CC BY
81
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8712 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:578.9:636.5:636.087.7
Biofilm-forming ability of coccus forms of the caecal microflora of laying hens when using the probiotic and nanonutrition cobalt
Ia. Turko, V. Ushkalov
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 05.02.2018 Received in revised form
19.03.2018 Accepted 23.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-348-31-45 E-mail: turko07@ukr.net
Turko, Ia., & Ushkalov, V. (2018). Biofilm-forming ability of coccus forms of the caecal microflora of laying hens when using the probiotic and nanonutrition cobalt. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(87), 60-64. doi: 10.15421/nvlvet8712
The use of the feed supplement on the basis of probiotic microorganisms of the genus Lactobacillus in combination with nano-cobalt preparations in a dose of 0.08 mg/kg liveweight in laying hens caused the most significant reduction in the proportion of cow's forms of the microflora of the colon (Staphylococcus spp., Enterococcus spp., Streptococcus spp.) that formed high-density biofilms by increasing the percentage of these microorganisms with low and medium biofilm-forming ability. After 14 days of use of probiotic and nanocobalt at a dose of 0.08 mg/kg, an increase in the percentage of Staphylococcus spp. microorganisms, which formed low and medium density biofilms, respectively, was 7.2 and 18.2%, due to the reduction of those with high biofilm formation ability. Such a redistribution of the ability of the studied microorganisms to form a biofilm remained after 28 days of the experiment. However, the number of microorganisms of Staphylococcus spp., which formed low density biofilms, was maximum i.e. 46.20%. Instead, the number of microorganisms of Staphylococcus spp., which formed high density biofilms, was minimal and amounted to 12.6o%. The indicated trend persists after the end of application of the additive after 14 days. When using probiotic and nano-cobalt at a dose of 0.08 mg/kg, the highest reliability (Р < 0.001) of changes in the bio-film-forming ability of microorganisms Enterococcus spp. was established, namely, its reduction. At the same time, the percentage of microorganisms that formed low-density biofilms was the highest in 28 days of use (by 5.1%) and 14 days after the end of feeding of the additive (by 7.1%). At the same time, the percentage of microorganisms Enterococcus spp. with a high biofilm-forming ability gradually decreased and reached a minimum of 28 days of the experiment (5.6%). On the 14th day after stopping the feeding of the supplement, it reached 9.8%. With an increase in the dose of nanocobalt up to 0.8 mg/kg, significant changes were observed only on the 28th day of feeding and 14 days after the end of the feeding of the feed additive, namely : a decrease in the number of microorganisms Enterococcus spp. with a high biofilm production capacity of 3.4% and 4.8%, respectively. Regarding microorganisms of Streptococcus spp. the most visible effect could be observed with the use of probiotic in a complex with nano-cobalt in a dose of 0.08 mg/kg, namely : by 17.4%, the number of microorganisms with high bio-plating ability with a gradual increase in the percentage of those that had a low (10.2%) and average (by 7.2%) biofilm capacity. After the application of the suppressant was discontinued for 14 days, the corrected changes were maintained.
Key words: laying hens, cecum, nanocobalt, probiotic, biofilm, Staphylococcus spp., Enterococcus spp., Streptococcus spp.
T-i •• • 1*1* ••
Ыоплшкоутворююча здатшсть кокових форм м1крофлори слшо1 кишки курей-несучок при застосуванш пробттика та нанонутрщевтика кобальту
Я.1. Турко, В.О. Ушкалов
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт шет С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Використання кормовог добавки на основi пробютичних мгкрооргатзмгв роду Lactobacillus в комплексi з препаратами наноко-бальту у дозi 0,08 мг/кг живог ваги в годiвлi курей-несучок обумовило найбшьш суттеве вiрогiдне зменшення частки кокових форм
мтрофлори слтих кишок (Staphylococcus spp., Enterococcus spp., Streptococcus .spp.), що утворювали 6iomieKU високог щiльностi за рахунок збтьшення eidcomKa цих мiкроорганiзмiв з низькою та середньою бiоплiвкоутворюючою здаттстю. Так, через 14 di6 застосування пробютика та нанокобальту у дозi 0,08 мг/кг встановлено зростання вiдсотка мiкроорганiзмiв Staphylococcus spp., що утворювали бiоплiвки низьког i середньог щiльностi вiдповiдно на 7,2 та 18,2%, за рахунок зменшення таких з високою бiоnлiв-коутворюючою здаттстю. Такий перерозподт здаmносmi до^джуваних мiкроорганiзмiв утворювати бiоплiвки зберкся i тсля 28 дмв до^ду. Проте, ктьюсть мiкроорганiзмiв Staphylococcus spp., що утворювали бiоnлiвки низьког щiльносmi була максимальною i становила 46,2%. Натомють, ктьюсть мiкроорганiзмiв Staphylococcus spp., що утворювали бiоnлiвки високог щiльносmi була мтшальною i становила 12,60%. Вказана тенденщя зберкаеться i тсля припинення застосування добавки через 14 дiб. При вико-ристант пробютика та нанокобальту дозi 0,08мг/кг встановлено найвищу досmовiрнiсmь (Р < 0,001) змту бiоnлiвкоуmворюючiй здаmносmi мiкроорганiзмiв Enterococcus spp., а саме: гг зменшення. При цьому зростання вiдсоmка мiкроорганiзмiв, що утворювали низькощтьш бiоnлiвки, було найвищим через 28 дмв застосування (на 5,1%) та через 14 дмв тсля припинення згодовування добавки (на 7,1%). Водночас вiдсоmок мтрооргатзмами Enterococcus spp. з високою бiоnлiвкоуmворюючою здаттстю поступово зме-ншувався i сягав мнмума на 28 день до^ду (5,6%). На 14 день тсля припинення згодовування добавки вт сягав 9,8%. 1з збтьшен-ням дози нанокобальту до 0,8 мг/кг досmовiрнi змти були встановлем лише на 28 день згодовування та 14 день тсля завершення згодовування кормовог добавки, а саме: встановлено зменшення кiлькосmi мiкроорганiзмiв Enterococcus spp. з високою бiоnлiвкоуm-ворюючою здаттстю вiдnовiдно на 3,4 i 4,8%. Що стосуеться мiкроорганiзмiв Streptococcus spp. то найбтьш виражену дю мож-на було спостеркати при застосуванш пробютика в комплекЫ з нанокобальтом у дозi 0,08 мг/кг, а саме: на 17,4% зменшилась ктьюсть мiкроорганiзмiв з високою бiоnлiвкоуmворюючою здатмстю з поступовим збтьшенням вiдсоmка таких, що мали низьку (на 10,2%) та середню (на 7,2%) бiоnлiвкоуmворюючу здаттсть. Шсля припинення застосування добавки на 14 день вс-та^влен змти сniввiдношення збер^ались.
Ключовi слова: кури-несучки, слта кишка, нанокобальт, пробютик, бiоnлiвки, Staphylococcus spp., Enterococcus spp., Streptococcus spp.
Вступ
Нормальну мшрофлору оргашзму птищ яку пов'язують i3 И здоров'ям, умовно под1ляють на дв1 групи: облтатну (постшну, автохтонну, шдигенну) i факультативну (транзиторну) (Pavlova et al., 2006). Нормальна мшрофлора мае елементи саморегуляци i в певних межах здатна протистояти впливу шшдливих умов, зберйаючи чисельшсть мшробних популяцш. При зниженш кшькосл облтатно! мжрофлори або регрес !! захисних властивостей факультативна мш-рофлора виявляе патогенш властивосп (Scupham, 2007; Vecherskii et al., 2014).
Основну частину облтатно! мжробно! популяцп складають бiфiдобактерi!, анаеробш коки, бактеро!ди, клостриди та шшг Доведено, що облтатна мжрофло-ра становить 98-99% (Round and Mazmanian, 2009). Основш групи облтатно! мжрофлори можуть юнува-ти як у просвт кишечника, так i утворювати колони на поверхш ентероцнпв, тюно зв'язуючись з рецепторами ештелш у гакокалша (Scupham, 2009; Lu-kovs'ka, 2015). До складу облтатно! мжрофлори може включатись i умовно-патогенна мжрофлора, видовий склад яко! залежить вщ зовшшшх i внутршшх чин-нишв. Заселяючи спочатку макрооргашзм, мжроорга-нiзми перебувають у симбютичному зв'язку з ним, створюючи на певний час iмунологiчну рiвновагу (Lee and Mazmanian, 2010). Вагому частину мжроф-лори товстого кишечнику птищ становлять бактеро!-ди - анаеробш неспороутворюючi мiкроорганiзми, як1 беруть участь у процесах травления, декон'югацп жовчних кислот, утилiзують полiсахариди, а також ентерококи та стрептококи, кшьшсть яких не переви-щуе кшькосп кишково! палички (Stanley et al., 2014).
Створена цими мтрооргатзмами бiоплiвка на по-верхнi стiнок кишечнику птищ захищае вiд трансло-кацп бактерiй у внутрiшнi органи та кров. Крiм того, мiкрофлора кишечнику стимулюе дозрiвання моноци-тарно-макрофагально системи (Mohd Shaufi et al., 2015). При цьому колошзацшна резистентнiсть, адгезивна здатшсть та мiжмiкробний антагошзм визначае
конкурентоспроможнiсть облтатно! мiкрофлори кишечнику (Dibner et al., 2008).
Факультативна мжрофлора здорово! птицi в основному мютиться в порожниш кишечнику i представлена умовно-патогенними стафшококами, стрептоко-ками, гемолiзуючими кишковими паличками, протеем та грибками. Сшввщношення м1ж анаеробами та ае-робами в травному каналi птицi дорiвнюе 10:1, а !хня бiомаса вiдрiзняеться в 1000 разiв. При зниженш iму-нiтету птицi, стресi, шфекцшних процесах, травмах, несприятливому харчуваннi факультативна мжрофло-ра активно розмножуеться i викликае клiнiчнi прояви кишково! шфекци (Baldi et al., 2009; Kamins'ka et al., 2015).
Таким чином, наведет вище основнi функцй' мж-рофлори шлунково-кишкового тракту птицi вказують про надзвичайно важливу роль мтробоценозу кишечнику у забезпеченнi житедiяльностi птицi, пщтриман-нi !! здоров'я та високо! продуктивностi.
Саме тому метою наших дослщжень було встано-влення бюпл1вкоутворюючо! здатностi кокових форм мтрофлори слшо! кишки курей-несучок при застосуванш пробютика та нанонутрщевтика кобальту.
MaTepia™ i методи дослщжень
В експериментi використовували курей-несучок промислового поголiв'я кросу Хайсекс браун м'ясо-яечного напряму продуктивностi масою 1400-1700 г. Кури контрольно! групи отримували повнорацюнний комбiкорм. Кури дослщних груп (I-IV) отримували з водою Пробютик на основi мiкроорганiзмiв роду Lactobacillus вадповщно до рекомендацiй щодо застосування (1,0 см3/дм3), а також добавки до комбторму (II-IV): курям II дослiдно! групи до комбторму додавали кобальту хлорид у дозi 0,08 мг/кг маси тша (1,0 мг/кг корму), курям III i IV дослщних груп у ком-бiкорм додавали наночастки Кобальту вадповщно у дозi 0,08 мг/кг маси тша та 0,8 мг/кг маси тша.
Дослщження вмюту слших кишок проводили до задавання препарапв, через 14, 28 дiб тсля початку
та через 14 д1б тсля зак1нчення задавання препарапв шляхом видшення м1кроорган1зм1в Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Enterococcus spp. та встанов-лення ix здатносп утворювати б1опл1вки низько! (ме-нше шж 0,5 од.опт.щ.), середньо! (0,5-1,0 од.опт.щ.) та високо! щшьносп (бшьше шж 1,0 од.опт.щ.) in vitro (Kukhtyn et al., 2017).
Результати та ix обговорення
В результат досл1джень встановлено (табл. 1), що 14-денне застосування лише пробготика в год1вл1
Kypen-HecynoK cnpuaTo BiporigHoMy 3pocraHHro Bigco-TKa MiKpoopraHi3MiB Staphylococcus spp., ^o yTBoproBaTH 6ionmBKH HH3bKOi ^iTbHocri Ha 6,0%. BogHonac Ha 28 go6y gocTigy 3MiHH cniBBigHomeHHa MiKpoopraHi-3MiB, ^o yTBoproBaTH pi3Hy ^iTbHicTb 6ionmBoK 6yTH 6iTbm cyrreBHMH. TaK, KiTbKicTb MiKpoopraHi3MiB Staphylococcus spp. 3 HH3bKoro 6ronmBKoyTBoproronoro 3garaicTro npogoB®yBaTa 3pocTaTH go 48,4% (P < 0,001). Це BnTHHyTo Ha 3MeHmeHHa BigcoTKa ^ei' rpynu MiKpoopraHi3MiB 3 bhcokom Ta cepegHboro 6ion-TiBKoyTBoproronoro 3gaTHicTro BignoBigHo Ha 10,2 Ta 5,9% (P < 0,01).
Таблиця 1
Здатшсть Staphylococcus spp., видшених 1з вмюту слшо! кишки курей-несучок, до формування б1опл1вки р1зно! щшьносп за умов впливу добавок Кобальту та Пробютику у динамщ 42 д1б (%, n = 9)
Термши Групи I до згодовування II 14 д1б згодовування III 28 д1б згодовування IV 14 д1б п1сля припи-нення згодовування
контроль Н 32,9 ± 1,3 34,2 ± 1,2 36,2 ± 1,5 35,3 ± 1,4
С 29,1 ± 1,1 30,2 ± 1,2 31,6 ± 1,3 29,3 ± 1,0
В 38,0 ± 1,5 35,6 ± 1,3 32,1 ± 1,4 35,4 ± 1,4
I дослщ Н 32,3 ± 1,8 38,3 ± 1,5** 48,4 ± 2,6*** 41,4 ± 2,5**
ПБ С 27,3 ± 1,3 26,2 ± 1,4 21,4 ± 1,1** 28,4 ± 1,3
В 40,4 ± 2,3 35,5 ± 1,9 30,2 ± 1,3** 30,2 ± 1,4**
II досл1д ПБ + Н 32,3 ± 1,4 37,4 ± 1,7 44,0 ± 1,6*** 43,0 ± 2,0***
CoCl2 у доз1 С 26,2 ± 1,2 27,4 ± 1,3 27,5 ± 1,3 27,4 ± 1,0
0,08 мг/кг В 41,5 ± 2,5 35,2 ± 1,7 28,5 ± 1,1*** 29,6 ± 1,5***
III досл1д Н 31,1 ± 1,2 38,3 ± 1,5** 46,2 ± 1,6*** 46,1 ± 1,8***
ПБ + НчСо у С 30,1 ± 1,5 48,3 ± 1,8*** 41,2 ± 1,5*** 39 4 ± 1 4***
доз1 0,08 мг/кг В 38,8 ± 1,3 13,4 ± 1,9*** 12,6 ± 1,8*** 14,5 ± 1,7***
IV дослщ Н 30,8 ± 1,5 29,0 ± 1,1 43,4 ± 2,2*** 45,3 ± 2,6***
ПБ + НчСо у С 29,2 ± 1,2 47,4 ± 2,5*** 36,3 ± 1,7** 34,3 ± 1,5*
доз1 0,8 мг/кг В 40,0 ± 1,9 23,6 ± 1,1*** 20,3 ± 1,0*** 20,4 ± 1,5***
B nogaTbmoMy nicTa npunHHeHHa 3acrocyBaHHa npo6ioTHKa Ha 14 go6y 3MiH y KiTbKocTi MiKpoopraHi3-MiB Staphylococcus spp. He 6yTo BcraHoBTeHo. npoTe cnocrepiraTH nepepo3nogiT Mi® MiKpoopraHi3MaMH 3 MaToro Ta cepegHboro 6ronmBKoyTBoproronoro 3gaTHicTro b 6iK 3pocraHHa BigcoTKa ocTaHHix. BapTo 3ayBa®HTH, ^o BigcoToK MiKpoopraHi3MiB Staphylococcus spp. 3 cepegHboro 6ronmBKoyTBoproronoro 3gaTHicTro 6yB MaH-Ha piBHi KompoTro.
OneBHgHo, 3MeHmeHHa 3gaTHocTi MiKpoopraHi3MiB Staphylococcus spp. go yTBopeHHa 6ionmBoK b ^oMy eKcnepHMeHTi noacHroeTbca npo6ioTHHHoro giero MiKpo-opraHi3MiB pogy Lactobacillus, ^o BHKopucTOByBaTHcb aK KopMoBa go6aBKa Ta 3MeHmeHHaM 3gaTHocTi cTa^iTo-KoKiB agcop6yBaTHcb Ha eнтepoцнтax Ta yTBoproBaTH 6ionmBKH, nonepeg^yronu thm caMHM naToreHHy giro цнx MiKpoopraHi3MiB.
nogi6Ha gHHaMiKa cnocrepiraTacb i npu KoMnTeKc-HoMy 3acTocyBaHHi npo6ioTHKa Ta CoQ2 y go3i 0,08 Mr/Kr 3a bhhhtkom MiKpoopraHi3MiB Staphylococcus spp. 3 cepegHboro 6ronmBKoyTBoproronoro 3gaTHicTro, piBeHb aKHx BiporigHo He 3MiHroBaBca y Bci nepiogu gocTigy.
HaH6iTbm cyTTGBHMH 6yTH 3MiHH npu 3acrocyBaHHi npo6ioTHKa Ta HaHonacTOK Ko6aTbTy b ycix gocTig®yBa-hhx go3oBHx giana3oHax. ^epe3 14 gi6 3acTocyBaHHa npo6ioTHKa Ta HaHoKo6aTbTy b go3i 0,08 Mr/Kr BcraHoB-
TeHo 3pocTaHHa BigcoTKa MiKpoopraHi3MiB Staphylococcus spp., ^o yTBoproBaTH 6ionmBKH HH3bKoi i cepegHboi ^iTbHocri BignoBigHo Ha 7,2 Ta 18,2% 3a paxyHoK 3Me-HmeHHa TaKHx 3 BHcoKoro 6ionTiBKoyTBoproronoro 3gaT-HicTro. TaKHH nepepo3nogiT 3gaTHocTi gocmg^yBaHHx MiKpoopraHi3MiB yTBoproBaTH 6ionTiBKH 36epirca i nicTa 28 gHiB gocTigy. npoTe KiTbKicTb MiKpoopraHi3MiB Staphylococcus spp., ^o yTBoproBaTH 6ionmBKH HH3bKoi ^i^bHocTi, 6yTa MaKcHMaTbHoro i craHoBHTa 46,2%. HaTOMicTb KiTbKicTb MiKpoopraHi3MiB Staphylococcus spp., ^o yTBoproBaTH 6ionTiBKH bhcokoi ^iTbHocri 6yTa MiHiMaTbHoro i cTaHoBHTa 12,6%.
OT®e, 3acTocyBaHHa HaHoKo6aTbTy noKpa^ye pe3Hc-TeHTHicTb cth3oboi KHmenHHKa go KoToHi3aqii ii noTeH-^hho naToreHHoro rpynoro MiKpoopraHi3MiB Staphylococcus spp., ^o npoaBTaeTbca 3HH®eHHaM 3gaTHocTi цнx MiKpoopraHi3MiB go yTBopeHHa 6ionmBoK.
BapTo BigMiTHTH, ^o BKa3aHa TeHgeH^a 36epiraeTb-ca i nicTa npunHHeHHa 3acrocyBaHHa go6aBKH nepe3 14 gi6.
nogi6Ha gHHaMiKa cniBBigHomeHHa MiKpoopraHi3MiB Staphylococcus spp. 3 pi3Horo 6ionTiBKoyTBoproronoro 3gaTHicTro cnocTepiraTacb npH 3acTocyBaHHi npo6ioTHKa Ta HaHoKo6aTbTy b go3i 0,8 Mr/Kr. Oco6thbo ^ crocy-BaTocb MiKpoopraHi3MiB, ^o yTBoproBaTH 6ionTiBKH bhcokoI ^iTbHocTi, BigcoToK hkhx 6yB bh^hh Ha 10,25,9% y pi3Hi nacoBi giana3oHH gocTigy. OneBHgHo, цe
пояснюегься токсичною д1ею нанокобальту в доз1 0,8 мг/кг на оргашзм, а отже 1 зменшенням резистент-носп кишечника до колошзацп мжрооргашзмами ще! групи.
Менш вираженими були змши у динамщ ствввд-ношення м1крооргашзм1в ЕМегоеосеш &рр. з р1зною бюпл1вкоутворюючою здатшстю при застосуванш пробютика (табл. 2). Лише на 28 день дослщу вщбув-ся перерозподш мжрооргашзмами з високою 1 низь-кою здатшстю до утворення бюпл1вок на користь останшх (Р < 0,05). Под1бш змши зберйалися 1 протя-гом 14 дшв тсля припинення застосування пробюти-ка.
Додавання до пробютика СоС12 у доз1 0,08 мг/кг практично не вплинуло на здатшсть до утворення бюпл1вок мжрооргашзмами Е^егососсш' &рр.
Проте у III дослщ (ПБ + НчСо у доз1 0,08 мг/кг) встановлено найвищу достов1ршсть (Р < 0,001) змш у бюпл1вкоутворюючш здатносп м1крооргашзм1в, а
саме: и зменшення. При цьому зростання вщсотка мжрооргашзмами Е^егососсш' &рр, що утворювали низькощ1льш бюптвки, було найвищим через 28 дшв застосування (на 5,1%) та через 14 дшв шсля припинення згодовування добавки (на 7,1%). Водночас вщсоток мжрооргашзмами Е^егососсш' &рр. з високою бюпл1вкоутворюючою здатшстю поступово зме-ншувався 1 сягав мшмума на 28 день дослвду (5,6%). На 14 день тсля припинення згодовування пробютика в комплекс! з нанокобальтом в доз1 0,08 мг/кг вш сягав 9,8%.
1з збшьшенням дози нанокобальту до 0,8 мг/кг (IV дослщ) достов1рш змши були встановлеш лише на 28 день згодовування та 14 день тсля завершення згодовування кормово! добавки, а саме: встановлено зменшення шлькосл мжрооргашзм1в Е^егососсш' &рр. з високою бюпл1вкоутворюючою здатшстю в!д-поввдно на 3,4 1 4,8%.
Таблиця 2
Здатшсть Е^егососсш' &рр., видшених 1з вмюту слшо! кишки курей-несучок, до формування бюпл1вки р1зно! щшьносп за умов впливу добавок Кобальту та Пробютика у динамщ 42 д1б (%, п = 9)
Термши Групи I до згодовування II 14 д1б згодовування III 28 д1б згодовування IV 14 д1б тсля припинення згодовування
контроль Н 34,4 ± 1,4 37,8 ± 1,6 36,8 ± 1,5 37,5 ± 1,5
С 49,4 ± 2,2 44,1 ± 2,3 45,1 ± 2,5 47,5 ± 2,4
В 16,2 ± 0,9 18,1 ± 0,8 18,1 ± 1,3 16,0 ± 1,1
I дослщ Н 34,3 ± 1,5 39,2 ± 1,7* 41,3 ± 2,0* 41,1 ± 2,1*
ПБ С 51,3 ± 2,2 46,1 ± 2,0 46,5 ± 2,1 45,3 ± 2,5
В 15,4 ± 0,9 14,7 ± 0,8 12,2 ± 0,8* 13,6 ± 0,9
II дослщ ПБ + Н 36,2 ± 1,5 38,4 ± 1,4 41,4 ± 1,9* 40,3 ± 1,8
СоС12 у доз1 С 50,1 ± 2,2 49,5 ± 2,3 47,6 ± 2,0 48,1 ± 2,1
0,08 мг/кг В 13,7 ± 0,9 12,1 ± 0,8 11,0 ± 0,7* 11,6 ± 0,8
III дослщ Н 32,3 ± 1,5 39,9 ± 1,6** 45,0 ± 2,3*** 47,0 ± 2,5***
ПБ + НчСо у С 51,6 ± 2,4 50,1 ± 2,3 49,4 ± 2,4 43,2 ± 2,1*
доз1 0,08 мг/кг В 16,1 ± 1,3 10,0 ± 1,0*** 5,6 ± 0,8*** 9,8 ± 0,9***
IV дослщ Н 34,1 ± 1,5 38,0 ± 1,7 38,3 ± 1,9 38,7 ± 1,9
ПБ + НчСо у С 51,1 ± 2,5 48,5 ± 2,3 50,3 ± 2,4 51,3 ± 2,0
доз1 0,8 мг/кг В 14,8 ± 0,9 13,5 ± 0,9 11,4 ± 1,0* 10,0 ± 0,9***
Таблиця 3
Здатшсть ^тер1ососси8 &рр., видшених 1з вмюту слшо! кишки курей-несучок, до формування бюпл1вки р1зно! щшьносп за умов впливу добавок Кобальту та Пробютика у динамщ 42 д1б (%, п = 10)
Термши
Групи
I
II
III
до згодовування 14 д1б згодовування 28 д1б згодовування
IV
14 д1б тсля припи-нення згодовування
контроль Н 30,2 ± 1,4 32,1 ± 1,3 33,1 ± 1,4 31,3 ± 1,2
С 35,5 ± 1,5 37,4 ± 1,6 35,1 ± 1,4 36,3 ± 1,3
В 34,3 ± 1,4 30,5 ± 1,2 31,8 ± 1,4 32,4 ± 1,3
I дослщ Н 31,3 ± 1,3 35,6 ± 1,4* 38,6 ± 1,5** 39,0 ± 1,3***
ПБ С 35,2 ± 1,5 33,2 ± 1,4 36,0 ± 1,6 34,5 ± 1,3
В 35,5 ± 1,7 31,2 ± 1,1* 25,4 ± 1,5*** 26,5 ± 1,4***
II дослщ ПБ + Н 28,7 ± 1,2 34,3 ± 1,7* 35,0 ± 1,8* 35,2 ± 1,9*
СоС12 у доз1 С 35,3 ± 1,6 36,3 ± 1,7 38,5 ± 1,8 38,6 ± 1,5
0,08 мг/кг В 36,1 ± 1,4 29,4 ± 1,2** 26,5 ± 1,5*** 26,2 ± 1,4***
III дослщ Н 28,1 ± 0,9 36,3 ± 1,1*** 38,3 ± 1,2*** 37,3 ± 1,3***
ПБ + НчСо у доз1 С 35,1 ± 1,3 39,4 ± 1,5* 42,3 ± 1,8** 41,3 ± 1,7*
0,08 мг/кг В 36,8 ± 1,4 24,3 ± 1,5*** 19,4 ± 1,6*** 21,4 ± 1,8***
IV дослщ Н 30,6 ± 1,3 37,5 ± 1,6** 38,2 ± 1,7** 38,2 ± 1.8**
ПБ + НчСо у доз1 С 36,3 ± 1,5 33,2 ± 1,4 36,3 ± 1,6 35,5 ± 1,3
0,8 мг/кг В 33,1 ± 1,5 29,3 ± 1,2 25,5 ± 1,2*** 26,3 ± 1,4**
Що стосуеться м1кроорган1зм1в Streptococcus spp. (табл. 3), то найбшьш виражену дш можна було спо-стертати у III дослщ при застосуванш пробютика в комплекс з нанокобальтом у доз1 0,08 мг/кг, а саме: на 17,4% зменшилась кшьшсть м1кроорган1зм1в з високою б1опл1вкоутворюючою здатшстю з поступо-вим збшьшенням ввдсотка таких, що мали низьку (на 10,2%) та середню (на 7,2%) бюпл1вкоутворюючу здатшсть. Шсля припинення застосування добавки на 14 день встановлеш змши сшвввдношення зберта-лись.
При використанш добавки CoCl2 (II дослвд) не встановлювались змши у р1вш середньоб1опл1вкоут-ворюючих м1кроорган1зм1в, а змши у сшввшношенш дослвджуваних м1кроорган1зм1в з високою i низькою бюпл1вкоутворюючою здатшстю були менш вираже-нi.
Подiбну динамiку спiввiдношення мiкроорганiзмiв Streptococcus spp. спостер^али i при використаннi як добавки самого пробютика, i пробютика разом з ви-щою дозою нанокобальту (0,8 мг/кг)
Висновки
Використання пробiотичних мiкроорганiзмiв роду Lactobacillus в комплекс з препаратами нанокобальту у дозi 0,08 мг/кг живо1 ваги в годiвлi курей-несучок обумовило найбшьш суттеве вiрогiдне зменшення частки кокових форм мжрофлори слiпих кишок (Staphylococcus spp., Enterococcus spp., Streptococcus spp.), що утворювали бюшпвки високо1 щшьносп за рахунок збiльшення вiдсотка цих мiкроорганiзмiв з низькою та середньою бiоплiвкоутворюючою здатнi-стю.
Перспективи подальших досл1джень. В подаль-шому плануеться встановити закономiрностi штенси-вностi бiоплiвкоутворюючоï здатносп мiкрофлори кишечнику курей-несучок в умовах дослвду, зокрема ïï як1сну сторону.
References
Pavlova, N.V., Kirzaev, F.S., & Lapinskajte, P. (2006). The value of intestinal normal microflora of birds for their organism. H. zootech. 10, 37-40. Scupham, A.J. (2007). Succession in the intestinal micro-biota of preadolescent turkeys. FEMS Microbiology Ecology. 60(1), 136-147. doi: 10.1111/j.1574-6941.2006.00245.x Vecherskii, M.V., Kuznetsova, T.A., Kostina, N.A., Gor-lenko, M.V., Golichenkov, M.B., Umarov, M.M., &
Naumova, E.I. (2014). Role of microbiocenosis of the gastrointestinal tract in the nutrition of grouse. Biology Bulletin. 41(3), 281-285. doi: 10.1134/S1062359014030108.
Round, J.L., & Mazmanian, S.K. (2009). The gut micro-biota shapes intestinal immune responses during health and disease. Nat Rev Immunol. 9(5), 313-323. doi: 10.1038/nri2515.
Lukovs'ka, O.I. (2015). Mikrobotsenoz kyshechnyku perepeliv porody «Faraon» za vykorystannya prepara-tiv «Activo» i «Propoul». Biolohiya tvaryn. 17(4), 181 (in Ukrainian).
Scupham, A.J. (2009). Campylobacter colonization of the Turkey intestine in the context of microbial community development. Appl. Environ. Microbiol. 75(11), 3564-3571. doi:10.1128/AEM.01409-08.
Lee, Y.K., & Mazmanian, S.K. (2010). Has the microbio-ta played a critical role in the evolution of the adaptive immune system? Science. 330(6012), 1768-1773. doi: 10.1126/science.1195568.
Stanley, D., Hughes, R.J., & Moore, R.J. (2014). Micro-biota of the chicken gastrointestinal tract: influence on health, productivity and disease. Appl. Microbiol. Bio-technol. 98(10), 4301-4309. doi: 10.1007/s00253-014-5646-2.
Mohd Shaufi, M.A., Sieo, C.C., Chong, C.W., Gan, H.M., & Ho, Y.W. (2015). Deciphering chicken gut microbial dynamics based on high-throughput 16S rRNA metagenomics analyses. Gut Pathogens. 7, 4. doi: 10.1186/s13099-015-0051-7.
Dibner, J.J., Richards, J.D., & Knight, C.D. (2008). Microbial imprinting in gut development and health. J Appl Poult Res. 17(1), 174-188. doi: 10.3382/j apr.2007-00100.
Kamins'ka, M.V., Stefanyshyn, O.M., Hural', S.V., Popyk, I.M., Ponkalo, L.I., & Borets'ka, N.I. (2015). Osoblyvosti formuvannya mikrobotsenozu kyshkovyka pekins'kykh broylernykh kachok. Sil's'kohospodars'ka mikrobiolohiya. 21, 72-76 (in Ukrainian).
Baldi, F., Bianco, M.A., Nardone, G., Pilotto, A., & Zam-paro, E. (2009). Focus on acute diarrhoeal disease. World J. Gastroenterol. 15(27), 3341-3348. doi: 10.3748/wjg.15.3341.
Kukhtyn, M., Berhilevych, O., Kravcheniuk, K., Shynka-ruk, O., Horiuk, Y., & Semaniuk, N. (2017). The influence of disinfectants on microbial biofilms of dairy equipment. EUREKA: Life Sciences. 5, 11-17. doi: 10.21303/2504-5695.2017.00423.
