класичного перюду i може належати до першого етапу зображень на «брязкальцях». OirypKa з 1лурата шщбного вигляду, але ii знайдено в похованш II—III ст. н.е. [Ханутина, 2011, рис. 1,3, с. 226]. Тож майстер Mir виготовити п, фактично коппоючи вщом1 йому давн1 зразки. Наступним етапом, I ст. до н.е. -1 ст. н.е., датоваш ще пухкеньи ероти на виробах з Бельбека IV i Ken. Витягнутими, а через те дорослими, здаються безкрил1 персонаж! з Kepni [Романовская, 1974, рис. 3,4] i з Аршинцево [Романовская, 1974, рис. 3,2] того ж перюду. Фпурки третього етапу (починаючи з т1р1таксько\", II ст. н.е. i включаючи керченсью зразки [Романовская, 1974, рис. 3, 3,5]) остаточно втрачають пластику, однак зображення ще не настшьки умовш, як на рельефах наступного перюду.
I нарешп, на останньому, четвертому еташ розвитку цих зображень ф1гурки дв1 з Kepni [Журавлев, 2004, рис. 4, 1,2] i по однш з ФанагорЙ [Кобьшина, 1956, с. 102, рис. 25,2] та Ново-Вщрадного [Романовская, 1974, рис. 2] показаш зовам спрощено i схематизовано. 3 них три стилютично близью, голови персонаж1в видовжеш i розширеш eropi, а кшщвки шод1 з!гнуп, шод1 пщнят1 або опущеш, нагадують тоню мотузочки. Та все ж вони, вочевидь, виготовлеш в форм1, тод1 як четверга ф1гурка з Ново-Вщрадного повшстю змодельована вручну. Можливо, тому i"i кшщвки у вигляд1 товстих валиюв прямими розкладеш в pi3Hi боки. Ycix ix слщ датувати завершальним етапом розвитку теракот цього типу - III ст. н.е.
Також змшювалася в 4aci форма само!' основи рельефу. Якщо спочатку пластичн1 зображення помщалися на «ложа» чотирикутно! форми з увппутими коротшими сторонами (очевидно, до II ст. н.е., остання - теракота з Т1р1таки), то в кшщ ц1 коротш1 сторони набувають складшшо! форми. Вони мають по два вигини i виступ м1ж ними.
Та найщкавпною змшою, у пор1внянш з першими зразками, е поява атрибупв. Лише на другому еташ розвитку цих зображень з'являються предмета в руках 230
персонаяав. Можливо саме щ предмета та ¿стога бшя них дадуть змогу зрозушти, кого зображали рельефи 1 кому були призначеш таю вироби.
Саме атрибута вир1зняють боспорсыа зображення серед уах шших. Незалежно вщ датування, е два основш способи розташування рук дитини на «брязкальцях»: 1) права опущена додолу, а Л1ва пщнята вгору (4 од.); 2) права рука, огорнувши все тшо, тримае предмет, розташований по шший бж вщ корпусу (4 од.). Положения рук на ще 4 зразках цього типу р1знорщне, хоча 2 з них явно походять вщ основних способ1в розташування. Наприклад, на одному з керченських екземшщнв [Журавлев, 2004, рис. 4,2] замють право! - л1ва рука вгор1, а шша внизу; на зразку з Аршинцево знов-таки л1ва, а не права, огортае все тшо 1 сягае протилежного боку вщ корпусу. Хоча тут, на вщмшу вщ дзеркальних аналопв, вщсутш атрибути. На зразку з Пантпсапея [Журавлев, 2004, рис. 4,1] обидв1 руки схематичного «яйцеголового» персонажа останнього етапу розвитку зображень на «брязкальцях» опущеш вниз. I, нарешп, як вже вказувалося, руки фпурки з Ново-Вщрадного [Романовская, 1974, рис. 2] можуть бути розкладет в р1зт боки тшьки тому, що вони вилшлеш вщ руки, тож майстров1 простиле було надати ш саме тако! форми.
Таким чином, залежно вщ особливостей зображення, умовно можна видшити три основш групи фпурок розглядуваного типу. Цей розподш представлено на таблищ, де окремо видшено питания наявност1 атрибуту, рис дитячого зображення, а також крил як показника зображення еропв, або амур1в, яюцо розглядати 1'х в межах римсько! м1фологп. До таблищ, кр1м двох вказаних, не увшшло зображення з Бельбеку IV, виконане в шзньоеллппстичнш манер1, оскшьки воно е прив1зним, а не мюцевим, хоча це не значить, що воно не буде використовуватися для пор1внянь.
За результатами такого розподшу вдалося виявити, що ф1гурки першого вар1анту найбшьш насл1дують середземноморсью зразки класичного перюду. Повторюеться поза персонажа в ус!х випадках, кр1м одного схематичного, наявна подушка. Другий вар1ант однозначно зображае якийсь сюжет. Персонаж в ус1х випадках тримае птаха (неоднозначна лише атрибуц1я, лише зображення з Кеп, про що йтиметься дал!), кр!м того, в одному - ще й ф1м1атерш (в публшац1ях вщомий як «сп1ралепод1бний предмет», аргументац1я пропонуеться дал1). Причому багато ознак свщчить про те, що ц1 зображення 1-х ст. н.е. теж походять вщ класичних зразюв: у трьох випадках наявшсть подушки, в шших трьох - схрещеш чи просто пщгнуп ноги. Однак основна щея тут вже не навколо само! сплячо! дитини, а навколо того, що вона бореться з птахом, або в бшьш схематичних зображеннях - просто тримае його.
Прикладом тако! композици е знахщка 2006 р. на Т1р1тащ розкопками пщ кер1вництвом В.М. Зшька (к.о. 129). Вона збер1гаеться в фондах Керченського заповщника пщ шв. № КТ 3957. Теракоту виявлено в нижньому шар1 заповнення буд1вл1 у твтчно-захщнш частиш розкопу XXVI [Зинько В., Зинько А., Бейлин, 2006, л. 56, 58, рис. 1.403,3]. Тож вона долучаеться до тих, яю не стосувалися поховання. Серед матер1алу, виявленого в тому ж шар1, щкавими е знахщки лшного свгтильника 1 невеличких кружк1в [Зинько В., Зинько А., Бейлин, л. 57, рис. 1.402, 9,10]. Останш
виготовлено 3i стшок посудин, pißHO оббитих по краях для отримання вщповщно! форми. У звт i'x названо гральними фшпсами, однак аналопчш знахщки в культових мюцях шших швшчнопричорноморських центр1в дають змогу ототожнювати таю вироби з вотивними кружками. Ix знаходять в домашшх i полкних святилищах, шо,ф з прокресленнями у вигляд1 лшш або i'x поеднань, зокрема у вигщщ л1гатур. Таким чином, можна реконструювати складов! якогось культового мюця: св1тильник як необхщний атрибут будь-якого ритуалу, який могли використовувати i для освгглення, i для розкурювання пахопцв, вотивш приношения i теракотовий oöepir. Саме остання знахщка, зважаючи на наявшсть зображень як джерела шформацп, могла б розказати, якому божеству присвячувалися щ ритуали, або ди яких божеств мали запобйти культов! обряди.
При опрацюванш ще!' теракоти в фондах заповедника вдалося прослщкувати наступи! особливост!. Виготовлено ii з мкцево! глини блщо-рожевого з вкраплениями чорного кольору. На поверхш - слщи бшо! обмазки в верхнш частин!. Рельеф вщтиснуто у форм!, зворотна сторона ув!гнута, загладжена. За вщомими аналогами, очевидно, що перед нами верхня половина виробу, який складався з двохр!вновеликих випуклих частин з кулькою всередиш. Шумоутворюючий елемент втратився, як i нижня половина виробу.
На майже готовому зображенш пальцями був притиснутий Hic (пщнятий знизу вгору), п!сля чого залишились в!дбитки. Таю поправки надали обличчю Tie'i масивност!, яку ми бачимо зараз - Hic став майже квадратний, непропорцшно великий i гострий (рис. 1). Ü4i видшеш невеликим заглибленням. Пщбор1ддя майже не видно, адже голова лежить на висоюй подушщ. У трактуванн1 обличчя основну увагу звернено на Hic; ny?uii щоки, кругле шдборщдя, без роздшу i вигишв надбр1вн1 дуги, малий лоб - все шби обрамляе основний акцент образу. Такими ж рисами i круглою формою обличчя надшеш вершники I—II ст. н.е. В ntieparypi Taxi зображення отримали назву «тип вершника з круглим обличчям» [Кобылина, 1961, с. 168, табл. XXXV, 4]. Круглим його робить форма валика, який обрамляе лоб, схематично передаючи обриси волосся.
Шворуч вщ зображення голови хлопчика хвилястим виступом показана стр1чка. Найвищою точкою рельефу е пщняте л1ве колшо. Також композицшно видшена права рука, що, огортаючи тулуб, простягаеться до предмета, розташованого з шшого боку. Стопа право! ноги неприродно вивернута назовн1. Злгва вщ колш - невиразн1 складки розстеленого пмат1я. Лгворуч вщ дитини, витягнувши шию, лежить великий птах. При уважному огляд1 можна зрозумгги, що це гуска: достатньо видно - чггким рельефом показан! дзьоб, хвют. Лапи пророблено прше, i'x заюнчення взагал1 важко розр1знити. Праворуч вщ ф1гурки плавний вигин, надто згладжений, щоб вбачати в ньому обриси крил.
Деяю детал1 важко вщгворити через фрагментаршсть вщлшо! частини теракоти. Верхнш край вщбитий над головою, на правш сторош сколи на piBHi голови, тали i кута само! покришки. Тож правий кут видно лише в обрисах. Геометричну форму
основи, на якш розташоване зображення, можна вщновити за лш1ями вцшшого лгвого краю - це прямокутник з увггнутими коротшими сторонами i зр1заними кутами.
Така форма основи, а також композищя i OKpeivri детал1 долучають знахщку до розглядуваного типу боспорських зображень. На деяких з вщомих аналопв спостеркаемо схоже положения шг (одне колшо шдняте), а також характерный рух право! руки: рука охоплюе тулуб i з шшо! сторони вщ корпуса притримуе якийсь предмет. Усе це вщповщае другому Bapiamy зображень на «брязкальщ» -це водоплавна птаха, розташована теж зл1ва вщ дитини [Романовская, 1974, с. 167, рис. 3, 3,5]. В одному з таких зображень з Пантшапея вбачали оленя, хоча це не вщповщае дшсносп [Силантьева, 1974, № 219, табл. 49,2, с. 36]. Можливе також поеднання зображення гуски i стралепод1бно зображеного ф1м1атер1я [Романовская, 1974, с. 167, рис. 3,4; Анфимов, 1987, рис. на с. 165].
На ф1гурках першого вар1анту рвдко, але теж помщали атрибуты. В одному випадку це виноград [Романовская, 1974, рис. 3,4]. 1нший випадок з Керч1 сумшвний, адже маленький предмет округло! форми в правш рущ персонажа може бути схематичным зображенням киста руки, адже вся ф1гура показана вкрай схематично [Журавлев, 2004, рис. 4,2]. Якийсь атрибут розташовано л1воруч вщ дитини на рельеф1 з 1луратсько! могили [Ханутина, 2011, с. 226, рис. 1,3]. Зображення тут бшып плавних форм, немовля шби трохи пухише. Позищя шг аналопчна, рук - вщр1зняеться: тут права рука спущена на колшо, а л1ва - пщнята вгору. Риси обличчя пор1внювати важко, оскшьки на шуратському зображенн1 вони не пророблеш. Ледь видим1 обриси предмета не дозволяють назвати його точшше. Це можуть бути просто складки розстеленого пмат1я. Та важливо те, що в цьому rani композицп мало м1сця надаеться атрибуту, вш передбачае центральне розташування дитини на площин1 поверхн1 рельефа. Такими ж е еллшютичш «брязкальця» [Романовская, 1974, рис. 3,1]. Шзшше, як на прггакському зразку, зображення головного персонажа немовби змщуеться праворуч. Тепер частину площини займае атрибут. Не виключено, що йому надаеться дедал1 бшьшо! семантично! значущост1.
За композицшним вирппенням i символшою зображення, т1р1такський зразок под1бний до «брязкалець» II—III ст. н.е. Стшпстично ж вш найближчий до зображень вершниюв I—II ст. н.е. [Кобьшина, 1961,табл.ХХХУ,4].Йомунепритаманшплавшсть лшш i хоча б прагнення до естетично! довершеноност1, властив1 для зображень на «брязкальцях» I ст. до н.е. - I ст. н.е., яи ще тяжпоть до принцишв еллш1стичного мистецтва. В той же час, вш не настшьки схематизований, як аналопчн1 зображення III ст. н.е. [Силантьева, 1974, № 219]. Тож за стшпстичними та шонограф1чними особливостями, його слщ датувати II ст. н.е.
За певних вщмшностей, yci вщом1 «брязкальця» мютять зображення одного й того ж персонажа - з птахом чи шшим предметом. В л1тератур1 дитяче зображення найчастше називають Еротом [Журавлев, 2004; Ханутина, 2011, с. 226], Осирюом [Романовская, 1974, с. 160, 168], або ж Гелюсом (Солом) [Терракоты... б/р]. Щоб
наблизитись до питания, кого зображено в теракот!, пропонуеться спочатку розглянути, що позначають атрибута лежачого немовлята.
Шд головою дитини - шдпрямокутний предмет, який найчастппе називають подушкою. Зазвичай видно обриси цього предмета. Подушка може мати форму паралелепшеда, тому виглядае зсунутою вл1во, як на знахщщ з поховання кшця I - початку II ст. н.е. на могильнику Бельбек IV [Журавлев, 2004, рис. 1,16, 2]. Також ш надавали обршпв прямокутника з ув1гнутими сторонами i гострими кутами, що спонукало дослщниюв вбачати в шй роги на mnoei персонажа [Анфимов, 1987, с. 165]. Уважно оглянувши характер зображень, важко розгледпи в цих продовгуватих виступах роги чи промеш Сола [Терракоты... б/р]. Тут слщ розр1зняти обриси подушки. На рельеф! з TipiTaïai ця частина не вцшла, однак нахил голови вказуе, що вона лежала на шдвищенш. Залишилась лише рельефно позначена лппя.
На раншх зразках першого Bapiamy вщ подушки спускаються прокреслеш паралельш риски, яю у цьому випадку нагадують бахрому [Романовская, 1974, рис. 3, 1; Ханутина, 2011, с. 226]. Рельефно позначен! лшп, здебшыпого на теракотах другого вар1анту, зазвичай не стосуються подушки. ïx ототожнюють з вшком 3i стр1чками [Романовская, 1974, с. 167; Журавлев, Ильина, 2002, № 234].
Biïm визначення «вшок 3i стр1чками» не 3oeciM вщповщае антачнш традици носшня i зображення вшюв на головах д1вчат i дп-ей. Стр1чки якщо й використовувалися в вшку, то для того, щоб обмотати його по всш довжиш i скршити йош кшщ [BurrThompson, 1963, р. 44—48]. Вони школи не звисають ш збоку, ш ззаду. Лише в Александрп були вщом1 вшки, яю зв'язувалися стр1чкою так, що ïï кшц1 опускалися на плеч1 [BurrThompson, 1963, р. 45]. Такий товстай вшок з'являеться на теракотах Ш ст. до н.е., його популярнють затухае в 1мпер1ал1стичний перюд, хоча в деяких античних центрах вш зображаетъся до II ст. н.е. Причому ближче до кшця його популярносп вшок, зображений на теракотових ф¡гурках, бшьш схожий на волосся, зачесане над лобом [BurrThompson, 1963, р. 47—48]. Те саме можна сказата i про анагпзоваш зображення з TipiTaKH i з Керч1 [Романовская, 1974, рис. 3,3]. «Вшок» настшьки низько посаджений над лобом, що може видатась i за стил1зовану зачкжу. Це доводять також паралел1 TipiTaKCbKoro зображення з ф¡гурками вершник1в. Волосся в них показане точно в такий самий cnoci6, але дивно було б ¡нтерпретувати ïx зач1ски як вшки. Слщ вщзиачити, що на рельефних зображеннях «брязкалець» вщокремлено показаш «стр1чки eimca» саме в тих композищях, де ерот тримае птаха в руках.
В цьому значент слщ розглянути зображення амура з гускою на римськш каме!" I ст. до н.е. - I ст. н.е. [Неверов, 1988, с. 98, № 185]. Не зважаючи на вщмшшсть в матер1ал1, стшпстищ i, звичайно ж, якосп виконання, за сюжетом воно надзвичайно близьке до TipiTaKCbKoï ф1гурки. Амур (або ерот) двома руками хапае за шию великого птаха. Правою рукою, що огортае гуску, вш притримуе скручене в пасмо полотно, яке розвиваеться за спиною. Те, що птах опираеться, показано його рухами: вш вщвертае голову i xbîct вщ дитини. 3 усього напрошуеться висиовок, що ерот намагаеться зв'язати йому шию. Внизу пщ завислими в польот1 персонажами лежить зппутий 234
вдвое предмет, один край якого з потовщенням, а шший опуклий. 3 тако! форми 1 характеру вые! сцени випливае, що це ковпак або мшок, яким ерот ловив лебедя, а вже схопивши за шию, кинув знаряддя додолу. Таке ж змагання з водоплавною птахою зображають, хоч I менш емоцшно, деяю з «брязкалець». Тож стр1чки в еротав на цих теракотах можуть трактуватися як таю сам1 смути полотна, якими головш геро! ловили або збираються зв'язати великих птах!в.
Цю думку пщтверджуе ще одна боспорська ф¿гурка з еротами [Ашек, 1849, рис. 77]. Центром зображення тут е Афродгта, а ероти розташоваш внизу, шби обрамляючи основну сцену (рис. 3). Кр1м традицшного ерота верхи на дельф1ш тут бачимо ще одного бшя водоплавного птаха. В цьому сюжета вш теж намагаеться накинути мотузку на лебедя. Тобто знову присутш «стр1чки», що недвозначно показують момент полювання на нього.
Боротьба ерота з водоплавною птахою широко представлена в круглш мшатюрнш пластищ. Тут вш теж з гускою, причому його рухи багато в чому близью до сцен, зображених в рельеф1 на «брязкальцях». Зокрема, нерщко використовуеться сюжет, коли гуска нахиляе голову, щоб вкусити ерота. Такою е статуетка з Фанагорп I ст. до н.е. - I ст. н.е. Тут дитину зображено стоячи, з зппутою правою ногою. Рукою ерот теж тримае гуску за шию, але майже бшя голови тварини, вище, н1ж на нашому зображенш [Кобылина, 1974, с. 28, № 84, табл. 31,4]. Гуска вщвертае голову, коли малий ерот правою рукою тримае и за шию, а л1вою - за дзьоб, на теракота, де ерота зображено у швоберта, стоячи на широко розставлених ногах [Ашек, 1849, рис. ЬХ1У; Кобылина, 1961, табл. XX, 1]. Ще одну таку фшурку було виявлено в могильному насиш на г. Мпрщат [Силантьева, 1974, № 168, с. 31, табл. 38,1]. Також ерот може тримати за шию швня, який намагаеться вкусити, як на теракота II ст. до н.е. з Пантакапея [Силантьева, 1974, табл. 38,3, с. 32, № 170]; на статуетщ друго! половини II - I ст. до н.е. з Кеп [Сорокина, Журавлев, 1993, рис. 5,5; Журавлев, Ильина, 2002, № 263, с. 71]; на фцурщ I ст. н.е. з Фанагорп [Кобьшина, 1974, табл. 31,5, № 85, с. 28]. В Т1рггащ теж вщома теракота зображення хлопчика 1 гуски поряд [Наливкина, 1952, с. 346, рис. 23,3]. Руки дитини пщнята вгору, хоча ва шпп риси показують близьюсть до зображень пухкого немовлятина «брязкальцях» першого вар1анту. Птах шби збираеться рвонути вперед на глядача, щоб утекти вщ дитини. Хоч персонаж! сприймаються н1би вщокремлено, така композищя може бути пов'язаною з зображеннями на «брязкальцях» 1 поеднувати два вар1анти композицп на них.
Усе це властиво провшцшно-римським витворам мистецтва. Деяю зображення на «брязкальцях» настшьки повторюють спос1б передач! деталей 1 манеру виконання, що складаеться враження, що зображення ерот1в у круглш пластищ були фактично скопшоваш в рельефних зображеннях на кришках «брязкалець». Особливо це стосуеться бельбекського зразка. Традицшно д!тей-ерот1в у II—I ст. до н.е. зображали стоячи з широко розставленими ногами. Розм1ри таких зображень майже р1вш рельефним зображенням ф1гурок лежачи (заввишки вщ 10 до 14 см). Теж на розставлених шжках сто1ть фпурка дитини (автором публ1каци названо!
д1вчинкою) з Пантпсапея, де гуску зображено праворуч вщ дитини [Финогенова, 1992, с. 242, рис. 14]. Зображення властиве характеру витвор1в кшця еллйпзму. Воно чггке, пластичне. Хоча пропорци тша вже змпцеш, живи надто видовжений, обличчя i кшщвки виглядають вже не пухкими, а звислими.
Зображення ерота, або куроса з птахом - голубом, гускою - в Греци вщом1 з ар-ха'1'ки [Winter, 1903, S. 161, № 2, 4]. В еллшютичний перюд такий сюжет використо-вувався у великш скульптур!, червонофпурному розпиа [див., напр..: Alscher, 1957, S. 104, № 45]. У Швшчному Причорномор'ï за межами Боспору фпурки з зображен-ням ерота бшя незм1рно великого птаха вкрай рщюсш, винятки одиничш (теракота з Свпаторшського краезнавчого музею Î3 Золото!" Балки [Вязьмитина,1970, с. 57, № 2, табл. 39, 2]). Та сама ситуацш з вщомими рельефними зображеннями на «брязкаль-цях». Yci вони походять з Боспору: Панпкапей, Кепи, TipiTaKa.
Також в Еллад1 в еллшютичний перюд ерота зображали сидячи верхи на великш водоплавнш irraci. На Bocnopi цей тип використовували i до перших статть нашо!' ери [Кобылина, 1961, с. 94—95, табл. XIV, 1]. Найчастппе немовля сидить на лебед1, хоча шод1 - на качщ [Bertenstein, 1941, № 700,pl. 85]. Зображення ерота, як i гусака, пов'язаш з культом Афродита. Афродпа з еротом на гусщ вщома в терают Тараса початку IV ст. до н.е. [Higgings, 1954, № 1308, р. 356]. Таким же, очевидно, е сюжет теракоти з Kep4i I ст. до н.е. - I ст. н.е. [Силантьева, 1974, табл. 37,3, № 167]. Хоча в публжацп персонаж! назваш жшками, нема сумшву, що менша фпурка, що сидить на гусщ, зображае дитину. Д1ти в терают не менш часто, н1ж жшки, зображалися в великих вшках [BurrThompson, 1963, р. 45—48]. Бшьша фпурка, якою представлено Афродпу, годуе гусака з 4ami. Можливо, Афрод1тою можна вважати iHmi зображення жшок з гускою [Ашек, 1849, рис. LXCIII; Пругло, 1970, табл. 43, 4]. Однак, зображувана шод1 носить на голов1 bîhok. Та й шип атрибута - колона, на яку спираетьсяодна з них, характерний жест (правою рукою притримуе лжоть л1во1) i пматш, що повшстю огортае ф1гуру, наближають ïx до образу скорботно!- жшки, поширеного в теракоп еллшстичного перюду. Зображенням колони позначали перехщ вщ життя до смерп, а руки, складеш в такий cnoci6, символ1зували скорботу. Гуска також нерщко використовуеться в поховальних сюжетах. Як i собака та твень, вона слугуе символом переходу в потойб1чне життя. Гадаю, корен1 поеднання таких символ1в слщ шукати в багатогранносп культу Афродита на Bocnopi, звертаючи особливу увагу на хтон1чний аспект.
TepaKOTOBi зображення дней в 6opoib6i з птахом, чи твнем, чи гускою в лггератур! здавна вважаються фиурками ком1чного характеру [Цветаев, 1894, с. 13 з шт.]. Btîm, в античнш niTepaiypi е вказ1вки на зв'язок водоплавного птаха 3i смертю й щеею родючосп [Ael. Var. Hist., I. 14; Paus. IX. 39, 2-3; пор.: Завойкин, 2006, с. 164-166]. Тож зважаючи на те, що багато з них знайдено в могилах, е bcî пщстави вважати ïx належними до поховального культу й уявлень про потойб1чне життя.
Таким чином, в рельефних чи круглих теракотових ф1гурках, дитина зображаеться з водоплавною птахою. Pi3Ha яккть зображення дозволяе р1зним дослщникам 236
штерпретувати 1х по-р1зному: як качок, гусей чи лебед1в. А можливо ш навмисне надавалося вигляду Tie'i чи шшо! птищ. Лебщь часто асощюеться з культом Аполлона [Селиванова, 1998, с. 397], хоча ще частпне, особливо в римський перюд, зображаеться з Афродшш.Загалом же водоплавш птахи близью до оточення Афродгги, про що свщчать i згадаш боспорсью теракотов1 зображення богиш (рис. 3). Зокрема, в вазопиа водоплавний птах може зам1няти образи Афродгги i ерота [Smith, 1967, р. 54]. Тож саме цей атрибут дозволяе з певшстю трактувати зображення безьфилих хлопчиюв з великими птахами як ер отав. 3 ФанагорЙ хлопчик з гускою або твнем
- з крилами, з Пантакапея аналопчш - без. Що ж до зображень на брязкальцях, то тальки ф1гурки друго! групи (з птахами в руках) надшеш крильми. Yci mini, першого i третьего вар1ант1в, безкршп.
На деяких «брязкальцях», як i на i'xmx перел1чених аналогах в круглш скульптур!, птахи не просто присутш бшя еротав, ix ловлять, ш скручують голови. Хоч на багатьох ф1гурках це виглядае ком1чно, видаеться, що цьому зображенню передував якийсь м1фолопчний сюжет. Як тут не згадати численш сюжети гераномахи: битви низькорослих шгме!в з журавлями. В цш боротьб1 не раз вбачали боротьбу з потойб1чним cbItom, а в птахах - представниюв шдземного свггу померлих [Шталь, 1989, с. 37; Яйленко, 2013, с. 387]. Тут виникае багато заперечень, адже щ сюжети набагато paHinii (nepnii датуються VI ст. до н.е., найбшьш поширен1 стають в червоноф1гурному вазопиа), а люди в них зображен1 дорослими (часто бородата, в IV ст. до н.е. з фал1чними ознаками) [Ашек, 1849, рис. XXV; Шталь, 1989, рис. 2—7, 9, 10]. Однак атрибуц1я зображень у «склет тгме\'в» (рис. 4) змушуе робити певн1 пор1вняння [Ростовцев, 1914, с. 137—149; Шталь, 1989, с. 166—167]. Найперше -журавль Дзьоби журавл1в на вазопис1 довп та rocTpi, фаланги лап, особливо до юнця IV ст., тоню i ч1тко видшен1. А от на окремих зображеннях юнця IV ст. дзьоби бувають схож1 на гусяч1 [Шталь, 1989, рис. 8а]. Так само спрощено вони зображаються на розписах склепу. По-друге, противники журавл1в, як вже вказувалося, зазвичай доросл1, нерщко надшен1 одягом i зброею звичайних во!шв, тод1 як на розписах склепу
- пухкенью оголеш дни. I найголовнше: битви nimeiB i журавл1в - багатоф1гурн1: i люди, i птахи там зображались групами, не по одному, вочевидь, щоб створити образ цшо! в1йни, описано! в л1тератур1. В склеш - одна людина б'еться з одшею птахою, просто на цю тему створено кшька сюжетав. Втам, yci щ вщмшноста можна пояснити значним вщривом в 4aci, адже вщ пер1оду популярноста сюжету гераномахи до розпису склепу в II—I ст. до н.е. минуло не одне столитя. Хочата сама р1зниця в 4aci могла спричинити змши в сприйнят i трактуванш давшх м1ф1в. Не виключено, що образи одних сюжетав набували рис шших. I.B. Шталь, описуючи розписи в склет, зазначала, що шгме1в зображено на кшталт амурчиюв [1989, с. 166].
Особливо близький до теракотових зображень останшй з шести ешзод1в двобою (рис. 4). Персонаж схопив птаха за шию, а той намагаеться тим часом вкусити його за колшо (за шпшм трактуванням, «осщае на землю» [Шталь, 1989, с. 166]). Момент, коли людина, чи точшше, дитина, яюцо буквально трактувати зображення у склет,
тримае за шию великого птаха, не раз повторений в перел1чених теракотових фптрках. Нерадко, як вже вказувалося, птах при цьому тягнеться, щоб вкусити дитину.
Два з анал1зованих рельефних зображеннях другого вар1анту«брязкалець» дато-ваш II—III ст. н.е., часом, коли i caMi образи, i i'xHi рухи передавалися схематично. Та, зокрема, на прггакськш знахщщ чггко видно, що ерот тримае птаха за шию. 1нша справа з виробом i3 Ken, який датуеться I ст. до н.е. - I ст. н.е. Хоч вш i не раз вже публкувався [Романовская, 1974, с. 167; Журавлев, Ильина, 2002 № 234; Журавлев, 2004, рис. 3,1], зважаючи на перел1чеш аналоги, можна докладшше проанагпзувати довол1 нечта детал1 його зображення.
В 1фуглому предмет! автори публпсацш вбачають вшок 3i стр1чками. Слад вказати, що рельефш виступи, яю можуть позначати стр1чки, складки пмапя або крила, настшьки переплелися, що ix важко розр1знити. 1нод1 складаеться враження, що крил бшьше, шж два. В одному з таких вистушв деяи автори вбачають пвдгнуту пад голову л1ву руку. Однак, тод1 вона стае неприродно вигнута у вигляд1 дуги. Все це падводить до думки, що серед нечтсих зображень л1воруч вад головного персонажа могло бути помпцене зображення водоплавно! птахи. Виступ у вигляд1 дуги може бути li шиею, тод1 вона н1би тягнеться до голови ерота, аби вкусити його. Поки тшьки цим можна пояснити те, що голова персонажа шби вадхилена назад:таким чином вш уникае нападу. Неввдомий предмет в його правш pyiji може бути одним з засоб1в для захоплення птаха, на зразок лагоболона, з яким шод1 ф1гурують еллшстичш ероти1. Ьшшми засобами в цьому випадку е стр1чки, розв1ян1 б1ля переможеного противника, одна з яких, можливо, обмотана кшьцем, навколо його шш, При такому трактуванш зрозумшим стае характерне положения рук ерота з Ken, властиве для ycix шших зображень персонаж1в з водоплавними птахами на «брязкальцях» другого вар1анту.
Отже, атрибутами еропв на теракотах розглядуваного типу е водоплавш птахи, стр1чки та mini засоби боротьби з ними, а в одному випадку з Панпкапея [Романовская, 1974, рис. 3,5] ще й стралепод1бний предмет. Цей предмет в руках нагадуе бронзов1 ф1м1атери, що складаються з дисив, нанизаних на палицю [Thesaurus.., 2004, р. 267, № 45, 46, pi. 67]. Деяю з них датоваш часом, коли використовувались анагпзоваш боспорсью теракоти. Не набула падтримки версгя трактування таких металевих конструкцш як музичних 1нструмент1в [Brendel, 1977, p. 67, pi. XXII]. Розкурювання пахопцв i принесения цих ф1м1атерйв до храму як bothbib, вочевидь, було найбшьш властивою практикою ix використання. Cnipani як вотиви використовувалися в Рим1 IV—II ст. до н.е. [Thesaurus.., 2004, р. 372]. Ще бшып под1бний до cnipani ф1м1атерш, де пром1жки м1ж дисками иезначш, зображений на чорнофпурнш амфор1 [Thesaurus.., 2004, р. 276, № 48, pi. 67].
На Bocnopi було ввдоме теракотове зображення ерота-юнака з видовженим
1 На жаль, залишилась недоступною праця австралшсько! досл1днищ М.Джексон "Hellenistic gold Eros jewellery" 2006 p., де докладно анал1зуються полювання еропв на тварин або irraxie, а також шструменти, яю вони для цього застосовували
ребристим предметом [Winter, 1903, S. 80, № 4]. Своею формою вш нагадуе «сшралЬ> в руках еротав-немовлят. 1нтерпретащя цього предмета неоднозначна, це вже не високий факел, що сягае зросту юнака. BiH мае ознаки багатошарових ф1м1атерив, яю використовувалися виключно в культах. У л1вш рущ ерота-юнака ф1ала, що в поеднанш з розглядуваним предметом символ1зуе культов! дй, яю мали здшснюватися, вочевидь, у зв'язку одна з одною: розкурювання пахопцв за допомогою ф1м!атер1я i узливання за допомогою 4anii. Такими були символи ритуал1в на еллппстичнш теракота. Тож можна припустити, що на пантакапейському зображенш на «брязкальщ» II—III ст. н.е. [Романовская, 1974, рис. 3,5] ерот-немовля теж тримае ф1м1атерш. Можливо,розкурювання пахопцв мало здшснюватися на честь Афродите. I на це натякае образ крилатого ерота як допом1жного культового персонажа. Використання цього атрибуту мае cboi паралел1 у вазошкп. На сюжетах з Афродшж) в апулшському живопиа ф1м1атерш завжди виступае символом ще! богиш [Smith, 1976, р. 36]. Тож розташування двох символ1в одного божества дае пщстави припускати, що принаймш «брязкальця» другого вар1анту (див. табл.) використовувалися в культа, пов'язаному з хтошчним аспектом уявлень про Афродпу.
Призначення вироб1в такого зразка не раз дискутувалося в niTepaiypi. Найпросташе, зважаючи на наявшсть шумоутворюючого елемента, ототожнювати ix з сучасними прашками. Та близьюсть зображень на них до тфал1чних образ1в не раз змушувала автор1в публшац1й брати пщ сумшв таку атрибуцш [Романовская, 1974, с. 168; Журавлев, 2004, с. 276]. Та навпъ шсля висловлено! думки автора публжацй [Ханутина, 2011, с. 226] фото фшурки з'являеться в масовш шформацй, де продовжуе поширюватися думка про таю предмети як про дитяч1 ¿грашки.
Називання давньогрецьких ф1гурок ¡грашками е явним модершзмом, перенесениям сучасних погляд1в на життя на юторичн1 умови. Шзнавальними потребами Д1тей почали щкавитись пор1вняно недавно [Арьес, 1992; Шкуратов, 1997]. Тшьки з XIVct. виникае ремесло виготовлення дитячих прашок, з XVIII ст. починають з'являтися дитяч1 книги i одяг. I нав1ть при тому спочатку ¡грашки, механ1чн1, фарфоров1, тощо, ще довго були прикрасою, фамшьною цшнютю. Д1ти ix мопш х1ба-що розглядати пщ натаядом дорослих. Д1ти у традицшному, та нав1ть i в шдустр1альному, суспшьств1 сприймалися як «майже люди», «недолюди», майбутн1, але ще не справжн1 члени сощуму. Забавити дитину було справою Marepiei, няньок, догляд за нею здшснювався мш1мальними засобами. До того ж, i рабиш, i вшьш жшки у Давнш Грецй були сощально i економ1чно залежними особами. Тож витрати на д1тей, принаймн1 не дгтей правлячо! верх1вки, були якнаймешш. Виготовленням теракот же займалися професюнали-чоловпси. Це не слщ розум1ти як твердження про те, що прашок не юнувало. Ляльки з тканини, соломи, дерев'яш фпурки - ось те, що вшами вважалося цшавим i безпечним для дией. Здебшыпого ix виготовлення не потребувало спещальних навичок чи вмшь. Таю м1ркування схиляютъ до думки, що не слщ екстраполювати сучасш уявлення про побут на юторичну ситуащю. Не варто також в ycix фпурках, зображення яких важко сшввхднести з культом того чи шшого божества, бачити прашки.
Розм1ри «брязкалець» з часом збшьшувались: вщ 10 см висоти у I ст. до н.е. до 14 см у II—III ст. н.е. Якщо спочатку воно бшын-менш годиться для дитячо! руки -обт1чне, загладжеш краг, трохи мешш розм1ри, близьке до реал1зму зображення, то з часом на наближешсть до прашки вказуе лише наявшсть кульки всередиш, яка б створювала шум. Таке «брязкальце» вже надто масивне навпъ для руки доросло!. В цьому дозволяе переконатися, зокрема, тарггакська фпурка. Теракота важка. Вцшша висота и, зважаючи на фрагментаршсть у верхнш частит - 11,1 см, ширина - 7,1 см. Таю розм1ри надто масивш для утримування в долот.
Зображення на цих предметах шод1 дшсно жaxливi з естетичних м1ркувань [Романовская, 1974]. Гадаю, тут йдеться не про невмшють майстр1в i навпъ не про занепад уподобань споживач1в тако! продукцп. Мова йде про призначення «брязкалець» зовам не для дитячо! гри. Якби в давнину ними бавилися дгги, до нас не дшшло б жодного цшого екземпляра - вир1б з глини у рущ немовляти (а саме в такому виц виявляеться штерес до «брязкалець») одразу ж опинявся б на глинобитнш пщлоз1, а ще ripnie - на мощеному каменем дворь Насправд1 ж маемо абсолютну бшышсть повшстю збережених екземпляр1в. До того ж, це були б прашки, яю бшьше ранять, а не тпнать дитину.
Зображення ерота у вигщщ мало'1 дитини не е знаком адаптацп реал1стичного («дорослого») образу до дитячих потреб («прашки»). В розглядуваний перюд ерот зображався лише у вигщщ дитини, на вщмшу вщ класики, де вш постае лише юнаком, i eллiнiзмy, де щ два образи ствюнують. Надал1 чи то на надгробках, чи в оздобленш xpaMiß, олтар1в, ерот завжди постае дитиною.
Питания, чим були щ «брязкальця» здавна, викликае дискусп. Якщо не брати до уваги зображення i розглядати лише функцюнальне призначення порожнього всередин1 предмета з шумоутворюючим елементом, напрошуеться давно вщомий висновок. Таю предмета покликан! були вццгнати зл1 сили, тобто виконували функц1ю оберепв [Зубарь, 1990, с. 74; Ханутина, 2011, с. 226; Журавлев, 2004, с. 276]. Oöepir важливий був i вдома, i в могилi. Знахщка «брязкальця» в печ1 розглядалися в pycni функцп таких предмет1в як охоронц1в домашнього вогнища [Романовская, 1974, с. 169]. На житловш територп знайдеш теракоти цього типу в Фанагори, НовоОтрадному i TipiTaui [Романовская, 1974, с. 160].
Багато з под1бних теракот, мюце знахщки яких ввдоме, виявлено на некропо-Л1. Наприклад, у похованнях в Пантшапе! на г. Мпрщат, в Кепах, на могильнику Бельбек IV, в могшп на Гпуратському плато, тощо [Романовская, 1974, с. 263—267; Журавлев, Ильина, 2002, № 233; Журавлев, 2004; Ханутина, 2011, с. 226]. Зараз не можна сказати з певшстю, в чию могилу i'x клали. В вазопис1 «брязкальця» кругло! форми часто зображеш в руках дорослих. Щкавою е штерпретащя ix як символ1в чистота померлого [Smith, 1976, р. 129].
Ще М.А. Романовська висловила думку про те, що анал1зоваш вироби були лише символами «брязкалець» [Романовская, 1974, с. 168]. До ще! думки шзшше приеднався Д.В. Журавльов, пор1внявши i'x з «брязкальцями» шшого типу, вщомими 240
в Ольви [Журавлев, 2004, с. 275—276]. Останш A.C. Русяева ототожнювала з атрибутами Елевсинського культу, що символ!зували прашки для новонародженого 1акха. Якщо так, то виноград в руках дитини на одному з боспорських «брязкалець» виправдовуеться тим, що 1акх було ¿м'я, яке в Елевсинському культа отримав Дюшс [докл. див.: Русяева, 2005, с. 318—319]. Можливо дшсно зображення першого Bapiamy з дпъми без атрибутав (кр1м одного, з виноградом) вщповщали цим уявленням.
Пщсумовуючи, слщ зазначити, що теракотов1 вироби у випвдц «трунопод1бних» «брязкалець» слщ розглядати як вщображення едино!' складово! уявлень про обереги та ix значения в жита реальному i жито теля смерта. Однак, умовний розподш рельефних зображень на них за жонограф1чними ознаками дозволяе прослщкувати кшька персонаж1в м1фолопчних сюжетав, що лежали в ochobí цих уявлень. Так, yei фшурки подшяються на два ochobhí типи, третай mícthtb перехщш вщ одного до шшого типу або «дзеркальш» зображення. Фпурки першого типу представляють безкрилого персонажа без атрибутав, первинно немовля на л1жечку, а в III ст. схематизовану антропоморфну фптрку. Фпурки другого - крилатого ерота з водоплавного птахою, яку, як показують бшьш ранш зразки, bíh перемагае, тримаючи за шию i зв'язуючи ш шию стр1чками.
Перший сюжет можна розглядати в межах елевсинсько! м1фологи, а персонажа ототожнювати з новонародженим 1акхом. Другий - в межах хтошчного аспекту культу Афродита, де перемога над птахом ерота, в одному випадку з ф1м1атер1ем в руках, символ1зуе перемогу над смертю. Вщчуття такого контролю над потойб1чним cbítom, що завжди вважався джерелом небезпеки, вочевидь, було основною причиною поширення цих образ1в серед мешканц1в Боспору. Вкрай схематизоваш ф!гурки III ст., звичайно ж, дуже вщдалено нагадують щ два сюжети. Причиною цього е i не раз обговорюваш в лператур1 змши в тогочасному мистецга, i той факт, що з часом культова база втрачала свое значения, залишилася лише потреба в апотропе!', захиста померлого.Таку потребу задовольняли TepaKOTOBi вироби, що шумом, характерною формою i зображеннями вдааняли злих сил.
Л1ТЕРАТУРА
Анфимов Н.В. Терракоты Семибратнего городища (Каталог) // Тайна терракоты. Античные терракоты
Краснодарского края - 1987. - С. 177—198. Аръес Ф. Человек перед лицом смерти /Пер. с фр. В.К. Ронина. - М.: Прогресс-академия, 1992. - 526 с. АшекА. Боспорское царство с его палеографическими и надгробными памятниками, расписными вазами, планами, картами и видами. - Ч. III. - Одесса: Типография Т.Неймана и комп., 1849. - 96 с. - CCXII рис.
Вязъмитина М.И. Терракотовые статуетки из с. Золотая Балка // САИ. -1—II. - С. 57. Журавлев Д.В. Терракотовая «погремушка» из могильника Бельбек IV// БИ. - 2004. - Вып. VII. -С. 271—287.
Журавлев Д.В., Ильина Т.А. Терракотовые статуэтки // На краю ойкумены. Греки и варвары на Северном
берегу Понта Эвксинского: Каталог выставки. - М., 2002. - С. 61—75. Завойкин A.A. Два сюжета в комплексе терракоты на святилище элевсинских богинь (Береговой 4) // Северное Причерноморье в эпоху античности и средневековья. - М., 2006. - С. 158-168.
16 БИ-ХХХ 241
Зинько В.Н., Зинько А.В., Бейлин Д.В. Отчет о комплексных исследованиях Боспорской охранно-архео-логической экспедиции в 2006 г. // НА IA НАНУ. - 2006/161. - 176 л.
Зубарь В.М. О некоторых аспектах идеологической жизни населения Херсонеса Таврического в позд-неантичный период // Обряды и верования древнего населения Украины: Сборник научных трудов. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 61—84.
Кобылина М.М. Фанагория // МИА. - № 57. - 1956. - С. 5—102.
Кобылина М.М. Терракотовые статуэтки Пантикапея и Фанагории. - М.: Издательство академии наук СССР, 1961.- 182 с.
Кобылина М.М. Терракотовые статуэтки Фанагории// САИ. - 1974. - Вып. Г1-11. -Ч. IV. - С. 20—30.
Наливкина М.А. Терракоты Мирмекия и Тиритаки (из раскопок 1933-1940 гг.) // МИА - № 25. Боспор-ские города. - Ч. П. - 1952. - С. 327—347.
Неверов О.Я. Античные камеи в собрании Эрмитажа. Каталог - М.: Искусство, 1988. - 192 с.
Пругло В.И. Статуэтки из Мирмекия // САИ. - 1970. - Вып. Г1-11. - Ч. I—П. - С. 94—100.
Романовская М.А. Две терракоты из Ново-отрадного // СА. - 1974. - № 1. - С. 160—170.
Ростовцев М. Античная декоративная живопись на юге России. Атлас. - СПб.: Издательство Императорской археологической комиссии, 1913. - Табл. I—CXII; Текст. Описание и исследование памятников. - СПб.: Издательство Императорской археологической комиссии, 1914. - 538 с.
Русяева А.С. Религия понтийских эллинов в античную епоху. - К.: ИД «Стилос», 2005. - 558 с.
Селиванова JI.JI. Аполлоновы лебеди (К семантике образа в религиозных представлениях античности // Человек и общество в античном мире. - М.: Наука, 1998. - С. 363-397.
СилантьеваП.Ф. Терракоты Пантикапея//САИ. - 1974. -Вып. Г1-11.-Ч. III.-С. 5-37.
Сорокина Н.П., Журавлев Д.В. Коллекции памятников из античных центров Северного Причерноморья в собрании Государственного исторического музея (г. Москва) // ВДИ. - 1993. - № 4. - С. 242—258.
Терракотовые статуэтки // pttp://wvw.kerch-musemnxom/ru/fondovye^^
Финогенова С.И. Терракоты Гермонассы (по материалам раскопок 1968—1981 гг.) // Археология и искусство Боспора (СГМИИ им. А.С. Пушкина. - Вып. 10). - М., 1992а. - С. 257—283.
Ханутина З.В. Терракоты из погребально-поминальных комплексов Илуратского плато // БФ. - 2011. -С. 219—228.
Цветаев И. Древне-греческие терракоты из собрания его Императорского высочества великого князя Сергея Александровича. - М.: Университетская типография, 1894. - 25 с.
Шкуратов В.А. Историческая психология: учебное пособие. - М.: Смысл, 1997. - 505 с.
Шталь И.В. Эпические предания Древней Греции. Герантомахия. Опыт типологической и жанровой реконструкции. - М.: Наука, 1989. - 298 с.
Яйленко В.П. Скифский Ахилл в Северном Причерноморье VII—Vbb. до н.э. и его индоарийские истоки // Древности Боспора. - 17. - М., 2013. - С. 374—403.
AlscherL. GriechischePlastik. - Band IV. Hellenismus. - Berlin: Wissenschaften, 1957.
Breitenstein N. Catalogue of Terracottas. Cypriote, Greek, Etrusco-Italian and Roman. - Copenhagen: EjnarMunksgaard, 1941. - 106 p., 135 pi.
Brendel O.J. Symbolism of the Sphere. A Contribution to the History of Earlier Greek Philosophy. - Leiden: Brill, 1977. - 90 p., XXX pi.
Burr ThompsonD. Troy. The Terracotta Figurines of the Hellenistic Period. - Troy. Excavations conducted by the University of Cincinnati. 1932—1938. Supplementary Monograph. 3. - Princeton: Princeton University Press, 1963. - 160 p., 63 pi.
Higgings R.A. Catalogue of the Terracottas in the Department of Greek and Roman Antiquities. British Museum. - London: British Museum, 1954. - Vol. I. - 208 p.
Smith H.R. W. Funtrary Symbolism in ApulianVase-Painting / Edited by J.K. Anderson. - Berkeley; Los Angeles: University of California Press, 1976. - 303 p.
Thesaurus CultusetRituumAntiquorum. I. Processions. Sacrifices. Libations. Fumigations. Dedications. - Los Angeles: The J.Paul Getty Museum, 2004. - 612 p.
Winter F. Die Typen der figurlichenTerrakotten. - T. I—П. - Berlin; Stuttgart: Verlag von W. Spemann, 1903. - 272 S.
Табл. Вар1анти рельефних зображень на боспорських «брязкальцях».
вар-¡ант Мкце знахщки ! публисаци дата атрибут дитяч1 риси крила
I Пантакапей [Романовская, рис. 3,1] 1лурат[Ханутина, рис. 1,3] Керч [Романовская, рис. 3,4] Фанагорш [Кобьшина, 1956, рис. 25,2] V—IV ст. до н.е. могила II—Ш ст. н.е. I ст. н.е. III ст. н.е. виноград -(?) + + —
II Кепи[Журавлев, Ильина, № 234] Т1риака (рис. 1) Панткапей [Романовская, рис. 3,5] Керч [Романовская, рис. 3,3] I ст. до н.е. - I ст. н.е. - II ст. н.е. II—III ст. н.е. II—III ст. н.е. стр1чки, ? предмет птах, стр1чка птах, стр1чки птах, <}пм1атерш, стр1чки + + + л +
Ш Аршинцево[Романовская, рис. 3,2] I ст. н.е. — — —
Керч [Журавлев, рис. 4,2] III ст. н.е. — —
Пантгкапей [Журавлев, рис. 4,1] III ст. н.е. — — —
Ново-Вщрадне [Романовская, рис. 2] III ст. н.е. — — —
Т.М. Шевченко БОСПОРСЬЮ ТЕРАКОТИ У ВИГЛЯД1 «БРЯЗКАЛЕЦЬ»
Резюме
Статтю присвячено розгляду серп боспорських теракот, зважаючи на форму, вщомих в лиератур! як «брязкальця». Пропонуеться типолопя, а також атрибущя рельефних зображень на 1хнш лицьовш сторон!. Умовний розподш зображень за шонограф1чними рисами дозволяе прослщкувати кшька персонаж1в м1фолопчних сюжепв, що лежали в основ! певних релтйних уявлень, вщображених в теракот!. Тож ус! теракоти подшено на дв! основн! групи, тод! як третя м!стить перехщш вщ одного до !ншого вар!анту або
243
«дзеркальш» зображення. Рельефи першого BapiaHTy зображають персонажа без крил i атрибутов, первинно немовля на л!жечку, а в III ст. схематизовану антропоморфну ф¿гурку. Другого - крылатого ерота з водоплавною птахою, яку, як показують бшып ранш зразки, вш перемагае, тримаючи за шию i зв'язуючи п стр1чками. Перший сюжет можна розглядати в межах елевсинсько! м1фологп, а персонажа ототожнювати з новонародженим 1акхом. Другий - в межах хтошчного аспекту культу Афродии, де перемога ерота над птахом символ1зуе перемогу над смертю. Вщчуття такого контролю над потойб1чним cbItom, що завжди вважався джерелом небезпеки, вочевидь, було основною причиною поширення цих образ1в серед мешканщв Боспору. Вкрай схематизоваш ф¿гурки III ст., звичайно ж, дуже вщдалено нагадують щ два сюжети. Причиною е i змши в тогочасному мистецтв1 i той факт, що з часом культова база втрачала свое значения, залишилася лише потреба в апотропе!, захисп померлого. Таку потребу задовольняли тераюшш вироби розглянутого типу, що шумом, формою поховально! конструкцп i характерными зображеннями мали вщганяти злих сил.
Т.М. Шевченко БОСПОРСКИЕ ТЕРРАКОТЫ В ВИДЕ «ПОГРЕМУШЕК» Резюме
Статья посвящена рассмотрению серии боспорских терракот, ввиду своей формы известных в литературе как «погремушки». Предлагается типология, а также атрибуция рельефных изображений на их лицевой стороне. Условное распределение с учетом иконографических черт позволяет проследить несколько персонажей мифологических сюжетов, лежащих в основе неких религиозных представлений, отобразившихся в терракоте. Таким образом, все терракоты разделены на две основные группы, в то время как в третью вошли переходные от одного к другому варианту либо «зеркальные» изображения. Рельефы первого варианта изображают персонажа без крыльев и атрибутов, первично младенца в кроватке, а в III в. - схематизированную антропоморфную фигурку. Второго - крылатого эрота с водоплавающей птицей, которую, как показывают более ранние образцы, он побеждает, держа за шею и связывая ее лентами. Первый сюжет можно рассматривать в рамках элев-синской мифологии, а персонаж отождествлять с новорожденным Иакхом. Второй - в рамках хтонического аспекта культа Афродиты, где победа эрота над птицей символизирует победу над смертью. Чувство такого контроля над загробным миром, всегда считавшимся источником опасности, очевидно, было основной причиной распространения данных образов среди жителей Боспора. Крайне схематизированные фигурки III в., конечно же, очень отдаленно напоминают эти два сюжета. Причиной тому являются и изменения в искусстве того периода, и тот факт, что со временем культовая база теряла свое значение, оставалась только потребность в апотропее, защите умершего. Такую потребность удовлетворяли терракотовые изделия рассмотренного типа, призванные шумом, формой погребальной конструкции и характерными изображениями отгонять злые силы.
Т.М. Shevchenko BOSPORAN TERRACOTTAS IN SHAPE OF RATTLES Summary
The article is devoted to the analysis of a series of Bosporanterracottas named in the literature as "rattles" because of their structure. The typology as well as attribution of relief depictions on their facesis presented here. A relative division of depictions based on iconographic features allows the author to see several characters in the mythological plots which lay in the grounds of certain religious beliefs. Thus, all the terracottasare divided into two main types, while the third type includes the depictions transitional from one type to another or their mirror images. The relieves of the first type represent a character without wings and attributes who originates from a "baby on the bad" and becomes the schematic anthropomorphous figure in the 3rd c. The relieves of the second one represent winged Eros with waterfowl, which as the earliest examples show he conquers keeping its neck and bonding it with ribbons. The first plot can be considered within the Eleusinian mythology and the character can be identified with a newborn Iacchus. The second one is related with the chthonic aspect of Athrodites cult, in which the Eros' victory upon the bird symbolizes the victory upon the death. Feeling of suchcontrol upon the other world, always thought to be the source of danger, apparently was the main reason of using such images by the Bosporus habitants. The 3rd c. schematic figurines of course only remind these two plots. It is reasoned both by the changes in art of that period, and by the fact that in time cultic grounds were loosing their meaning, and only the need of apotropaion and of defense for the dead left. Such need was complied with terracottas of the type discussed which with their sound, grave-shape and peculiar depictions were thought to be suppressing the evil.
Рис. 2. Зображення ерота з гускою на каме'1, за О.Я. Неверовим.
Рис. 3. Рельефне зображення ерота з водоплавного птахою на тераксш з Афродггою, за А. Ашеком.
Рис. 4. Фрагмент розпиыв у «склеш шгмеш», за М.1. Ростовцевим.
