CC BY
87
С. 0.1щук
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТ1
ВИРОБНИЧОГО ЦИКЛУ
Сучасне промислове виробництво характеризуемся великою
масштабнютю, швидкою та частою змiною номенклатури продукцп, прискореними темпами впровадження шновацш. Вiдповiдно дослiдженню промислового виробництва присвячено багато праць вщомих учених-економiстiв [1, 2, 3], однак дотепер залишаються невиршеними окремi проблеми, що стосуються, зокрема формування та розвитку виробничого потенщалу вiтчизняних пiдприемств i пошуку шляхiв його ефективнiшого
використання.
Одним iз основних критерив оцiнки рiвня функцюнування виробничого по-тенцiалу промислового пщприемства е виробничий цикл або загальна тривалють виготовлення одиницi (або парти) продукцп вiд початково'1 стади переробки вихщно'1 сировини та матерiалiв до повного завершення виробничого процесу. Виробничий цикл - це кшькюна характеристика, що вимiрюе рiвень оргашзацп виробництва. Вiдповiдно тривалiсть циклу дозволяе ощнити ступiнь iнтенсивностi виробничого процесу як одного з визначальних показниюв органiзацiйно-технiчного рiвня виробництва.
Основною складовою виробничого циклу е технолопчний цикл, тобто час виконання основних технолопчних операцiй (або час перебування вихщно'1 сировини та матерiалiв чи напiвфабрикатiв у робочих агрегатах) на вах стадiях технолопчного процесу з метою виготовлення продукцп.
Технолопчний цикл вщображае продуктивнiсть обладнання за одиницю часу i впливае на фондомюткють виробничого процесу.
Технологiчний цикл складаеться з окремих операцшних циклiв.
Операцшний цикл - це тривалiсть обробки деталi на однiй (визначенiй) операци технологiчного процесу. Поеднання в час виконання окремих операцiйних циклiв суттево впливае на тривалiсть виробничого циклу в цшому i визначае порядок передачi деталей (або партiй деталей) у процес виготовлення продукцп. На практищ можливi три варiанти поеднання операцшних ци^в (видiв руху предме^в працi за операцiями технологiчного процесу): послщовний, паралельний i паралельно-послщовний.
Виробничий цикл безпосередньо впливае на формування матерiальноi ресурсомюткосп одиницi продукц11' в межах промислового пщприемства, тобто вш показуе, з якою швидкiстю оборотнi засоби проходять стадш виробництва. Методика визначення тривалосп виробничого циклу е одночасно й iнструментом для порiвняння i сумування обсяпв основних фондiв, оборотних засобiв i трудових ресурсiв пiдприемства з метою розрахунку ресурсомюткосп продукцii i потенцiйних темпiв зростання виробництва. Таким чином, дослщження формування виробничого циклу i визначення його тривалостi е об'ективною основою для пошуку шляхiв скорочення часу
© 1щук Свгглана ОлексИвна - кандидат економ1чних наук. 1нститут рег1ональних досл1джень НАН Украши, Льв1в.
протжання виробничого процесу в цшому та окремих його стадш зокрема.
Актуальнють окреслених завдань для розвитку в^чизняного промислового виробництва, а також недостатне !х розроблення i висвiтлення в сучасних лгтературних джерелах обумовили науковi пошуки автора саме в цьому напрямь На основi проведених дослщжень автором розроблена оригiнальна методика розрахунку тривалосп виробничого циклу виготовлення серп складних виробiв у реальних виробничих умовах^ 1562-109Х
Отже, в загальному випадку тривалють виробничого циклу можна визначити таким чином:
Т = Т кт, (1)
де Тс - фактична тривалiсть виробничого циклу, виражена в робочих днях;
Т - теоретична тривалiсть виробничого циклу в щеальних виробничих умовах, за яких ус операци можна починати одночасно в будь-якш послiдовностi, а вс робочi мiсця використовуються повнютю вiд початку до кiнця циклу;
kТ - коефщент, який характеризуе видовження теоретично! тривалосп виробничого циклу, обумовлене техноло-гiчними вимогами (послщовнютю операцiй) та органiзацiйними умовами виконання робгт (мiжоперацiйними перервами та часом очжування на звiльнення робочих мюць вiд попереднiх операцiй).
Теоретична тривалють виробничого циклу розраховуеться за формулою
Т = Т / td , (2)
де Т - трудомiсткiсть виконання робп, якi входять у виробничий цикл, розрахована за часом зайнятосп одного робочого мюця (але не за часом роботи робпника на робочому мющ), виражена в
годинах, згщно з технологiчними нормами;
td - денна тривалють продуктивно! роботи пщроздшв тдприемства, якi виконують роботи, що входять у даний виробничий цикл.
З урахуванням даних технолопчно! характеристики окремого виробу можна записати рiвняння для визначення трудомюткосп виготовлення сери таких
виробiв (Т£), тобто
п
Ts = tpzS + Е Т , (3)
I=1
де tpz - тривалють виконання пщготовчо-заключних операцiй для даного виробу;
£ - середнш показник багатопотоковосп для окремих операцш; Т/ - сумарна трудомюткють
виготовлення /-го виробу (наприклад, одного комплекту деталей для складного виробу),
/ = 1, п •
? 1
П - загальна кшькють виробiв у серГ!, для яко! визначаеться тривалiсть виробничого циклу.
Денну тривалiсть продуктивно!
роботи пщроздшу пiдприемства (td) знаходимо за формулою
td = Г ^ Z ^ , (4)
де Г - кшькють робочих мюць, задiяних у виробничому циклц
tz - тривалють роботи одного робочого мюця за одну змшу (tz = 46 : 6 « 8 (7,67) год.);
Z - коефiцiент змiнностi робочого
мiсця ^ = 1 або Z = 2 згщно з коефщентом завантаження робочих мюць);
к^ - коефщент виконання норм, за якими визначаеться трудомюткють
операцш, яю входять у виробничий цикл (при визначенш трудомiсткостi за техшч-
но обгрунтованими нормами kv = 1);
kz - коефiцieнт завантаження робочих мюць у процесi виготовлення даного виробу; вш характеризуе також стутнь видовження теоретично'1 тривалостi циклу внаслщок очiкування вивiльнення робочих мюць вщ iнших операцiй.
При використанш робочих мiсць виключно для виконання операцш, яю входять у виробничий цикл, можна
приймати kz = 0,7^0,8, оскiльки саме цi значення коефщента в реальних виробничих умовах вщображають технiчно можливе завантаження робочих мюць, яю оптимально пiдiбранi за кшькютю i типом виконуваних робгг.
При паралельному виконаннi операцiй з виготовлення двох i бшьше виробiв на тих самих робочих мюцях для розрахунку тривалостi виробничого циклу для одного з цих виробiв належить
вщ kz загального (0,7^0,8) вiдняти частку завантаження робочого мiсця, яка припадае на iншi вироби.
Коефщент, який характеризуе видовження теоретично!' тривалосп виробничого циклу i вщображае послщовнють виконання операцiй у ходi технологiчного процесу та реальнi умови його проходження, визначаемо з рiвняння
kT = a + s kp + kz , (5)
де a - показник технологiчного видовження тривалостi виробничого
циклу, або коефщент рацiональностi руху предме^в працi [4], який залежить вщ
особливостей виробництва (оргашзаци
виробничих процеав, характеру руху предметiв працi, типу виробництва тощо);
kp - коефщент мiжоперацiйних перерв, який визначаеться вщношенням кiлькостi технологiчних операцiй, пiсля завершення яких наступае мiжоперацiйна перерва, до загальноï' кiлькостi операцiй.
Величина коефщента a
визначаеться на пiдставi технолопчних
характеристик виробу за такою формулою:
1 md -1
a = 1 + —-
m s
(6)
де md - середня кшькють операцiй, яка
припадае на виготовлення деталей
одного типу (залежить вщ технологiчноï'
характеристики виробу i ступеня
сершносп виробництва); /
m - середня кшькють операцш, яка
припадае на одне робоче мюце.
/
Величина m е показником переобладнання одного робочого мюця i, вщповщно, характеризуе стутнь його (робочого мюця) утверсальносп або спецiалiзацГï. Цей показник е основним критерiем, за яким визначаеться тип виробництва (табл. 1).
Таблиця 1. Kpumepiï визначення munie виробництва
Тип виробництва Показник переобладнання робочого мюця, т Час виконання j-! операцГ! на одному робочому мющ, и
робочих змш годин
Одиничне Дрiбносерiйне Сершне Крупносерiйне Масове не визначаеться 25 - 50 8 - 25 1 - 8 1 0,5 - 1,0 1 - 3 > 3 повний перюд роботи 4 - 8 8 - 24 > 24 повний перюд роботи
Для сершного виробництва характерним е перюдичне виготовлення вщносно обмежено! номенклатури виробiв у кiлькостi, яка визначаеться париями (серiями) випуску. Серiйне виробництво може бути як повторюваним, так i неповторюваним. Перiоди повторюваностi можуть бути однаковими (наприклад мюяць чи квартал) або змшними (нерегулярними). Вщповщно виробництво бувае ритмiчним або нершмчним.
Виробнича серiя - це кшькють виробiв певного типорозмiру i конструкцп, якi необхiдно виготовити. Багаторазовi виробничi сери (для повторюваного виробництва) можуть стосуватися деяко! визначено!, тобто незмшно!, конструкцшно! моделi виробiв, !х типорозмiру тощо. Залежно вщ кiлькостi виробiв, якi виготовляються одночасно в серГ!, розрiзняють виробництво дрiбносерiйне, серiйне, крупносерiйне i масове.
При масовому виробницт кiлькiсть виробiв, якi виготовляються за один виробничий цикл, е настшьки великою, що на робочих мiсцях постiйно виконуються однi й тi ж операцГ! протягом усього перюду виробництва цього виду продукцп, який завершуеться в момент зникнення ринкового попиту на не!.
Критерiем, який характеризуе вщмшносп мiж названими типами виробництва i обумовлюе вiдповiдну
форму оргашзацп робiт, е незмiннiсть операцiй чи функцш, якi виконуються на окремих робочих мюцях. В умовах одиничного i серiйного неповторюваного виробництва певна операцiя на робочому мiсцi виконуеться один раз при виготовленш одного чи кшькох виробiв, при цьому не передбачаеться повторення ще! операци протягом визначеного часу.
При сершному типi виробництва, яке повторюеться, ус операцГ! виконуються в повторюваному режимГ Протягом перiоду повторюваностi серГ! на кожному робочому мющ повиннi виконуватися т операцiй, якi необхiднi для виготовлення вах складових (деталей) виробу i припадають саме на це робоче мюце. Кiлькiсть операцiй (робгт), якi припадають на одне робоче мюце протягом перюду повторюваносп серп, може бути рiзною, залежно вщ тривалостi робiт, що припадають на один вирiб i на цшу серiю.
Вiдповiдно значення коефiцiента
мiжоперацiйних перерв (кр) перебувае в 1
таких межах :
0,7^1,0 - для одиничного виробництва, при запуску нових виробiв у виробництво та для пробних
серш;
0,5^0,8 - для дрiбносерiйного i серiйного виробництва;
Коеф1ц1енти визначен1
експериментальним шляхом.
0,3^0,5 - для крупносершного
виробництва;
0,1^0,3 - для масового
виробництва.
Показник середньо'1 кiлькостi /
операцiй (т), що припадають на одне
робоче мюце, можна розрахувати за
формулою /
т = т / г , (7)
де т - загальна кшькють операцш для виготовлення виробу, тобто
т = щ md ; (8)
де nd - кiлькiсть титв деталей у виробi.
Виходячи з формул (1) - (8) запишемо рiвняння для визначення тривалостi виробничого циклу виготовлення серп складних виробiв у реальних виробничих умовах:
st
рг
(
г=1
1 + -
т -1
л
Пата!*
г + ^р + kz
. (9)
При належнш оргашзацп виробничого процесу в умовах сершного виробництва теоретична тривалiсть
виробничого циклу тдприемства
вiдповiдае ритму серп Rs. На практицi значення коефщента, який характеризуе
видовження теоретично! тривалостi
виробничого циклу (kт), становить:
вщ 2,7 - для одиничного i дрiбносерiйного виробництва;
до 3,5 - для крупносершного виробництва.
Звщси формулу (1) для сершного виробництва можна записати таким чином:
тс * 2,7 4- 3,5 Я, . (10)
З наведено! залежностi випливае, що переб^ серiйного повторюваного виробництва мае виглядати так, як це показано в табл. 2.
Наведений приклад шюструе умови дотримання тако'1 оргашзацп
виробничого процесу, при якш одночасно виготовляеться декiлька серiй виробiв. Початок запуску у виробництво кожно'1 наступно'1 серГ1 змiщений вiдносно запуску попередньо! на
величину ритму серп Я, (наприклад на мюяць). Час виготовлення кожно'1 серГ1 виробiв вщповщае тривалостi
виробничого циклу Гс. Кожна з цих виробничих серш в певному дш мiсяця перебувае на рiзних фазах виготовлення.
Таблиця 2. Перебгг сершного повторюваного виробництва (Я, = 1 мгсяць)
№ серп Мюящ
1 2 3 4 5 6 7 8
1 2 3 4 5 6 7 8 Гс=2,75м1с
р
При такш оргашзаци виробничого процесу завантаження робочих мюць пiдроздiлу протягом мюяця складаеться з робiт, якi необхщно виконати для кожно! з серш виробiв. Для сери з найвищим ступенем готовностi це будуть роботи кшцево! фази виробничого циклу, а для шших серiй - середшх або початкових фаз циклу. Загальне навантаження по всiх серiях виробiв мае вiдповiдати виробничiй потужностi пщроздшу (цеху). Тодi досягаеться рiвномiрне
завантаження робочих мюць пщроздшу протягом визначеного перюду (мюяця).
Аналопчно слiд розглядати оргашзащю виробничого процесу i при шших типах виробництва - сершному неповторюваному i одиничному. В таких випадках черговi сери того самого виробу замшять сери рiзних виробiв, що почергово надходять у виробництво. При цьому важливого значення набувае визначення величини перюду
повторюваносп Rs, вiд якого залежить рiвномiрнiсть завантаження робочих мюць.
Як бачимо, на тривалють виробничого циклу впливають багато чинниюв, серед яких необхщно видшити конструктивно-технологЫт, оргашзацшш та економiчнi. Складнють конструкци, !! габарити, маса обумовлюють кшькють простих процесiв, !х взаемозв'язок i технологiчнi методи виготовлення даного виду продукци. Технолопчш процеси, !х оснащенiсть, складнiсть i багатограннiсть визначають час обробки деталей i тривалiсть складальних операцiй. Оргашзацшш чинники пов'язанi з органiзацiею руху предметiв працi в процесi виготовлення продукци, а також з оргашзащею робочих мiсць, само! працi та !! оплати. Однак найбiльше оргашзацшш умови впливають на тривалють виконання допомiжних
операцш, обслуговуючих процесiв i час перерв.
Економiчнi чинники обумовлюють рiвень оснащеностi процесiв (вiдповiдно i !х тривалiсть) i формують нормативи незавершеного виробництва. Останш залежать вiд величини партш випуску (запуску) виробiв у виробництво, а також вщ оргашзаци руху предме^в працi по технолопчних операцiях i часу перерв у процеа.
Отже, визначально впливають на виробничий цикл структура виробничого процесу та характер операцш, а тому резерви його скорочення пов'язаш з удосконаленням конструкцш,
технолопчних процеав, органiзацГ! виробництва. Вiдповiдно можна визначити перелж заходiв, спрямованих на зменшення тривалосп виробничого циклу, до яких передуам належать:
удосконалення конструкцш виробiв з позицГ! пiдвищення !х технологiчностi та ступеня унiфiкацi!;
упровадження нових та
вдосконалення юнуючих технологiчних процесiв з метою зниження трудомюткосп обробки i синхрошзаци операцiй;
концентрацiя випуску технологiчно однорщно! продукцi!;
ущiльнення виробничого циклу шляхом лжвщаци втрат робочого часу i просто!в обладнання;
рацiональне планування робочих мiсць i покращення !х обслуговування вiдповiдно до послiдовностi
технологiчних операцiй;
пiдвищення ступеня паралельносп робiт i процесiв;
покращення дiяльностi
технологiчного транспорту;
запровадження нових форм оргашзаци виконання вантажних робгг
У пщсумку скорочення тривалостi виробничого циклу приводить до пщвищення рiвня ефективностi
використання виробничого потенщалу промислових пщприемств, а значить -створюе основу для прискорення вщтворювальних процесiв в економщ.
Л1тература
1. Амоша О.1. Напрями вдосконалення управлшня промисловими пiдприeмствами в сучасних умовах / НАН Украши. 1н-т економiки пром-стi - Донецьк, 2000. - 29 с.
2. Органiзацiйно-економiчне забезпечення шновацшного розвитку промисловосп регiону / НАН Украши. 1н-т регiон. дослiджень. Редкол.: наук. ред. проф. О. Бойко - Львiв, 2003. -192 с.
3. Иванов Н.И. Экономические аспекты производственного потенциала. Теория и практика. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. - 420 с.
4. Смирницкий Е.К. Экономические показатели промышленности: Справочник. - М.: Экономика, 1989. -335 с.
