CC BY
21
УДК 616.134.91:616.13-007.644-071-089
Слинько G.I., Золотоверх О.М., Алъ-Каштш I.I., Ермольев A.I.
Вщдшення патологи хребта та спинного мозку, 1нститут нейрохiрургiï iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши, м. Ки!в, Украша
MÎKpoxipyprÎHHe видалення штрамедулярних артерiовенозних мальформацiй
Вступ. 1нтрамедулярш артерiовенознi мальформацiï (1АВМ) потребують пильно! уваги, оскiльки е тяжкою судинною патологiGЮ спинного мозку, яка швидко спричиняе глибокий неврологiчний дефiцит. Для аналiзу результатiв прямого мiкрохiрургiчного видалення мальформацш проаналiзованi данi обстеження й лшування хворих в перiод 1998-2012 рр.
Матер1али i методи. Проаналiзованi результати лiкування 52 хворих з 1АВМ, якi видаленi чи вимкнеш пiд час вiдкритих мiкрохiрургiчних втручань.
Результати. Безпосередньо шсля операцiï у 43 з 52 хворих вщзначене транзиторне поглиблення невро-логiчних симптомiв. Через 3 мiс пiсля втручання невролопчш симптоми не були глибшими, нiж до операцiï. Подальший значний або частковий регрес невролопчних симптомiв вiдзначали у 48 хворих через 3-24 м^ пiсля хiрургiчного втручання. У 4 хворих виражешсть симптомiв була на рiвнi тако! до операцп.
Висновки. У теперiшнiй час мiкрохiрургiчне видалення спiнальних 1АВМ досить небезпечне, проте, бшьш ефективних методiв !х нейрохiрургiчного лiкування немае.
Ключoвi слова: ттрамедулярт артерювенозт мальформацИ, результати лшування.
Вступ. 1АВМ потребують пильно! уваги, осюльки е тяжкою судинною патолопею спинного мозку, яка швидко спричиняе глибокий невролопчний дефiцит
[1]. 1АВМ ранiше вважали рiдкiсною патолопею нервово! системи, проте, з впровадженням сучасних дiагностичних методiв такi утворення виявляють з частотою 5-8% уах об'емних утворень спинного мозку
[2]. 1х адекватна дiагностика на ранньому еташ дозво-ляе обрати необхщний метод хiрургiчного втручання, запобiгти формуванню тяжкого неврологiчного дефь циту [3]. Щоб обрати необхiдну хiрургiчну тактику, шд час дiагностичного дослiдження слщ не тiльки виявити судинну мальформацш, а й визначити !! локалiзацiю, локалiзацiю 'i'i притокiв та дренуючих судин, структуру само! мальформацi'i [3]. Таю даш можна отримати при ангiографiчному дослiдженнi. Пiд час аниографп встановлюють можливiсть вимкнення АВМ з використанням ендоваскулярного методу чи, навпаки, неможлив^ть здiйснення ендо-васкулярного втручання, зважаючи на те, що 1АВМ живиться з дистальних гiлок артерп Адамкевича чи важливих заднiх спинномозкових артерш. Навiть при застосуваннi сучасних мiкрокатетерiв проник-нути в дистальш вiддiли судин спинного мозку, де безпосередньо починаеться мальформащя, вдаеться рщко, зважаючи на невеликий дiаметр цих судин. При емболiзацi'i магiстральних судин спинного мозку занадто проксимально виникае необоротний невро-лопчний дефiцит. За тако! ситуацi! постае питання про единий можливий варiант лiкування — пряме мiкрохiрургiчне видалення мальформацi! [4].
Для аналiзу результатiв прямого мшрохiрурriч-ного видалення 1АВМ проаналiзованi даш обстеження та лшування хворих в перюд 1998-2012 рр.
Матерiали i методи дослiдження. Проаналiзованi результати лшування 52 хворих з 1АВМ, яю вида-ленi чи вимкнеш шд час вiдкритих мiкрохiрургiчних втручань. Для дiагностики 1АВМ застосовували МРТ та МРТ- ангюграфш, комп'ютернотомографiчну мiе-лографiю, спiнальну селективну ангiографiю (ССАГ). Шд час обстеження хворого вивчали структуру мальформацп (будова артерiальних притоюв, дре-
нуючих судин), локалiзацiю артерiальних притокiв та дренуючих судин, локалiзацiю судинного гнiзда (конгломерату). В подальшому структуру мальфор-мацi! верифiкували шд час оперативного втручання. Пiсля мiкрохiрургiчного видалення мальформацiй хворому проводили невролопчне дослiдження, через 7 дiб виконували контрольну ССАГ. Вiддаленi результати проаналiзованi у 45 хворих у строки ввд 9 мiс до 13 роюв, у середньому 72 м^. Пiд час контрольного обстеження застосовували клШчш методи та МРТ. При припущенш про наявшсть рецидиву мальформацi! здiйснювали ССАГ.
Результати та Чх обговорення. Диагностика. При 1АВМ за даними МРТ виявляли конгломерат судин, розташований у спинному мозку, поширений набряк спинного мозку навколо нього (рис. 1).
За даними МРТ-ангюграфп можливо виявити артерiальнi притоки, судинне гшздо з високим рiвнем кровотоку, дренуючi судини. Рентгенокомп'ютерна томографiя, КТ-мiелографiя та КТ-ангiографiя давали можлив^ть додатково оцiнити судини гшзда 1АВМ. Найбiльш цiнна iнформацiя отримана шд час проведення ССАГ. Повшстю оцiнено структуру 1АВМ: вiзуалiзованi артерiальнi притоки, судинне гнiздо, дренуючi судини, встановлений напрямок вщтоку кровi з АВМ, штенсившсть кровотоку. Якщо 1АВМ складалися з трансформованих судин невеликого дiаметра, вони могли кровопостачатися з сулькокомь суральних судин чи судин вазокорони. Проте, часть ше вони отримували кров через перехщш судини з передньо! та заднiх сшнальних артерiй (рис. 2, 3).
1нколи конгломерат 1АВМ отримував кровопоста-чання безпосередньо вщ переднiх i задшх корiнцевих артерiй. Завжди виявляли перехщш (преформованi) артерi!, що вiдходили безпосередньо ввд живлячих судин, мали звивисту форму, велику товщину. Дре-нувалися трансформоваш судини гломусних 1АВМ перехщними (преформованими) венами, якi, в свою чергу, продовжувалися в перимедулярш вени. Пере-хiднi вени були товсл, звивистi.
Запропонований алгоритм вибору методу ль кування. Якщо конгломерат 1АВМ отримував кро-
© Слинько G.I., Золотоверх О.М., Аль-Кашшш I.I., Ермольев А.1., 2012
Рис. 1. МРТ у Т2 режима Гломусна 1АВМ розташована в зош KOHycy-eniKOHycy спинного мозку.
вопостачання безпосередньо вщ передшх i заднiх корiнцевих артерiй, можливе було проведення 11 ендоваскулярно1 емболiзацil. Як правило, якщо переднi i заднi корiнцевi артерп кровопостачають 1АВМ, вони не дають гiлок до спинного мозку, !х можливо безпечно вимкнути шд час емболiзацil. Проте, якщо мальформащя живиться дистальними плками артерп Адамкевича чи важливими задшми спинномозковими артерiями, проникнути в дис-тальнi вiддiли цих судин мшрокатетером вдаеться рiдко через !х невеликий дiаметр. При емболiзацil магiстральних судин спинного мозку занадто проксимально можливе формування необоротного невро-лопчного дефщиту. За тако1 ситуацп встановлювали показання до прямого мiкрохiрургiчного видалення мальформацш.
Miêpoxipypzi4He лшування. Для здшс-нення резекцiï в ycix хворих використовували задш та задньобiчнi доступи. Ламшектомш виконували на рiвнi на один хребець вище i нижче гшзда 1АВМ. Тверду й павутинну оболонки розрiзали пiд мiкроскопом, щоб уникнути пошкодження судин, що м^тяться пiд твердою оболонкою спинного мозку. Судини 1АВМ були спаянi з павутинною оболонкою. Обережно розрiзали павутинну оболонку та перестали вы зрощення на поверхнi спинного мозку, що прикривали судини. Ретельне вивчення ангюграм полегшувало пошук жив-лячих i дренуючих судин пiд час операцп. Ви-явленi на поверхнi спинного мозку артерiальнi притоки коагулювали, якщо на ангюграмах було видно, що вони живлять лльки гнiздо 1АВМ. При гломусних великих 1АВМ жодну судину не коагулювали у м^щ ïï входження в дуральний мшок. Живлячi та дренуючi судини коагулювали тшьки в мiсцi 1х входу в гшздо 1АВМ на поверхш спинного мозку. Якщо 1АВМ м^тилася у нижньогрудному вщ-дiлi хребта, шд час операцiï iдентифiкували i збертали артерiю Адамкевича. Резекцiя внут-рiшньомозкового гнiзда 1АВМ досить складна. Судини самого гшзда важко коагулювати, якщо 1х ушкоджували пiд час операцп. Щоб запобэти цьому, вы манiпуляцiï на судинах гнiзда 1АВМ, поки вона цiлком не деваскуляризована, виконували обережно. З метою повно1 деваскуляризацп гнiзда спочатку коагулювали вы живлячi, потiм — усi дренуючi судини. Резекцiю гнiзда здшснювали останнiм етапом. Застосовували два варiанти резекцiï гнiзда: 1) видь лення та коагулящя живлячих i дренуючих судин, резекщя гнiзда 1АВМ; 2) видшення гнiзда 1АВМ з спинного мозку, виявлення, видшення та коагулящя живлячих i дренуючих судин у мiру видшення гшзда, резекщя гшзда.
За першого варiанту на початку операцп виявля-ли i видаляли живлячi радикуломедулярш (РМА) та
Рис. 2. ССАГ. Основне живлення 1АВМ з дистальних вщдШв передньо! спинномозково! артерiï.
Рис. 3. ССАГ. Живлення 1АВМ з дистальних вщдШв задньо! спинномозко-во1 артерп, що вiдходить на рiвнi Ln.
радикулошальш (РПА) артерп гшзда. На них наклали тимчасовi аневризматичш клiпси (puc. 4).
При використанш задньобiчного доступу вияви-ти та накласти клшси на першому етапi втручання можливо було тшьки на РМА та РПА. При необхщ-ностi клiпси можна зняти та вщновити кровоток, а також контролювати кровотечу при травмуванш судин гшзда, розташованих у спинному мозку. Шсля накладення клiпс на РМА та РПА обережно вщо-кремлювали судини внутршньомозкового гнiзда вiд тканини спинного мозку. Осюльки гнiздо мало екзо-фiтну порцiю, це не було складним. Тканину спинного мозку не розыкали, мiкрохiрургiчно вiдсепаровували вщ судин 1АВМ, починаючи з поверхш спинного мозку i його м'яко1 оболонки. У мiру вiддiлення конгломерату гшзда вщ спинного мозку окремi судини в гнiздi вщдшяли одну вiд одно! — «розплутували». У мiру «розплутування» судин гшзда 1АВМ на них накладали промiжнi клiпси. Розплутуючи судинне гнiздо, досягали м^ця входження в нього живлячих судин. Розплутуючи конгломерат судин в дисталь-ному напрямку, досягали дренуючих судин. На м^Щ переходу судин конгломерату 1АВМ в дренуючi вени накладали клшси. В подальшому живлячi та дрену-ючi судини коагулювали, гшздо остаточно вiддiляли вiд мозку та тотально видаляли.
За неможливосл визначити, яю РМА та РПА беруть участь у живленш гнiзда на першому еташ втручання, видiлення 1АВМ починали з ïï гнiзда. Для цього спочатку вщдаляли гнiздо вщ речовини спинного мозку по його периферп. У гнiздi видiляли окремi судини, частково «розплутували» судинний конгломерат. Знаходили судини артерiального типу i прослщковували 1х хiд у проксимальному напрямку. Це допомагало виявити безпосередньо живлячi судини. В обох ситуащях вони вщходили вiд РПА. На живлячi судини в гнiздi чи поблизу вiд нього накладали тимчасовi клiпси. Далi «розплутували» судини гшзда в дистальному напрямку, виявляли дренуючi судини, яю також клшували. Живлячi та дренуючi судини коагулювали, зшмали клiпси. Гнiздо шсля повно1 деваскуляризацiï видаляли.
Якщо шд час вiдокремлення повнiстю деваску-ляризованого гшзда вщ спинного мозку був потр1бний npocTip, гшздо зморщували шляхом коагулювання та вщокремлювали вiд спинного мозку на межi з зоною глюзу. На межi мiж гшз-дом i спинним мозком вы манiпуляцiï робили особливо точно й обережно. Тракщя спинного мозку навколо 1АВМ була мiнiмальною. Для полегшення видiлення глибоких дiлянок 1АВМ кра1 спинного мозку дещо розтягували за допомогою тонких ниток, якими прошивали м'яку оболонку. Полегшували видалення 1АВМ компактна форма, вiдсутнiсть мiж су-динами речовини мозку, наявшсть одного чи юлькох артерiальних притокiв. Наприюнщ оперативного втручання видаляли всi клшси. !х залишали на живлячих чи дренуючих судинах лльки за умови, що коагуляцiя була неможливою. При щшьному зрощеннi спинного мозку з судинами 1АВМ частину судин гшзда залишали в спинному мозку шсля 1х деваскуляризацп. Якщо гшздо 1АВМ локалi- рис зувалося переважно в дшянщ вентральних кOBi'
■ . W ^
Рис. 4. Iнтраоперацiйне фото. А —етап видь лення 1АВМ; Б — етап «розплутування» гшзда та накладання промiжних клшс; В — етап тотально1 резекцп гнiзда 1АВМ.
вщдШв спинного мозку, з використанням заднь-обiчного доступу застосовували методику ротацп спинного мозку.
Результати лшування. В усiх хворих вдалося тотально видалити чи вимкнути 1АВМ, що шдтверд-жено даними шсляоперацшно1 ССАГ (рис. 5).
Хороший результат хiрургiчного лiкування, як правило, вдавалося досягти у хворих за наявносл неглибоких невролопчних симптомiв i помiрного шунтування кровi в 1АВМ.
Безпосередньо пiсля операцп у 43 з 52 хворих вщзначене транзиторне поглиблення невролопчних симптомiв. Через 3 м^ пiсля втручання неврологiчнi симптоми не були глибшими, нiж до операцп. Подаль-ший значний або частковий регрес невролопчних симптомiв вщзначали у 48 хворих через 3-24 м^ шс-ля хiрургiчного втручання. У 4 хворих виражешсть симптомiв не змiнилася.
Результати лiкування проаналiзованi у 45 хворих у строки ввд 9 мiс до 13 роюв, у середньому 72 мш. У 16 хворих невролопчш порушення майже не
5. Контрольна ССАГ. Передня та задня спинномоз-артерп. Живлення з них 1АВМ немае.
спостер^али, у пащенлв вщновлено працездатшсть. У 22 хворих вщзначеш неврологiчнi порушення, що давали змогу працювати, у 4 — позитивна динамша порiвняно з дооперацшним рiвнем, проте, збер^али-ся значш неврологiчнi порушення, що потребувало проведення реабШтацшного лiкування. Хворим вста-новлено швалщшсть. У 3 хворих глибою неврологiчнi симптоми збереглися без значного покращення.
Контрольнi дiагностичнi дослiдження шсля опе-рацi! проведенi в уых хворих, з них у 15 — ССАГ, у 31 — МРТ, у 4 — МРТ-ангiографiя. За даними ССАГ та МРТ-ангюграфи 1АВМ не виявлеш. Повторнi опе-рацi! не виконували.
Обговорення. Як мiкрохiрургiчнi, так i ендовас-кулярш втручання мають сво! обмеження, показання та протипоказання [1]. Показання та протипоказання до кожного виду втручання або !х поеднаного засто-сування дощльно викласти пiсля розгляду обмежень кожного з цих методiв. До недолМв мiкрохiрургiчного втручання належать ризик, пов'язаний з кровото-чивiстю в зош 1АВМ, особливо тих, що супроводжу-ються шунтуванням велико! юлькосл кровi; недоль ком вiдкритих втручань е небезпека пошкодження спинного мозку шд час видалення АВМ, особливо за наявност судинних конгломератiв — гломусш 1АВМ, ювенiльнi [5]. Мжмальна iнвазивнiсть ендоваскуляр-них манiпуляцiй, вщсутшсть необхiдностi виконання ламiнектомi! i ризику виникнення штраоперацшно! кровотечi роблять !х привабливими [4]. Ендоваску-лярна емболiзацiя забезпечуе швидке усунення пато-лопчного шунтування кровi, вiдновлення кровотоку. 1деальним наслiдком ендоваскулярно! емболiзацi! вважають тромбування композицшними матерiалами патологiчного конгломерату судин (гшзда) або зони артерiовенозно! ф^тули, далi здiйснюють тромбування судин 1АВМ. Проте, навiть при тромбуванш патологiчного конгломерату судин (гнiзда) недолшом ендоваскулярно! емболiзацi! е збереження мас-ефек-ту [6]. У багатьох ситуащях через особливостi ана-томiчно! будови живлячих судин 1АВМ неможливо ввести емболiзуючi агенти безпосередньо в судини гшзда 1АВМ, внаслiдок чого доводиться емболiзувати основнi живлячi судини 1АВМ [4]. При використаннi ендоваскулярно! технологи досягти вимкнення вых живлячих судин 1АВМ практично неможливо. Пiсля такого втручання збертаються судини гнiзда 1АВМ, а також дрiбнi притоки до них. Щ дрiбнi притоки у по-дальшому здатнi гiпертрофуватися i перетворювати-ся на повноцiннi живлячi судини [4, 6], що зумовлюе високу частоту шсляоперацшно! реканалiзацi! 1АВМ. Ще одним суттевим недолiком ендоваскулярно! технологи е вкрай високий ризик або неможлившть здшснення суперселективно! катетеризаци дрiбних притокiв i небезпека оклюзп функцiонально важ-ливих спинномозкових судин при емболiзацi! через корiнцеву спинномозкову артерш [7].
У мiру удосконалення мiкрохiрургiчноi технiки стала можливою резекщя гломусних 1АВМ [2]. Най-бшьш доступнi для такого видалення дорзально або центрально розташоваш гломуснi 1АВМ, якi мож-ливо тотально видалити без пошкодження спинного мозку. Через особливост ангiоархiтектонiки багато 1АВМ з дрiбними судинами для емболiзацi! не шдходять. Видалення цих 1АВМ з використанням мiкрохiрургiчного методу протягом тривалого часу
було небезпечним. Застосування задньобiчного доступу з ротащею спинного мозку [8] значно полегшило таке видалення i забезпечило доступшсть огляду передньо! спинномозково! артери та ïï притоюв. Для видалення цих 1АВМ використовують також рiзнi варiанти переднiх достушв з корпоректомiею i корпо-родезом. Деяю автори використовують заднiй доступ з серединною мiелотомiею i вщдшенням гнiзда вiд спинного мозку. Методом вибору лшування гломусних 1АВМ бшьш^ть авторiв вважають мiкрохiрургiчну технiку в поеднанш з ендоваскулярною оклюзiею або без тако! [3, 8].
Висновки. 1. Особливостi структури та гемоди-намiки 1АВМ вiдiграють вирiшальну роль у виборi оптимально! тактики лшування таких хворих.
2. Для шдвищення ефективностi лiкування 1АВМ необхiдне подальше вдосконалення та розвиток як ендоваскулярних методiв, так i мiкрохiрургiчних втручань, уточнення показань до !х виконання з огляду на варiанти ангюструктури 1АВМ.
3. В теперiшнiй час мiкрохiрургiчне видалення 1АВМ досить небезпечне, поте, бшьш ефективних методiв нейрохiрургiчного лiкування таких маль-формацiй немае.
Список лггератури
1. Modified classification of spinal cord vascular lesions /
R.F. Spetzler, P.W. Detwiler, H.A. Riina, R.W. Porter // J. Neurosurg. —2002. — V.96, N2. — P.145-156.
2. Spinal glomus-type arteriovenous malformations:
microsurgical treatment in 20 cases / A. Boström, T. Krings, F.J. Hans [et al.] // J. Neurosurg. Spine. — 2009.
— V.10, N5. — P.423-429.
3. MacFarlane M.R. Excision of high and mid cervical spinal
cord arteriovenous malformations by anterior operation / M.R. MacFarlane, P.J. Burn, J. Evison // J. Clin. Neurosci.
— 2005. — V.12, N1. — P.71-79.
4. Corkill R.A. Embolization of spinal intramedullary arte-
riovenous malformations using the liquid embolic agent, Onyx: a single-center experience in a series of 17 patients / R.A. Corkill, A.P. Mitsos, A.J. Molyneux // J. Neurosurg. Spine. — 2007. — V.7, N5. — P.478-485.
5. Posterior approach for cervical intramedullary arteriove-
nous malformation with diffuse-type nidus. Report of three cases / K. Ohata, T. Takami, A. El-Naggar [et al.] // J. Neurosurg. — 1999. — V.91, N1. — P.105-111.
6. Hall W.A. Recanalization of spinal arteriovenous malforma-
tions following embolization / W.A. Hall, E.H. Oldfield, J.L. Doppman // J. Neurosurg. — 1989. — V.70, N5.
— P.714-720.
7. Treatment of intramedullary arteriovenous malformations
of the spinal cord / S. Ushikoshi, K. Hida, Y. Kiku-chi [et al.] // Interv. Neuroradiol. — 2000. — V.30, N6.
— P.203-207.
8. Tai P.A. Surgical treatment of spinal arteriovenous malfor-
mations: vascular anatomy and surgical outcome / P.A. Tai, Y.K. Tu, H.M. Liu // J. Formos Med. Assoc. — 2001.
— V.100, N6. — P.389-396.
Надшшла до редакцгг 02.04.12 Прийнята до публтацИ 28.05.12 Адреса для листування:
Золотоверх Олександр Михайлович 04050, Кигв, вул. Платона Майбороди, 32 1нститут нейрохiрурггi iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украти, вiддiлення патологИ хребта та спинного мозку e-mail: outing7@yahoo.com
Слынько Е.И., Золотоверх А.Н., Алъ-Кашкиш И.И., Ермольев А.И.
Отделение патологии позвоночника и спинного мозга, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, г. Киев, Украина
Микрохирургическое удаление интрамедуллярных артериовенозных мальформаций
Вступление. Интрамедуллярные артериовеноз-ные мальформации (ИАВМ) требуют пристального внимания, поскольку представляют собой тяжелую сосудистую патологию спинного мозга, при которой быстро возникает глубокий неврологический дефицит. Для анализа результатов прямого микрохирургического удаления мальформаций проанализирована данные обследования и лечения больных в период 1998-2012 гг.
Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 52 больных с ИАВМ, которые удалены или выключены путем открытых микрохирургических вмешательств.
Результаты. Непосредственно после операции у 43 из 52 больных отмечено транзиторное усугубление неврологических симптомов. Через 3 мес после вмешательства неврологические симптомы не были глубже, чем до операции. Дальнейший значительный или частичный регресс неврологических симптомов отмечен у 48 больных через 3-24 мес после хирургического вмешательства. У 4 больных выраженность симптомов не изменилась.
Выводы. В настоящее время микрохирургическое удаление спинальных ИАВМ достаточно опасно, но более эффективных методов нейрохирургического лечения мальформаций нет.
Ключевые слова: интрамедуллярные артериовенозные мальформации, результаты лечения.
Поступила в редакцию 02.04.12 Принята к публикации 28.05.12
Адрес для переписки:
Золотоверх Александр Михайлович 04050, Киев, ул. Платона Майбороды, 32 Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, отделение патологии позвоночника
Slinko E.I., Zolotoverkh A.M., Al-Qashqish I.I., Ermoliev A.I.
Spinal Pathology Department, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS Ukraine, Kiev, Ukraine
Microsurgical removal of intramedullary arteriovenous malformations
Introduction. Intramedullary arteriovenous malformations (IAVM) demand close attention, because they are severe vascular pathology of the spinal cord, which quickly leads to profound neurological deficits. To clarify the results of malformations' direct surgical excision, the data of patients' examination and treatment in period 1998-2012 years were analyzed.
Materials and methods. Treatment results of 52 patients with IAVM that have been removed or disabled by open microsurgical procedures were analyzed.
Results. Immediately after surgery in 43 of 52 patients transient worsening of neurological symptoms was observed. At 3 months after surgery neurological symptoms were not worse than before operation. Further significant or partial regression of preoperative neurologic symptoms were observed in 48 patients in 3-24 months after surgery. In 4 patients initial neurological symptoms did not change.
Conclusions. Today IAMV microsurgical removal is quite dangerous, but there are no more effective methods for their neurosurgical treatment.
Key words: intramedullary arteriovenous malformation, treatment results.
Received April 02, 2012
Accepted May 28, 2012
Address for correspondence:
Alexander Zolotoverkh 04050, 32 Platon Mayboroda St, Kiev, Ukraine Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS Ukraine, Spinal Pathology Department e-mail: outing7@yahoo.com
и спинного мозга e-mail: outing7@yahoo.com
