CC BY
16
Брусак В. Ф. Памятники неживой природы Украинского Расточья
Среди возвышенностей Западной Украины Расточья выделяется разнообразием природных атракций. Естествоиспытатели конца Х1Х - начала ХХ вв. к наиболее интересным природным объектам региона относили: ключ-гейзер "Парашка", Страд-чанскую пещеру, торфяник возле Яновского пруда, урочища Королевская гора и Ярына возле Янова, отдельные вековые деревья и аллеи в Крехове, Старичах, Фийне, Верещице, на горе Гарай возле Жолквы, парки курортов Немиров и Шкло, известнейшие парки Львова - Стрыйский и Высокий Замок. Разнообразное природное наследие Расточья является предпосылкой для развития природно-познавательного туризма, в частности экологического; присутствуют благоприятные условия для формирования трансграничных польско-украинских маршрутов пешеходного и велосипедного туризма, а также развития сельского туризма.
Ключовi слова: Украинское Расточье, памятники неживой природы, заповедные территории, экологический туризм.
Brusak V.F. The nature monuments of Ukrainian Roztochya.
Roztochya is standing out among Western Ukrainian uplands for wide range of natural and scientific objects. The nature scientists of the end of XIX - beginning of the XX century referred to the most interesting natural objects of the region: spring-geyser "Pa-rashka", Stradch cave, peatbog near Yanivski pond, territories Koroleva mountain and Yaryna near Yaniv, unique everlasting trees and paths in Krechiv, Starychi, Phiyna, Ve-reshchycya, at the mountain Garay near Zhovkva and also parks near health resorts Nemyriv and Shklo and the most famous parks of Lviv city - Stryjski and High Castle. The various nature heritages of Roztochya are the main ground of nature educational tourism development, especially ecological tourism growth. The favorable conditions for Poland-Ukrainian hiking routs and bike-routs forming and the agricultural tourism increasing are in the Roztochya.
Keywords: Ukrainian Roztochya, the nature monuments, the preserving territories, ecological tourism. _
УДК 911.2: 911.5:[551.584.2](477.83) Acnip. 1.Г. Булавенко1 -Льв1вський
НУ м. 1вана Франка
М1КРОКЛ1МАТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Д1ЛЯНКИ Л1СО-ПОСАДКИ У ДУБРОВИЦЬКОМУ ЛАНДШАФТ РОЗТОЧЧЯ
Знання мшро^матичних характеристик важливе для розумшня функцюнуван-ня i динамши розвитку територiальних комплекав локального рiвня. Мшро^матич-ш показники вливають на процеси розвитку та росту молодого тдросту як деревних, так i трав'яних рослин. Подано результати мшро^матичних дослщжень, яю викону-вали в Дубровицькому ландшафт Швденного Розточчя. Спостереження здшснено за допомогою електронних реeстраторiв - даталогерiв, серп Tinytag Ultra - 1500, яю фшсували показники температури та вологосп пов^ря у мсщ ix встановлення.
Ключовi слова: мшро^мат, реестратор, Дубровицький ландшафт.
Дослщження виконували на дшянщ люопосадки 2-р1чного вжу, закла-деноi на мющ вимушеноi вирубки букового люу, розташованоi на пологому схил1 пiвденно-сxiдноi експозици з густим самоЫвом берези, осики, верби, що у Дубровицькому ландшафт Розточчя (бшя астрономiчноi обсерватори ЛНУ iм. 1вана Франка у смт. Брюхович^.
1 Наук. кер1вник доц. Б.П. Муха, канд. геогр. наук - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
Спостереження за мжрокшматичними показниками здiйснювали за допомогою електронних реестраторiв - даталогерiв, серп Tinytag икга -1500, як фiксували показники температури та вологост повiтря у мiсцi !х встановлення. Реестратори працювали протягом 2007-2008 рр. з штервалом вимiрювання 30 хв. Синхроншсть вимiрювань забезпечена програмуванням реестраторiв (вiдхилення становили ± 30 с). Вимiрювання здiйснювали за рiз-т перiоди, а саме: в липш - серпнi 2007 р., у травш - липнi та жовтш - груд-нi 2008 р. Прилади встановлювали таким чином, щоб краще охарактеризува-ти мiкроклiматичнi показники, яю впливають на природне поновлення люу. Один iз реестраторiв - № 1 - було прикршлено на щоглi метеомайданчика на висот 2,5 м (рис. 1).
Рис. 1. Реестратор № 1 на щол метеомайданчика РЛГС
Iншi три прилади № 4, 5, 6 було прикршлено на спещальш рейки, що були встановлеш у верхнш, середнш та нижнiй частинах схилу з люопосад-кою. Ще два реестратори № 2, 3 було прикршлено до буюв у прилеглому до вирубки буковому лiсi у нижнш та середнш частинах схилу на висотах до 3,5 м (рис. 2).
Дослщження мжрокиматичних показниюв в травш - липш показали досить щкаву динамжу змiни (рис. 3) середшх, мiнiмальних та максимальних значень температури повiтря на рiзних дiлянках. Серед середнiх показникiв температури повггря за цей перiод дослщження найвище значення (+20,5 °С) було зафшсовано реестратором на щоглi метеомайданчика РЛГС (Розтоцький ландшафтно-геофiзичний стацiонар). Подiбний показник (+20,4°С) спостерь гався на дшянщ вирубки у верхнiй частиш схилу.
Найнижчий показник температури повггря серед середнiх значень спостерiгався у лiсi в середнiй частинi схилу i становив +18,8 °С. Найвище абсолютне значення (+42,6 °С) було зафжсоване реестратором № 4 у верхнш частиш схилу вирубки, а найнижче з максимальних - у лiсi, у середнш части-га схилу (+28,7 °С).
Рис. 2. Реестратор № 2 на 6yKoeiу нижнш частит схилу л^у
Max, t
Рис. 3. Показники температури повтря на вирубщ метеомайданчику РЛГС
та у буковому лШ з 29.05.08 по 10.07.08
У бшьшосп випадюв показники температури на дшянщ вирубки були екстремальними: у спекотну погоду - найвищими, а в холодну - найнижчи-ми. На мою думку, це явище спричинене тим, що вщкрита вирубкою дшянка схилу швденно! експозици швидше про^ваеться й, вiдповiдно, також найшвидше вщдае тепло, нiж залiсненi дшянки (температура знижуеться).
Найнижчi показники температури повггря серед мiнiмальних значень становили 4,9 °С у нижнiй частит схилу вирубки та на метеомайданчику РЛГС. Найвишд показники температури серед мшмальних значень спостерь гались у буковому лiсi у середнiй та нижнш частинах схилу.
Серед середшх показниюв температури повiтря iз серпня по жовтень найвище значення температури становило +18,8 °С i було зафшсовано реестратором на щоглi метеомайданчика РЛГС. Найнижчий показник температури повггря серед середшх значень спостер^ався у лiсi в нижнiй частит схилу i становив +16,8 °С.
Максимальнi показники температури повпря були зафiксованi двома реестраторами у середнiй та нижнш частинах схилу вирубки i становили +42,6 °С, а найнижчi показники також були зафжсоваш двома реестраторами, але не на вирубщ, а у лiсi в середнш та нижнiх частинах схилу з температурою +32,6 °С. Мiнiмальнi значення показникiв температури повiтря досяг-ли +2,8 °С у нижнш частит схилу вирубки, а найвишд показники температури серед мтмальних становили +4,4 °С у лiсi в нижнiй частинi схилу.
Меншу динамiку змiни температури повiтря показали дослщження мiкроклiматичних показникiв з 23 жовтня по 11 грудня 2008 р. Серед серед-шх значень температури повггря за цей перюд найвищий показник становив +5,2 °С (його було зафжсовано реестратором у середнш частит схилу вирубки). Найнижча температура +4,9 °С серед середшх показниюв була зафжсо-вана реестраторами у лiсi (в середнш i нижнiй частинi схилу) та на щоглi ме-теомайданчика РЛГС.
г Мт, 1
Рис. 4. Показники температури повтря на вирубщ метеомайданчику РЛГС
та в буковому лш з 12.08.08 по 1.10.08
Рис. 5. Показники температури повШря на вирубщ метеомайданчику РЛГС та в буковому лш за перюд спостережень з 23.10.08-25.12.08
Варто зазначити максимальш показники, якi досить висок як для осшнього сезону. Найвищий показник знову ж таки було зафшсовано на дь лянцi вирубки у середнш частинi схилу i становив +30,6 °С, а вщповщно нижчi показники були у лiсi +23,7 °С.
Найнижчi серед мшмальних показникiв були зафiксованi на дшянщ вирубки (у середнiй та нижнш частинах схилу) i становили -7 °С, а вiдносно вищi показники (-4,7 °С) спостерiгались у лiсi. Як бачимо, у лiсi навггь за вщ'емних температур iстотно теплше, нiж на вiдкритiй дiлянцi.
Пщбиваючи пiдсумки аналiзу мiкроклiматичних показникiв на дшянщ вирубки та у прилеглому до не! буковому лiсi та метеомайданчику РЛГС за рiзнi перюди спостережень, можемо зробити висновок, що на дшянщ вирубки спостерпались як найвишд, так i найнижчi показники температури повiтря. Це можна пояснити тим, що дшянка вирубки е схилом швденно! експозици, який добре про^ваеться вдень та швидко вiддае свое тепло вночi. Отже, са-ме там вiдбуваються значш амплiтуди температури повiтря за тепло! погоди, а за морозно! погоди - на безлiсiй дшянщ застоюеться холодне повггря.
Варто також зазначити, що мшрокшматичш характеристики е одними з важливих чинникiв, якi впливають на природне поновлення молодого тд-росту. Тепло проявляеться через температуру повггря навколишнього середо-вища, воно визначае швидюсть дi! всiх хiмiчних реакцiй, якi вiдбуваються в живих оргашзмах. Окрiм того, вiд термiчних умов залежать всi основнi фун-кцi!, якi пов'язанi з ростом, розвитком рослин - фотосинтез, дихання, трансш-ращя [1]. Отже, мшрокшматичш показники вiдiграють важливу роль у проце-сах розвитку та росту молодого шдросту як деревних, так i трав'яних рослин.
Л1тература
1. Мигунова Е.С. Лесоводство и естественные науки (ботаника, география, почвоведение) / Е.С. Мигунова. - Харков : Изд-во "Майдан", 2000. - 35-37 с.; - 174-305 с.
2. Муха Б.П. Пор1вняльна характеристика топотерм1чних особливостей Швденного Розточчя i сусщшх ландшафт1в / Б.П. Муха, О.М. Руда // Реали проблеми та перспективи розвитку географи в Укра!ш : матер. IX всеукра!нсько! студ. наук. конф. - Льв1в, 22 травня 2008 року. - С. 87.
3. Булавенко 1.Г. М1крокл1матичш особливосп околиць кардюлопчно! лшарш смт. Брюхович1 / 1.Г. Булавенко // Реали проблеми та перспективи розвитку географи в Укра!ш : матер. X всеукра!нсько! студ. наук. конф. - Льв1в, 7 травня 2009 року.
Булавенко И.Г. Микроклиматические особенности участка лесопосадки в Дубровицком ландшафте Расточья
Знание микроклиматических характеристик важно для понимания функционирования и динамики развития территориальных комплексов локального уровня. Микроклиматические показатели влияют на процессы развития и роста молодого подроста как древесных, так и травяных растений. Приведены результаты микроклиматических исследований, которые проводились в Дубровицком ландшафте Южного Расточья. Наблюдения осуществлялись с помощью электронных регистраторов - да-талогеров, серии Tinytag Ultra - 1500, которые фиксировали показатели температуры и влажности воздуха в местах их установки.
Ключевые слова: микроклимат, регистратор, Дубровицкий ландшафт.
Bulavenko I.G. Mikroclimatic peculiarities plots plantations in Dubro-vytsky landscape of Roztochya
Knowledge of microclimatic is important for understanding the functioning and dynamics of territorial complexes of local level. Microclimatic parameters affect the process of development and growth as a young sapling trees and herbaceous plants. Here are the results of microclimate researches, which were conducted in landscape Dubrovytsky of South Roztochya. Observations were carried out using electronic recorders - datalogers, series Tinytag Ultra - 1500, which recorded a temperature and humidity in their place of installation.
Keywords: microclimate, recorder, Dubrovytsky landscape.
УДК 6300.907.1 Гол. спещалкт В.1. Гетьман, канд. геогр. наук - Державна
служба заповiдно'i справи ММстерства природи Украти
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ ОПТИМУМ АНТРОПОГЕННОГО ЛАНДШАФТУ
Одним iз важливих наукових завдань ландшафтознавства ниш е знаходження оптимально придатного для життедiяльностi людини ландшафту, тобто еколопчного оптимуму ландшафтно! системи в п природному та змшеному станах. З метою на-укового пошуку еколопчного оптимуму ландшафту запропоновано схему юторико-ландшафтознавчо! реконструкцп i мехашзм актуального використання та практично! реалiзацii методу порiвняльноi екологп. Пропонований методичний мехашзм дае змогу вщнайти кожнш антропогешзованш ландшафтнш системi еколопчний оптимум й просторово-часово! структури як в натур^ так i в певному "юторичному зрiзi".
Ключов1 слова: екологiчний оптимум, еколопчний ряд, типолопчний профiль, шдикаторний спектр, часовий факторально-динамiчний ряд.
Вступ. Важливою проблемою сучасного ландшафтознавства е форму-вання стабшьних антропогешзованих ландшафтних систем (ЛС). Ц системи повинш гармоншно поеднувати в соб1 "штереси" природно! та сустльно! шдсистем, давати максимум випдно! для людини бюпродукцп 1, що не менш важливо, залишатися постшним джерелом задоволення и духовних запит1в. Одним 1з вар1ант1в виконання такого завдання може бути знаходження оптимально придатно! для життед1яльност1 людини ЛС, тобто екологiчного оптимуму (вщ лат. орйшш - найкращий) ландшафтно! системи в и природному та змшеному станах. Такий оптимум можна трактувати як складний своею сут-шстю, утворений зовшшшми \ внутршшми просторовими та часовими зв'яз-ками швар1антно-змшний аспект ЛС, коли спостер1гаеться найбшьша вщпо-вщшсть м1ж и сощально-економ1чними функщями та природно-ресурсним потенщалом.
Теорiя оптимуму, яку штенсивно розробляють сьогодш багато пред-ставниюв загальнонаукових та галузевих областей знань, оргашчно входить до метатеори шзнання. Використовуючи структурно визначеш анал1тико-синтетичш методи наукового дослщження, теор1я еколопчного оптимуму обгрунтовуе та закладае гносеолопчш основи "сшвтворчостГ, консенсусу, людини { природи.
Матерiал i методи дослiджень. Ландшафтна система як просторово-часове утворення характеризуеться в кожному окремому "юторичному зр1з1"
