CC BY
36
EKOHOMiHHA СТАТИСТИКА. БУХГАЛТЕРСЬКИй ОВЛ1К ТА АУДИТ
удк 311:338.46 JEL Classification: D21; O13; Q25; Q29
свиовии досвщ СТАТИОТИННОГО ОЩНЮВАИИЯ EФEKТИBН0СТi ЗЕЛЕНО! ЛОГiСТИKИ
® 2019 КОБИЛИНСЬКА т. В.
УДК 311:338.46
JEL Classification: D21; O13; Q25; Q29
Кобилинська Т. В.
Свгговий досвщ статистичного оцшювання ефективносп зелено! логiстики
Метою досл'дження е подальший розвиток теоретичных положень i висвтлення й об(рунтування свтових nidxodiB до статистичного оцшювання ефективност'1 зеленоi логстики в сучасних умовах трансформацп свтового ринку транспортно-логстичних послуг. Визначено, що зелена логс-тика, яка вiдповiдае нацональним чи м'жнародним еколог'нним регламентам, може посилити конкурентоспроможшсть експортер'ю iзбльшити обсяг експорту. При цьому найважлившими факторами, що впливають на впровадженняметод'ю зеленоiлогстики в практичнуд'тльшсть, есаме екологiчнi норми. 1ндекс ефективност'1 логстики ктотно пов'язаний з показниками стану навколишнього середовища, проте в цей час, здаеть-ся, немае 'деального показника для оцнки ефективност'1 зеленоi логстики. Саме тому, щоб забезпечити комплексну оцнку показнит логстики певних кран та екологчноi ефективност'11х транспортного сектора, варто використовувати 'тдекс ефективност'1 зеленоi логстики (ELPI), по-будований за допомогою набору данихмiжнародного 'тдексулогстики (LPI), показника ттенсивност'! викид'в СО2 транспортного сектора й штен-сивност'1 споживання нафти, для юльюсного анал'ву. Покращення показнит оцнки ефективност'1 зеленоi логстики сприяе укр'тленню факторю м'жнародноi конкурентоспроможност'!, таких як полпшення 'тфраструктури, пiдвищення якост'> логстичних послуг i активiзацiя застосування сучасних iнформацiйниx технологй для тдвищення ефективност'1 митних iлогктичнихможливостей в'дстеження.
Ключов'1 слова: зелена логктика, тдекс ефективност'1 логстики, 'тдекс ефективност'1 зеленоi логстики, показник ттенсивност'1 викид'в СО2 при логстичнш д'тльност'и
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-4-209-215 Рис.: 2. Формул: 2. Ббл.: 18.
Кобилинська Тетяна Васил'юна - доктор економiчниx наук, доцент, заступник начальника Головного управлтня статистики у Житомирськй об-
ласт'> (вул. М. С^борського, 6а, Житомир, 10003, Украна), професор кафедри економiчноf безпеки, державного управлшня та адммстрування, Дер-
жавний унверситет «Житомирська пол'техн'ша» (вул. Чудтвська, 103, Житомир, 10005, Украна)
E-mail: [email protected]
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8376-9656
Researcher ID: http://www.researcherid.com/N-2678-2018
SPIN: http://elibrary.ru/7630-9065
УДК 311:338.46 JEL Classification: D21; O13; Q25; Q29
Кобылинская Т. В. Мировой опыт статистического оценивания эффективности зеленой логистики
Целью исследования является дальнейшее развитие теоретических положений, освещение и обоснование мировых подходов к статистическому оцениванию эффективности зеленой логистики в современных условиях трансформации мирового рынка транспортно-логистических услуг. Определено, что зеленая логистика, которая соответствует национальным или международным экологическим регламентам, может усилить конкурентоспособность экспортеров и увеличить объем экспорта. При этом важнейшими факторами, влияющими на внедрение методов зеленой логистики в практическую деятельность, являются именно экологические нормы. Индекс эффективности логистики значительно связан с показателями состояния окружающей среды, однако в настоящее время, кажется, нет идеального показателя для оценки эффективности зеленой логистики. Именно поэтому, чтобы обеспечить комплексную оценку показателей логистики определенных стран и экологической эффективности их транспортного сектора, следует использовать индекс эффектив-
UDC 311:338.46 JEL Classification: D21; O13; Q25; Q29
Kobylynska T. V. Intentional Practices of Statistical Assessment of Green Logistics Effectiveness
The aim of the study is the further development of theoretical principles, coverage and justification of global approaches to statistical assessment of effectiveness of green logistics under the current conditions of transformation of the global market for transport and logistics services. It is determined that green logistics, which complies with national or international environmental regulations, can enhance the competitiveness of exporters and increase exports. At the same time, environmental standards are the most important factors affecting the practical implementation of green logistics methods. The Logistics Efficiency Index is significantly related to environmental indicators. However, currently, there seems to be no ideal indicator for assessing effectiveness of green logistics. Therefore, in order to provide a comprehensive assessment of logistics performance of individual countries and environmental performance of their transport sector, for conducting a quantitative analysis, the Environmental Logistics Performance Index (ELPI), which is built using the international Logistics Index (LPI) dataset, CO2 emission from the transport sector and its oil consumption, should be used. Improvement of indicators
ности зеленой логистики (ELPI), который построен с помощью набора данных международного индекса логистики (LPI), показателя интенсивности выбросов СО2 транспортного сектора и интенсивности потребления нефти, для количественного анализа. Улучшение показателей оценки эффективности зеленой логистики способствует укреплению факторов международной конкурентоспособности, таких как улучшение инфраструктуры, повышение качества логистических услуг и активизация применения современных информационных технологий для повышения эффективности таможенных и логистических возможностей отслеживания.
Ключевые слова: зеленая логистика, индекс эффективности логистики, индекс эффективности зеленой логистики, показатель интенсивности выбросов СО2 при логистической деятельности. Рис.: 2. Формул: 2. Библ.: 18.
Кобылинская Татьяна Васильевна - доктор экономических наук, доцент, заместитель начальника Главного управления статистики в Житомирской области (ул. Н. Сциборского, 6а, Житомир, 10003, Украина), профессор кафедры экономической безопасности, государственного управления и администрирования, Государственный университет «Житомирская политехника» (ул. Чудновская, 103, Житомир, 10005, Украина) E-mail: [email protected] ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8376-9656 Researcher ID: http://www.researcherid.com/N-2678-2018 SPIN: http://elibrary.ru/7630-9065
for assessing effectiveness of green logistics contributes to enhancing factors that affect international competitiveness, in particular, upgrading infrastructure, increasing quality of logistics services, and intensifying the use of modern information technologies to improve efficiency of customs and logistics tracking capabilities.
Keywords: green logistics, Logistics Performance Index, Environmental Logistics Performance Index, logistics-related CO2 emissions. Fig.: 2. Formulae: 2. Bibl.: 18.
Kobylynska Tetiana V. - Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor, Deputy Head of the Department, Main Department of Statistics in Zhytomyr Region (6a M. Stsyborsky Str., Zhytomyr, 10003, Ukraine), Professor of the Department of Economic Security, Public Management and Administration, Zhytomyr Polytechnic State University (103 Chudnivska Str., Zhytomyr, 10005, Ukraine)
E-mail: [email protected] ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8376-9656 Researcher ID: http://www.researcherid.com/N-2678-2018 SPIN: http://elibrary.ru/7630-9065
Вступ. Глобамзащя торгiвлi постшно збкьшуе попит на мiжнароднi вантажш перевезення, що сприяе роз-витку мiжнародно! лопстики. Особливу увагу сьогодш зосереджено на коректнш поведшщ щодо навколишнього середовища, в тому чи^ i при реамзацп лоистичних функ-цш, виконання яких повинно здшснюватися i3 застосуван-ням ресурсозберйаючих технологш та еколоично! оцшки впливу процесш переробки ресурйв на навколишне серед-овище. Така позищя в^пов^ае розробленим ООН «Щлям сталого розвитку 2016-2030 рр.», реалiзацiя яких вимагае формування шновацшного тдходу до зелено! трансформа-щ! економжи та здшснення ll мониторингу.
Всесвгтшм економiчним форумом встановлено, що викиди парникових газiв при здшсненш лоистично! дiяль-ност становлять 5,5 % свгтових викидш парникових газiв. Таким чином, лоистичш системи знаходяться тд все бкь-шим тиском через вплив природного середовища. Еколо-пчш норми сприяють сталому розвитку зелено! лопстики та зменшують екологiчнi проблеми, тобто зелена лопстич-на практика може ефективно зменшити негативний вплив на навколишне середовище та зберегти або покращити зниження витрат, енергозбереження та конкурентоспро-можнiсть.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Протя-гом останнього десятилгття було проведено багато емш-ричних дослiджень стосовно актуальной розвитку зелено! логiстики. Зелена лопстика е ключовим та Дальним вибором полiтики сприяння глобальному сталому розвитку шляхом оцшки впливу лопстики на навколишне серед-овище. С. Лутра (Sunil Luthra), Д. Гарг (Dixit Garg) та А. Ха-лiм (Abid Haleem) [13] визначили, що методи зелено! лопстики можуть ефективно зменшити негативний вплив на
навколишне середовище i тдтримувати або полшшувати зниження витрат, енергозбереження та конкурентоспро-можнiсть. Ф. Барзшпур (F. Barzinpour) та П. Таи (P. Taki) [8] до^джували зелену логiстику з точки зору показниюв скорочення транспортних викидiв, вибору видш транспорту та оптимiзацiï на ïx основi транспортно! мережь
К. Гейгером (C. Geiger) [10] зазначено роль кому-нiкацiйниx технологш в просуванш екологiчно стiйкиx вантажних перевезень по всш бврош. К. Шера (C. Pierre), П. Франческо (P. Francesco) та Н. Тео (Theo N) [16] здшсне-но багатогалузевий анамз змiн у транспортно-лоистичнш сферi на основi вимiрювання рiвня CO2 при здiйсненнi пе-ревезень.
Украшсью дослiдники також не залишились осто-ронь. Н. В. Мельникова i Н. В. Янченко [3] досл^жували сутшсть поняття «зелена логiстика», а Н. В. Трушкшою обгрунтовано застосування зелено! лопстики як сучасно! концепщ! трансформацй транспортно-логiстичноï системи в Укра!ш [6]. Водночас, незважаючи на значну ккьисть дослiджень у межах ще! проблематики, на сьогоднi недо-статньо дослiдженi показники оцiнки ефективност зелено! логiстики.
Метою дослiдження е анамз свiтового досвiду ста-тистичного оцшювання ефективностi зелено! логiстики в сучасних умовах трансформацй свiтового ринку тран-спортно-логiстичниx послуг.
Викладення основного MaTepiaAy. Основною метою зелено! лопстики е зменшення екологiчниx насл^кш логiстичниx операцiй, таких як викиди парникових газш, шум i всходи, а також забезпечення збалансованого розвитку економжи, сустльства та навколишнього середовища. Незважаючи на те, що еколоичш норми, встановлеш мiж-
народною спкьнотою, сприяють сталому розвитку зелено! лопстики та зменшують еколопчш проблеми, вони е нови-ми нетарифними торговельними бар'ерами, що приймають форму торгових заходш, таких як обмеження небезпечних речовин (ИоШ),
Директива про закшчення термшу експлуатацп транспортних засобш та еко-маркування. Ц норми встановлю-ються багатьма крашами, особливо розвиненими, з метою захисту еколоичного середовища, життя та здоров'я людей, тварин 1 рослин, щоб обмежити або заборонити доступ до продукпв 1 послуг з-за кордону.
Саме зелена лопстика, як еколоично чиста лопстич-на система, включае еколопзащю р1зних процес1в у лопс-тищ, таких як транспортування, складування та дистрибу-щя, еколопчна рециркулящя зворотно! лопстики, така як переробка та утил1защя в1дход1в. До факторш, що вплива-ють на впровадження зелено! лопстики, належать держав-ш еколопчш норми, замовники, внутршнш менеджмент компанГ!, управлшня постачальниками, сощальш фактори та конкурентоспроможшсть.
Ключов1 принципи зелено! лопстики в1дображеш на рис. 1.
ГНдвищення еколопчно! освтеносп \ вщповщальносп персоналу
Рис. 1. Принципи зелено! лопстики
1снуюч1 досл1дження зелено! лопстики в основному подкяються на дв1 категорГ!. Перша - це досл1дження на макроршш, як в основному намагаються покращити еко-лоичшсть глобального ланцюга поставок за допомогою координацп ланцюив поставок, розробки й оптим1защ! ло-пстично'! мереж1, контролю викид1в та утил1зацГ! в1дходш.
Друга - досл1дження на мжроршш, зосереджеш на вплив1 певного реиону, галуз1 чи тдприемства на еколоич-ну практику, а також на вплив зелених практик на еконо-м1чш вигоди [7].
Т. 6. 6втод1ева [2] зазначае, що зелена лопстика включае в себе широкий спектр д1яльност1 компанГ! у вс1х Г! функщональних сферах, пов'язаних 1з:
■ залученням постачальникш матер1альних ресур-с1в, як забезпечують можливост застосування пол1тики «нуль дефектш» 1 м1шм1защю втрат ви-робничих в1дход1в;
■ м1шм1защею товарно-матер1альних запас1в за до-помогою вдосконалення системи планування та нормування витрат матер1альних ресурсш,
■ скороченням потреб у площах зберггання 1 змен-шення ккькосп вироблених в1дход1в 1 псування продукцГ! тд час складського зберГгання;
■ вибором оптимальних транспортних маршрута, що дозволить усунути або ютотно скоротити по-рожнш проб1г автотранспорту 1 зменшити ккь-исть викидГв шидливих газ1в в атмосферу;
■ консол1дащею вантажних партш в каналах руху товару за рахунок синергГ! р1зних еколоичних ви-д1в транспорту;
■ оптим1защею системи доставки вантажш за допо-могою формування прямоточних схем транспор-тування продукцГ! за рахунок усунення пром1ж-ного зберГгання 1 перевалки вантаж1в, що забезпе-чить зниження антропогенного навантаження на Грунт 1 м1шм1защю матер1альних втрат;
■ виявленням еколопчних загроз, оцшкою ризикГв 1 насл1дкГв в1д реал1зацГ! загроз, а також облшом витрат на еколоичне забезпечення лоистичних операцш.
Зауважимо, що практика зелено! лопстики, яка в1д-пов1дае нащональним чи мГжнародним еколоичним регламентам, може посилити конкурентоспроможшсть експор-терГв 1 збкьшити обсяг експорту. При цьому найважливь шими факторами, що впливають на впровадження методГв зелено! лопстики в практичну д1яльшсть, е саме еколопчш
норми. I хоча еколопчш норми сприяють пiдвищенню еко-лоично! та експлуатацшно! ефективностi зелено! логiстики та зменшують негативнi зовнiшнi фактори лопстики, для iноземних експортерш створюються новi екологiчнi торго-вельнi бар'ери.
В УкраМ розглядають розвиток зелено! лопстики з точки зору показника частки поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища (ОНПС) у сферi транспорту й складського господарства, на основi якого
можна говорити про пов1льнии розвиток зелено1 лопстики в нашш краш.
Поточш витрати на охорону навколишнього природного середовища за 2015-2018 рр. пом1рно зростають, при цьому поточш витрати на ОНПС у сфер1 транспорту И складського господарства, в 2016 р. пор1вняно з 2015 р. зросли маИже втрич1 1 становили 722,9 млн грн, а в 2017 та 2018 роках пор1вняно з 2016 роком зменшилися 1 склали в1дпов1дно 511 та 574,1 млн грн (рис. 2) [1; 5].
Поточш витрати на охорону навколишнього природного середовища, у фактичних цшах, млн грн 30000
25000 20000 15000 10000 5000 0
250,7
16915,5
722,9
19098,2
511,0
20466,4
У74ТТ
24318,
2015 2016 2017 2018 PIK
ЕЭ Транспорт, складське господарство, поштова та кур'срська д1яльн1сть СИ!] Усього за видами д1яльност1
Рис. 2. Поточш витрати на охорону навколишнього природного середовища транспорту, складського господарства та кур'ерсько! дiяльностi в загальному обсязi поточних витрат у 2015-2018 рр.
Джерело: складено автором на осжш [1; 5]
Варто зазначити, що загальним способом оцшки ефективност зелено! лопстики або транспорту е побудова моделi Data Envelopment Analysis (DEA) з вх^ними показ-никами - капiталом, робочою силою та енериею, очшува-ним вих^ним показником - секторальним ВВП i неочшу-ваним вихiдним показником - показником викидш вугле-цю. Така оцшка ефективностi зелено! логiстики була б результативною, якби статистика щодо цих показникш була доступна у статистичних базах Свпового банку чи шших мiжурядових органiзацiй для бкьшосп кра!н. На жаль, доступш лише статистичнi показники щодо споживання енери! та викидш вуглецю в транспортному секторь
Л. Мартi (L. Marti) та Дж. К. Мартин (J. C. Martin) [15] застосували метод анамзу об'емних даних (DEA) для синтезу загального шдексу LPI та провели тестування шд-сумкових рейтинпв за показниками ефективностi лопстики для рiзних груп доходiв i регiонiв. Вони спробували три випадки використання шести компонентш як змшних входу-виходу з застосуванням DEA в переоцшщ LPI. Однак у !х роботi не враховувались еколопчш аспекти. Е. Б. Марь ано (E. B. Mariano) з колегами [14] спробували врахувати еколопчш проблеми. Ними оцшено ефектившсть зелено! лопстики на основi взаемозв'язку лопстичних показни-
кш та викидш CO2 у транспортному секторь Задля цьо-го науковцями використано метод DEA на основi методу слабких оцiнок (SBM - slacks-based measure) для того, щоб об'еднати викиди CO2 в транспортному секторi з LPI та по-будувати низьковуглецевий показник лопстично! ефектив-ностi (LCLPI - low carbon logistics performance index). Вони оцшили 104 кра!ни за показником LCLPI, щоб визначити, яи кра!ни е найкращими в зеленiй (низьковуглецевш) ло-гiстицi. Однак результати !хнього дослiдження i сформо-ваний рейтинг кра!н не зм!г пояснити, чому деяи з них, як, наприклад, Республша Того, з низьким рiвнем доходу i з низькими показниками LPI е ефективними в LCLPI. Вони дшшли висновку, що щ кра!ни е екологiчно безпечни-ми головним чином через !х недостатньо розвинений тра-фш i низький загальний вмiст викидш CO2 вiд транспорту, завдяки чому вони е ефективними. Отже, неоднор^шсть кра!н мае бути враховуваною при оцшщ ефективностi.
Д. Чакрабортi (D. Chakraborty) та С. Мукерджi (S. Mukherjee) [9] дослiдили вплив LPI на експортну орь ентацiю кра!ни та встановили, що LPI позитивно впливае на торговельну орiентацiю. Використовуючи LPI в ролi модератора, Н. Юка (N. Uca), Х. 1нс (H. Ince) та Х. Сумен (H. Sumen) [17] встановили, що LPI мае значний та пози-
тивний вплив на обсяг торгшл1, а стримуючий ефект м1ж шдексом сприйняття корупщ! та обсягом торивл1 е статис-тично значущим.
У зв'язку 3Í збкьшенням уваги до питань лоистич-ного середовища в останш роки поступово придкяеться увага взаемозв'язку LPI та навколишнього середовища.
К. Заман (К. Zaman) та С. Шамсудш (S. Shamsuddin) [18] проанамзували вплив шдексу ефективност лопстики на економш в1д масштабу в европейських кра!нах. Досль дження показали, що: «своечасшсть» i «в1дстеження товаров» LPI значно збкьшують споживання енергп, «шфра-структура» може тдвищити ефектившсть використання в1дновлюваних джерел енергп i зниження викид1в СО2, водночас шдекс «обслуговування» може значно збкьшити викиди CO2.
С. А. З. Кхан (S. A. R. Khan) та Д. Квшл (D. Qianli) [11] розглянули причинно-насл1дковий зв'язок м1ж показника-ми ефективност зелено! лопстики (ELPI - environmental logistics performance indicators) та факторами зростання. Результати !х досл1джень показали, що дох1д в1д виробни-цтва та послуг на душу населення припадае на частку ВВП, на яку впливали викиди CO2 та викиди парникових газ1в. Отже, лопстичш можливост й шфраструктура сприяють економ1чному зростанню. Три р1зш показники ефектив-ност зелено! лопстики (ELPI) були представлен! як вза-емод1я шдексу ефективност лопстики (LPI) з шдексом викидш CO2, споживанням енергГ! видобутого палива та викидами парникових газш. Таким чином, запропонований S. A. R. Khan та D. Qianli шдекс ELPI мае лише економ1ч-не значення. Таким чином, вш не е незалежним шдексом ощнки, а також не може використовуватись для ощнки на м1жнародному ршш.
Дж. Лю (J. Liu), К. Юан (C. Yuan), М. Хаф1з (M. Hafeez) та Дж. Юан (Q. Yuan) [12] проанамзували зв'язок м1ж ефек-тившстю лопстики та поиршенням стану навколишнього середовища, на основ1 статистичних даних по 42 кра!нах АзГ! в перюд з 2007 по 2016 роки. Вони зробили таи ж ви-сновки, що i К. Zaman [18], що м1жнародш поставки в ш-декс1 ефективност лопстики (LPI) значно знизили викиди CO2, а своечасшсть лопстики значно посилила викиди CO2 в аз1атських кра!нах. Незважаючи на це, ефект зелено! ло-пстично! практики все ще був незначним.
Отже, шдекс ефективност лопстики значно пов'я-заний з показниками стану навколишнього середовища, проте нараз1, здаеться, немае реального показника для оцшки ефективност зелено! лопстики.
Щоб забезпечити комплексну ощнку показниив лопстики певних кра!н та еколоично! ефективност !х транспортного сектора, варто використовувати шдекс ефек-тивност зелено! лопстики (ELPI), побудований за допо-могою набору даних мгжнародного шдексу лопстики (LPI) та показника штенсивносп викидш СО2 транспортного сектора й штенсивност споживання нафти, для ильисно-го анамзу.
Видкимо два проксйндикатори ефективност зелено! лопстики, а саме штенсившсть CO2 в лоистищ (LCI ) та шдекс ефективност зелено! лопстики (ELPI).
1нтенсившсть CO2 в лопстищ в1дображае ршень викидГв CO2 в1д транспорту, скоригований в1дпов1дно до ВВП
краши чи pегiонy. Це сшвв^ношення м!ж логiстичним споживанням CO2 та ВВП (l):
(l)
LCI = LCC,, / GDP , it it it
де LCI¡t - iнтенсивнiсть CO2 в лоистищ кра!ни i в рощ t ;
LCC¡t - лоистичне споживання CO2 кра!ни i в рощ t;
GDP it - ВВП краши i в рощ t .
Лопстичне споживання CO2 (LCC) взноситься до фiзичноï кiлькостi викидш CO2 вiд логiстичноï дiяльностi. Варто використовувати викиди CO2 вiд транспорту як прока для лопстичного споживання CO2.
ELPI вiдобpажаe зелений piвень пpодyктивностi ло-гiстики краши або реиону та pозpаховyeться як спшв^-ношення iндексy ефективностi лопстики та штенсивност CO2 в лопстищ:
ELPI= LPI.. / LCI,
(2)
де ELPI.t - ефективнiсть зелено! лопстики краши i у рощ t,
LPI.t - iндекс ефективностi логiстики кра!ни i у рощ t,
LCI.t - штенсившсть CO2 в лоистищ краши i в рощ t.
Чим нижче значення LCI, тим вище значення ELPI, що вказуе на вищий ршень зелено! логiстики та бiльш стш-кий економiчний результат.
Перевагою такого методу ощнки ефективностi зелено! лопстики е те, що ва статистичнi данi е в базi Свiтового банку [4].
Таким чином, в шдека ефективностi зелено! лопстики (ELPI) використовуеться вiсiм змшних: одна змiнна вхiдна i ам вихiдних даних. Вхiдний показник - це штенсившсть використання нафти та нафтопродуктш при тран-спортуваннь Шiсть бажаних результатов вiдповiдають шести компонентам LPI. Небажаний вих^ - це штенсившсть викидiв CO2 вiд транспортування.
При цьому запропонований шдекс ELPI е кращим допомгжним показником LPI, н!ж попереднi шдекси, через ряд переваг, а саме те, що цей шдекс може систематично розглядати вплив споживання енергп та викидiв CO2, який е бкьш повним, нiж урахування лише викидiв CO2. Тодi, використовуючи модель оперативно! пам'яп, можна ощ-нити комплексш показники з точки зору зменшення при-родних викидiв, що сприяе допомозi кра!нам у пошуку нее-фективностi зеленого транспорту. Таким чином, цей показник компенсуе дефщит LPI в ощнщ еколопчних проблем. Це допоможе провести комплексну ощнку ефективност логiстики, енергоспоживання та викидш CO2 у транспортi в рiзних кра!нах. За вiдсутностi даних мошторингу щодо зелено! логiстики цей шдекс може бути використаний як можлива схема для ощнки ефективност зелено! лопстики в рiзних крашах. ^м того, найкращий досвiд застосуван-ня зелено! логiстики, заснований на ощнщ ELPI, може бути використаний як досв^ для шших краш або для розробки мгжнародно! державно! полiтики та визначення можливих прюритетш для впровадження цього досвiду.
Висновки. Швидка промислова модернiзацiя та гло-балiзацiя призвели до численних еколопчних проблем, особливо викидш парникових газiв i вiдходiв. Впроваджен-
ня зелено! лопстики за рахунок оптимiзацi! операцш та зменшення зовншшх факторiв може привести до стшкого балансу мiж екологiчними, економiчними та сощальними цiлями для компаш!.
Для оцшки ефективност зелено! логiстики запро-поновано використання двох проксi-змiнних зелено! лопстики: штенсившсть CO2 в лопстищ (LCI) та iндекс ефективностi зелено! лопстики (ELPI). Показники оцшки ефективност зелено! лопстики та напрями !х покращення сприяють пiдвищенню факторiв мгжнародно! конкуренто-спроможностi, таких як полшшення iнфраструктури, спри-яння пiдвищенню якост логiстичних послуг i посилення застосування сучасних шформацшних технологiй для тд-вищення ефективностi митних i лопстичних можливостей в^стеження.
Для кра!ни на !х основi можливо сформулювати, роз-робити та впровадити ефективнi еколопчш норми, щоб створити гарне середовище для розвитку зелено! лопстики, особливо зелено! лопстично! полiтики щодо стандарпв i лщензшних систем, що може значно зменшити викиди вуглецю та сприяти впровадженню зелено! лопстики. Це допоможе досягти сталого та збалансованого розвитку економжи, сусшльства та довилля. Водночас, щоб забез-печити ефектившсть ще! полiтики, можуть бути здшснеш iншi пiдтримуючi заходи, такi як субсиди чи зменшення оподаткування, яи спрямовують пiдприемства на впрова-дження практики зелено! лопстики на раншх етапах впро-вадження «зелено! економжи».
Л1ТЕРАТУРА
1. Дiяльнiсть суб'£кпв господарювання за 2018 piK : стат. зб. Ки!в : Державна служба статистики Укра!ни, 2019. 154 с.
2. Евтодиева Т. Е. Зеленая логистика как составляющая концепции общей ответственности. Вестник ЮУрГУ. Серия «Экономика и менеджмент». 2018. Т. 12. № 1. С. 167-174.
3. Мельникова Н. В., Янченко Н. В. Aналiз тлумачень та сутшсть зелено! лопстики. Соцальна економ'ка. 2018. Вип. 56. С. 183-189. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/se_2018_56_20
4. Офщшний сайт Свггового банку. URL: https://www. worldbank.org
5. Довшля Укра!ни за 2018 р. : стат. зб. Ки!в : Державна служба статистики Укра!ни, 2019. 214 с.
6. Трушкша Н. В. Трансформа^я транспортно-лопстично! системи в Укра!ш на засадах зелено! лопстики. Економ'чний ei-сник Донбасу. 2019. № 2. С. 151-161. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ecvd_2019_2_22
7. Agyemang М., Zhu Q., Adzanyo M., Antarciuc E., Zhao S. Evaluating barriers to green supply chain redesign and implementation of related practices in the West Africa cashew industry. Resour. Conser. Recycl. 2018. Vol. 136. P. 209-222.
8. Barzinpour F., Taki P. A dual-channel network design model in a green supply chain considering pricing and transportation mode choice. J. Intell. Manuf. 2018. Vol. 29. P. 1465-1483.
9. Chakraborty D., Mukherjee S. How Trade Facilitation Measures influence Export Orientation? Empirical Estimates with Logistics Performance Index Data. Journal of Economics Library. 2016. Vol. 4. P. 227-237.
10. Geiger C. ICT in Green Freight Logistics. In Green Transportation Logistics: The Quest for Win-Win Solutions; Psaraftis, H.N.,
Ed. ; Springer International Publishing : Cham, Switzerland, 2016. P. 205-241.
11. Khan S. A. R., Qianli D. Does national scale economic and environmental indicators spur logistics performance? Evidence from UK. Environ. Sci. Pollut. Res. 2017. Vol. 24. P. 26692-26705.
12. Liu J., Yuan C., Hafeez M., Yuan Q. The relationship between environment and logistics performance: Evidence from Asian countries. Journal of Cleaner Production. 2018. Vol. 204. P. 282-291.
13. Luthra, S.; Garg, D.; Haleem, A. The impacts of critical success factors for implementing green supply chain management towards sustainability: An empirical investigation of Indian automobile industry. Journal of Cleaner Production. 2016. Vol. 121. P. 142-158.
14. Mariano E. B., Gobbo J. A., de Castro Camioto F., do Nas-cimento Rebelatto D. A. CO2 emissions and logistics performance: A composite index proposal. Journal of Cleaner Production. 2017. Vol. 163. P. 166-178.
15. Martí L., Martín J. C., Puertas R. A DEA-logistics performance index. Journal of Applied Economics. 2017. Vol. 20. P. 169192.
16. Pierre C., Francesco P., Theo N. Towards low carbon global supply chains: A multi-trade analysis of CO2 emission reductions in container shipping. International Journal of Production Economics, Elsevier. 2019. Vol. 208. P. 17-28.
17. Uca N., Ince H., Sumen H. The Mediator Effect of Logistics Performance Index on the Relation Between. Corruption Perception Index and Foreign Trade Volume. 2016. Vol. 12. P. 37-45.
18. Zaman K., Shamsuddin S. Green logistics and national scale economic indicators: Evidence from a panel of selected European countries. Journal of Cleaner Production. 2017. Vol. 143. P. 51-63.
REFERENCES
Agyemang, M. et al. "Evaluating barriers to green supply chain redesign and implementation of related practices in the West Africa cashew industry". Resour. Conser. Recycl, vol. 136 (2018): 209-222.
Barzinpour, F., and Taki, P. "A dual-channel network design model in a green supply chain considering pricing and transportation mode choice". J. Intell. Manuf, vol. 29 (2018): 1465-1483.
Chakraborty, D., and Mukherjee, S. "How Trade Facilitation Measures influence Export Orientation? Empirical Estimates with Logistics Performance Index Data". Journal of Economics Library, vol. 4 (2016): 227-237.
Diialnist subiektiv hospodariuvannia za 2018 rik: stat. zb. [Activities of Economic Entities for 2018: Statistical Compilation]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2019.
Dovkillia Ukrainy za 2018 r. : stat. zb. [Environment of Ukraine for 2018: Statistical Compilation]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2019.
Evtodiyeva, T. Ye. "Zelenaya logistika kak sostavlyayushchaya kontseptsii obshchey otvetstvennosti" [Green Logistics as Part of a Shared Responsibility Concept]. Vestnik YuUrGU. Seriya «Ekono-mika imenedzhment», vol. 12 (2018): 167-174.
Geiger, C. "ICT in Green Freight Logistics". In Green Transportation Logistics: The Quest for Win-Win Solutions, 205-241. Cham, Switzerland: Springer International Publishing, 2016.
Khan, S. A. R., and Qianli, D. "Does national scale economic and environmental indicators spur logistics performance? Evidence from UK. Environ". Sci. Pollut. Res, vol. 24 (2017): 26692-26705.
Liu, J. et al. "The relationship between environment and logistics performance: Evidence from Asian countries". Journal of Cleaner Production, vol. 204 (2018): 282-291.
Luthra, S., Garg, D., and Haleem, A. "The impacts of critical success factors for implementing green supply chain management towards sustainability: An empirical investigation of Indian automobile industry". Journal of Cleaner Production, vol. 121 (2016): 142-158.
Mariano, E. B. et al. "CO2 emissions and logistics performance: A composite index proposal". Journal of Cleaner Production, vol. 163 (2017): 166-178.
Marti, L., Martin, J. C., and Puertas, R. "A DEA-logistics performance index". Journal of Applied Economics, vol. 20 (2017): 169-192.
Melnykova, N. V., and Yanchenko, N. V. "Analiz tlumachen ta sutnist zelenoi lohistyky" [Analysis of Interpretations and the Essence of Green Logistics]. Sotsialna ekonomika. 2018. http://nbuv. gov.ua/UJRN/se_2018_56_20
Ofitsiinyi sait Svitovoho banku. https://www.worldbank.org Pierre, C., Francesco, P., and Theo, N. "Towards low carbon global supply chains: A multi-trade analysis of CO2 emission reductions in container shipping". International Journal of Production Economics, Elsevier, vol. 208 (2019): 17-28.
Trushkina, N. V. "Transformatsiia transportno-lohistychnoi systemy v Ukraini na zasadakh zelenoi lohistyky" [Transformation of the Transport and Logistics System in Ukraine on the Basis of Green Logistics]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu. 2019. http://nbuv. gov.ua/UJRN/ecvd_2019_2_22
Uca, N., Ince, H., and Sumen, H. "The Mediator Effect of Logistics Performance Index on the Relation Between". Corruption Perception Index and Foreign Trade Volume. Eur. Sci. J. , vol. 12 (2016): 37-45.
Zaman, K., and Shamsuddin, S. "Green logistics and national scale economic indicators: Evidence from a panel of selected European countries". Journal of Cleaner Production, vol. 143 (2017): 51-63.
Oram Hafliwwna go pega^n 10.11.2019 p.
