CC BY
12
BlCHÈK y-KpamcbKoi' медичн-oi' cmoмamoлoггчнoг академгг
дисфункции были отмечены у 82% больных. Ведущими в клинике заболевания были головная боль, кардиалгии и психоэмоциональная лабильность. Установлено преобладание парасимпатикотонии в большинстве больных ссоединенной патологией поджелудочной железы и гастродуоденитом.
Summary
DESCRIPTION OF ADAPTIVE SYNDROME IN CHILDREN WITH CHRONIC PANCREATITIS IN COMBINATION WITH CHRONIC GASTRODUODENITIS (ON THE BASIS OF METAANALYZIS) Lembryk I.S.
Key words: children, chronic pancreatitis, chronic gastroduodenitis, adaptation, cardiointervalogaphy.
In the article retrospective analysis of case histories of 400 patients with chronic pancreatitis in combination with chronic gastroduodenitis due to functional condition of gatroduodenal zone and vegetative nervous system took place. Clinical displays of vegetative dysfunction in 82% patients were estimated. In the clinic of the disease headache, heart pain and psychoemotional liability were predominant. Prevalence of parasym-pathical nervous system in most patients with combined pathology of pancreas and chronic gastroduodenitis was established.
УДК 616.093-098.
М1КР0Б10Л0Г1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА М1КР0ФЛ0РИ BEPXHIX ТА НИЖН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В У ХВОРИХ НА АЛК0Г0ЛЬНИЙ ДЕЛ1Р1Й 3 ВИС0КИМ РИЗИК0М Р03ВИТКУ ПНЕВМ0НП
Лук'яненко Т. В.
ДП „1нститут мгкробюлогГГ та ¡мунологГГ ¡м. 1.1.Мечникова АМН Укра'Гни", м. Харкгв
У пац1ент1в, залежних В1Д алкоголю, високий ризик розвитку пневмони. Летальшсть oci6, якi зло-вживають алкоголем, досягае 4,2%. Збудником пневмони у них е S. pneumoniae, S. pyogenes, S. Haemolyticus, H. influancae, E. fecalis, S. aureus, E. coli, E. aerogenes, P. aeruginosa, K. pneumoniae, P. Mirabilis. Визначена i'x чутливicть до антибактерiальних препаратiв. Oтриманi данi використовують для конструювання б'льш ефективних схем комб'1новано1 терапИ' запалення легень у хворих на ал-когольний дел'р'й. Eмпiричне лкування рекомендують проводити як для пацieнтiв IV групи (згiднo наказу №128).
Ключов1 слова: алкогольний делрй, пневмония, асоцшована мкрофлора, чутливють до антимкробних препарата, антибютикорезистентнють, лкування.
Алкогольш психози являють собою започатко-вано високий ризик летальности по цьому Bce6i-чне дослщження ïx вельми важливо не лише ncnxiaTpiB, а й л1кар1в цтого ряду сум1жних спе-ц1альностей (невропатологи, травматологи, xi-рурги, терапевти тощо) та фах1вц1в ¡нших галу-зей (соцюлоги, юристи i кримшалюти та ¡н.). Зу-мовлено це значною та неуклшно зростаючою ктькютю хворих на алкогольну залежнють (у 2000 р. в Укра'Гш лише зареестровано близько 700 тис), частотою алкогольних психоз1в (2,16 на 10000 населения в УкраТнi у 2000 р.) та високою — до 4% — смертнютю пащетчв, що перебува-ють у спец1ал1зованому стацюнарк Реальна роз-повсюдженють цього захворювання значно ви-ща, осктьки лет його форми фактично зали-шаються поза зоною уваги лкаря (за даними ВООЗ стввщношення непсихотичних та психо-тичних форм алкогол1зму складае 1:10 [1]. При цьому залишаються суперечливими питання те-paneBTH4HOï тактики, ¡нфуз1йноТ Tepaniï, дозу-вання лкарських 3aco6iB, що використовуються, можпивють та доцтьнють застосування окремих npenapaTiB для лкування гострих алкогольних ncnxo3iB [1-3].
За своечасного надання MeflH4HOï допомоги алкогольний дел1р1й (АД) можна вилкувати на
кожнш з1 стадш. АД тривае, як правило, вщ 2 до 8 д1б, ¡нод1 - 20 д1б та бтьше. Тяжкють психозу в бтьшосп випадмв визначають супутш соматичш захворювання, як1 мають в стаж вщмши тенден-цш до декомпенсацп [1; 2; 4]. Пошкодження вну-тр1шых оргашв при зловживанш
алкоголем умовно дтять на дв1 групи: перша -це специф1чш для алкогольно! хвороби патоло-г1чн1 стани (наприклад, алкогольна (токсична) дн лятацшна кардюмюпа™); друга - це розповсю-джеш в популяцГ|' захворювання, яю мають сут-тев1 особливосп у оаб ¡з хроычною алкогольною ¡нтоксика^ею (наприклад, пневмони) [4]. Аналн зом летальносп хворих, що перебували у Центр1 невщкпадноТ псих1атрп (ЦНП) ХаршськоТ облас-Н01 псижатричноТ л1карн1 №3 з д1агнозом АД у 2001 p., основними причинами смерт1 визначено гостру серцеву недостатнють на тл1 алкогольно! кардюмюпатп, панкреонекроз, пневмошю, суб-дуральну гематому [2]. На тл1 хроычноТ алкогольно! ¡нтоксикацп пневмони прявились бтьш жж в 30 % уекпаднень АД. Вони мали тенденцш до тяжкого та затяжного переб1гу з1 схильнютю до абсцедування. Нами видтено: загальж, мюцев1 та супутж причини цих тенденцш. Супутж фак-тори (тютюнопалшня, охолодження, асшра^я), що зустр1чаються у оаб, як1 зловживають алко-
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
голем, з бтьшою частотою не е визначальними при тяжкому та ускладненому nepeöiry хвороби. Мюцев1 та загальш змши мають бтьше значения. Так, порушення синтезу сурфактанту при-зводить до виникнення м1кроателектаз1в, що в подальшому веде до пневмоскперозу, емф1земи та легеневоТ г1пертензЛ. Атроф1я миготливого еп1телш дихальних шлях1в та змши якосп брон-х1ального секрету суттево порушують дренажну функцш 6poHxiB ¡з формуванням хроычного бронх1ту. Порушення судинноТ проникносп та Mi-кроциркуляци призводять до 3MiH газообмшу та до попршення живлення легеневоТ тканини, як наслщок - попршення проникнення антибактерн альних препарат1в в локус пошкодження. Ц1 3Mi-ни i викликають розвиток дихальноТ недостатно-CTi. Загальними факторами е: в1тамшна недоста-тн1сть, як наслщок нерацюнального харчування та як результат безпосередньоТ та опосередко-ваноТ дм алкоголю; гормональш порушення (об-MiH CTepoifliB, статевих гормошв); ¡мунодефщит та порушення дезштоксикацшноТ функци печшки, метабол1зму лкарських 3aco6iB [5]. Таким чином, систематичне зловживання алкоголем суттево ускладнюе nepeöir запалення легешв. Леталь-н1сть при позалкарняних пневмошях за даними офщшноТ статистики в УкраТ'ш скпадае 2,89%, а у oci6, як1 зловживають алкоголем, вона досягае 4,21% [6, 7].
За даними р1зних автор1в найчаст1ше збудни-ками цього захворювання у oci6 ¡з алкогольною залежнютю е S. pyogenes, H. influenzae, К. pneumoniae, E. aerogenes, Legionella spp., C. pneumoniae, S. aureus, Mycoplasma spp., S. pneumoniae, M. tuberculosis. При лкуванш таких пащетчв завше застосовуеться емшрична анти-бактер1альна терашя, та вона не завжди пере-кривае спектр збудниш [8-9]. Серйозною проблемою е набута популяцшна резистентнють патогешв до антибютиш, що загальновщомо. В1домо також, що у молодих пац1ент1в пневмони частое обумовлеы моношфекц1ею, а у oci6 старше 60 poKiB - асоц1ац1ями збудниш, 3/4 яких зустр1чаються у поеднанш грампозитивноТ та грамнегативноТ флори [10].
Мета дослщження. Означити бюлопчш влас-THBOCTi та чутливють до антибютиш основних бактер1альних патогешв, вегетуючих в 6ioToni дихальних шлях1в у хворих на алкогольний делн pi й.
Матерали та методи дослдження
Обстеження проводилось у першу добу пере-бування патента у ЦНП. 3a6ip матер1алу прово-дився 3i слизовоТ оболонки носових xofliB, задньоТ ст1нки глотки, дослщжено також харкотиння (xBopi алкогольним дел1р1ем на тл1 медикамен-тозноТ терапп харкотиння у бтьшосп випадмв не видтяють). Вилучення та ¡дентифкацш MiK-poöiB проводили методами св1тловоТ MiKpocKonii та м1кробюлопчним [11] у вщповщносп до нор-мативних документе вщ 01.09.2004 р. „Про за-
ходи профтактики внутршньолкарняноТ ¡нфек-цп"" [11]. Визначення антибютикочутливосп проводилось диско-дифузшним методом вщповщно до наказу МОЗ УкраТни вщ 05.04.2007 р. №167 „Про затвердження методичних вказ1вок „Визначення чутливосп MiKpoopraHi3MiB до антибакте-р1альних препарат1в"" [12]. До отримання лабо-раторних даних лкування проводилось BiflnoBi-дно до наказу №128 МОЗ Украши вщ 19.03.2007р. „Про затвердження клш1чних прото-кол1в надання медичноТ допомоги за спец1альш-стю „пульмонолога"" [13]. У l-nißpi44i 2009 року клшко-лабораторне обстеження проведено 79 хворим BiKOM Bifl 20 до 72 poKiB.
Результати та i'x обговорення
Бактерп роду Streptococcus вилучено вщ 91,1 % хворих на АД у ктькостк 4 % - 108 КУО/мл; 9 % - 107 КУО/мл; 10 % - 106 КУО/мл, 24 % - 105 КУО/мл, 9 % - 104 КУО/мл; 24 % - 103 КУО/мл (S. pyogenes (55,6 %), S. mitis (27,1 %), S. mutans (6,3 %), E. fecalis (9,0 %), S. pneumoniae (15,3 %), S. disgalacticae (9,0 %), S. salivarius (3,2 %)); S. epidermidis - Bifl 58,2 % (103 КУО/мл -17 %, 102 КУО/мл - 28 %); S. aureus - 35,4 % (4 % - 107 КУО/мл; 5 % - 106 КУО/мл; 5 % - 105 КУО/мл, 8 %
- 103 КУО/мл, 17 % - 102 КУО/мл); E.coli - 12,7 % (10 % - 102 КУО/мл; 2 % - 102 КУО/мл); Е. aerogenes - 17,7 % (104 КУО/мл - 8 %); P. aeruginosa -5,1 %, (1,3 % - 103 КУО/мл, 1,3 % - 105 КУО/мл, 2,5 % - 107 КУО/мл); С. albicans - 35,4 % (21,5 % -102 КУО/мл, 13,9 % - 103 КУО/мл). В 93,4 % ви-падках м1крооргашзми зустр1чались в асоц1ац1ях.
У хворих на пневмошю (10 пащетчв, тобто 12,7%) вилучено: S. pyogenes (3 - ¡з задньоТ стш-КИ ГЛОТКИ, 6 - 3i СЛИЗОВОТ оболонки носових XO-fliB), S. mitis (3 -¡з задньоТ стшки глотки), S. mutans (1 - ¡з задньоТ ст1нки глотки), Е. fecalis (1- ¡з задньоТ ст1нки глотки, 2 - ¡з харкотиння), S. pneumoniae (3 - ¡з задньоТ стшки глотки, 4 - 3i слизовоТ оболонки носових xofliB, 3 - ¡з харкотиння), S. epidermidis * ( 7 - ¡з задньоТ стшки глотки, 7 - 3i СЛИЗОВОТ ОбОЛОНКИ НОСОВИХ XOfliB, 1 - ¡3 харкотиння), E.coli (1 - ¡з задньоТ стшки глотки, 1
- 3i слизовоТ носових xofliß), Е. aerogenes (1 - ¡з задньоТ стшки глотки, 1 - 3i слизовоТ оболонки носових xofliß), P. aeruginosa (3 - ¡з задньоТ стшки глотки, 1 - ¡з харкотиння), С albicans (2 - ¡з задньоТ стшки глотки, 1 - 3i слизовоТ НОСОВИХ XOfliB).
Означено високу чутливють MiKpo6iB, вегетуючих в 6i0T0ni дихальних шлях1в у хворих на алкогольний дел1рш щодо рифампщину (89,8%), фу-разолщону (84,7%), ломефлоксацину (76,3%), левофлоксацину (74,6%), пефлоксацину (76,1%), комбшаци амоксициллш/кпавулановая кислота (27,1%), амоксицилшу (20,3%), азитромщину (69,5%), гентамщину (67,8%), цефтриаксону (72,3%), цефоперазону (64,4%), цефтазидиму (62,7%), цефетму (30,5%), цефуроксиму (32,2%), метронщазолу (23,7%), лшкомщину (37,3%), флу-коназолу (98,25%), ызоралу (85,7%).
Том 9, Выпуск 4
139
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
Загальновщомо, що набута популяцшна рези-CTeHTHicTb патоген1в до антибютиш е нагальною проблемою для вир1шення. У poöoTi ми визна-чали CTyniHb антибютикорезистентносп м1кроор-ган1зм1в щодо амоксицилшу (79,7%), комб1нацЛ амоксицилш/кпавуланова кислота (72,2%), це-феп1му (70,9%), цефуроксиму (68,4%), цефотак-симу (48,1%), цефтазидиму (38,0%), цефтриа-ксону (27,8%), цефоперазону (35,4%), гентамн цину (32,9%), азитромщину (30,4%), лшкомн цину (62,0%), ломефлоксацину (22,8%), левоф-локсацину (26,6%), пефлоксацину (34,2%), фу-разолщону (15,2%), рифамшцину (10,1%), мет-ронщазолу (75,9%). С albicans резистентна до шзоралу (14,3%) та флюконазолу (84,8%).
Висновки
1. М1кроорган1зми, ¡зольован1 в1д хворих на алкогольний дел1рш, мають так1 в1дм1нност1 в1д структури нормально! м1крофлори верхн1х та нижн1х дихальних шлях1в: переважання умовно-патогенноТ м1крофлори (S. pyogenes, E. fecalis, S. pneumoniae, S. aureus), Enterobacteriaceae spp., аеробних неферментуючих грамнегативних паличок (P. aeruginosa).
2. В1дпов1дно до даних антибютикограми л1ку-вання пац1ент1в ¡з алкогольним дел1р1ем, ускпад-неним пневмон1ею, терашю потр1бно проводити комб1нац1ею цефалоспорин1в (цефтриаксон, це-фтазидим, цефоперазон) ¡з амшоглкозидами (гентам1цин) чи препаратами фторх1нолонового ряду (левофлоксацин, пефлоксацин, ломефлок-сацин) або макрол1дами (азитром1цин). Тобто, цим хворим повинна призначатись терап1я, вщ-пов1дно до наказу №128, як IV rpyni.
3. Отриман1 дан1 свщчать про високу антибю-тикорезистентн1сть до препарат1в, як1 широко застосовуються в амбулаторнш практиц1. Надш-ний моыторинг чутливост1 ¡мов1рних та потен-цшних збудник1в пневмони щодо х1мютерапев-тичних засоб1в дозволяе своечасно вносити ко-рективи до патогенетичноТ, зазвичай емтричноТ, терапй ускладнень м1кробного генезу основного захворювання. Отримаш дан1 корисн1 також для конструювання б1льш ефективних схем комбшо-вано'Г терапй гн1йно-запальних захворювань, обумовлених м1кробами р1зних груп бактерш (нер1дко в поеднанн1 з др1жджопод1бними грибами).
ЛТература
1. Бачериков А. Н., Кузьминов В. Н., Юрченко Н. П. Применение глутаргина в комплексном лечении состояния отмены алкоголя с делирием [Электронный ресурс] // Новости украинской психиатрии. -Харьков, 2003. - Режим доступа: http://www.psychiatry.ua/articles/paper083 .htm.
2. Кузьминов В.Н. Диагностические и терапевтические проблемы при острых психозах у лиц с алкогольной зависимостью / В.Н. Кузьминов, Н.П. Юрченко, А.Н. Юрченко // Международный медицинский журнал. - 2003. — Т. 9, № 3. - С. 31-33.
3. Огурцов П.П., Жиров И.В. Неотложная алкогольная патология / Огурцов П.П. - СПб.: Невский Диалект, 2002. - 118 с.
4. Апексанян Л.А., Городецкий В.В., Городецкий О.В., Кривцова Е.В., Макарян А.С., Прохорович Е.А., Ха-налиев В.Ю., ЧибиковаА.А., Шамуилова М.М. Особенности антибактериальной терапии пневмоний на фоне хронической алкогольной интоксикации [Электронный ресурс] // Медицинская картотека № 3'99. Режим доступа: http://medi.ru/doc/6290312.htm
5. Сосин И. К. Запойные состояния в генезе алкогольного делирия: программа научных исследований / И.К. Сосин, Г.П. Андрух, И.В. Куприенко [и др.] // История Сабуровой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи): Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1996.
— Т. 3. — С. 534-536.
6. Кузьминов В. Н. Некоторые аспекты патогенеза, клиники и лечения алкогольного делирия / В.Н. Кузьминов // Международный медицинский журнал.
— 2002. — Т. 8, № 1-2. - С. 75-78.
7. Огурцов П.П., Мазурчик Н.В., Мартынов А.Ю. Соматические нарушения при алкоголизме [Электронный ресурс] // Consilium medicum: Псих, расстройства в общей медицине. - 2008. - №3. Режим доступа: http://www.consilium-medicum.com/
8. Верткин А.Л. Диагностика и лечение терапевтических заболеваний -нереализованные возможности / А.Л. Верткин, О.В. Зайратьянц, Е.И. Вовк // Здоро-в'я Укра'ши. - 2006. - №20.
9. Земсков А.П., Кекелидзе З.И., Филимонов Б.А. Тяжелый алкогольный делирий [Электронный ресурс] // Русский медицинский журнал. Режим доступа: http://www.rmj .ru/articles_2018.htm
10. Ноников В.Е. Внебольничные пневмонии [Электронный ресурс] // Consilium medicum. - 2000. - Том 2/N 10/2000. Режим доступа: http://www.consilium-medicum.com/magazines/cm/medicum/article/11867
11. МОЗ Укра'ши, державна саштарно-епщемюлогмна служба Укра'ши // Постанова вщ 01.09.2004 р. „Про заходи профтактики внутршньолкарняноТ ¡нфек-ци"" [Електронний ресурс]. - Режим :доступу: http://www.moz.gov .ua/ua/main/docs/?docID:=2237
12. МОЗ Укра'ши // Наказ МОЗ Укра'ши вщ 05.04.2007 р. №167 „Про затвердження методичних вказвок „Визначення чутливост1 MiKpoopraHi3MiB до антиба-ктер1альних npenapaTiB"" [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://mozdocs.kiev. ua/view.php?id=6958
13. МОЗ Укра'Ши // Наказ №128 вщ 19.03.2007р. „Про затвердження кпшмних протокол1в надання медич-Hoi допомоги за спецальнютю „пульмонолог1я"" [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID=7862
Актуальт проблемы сучасно! медицини
Реферат
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА МИКРОФЛОРЫ ВЕРХНИХ И НИЖНИХ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ У БОЛЬНЫХ АЛКОГОЛЬНЫМ ДЕЛИРИЕМ С ВЫСОКИМ РИСКОМ РАЗВИТИЯ ПНЕВМОНИИ Лукьяненко Т.В.
Ключевые слова: алкогольный делирий, пневмония, ассоциированная микрофлора, чувствительность к антимикробным препаратам, антибиотикорезистентность, лечение.
У пациентов, зависимых от алкоголя, высокий риск развития пневмонии. Летальность лиц, которые злоупотребляют алкоголем, достигает 4,21%. Возбудителями пневмонии у них есть S. pneumoniae, S. pyogenes, S. Haemolyticus, H. influaencae, E. fecalis, S. aureus, E. coli, E. aerogenes, P. aeruginosa, K. pneumoniae, P. mirabilis. Определена их чувсвительность к антибактериальным препаратам. Полученные данные используют для конструирования более эффективних схем комбинированной терапии воспаления легких у больных алкогольным делирием. Эмпирическое лечение рекомендовано проводить какдля пациентов IV группы (согласно приказу №128).
Summary
MICROBIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF UPPER AND LOWER AIRPASSAGES MICROFLORA IN PATIENTS WITH ALCOHOLIC DELIRIUM AND WITH HIGH RISK OF PNEUMONIA OCCURRENCE Lukianenko T.V.
Key worlds: alcoholic delirium, pneumonia, associated microflora, antibiotic resistance, treatment.
Alcohol-addicted patients run the higher risk of pneumonia being developed. The proportion of lethality among people who abuse alcohol is about 4.21%. The patients have been affected by the following agents of bacterial pneumonia - S. pneumoniae, S. pyogenes, S. Haemolyticus, E. fecalis, S. aureus, E. coli, E. aerogenes, P. aeruginosa, K. pneumoniae, P. mirabilis - with their antibacterial drug susceptibility being tested. The received data is useful for modeling of more effective schemes to institute a regiment of combined pneumonia therapy of patients with alcoholic delirium. Empirical treatment provided for the IV- group patients (according to the Order №128) is recommended.
УДК 616.36-002+616-08+616.379-008.64.
КЛ1Н1К0-ЛАБ0РАТ0РН1 0С0БЛИВ0СТ1 ХР0Н1ЧН0Г0 ГЕПАТИТУ С У ХВОРИХ 13 ЦУКР0ВИМ Д1АБЕТ0М.
Маринчак О.В, Пришляк О.Я, Копчак О.В, Будеркевич Л. I
1вано-Франшвський нацюнальний медичний уыверситет, Обласна клш1чна ¡нфекцшна лжарня
Вивчено особливост! кл'1н'1ко-лаболаторних зм1н хворих на хрон'/чний гепатит С ( ХГС ) ¡з цукро-вим Д!абетом ( ЦД ), а також Ух вплив на переб!г ! тяжшсть поеднаних патологй у 25 хворих у в!Ц! 32-62 роки. Об^рунтовано погляд на ХГС ¡з вказаною фоновою патологию як на патологчний стан, переб'!г якого мае певн! кл'!шко-лабораторн! в!дм!нност¡. Доведено, що при поеднаному переб'<гу ВГ ¡з ЦД присутшй синдром "взаемного обтяження", що проявляеться зб!льшенням числа пац!ент!в ¡з середньотяжким ! тяжким переб'<гом захворювання, розвитком раншх ускладнень та насл'!дшв. Встановлено що причиною важчого переб'<гу ВГ на тл! ЦД е глибш! зм!ни печ!нки, б'льш виражений загально!нтоксикац!йний синдром, високий ! нестаб!льний р!вень цукру в сироватц кров¡, чого не в!дм!чено в груп! пор!вняння (хворих ХГС без супутнього цукрового д!абету).
Ключов1 слова: хронмний вфусний гепатит С, цукровий д1абет, д1абетична гепатопат1я, бюх1мнн1 змши, печшка.
Вступ патиту С ( ВГС ) [1, 8]. ХГС нерщко переб1гають
„на фоы цукрового д1абету. Проблема вфусних гепатитт е однюю з наи- ^ ^ с « у
бтьш актуальних \ невир1шених проблем медичноТ науки \ охорони здоров'я. За даними ВООЗ у свт ¡нфкованють в1русним гепатитом С сягае бтьше 1 млрд. людей, а поширенють ц1еТ' ¡нфек-цп спричиняе в1русну епщемш що в 4-5 раз1в пе-ревищуе поширенють В1Л- ¡нфекцп [1]. Особливо насторожуе те, що ктькють хроычних в1русоноа-1в сягае 350-400 млн. людей. УкраТ'на за результатами серо-епщемюлопчних дослщжень вщно-ситься до регюшв ¡з високим р1внем ¡нфкування в1русними гепатитами. За матер1алами ВООЗ на даний час в УкраТ'ш ктькють хворих на хрошчш в1русы гепатити (ХВГ) складае 254 тис. оаб, з яких 178 тис. це хроычно ¡нфковаы в1русом ге-
В той же час в УкраТ'ш спостер1гаеться збть-шення числа хворих на цукровий д1абет ( ЦД ), ктькють яких на даний час перевищила 1 млн. оаб \ мае тенденцш до невпинного росту [2]. Хвор1 на цукровий д1абет вщносяться до групи високого ризику ¡нфкування збудниками в1рус-них гепатит1в, як1 передаються парентеральним шляхом [3, 5].
Осктьки в1русы гепатити часто виникають на фош супровщних \ тривало юнуючих соматичних захворювань, нашу увагу привернула проблема тих пац1ент1в, в яких ХГС переб1гае на тл1 ЦД.
Ендокринна та гепатобт1арна система в орга-н1зм1 тюно функцюнально взаемопов'язаы \ тому
Том 9, Випуск 4
141
