CC BY
18
Менеджмент шновацш
УДК 330.342.23:792.06
аок 10.12958/1817-3772-2019-2(56)-170-178
А. В. Сeрiков,
кандидат ф1зико-математичних наук, ОКСЮ: 0000-0002-0629-2716
I. М. Коваль,
здобувач,
Харювсъкий нащоналъний умверситет буд1вництва та арх1тектури М1СЦЕ СУЧАСНОГО РЕПЕРТУАРНОГО ТЕАТРУ В КРЕАТИВНИХ 1НДУСТР1ЯХ
Постановка проблеми. На протязi останнього року ввдповщним законом [1] i розпорядженням Кабмiну [2] визнано та визначено мюце так званих «креативних 1ндустрш» в нацiональнiй економiцi Украши. До креативних iндустрiй вiднесено види економiчноl дiяльностi, метою яких е створення додано! вартост i робочих мiсць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження, а 1х продукта i послуги е результатом шдиыдуально! твор-чостi. У наданому перелiку видiв економiчноl дiяль-носп, як належать до креативних шдустрш, мю-титься зокрема театральна та концертна дiяльнiсть (згiдно з Нацюнальним класифiкатором Украши ДК 009:2010 присвоено код 90.01). За таких умов до-цшьно актуалiзувати питання про мюце сучасного украшського репертуарного театру, який за законом [3] ввднесено до неприбуткових органiзацiй, в креативних iндустрiях.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Публшацп, що присвячен саме цьому питанню, авторам неведомо Але заслуговуе на увагу стаття [4], в якiй визначаеться мюце культурних iндустрiй у сис-темi нацiонального господарства Украши. Зазнача-еться, що креативн (культурнi) iндустрil доцiльно розглядати в якостi альтернативного ресурсу роз-витку соцiально-економiчного потенщалу краши та регiонiв, чинник тдвищення 1хньо1 конкуренто-спроможност i модершзацш нацiонального господарства Украши. Культура е важливим та виршаль-ним фактором тдвищення мюцево! та регюнально! привабливостi. Рушiйною силою економiчного роз-витку будь-яко! нащонально! господарсько! системи е приватне тдприемництво. Так, у 2014 рощ кшь-кють приватних пiдприемств, що вели свою еконо-мiчну дiяльнiсть у царинi культурних та креативних iндустрiй, коливалась в межах 7% ввд загально! кшь-кост приватних пiдприемств. Культурн iндустрil створюють суспiльнi цiнностi, сприяють сощальнш штеграцп, консолвдацл населенна, пiдвищенню рiвня освiти тощо. Вони перетворюються у важли-вий стратегiчний iнструмент ревiталiзацil та транс-формацл регiонiв. Але культурш iндустрil продов-жують розглядатися виключно як дотацiйнi i зали-шаються неадаптованими до ринкових умов. Бшьш того, деякi - наприклад, телебачення та музична ш-дустрiя, - складають достатню частку тшьового ринку краши.
Вид1лення невир1шених частин загальнот проблеми. З огляду на доступну iнформацiю можна стверджувати, що мюце i роль саме сучасних укра-шських репертуарних театрiв в наголошених (але не створених) креативних iндустрiях поки не визна-чено.
Метою данот статт1 е попереднш пошук шля-хiв для виявлення мюця та ролi сучасного репертуарного театру в створюваних креативних iндустрiях.
Виклад основного матер1алу досл1дження. В тлумачних словниках (див., наприклад, [5, с. 505]) стверджуеться, що в якост iндустрil доцiльно розглядати таку галузь народного господарства, яка мае виршальний вплив на рiвень економiчного роз-витку суспiльства. В економщ галузь розумiеться як сукупнють пiдприемств i органiзацiй, що характеризуются спiльнiстю ознак виробничо-господар-сько! дiяльностi. Зрозумiло, що появi iндустрiй пе-редуе процес iз назвою «iндустрiалiзацiя», який означае поширення в нацюнальних економiках стандартизованого виробництва матерiальних благ i послуг, заснованого на використанш систем робочих машин i механiзмiв [6, с.468]. Суспшьство, жит-тедiяльнiсть якого йде за означених умов, здобуло назву iндустрiального [6, с. 475]. Для нього властивi розвинута та складна система розподшу працi за умов його спещалiзащl, масове виробництво товарiв для широкого вжитку, машинiзацiя й автоматизащя виробництва i управлiння, науково-технiчна рево-люцiя. Моделi iндустрiалiзацil економiки в розвине-них крашах аналiзувалися в робот! [7], але в« вони мають на мет! промислове (матерiальне) виробни-цтво.
Поняття «креативн iндустрil» пов'язане iз по-няттям «культурнi iндустрil», тому що будь-який розгляд ввдносин мiж економiкою i культурою був би неповним, якби iгнорувалися витоки культурного виробництва, тобто сам творчий (читай, креа-тивний) процес. Його модель застосовна як для ок-ремого митця, так i для театрального колективу [8, с. 134]. Але творчють (або креативнють) не мае чгт-косп, необхвдно! для формулювання прикладного поняття (дефшцп). Тому серед фахiвцiв йдуть дис-кусп про вiдмiнностi культурних iндустрiй вiд креативних [9, с. 174].
Уявляючи культуру як систему переконань, цшностей, звичаш тощо, розповсюдження яких ге-нетично не обумовлено, але подшяеться певною групою людей за рахунок взаемодш мiж собою, можна погодитися, що такi взаемодп можуть моде-люватися як трансакцп з обмшу символiчними i ма-терiальними благами в рамках юнуючо'1 економжи. Доцiльно зауважити, що й ще!' ринку, мшово'1 варто-стi, валюти, цiни та таке iнше теж стало у всх суст-льствах часткою 1хньо1 культури. Тут природним е припущення вiдносно того, що вс культури присто-сованi до свого матерiального оточення (бо буття визначае свщомють) i можуть бути пояснен через нього. Еволюцiя рiзних культур обумовлена, скорiш за все, не щнностями, якi цi культури втшюють, а 1'х успiхом у взаемодп з навколишнiм матерiальним свггом. Це народило термiн «культурний матерiа-лiзм». Йому в економiцi чггко вiдповiдае напрям, який називають «шституцшною економжою» i де культура лежить в основi всiеl економiчноl дiяльно-стi. Тому деякi представники шститущйно'1 еконо-мiки розглядають культурний матерiалiзм як засiб рештеграцп культури в той же самий матерiал, при-родний свiт, частиною якого е економжа [8, с. 136].
Для визначення сутност культурноУ шдустрп необхщно виокремити поняття про культурний товар, способи вимiрiв обсягiв i цiнностi його вироб-ництва та таке iнше. Для репертуарних театрiв мова повинна йти про кшькють спектаклiв, створених театральною трупою за певний промiжок часу, кшькють показiв кожного з них, кшькють проданих мюць у глядацьких залах та виручку вщ продажiв. Для культурно]* шдустрп, до яко'1 необхщно долу-чити театри, перелiченi показники мають буди до-статньо великими. Безумовно, що необхщно раху-вати i витрати [9, с. 39]. Як правило, у бiльшостi ви-падкiв умовно-постiйнi витрати, що пов'язаш зi створення спектаклiв, - велик, а умовно-змшт витрати, як йдуть на покази спектаклiв, - суттево нижче.
З урахуванням озвученого виникае потреба в уточнены ознак креативнох шдустрп, до яко'1 розпо-рядженням Кабмiну [2] вiднесено театральну дiяль-нiсть (код 90.01).
Креативт шдустрп привертають увагу сьо-годн тому, що креативна праця трансформувалася у найважливiший виробничий фактор [10, с. 183]. Основою такоl пращ е креативне або творче мислення зайнятих нею особистостей. Ознаки такого мис-лення наведено на рис. 1.
Аналiз ознак творчого мислення тдказуе, що креативну працю, на вщмшу вiд фiзичноl, немож-ливо замютити машинною або комп'ютерною. В результат креативноl працi з'являеться унжальний продукт, цiннiсть або вартють якого встановити вкрай важко. Але товарний обмш нiхто не скасував, митщ теж хочуть достойно жити, тому мимоволi по-виннi з'явитися так «супутники» шдустрiалiзащ'í, як спещалiзащя, рацiоналiзацiя та стандартизацiя,
що «працюватимуть» на цiноутворення для креа-тивномюьких товарiв та послуг.
Гнучюсть Оригшальшсть
ДОС ко налоев переформу лю
Дивергентне^ ^^ вщеутшх ланок
мислення / Принципове
Конвергентне багатовар1ант мислення ност1
Рис. 1. Основш ознаки творчого мислення
[11, с. 126]
Уявляеться, що напрацювання стандартв, як високоякюних зразкв для наслiдування, у театраль-нш справi повинно стати обов'язком репертуарних театрiв. Бо саме вони, як вщомо [12, с. 24], творчо i на постiйнiй основi виконують соцiально важливi функцп: (1) розваги; (2) гносеолопчну або тзна-вальну; (3) регулятивну (вiдносно поведiнки людей); (4) формування сусшльно'1 свщомостц (5) фор-мування естетичного смаку; (6) Ьрову; (7) компен-саторну, що дозволяе людин знайти душевну рiвно-вагу в собi; (8) знакову або семютичну, яка дозволяе навчитися зрозумгги усi тонкощi сцешчноl мови; (9) комунiкативну,; (10) стратифжацп; (11) соцаль зацп; (12) аксюлопчну або оцiнну (надае вiдповiдь, наприклад, на сократовське запитання: «Що е благо?»); (13) створення робочих мюць; (14) спла-чення податкв; (15) тдтримки ресторанно-готель-но-туристичного i шших видiв бiзнесу, що надають рiзномаштш попутнi послуги; (16) рекреацп люд-ського капiталу (або потенцiалу); (17) бути центром iнфраструктурноl кластеризации та таке шше.
Креативна (або культурна) iндустрiя може ви-никнути та юнувати лише за наявностi товно!' галу-зевоl бази. Згiдно статистичних даних, в УкраМ сьо-годн дiють 113 театрiв державноl та мунщипально'í форми власностi; окрiм того в краМ функцiонують ще близько 300 (за ощнками експертiв) приватних театрiв, понад 100 з них розташовано в Киевi [13, с. 124]. Iсторiя виникнення репертуарних театрiв, наприклад, у США [14, с. 10] свщчить, що бiльшiсть з них зароджувалась як самодiяльнi, де всьому персоналу не виплачувалися будь-як кошти. Резуль-тати розвитку аматорських театрiв ставали своерщ-ним трамплшом для потрапляння на професшну сцену. Аматорськi або приватнi театри можуть бути певною нивою, яка «тдживлюе» репертуарн теат-ральнi колективи. Наприклад, в деяк постанови Харквського академiчного театру музично'1 комедп (а це - репертуарний театр) запрошуються актори, що працюють на приватних сценах. Ефект збага-чення у професшному план взаемний. Змiцнюеться при цьому i креативна iндустрiя, що формуеться, до
яко! ввднесеш всi театри i яку можна розглядати в якосп единого творчо-виробничого спiвтовариства, що входить у соцiально-економiчну систему iз на-звою «нацiональна економiка».
Ураховуючи те, що креативна iндустрiя в галузi театрально! дiяльностi скорiш наголошена шж сформована, доцiльно розглянути питания про !! створення, тобто про «iндустрiалiзацiю».
Модель iидустрiалiзацi! лiпше за все будувати, спираючись на системнi уявлення. Наявнiсть ознак життедiяльностi (активнiсть та шформатившсть) до-зволяе будувати модель театрально! шдустрп у ви-глядi дииамiчно!, фуикцiонально! системи. Подшя-ючи погляди П.К. Анохша - одного з авторiв загаль-но! теорп фуикцiональних систем, - пiд системою будемо розумгти тальки такий комплекс вибiрково залучених компонентiв, у яких взаемодiя i взаемини приймають характер взаемоСОдп компонеитiв на отримання сфокусованого корисного результату [15, с. 35], в якосп якого може бути певна дiя або фуикцiя. Конкретною ознакою (та мехашзмом) вза-емосодй компонентов е звiльнения !х ввд надмiрних ступешв свободи, не потрiбних для отримання да-ного конкретного результату, !, навпаки, збереження вс!х тих ступенiв свободи, як сприяють отриманню результату. Системоутворюючим чинником, що упорядковуе множину компонентiв (або елеменпв) системи та зв'язки мгж ними, е результат (цiль або
Суспшьство може сприйматися в якосп соще-тально! системи [18, с. 115], якщо мае властивють самоввдтворення, яке здшснюеться за допомогою ряду необхвдних дифереидiйованих функцiй (див. таблицю). Цi фуикцi!, з одного боку, е наслвдком ме-ханiчного подшу суспiльно! працi, а з iншого боку, доповнюючи один одного, взаемодточи один з одним, надають функцiоиуваиню та розвитку суспшь-ства характер особливого сощального органiзму.
Диференщащя суспiльних фуикцiй супрово-джуеться створенням рiзиих безособових структур або тдсистем (економiчиих, соцiальних, полгтич-них та iнших iнститутiв, оргаиiзацiй), якi виступа-ють в якосп «речових» носив цих функцiй. Цi структури заповнюються людьми, як володiють певними якостями (психолопчними, професiйними та iн.), необхвдними для виконання тих чи iнших функцiй (економiчних, полiтичних та ш). Люди, як включен! у функцюнування тих чи iнших структур,
властивють), який система повинна забезпечити. Таке визначення системи вiддзеркалюе погляд спо-стерiгача, розташованого на межi «система/оточу-юче середовище».
Креативна iндустрiалiзацiя театрально! галузi е результатом певних цiлеспрямованих дш одних ш-диввдв по вiдношеиню до шших. Такi дп М. Вебер назвав «сощальними». Вш стверджував [16, с. 602]: «...«Д!ею» ми називаемо дто людини (незалежно ввд того, чи носить вона зовшшшй чи внутршшй характер, зводиться до невтручання або терплячого прийняття), якщо i оскшьки дточий !ндиввд чи !нди-ввди пов'язують з ним суб'ективний сенс. «Сощаль-ною» ми називаемо таку дто, яка по передбачува-ному дшовою особою або дшовими особами змюту стввщноситься з дiею !нших людей i орiеитуеться на не!». Це поняття було покладено в теорiю систем соцiально! дп, великий внесок у яку належить Тол-котту Парсонсу - американському соцюлогу-теоре-тику, одному з найяскравших представнишв струк-турно-функцiонального напрямку у соцюлогп. На основ! запропоновано! ним чотирьох-функщональ-но! схеми взаемообмiиу (див. таблицю) - ушверса-льного методолопчного iнструмеиту, призначеного для аналiзу будь-яких конкретних товариств i будь-яких живих систем дп взагалi, - було розроблено концепщю становлення систем суспшьств сучас-ного типу [17, с.16 - 43].
Таблиця
здшснюють сво! функци не iзольовано, а взаемодь ючи один з одним. Внаслвдок цього в межах тих чи шших безособових структур складаеться певна структура м1жособистюних ввдносин. Саме за допомогою цих м1жособистюних ввдносин, суб'ектами яких е реальш !ндиввди, приводяться в рух або, в!р-шше, виконують п чи функцп, безособовi структури (тдсистеми).
Враховуючи вище викладене, можна д!йти до модел! театрально! галуз!, що дана на рис. 2.
Вказаш тдсистеми галуз! забезпечують так! функцп:
1) економ!чну - формування ресурсно-техноло-г!чних можливостей галуз!, без чого неможлива ада-птац!я до середовища життед!яльност!; сюди, безпе-речно, необхвдно в!днести безпосередньо виробни-цтво, маркетинг, постачально-збутову та ф!нансову д!яльнють ! таке шше;
Структура суспшьства як сощальнот системи
Щдсистеми Структурн! компоненты Аспекти процесу розвитку Основна функция
Соц!етальне сп!втовариство Норми Включення 1нтеграц!я
В!дтворення зразка або фщу-ц!арна подсистема Ц!нност! Генерал!зац!я ц!нностей Вщтворення зразка
Пол!тика Колективи Диференц!ац!я Цшедосягнення
Економжа Рол! Щiдвищения адаптивного потенщалу Адаптац!я
Джерело: [17, с. 24].
А. В. CepiKoB, I. M. ^валь
2) opгaнiзaцiйнy - poзпoдiляe piзнi види дiяль-нoстi мiж подсистемами гaлyзi та кoopдинye цю дiя-льнiсть, тoбтo ствopюe opгaнiзaцiйнy CTpyKrypy га-лyзi з дoдеpжaнням всix iснyючиx нopм затошдав-ства, pеглaментyють i стpyктypy, i внyтpiшнi та зoвнiшнi стoсyнки (якi e невiд'eмнoю склaдoвoï га-лyзевoï кyльтypи) y теaтpaльнiй iндyстpiï, задля дo-сягнення ïï цiлей; фopмye тpyдoвий ментaлiтет, мo-тивуючи дo кpеaтивнoï пpaцi в теaтpaльнiй сфеpi no-стiйнo дiючi pепеpтyapнi теaтpи;
3) «шщетальну» - y виглядi едишго кoлективy (<^pa») для пiдпopядкyвaння ^ийнятому y Kpea-
тивнiй iндyстpiï нopмaтивнoмy пopядкy та забезпе-чення внyтpiшньoï eднoстi;
4) пiдтpимки зpaзкiв твopчoгo, iннoвaтopськoгo (пiдпpиeмницькoгo) та етичнoгo пoвoдження кеpiв-ництва - для збеpеження та збагачення системи щн-нiсниx yявлень npo неoбxiднi xapaктеpистики твopчoï дiяльнoстi та oсoбoвi xapaктеpистики кеpiв-ництва, для aктивiзaцiï тpyдoвoï шведшки тдлег-лиx; вiдпoвiдae за легiтимiзaцiю нopмaтивнoгo no-pядкy та збеpеження стaнy гaлyзевoï eднoстi (заш-бЬти «вiйнy всix пpoти всix»); тут теж швинш «npa-цювати» pепеpтyapнi теaтpи.
Нацюнальна економжа
Умовш позначення:
^-^ Зв'язок у внутрппньому серед овшщ галуз1
^ ^ Зв'язок м[ж середовищами
Рис. 2. Модель галуз^, як системи социально!' дп за Т. Парсонсом ^TOp^Ka poзpoбкa)
Bсi цi пiдсистеми взaeмoдiють з вiдпoвiдними дoцiльнo шляxoм мaтемaтичнoгo мoделювaння iнститyтaми, щo зoсеpедженi у зoвнiшньoмy (oтoчy- змiн у пеpеpaxoвaниx пiдсистем, щo мoжyть бути ючoмy) сеpедoвищi гaлyзi, яку неoбxiднo poзглядaти oписaнi нaстyпнoю системoю дифеpенцiйниx piв-
як вiдкpитy систему [19, с. 167].
Дoслiдити вплив yсix склaдoвиx внyтpiшньoгo сеpедoвищa гaлyзi на pезyльтaти ïï життeдiяльнoстi
нянь (aнaлoгiчнoю iз poбoтoю [12, с.104-108]):
d = к EE (e -1)E - (¡E - kGG - ( кЕКк + kEDD+kEsSE )E,
d = k GG (e t"'Sl - 1)G + (¡g - kGEE )E - ( кокК + kooD - kGsSo )G,
(1) (2)
-173
Екoнoмiчний вюник Дoнбaсy № 2(56), 2019
ёК (И
= (кКов + кКЕЕ2)К - Ик - кккк )РК - кспБ2 + к^Кк
сЮ 2 2 2
( = (кпов + кшЕ )р -Цв -кррр)рр -кпкК + к^^
(3)
(4)
де Е(г), О(г), К(г), Р(г) - функцн, що описують по-ведiнку «економiчноf», «оргатзацшно!», «соще-тально!» та «тдтримки зразшв» пiдсистем ввдпо-ввдно; $ х (г) - функщя, що характеризуе стан в> дповвдного iнституту iз зовнiшнього середовища; складовi типу (} - к ХХ )рХ описують втрати, що пов'язанi з лептишзащею нових нормативних
порядков, а кхуУ2 - описують втрати, що виника-ють внаслiдок опору традицшних норм новим (прояв фундаменталiзму); кхх - середнш у галузi множник каmталiзацi! iнвестованого у пiдсистему
катталу; 8 -1) - показник, що залежить вiд рiвня шноваторства (пiдприемливостi) р; р -щшьтсть тдприемливосп, iнакше, вiдносна кшь-кють акт!в прояву пiдприемливостi одним ствробь тником галузi в одиницю часу (вiдзначимо, що практично завжди р > 0); 8- ввдносна частка ствробгт-нишв-носпв «тдприемливосп» (11 можна розраху-вати шляхом визначення кшькосп робiтникiв, якi проявляють iнноваторський (нестандартний) пiдхiд до виршення рiзних питань i проблем, та ввдно-шення 11 до загально! кшькосп працiвникiв), 8 - ввд-носна частка спiвробiтникiв галузi, ям не мають тд-приемницьких рис (здiбностей).
Квадратичнi залежносп швидкостей змш соць етально! пiдсистеми та тдсистеми пiдтримки зраз-кiв вiд оргатзацшно! та економiчно! пiдсистем (що мютяться в перших дужках у правих частинах вира-зiв (3) i (4)) породжуються тим, що взаемодп мiж пiдсистемами визначаються колективним станом га-лузi та виражаються кшькютю парних зв'язкiв мiж елементами тдсистем.
Система нелiнiйних диференцiйних рiвнянь (1) - (4) може використовуватися для аналiзу як кшькюного зростання перелiчених тдсистем, так i якiсного розвитку галузi в цiлому, тобто iндустрiа-лiзацil. Ознакою останнього е стрибкоподiбний характер у змiнах його основних показникiв [20]. Як ввдзначаеться у роботi [21, с.105], «... тд розвитком доцiльно розумiти процес формування ново! диси-пативно! структури, виражений у якiснiй змiнi складу, структури i способу (моделi) функцюну-вання системи, який виявляеться в лiзиснiй чи кри-зовiй формi i спрямований на досягнення змiнюва-них глобальних цiлей п!дприемства».
Для наочносп подальшого аналiзу припустимо, що на аналiзованому iнтервалi часу сощетальна тд-система та пiдсистема тдтримки креативност е не-змiнними i змiни вiдбуваються лише в економiчнiй
та органiзацiйнiй пiдсистемах, в яких наголос ро-биться творчих тдходах працiвникiв до розв'язання будь-яких проблем. За таких умов можна дшти до наступно! системи нелiнiйних диференцшних рiв-нянь:
ёх ё
ёу
ёг
ё = Ах +1 у - к 1 у = Р( X у)
= А2 У - 12х + к 2 X2 = в( х У)
де х = Э, у = Е, 11 = 1С , 12 = 1е , к 1 = коЕ , к2 = кЕв ,
А1 = [(коо (ер8-8 -1)+ко$$о) - (кокК + когР) к ЕЕ ( е р8-8, - 1)- (к ЕКК + кЕрР + кЕ$$Е)
(5)
(6) , (7)
А 2 =
(8)
Аналог системи (5) було здобуто в робот! [22]. Оскшьки знайти точне ршення системи (5) принци-пово неможливо, продуктивним е лише якюне до-слiдження динамiчно! системи на площит х0у [23], яке дозволяе вивчити можливi стани рiвноваги i на-прямки руху системи до них. Стани рiвноваги зна-ходяться серед особливих точок, в яких одночасно першi похiднi дорiвнюють нулю, тобто ёх/ё1 = 0 i ёу= 0 . Координати цих точок одночасно задо-
вольняють системi рiвнянь
I А1X + 1Х у - к 1 у = 0 , А у -12 X + к 2 х2 = 0
(9)
кожне з яких описуе ввдповвдну параболу, можливi варiанти перетину яких наведено на рис. 3.
А1X + Д у - к у = 0
А2 у -12 X + к2 X2 = 0
Рис. 3. Приклад визначення особливих точок в динамвд взаемодп оргашзацшноТ та економiч-ноТ пщсистем галузi (авторська розробка)
Характер поведшки системи в окол1 особливо! точки (x 0, У0) визначаеться знаками величин А,
а i (а2 - 4А), двi першi з яких розраховуються за формулами [23, с.65]:
а = P'x(X0 , Уо ) + Q'y ( Х0 , У 0 ),
P'x(x 0 ,y 0 ) P'y(x 0 ,y 0 )
Q'x(x 0 ,y 0 ) Q'y(x 0 ,y 0 )' Розрахунки дають:
а = АР+AP
А= Ai(P) Аг(Р) + (2k1 y 0-l )(2k 2 x 0-l 2^
( - 4А) = ( Aip) - A2P) )2+4(2k 0 -1 i)(2k 2 x 0 -12).
А
(10) (11)
(12)
В виразах (12) зазначено, що реально змшюва-ними величинами можуть бути функцн A(Р) х
A2(р), аргумент р в яких безпосередньо залежить
вiд рiвня трудового менталитету як окремо! особис-тост!, так i пращвниив галузi в цшому, тобто вiд
рiвня оргашзацшно1 культури в н1и, яку можна сприймати як «глобальниИ» (або дом!нуючий) фактор в життедiяльностi вие! системи. Можлив1 стани цiеï системи, що описуеться математичною мо-деллю (9) i проаналiзована за допомогою програм-ного пакету «Matematica», наведено на рис. 4 в так званш бiфуркацiйнiй дiаграмi [12, с.304].
НаИбiльш сприятливими е ст1йкий вузол та ст1йкий фокус, бо саме в цих випадках повинн1 спо-стерiгатися самоорганiзацiИнi процеси у театраль-н1й д1яльност1, як1 не передбачають застосування силового сценарiю змш в н1й. При цьому полшшення показнишв господарськоï д1яльност1 в окол1 одн1еï з точок ст1йкого юнування системи св1дчить про процеси зростання системи, а перехiд системи з околу однiеï точки стiйкоï поведiнки (ст1йкий фокус) в окш 1ншо1', 61льш впорядковано1' (ст1йкий вузол) -про розвиток системи, тобто iндустрiалiзацiю. Фор-муючи в1дпов1дн1 зразки в галузевiИ органiзацiИн1И культур1, репертуарн театри, таким чином, роблять свш вагомиИ внесок у створення власно1' креативно!' 1ндустрИ'.
а
( = А
( = А
Рис. 4. Ыфуркацшма дiаграма [12, с.304]
Висновки i перспективи подальших до-слiджень. Таким чином, поставлену у робот мету досягнуто, а саме: репертуарн театри можуть i по-виннi виступати в складi оргашзащйних пiдсистем театрально! галузi, завдяки чому можлива !! iндуст-рiалiзацiя. Такий результат досягнуто внаслiдок вдентифшацп галузi як динамiчно!, функционально! системи сощально! дп, поведiнка яко! може мати ма-тематичний опис у виглядi системи нелiнiйних ди-ференцiйних рiвнянь першого порядку. Все це дощ-льно сприймати в якост подальшого розвитку сфери практичного застосування розроблено! Т. Парсонсом теори систем сощально! дп. Достат-ньо строгий аналiз побудовано! моделi доводить, що в реальних умовах саме органiзацiйна тдсис-тема, «законодавцем мод» в якш повиннi бути ре-пертуарнi театри, може бути домiнуючим фактором росту економши та розвитку театрально! га-лузi, тобто !! iндустрiалiзацi!,. ПiдГрунтям для такого розвитку подш виступае така людська якють як iнноваторство (пiдприемливiсть) персоналу су-часного репертуарного театру, що постшно працюе iз глядачем. Надалi доцшьно охопити аналiзом всi пiдсистеми запропоновано! моделi театру.
Лiтература
1. Закон Укра!ни «Про внесення змiн до Закону Укра!ни «Про культуру» щодо визначення поняття «креативнi iндустрi!»». BidoMocmi Верховно'! Ради Ук-ра'ни. 2018. № 34. Ст. 257. 2. Про затвердження видiв економiчно! дiяльностi, яш належать до креативних ш-дустрiй: Розпорядження Кабшету мiнiстрiв Укра!ни вiд 24 квiтня 2019 р. № 265-р . Урядовий кур'ер. 2019. 16 травня (№ 90). 3. Закон УкраТни «Про театри i те-атральну справу». BidoMocmi Верховноi Ради Укра'ни. 2005. № 26. Ст. 350 (1з змшами). 4. Проскурiна М.О. Мюце культурных iндустрiй у системi нацюнального господарства Укра!ни. Науковий вкник Херсонського державного yHiверситету. Серiя: Екoнoмiчнi науки. 2016. Вип. 16. Ч. 3. С. 29 - 32. 5. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови (з дод. i допов.) / ук-ладач i голов. ред. В.Т. Бусел. Ки!в; Iрпiнь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с. 6. Енциклопедiя ютори Укра!ни. Том 3 / Редкол.: В.А. Смолiй (голова) та ш. Ки!в: Нау-кова думка, 2005. 672 с. 7. Сухарев О.С. Экономическая теория индустриализации. Вестник Пермского унта. Серия: «Экономика». 2015. Вып. 2(25). С. 6-14. 8. Тросби Д. Экономика и культура / пер. с англ. Москва: Изд. дом Высшей школы экономики, 2013. 256 с. 9. Хезмондалш Д. Культурные индустрии / пер. с англ. Москва: Изд. дом Высшей школы экономики, 2014. 456 с. 10. Хестанов Р. Креативные индустрии -модели развития. Социологическое обозрение. 2018. Т. 17. № 3. С. 173 - 196. 11. Алдер Г. CQ, или Мускулы творческого интеллекта / пер. с англ. Москва: ФАИР-ПРЕСС, 2004. 496 с. 12. Сержов А.В., Коваль 1.М. Економша та управлшня у сучасному укра!нському репертуарному театра монографiя. Харшв: ФОП Панов А.М., 2018. 314 с. 13. УкраТнський театр: шлях до себе. Здобутки. Виклики. Проблеми / С. Васильев, I.
Чужинова, Н. Соколенко, О. Салата, О. Тукалевська, В. Жила. Ки!в: КЖД «Соф1я», 2018. 145 с. 14. Самитов Д.Г. Продюсирование некоммерческого театра: История, социология, менеджмент, маркетинг, правовые аспекты региональных театров США. Москва: Российский институт театрального искусства - ГИТИС, 2016. 559 с. 15. Анохин П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем. Принципы системной организации функций. Москва: "Наука". 1973. С.5-61. 16. Вебер М. Избранные произведения / пер. с нем. М.: Прогресс, 1990. 808 с. 17. Парсонс Т. Система современных обществ / пер. с англ. Москва: Аспект Пресс, 1998. 270 с. 18. Социология. Основы общей теории: учебник для вузов / отв. ред. Г. В. Осипов, Л.Н. Москвичев. Москва: Норма, 2003. 912 с. 19. Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. Москва: Мысль, 1978. 272 с. 20. Евин И.А., Яблонский А.И. Модели развития и теория катастроф. Системные исследования. Методологические проблемы. Ежегодник. 1982. Москва: Наука, 1982. 400 с. 21. Раевнева О.В. Управлшня розвитком тдприем-ства: методолопя, меха-шзми, модели Монограф1я. Харшв: ВД «1НЖЕК», 2006. 496 с. 22. Сериков А.В., Белоцерковский А.В. Природа фирмы: экономико-математическая модель онтогенеза. Пауков! працг До-нецького нац. техн1ч. ун-ту. Сер1я: економ1чна. 2004. Вип. 75. С.246-252. 23. Баутин Н.Н., Леонтович Е.А. Методы и приемы качественного исследования динамических систем на плоскости. Москва: Наука, 1990. 448 с.
References
1. Zakon Ukrainy «Pro vnesennia zmin do Zakonu Ukrainy «Pro kulturu» shchodo vyznachennia poniattia «kreatyvni industrii»» [The Law of Ukraine "On Amendments to the Law of Ukraine" On Culture "on the Definition of the Creative Industries]. (2018). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 34, Art. 257 [in Ukrainian].
2. Pro zatverdzhennia vydiv ekonomichnoi diialnosti, yaki nalezhat do kreatyvnykh industrii: Rozporiadzhennia Kabinetu ministriv Ukrainy vid 24 kvitnia 2019 r. № 265-r [On approval of economic activities related to the creative industries: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated April 24, 2019 No. 265-p]. (2019). Uriadovyi kurier - Government courier, May 16 (№90) [in Ukrainian].
3. Zakon Ukrainy «Pro teatry i teatralnu spravu». Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2005. № 26. St. 350 (Iz zminamy) [Law of Ukraine "On theaters and theater business". Information of the Verkhovna Rada of Ukraine. 2005. № 26. Art. 350 (Changing)] [in Ukrainian].
4. Proskurina M.O. (2016). Mistse kulturnykh industrii u systemi natsionalnoho hospodarstva Ukrainy [The place of cultural industries in the national economy of Ukraine]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Economic Sciences, Issue 16, part 3, рр. 29 - 32 [in Ukrainian].
5. Busel V.T. (Eds.). (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dod. i dopov.) [A great explanatory dictionary of modern Ukrainian (with
additions and supplements)]. Kyiv; Irpin, VTF «Perun» [in Ukrainian].
6. Entsyklopediia istorii Ukrainy. Tom 3 [Encyclopedia of Ukrainian history. Volume 3]. (2005). Kyiv, Naukova dumka [in Ukrainian].
7. Sukharev O.S. (2015). Ekonomicheskaya teoriya industrializatsii [The economic theory of industrialization]. Vestnik Permskogo un-ta. Seriya: «Ekonomika» - Bulletin of Perm University. Series: "Economics", Issue 2(25), pp. 6-14 [in Russian].
8. Trosbi D. (2013). Ekonomika i kul'tura [Economics and culture]. Trans. from English. Moscow, Publishing House House of the Higher School of Economics [in Russian].
9. Khezmondalsh D. (2014). Kul'turnyye industrii [Cultural Industries]. Trans. from English. Moscow, Publishing House House of the Higher School of Economics [in Russian].
10. Khestanov R. (2018). Kreativnyye industrii -modeli razvitiya [Creative industries - development models]. Sotsiologicheskoye obozreniye - Sociological Review, Vol. 17, № 3, pp. 173 - 196 [in Russian].
11. Alder G. (2004). CQ, ili Muskuly tvorcheskogo intellekta [CQ, or Muscles of Creative Intelligence]. Trans. from English. Moscow, FAIR-PRESS [in Russian].
12. Sierikov A.V., Koval I.M. (2018). Ekonomika ta upravlinnia u suchasnomu ukrainskomu repertuarnomu teatri [Economics and Management in Contemporary Ukrainian Repertory Theater]. Kharkiv, FOP Panov A.M. [in Ukrainian].
13. Vasyliev S., Chuzhynova I., Sokolenko N., Salata O., Tukalevska O., Zhyla V. (2018). Ukrainskyi teatr: shliakh do sebe. Zdobutky. Vyklyky. Problemy [Ukrainian Theater: The Way to Yourself. Achievements. Challenges. Problems]. Kyiv, KZhD «Sofiia» [in Ukrainian].
14. Samitov D.G. (2016). Prodyusirovaniye nekom-mercheskogo teatra: Istoriya, sotsiologiya, menedzhment, marketing, pravovyye aspekty regional'nykh teatrov SSHA [Nonprofit Theater Production: History, Sociology, Management, Marketing, Legal Aspects of US Regional Theaters]. Moscow, Russian Institute of Theater Arts - GITIS [in Russian].
15. Anokhin P.K. (1973). Printsipial'nyye voprosy obshchey teorii funktsional'nykh sistem [Fundamental questions of the general theory of functional systems]. Printsipy sistemnoy organizatsii funktsiy - The principles of the system organization of functions, (pp. 5-61). Moscow, "Nauka" [in Russian].
16. Veber M. (1990). Izbrannyye proizvedeniya [Selected Works]. Perevod s nemetskogo. Moscow, Progress [in Russian].
17. Parsons T. (1998). Sistema sovremennykh ob-shchestv [System of modern societies].Trans. from English. Moscow, Aspekt Press [in Russian].
18. Osipov G.V., Moskvichev L.N. (Eds.). (2003). Sotsiologiya. Osnovy obshchey teorii [Sociology. Fundamentals of the general theory]. Moscow, Norma [in Russian].
19. Uyemov A.I. (1978). Sistemnyy podkhod i obshchaya teoriya sistem [Systems approach and general theory of systems]. Moscow, Mysl' [in Russian].
20. Yevin I.A., Yablonskiy A.I. (1982). Modeli razvitiya i teoriya katastrof [Development models and catastrophe theory]. Sistemnyye issledovaniya. Metodo-logicheskiye problemy. Yezhegodnik - Systemic research. Methodological problems. Yearbook. Moscow, Nauka [in Russian].
21. Raievnieva O.V. (2006). Upravlinnia rozvytkom pidpryiemstva: metodolohiia, mekhanizmy, modeli [Enterprise development management: methodology, mechanisms, models]. Kharkiv, VD «INZhEK» [in Ukrainian].
22. Serikov A.V., Belotserkovskiy A.V. (2004). Priroda firmy: ekonomiko-matematicheskaya model' ontogeneza [The nature of the company: economic and mathematical model of ontogenesis]. Naukovi pratsi Donetskoho nats. tekhnich. un-tu. Seriia: ekonomichna -Scientific works of Donetsk Nat. technical. un-tu. Series: economic, Issue 75, рр. 246-252 [in Russian].
23. Bautin N.N., Leontovich Ye.A. (1990). Metody i priyemy kachestvennogo issledovaniya dinamicheskikh sistem na ploskosti [Methods and techniques for the qualitative study of dynamical systems on the plane]. Moscow, Nauka [in Russian].
CepiKOB А. В., Коваль I. М. Мкце сучасного репертуарного театру в креативних шдус^ях
Статтю присвячено пошуку рольового мюця сучасного укра'нського репертуарного театру у закршле-них нормативними актами креативних iндустрiях, яш мають стати руштною силою у нацюнальнт еконо-мщг
Щоб така сила «запрацювала» повинен ввдбутися процес iндустрiалiзацii, супутниками якого стають спецiалiзацiя, рацiоналiзацiя та стандартизацiя. Пред-ставляеться, що напрацювання стандартiв, як високо-яшсних зразкiв для наслiдування, у театральнш справi повинно стати прерогативою репертуарних театрiв.
З метою аналiзу процесу iндустрiалiзацii' театра-льноi справи в статп запропоновано математичну модель галуз^ що спираеться на теорш систем соцiальноi дй' Толкотта Парсонса. Математичний опис галузi дано у виглядi системи нелiнiйних диференцiйних рiвнянь першого порядку. В якостi домшуючих факторiв-невi-домих в цих рiвняннях мiстяться економiчна, оргатза-цiйна, ментальна та сощетальна складова внутрш-нього середовища галузi. Всi перелiченi складовi взае-модiють i3 вiдповiдними шститущями у зовнiшньому середовищi галузi i вони вс притаманнi саме реперту-арним театрам, якi працюють i3 глядачем на постiйнiй основi. Формалiзований опис мiстить у собi параметр управлтня пiд назвою креативнiсть або шноваторство, який вiдображае комплекс особових характеристик ке-рiвництва галузi та його оточення. Аналiз поведiнки моделi суттево спрощуеться при припущеннi, що серед факторiв-невiдомих найбiльш впливовими на штегра-льнi результати дiяльностi галузi е економiчна та орга-тзацшна складовi. За таких умов достатньо залишити лише два вiдповiднi диференцтт рiвняння. Це дозво-ляе достатньо строго довести, що саме оргатзацшна культура, трудовий менталiтет, в якому повинне бути мюце такiй людськш якостi як креативнiсть, або шно-вацiйнiсть, або пiдприемливiсть е всеохоплюючим,
дом^ючим фактором шдустрiалiзацп театрально! справи.
Ключовi слова: креативнi iндустрп, сучасний ук-ра!нський репертуарний театр, математична модель, органiзацiйна культура, iнновацiйнiсть, шдприемли-вiсть, нелiнiйнi диференцiйнi рiвняння, бiфуркацiйна дiаграма.
Сериков А. В., Коваль И. Н. Место современного репертуарного театра в креативных инду-стриях
Статья посвящена поиску ролевого места современного украинского репертуарного театра в закрепленных нормативными актами креативных инду-стриях, которые должны стать движущей силой в национальной экономике.
Чтобы такая сила «заработала», должен состояться процесс индустриализации, спутниками которого становятся специализация, рационализация и стандартизация. Представляется, что наработки стандартов, как высококачественных образцов для подражания, в театральном деле должно стать прерогативой репертуарных театров.
С целью анализа процесса индустриализации театрального дела в статье предложена математическая модель отрасли, которая опирается на теорию систем социального действия Толкотта Парсонса. Математическое описание отрасли дано в виде системы нелинейных дифференциальных уравнений первого порядка. В качестве доминирующих факторов-неизвестных в этих уравнениях содержатся экономическая, организационная, ментальная и социетальная составляющая внутренней среды отрасли. Все перечисленные составляющие взаимодействуют с соответствующими институтами во внешней среде отрасли и они все присущи именно репертуарным театрам, которые работают со зрителем на постоянной основе. Формализованное описание включает в себя параметр управления под названием креативность или инноваторство, который отражает комплекс личностных характеристик руководства отрасли и его окружения. Анализ поведения модели существенно упрощается при предположении, что среди факторов-неизвестных наиболее чувствительными в интегральных результатах деятельности отрасли является экономическая и организационная составляющие. При таких условиях достаточно оставить только два соответствующих дифференциальные уравнения. Это позволяет достаточно строго доказать, что именно организационная культура, трудовой менталитет, в котором должно быть место такого человеческого качества как креативность, или инновацион-
ность, или предприимчивость является всеобъемлющим, доминирующим фактором индустриализации театрального дела.
Ключевые слова: креативная экономика, современный украинский репертуарный театр, математическая модель, организационная культура, инновацион-ность, предприимчивость, нелинейные дифференциальные уравнения, бифуркационная диаграмма
Sierikov A., Koval I. The Place of Modern Repertory Theater in creative Industries
The paper is devoted to defining the role of the contemporary Ukrainian repertory theater in the enshrined legislatively creative industries which should become the driving force in the national economy.
For this force to "kick into high gear", the process of industrialization should be activated, accompanied by specialization, rationalization and standardization. It is assumed that the development of standards, as high-quality models to emulate, in the theatrical business should become the prerogative of repertory theaters.
In order to analyze the process of theatrical business industrialization, the paper proposes a mathematical model of the industry, based on the Tolkott Parsons theory of social action systems. The mathematical description of the industry is given in the form of a system of nonlinear differential equations of the first order. In these equations, the dominant unknown factors are economic, organizational, mental, and societal components of the industry's internal environment. All of these components interact with the relevant institutions in the external environment of the industry, all of them being inherent in the repertory theaters that deal with the spectators on an ongoing basis. The formalized description includes a management parameter called 'creativity' or 'innovation', which reflects the complex of personal characteristics of the management of the industry and their environment. The analysis of the behavior of the model is significantly simplified under the assumption that among the unknown factors the most influential for the integral results of the industry are the economic and organizational components. Under these conditions, it is sufficient to leave only two corresponding differential equations. This allows us to prove quite rigorously that it is the organizational culture, the labor mentality that should provide such a human quality as creativity, or innovation, or entrepreneurship, being a comprehensive, dominant factor in the industrialization of theatrical business.
Keywords: creative industries, modern Ukrainian repertory theater, mathematical model, organizational culture, innovation, entrepreneurship, nonlinear differential equations, bifurcation diagram.
Стаття надшшла до редакщ! 10.06.2019
Прийнято до друку 19.06.2019
