Домашние святилища в Северо-Восточном районе Херсонеса Текст научной статьи по специальности «История и археология»

ШЕВЧЕНКО Т.М.

ДОМАШН1 СВЯТИЛИЩА У П1ВН1ЧНО-СХ1ДНОМУ РАЙОН1 ХЕРСОНЕСА1

Основним джерелом шформацп про вшанування божеств у ам'У с культов! знахщки з поховань 1 житлових комплекав. Вщмшшсть м1ж свщченнями, як1 можна отримати з цих двох тишв пам'яток, полягае в тому, що в могнл1 Ух розташування 1 вигляд вщповщають уявленням тогочасного колективу, а в житлах, яю продовжували використовувати наступи! поколшня, змшюючи, перемщуючи предмет», пов'язаш з культами, свщомо (через змши в релтйних уявлсннях) чи випадково (через втрату Ух первинного значения) таю джерела стають менш однозначними, та не менш шкавими.

В остант десятил1ття опубл1ковано чимало праць, присвячених культам окремих бопв Херсонеса [Соломоник, 1984; Шевченко, Костромичева, 1986; Шевченко А. 1997; 1998; Макагоу, 2002, ш.]. Вони безумовно важлив1 для загального вивчення кульлв Аполлона, Деметри, Гермеса, Асклешя, аджс групують величезний накопичений матер1ал » хронолопчно, 1 за можливою культовою належшетю, а також мктять визначення еттет1в, з якими вшановували бопв. Влм, дуже рщко робляться спроби видшити 1 довести групову або сошальну характеристику того чи ¡ншого культу, тобто визначити, хто саме був шанувальником божества. Адже пам'ятки, що стосуються полюного культу 1 ть що вщображають культи, що проводилися в кол1 ам'У чи релейного об'еднання, повинш окремо розглядатись в кожному хронолопчному перюдг Про Ухню належшеть до того чи ¿ншого р1вня культу евщчить не кшькгсть пам'яток, а цший комплекс характеристик.

Свщчення про родинш культи можна вважати найменш археолопчно фжсованою сферою рел1гн. Не дивно, отже, що вивчення питань родинноУ культовоУ практики е пор1вняно новим, оск1Льки воно спираеться на якнайточшпп археолопчш даш щодо, можливо, не настшьки яскравих энахщок з житлових квартал1в та Ухнього контексту, отримаш з розкопок за сучасними технолопями. Вивчення родинних кулмчв у Херсонеа мае два напрями. Це, по-перше, доопдження окремих джерел, що е свщченнями цих кульлв:

1 Ц1ею статтею, як 4 вс!ма попередшмп 1 наступними моУми роботами, я завдячую моему науковому кер1вников1 1 наставников! В1тално Михайловичу Зубарю за його гидтримку, та й загалом спрямування мене як майбутнього дослщника. Свшш йому пам'ять.

Боспорские исследования, вып. XXIII

передовам, теракот, знайдених у житлах i могилах [Белов, 1930; 1970; Кобылина, 1970, с. 12-13, 19-21; Романчук, Шевченко, 1984; Костромичева, Шевченко, 1988; Шевченко, 1988; 1998а; 2000; 2003; Латышева, 1994; Ильина, 2007], олтар1в [Бабинов, 1971; 1974; Шевченко, 1995], присвятних напиав [Бабинов, 1970; Соломоник 1976; ГАХ] тощо. I по-друге, це вивчення окремих домашни святилищ, як! зважаючи на стан збереженосгп найдавшших археолопчних uiapie городища, дають псвш bwomoctí про оргашзацио релтйного життя лише в найбагатших будинках [Золотарев, 1982а; 1984а; 19856, с. 266-276; Золотарев, Горончаровский, 1988, с. 49-50; Щеглов, 2000; Русяева, 2001, с. 41-51; 2005, с. 190-191; Зубарь, 2005, с. 36-40; 2005а, с. 406-414; Несссль, 2007, ¡н.].

Проведения ритуал1в у будинку визначають за такими типами знахщок як олтарь теракоти, присвяти на посуд!, тошо. Дсяю дослщники вбачають наявшеть у neBHi перюди своерщноТ моди на той чи шший тип зображень бопв, яких вшановували вдома [Шевченко, Костромичева, 1986, с. 77-86]. Btím, кардинальш зм1ни не були властив! херсонеському мистецтву [Шевченко, 1997, с. 258], це стосуеться i релки населения Херсонеса. MacoeicTb використання якогось типу вказус на широке побутування уявлень про заступництво божества, Bipn в реальшеть його допомоги чи то померлому, чи його живим родичам (у випадку покладання теракот в могилу), або yciM членам cÍm'í (у випадку збер1гання теракот в домашшх святилищах)2.

«Родинними» або «Ымейними» культи, яю проводилися бшя домашнього вогншца, на могилах тощо, в л1тератур1 називають довол1 рщко. Здебигьшого використовусться поняття «приватних культ1в». Однак «приватне» стосуеться «особистого», окремо1 особи. Цшшсть особи, вивищення особистосгп виникае в icTopií людства довол! шзно [Арьес, 1992, с, 46; Шкуратов, 1997, с. 117-118; Суриков, 2005, с. 49-51, 85, in.]. Людина традицшного суспшьства, яким була кожна епшьнота, що забезпечувала себе землеробською праиею, бачить себе як члена сощально'1 структури, як нащадка предюв [Пропп, 1998, с. 128]. Тобто усвщомлюеться свое ч1тке Micue в npocTopi i 4aci, зм1нити це Micue можна лише за допомогою визначених обставин i ритуал1в. У релтйнш практиш давшх греюв бопв вшановували в кол1 общини, родини, фши або гену [Фюстель-де-Куланж, 1903, с. 103; Burkert, 1985, р. 13; Parker, 1997, р. 284-285]. Вважаеться. що «внутр1шне вшанування» 6oriB у межах цих сощальних груп було властиве «осв1ченим язичникам», фшософам або íxhím учням [Фестюжьср, 2000, с. 12], i саме вш них поклоншня набувае особистого характеру.

Та, очевидно, не вщразу ¡ не на bcíx територ1ях. Давно розробляеться щея незадоволення духовних потреб шдивща рел1пею mwiica [Штаерман, 1975, с. 9-10, 66-69, 134; Фестюжьер, 2000, с. 12; Шайд, 2003, с. 26]. Але таю процеси пов'язують Í3 часом кризи самого пол1са. Щодо перюду розквггу полюа, йдеться про актуальшеть та вщповщшеть рел1гп тогочасшй полппчшй та сошальшй

1 Щодо дискусшносп у вщнесенж зображень до культових чи жанрових див.: Шевченко Т. 2008.

Шевченко Т.М. Домашж святилища ...

ситуацп. Релтя предюв залишасться близькою для еллш1в ще тривалий час, не дивлячись на нововведения, тдхоплеш социальною верх1вкою. Якшо божество допомагало, наприклад, у в1йськовш справу то допомога ця поширювалась I на все вшсько (общину), I на одного воУна (шдивща). Але на винятковост! окремоУ особи не наголошувалось [Суриков, 2005, с. 49-51]. Звичайно, вона була важливою як громадянин, який мае право голосу у виршенш питань, що стосуються всього полюа, як той, хто займае певну посаду в полиному устроУ, як глава родини, як власник земельного надшу (в межах сшввласност1 общини). Такою ж була роль особи 1 в релтйному культ1 на р1зних його р1внях: кyльтi полюа, фши, релейного об'еднання, зокрема створеного для проведения мктерж [докл. див.: Вигкей 1985, р. 13], \ Ым'У. Тож дошльшше, на наш погляд, послуговуватися термжом «родинний культ», що вщображае вшанування бопв у кол1 ам'У, найчастше вдома чи на могилах померлих родич1В.

Розтзнати евщчення щодо ымейних культ1в видаеться набагато складншшм, шж стосовно загально-полкних [див.: Шевченко Т., 2004, с. 53-54]. Родинна обрядовкть 1 в1рування еллш1В були т1сю сферою повсякденного життя, де в1ра в надприродш сили, Ухнш вплив на людину втшювалася в конкретних д1ях, у способ! поведшки. Лопчно було б розмежувати полюш та родинш культи за мкцем Ух проведения: для одних ¡снував храм, полкне святилище, для шших - д1м, могили предюв, можливо, земельний надш. Але оскшьки щ культи належать до однкУ релки 1 не протир1чать одш одним, то й мкця проведения обрядш теж не були ушфжоваш. В храми приносили пожертви I вш ¡меш родини, коли це стосувалося, наприклад, ритуалу очищения пкля поховання родича, подяки теля вилшування, присягання, збору врожаю. Вшанування могил предюв теж ¡нод1 могло стосуватися не родини, а усього полюа, наприклад, коли влаштовували свята з вщвщанням цвинтар1в або звеличували героУв [ГАХ, с. 13; ВигкеП, 1985, р. 80].

Тож картина видаеться складшшою, адже вотиви, знайдеш в храм1, можуть стосуватися як полкного, так \ родинного культу божества (наприклад, пожертви як подяка божеству за допомогу в особнстих справах: одужання, народження дитини, укладання угоди). Звщси, не лише розм1ри вотивних пожертв, яккть або матер1ал виготовлення, мають враховуватися при визначеннг Нав1ть найбшыш витрати на вотиви може брати на себе окрема родина чи особа. Тут вже мае значения матер1альне 1 сощальне становище. Також ие можемо казати про характер культу суто за кшьгастю зпайдеиих пам'яток.

Вщ ¡мет родини чи особи пожертви богам у вигляд! Уж1 або теракот приносили 1 на домашньому, 1 на полкному олтар1 Пам'ятки, що пов'язаш з присвятами божествам, знайдеш в житлах, е бтьш достов1рними евщченнямм вщправлення родинних культ1в [докл. див. Шевченко Т., 2007, с. 162-168]. Давньогрецька ам'я була сощальною одиницею сусшльства I складалася з батьюв, д1тей, старшого поколшня I залежних ос1б, що теж вважалися п

!£ЙЗ]=и=1 йШ1г!'д]£1 Боспорские исследования, вып. XXIII

частиною. Родина, що проживала в одному будинку, д1лила сшльне вогнище, навколо якого концентрувалося п господарчс 1 релтйне життя.

При дослщжент житлового комплексу скупчення предметов, пов'язаних з культами, та наявшсть культових зображень на деяких ¡з них дас можливкть припускати ¡снування домашнього святилища. На жаль, вцшлих комплекав жител вщомо небагато, а свщчень про конкретну локалгзацпо окремих знахщок, як1 з них походять, ще менше. Зв1вши 1 поточнивши, де цс можливо, вщомост1 про пам'ятки культового характеру, знайдеш на територп жител, можна краще уявити картину вже вщомих 1 часто згадуваних в науковш л^ератур1 домашшх святилищ, зокрема елл1Шстичного перюду в I, XVIII, XIX кварталах, шзньоантичного - у III квартал^ тощо, а також робити певш висновки за комплексом знахщок (зображення бопв, невелик! олтар1, граф1т1 з присвятами божествам), або за наявност1 хоча б двох з названих тишв пам'яток, про ¡снування сакральних мк-ць в ¡нших будинках 1 про божества, яких там вшановували в кол1 Ым'У.

До уваги бралися вшомост1 про пам'яткп, зафжсоваш в житлових кварталах мкта, як1 можна вважати свшчеинямн культових практик, шо проводилися в межах ам'У. Тобто лише знахщки, щодо яких наявш вщомосп про локал1зацпо. Нанважче було локал1зувати пам'ятки з розкопок довоенного перюду, де у звггах I публ!кац1ях не завжди ч1тко вказувалася стратиграф1чна одиииця, контекст. То;и поставало питания, чи знахщка належала самому житлу того чи шшого перюду, чи потрапила, наприклад, у заповнення з шар!в, що належать до наступних етагпв його ¡снування. У цьому випадку особливоУ ваги надавалося анал1зу самих пам'яток: прийнятому в л1тератур1 датуванню кожноУ з них, а особливо - критер1ям, що дозволяють вшнести и саме до родинного культу.

У цш стагп з1брано в1домост1 про пам'яткп культового характеру, знайдеш на територп жител у твтчно-схщному райош херсонеського городища, найбшьш наближеному до Д1лянки теменоса [Золотарев М.И., Буйских 1994). Анал1з Ух локал1зацп, концентрашУ в тш чи ¡ншш частит будинку, характеру та ргзних точок зору щодо атрибуцп дозволяе припускати наявтеть новнх домашних святилищ, а також окреслити коло найбгпьш вшановуваних в родинах бопв.

I квартал.

Будинок кшця 1У-П ст. до н.е., виходить на II поперечну 1 Головну вулиш. Розкопки 1909 р. Р.Х. Лепера, 1975 р. МЛ. Золотарьова (рис. 1).

Знахщки олтаря, зольника, теракотових зображень богинь, присвят на посуд1 Артемии, Аполлону 1 Латот дозволили М.1. Золотарьову зробнти висновок про наявшеть у швденнж частит будинку, в примшеннях 8 1 9 (житлов1 швпщвали), домашнього святилища на честь божественно"! тр1ади [Золотарев, 1975, л. 13. 33; 1975а, с. 283: 1985, с. 266-276; 1998, с. 64-66; пор.: Зубарь, 2005а, с. 408; Русяева, 2005, с. 191]. Проанал^зувавши звгги розкопок

Шевченко Т.М. Домашни святилища ... !3S '-ТHialaBaJa»g 5 Ц >дтд'-1.'ili£li£i.

1908-1909 рр. i картографувавши знахщки культового характеру на планах р1зних рок1в, можна припустити, що оскитьки в примнценнях, що межували 3i святилищем, теж виявлено одночасш культов! peni [Гриневич, 1930, с. 42-44], то вони могли стосуватися домашнього святилища, але були розкидаж на цш дшянш внаслшок и подальшого використання.

3i скельного заглиблення бшя II поперечноТ вулиш походить фрагмент зображення богиш сидячи на трож. У захщному кут1 примшення 9а знайдено уламки тсракоти (п.о. 2145), свггильниюв (п.о. 2152, 2189), чорнофкурного посуду, зокрема з плющовим орнаментом, грузила i фрагментовану вапнякову статустку чоловжа в тунщ! i план», вис. 28 см (АСХ, 139). У примвденж 8аа - графт на посуд!, а також на грузил! (п.о. 2227), фрагменти свггильниюв, чорнолакового посуду. У прим!щенш 8ab, всередин! кам'яного проходу, -фрагменти св!тильник!в (п.о. 2155, 2156, 2206-2208), теракотов! протоми (п.о. 2157, 2158), уламок мармуровоУ статуУ.

У цистерн! сусшнього 3i святилищем примвдення 14 розкопками 1908 р. було знайдено велику протому богин! з птахом в pyui на фон! покривала к!нця IV-II1 ст. до н.е. (Шевченко, Костромичсва 1986, с. 80], що зображала вочевидь Афрод!ту, др!бн! фрагменти теракотових зображень тварин (п.о. 4926, 4985), уламки чорнолакових i чорноф!гурних посудин, зокрема з граф!то «АЕО» (п.о. 4926), вотивний кружок з граф!то (п.о. 4962) [Гриневич, 1930, с. 29].

У прнлеглому прим!щенн! 6 1909 р. знайдено, KpiM фрагменте мармуровоУ скульптури, зокрема з зображенням птаха (п.о. 2360), ручку рельефно! посудини II ст. до н.е. з тгпвкою Дюшса [Гриневич, 1930, с. 41; Белов, 1930, с. 242, рис. 33]. У суадньому прим!щенш 7 - iHiui фрагменти рельефного посуду, а також римську теракоту з зображенням ж!нки стоячи з птахом у руках [Белов, 1930, с. 237-238, рис. 3,4].

На жаль, багато з цих знахщок вщом! лише за публшащею зв!ту 1930 р., тож вщнесення Vx до певного перюду не може бути точним. Однак бшышеть 13 них вкладаеться в широк! хронолопчн! меж! ¡снування святилища. Побутування теракотових зображень богинь на трош передуе йому. Тож цю дшянку житла могли використовувати як культову i до елл!н!стичного перюду. Як евщчать одночасн! 3i святилищем зображення богин! з птахом i nTaxie, вшановували тут не лише божественну тр!аду. До культ!в цього ойкосу належав i культ Афрод!ти, а також, можливо, Д!он!са. Не виключено, шо культов! peni потрапили сюди !з сусщнього теменоса [Буйских, 2008, рис. 16], однак ix мал! розм!ри i характерн!сть для домашшх святилищ дозволяе дотримуватися висловлених м!ркувань.

Доповнити в!домост! про елл!шстичне святилище можуть знах!дки з зовшшньоУ сторони стши його прим!щень, а саме, на II поперечнш вулиш. На ц!й дшянш розкопками Р.Х. Лепера 1909 р. було виявлено наступи! культов! pe4i: фрагмент теракотовоУ протоми Аполлона з завитками волосся над лобом, III-II ст. до н.е. (висота цшоУ статуетки 80 см) [Шевченко А. 1997, с. 254],

!3j3i3i£ii5j£ii£ij£ii3j3i£ij3j£ii£j.!£ji£ii£i. Боспорские исследования, вып. XXIII

а також чорнолаковий св1тильник (п.о. 3052) i фрагмент червонофкурного посуду (п.о. 3054) [Белов, 1930, с. 221, рис. 3.3; 1970, № 29; Гриневич, 1930, с. 46; Шевченко, 2000, с. 17-18], фрагмент руки, що тримае складки одягу [Гриневич, 1930, с. 19; АСХ 145, № 160в], дратровки (и.о. 3448) i голови (АСХ, с. 180) мармурових статуй великих pojMipiB. Фрагмента мармурових статуй датоват разними перюдамн, зокрема початком н.е., тож розглядуваного святилища могли стосуватися лише деяю з них. Бьтьш показоое у цьому зиачешп теракотове зображення Аполлона, бшя якого, можливо, ставили евпильники i шнний посуд. Зважаючи на те, що цього бога вшановували у цьому будинку, можна припустити, що господар1 дому настшьки старанно облаштовували власне святилище, що бсзпосерсдньо за його стшою, на д1лянш вулиш, встановили значш за розм1рами зображення одного з 6oriB святилища: теракотове i, можливо, мармуровк Це можна вважати прикладом демонстрацп представннками заможних мешканшв пол1са свого стану й yenixy. Можливо, господар дому залучав до культу свого ойкосу й ¡нших учасниюв, таким чином додаючи co6i суспшьноУ ваги.

II квартал.

Будинок II, IV-III ст. до н.е. (рис. 2). що виходить на Головну вулицю, ¡снував до I ст. н.е. У ньому було 11 прим1щень. пастадний двф, знайдено залишки розписного тиньку, колони. каттель доричного ордеру [Гриневич, 1930, с. 49; Рыжов, 1985, с. 155-156; Буйских, 2008, с. 106-113, рис. 27, 28,1; пор.: Пичикян, 1984, с. 218]. Зв1вши результата розкопок 1909 p. i 1979 р., можна зробити висновок, що знахщки культового характеру концентрувалися у двор1, а також у npuMiuicHHi в твденному KyTi будинку.

В кутовому npuMiuieHHi 25, що межувало з Головною вулицею, розкопками Р.Х. Лепера 1909 р. було виявлено вапняковий олтар 1-х ст. н.е., заввишки 9 см, на лицьовш сторон! якого в рельеф1 схематично зображено людську ф1гуру з тднятими руками (АСХ, 564, рис. 217). У сусщньому прим1щенш 23 - др1бн1 фрагментн теракоти (п.о. 1772) та мармуровоУ скульптури (и.о. 3279). а також посуду, на одному з яких збереглося зображення пантери сидячи другоУ чверп IV ст. до н.е. [Гриневич, 1930, с. 58; Вдовиченко, Жесткова, 2006, с. 64]. Розкопками Р.Х. Лепера 1914 р. у цьому примесит знайдено фрагмент велико! таршки, на Д1п монограма, можливо ААМТ i окремо, HPI (або HP в лкатурО (п.о. 161/14), IV ст. до н.е.. в якш вбачають присвяту (ГАХ, № 510). Знахщки ргзночасов1, не дають уявлення про единий комплекс, однак наявшеть тут олтаря змушус припускати. що в 1-х ст. н.е. тут могли вщбуватися певш культов! ди.

У niBHi4Hifi половин! двору розкопано олтар на ступ1нчатому п'сдестал1 (6 х 6 м), забутованому др1бним кам1нням i глиною, деталлю якого вважають виявлену вапнякову плиту з букрашем [Рыжов, 1980, с. 333]. Олтар1 у дворах вщ1гравали важливе значения у культовому житт1 ойкосу. В ХерсонссУ ¡нод1 фiкcyють культов! знахщки i комплекси, пов'язан1 з ними у дворах будинк1в

Шевченко Т.М. Домашы святилища ... 3.!s.!£L!£I!£JM!£I^

[Шевченко Т., 2007]. На жаль, невщомо, чи було у цьому квартал! поблнзу внявлено культов! pc4i. Датування самого олтаря теж проблематичне.

У прилеглому до uiei частини двору примнценж 18с, б1ля швжчно-схщноУ CTiHH зафжсовано втиснений в пщлогу маленький олтар (и.о. 2842). На дшянщ примщення розкопками С.Г. Рижова 1979 р. було виявлено невелик! фрагмента теракотових зображень людей, м!сцсвого виготовлсння, а також невеликий мармуровий олтар [Рыжов, 1979, л. 11, рис. 30, 54; 1980, с. 3341 Неподал!к з розкопками В.Х. Лепера у npHMitneHHi 17 знайдсно теракотову голову (п. о. 2755) i фрагмент зображення юного Геракла III-II ст. до н.е. вщ теракоти 70-80 см заввишки [Белов, 1970, с. 73, табл. 10, 1; 1976, с. 206; Шевченко А., 2000, с. 15]. Сусщне примшення 35 зараз вважаеться ойкосом будинку [Буйских, 2008, с. 111]. Тут у швжчному к-yTi виявлено вапняковий олтар 1-х ст. н.е., обвитий рельефним зображенням змп, там же два св!тиль-ники [Гриневич, 1930, с. 62; АСХ, 575], фрагмент еллшютичноУ теракоти, вщ якоУ вцшв pir достатку з виноградними тронами [Белов, 1930, с. 240, рис. 28.1], уламки довол! значних за розм!рами невизначених мармурових скульптур [Гриневич, 1930, с. 54, 60; АСХ, 152, 157в]. свтшьник (п.о. 3318). фрагмента чорнолакового i червонофкурного посуду.

Окрем! знахщки могли бути шзжше перенесен! з ¡нших д!лянок городища, особливо це стосуеться мармурових внроб!в, як! за середньов!ччя реутил1зувалися. Фрагменти др!бних вироб!в, вочевидь, не мали такоУ uinHOCTi в наступш стол1ття, хоча й вони могли бути nepeMiuueni через жвелювання шару. Однак структура будинюв не змжювалася протягом в!юв, тож примщення використовувалися надал! наступними мешканцями, а можливо й зберкали своУ функцп. Через те на тих же дшянках трапляються культов! реч! еллшктичного пер!оду i перших ст. н.е.

Наявшсть у прим!щенн! в твденному кут! будинку i в двор! за еллшкпгичного пер!оду фрагмент!в культових зображень i посуду з присвятами, дозволяс припустити, що тут вщправлялися рсдинн! культи. Знахщки олтар!в 1-х ст. н.е. свщчать, що культов! мюця продовжували ¡снувати за римського пер!оду. Вшановували бопв flioHicificbKoro кола ! Деметру.

KpiM цих даних, вкажемо, що у будинку I цього кварталу виявлено еллнпстичш зображення Афродит [Белов, 1930, с. 234, 239, 141, рис. 14,3; 19; 26; 27; 1970, с. 73; Гриневич, 1930, с. 65-66] i присвяту Зевсу Сотеру [Гриневич, 1930, с. 68; ГАХ, № 1714]. U,i пам'ятки розаяш в простор! i pi3Hopwni, однак пщтверджують припущення щодо вщнравлення культ!в у родиииому кол! практично в кожному будинку античного Херсонеса.

[II квартал.

У цьому квартал! можна визначити локал!зацно домашшх святилищ у трьох будинках. Будинок I (рис. 3), примнцення 11 (у двор! або на захщ вщ нього). Розкопками Р.Х. Лепера 1911 р. виявлено наступи! пам'ятки культового характеру: битя швшчно-схщноУ ст!ни в елл!н!стичному iuapi - вапияковин

!£Ji3ii3JiiJ£iJ£ii£ii£ji3i3i3i£jJ£il£3i£ii£iJ3. Боспорские исследования, вып. XXIII

олтар з зигзагопод1бною вр1заною nimcio (п.о. 1951), вис. 9 см, светильники i грузила з rpatftixi; у схщнш частит примпцення - фрагмент мармурового рельефного зображення жжки сидячи (АСХ, 557); у твденному кут1 двора будинку - два теракотових фрагмента (п.о. 2033-2034), чорнолаков1 уламки, в ям1 - аролощений з граф1то [Гриневич, 1930, с. 84-86].

Зважаючи на знахщки у щй частит будинку олтаря, теракотових i мармурового зображень, керамики i грузил з графт, можна припустити наявшеть тут за еллЫстичного перюду мюця родинного культу. На жаль, нема вщомостей щодо особливостей зображення жшки в MapMypi, тож можна робити лише загальний вненовок щодо вшанування тут землеробських богинь, яких найчаепше зображали сидячи.

Шзньоантичний будинок II, розташований на швденний захщ вщ центру III кварталу (рис. 3), юнував з сер. I ст. н.е. до кш. III - поч. 1 пол. IV ст. Розкопки M.I. Золотарьова 1982, 1983, 1986 р.

Примпцення J1 (2,5 х 2,5 м), одне з трьох примодснь в скел1 бшя входу в пщвал, до яких Biß коридор з двору. На тдетав! знахщок арх1тектурних детален, олтаря, евггильниюв, деталей культового стола воно справедливо визначене автором розкопок як домашне святилище [Золотарев, Горончаровский 1988, с. 49-50]. Тут знандено вагтняковий профьтьований олтар, быя нього дев'ять червонолакових свтшьниюв з рельефами на щитках (лань б1жучи, глад!атори, сатир, собака б1жучи) III ст. н.е. i фрагмент теракоти [Золотарев 1982, л. 12, рис. 36; 1983, л. 6, рис. 39, 42; 1984, с. 261; 1985а, с. 277]. Пгзньоеллжктичш знахщки можуть вказувати на спадковкть у використанш цьото мюця в будинку для вщправлення куль^в.

У цснтр1 III кварталу, м1ж буд!вельними комплексами II i V (рис. 3), у примпценш 52, дослщженому M.I. Золотарьовнм 1986 р., знайдено теракотов1 гол1Вки юнака-куроса, можливо, Аполлона, I пол. V ст. до н.е., одна з яких з отвором для пщвнпування: прив1зну протому богиш, II пол. V ст. до н.е.; графт. oKpcMi з яких можуть трактуватися як посвяти Tepi, Аполлону [Золотарев, 1986, рис. 28]. У верхньому Luapi виявлено аттичну мармурову плиту з заготовкою рельефного зображення чолов1ка V - поч. IV ст. до н.е. [Золотарев, 1986, л. 12-13, рис. 31; Шевченко А., 1998а, с. 63, 67].

На цш же дшянщ, у захщному кут1 примодення 26 Р.Х. Лепера (вщповщае провулку м1ж буд1вельними комплексами II i V [Буйских, 2008, рис. 34, 35]) 1911 р. виявлено фрагмент теракотового зображення натвоголеного юнака (Ерота?), вис. 10.4 см, фрагмента чорнолакового посуду, евттльника, грузило [Гриневич, 1930, с. 92; Шевченко А., 1998а, с. 62].

У III будинку (рис. 3), в швшчному кутовому npuMiincHHi 46, у tuapi пер-шоУ половини IV ст. до н.е. виявлено фрагмент теракотового олтаря з рель-ефним зображенням Аполлона, Артемщи i Латони, голову теракотового жшо-чого зображення, арха'Учш протоми Аполлона i чотири тсракотов1 хл1бш [Золотарев, 1986, л. 12]. На шдстав! знахщок тсракот M.I. Золотарьов у звт

Шевченко T.M. Домашж святилища ... !3j3j£jj3.!3j£ï^^

припустив, що цс примшення в шзньоархаУчний перюд використовувалося як домашне святилище. Сюжсти зображень евщчать. що вшановували тут Аполлона, а можливо i Демстру.

KpiM цього, OKpeMi знахщки перших стол1ть н.е. на територп III кварталу походять з примщення 32 III буд!вельного комплексу - мармурова голова Дюшса [Гриневич 1930, с. 58; АСХ, № 6, рис. 7, 8], i з V будинку (рис. 3) - фрагмент домашнього олтаря i графт-присвятн [Золотарев 1982, л. 9-10; 1984а, с. 261).

XCVH квартал.

За еллшютичного перюду тут юнувало два будинки. у перших ст. н.е. ïx було об'еднано, при чому не виключають, що для громадського використання [Буйских 2008, с. 210] 3 цього часу, з об'еднаного двору цього комплексу (рис. 4) походять мармурова вставка олтар з присвятою египетським богам [Виноградов, Золотарев, 1994, с. 63; Золотарев, 1998, с. 66-68; пор.. Шевченко А., 2002, с. 48], а також фрагмент велико! мармурово! статуУ [Адаксина, Золотарев, 2001, л. 9.].

ГПд твшчно-захщною стшою прим!щсння№ 7 розкопками M.I. Золотарьова 2002 р. виявлепо тсракотн: права частина жшочоУ протоми з отвором для пщвшування Bropi, 550-500 р. до н.е.; лоб вщ протоми пгзньоархаУчного перюду; маска, можливо Аполлона серсдини IV ст. до u.c. [Золотарев, Ушаков 2002, л. 10-11, рис. 77, 1-3; 2005, с. 137].

За знахщками теракот, M.I. Золотарьов у звгп припускав наявшеть в npiiMimcHHi домашнього святилища. Зважаючи на те, що ш теракоти використовували пишшеними. надто мало тдетав ствсрджувати, що вони складали окремий сакральний npocTip, адже ïx могли носити з собою чи на co6i на час проведения кульпв, гнзтше збер1гати в цьому Micui будинку.

Ti ж типи теракот в шшш частин1 будинку п1дтверджують думку про те, що домочадщ за класичного пер1оду вшановували Деметру, Аполлона, i що визначити. в якш саме част1ии будинку могло бути, якщо було, Ухне святилище, поки складно. Так, у п1вн1чно-захщному kvtî прим1щення 4 2003 р. було виявлено теракотову протому чолов1ка (Аполлона?) початку V ст. до н.е. i фрагмент тсракотовоУ голови Дюшса (борода у вигляд1 грона винограду). В цистерн! у п1вденному Kyri в 3acuni пщ шаром IV ст. до н.е. розкопками C.B. Ушакова 2005 р. знайдено теракотову протому Демстри мюцевого виготовлення [Золотарев, Ушаков 2003. л. 7, рис. 122,2; Ушаков 2005, л. 22, рис. 47]. У примости 12 - фрагменти теракотових коня i маски силена [Золотарев, Ушаков, Коробков 1992, л. 18]. Ha6ip довол1 pamiix як для Херсонеса теракот е важливим евщченням про рел1гжне життя мешканц1в пол1са цього перюду.

У IV квартал! виявлено окрем1 знахщки культового значения, однак буд1вництвом ni3HiuJoro храму культурн1 шари попередшх nepiofliB були зн1вельован1. 3 дщянки на п1вн1чиий схщ в1д УваровськоУ базил!ки походять ранньоелл1н1стич»п мармуров1 i теракотов1 зображення Д1он1са [Раскопки... 1907, с. 63; АСХ, № 5; Шевченко А. 2000, с. 20] i невизначених богинь

^НзМа!з1=!Боспорские исследования, вып. XXIII

[Косщошко, 1902, с. 77-78; 1906, с. 54; Белов 1970, с. 76; 1971, с. 109, 113-114], першими стол1ттями датоват мармуров1 зображення божеств кола Дюжса [Раскопки... 1893, с. 5; АСХ, № 17, 114, 120] 1 теракотовий гротеск [Белов, 1970, с. 76].

У VI квартал! у швденно-захшнш частит I будинку знайдено фрагменти теракот, за якими однак неможливо визначити характер зображень [Золотарев, 1984, л. 6, 13, рис. 50; 1985, рис. 35], \ свггильник1в з рельсфними зображен-нями на щитках. Деям з цих зображень можна пов'язати з культовими сюжетами, але нема тдстав говорити про 1х походження з культового комплексу.

Цжавими е еллшютичш знахщки з прим1щення С з1 сходами розкопок Р.Х. Лепера. Опис у щоденнику 1 зв1тах не дае змоги локал1зувати його точшше у твтчно-схщному райот. Тут знайдено вапняковий олтар, прикрашений перлннником, вис. 7.2 см (АСХ, 552), а також фрагмент архаУчного теракотового зображення Дюшса 1 дюшсшських персонаж1в III ст. до н.с. [Белов, 1930, с. 222, 239, рис. 3, 18.5, 28.4; Шевченко, 2000, с. 21], ручку посудини у вигляд1 потворно'У жшочоУ ф!гури [Белов, 1930, с. 242, рис. 28.3; 1970 № 19, с. 74]. Наявтсть в одному примодент переносного олтаря, скульптурних зображень, пов'язаних з культом Дюшса, евщчить про вшанування нього бога в кол1 ам'У в межах, очевидно, домашнього святилища. На жаль, вшеутшеть ч1тких в1домостей про локал1зацпо иам'яток не дозволяе з певжетю охарактеризувати цей культ.

1ншими культовими речами, знайденими у житлових кварталах твтчно-схщного району. детальшше локал1зувати як1 не вдалося через надто скут евщчення у зв1тах розкопок кшця XIX - початку XX ст., с арха'Учш протоми [Белов, 1930, с. 219; Шевченко А., 1988, с. 131; 1998а, с. 57, 63] 1 наступи! пам'ятки еллшютичного перюду: теракотов1 протома Деметри [Шевченко, Костромичева, 1986, с. 77], фкурка актора в рол1 Геракла [Белов, 1930, с. 223; 1970, с. 73], графт-присвяти Аполлону (ГАХ, № 104), Зевсу (ГАХ, № 612), Деметр! (ГАХ, № 112) 1 Ероту (ГАХ, № 699). Також на дшянш гпвшчно-схщного району знайдено вапняков1 переност олтар1 (АСХ, № 551, 572), зокрема перших столпь н.е. (АСХ, № 567).

Таким чином 31браш дат дозволяють побачити картину рел!пйного життя мешканшв суадтх з Швжчно-Схщним теменосом квартал1в античного Херсонеса, де вшановували Партенос можливо, Афшу [Соломоник, 1984; Золотарев, Буйских, 1994, с. 96]. Числснт культов} знах1дки виявлет здебшьшого розр!знено, часто у перевщкладеному шар1, а ¡нод1 вщомосп про контекст, в якому Ух виявлено, не ф!ксувалися. як у випадку дореволюцшних розкопок. Та нав!ть в цих умовах можливо окреслити певш загальш риси у розвитку родинних куль^в. Саме в цьому райож знайдеш ршюсш в Херсонеа архаУчн! зображення жшочих землеробських богинь, а також окрем! зображення Дюшса, як1 теж можна датувати цим перюдом. Вшанування землеробських божеств отримало бшьшого розвитку за еллшютичного перюду. В цей час тсракоти, присвяти Деметрь Дютсов1 стають звичними в житлових кварталах

Шевченко Т.М. Домашж святилища ...

розглядуваного району пoлica. Загалом, херсонесыа пам'ятки, пов'язаш з культом Деметри, знаходять переважно в домашшх святилищах, що разом з вщсутшстю прямих свщчень громадського вшанування богиш в цьому античному ucHTpi дозволяе припустити, що и культ був дуже поширеним в XcpcoHeci, але не мав загально-полшного характеру [до дискусп див.: Мещеряков, 1980, с. 97-101; Зубарь, 2005а, с. 376; Русяева, 2005, с. 354-355]. ЗначноУ уваги в родинних культах за еллшктичного перюду надавали вшануванню Аполлона, Афродпи, d деякнх ойкосах Геракла. Важливим в домашшх культах був хтошчний аспект культу Геракла, тод1 як на xopi бога-героя вшановували в inooraci захисника протягом ycie'i античноУ епохи [Аграфонов. 1999].

Свщчення про окрсм1 культи, хоч нерщко надзвичайно яскрав1, фжсують лише в окремих житлових будинках. Це стосуеться, зокрема, культу Латони з дпьми еллш1стичного перюду, який не надто штенсивно вщправлявся в Херсонеа [Мещеряков, 1980. с. 43-45; пор. Шевченко А., 1997], однак знайшов bíphhx прихильниюв, що мешкали в I квартал! Miera, де дослщжено домашне святилище. Близькють того чи ¡ншого божества визначалася потребами в його заступництв1 у таких справах родини як 36ip врожаю (Деметра, Дюже), безпека ойкоса i його члешв, зокрема й в потойб1чному cbítí (Аполлон, Геракл), покровительство у шлюб1 i народженш (Афродиа, Артемща). Хоча такий розподш функцш не був обов'язковим, до тих самих бопв могли звертатися з р1зними проханнями, а на наявних домаштх олтарях здшешовати пожертви багатьом божествам, не залежно вщ того, кому первинно призначалися ui олтарУ Згрупован1 за локал1защею свщчення вшанування бопв у житлових будинках вщображають прихильшеть мешканщв розглядуваного швшчно-схщного району Херсонеса до кульпв здебшьшого землеробських 6orie, традишйних для античноУ рел1гн i майже иезмшних протягом стол1ть.

Розглянуп p¡3hí за змктом, значениям, розташуванням та хронолопею матер1али, евщчать, що культи божеств в окремих родинах населения Херсонеса проводилися у спещально вщведеному для цього míchí у будинку - домашньому святилшщ, яке íhoaí займало окреме примщення чи його частину, найчаепше навколо олтаря або бтя вогнища, яке замшяло олтар, в ойкоа чи у двор1 будинку.

ЛИТЕРАТУРА

Аграфонов П. Г. Культ Геракла в Херсонесском государстве (IV в. до н.э. - Ш в. н.э.): автереф. дис.

на соискание уч. степени канл. ист. наук. - М .. 1999. - 22 с. Античная скульптура Херсонеса: Каталог/сост. А П. Чубова и др.-К.: Мистецтво, 1976.-342 с. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти/пер. сфр. В.К. Ронина. - М.: Прогресс-академия, 1992. -526с. Бабипов Ю Л. Посвятительные граффити из Херсонеса Таврического (раскопки К. К. Косиюшко-

Валюжинича) // ВДИ. - 1970. - № 4. - С. 73-80. Бабипов Ю.А. Алтари со змеями из Херсонеса Таврического //Тез. Докл., посвященных итогам полевых археологических исследований в 1970 году в СССР. - Тбилиси, 1971. - С. 29-30. Бабипов Ю.А. Эллинистические домашние алтари //Херсонес Таврический: Ремесло и культура. -К.: Наукова думка, 1974.-С. 19-25.

!£3j£Ji3i3i£3i£îi3j£lJ£Ji£5i£3i£^i£l!£lSl3. Боспорские исследования, ВЫП. XXIII

Белов Г.Д. Терракоты Херсонса из раскопок 1908-1914 гг. I! ХСб. - 1930. - Вып. III. - С. 219-245. Белов Г.Д. Терракоты из Херсонсса//САИ. - !970.-Вып. Г1-11.-Ч. II.-С.70-77. Белов Г.Д. Терракотовая голова Геракла из Херсонеса // CA. - 1976. - № 4. - С. 203-208. Буйских A.B. Пространственное развитие Херсонеса Таврического в античную эпоху// МАИЭТ.

- Supplementum. - Вып. 5. - Симферополь, 2008. - 424 с.

Граффити античного Херсонеса (на чернолаковых сосудах) /науч. ред. Э.И. Соломоник. - К.:

Наукова думка, 1978. - 128 с. (ГАХ) Грипевич К.Э. Северо-восточные кварталы Херсонеса Таврического (неизданные материалы

раскопок Р.Х. Лепера 1908-13 гг.)// ХСб. - 1930. - Вып. III -С. 5-140. Золотарев М.И. Отчет о раскопках в Северо-Восточном районе Херсонеса // НА IA НАНУ. - 1975/ 49.-35 л.-71 рис.

Золотарев М.И. Раскопки в Херсонесе//АО 1974 года.-М.: Наука, 1975а.-С. 282-283. Золотарев М.И. Отчет о раскопках в Северо-Восточном районе Херсонеса в 1982 г. // НА IA НАНУ.

- Спр. 1982/87. - 21 л. - 69 рис.

Золотарев М.И. Эллинистические домашние святилища Херсонеса// Материалы III Всесоюзного симпозиума по древней истории Причерноморья на тему "Эллинизм и Причерноморье": Тез. докл. и сообщений. - Цхалтубо: Мецниереба, 1982а. - С. 34-35. Золотарев М.И. Отчет о раскопках в Северо-Восточном районе Херсонеса в 1983 г. // НА IA НАНУ

- 1983/70.- 30 л.-73 рис.

Золотарев М.И. Отчет о раскопках в Северо-восточном районе Херсонеса в 1984 г. // НА IA НАНУ

- 1984/80,- 16 л.

Золотарев М.И Раскопки в Северо-Восточном районе Херсонеса // АО 1982 года. - М.: Наука. 1984а.-С. 261.

Золотарев М.И. Отчет о раскопках в Северо-восточном районе Херсонеса в 1984 г. // НА IA НАНУ.

- 1985/98,- 16 л.

Золотарев М.И. Раскопки в Херсонесе//АО 1983 года.-М : Наука, 1985а.-С. 277-278. Золотарев М.И. Эллинистическое домашнее святилище в Херсонесе // Причерноморье в эпоху эллинизма: Материалы 111 Всесоюзного симпозиума по древней истории Причерноморья. -Тбилиси: Мецниереба, 19856. - С 266-276. Золотарев М.И. Отчет о раскопках в северо-восточном районе Херсонеса в 1986 г.// НА IA НАНУ.

- 1986/36а,- 18 л.

Золотарев М.И О культе божественной триады в эллинистическом Херсонесе // Боговете на

Понта. - Варна, 1998. - С 63-69. Золотарев М.И.. Буйских A.B. Теменос античного Херсонеса. Опыт архитектурной реконструкции //

ВДИ. - 1994. - № 3 - С 78-101. Золотарев М.И.. Горончаровский В. А. Домашнее святилище первых веков н.э. в Северо-Восточном районе Херсонеса// Проблемы исследования античного и средневекового Херсонеса 1888-1988 гг.: Тез. докл. - Севастополь, 1988.-С. 49-50. Золотарев М.И.. Ушаков C.B. Отчет о раскопках в Северо-Восточном районе Херсонеса в 2002 г. //

НА IA НАНУ.-2002/53.-15л. Золотарев М.И.. Ушаков C.B. Отчет о раскопках в Северо-Восточном районе Херсонеса в 2003 г. //

НА IA НАНУ,-2003/102.-22л. - 128 рис. Золотарев М.И.. Ушаков С.В Исследования в Северо-Восточном районе Херсонеса // АДУ за

2003-2004 pp. - Запоргжжя, 2005. - С. 135-138. Золотарев М.И.. Ушаков C.B.. Коробков Д.Ю. Отчет о раскопках в Северо-Восточном районе

Херсонеса в 1991 г. // НА IA НАНУ. - 1991/119. Зубарь В.М. Места отправления религиозных культов в Херсонесе в позднеантичную эпоху //

МАИЭТ. - 2005. - Вып. XI. - С. 31-58. Зубарь В. М. Религиозное мировоззрение // Херсонес Таврический в третьей четверти VI - середине I вв. до н.э.: Очерки истории и культуры. - К.: Академпернодика, 2005а. - С 345-470. Ильина Т.А. Односторонние терракотовые изображения божеств с городища «Чайка» //

15 еи-ххш

225

Шевченко Т.М. Домашж святилища ... L^jLej.Lei.L=t.L=j.L=j.I^tíej.LeiI^iA^J-io.L£¡.

Материалы исследований городища «Чайка» в Северо-Западном Крыму М., 2007. -С. 337-353.

Кобылшш М.М Терракотовые статуэтки Северного Причерноморья //САН 1^70. - Вып. Г1-11. -С. 6-22.

Косшромичева Т.П.. Шевченко A.B. Культовые терракоты из Херсонеса // Проблемы исследования античного и с^днепекового Херсонеса 1888-1988 гг. Тез. докл. - Севастополь, 1988. - С. 63-64.

Косцюшко-Валюжипич К.К. Отчет о раскопках в Хсрсоиесе в 1401 году // ИАК. - 1902. Вып. 4. -С. 51-119.

Косцюшко-Валюжипич К.К. Отчет о раскопках в Хсрсоиесе Таврическом и 11М)4 году // ИАК. -1906. Вып. 20.-С. 17-95.

Латышски H.A. Терракота in раскопок поселения хсрсонссскон хоры Маслины // Древности. -Харьков: АО «Бизнес Информ», 1994. -С 127-140.

Мещеряков В Ф. Религия и культы Херсонеса Таврического в 1-1V вв. н.э.: дне. ... канд. ист. наук. -Харьков. 1980. - 190с.

Неесе.и> В. А Частное почитание хтоннческих божеств в Хсрсоиесе в первых веках н.э. // Sacrum el profanum. - II -Севастополь; Краков, 2007. - С. 135-138.

Пичикяп И.Р. Малая Азия - Северное Причерноморье: Античные традиции и влияния. - М Наука. 1984. -294 с.

Пропп В Я Собрание трудов: Морфология «волшебной» сказки; Исторические кории волшебной сказки - М.: Лабиринт. 1998 - 512 с

Раскопки в Херсонесс/сост. К.К Коспюшко-Валюжпипч//ОАК за 1890 г. - СПб., 1893. - С. 30-40.

Раскопки в Хсрсоиесе /сост. К.К Косцюшко-Валюжипич //OAK за 1904 г. - СПб., 1907. - С. 49-69.

Ролшнчук А.П., Шевченко А.В Терракотовые статуэтки из портового квартала I Херсонеса II АДСВ. - Свердловск. 19X4 -С. 23-35.

Русясва A.C. Домашш святилища i культи в античних míctux Птшчного Причорномор'я V1-II ст. до и.е. // Археолопя. - 2001. № 2. С. 41-51.

Руснени А С. Религия поцтийских эллинов в античную эпоху. - К.: ИД «С'тилос». 2005. - 558 с.

Рыжов С.Г. Отчет о раскопках II квартала Северо-Восточного района Херсонеса и 1979 v. II НА IA НАНУ,- 1979/8н.-20л.

Рыжов С.Г. Дом 111-IV вв. до н.э. в Северо-Восточном районе Херсонеса // АО 1979 года - М 1980. - С. 333-334.

Рыжов С.Г. Дом III-IV вв. до н.э. в Хсрсоиесе//CA. 1985. -№ 4. - С. 155-162.

Сололюник Э. II Некоторые группы граффити из античного Херсонеса // ВДИ. - 1976. - № 3 -С. 121-141.

Со.чомоникЭ.И. О культе Афины н Хсрсоиесе в IV-1II вв до и i.//АДС'В. Свердловск, 1984 -С 7-14

Суриков И Е Античная Греция политики в контексте эпохи Архаика и ранняя классика - \1 Наука, 2005. - 351 с.

Ушаков С Б Отчет о раскопках в Северо-Восточном районе Херсонеса в 2005 г. // НА IA НАНУ -2005/96. 23 л.

Фестюжьер А.-Ж Личная религия греков /пер. с англ. С.В. Пахомова. - С Пб.: Алстейя. 20(H). - 253 с

Фюстель-()е-Кулан.не. Древняя i раждапская обшнпа: Исследование о культе, праве и учреждешяхъ Греши и Рима /пер. с фр. Il l I Спиридонова. - М : Трудъ, 1903. - 348 с.

Шайд Дж. Римская религия и духовность // ВДИ. - 2003 - № 2. - С 26-35.

Шевченко A.B. Группа ранних терракот из Херсонеса // Проблемы исследования античного и средневекового Херсонеса 1888-1988 гг.: Тез. докл. -Севастополь, 1988. - С. 130-132.

Шевченко A.B. Терракотовые алтарнки из Херсонеса II Древности. - 1995. - С. 156-159.

Шевченко A.B. К вопросу о культе Агемнды в Хсрсоиесе (данные коропластпки) II Античный мир. Византия. - Харьков: АО «Бизнес Информ», 1997. - С. 253-259

Шевченко A.B. Культ Аполлона в Хсрсоиесе // Археолопя - 1998. - № 1. - С. 99-105.

Шевченко A.B. Культовые терракоты раннего Херсонеса (V - первая половина IV в до н.э.)// ВДИ. - 1998а. - № 3. - С. 53-68.

!=5J3J3i3.!£ii3J3i£iJ3ilii3]3J3J£iJiii£li£l. Боспорские исследования, вып. XXIII

Шевченко А. В. Терракоты античного Херсонеса // МАИЭТ. - 2000. - Вып VII -С. 7-44. Шевченко А В Вотпвные терракоты из домашних святнлиш эллиннстичсского Херсонеса и его ближайшей хоры //' V Международная Крымская конф по религиоведению «Культовые памятники в мировой культуре: Археологический, исторический и философский аспекты»: Тез. докл. и сообщений. - Севастополь. 2003. - С. 47. Шевченко А.В.. Костромичева Т.Н. Деметра и Кора-Персефоиа в коропластике Херсонеса // Античная культура Северного Причерноморья в первые века нашей эры. - К.: Наукова думка, 1986.-С. 77-86.

Шевченко Т.М. Питания вндЬтсння культ!в родинного характеру в античному Xepconeci II Проблемы истории и археологии Украины: Материалы V Междунар. науч. конф. -Харьков: ММ1Д«МД», 2004.-С. 53-54. Шевченко Т.М. Алтари в семейной религии античного Херсонеса// БФ. - Ч. 2. - СПб , 2007. -С. 162-168.

Шевченко Т.М Культовии або жанровии характер деякнх зображень э античного Херсонеса //

Археолопчж студи. - Вип. 3. - К.: Чертвш, 2008 - С. 36-46 Шкуропюв В. А. Историческая психология. - М : Смысл, 1997. - 505 с. Шпшерлшн Е.М. Кризис античной культуры. - М.: Наука, 1975. - 184 с.

Щеглов А Н. Греческие домашние святилища (по материалам раскопок на территории Херсонесского государства)//Святилища: Археология ритуала и вопросы семантики. Материалы тематической науч. конф. - СПб.: Издательство С.-Петербургского университета, 2000. - С. 74-77 Barkeri IV Greek Religion /Translated by J.Rat'fan. - Cambridge-Massachusetts: Harvard University Press. 1985.-493 p.

Makarov 1Л. From the History of Religious Cults in Tauric Chersonesos // Ancient Civilizations from Scythia to Siberia An International Journal of Comparative Studies in History and Archaeology. - 2002. - Vol. 8. - No. 3-4. - P 189-198. Parker R. Athenian Religion. A History. - Oxford: Clarendon Press. - 1997. - P 29-42

Т.М. Шевченко

ДОМАШН1 СВЯТИЛИЩА У П1ВН1ЧНО-СХ1ДНОМУ PAf'ЮHI ХЕРСОНЕСА

Резюме

У стагп розглядаються результата картографування знахщок культового призначення в житлах твшчно-схщного, сусшнього з темеиосом, району античного Херсонеса. Для цього визначено критерй, за якими Ti чи iittiti типи артефактт можна вважатн евщченнями родннних куль^в, a Micitfl i'x виявлення в житлах до домашшх святилищ. Знахщки культового характеру локализовано за применениями в житлових будинках, враховуючи ttoBi розробки в icTopii житлового буд1виицтва Херсонеса. При цьому бралася до уваги можлнвють перемщення деякнх пам'яток внаслщок нодальшого використання житлових будинюв у середньов1чний час. Результатом проведеного анал1зу с визначенмя деяких рис релейного життя населения uici частшш мюта, кола бопв, яких найчаепше вшановували в онкосах в тон чи шший перюд, атакожзмшн в кyльтoвiii практищ i локал1зацнсвяще1Ших Micub в будинках протягом вгав. Поточиено даш, що стосуються вже вщомих, а також визначено iioni домаипп святилища i мшця збер1ганпя культового реманенту в житлах твшчно-ехшного району Херсонеса.

Шевченко Т.М. Домашни святилища ...

Т.М. Шевченко

ДОМАШНИЕ СВЯТИЛИЩА В СЕВЕРО-ВОСТОЧНОМ РАЙОНЕ ХЕРСОНЕСА

Резюме

В статье рассматриваются результаты картографирования находок культового назначения в жилищах северо-восточного, соседнего с теменосом, района античного Херсонеса. Для этого определяются критерии, по которым те или иные типы артефактов можно причислять к свидетельствам семейных культов, а места их выявления в жилищах -к домашним святилищам. Находки культового характера локализированы по помещениям в жилых домах, учитывая новые разработки в истории жилого строительства Херсонеса. При этом принималась во внимание возможность перемещения некоторых памятников, вследствие дальнейшего использования жилых домов в средневековое время. Результатом проведенного анализа является определение некоторых черт религиозной жизни населения данной части городища, круга богов, чаще всего почитаемых в ойкосах в тот или иной период, а также изменения в культовой практике и локализации священных мест в домах на протяжении веков. Уточнены данные, касающиеся уже известных, а также определены новые домашние святилища и места хранения культовых принадлежностей в жилищах северо-восточного района Херсонеса.

T.M. Shevchenko

HOME SANCTUARIES IN THE NORTH-EASTERN PART OF CHERSONESOS

Summary

The article views the results of mapping of the finds of cult function in the houses of the North-Eastern part of Chersonesos, the area neighboring with the temenos. For the purpose of this, the criteria according to which these or other types of artifacts can be considered as the evidence of family cults are determined, and according to which the places where they were found can be considered as home sanctuaries. The cult finds are localized within the rooms in dwelling houses taking into account the new elaborations in the history of house building in Chersonesos. At the same time, the possibility that some monuments could have been moved around as a result of further usage of the dwelling houses in the Mediaeval period was taken into account. The result of the analysis made includes determination of certain features of the religious life of the habitants of this part of the city, determination of the circle of gods most often worshipped in the oikoi in that or another period, as well as changes in the cult practice and localization of sacral places in houses during the centuries. The data on already known home sanctuaries has been defined more precisely, as well as new home sanctuaries and places of keeping the cult accessories in houses of the North-Eastern part of Chersonesos have been determined.

Боспорские исследования, вып. XXIII

1. План I кварталу за К.Е. Гриневичем, з локалгзашпо культових знахшок

Шевченко Т.М. Домашж святилища ... Ьз.ЬЗ.ЬЕТ^.ЬЕ!Лз.1=3.

2. План II кварталу за К.Е. Грнпевичем. А.В. Буйськнх, з позначеннмк пунктиром культовимн м1сиями в булинку

!3i£lJ£iJ£ii£S]3Si£lJ3i3i£iJ£l!3.l£iJ£ii3i£i. Боспорские исследования, вып. XXIII

3. План Ш кварталу за К Е. Грннсвичем, Л.В. Буйсьхпх, ) почначеними будгаелымми комплексами i шсцями копцснтрицп культових пам'яток

Шевченко Т.М. Домашни святилища ... !3]£5]£3]£5.13М1£1^^^13|£113]31£1.!3'£5.!3.

Головна вулиця

4. План ХСУН кварталу за М.1. Золотарьовим, з позначеною пунктиром локал!зашею культових знахшок