CC BY
28
УДК 636.5.084.52: 636.087.72
Гунчак А.В., к. б. н., с.н.с., (a gunchak@ukr.net) Камшська М.В., к. с.-г. н., с.н.с., (marta kaminska@ukr.net) ® 1нститут бюлогп тварин НААН, Украгна, Львгв
М1КРОБ1ОЦЕНОЗ СЛШО1 КИШКИ ПТИЦ1 ЗА Р1ЗНОГО Р1ВНЯ ЙОДУ У IX РАЦ1ОНАХ
Досл1джено ктьтсний i яшсний склад мжрофлори слтог кишки перетлок, курей-несучок та гусок за рiзного рiвня йоду у гх ращонах. Встановлено, що збыьшення ^bm^i йоду у кормовт дieтi птиц не впливало на склад облйатног мжрофлори до^джуваних слтих кишок за одночасного зменшення кiлькостi кокових форм мiкроорганiзмiв.
Ключовi слова: японсьт перетлки, кури-несучки, гуски, йод, мжробюценоз, слт кишка.
Вступ. У науковш лiтературi е повщомлення, яю вказують на важливе значення мжрофлори кишкового тракту тварин в обмм йоду в 1'х opram3Mi [1,2]. Змши у складi мжробюценозу кишечника призводять до порушень у робой рiзниx функщональних систем, зокрема до появи дефщиту мшеральних речовин i попршення якостi продуктiв птаxiвництва [3,4]. Для отримання продукци з тдвищеним вмiстом йоду у рацiонаx птищ використовують високi концентраци йодиду калш, що може спричинити порушення у складi мiкрофлори шлунково-кишкового тракту.
Тому метою наших дослщжень було встановити змши у складi мжробюценозу кишечника птаxiв при використаннi тдвищених доз йоду у рацiонi.
Матерiали i методи. Дослiди на японських перепшках та курях-несучках кросу Тетра-СЛ проведено в умовах вiварiю 1нституту бюлогп тварин НААН. Утримання птищ було кл^ковим з вiльним доступом до корму i води.
Дослщ на гусях бшо! ггалшсько! породи проведено в умовах ПАФ „Дшстер" (селище Меденичi Дрогобицького району Львiвськоl областi). Гусей утримували у стандартному примщенш з вiльним вигулом та доступом до водойми.
Птищ контрольних i дослщних груп кожного виду згодовували вщповщний повноцiнний комбiкорм (ПРК), збалансований за основними поживними та бюлопчно активними речовинами. Гарантована добавка йоду у ращонах птицi контрольних груп становила — 0,7 г/т комбжорму. Птищ дослщних груп кшьккть йоду у ращонах збшьшували вiдповiдно — перепшкам та гусям до 2,8 мг J/кг комбiкорму, а курям-несучкам до 4,2 мг J/кг корму.
Проби вмкту слших кишок вщбирали пiсля забою птицi. Взiрцi переносили у стерильний посуд i дослщжували видовий юлькюний та якiсний
® Гунчак А.В., Камшська М.В., 2011
склад мжрофлори методом розведень та виЫвання мiкроорганiзмiв на елективш середовища (Krasnogolovez, 1989). ¡дентифкацш !х проводили за морфологiчними, культуральними, фiзiологiчними та бiохiмiчними властивостями.
Результати дослщжень. Отриманi нами результати вказують на те (табл. 1), що при збiльшеннi у рацiонi перепелiв вмiсту йоду у 4 рази — до 2,8 мг J/кг корму у вмкт слшо! кишки птищ дослщно! групи встановлено бшьшу загальну кiлькiсть кишково! палички при порiвняннi з показником у контрольно! групи, на 1,31 КУО/г (р<0,01). Однак, спiввiдношення штамiв з нормальною ферментативною активнiстю та слабоферментуючих штамiв у дослiднiй i контрольнш групах не зазнало змiн i становило 99:1. Кiлькiсть бiфiдо- та лактобактерш була у межах 108-1010 КУО/г.
Таблиця 1
Склад мжрофлори слшо!' кишки японських перепшок, _за pi3Horo р1вня йоду у ращонах (M±m, n=3)_
Мжрооргашзми Групи птищ
Контрольна ПРК (0,7 г J/т комбжорму) Дослщна ПРК (2,8 г J/т комбжорму)
Заг. шльшсть кишково!' палички,lоg1o КУО/г 4,68±0,13 5,99±0,24 *
- з нормальною ферментативною актившстю, % 99,30±0,40 99,86±0,03
- з слабковираженими ферментативними властивостями, % 0,70±0,40 0,13±0,03
- лактозонегативш ентеробактерп, % 0 0
Гемол1зуюча кишкова паличка, % 0 0
Коков1 форми, мт/г (3,00±0,2)Ч104 (0,67±0,07)Ч104**
Б1ф1добактерп, tog10 КУО/г 10±0 10±0
Лактобактерп, lоg10 КУО/г 10±0 8,67±0,67
Протей, КУО/г 0-102 0-102
Гриби роду Candida, КУО/г 0 0-(5Ч104)
У цш та наступних таблицях: * - р < 0,05; ** - р < 0,01; *** -р < 0,001
Показано, що у BMiCTi слшо! кишки перепелiв дослщно! групи зменшилась загальна кiлькiсть кокових форм. З проб вмюту слшо! кишки перепелiв дослщно! групи у незначних кiлькостях були висiянi грибки роду Candida та протей.
Таким чином, добавка йоду у кшькост 2,8 мг J/кг корму не викликала негативних змш у мiкробiоценозi слшо! кишки перепшок.
При дослiдженнi складу мжрофлори вмiсту слшо! кишки курей-несучок (табл. 2) встановлено, що збшьшення йоду у ращош до 4,2 мг J/кг корму не викликало змш у групах облшатних мiкроорганiзмiв. Виявлено високий вiдсоток нормальноферментуючих штамiв кишково! палички (99 %) та поодином слабоферментуючi i гемолiзуючi штами (до 1 %).
Кiлькiсть лакто- та бiфiдобактерiй у слiпiй кишщ курей контрольно! та дослiдно! груп була стабшьно високою - 1012 КУО на 1 грам вмкту.
Позитивнi змiни вiдбулися у чисельност представникiв факультативно! мiкрофлори слiпо! кишки курей дослщно! групи: у 5,26 рази (p<0,001) зменшилась
кшьккть кокових форм. У слшш кишщ курей дослщно! i контрольно! груп ус показники складу мжрофлори були у межах норми.
Таблиця 2
Склад мпкрофлори слшо!' кишки курей-несучок, за рiзного |мвня йоду у ращонах (М±т, п=3)
Мшрооргашзми Групи ПТИЩ
Контрольна ПРК (0,7 г J/т комбжорму) Дослiдна ПРК (4,2 г J/т комбжорму)
Заг. к1льк1сть кишково! палички, 1о^10 КУО/г 6,34±0,44 6,50±0,50
- з нормальною ферментативною актившстю, % 99,18±0,15 99,68±0,10
- з слабковираженими ферментативними властивостями, % 0,59±0,15 0,14±0,10
- лактозонегативш ентеробактерп, % 0 0
Б1ф1добактерп, ^10 КУО/г 11,32±0,48 12,01±0,15
Лактобактерп, lоg10 КУО/г 12,07±0,77 12,67±0,84
Гемол1зуюча кишкова паличка, % 0,23±0,15 0,18±0,10
Коков1 форми, КУО/г (1,21±0,08)Ч105 (0,23±0,04)Ч105 (p<0.001)
Протей, КУО/г 10М02 102-103
Тому можна стверджувати про позитивний вплив збiльшення кiлькостi йоду до 4,2 мг/кг корму на склад мжробюценозу слшо! кишки курей-несучок.
Дослщженнями мiкрофлори вмiсту слшо! кишки гусей (табл. 3), при збшьшенш кшькосп йоду у рацiонi до 2,8 мг J/кг, не встановлено вiрогiдних кiлькiсних вiдмiнностей у И склада порiвняно з показниками гусей контрольно! групи, о^м кокових форм, кшькють яких зменшувалась.
Таблиця 3
Склад мжрофлори слшо!' кншкн гусок, за рiзного |мвня йоду у ращонах (М±т, п=3)_
Мiкроорганiзми Групи птиц
Контрольна ПРК (0,7 г J/т комбшорму) Дослiдна ПРК (2,8 г J/т комбшорму)
Заг. к1льк1сть кишково! палички, logi0 КУО/г 7,60±0,21 7,74±0,22
- з нормальною ферментативною активнiстю, % 96,91±1,44 96,29±0,39
- з слабковираженими ферментативними властивостями, % 3,09±1,44 3,70±0,39
- лактозонегативш ентеробактерп, % 0 0
Гемолiзуюча кишкова паличка, % 0 0
Коковi форми в загальнш кiлькостi мiкробiв,% 10,18±4,11 5,41±0,87
Бiфiдобактерi!, lоg10 КУО/г 9,33±0,67 10,00±0,0
Лактобактерi!, lоg10 КУО/г 6,67±0,67 6,67±0,67
Протей, КУО/г 102-103 102-103
Гриби роду Candida, КУО/г 103-104 102-103
Цвiлевi гриби 1Ч102 (5,0±1,7)Ч102
Отже, збшьшення кшькосп йоду у рацюш сшьськогосподарсько! птищ у 4 рази (до 2,8 мг J/кг корму для перепелiв та гусей) та у 6 разiв (до 4,2 мг J/кг корму для курей-несучок) не викликало негативних змш у мiкробiоценозi слiпо! кишки дослщжувано! птицi. При застосуваннi пiдвищених доз йоду спостершалась тенденцiя до зростання загально! кiлькостi кишково! палички. Це зумовлено, очевидно, змшою окисно-вiдновного потенщалу у кишечнику при внесеннi сполуки йоду, тдвищенням концентрацi! кисню в просвт кишок, що спричинило ркт саме аеробних груп мiкроорганiзмiв. Однак на анаеробш роди (бiфiдобактерi!) це не мало негативного впливу.
Висновок. Збшьшення концентраци йоду у кормовш дieтi перепелiв, гусей та курей проявляло ефект санацi!, що характеризувався зменшенням кшькосп кокових форм мiкроорганiзмiв. Застосованi дози йодиду калiю не впливали на склад облiгатно! мкрофлори, зокрема на кiлькiсть бiфiдо- та лактобактерш.
Лiтеpатуpа
1. Iodine content in egg yolk during excessive intake by laying hens /Kroupova V., Kratochvil P., Kursa J., Travnicek J. // Chech. J. Anim. Sci. - 1999. - V.44. - P. 369376
2. Travnichek J., Kroupova V., Kursa J. The effect of excessive iodine intake on the activity of leukocytes and the level of plasmatic proteins in laying hens // Sci. Agric. Bohemica. - 2000. - V. 4. - P. 273-284.
3. Wilson H.R. Effect of maternal nutrition jn hatchbility.//Poultry Sci. - 1997. - V.76, № 43. - P.134-137.
4. Leeson S., Summtr J.D. Minerals - Iodine. In Scott's Nutrition of the chicken, 4th ed., hh. // geulph, Ont.A Univercity Books. -2001. - P. 408-412.
Summary Hunchak A.V., Kaminska M.V.
THE CECUM MICROBIOCENOSIS IN THE POULTRY FED DIET WITH DIFFERENT IODINE CONTENT
The quality and quantity composition of cecum microbiota of birds with different dietary levels of iodine were investigated. Increasing of iodine concentration in the quail and guise diets from 0.7 to 2.8 mg/kg and in the laying hens diets from 0.7 to 4.2 mg/kg did not affects on obligate microbiota but gut cocci quantity has been decreased.
Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
