CC BY
49
C. 0.1щук
МЕТОДИ П1ДВИЩЕННЯ ОРГАШЗАЦШНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО
Р1ВНЯ ВИРОБНИЦТВА
Активiзацiя розширеного
вщтворення виробничого потенцiалу i формування на цш основi шновацшно'1 техшко-технолопчно'1 бази для прюритетних галузей вггчизняно'1 промисловосп е однieю iз найважливiших економiчних проблем в Украшь Без швидкого та ефективного розв'язання ще'1 проблеми неможливо зайняти вщповщну нiшу на зовшшньому ринку i у свгтовому розподiлi працi, налагодити конкурентоспроможне
виробництво високоякюно'1 продукцп, а вiдтак - створити вщповщш умови для забезпечення евроштеграци як стратепчно'1 мети трансформацiйних процесiв у нащональнш економiцi. Вирiшення цих актуальних проблем спираеться на критичний синтез юнуючих теоретико-методологiчних засад i новiтнiх пiдходiв до оргашзаци виробничого потенщалу на рiвнi окремих тдприемств, якi стають визначальними для рiзноманiтних моделей та регуляторних механiзмiв управлшня процесом розвитку промислового виробництва на регюнальному i загальнонацiональному рiвнi [1-4].
Дiевими важелями забезпечення ефективностi функщонування
промислових пiдприемств е механiзми вдосконалення оргашзацп виробництва, якi дозволяють суттево пiдвищити рiвень вiддачi елементiв потенщалу, зокрема, шляхом скорочення виробничих ци^в. Розроблена нами методика розрахунку тривалосп виробничого циклу виготовлення серп складних виробiв [5]
дае пiдстави стверджувати, що цей розрахунок базуеться на даних про:
технологш процесу обробки деталей i складання вузлiв (виробiв), тобто структуру, тривалiсть та умови виконання технолопчних, контрольних i транспортних операцш, кiлькiсть задiяного обладнання i фронт робiт;
вид руху предме^в працi за операцiями технологiчного процесу (паралельний, послщовний чи
паралельно-послiдовний);
характер перемщення предметiв працi з кожно'1 попередньо'1 операци процесу до кожно'1 наступно'1 (одиничний, пакетний чи париями), а також розмiри пакетiв i партiй запуску;
тип виробництва (одиничне, серiйне чи масове), вид сершносп i ритм серп (для сершного виробництва).
Пошук методiв скорочення тривалостi виробничого циклу, а вщтак -пiдвищення органiзацiйного рiвня виробництва, зумовлюе необхiднiсть визначення основних характерних зв'язкiв та залежностей, яю iснують мiж елементами виробничого потенщалу тдприемства, технiко-економiчними показниками його дiяльностi i тривалiстю виробничого циклу (див. рисунок).
Показники обсягу виробництва суттево впливають на тривалють виробничих ци^в, однак цей вплив опосередкований. Посередниками е таю елементи виробничого потенщалу, як основш виробничi фонди, технолопя та iнформацiя.
© 1щук Свгглана Олексп'вна - доктор економ1чних наук. 1нститут репональних дослщжень НАН Украши, Льв1в.
ISSN 1562-109X
Рисунок. Схематичт залежност1 мгж основними технгко-економгчними показниками д1яльност1 тдприемства I тривалгстю виробничого циклу
Збшьшення виробничо'1' програми створюе передумови для переходу до вщтворення потенщалу тдприемства на шновацшнш основу тобто переходу до освоення досконалших типiв
виробництва, якi базуються на новiтнiх технологiях i потребують залучення нового (або додаткового) обладнання та полшшення оргатзацп виробничих процеав, забезпечуючи при цьому значне скорочення тривалосп циклу.
Зменшення технологгчног складово'1' виробничого циклу сприяе збiльшенню виробничо'1' потужностi пiдприемства i, вiдповiдно, зниженню собiвартостi та пiдвищенню рентабельностi виробництва.
Чисельнють промислово-виробничо-го персоналу тдприемства безпосередньо залежить вщ бiльшостi структурних складових виробничого циклу. Наприк-лад, кшькють основних робiтникiв визначаеться як вщношення
трудомiсткостi загального обсягу продукцп в нормогодинах до ефективного фонду роботи одного робггника за цей перюд. Аналогiчно можна визначити чисельнють контролерiв i транспортних працiвникiв.
Скорочення тривалосп циклу внаслiдок зниження трудомюткосп продукцп обумовлюе зменшення чисельностi персоналу i необхiдного
обладнання. Iншi структуры складовi величини циклу (час оргатзацшно-технiчних та шших перерв) не мають безпосереднього впливу на чисельнють промислово-виробничого персоналу тдприемства. У свою чергу, змша чисельносп персоналу тдприемства суттево вiдображаеться на тривалостi виробничих ци^в.
Збiльшення кiлькостi працiвникiв (розширення фронту робiт) i зумовлений цим глибший розподiл працi, поряд iз збiльшенням кiлькостi обладнання шляхом використання верста^в-дублерiв, призводить до скорочення тривалосп циклу навiть при незмшнш трудомiсткостi продукцп i
продуктивностi пращ. I навпаки, звуження фронту робп збшьшуе тривалiсть виробничого циклу.
Показники виробничих площ складальних цехiв перебувають в обернено пропорцiйнiй залежностi вщ тривалостi виробничих циклiв. А площi обробних цехiв залежать переважно вщ кiлькостi обладнання, яке, у свою чергу, е функщею основних елеменпв тривалостi технологiчного циклу i обсягу виробництва. Скорочення тривалосп циклу призводить до зменшення кшькосп i розмiрiв складiв, а також обслуговуючого 1'х персоналу, що у тдсумку обумовлюе зниження собiвартостi продукцп та тдвищення рентабельностi виробництва.
Тривалiсть виробничого циклу вщносно норм витрат сировини г матергалгв е залежним показником. Збшьшення витрат матерiально-сировинних ресурав на одиницю продукцп приводить до зростання трудомюткосп i, вiдповiдно, до продовження тих оргашзацшно-техтч-них перерв у тривалосп циклу, величина яких залежить вщ трудомюткосп. Зниження норм витрат сировини та
матерiалiв i зменшення внаслщок цього трудомiсткостi виготовлення продукцп забезпечуе зростання продуктивностi пращ, зниження собiвартостi та скорочення тривалосп виробничого циклу.
Тривалють виробничого циклу безпосередньо залежить вщ pumMinnocmi виробництва. Аршмя в роботi пiдприeмства зумовлюе збiльшення обсягiв незавершеного виробництва на кшець мiсяця, що призводить до продовження тривалосп циклу, а також пщвищуе потребу в оборотних коштах i гальмуе ïx обiг. О^м того, нерiвномiрна робота погiршуе показники якосп продукцп, порушуе плани постачання i збуту.
Мiж показниками HKoemi продукцп i тривалютю виробничого циклу юнуе певний взаемозв'язок. Виникнення браку зумовлюе аритмш в роботi тдприемства внаслщок вимушених зупинок i диспропорцш у виробничому процесi, потребуе додаткових витрат матерiально-сировинних ресурсiв, живоï працi i коштiв, збiльшуючи, таким чином, тривалють циклу.
Що стосуеться moeapno-Mamepianb-них запаЫв, то вони пов'язат з тривалютю виробничого циклу опосередковано, тобто через показники обсягу виробництва продукцп. Продовження тривалосп циклу обумовлюе зростання обсягу
незавершеного виробництва i викликае пщвищену потребу в сировит, матерiалаx та натвфабрикатах. I навпаки - скорочення циклу зменшуе виробничi запаси, а також розмiри складiв i витрати, пов'язат з ïx утриманням, прискорюе обiг оборотних коштiв пiдприемства.
Тривалють виробничого циклу безпосередньо впливае на величину засобiв, задiяниx у незавершеному вupoбнuцmвi i, вщповщно, на
оборотнгсть усгх обггових коштгв тдприемства. ОскГльки виробничий цикл починасться з моменту надходження 3i складу сировини (або комплектуючих) i завершусться перед здачею на склад готово'1 продукцп, рiвень незавершеного виробництва визначаеться кiлькiстю (або вартютю) матерiалiв, напiвфабрикатiв та вузлiв, якi перебувають у стадп обробки. Досягнення i тдтримання вiдповiдного рiвня (обсягiв) незавершеного виробництва е одшею з основних умов ефективного використання виробничого потенцiалу.
Надто низький рiвень
незавершеного виробництва
унеможливлюе ритмiчну i безперебшну роботу всiх пiдроздiлiв тдприемства, i навпаки - надто високий рiвень незавершеного виробництва е економiчно недоцiльним, оскiльки потребуе вкладання, як правило, невиправдано великих коштГв. Звiдси особливоï актуальносп набувае визначення оптимального рiвня незавершеного виробництва, який у реальних виробничих умовах здатний забезпечити ритмГчнють та
безперебiйнiсть виробничих процеав i водночас не потребуе значноï мобiлiзацГï фiнансових ресурсiв для ïx трансформацГï в о6оротнГ кошти.
Виробничий процес можна розглядати як з позици окремих пГдроздГлГв пiдприемства, так i з позици окремих стадш виробництва, що, вГдповГдно, потребуе виршення таких завдань:
1) визначення необхщного рГвня незавершеного виробництва в окремих пщроздшах (меxанiчному, термообробному, складальному та ш.);
2) визначення сумарного обсягу незавершеного виробництва при
виготовленш окремих деталей (вГддГли мехашчш + вГддГли обробки поверxнi + шшГ вГддГли, пов'язанГ з виготовленням цих деталей), а також при складанш ïx (деталей) у вирГб або вузол;
3) визначення загального обсягу незавершеного виробництва на тдприемствГ загалом (вГд початку виготовлення окремих деталей до здачГ виробу на склад готово'1' продукцп'); цей обсяг е сумою засобГв, що перебувають у незавершеному виробницт на всГх пГдроздГлах i складах мГж ними.
РГвень незавершеного виробництва залежить вщ обсягу виробництва, тривалосп виробничого циклу i коефГцГента зростання витрат у процесГ виготовлення продукцп. А тому загальний обсяг незавершеного виробництва у вартюному виразГ (XN) з урахуванням названих показниюв можна визначити за формулою
XN =fJXclT1»1 , (1)
i=1
де Xci - середньодобовий випуск i-го виробу за собГвартютю;
Ti - тривалГсть виробничого циклу виготовлення i-го виробу;
vi - коефщент зростання витрат у процесГ виготовлення i-го виробу;
n - загальна кшькють найменувань (видГв) виготовлено! продукцп.
МГж тривалГстю одноразового обороту обГгових коштГв, задГяних у незавершеному виробництвГ i виробничим циклом юнуе залежнГсть, яку, як доведено в [4, 186], можна виразити таким рГвнянням:
tn = v, (2)
де tn - тривалГсть одноразового обороту коштГв у незавершеному виробництвГ
КоефГцГент зростання витрат визначаеться як вщношення фактичноï величини задГяних у незавершеному
виробницт оборотних кош^в до деяко! умовно! величини, тобто величини, яку можна було б розрахувати, якби вс витрати на вирiб здiйснювалися на початку виробничого циклу. Цей коефщент залежить вщ
матерiаломiсткостi виробу i вiд характеру (обсягу та швидкосп) наростання витрат у процесi обробки цього виробу. Вщповщно вiн буде найменшим тодi, коли основнi витрати будуть здшснеш в кiнцi циклу виготовлення виробу. Формули (1)-(2) свщчать про те, що тривалiсть виробничого циклу прямо пропорцшна величинi кош^в, задiяних в оборотi, i обернено пропорцшна швидкосп обороту та величиш коефiцieнта зростання витрат. А отже, скорочення тривалосп циклу забезпечуе прискорення оборотносп обiгових коштiв i, таким чином, призводить до вившьнення кош^в.
Тривалiсть виробничого циклу значною мiрою залежить вiд рiвня функцiонування технологгчного
транспорту на пщприемсга. Для оргашзацп промислового виробництва загалом питання транспорту е важливим передусiм iз позици ефективностi його використання. Цю ефективнють необхiдно оцiнювати за критерiями тривалосп завантажувально-
розвантажувальних робiт i швидкосп перевезень iз обов'язковим урахуванням чутливосп вантажiв до ушкоджень при перевезенш i перевантаженнi.
Данi розрахунку часу, необхщного для виконання вантажних операцш при використаннi рiзних транспортних i вантажопiдйомних засобiв, наведенi в табл. 1, виразно шюструють два напрями полшшення оргашзацп транспортних послуг у цехах промислового пiдприемства:
Таблиця 1. Середня тривалгсть вантажних операцш, хв.1
Види вантажно-транспортних операцш Види транспортних засобiв
вiзки ручш звичайнi вiзки ручш пщйомш автонавантажувачi з платформою автокари з причепами авто-мобш
нерухо-мою пщйом-ною
Завантаження 1т одним робггником вручну 12 - 15 0,2 - 0,3 12 - 15 0,2 - 0,4 15 - 20 12 - 25
Завантаження 1т одним робпником iз викорис-танням мехашчних за-собiв (крани поворотнi, черпаки тощо) 1 - 1,5 1 - 1,5 1 - 1,5 1 - 1,5 1 - 1,5 1 - 1,5
Розвантаження 0,7 - 0,8 часу завантаження
Завантаження порож-нього ящика або упакування 0,5 0,5 0,5 0,5 2 2
Розвантаження порож-нього ящика або упакування 0,5 0,25 0,5 0,25 1,5 1,5
Пере!зд вщ мiсця розвантаження до 0,25 0,25 0,25 0,25 - -
мiсця завантаження
1 Даш таблиц визначеш експериментальним шляхом.
1) складування вантажiв таким чином, щоб можна було застосовувати пщйомш вiзки (ручнi або механiчнi);
2) використання в уах можливих варiантах механiчних завантажувальних пристроив.
Другий напрям полшшення оргашзацп транспортних послуг у цехах промислового пщприемства мае обмежене застосування, оскшьки може використовуватися, як правило, лише для сипучих вантажiв (матерiали для ливарного виробництва). Звщси випливае, що для пiдвищення ефективносп функцiонування
технологiчного транспорту в
машинобудуванш доцiльним е розширення застосування тдйомних вiзкiв, що пов'язано з так званою палетизащею.
Палетизащя полягае в тому, що вантажк
розмiщуються на тддонах, якi вкладаються один на одного або на спецiальнi транспортнi платформи;
укладаються безпосередньо в транс-портш емностi.
Усi названi типи транспортно'1 тари (пiддони, платформи та iншi емностi) мають невисокi шжки, висота яких вiдповiдае нижньому рiвню платформи пiдйомного вiзка. Ця платформа може ввшти пiд тару i пiсля 11 пiдняття перевезти вантаж до наступного робочого мюця або до складу. На робочому мющ не здiйснюеться повне розвантаження транспортно!' тари, оскiльки деталi (або заготовки) виймаються на час !х обробки, пiсля завершення яко! знову повертаються в тару. Виймання i складання деталей вiдбуваеться протягом пщготовчо-
заключного часу 1'х обробки. Та сама тара, наповнена обробленими деталями, транспортуеться до наступного робочого мюця. Якщо тара мае спещальш гнiзда для окремих деталей, то це полегшуе !х тдрахунок i скорочуе час контрольно-реестрацшних операцiй.
Таким чином, палетизацiя знижуе трудомюткють допомiжних операцiй i зменшуе час роботи вантажниюв, усуваючи вантажш роботи, якi були б необхщними при перевезеннi вантажiв без тари (насипом). Ураховуючи полегшення контрольних i складських операцiй, а також загальне пщвищення порядку та культури виробництва на пiдприемствi, запровадження названих оргашзацшно-транспортних новацiй е ефективним як iз технiчних, так i з економiчних позицiй. Розвиток таких форм оргашзаци працi свiдчить про технiчний i органiзацiйний прогрес на пiдприемствi, однак потребуе
вiдповiдних фiнансових витрат на проектування i виготовлення необхiдноi кшькосп тари.
Для перевезення вантажу Q т протягом однiеi ро6очо!' змши на вiдстань I м необхщно N штук вiзкiв або шших засобiв перевезення, кiлькiсть яких можна визначити за формулою [4, 191]
N = 0-
Ql
(3)
де 0\ - маса вантажу, який можна перевезти за допомогою одного вiзка або iншого транспортного засобу протягом однiеi ро6очо!' змши, тобто
0: = Фа —,
(4)
Т
р
де q - номшальна вантажопiдиомнiсть одного транспортного засобу ^зка тощо);
kq - коефщент використання вантажопiдИомностi щодо тягового зусилля транспортного засобу ^зка тощо), якиИ характеризуе умови розмщення ванта-
жу, габарити деталеИ, а також оргашзащю системи перевезень. На практищ ^ « 0,2^1,0. Зокрема, ^ « 0,2 при перевезеннi об'емних деталеИ з металевого листа тощо, kq « 1,0 - при перевезеннi компактних вантажiв (металевi вiдливки, прокат, листи тощо);
tz - фактична тривалють продуктивно! роботи (тривалють робочо'1 змiни за мшусом перерв);
тр - тривалiсть циклу перевезення,
хв.
Тр = и + t2 + tз + t4, (5)
де tl - тривалють одноразового завантаження (табл. 1);
Ь - час транспортування вантажу,
хв.
I
12 =- =
(6)
де I - довжина шляху перевезень з урахуванням маневрування, м;
V1 - швидкють перевезення вантажу (табл. 2), м/хв.;
t3 - тривалiсть одноразового роз-вантаження (табл. 1), хв.;
t4 - тривалiсть повернення до мюця завантаження, хв.
I
14 = —,
(7)
де v2 - швидкiсть повернення до мюця завантаження (табл. 2), м/хв.
Таблиця 2. Швидюсть руху транспортних засоб1в на промисловому тдприемств1, м/хв.
V
2
Типи внутршньо-заводських дор^ Вiзки ручнi звичаИнi Вiзки ручш пiдИомнi Автонава з плате нтажувачi юрмою Автокари з причепам и Автомо-бш
нерухо-мою тдИом-ною
З невисокою iнтенсивнiстю руху 40 - 50 90 - 100 80 - 90 150 - 200
Основш з iнтенсивним рухом 40 -50 75 - 80 75 - 80 100 - 150
Внутрiшньоцеховi 30 - 40 60 - 65 60 - 65 60 - 65
1 Даш таблиц визначеш експериментальним шляхом.
У тих пщроздшах, де вщбуваеться обробка важких деталеИ,
використовуються цеховi транспорты засоби для робiт, яю не е транспортними. Для прикладу, крани використовуються як допомiжний заЫб для маневрування, встановлення, переставляння, обертання i знiмання деталеИ, пристро'1'в, складових елементiв машин тощо. Однак використання
транспортних засобiв для таких операцш ускладнюе як власне транспортування, так i роботу безпосередньо на робочих мюцях. Це призводить до втрат часу, викликаних очшуванням крана або ро-бггником, якому потрiбен кран для встановлення, зшмання чи обертання деталi, або вантажниками, яю мають визначенi завдання щодо перемщення iнших вантажiв. Для уникнення
названих ускладнень необхщне облаштування додаткових тдйомних пристрохв бшя робочих мiсць (наприклад поворотних крашв). Це дозволить робочим мюцям бути незалежними вiд цехових кратв i навпаки.
Вiддiлення транспортних функцш вiд маневрових послуг на робочих мюцях переважно пов'язане з вщповщними iнвестицiями, якi не завжди е можливими
0 доцiльними) як iз позицiй органiзацiйно-технiчних, так i з позицiй фiнансових. Тривале юнування умов, якi змушують застосовувати транспорты засоби для обох цiлей (транспортування i маневрування), призводить до того, що частину витрат часу на очжування слiд визнати неминучими ^ вiдповiдно, враховувати !х як додатковий елемент норм часу виконання операцш у складi часу додаткового.
Пщсумовуючи, можна
стверджувати, що запропонованi способи
1 методи вдосконалення управлiння органiзацiею виробничих процесiв дозволять суттево скоротити тривалють виробничих циклiв, що е одними з найважливших показникiв оргашзацшного рiвня виробництва, i, таким чином, досягти реального пiдвищення ефективносп використання виробничого потенцiалу промислових тдприемств iз метою забезпечення динамiчного розвитку вггчизняно! промисловостi, а вiдтак - економiчноi системи крайни загалом.
Лггература
1. Развитие промышленного производства: проблемы и решения / А.И. Амоша, Н.И. Иванов, Л.Т. Хижняк и др. - К.: Наук. думка, 2003. - 340 с.
2. Теоретические и прикладные аспекты функционирования
производственного комплекса региона / А.И. Амоша, И.П. Булеев, Н.Д. Прокопенко и др.: Монография / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Инт экономико-правовых исслед. - Донецк,
2004. - 424 с.
3. Органiзацiйно-економiчне забезпечення шновацшного розвитку промисловосп репону / НАН Украши. 1нститут репональних дослщжень; Наук. ред. д.е.н., проф. G.I. Бойко. - Львiв, 2003. - 192 с.
4. 1щук С.О. Виробничий потенщал промислових тдприемств: проблеми формування i розвитку: Монографiя. -Львiв: 1РД НАН Украши, 2006. - 278 с.
5. 1щук С.О. Методичт тдходи до визначення тривалосп виробничого циклу // Економжа промисловостi. -
2005. - № 1 (27). - С. 138-143.
