Научная статья на тему 'Мікробіологічний пейзаж бактеріальної суперінфекції при інфекційному мононуклеозі'

Мікробіологічний пейзаж бактеріальної суперінфекції при інфекційному мононуклеозі Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
45
8
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
етіологія / гнійні тонзило-фарингіти / інфекційний мононуклеоз / мікробіологічні дослідження / etiology / purulent tonsillopharyngites / infectious mononucleosis / microbiologic researches

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — В. В. Маврутенков, Т. В. Маврутенкова, І. М. Мудракова, О. М. Якуніна, В. Д. Ткаченко

Представлен анализ микробной суперинфекции у больных инфекционным мононуклеозом по результатам микробиологических исследований. Показано, что только в 26,8 % случаев экссудативный тонзилло-фаринигит у больных инфекционным мононуклеозом обусловлен присоединением β-гемолитического стрептоккока, что ограничивает рутинное применение антибактериальной химиотерапии при данном заболевании.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — В. В. Маврутенков, Т. В. Маврутенкова, І. М. Мудракова, О. М. Якуніна, В. Д. Ткаченко

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Microbiotic picture of bacterial superinfection in infectious mononucleosis

Microbic superinfection in patients with infectious mononucleosis by results of microbiologic researches is analyzed. It was shown, that only in 26,8% of cases exudative tonsillopharyngitis in these patients is caused by addition of β-hemolytic streptococcus; this limits routine usage of antibacterial chemotherapy in case of this disease.

Текст научной работы на тему «Мікробіологічний пейзаж бактеріальної суперінфекції при інфекційному мононуклеозі»

При адекватной антибактериальной терапии пациент на вторые сутки после приема антибиотика уже незаразен для окружающих [5].

В заключение необходимо отметить, что пациенты со стрептококковым тонзиллофаринги-том на 2-3 сутки заболевания не испытывают боли в горле и считают себя «здоровыми»,

отказываясь от приема антибиотиков. Основная же цель лечения стрептококкового тонзил-лофарингита — это не снижение боли в горле, а избежание «ранних» и «поздних» осложнений, чего можно достичь лишь длительным (10 дней) системным приемом антибиотиков.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

1. Синопальников А.И. Внебольничные инфекции дыхательных путей // А.И. Синопальников, Р.С. Козлов. Руководство для врачей.- М: Премьер МТ, Наш Город, 2007.- 352 с.

2. Страчунский Л.С. Антибактериальная терапия / Л.С. Страчунский, Ю.Б. Белоусов, С.Н. Козлов // Практическое руководство. - М.: Фармединфо, 2007.-464с.

3. Страчунский Л.С., Козлов С.Н., Дехнич А.В.

Клиническая фармакология антибиотиков. - Смоленск: СГМА, 2004.- 128 с.

4. Страчунский Л.С., Козлов С.Н. Макролиды в современной клинической практике. - Смоленск: Русич, 1998.- 304с.

5. Bartlett J.G. Pocket Book of Infectious Disease Therapy. 11th ed.- Baltimore etc.: - Williams & Wilkins, 2000.

М1КРОБЮЛОГ1ЧНИИ ПЕЙЗАЖ БАКТЕР1АЛЬНО1 СУПЕРШФЕКЦП ПРИ ШФЕКЩЙНОМУ МОНОНУКЛЕОЗ1

Резюме: Представлен анализ микробной суперинфекции у больных инфекционным мононуклеозом по результатам микробиологических исследований. Показано, что только в 26,8 % случаев экссудативный тонзил-ло-фаринигит у больных инфекционным мононуклеозом обусловлен присоединением в-гемолитического стрептоккока, что ограничивает рутинное применение антибактериальной химиотерапии при данном заболевании.

Summary. Microbic superinfection in patients with infectious mononucleosis by results of microbiologic researches is analyzed. It was shown, that only in 26,8% of cases exudative tonsillopharyngitis in these patients is caused by addition of в-hemolytic streptococcus; this limits routine usage of antibacterial chemotherapy in case of this disease.

УДК 616.98-093:615.28

В. В. Маврутенков, Т. В. Маврутенкова1, 1.М.Мудракова\ О.М. Якутна, В.Д. Ткаченко2, В. С. Подкопаев, В.В. Семтетова2

Дтпропетровська державна медична академiя Дiагностичний центр медично'1 академИ1 Мiська клiнiчна лiкарня №21 iм. проф. О.Г. Попково '1'2 м. Днтропетровськ

Ключовi слова: етiологiя, гншт тонзило-фарингти, iнфекцiйний мононуклеоз, мiкробiологiчнi до^дження

Key words: etiology, purulent tonsillopharyngites, infectious mononucleosis, microbiologic researches

1нфекцшний мононуклеоз (IM) - одне з по-ширених захворювань герпес^русно! етюлоги, яке супроводжуеться виникненням ексудатив-ного тонзшофарингггу (ТФ) та пропаснищ (П), що зумовлюе необхщшсть диференщально! дь агностики з мшробно-запальними станами [2, 4].

Таким чином, мшробюлопчш дослщження е обов'язковими тестами при 1М, результати яких е головними аргументами для визначення дощ-льносп призначення антибактерiальноl хiмiо-терапп.

Мета роботи - визначити доцшьшсть рутин-

09/ Том XIV/1

159

НАУКОВ1ПРАЦ1НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1КОНФЕРЕНЦП

ного призначення aHrn6aKTepianbHOi xiMiOTepanii' на n^CTaBi анатзу бaктерiологiчних дослiджень мазюв i3 носоглотки у хворих i3 типово! формою 1М.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослiдження виконувались на 6a3i МКЛ №21 iM. проф. О.Г. Попково! (гол. лiкaр - Л.В. Тимофеева) та Дiaгностичного центру медично! ака-деми. Було проaнaлiзовaно результати бакте-рiологiчного дослiдження 3i слизово! оболонки носоглотки у 173 хворих на 1М у вiцi вщ 12 мiсяцiв до 25 роюв. В усiх випадках дiaгноз 1М був пiдтверджений лабораторно на пiдстaвi сукупностi гемaтологiчних та серологiчних оз-нак: нaявностi вiроцитозу (> 10%) в перифе-рiйнiй кровi, визначення гетерофшьних aнтитiл або aнтитiл VCA - Ig М до вiрусу Епштейна-Барр. Статистичний aнaлiз одержаних даних здiйснювaли методами вaрiaцiйноl статистики. Критичне значення рiвня знaчущостi (p) прий-малося < 5 %. Обробка отриманих даних прово-дилася за допомогою пaкетiв програм статис-тичного aнaлiзу STATISTICA 5.0, Excel 2003 i Биостатистика (Москва, 1998) [ 3 ].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

За результатами бaктерiологiчних дослщжень, у 91 (52,6 %) пащенпв одержaнi негaтивнi результати i у 82 (47,4 %) пащенпв видшеш рiзнi мiкробнi культури (табл. 1). Причому, як свщчить aнaлiз семютики 1М, явища ТФ у 75% випадюв супроводжувалися гнiйним нальотом, який локатзувався тiльки на мигдаликах.

Анатзуючи одержaнi дaнi, можна вiдзнaчити, що нами не виявлено достовiрно! залежносп мiж нaявнiстю лихоманки i результатами бактерь ологiчного дослiдження зi слизово! оболонки носоглотки (х2=8,8, p>0,05). Зпдно з таблицею 1, нaйбiльшa питома вага (67,1 %) припадала на золотистий стафшокок i пневмокок, як не роз-глядаються як етюлопчна причина гострих гнш-них ТФ, а часто е коменсалами слизово! верхшх дихальних шлях1в [1]. На частку Р-гемолгтичного стрептококу, з яким пов'язують гострi ТФ, при-падае 26,8 % «позитивних» бaктерiологiчних результат. Хоча в середньому тривaлiсть лихоманки достовiрно i не розрiзнялaся залежно вiд мiкробного агента (p>0,05), в !! структурi у випадках видшення S. pyogenes дещо чaстiше (22,7 %) рееструвалася висока П. Необхщно тд-креслити, що у 7 iз 13 хворих на 1М з нормальною температурою тша бактерюлопчне об-стеження дало «позитивш» вщповщ, в яких пе-реважали S. aureus i S. pneumoniae.

Щц час дослiдження не вдалося ч^ко встано-вити вплив антибактерiальноi хiмiотерапii на показники П та результати бактерюлопчного цослiцження зi слизовоi оболонки носоглотки. Це викликано тим, що бшьшють хворих на 1М поступала наприкiнцi першого тижня захво-рювання i вже встигла оцержати антибютики, якi були призначенi лшарями або приймалися за власним розумшням. Бiльш того, основним мотивом направлення до шпиталю хворих на 1М служив факт «прогресування анпни» i збере-ження П на фош прийому антибiотикiв.

Таблиця 1

Результати бактерюлоИчних досл1джень i3 носоглотки у хворих на типову форму 1М

Мiкробний агент абс. %

S.pyogenes 22 26,8%

S.aureus 41 50,0%

S.pnuemoniae 14 17,1%

МГкробнГ асоцгаци 5 6,1%

Всього 82

П р и м I т к а : вс вщмшносп показниюв ]шж групами недостов1рш (р>0,05 за критер1ями %2 1 Стьюдента )

Зютавляючи цинамiку ТФ i лихоманки, можна вщзначити, що температура тша зшжуеться до норми значно швидше i часто на фонi гншних нальотiв, що ще зберiгаються, на мигдаликах. Разом iз тим, за нашими даними, близько 3 % хворих на 1М мали перюдичний субфебрилiтет протягом цекiлькох тижнiв без ознак гострого запалення носоглотки або яких-небудь шших ускладнень.

ВИСНОВКИ

1. Вщносно низькiй вiцсоток (близько 25%) знаходження S. рyogenes у хворих 1М свiцчить, що виникнення ексудативного тонзилофаринпту та пропасницi в бшьшост випацкiв не пов'язане з мiкробноi суперiнфекцiею.

2. Застосування антибактерiальноi хiмiотера-пii без урахування результатiв бактерюлопчного дослщження мазкiв iз носоглотки е неращональ-ним пiцхоцом у терапи 1М.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Клейн Дж.Д., Заутис Т.Е. Секреты лечения детских инфекций / Пер. с англ.- М.: Изд-во БИНОМ, 2007.- 416 с.

2. Чернишова Л.1. Герпетична шфекц1я у дггей (лекщя)// Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя.- 1998.-№2.- С.5-8.

3. Юнкеров В.И., Григорьев С.Г. Математико-

статистическая обработка данных медицинских исследований.- СПб.: ВМедА, 2002.- 266с.

4. Epstein-Barr virus replication in oropharyngeal epithelial cells/ Sixbey, J. W., Nedrud, J. G., Raab-Traub, N. et al. // N. Engl. J. Med.- 1984.- Vol. 310.- P. 12251230.

УДК 616.24 - 002 - 036:577.112

Е.Е. Богацкая, В.В. Дмитриченко

С-РЕАКТИВНЫИ ПРОТЕИН КАК МАРКЕР ТЯЖЕСТИ ТЕЧЕНИЯ ВНЕГОСПИТАЛЬНОИ ПНЕВМОНИИ

Днепропетровская государственная медицинская академия

кафедра факультетской терапии и эндокринологии

(зав. - член-корр. АМН Украины, д. мед. н., проф. Т.А.Перцева)

Ключевые слова: внебольничная пневмония, С-реактивный протеин, маркер тяжести, шкала PORT

Key words: extrahospital pneumonia, C-reactive protein, marker of severity, PORT scale

Резюме. У роботi висунуто гiпотезу про можливкть використання С-реактивного протешу як показника, що дозволить встановити ступiнь тяжкостi стану хворих на позагосптальну пневмонiю. Стан тяжкостi та клас ризику позагоспiтальноi пневмонИ визначався на пiдставi шкали PORT та тдексу PSI. Виявлено вiрогiдне збшьшення концентраци с-реактивного протету i-з зростанням ступеня тяжкостi стану хворих. Зроблено висновок, що С-реактивний проте'т може бути рекомендо-ваний як маркер тяжкостi позагосптально'1' пневмонИ. Summary. In the work a hypothesis about possibility of C-reactive protein use as a finding which will allow to define degree of severity of patients with extrahospital pneumonia was offered. Degree of severity and risk class of extrahospital pneumonia was defined on the basis of PORT scale and PSI index. A probable increase of concentration of C-reactive protein alongside with increase of patients' degree of severity was revealed. A conclusion that C-reactive protein may be recommended as a marker of extrahospital pneumonia severity was drawn.

Внебольничная пневмония (ВП) является широко распространенным заболеванием, которое характеризуется высоким уровнем заболеваемости и смертности во всем мире. Заболеваемость ВП составляет от двух до двенадцати случаев на 1000 населения ежегодно, а также ВП является одной из основных причин летальных исходов, связанных с инфекционными заболеваниями в США [6, 9], Канаде [10], Великобритании [7] и Испании [5]. Действующие руководства предлагают для стартовой терапии тяжелых пневмоний комбинацию Р-лактамных антибиотиков и макролидов [8, 9]. Лечение тяжелых пневмоний требует больших экономических затрат в сфере здравоохранения и увеличения потребления антибиотиков, что является фактором риска развития резистентности среди возбудителей пневмонии [4, 11].

09/ Том XIV/1

Как правило, терапия назначается эмпирически, так как для установления этиологического возбудителя требуется время. К сожалению, в настоящее время не существует ни одного биомаркера, имеющего достаточную чувствительность и специфичность для начала эмпирической антибактериальной терапии, поэтому врачам приходится полагаться на руководства [8, 9]. Неуверенность в эмпирической терапии, субоптимальные уровни антибактериальных препаратов, отсутствие четких критериев для прекращения антибактериальной терапии требуют разработки и внедрения в клиническую практику специфического маркера инфекционного процесса. Кроме того, такой индикатор мог бы помочь в выборе и определении длительности антибактериальной терапии, сроков перехода на перо-ральный прием антибитотикотерапии [3]. Теоре-

161

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.