CC BY
19
ЕКОНОМ1КА ПРОМИСЛОВОСТ1 ТА ОРГАН1ЗАЦ1Я ВИРОБНИЦТВА
INDUSTRIAL ECONOMICS AND ORGANIZATION OF PRODUCTION
УДК 338.439.5
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГП У КОНТЕКСТ1 ОБГРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦIÏ I CTPATEriï ЙОГО РЕФОРМУВАННЯ I
РОЗВИТКУ
В.М. Лисюк, д.е.н.
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАН, Одеса, Украши
Лисюк В.М. Методологiя до^дження ринку електроенергп у KOHmeKcmi обтрунтування концепцИ i стратеги його реформування i розвитку.
У статп розглядаються принципи формування ринку електроенергп та виокремлення його як едино! економiчноl тдсистеми УПЕК держави. Описаш параметри релевантного ринку, методи !х визначення та мехатзми !х впливу на управлiнськi ршення щодо вибору стратеги реформування та розвитку.
Ключовi слова: ринок електроенергп, товарш, географiчнi, часовi меж ринку
Лысюк В.М. Методология исследования рынка электроэнергии в контексте обоснования концепции и стратегии его реформирования и развития.
В статье рассматриваются принципы формирования ринка электроэнергии та выделение его как единой экономической подсистемы УТЭК страны. Описаны параметры релевантного ринка, методы их определения та механизмы их влияния на управленческие решения в отношении выбора стратегии реформирования та развития.
Ключевые слова: рынок электроэнергии, товарные, географические, временные границы рынка
Lysyuk V.M. Research methodology for electricity market in the context of substantiation of the concept and strategy for its reform and development.
The article examines the principles of electricity market formulations and its segregation as a consolidated economic subsystem of a state UPEC. Hereunder are described the relevant market characteristics, methods of their determination and mechanisms of their influence on managerial decisions on the choice of reform and development strategy.
Keywords: electricity market, merchandise borders of a market, geographical borders of a market, time borders of a market
Вукрашських працях, зокрема: в науко-вих, методичних, нормативних, публь цистичних, методичних, нормативних тощо, сьогодш значна увага придметь-ся енергетицг Проблеми ïï розвитку, регулювання, реформування цiновоï полггики турбують громадсьшсть, отже це й спонукае до дискусш, у яких приймають участь представники наукових, урядових, бiзнесових громадських шл щодо пошу-ку ефективних шляхiв розвитку нацiональноï енергетики [1-6].
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Серед найпомггшших вiтчизняних дослiдникiв проблем енергетики й авторiв вказаних робiт слщ зазначити Точилiна В.О., Лапко О.О., Письмен-ну У.£., Костiна Ю.Д., Добровольського В.К., Стогнiя О.В., Фшппову С.В., Квача Я.П. та шших. Разом iз тим, при всш ширинi охоплення пробле-ми розвитку електроенергетики у науковому до-робку вказаних дослщнишв, у них, на погляд автора, бракуе солiдноï фундаментальноï бази загаль-ного уявлення сутносп енергетичних систем, 1'х суб'ектiв господарювання, як невiд'емних струк-турних елеменпв нацiональноï економiчноï систе-ми, i, одночасно, як оргашзацшно1' системи, що об'еднуе окремi господарюючi суб'екти вщповщ-ного профiлю в единий економiчний процес -енергозабезпечення нацiональноï економiки.
Крiм того, слiд зазначити, що спроба вирiшити енергетичнi проблеми держави у межах застаршо1' органiзацiйноï системи так званого паливно-енер-гетичного комплексу (ПЕК), у сучасних умовах, приречена на неуспiх. Оскiльки ПЕК е настшьки складною багаторiвневою та багатогалузевою штучно органiзацiйно об'еднуючою системою гос-подарюючих суб'ектiв рiзного профшю та функ-цiй спрямованостi, то визначити едину стратегiю та розробити тактику реформування та розвитку
для вах складових комплексу неможливо. Вiдтак зрозумiло, що проблеми газопостачання, вугле-видобування та збагачення ядерного палива, добу-вання та iмпорту нафти, тобто проблема забез-печення енергосировиною (енергоресурсами), ^м того, що вiдрiзняються мiж собою за видами ресурав, кардинальним чином вiдрiзняються у питаниях !х переробки в енергетичний продукт концевого споживання, не кажучи вже про характер проблем ефективного використання природ-них енергоресурав: води, сонячно! та вирово! енергп, тощо.
Виклад основного матерiалу
Розглядаючи ПЕК у ринковому аспекп та маю-чи на увазi ринковi його перетворення, спробуемо виокремити в його складi ринок. Якщо вести мову про поняття «ринок електрично! енергп», то маеться на уваз^ перш за все, структурна побудова моделi ринку, в якш мають бути видiленi щен-тичнi, за товаром, технологiею i способом оргаш-заци виробництва, тдприемства, згрупованi вiдповiдно до секторiв, зокрема: генеруючого (виробничого), транспортуючого та розподшьчого (обленерго). У ринку саме за такою технолопч-ною послiдовнiстю та зв'язками мiж тдприемст-вами цих рiзних секторiв виникають ринковi товарообмшш (грошовi) вiдносини [1].
Слiд тдкреслити, що саме мiж тдприемст-вами рiзних секторiв мають iснувати ринковi товарно-грошовi вiдносини. Тобто електростанцп реалiзують (продають) вироблений товар спожи-вачу, при цьому, в процесi транспортування цього товару приймають участь посередники (ДП «Укр-енерго»), що володшть високовольтними електричними мережами, як1 транспортують електроенергiю до меж регiонiв (областей), вщповщно, до обленерго, як1 володшть репональ-ними енергомережами та розподiляють по ним електроенергiю мiж споживачами областi. Отже, в схемi виробник-споживач цi компанп виступають як суб'екти, що надають логiстичнi послуги за вщповщною цiною, яка включаеться до шнцево! вартостi товару.
Загальноприйнято, що, перш шж застосовувати певнi заходи щодо регулювання чи реформування господарчих систем, необхщно чiтко визначити ринок, який вони утворюють (його основш пара-метри - товарнi, географiчнi та часовi меж1), i ситуацш, що на ньому склалася, а також процеси, що вiдбуваються на ньому. Що стосуеться визна-чення самого ринку, то як вщомо з теорп, ця початкова процедура аналiзу починаеться з визна-чення товару, навколо якого формуються ва процеси виробництва, товароруху (обслуговуван-ня) i споживання, а, вщтак - визначення товарних географiчних i часових меж ринку. При такому аналiзi визначаеться релевантний (тобто конкретно визначений) ринок.
Розглянемо товарш меж1 ринку електроенергп i економiчну сутнiсть товару. Вщомо, що товар як економiчна категорiя призначаеться для цше-
спрямованого задоволення потреб споживачiв. Щодо електрично1 енергп, то вона, виступаючи у якосп товару, задовольняе потреби у живленш машин, приладiв, обладнання та шшого устатку-вання, що працюе на електричнш енергп, зокрема: верстатiв, електротранспорту, побутових, освгглю-вальних та шших приладiв, що, в свою чергу, теж е товарами. Вщповщш прилади призначенi для надання споживачам послуг з обробки (металу, деревини тощо), перевезення (пасажирiв, ванта-жу), побутових послуг (обiгрiв, прибирання, зберь гання продукпв, приготування 1ж1, освiтлення примiщень, вулиць тощо).
Таким чином, електроенерпя е товаром не без-посереднього споживання ^зичними чи юридич-ними особами), а опосередкованого споживання через iншi промiжиi товари. А к1нцевим результатом споживання електрично1 енергп, у нашому випадку, е послуги, яш виробляються приладами, що споживають електроенерпю.
Слiд зазначити, що товар мае матерiально-речову сутнiсть. Отже, електроенерпя це електричний струм - потж електронiв, що вимiрю-еться фiзичними величинами, зокрема: силою струму (I, що вимiрюеться в амперах), напругою (и, вольт), частотою (/, герц), обсягом (= активна потужшсть Ш, Вт) тощо.
Серед дослiдникiв iнодi виникають супереч-ностi щодо того, до яко! категорil вiднести електроенерпю: до товару чи до послуги [2]. Це обумовлено тим, що електроенерпя як товар на ринку транспортуеться, проходячи певш вщтво-рювальш фази, а саме: фазу генерацп, яка вико-нуеться спецiалiзованими електростанщями (АЕС, ГЕС, ТЕЦ, ТЕС, ВЕС, СЕС та ш.).
На електростанщях, шляхом переробки природних енергоресурсiв (вщновлювальних та невiдновлювальних), виробляеться електрична енерпя (перша фаза), яка подаеться у мапстральш електромереж1 (МЕМ), якими вона (у другш фазi) транспортуеться тд високою напругою до мiсце-вих електромереж. На протязi всього процесу транспортування вiд виробника до споживача електрична енергiя трансформуеться дек1лька разiв за напругою. Розподiления електрично1 енергп, тд час проходження третьо1 фази, вщ-буваеться як мiж регюнами, так i мiж конкрет-ними споживачами в межах обласп.
Перше розподшення виконують диспетчерськ1 центри НЕК «Укренерго», друге - обленерго, що дшть у межах кожно! обласп. Отже процеси трансформацil, транспортування i розподiления електрично! енергil е не чим шшим, як послугою, що можна порiвияти з логiстичними послугами, як1 в умовах будь-якого товарному ринку надаються з метою просування товару вiд виробника до споживача.
Таким чином, на ринку електроенергп основ-ним товарним елементом е сама електроенерпя (електричний струм), з якою вщбуваються певш технолопчш трансформацп (трансформування напруги, транспортування електричними мережа-
ми, розподш мiж регiонами, областями та спожи-вачами). Цi трансформацп е не чим iншим, як послугами, що надаються для ефективного товаро-руху вiдповiдними господарюючими структурами НЕК «Укренерго» та обленерго, яш, поряд з електростанцiями, е суб'ектами цього ринку.
Визначивши таким чином товар, навколо якого формуеться товарний ринок - ринок електрично! енергп, слщ визначити його товарнi меж1, тобто можливi товари-замiнники або субститути. I тут можливо з впевнешстю стверджувати, що таких не юнуе. Тому що всi прилади, транспортш засоби й iнше устаткування, спроектоване на споживання електроенергiï, не може працювати вiд iнших енергоносiïв.
Отже, за теорiею, як би на ринку юнували iншi товари-замiнники, тобто у нашому випадку iншi ефективш енергоносiï, на яких могли би працювати електричш прилади й устаткування, тодi б виникала зовам шша ситуацiя, як у плаш конку-ренцiï, так i щодо напрямiв розвитку як ринку в цшому, так i його суб'екпв. У даному випадку так! ефективш замшники на ринку електроенергiï ввдсутш. Тому ми можемо констатувати, що товарними межами ринку е тшьки один товар -електроенерпя, i, тим самим, визначаемо його перший параметр.
Другим параметром ринку електроенергп е його географiчнi (територiальнi) меж1. Для нашого ринку, завдяки розвиненiй системi мапстральних електромереж i ф!зичнш можливосп транспорту-вання товару (електроенергiï) на значш вiдстанi, географiчнi меж1 ринку розширюються до нацю-нальних i, навиъ, до мiжнародних меж. Виклю-ченням можуть бути ri випадки, коли невелик! генеруючи станцп напряму надають електро-енергш цшьовому споживачу i не шдключеш до МЕМ.
Кр!м того, якщо розглядати д!яльшсть обл-енерго, то послуги, що вони надають споживачам, з передач! i розпод!лу електроенергп в межах областей, мют Киева i Севастополя, мають регю-нальний географ!чний вим!р. Тобто географ!чш меж1 саме цих послуг i саме цього сектора ринку окреслеш регюном (мютом). У цих межах обленерго е монополютами, тому потребують посиле-ного контролю за 1'х д!яльшстю.
Трет!м параметром, що визначае релевантний ринок, е часов! його меж1. Цей параметр визначае час, на протяз! якого ситуашя на ринку стабшьна. Маеться на уваз! стан р!вноваги попиту та пропозицп, стабшьш цши, безперебшне постачан-ня товару, послуг, тощо. На жаль, у нашому випадку ми не можемо характеризувати ринок електроенергп як сталий. Про це свщчать част! тдвищення щн на електроенергш, перепади напруги у мережах, наявш аваршш ситуацп тощо, що не дае тдстав гарантувати значш (бшьше року) часов! меж1 цього ринку.
Важливють точного визначення релевантного товарного ринку обумовлена, у першу чергу, необхшшстю визначення точно!' стратеги та
заходiв щодо регулювання та реформування, як1 мають бути адекватш ситуацп, що склалася на ринку. Для цього пропонуеться оптимальний, з нашого погляду, метод секторного аналiзу ринку, який передбачае аналiз ринку з розбивкою по секторах - фазах вщгворювального циклу, що протжае на даному товарному ринку [1].
Практика показала, що без застосування такого методу секторного аналiзу неможливо з'ясувати (визначити) конкурентну ситуацiю на ринку електроенергп. Секторний аналiз будь-якого товарного ринку мае переваги перед шшими видами аналiзу (кон'юнктурний, маркетинговий, шституцюнальний та iн.) в тому, що вш дае бiльш точну i об'ективну оцiнку стану товарного ринку, у тому складi кожного його сектора - фази вщгворювального циклу.
Слш зазначити, що бiльшiсть сучасних аналь тик1в застосовують традицiйнi методи аналiзу, результатом яких е лише прогноз [2]. На ввдшну вш них, секторний аналiз не тшьки дае прогнозш оцiнки щодо подальших перспектив розвитку, а й е шструментом визначення (розробки) конкретних заходiв з регулювання процесiв розвитку ринку, з точним визначенням окремих секторiв i суб'ектiв ринку, до яких ш заходи мають бути застосоваш
Отже, нацiональний (за географiчними межами) ринок електроенергп може бути розподшений на вшповшш сектори. Перший сектор, що поеднуе рiзного типу i виду електростанцi! (АЕС, ГЕС, ТЕЦ, ТЕС, ВЕС, СЕС) - це виробничий сектор ринку, на якому виробляеться (генеруеться) електрична енергiя (табл. 1).
За останш 20 рок1в структурно ринок електроенергп майже не змшився, а незначнi коливання обсягiв виробництва на окремих стадiях кардинально, у цьому аспекп, ситуацiю на ринку не змiнюють.
Як видно з даних табл. 1, кожна з генеруючих станцiй, як самостшний господарюючий суб'ект ринку, за часткою вироблено! електрично! енергi! не займае домiнуючо! (монопольно!) позицi!, отже, у цьому секторi ринку рiвень конкуренцп за розрахунками iндексу концентрацi! (1нн) е допус-тимим.
Отже, зважаючи на те, що ва суб'екти генеруючого сектора е самостшними юридичними особами, що виробляють iдентичний товар, можна стверджувати, що мiж ними допустимi конкурент-нi вiдносини. Так, чотири АЕС, що мають кожна самостшний баланс i е платниками податшв, виробляють щорiчно, в середньому, 47-49% загального обсягу електроенергi!, а частка кожно! з них не перевищуе 15% загального обсягу ринку. В той же час, 28 теплових електростанцш (14 ТЕС i 14 ТЕЦ) займають у сумi приблизно таку ж част-ку ринку ^ як самостiйнi господарюючi суб'екти, кожна з них не дом^е на ринку.
Деяш тепловi електростанцп умовно об'еднанi за територiальним принципом i утворюють так1 об'еднання, як: Дшпроенерго, Донбасенерго, Схiденерго, Центренерго та Захшенерго, але при
цьому не втрачають власну господарську й юридичну самостшшсть. Загроза ïx юридичнiй самостiйностi та господарськш незалежностi може виникнути при ïx приватизаци, якщо вона буде проходити цiлiсними майновими комплексами у межах згаданих об'еднань i без належного контролю з боку Антимонопольного комитету Украïни.
У табл. 1 наведеш й iншi господарюючi суб'ек-ти ринку електроенергiï, у тому склащ пдро-електростанцiï (ГЕС), вiтровi електростанцiï (ВЕС) i сонячш електростанцiï (СЕС), але ïx част-ка у загальному обсязi ринку незначна i не впливае на конкурентну ситуацiю на ньому.
Таблиця 1. Розподiлення обсягiв виробництва суб'екпв на ринку електроенергiï
ЕнергокомпанИ Обсяги на ринку, Квт*год
2009 2010 2011
Днiпроенерго 12933.4 15659.2 17285.0
Криворiзька ТЕС 5105.9 6744.2 8299.3
Приднiпровська ТЕС 3502.8 3881.5 4076.7
Заж^зька ТЕС 4324.6 5033.4 4908.9
Донбасенерго 7884.2 8081.7 8777.9
Старобешшська ТЕС 5034.6 5275.3 5522.8
Слов'янська ТЕС 2849.6 2806.3 3255.1
Захiденерго 12793.8 11341.5 13956.6
Бурштинська ТЕС 7405.8 6137.8 8658.5
Добротвiрська ТЕС 1703.2 1457.6 1790.1
Ладижiнська ТЕС 3684.6 3746.0 3507.9
Центренерго 13541.7 14636.7 14795.2
Вуглепрська ТЕС 4035.0 4373.2 4258.3
Трипiльська ТЕС 4109.2 4346.4 4512.7
Змшвська ТЕС 5397.5 5917.0 6024.1
ТОВ "Схвденерго" 16043.3 18109.6 18894.7
Зу1вська ТЕС 5225.6 5888.3 6728.3
Луганська ТЕС 5636.6 6230.0 5509.8
Кураxiвська ТЕС 5180.9 5991.2 6656.5
ТЕС, усього 63196.5 67828.8 73709.6
АК "Кшвенерго" (ТЕЦ) 72.6 4745.9 5108.1
Донецькобленерго (ТЕЦ) 79.1 474.0 495.7
Днiпродзержинська ТЕЦ 104.2 87.3 88.8
Микола1вська ТЕЦ 90.9 93.7 94.7
Херсонська ТЕЦ 1045.0 117.4 118.8
Одеська ТЕЦ 452.3 106.4 95.4
Харювська ТЕЦ-5 186.5 1677.1 2087.0
Харкiвська ТЕЦ-2 9.4 440.6 501.0
Северодонецька ТЕЦ 25.4 295.2 227.3
Лгачанська ТЕЦ 3787.2 3.2
Зу1вська ТЕЦ 104.4 36.6 32.9
ВАТ "Полтаваобленерго" (ТЕЦ) 899.8 1069.0 1057.7
Калуська ТЕЦ 16.6 188.0 308.6
СГС "+" 153.4 90.0 88.2
ТОВ "Крим ТЕЦ" 77.9 723.1 760.5
ТЕЦ, усього 7864.0 10148.4 11065.5
ДАК "Укрпдроенерго" 11 274.5 12434.0 10303.2
- Днтровсъка ГЕС 3864.0 4247.8 3471.4
- Днтродзержинсъка ГЕС 1274.5 1407.6 1194.3
- Ктвсъка ГЕС 855.1 899.3 811.2
- Каховсъка ГЕС 1301.1 1637.5 1331.8
- Кременчуцъка ГЕС 882.8 1621.1 1417.3
- Катвсъка ГЕС 1480.3 1002.7 941.5
- Ктвсъка ГАЕС 150.3 153.3 143.4
- Дтстровсъка ГЕС 1016.5 1415.2 843.7
- Дтстровсъка ГАЕС 148.9 49.2 148.4
ВАТ Дшстровська ГАЕС 1028.6 69.0 68.2
Ладижшська ГЕС 0.4 33.8 26.6
Закарпаттяобленерго 64.3 153.5 115.1
Микола1вобленерго 28.7 15.4 12.4
Ташликська ГЕС 126.7 156.8 169.0
ЕнергокомпанИ Обсяги на ринку, Квт*год
Олександрiвська ГЕС 13.8 48.5 44.5
Сумиобленерго 194.0 2.7 4.5
Чертпвобленерго 36.0 0.7 0.8
Кiровоградобленерго 3.5 37.6 28.1
ГЕС, усього 11768.7 12952.5 10772.9
ЗАЕС 41271.1 41281.1 40667.2
ЮУАЕС 16657.9 17992.6 17571.8
РАЕС 12214.0 16840.7 17551.6
ХАЕС 12780.9 13036.7 14456.9
НАЕК "Енергоатом" 82924.0 89151.4 90247.6
Донузлавська ВЕС 1.3 3.3 6.4
Схдао-Кримська ВЕС 1.7 2.9 2.5
ВЕС, усього 3.1 6.2 8.9
НАК "ЕКУ", усього 64619.1 67645.2 70944.6
Мiненерговугiлля Украши 148850.4 161126.9 166033.1
Усього 165756.6 180087.5 185804.7
Аналiзуючи подальший рух товару на ринку, можна вiдмiтити, що цша на згенеровану на Bcix типах електростанцш електроенергiю регулюеться на оптовому ринку електроенергп шляхом И усереднення, що обумовлено дiею Закону Украши «Про електроенергетику». Усереднена оптова цша затверджуеться вiдповiдним державним органом (НКРЕ). Саме на цiй стадп i формуються негативнi передумови, що стримують розвиток генеруючи електростанцiй у попередньому секторi ринку. Усереднення оптово! цши електроенергп на оптовому ринку, при рiзнiй собiвартостi li виробництва на рiзних станцiях, лiквiдуе конкуренщю мiж ними i, вiдповiдно, защкавлешсть у впровадженнi заходiв для скорочення витрат, застосування нових технологiй.
Транспортування i розподiл електроенергп ввд-буваеться мапстральними електромережами, що належать держшдприемству НЕК «Укренерго». Пiсля транспортування мапстральними мережами високо! напруги до меж областей, розподшення електроенергп та постачання ii до концевого споживача низьковольтними мережами (0,4-110 кВт) виконують шдроздши обленерго. 1х дiяль-ностi присвячено немало дослiджень, але суттевих зрушень у бiк покращення поки що не спостерпаеться [8]. Висновки
Для визначення ефективних рiшень щодо регу-лювання ринку електроенергп необхiдно мати повне i вiрогiдне уявлення про нього, особливо, про стан конкуренцп на цьому ринку. 1накше регуляторш заходи призведуть до зворотного очшуваному результату. Так, наприклад, можна оспорити рекомендацш, що: «...цшове регулю-вання електроенергетики, державний орган регу-лювання повинен дотримуватись принципу едино1 цши з визначеними яшсними властивостями...» [3]. Цю, на наш погляд, сумшвну рекомендацiю автори обгрунтовують не менш сумшвним виснов-ком про те, що «.. .ця галузь... е природною моно-полiею» [3]. Це вказуе на те, що автори не вiрно визначають ринок i оцiнюють ситуацiю на ньому,
а, вщповщно, i секторну структуру ринку електрично! енергп, структуру суб'eктiв кожного сектору, 1х частину на релевантному ринку, рiвень концентраций наявнiсть бар'eрiв i стан конкурен-Ц11.
Проте, вщповщне уявлення можна отримати лише за результатами секторного аналiзу. Перш за все, в методолопчному плаш слiд звернути увагу на те, що тдходи до реформування у кожному секторi даного ринку мають враховувати саме стан цього сектору. Вщтак, якщо приватизацiя генеруючих ТЕС, у принцит, виправдана, то важливо врахувати, щоб не вiдбулася концентращя i зловживання з боку генеруючих станцш власним домiнуючим на ринку становищем так, як це сталося при приватизацп ТЕС, що входять до складу «Схщенерго», «Захщенерго» та шших станцiй, що призвело до концентрацп активiв у одного власника - «СКМ» шляхом прямого i непрямого придбання значно! частки акцш через пiдпорядкованi компанп. При цьому держава втратила контроль за генеращею електроенергп та цiновим регулюванням, що призвело до виникнення певних конфлшпв, на зразок конфлiкту мiж крупним споживачем - тдпри-емством феросплавiв та власником генеруючих станцш з приводу тльгових тарифiв.
Зрозумшо, що приватизацiя ТЕС передбачала залучення iнвестицiй у 1х модернiзацiю, але слщ враховувати можливiсть виникнення конфлшпв мiж приватизованими генеруючими станцiями i оптовим ринком при усередненнi тарифiв[6]. Що стосуеться магiстральних електромереж, що належать державнш корпорацп НЕК «Укренерго», то тут спостерпаеться природна монополiя, що регулюеться державою, ^ вiдповiдним чином, заходи щодо вдосконалення 11 дiяльностi та залучення швестицш не пов'язанi з приватизащею.
Крiм того, слiд зазначити, що саме тдпри-емства обленерго, яш знаходяться на останнiй ланцi ринку i безпосередньо контактують iз споживачами, виступають iнституцiйними репо-нальними монополiями у кожнiй областi. Деяк1
факти сввдчать про наявнiсть зловживань з !х блоку монопольним становищем у perioHi. Аналiз сввдчить про неефектившсть !х дiяльнoстi, особливо в частит модершзацп й оновлення фoндiв, цшово! пoлiтики тощо [8]. Причому, аналiз показав, що дiяльнiсть приватизованих обленерго не е кращою за дiяльнiсть державних, що вказуе на
помилковють постшно! приватизацп цих моно-польних утворень. Отже, тут слщ переглянути мeтoдoлoгiчнi пiдхoди не тшьки до приватизацп oстаннiх, а й до контролю та регулювання тих, що пройшли цю стадш.
Список лiтератури:
1. Лысюк В.М. Воспроизводственная функция товарных рынков [Текст] / Лысюк В. М. ; Нац. акад. наук Украины, Ин-т проблем рынка и экон.-экол. исслед. - Одесса : Ин-т проблем рынка и экон.-экол. исслед., 2011. - 224 с.
2. Ринки реального сектора eкoнoмiки Укра!ни : структурно-шституцюнальний аналiз [Текст] / [В.О. Точилш, Т.О. Осташко, О.О. Лапко та ш] ; за ред. : В.О. Точилш ; Нац. акад. наук Украши, 1н-т eкoнoмiки та прогнозування. - К. : 1н-т eкoнoмiки та прогнозування, 2009. -637 с.
3. Добровольський В.К. Економшо-математичне моделювання енергетичних систем /
B.К. Добровольський, О.В. Стогнш та ш. ; 1н-т загально! енергетики НАН Укра!ни. - Ки!в: Наукова думка, 2013. - 250 с.
4. Ажнакш С.Г. Антикpизoвi стратеги розвитку репонально! енергетики: мoнoгpафiя /
C.Г. Ажнак1н, Е.В. Оборша, Д.В. Волошин, К.Е. Шурда. - Одеса: Фешкс, 2010. - С. 186210.
5. Квач Я.П. Стратепя залучення iнвeстицiйних peсуpсiв для розвитку ринку електрично! енерги / Я.П. Квач, В.М. Лисюк, С.Г. Ажнакш // Зовшшня тopгiвля: eкoнoмiка, фшанси, право. - 2012. - № 5. - С. 89-94.
6. Кримов В.В. Принципи проведения конкурав приватизацп обленерго / В.В. Кримов // Енepгoбiзнeс. - 2012. - № 6. - С. 35-38.
7. Аналогична шформашя щодо Мониторингу виконання державно! програми енергозбереження в репонах Укpа!ни за результатами [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.necin.com.ua/elektrichni-sistemi-ta-mereji/energetika-ukrayini.
8. Динамша кpeдитopськo! забopгoванoстi енергопостачаючих кoмпанiй перед ОРЕ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrenergoexport.com/ru/aggregator
Надано до редакцп 02.05.2013
Лисюк Володимир Митрофанович / Volodymyr M. Lysyuk
vlisyuk@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Методологiя до^дження ринку електроенергп у контекстi обгрунтування концепцп i стратеги його реформування i розвитку [Електронний ресурс] /В.М. Лисюк //Економжа: реалН часу. Науковий журнал. — 2013. — № 2 (7). — С. 1621. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n2.html
