CC BY
1
СФЕРА ОБСЛУГОВУВАННЯ
УДК 338.48
https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.3.26
С. М. ЦВ1ЛИЙ
кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри туристичного, готельного та ресторанного 6i3Hecy Нащональний ушверситет «Запорiзька полггехшка» ORCID: 0000-0002-1720-6238
МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ОЦ1НЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СТИМУЛ1В У ПОСТКОНФЛ1КТНОМУ В1ДНОВЛЕНН1 1НДУСТР11 ТУРИЗМУ
В cmammi розроблено меmодологiчний nidxid до оцiнки iHHoea^mux стимулiв тдустрп туризму в nepiodi постконфлЫтного вiднoвлeння, яК в npаксeoлoгiчнiй nлoщинi розвитку тдприемств дозволяють моделювати кoнфiгуpацiю Их eфeктивнoстi дiяльнoстi в регюнах за системою координат життевого циклу тновацшного потенщалу та прогнозувати стади приросту доходу вiд реал1зацИ туристичного бренда. Визначено, що важ-ливий перюд постконфлжтного вiднoвлeння iндустpii туризму спрямований на вiдбудoву зруйнованих вшною територш та eкoнoмiчних зв'язюв, вт активiзуе початок вiднoвлювальних захoдiв iз сталим переходом у прак-сeoлoгiчну площину розвитку туристичних niдnpиемств. Побудовано матрицю суб'ектiв постконфлЫтного вiд-новлення iндустpii туризму, яю розмежовано на чотири групи. Розроблено модель профтю життевого циклу iннoвацiйнoгo noтeнцiалу туристичного тдприемства за фазами та стадiями piвня iнтeнсифiкацii ресурав щодо просування тновацшного туристичного бренду. Запропоновано мультиатрибутивну модель критичного оцтювання туристичного бренду за структурою eлeмeнтiв. Доведено, при iдeнтифiкацii стади життевого циклу iннoвацiйнoгo потен^алу туристичних niдnpиемств aniд вiдмoвитися вiд звичайно використовуваних координат «час - дoхiд» i перейти до визначення стади життевого циклу на oснoвi iндикатopiв реалгзацИ туристичного бренда за умови змти iннoвацiйних перетворень. Проведено економетричне прогнозування залеж-нoстi потенцшного доходу вiд реал1зацИ туристичного бренду крати й факторними тдикаторами iннoвацiйних перетворень в тдустри туризму. Зроблено висновок, що тновацтний потен^ал е головною умовою кнування iннoвацiйнo opiентoванoi туристично'1' системи peгioнiв крати й е базовою передумовою створення i комерща-лгзаци iннoвацiйнoгo туристичного продукту, який на фот впливу дестабШзуючих постконфлктних фактopiв економжи мае стати значним поштовхом до вибору та впровадження тновацт в тдустри туризму.
Ключовi слова: iннoвацiйнi стимули, noтeнцiал, iндустpiя туризму, бренд, дoхiд, вiднoвлeння.
S. М. TSVILIY
Candidate of Economics, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Tourism, Hotel and Restaurant Business National University "Zaporizhzhia Polytechnic" ORCID: 0000-0002-1720-6238
METHODOLOGICAL APPROACH TO ASSESSING INNOVATIVE INCENTIVES IN THE POST-CONFLICT RECOVERY OF THE TOURISM INDUSTRY
The article develops a methodological approach to the evaluation of innovative incentives of the tourism industry in the period ofpost-conflict recovery, which, in the praxeological plane of the development of enterprises, allows modeling the configuration of their operational efficiency in the regions according to the coordinate system of the life cycle of innovative potential andforecasting the stages of income growth from the realization of a tourist brand. It was determined that the important period of the post-conflict recovery of the tourism industry is aimed at rebuilding territories and economic ties destroyed by hostilities, it activates the beginning of recovery measures with a constant transition to the praxeological plane of the development of tourist enterprises. A matrix of subjects ofpost-conflict recovery of the tourism industry was built, which were divided into four groups. A model of the profile of the life cycle of the innovative potential of a tourist enterprise according to the phases and stages of the level of resource intensification regarding the promotion of an innovative tourist brand has been developed. A multi-attribute model of critical evaluation of a tourist brand based on the structure of elements is proposed. It is proven that when identifying the stage of the life cycle of the innovative potential of tourism enterprises, the commonly used coordinates "time - income" should be abandoned and the stage of the life cycle should be determined based on indicators of the realization of the tourist brand, subject to changes in innovative transformations. An econometric forecasting of the dependence of potential income on the implementation of the country's tourist brand and factor indicators of innovative transformations in the tourism industry was carried out. It was concluded that innovative potential is the main condition for the existence of an innovatively oriented tourist system
of the country's regions and is a basic prerequisite for the creation and commercialization of an innovative tourist product, which should become a significant impetus for the selection and implementation of innovations in the tourism industry. Key words: innovation incentives, potential, tourism industry, brand, revenue, recovery.
Постановка проблеми
Мiжнародний тероризм, нелегальна мТгращя, зростання захворюваносл на сощально небезпечш хвороби, загальне попршення еколопчно! ситуацп, не дивлячись на штенсифтацш туристичних потоков, призводять до суттевого зростання !х негативного впливу на iндустрiю туризму, яка мае рiзний ступiнь прояву в просторовiй економiчнiй системi. Виникнення военного конфлiкту в новiтнiй юторп засвТдчуе неможливiсть повного швид-кого його врегулювання, незважаючи на суттевий прогрес у вирiшеннi гострих сустльних проблем. Сьогоднi змiнився порядок ведення военних операцiй, який нерозривно пов'язаний iз заходами економiчного, шформа-цшного, соцiального та полiтичного впливу. Це вимагае нових пiдходiв до розробки в перiод постконфлiктного вТдновлення шновацшних стимулiв шдустри туризму, яка в ХХ1 ст. здобула значного розвитку й стала масовим соцiально-економiчним явищем глобального масштабу.
Подолання насладив военного конфлiкту в Украíнi е прюритетним завданням державно! полiтики вiдродження Тндустрп туризму, успiшнiсть яко! залежить вщ здатностi держави мобiлiзувати достатнiй обсяг туристичного потенцiалу, забезпечити оптимальний перерозподш та використання природних, економiчних та сощально-куль-турних ресурсiв в просторовш туристичнiй дестинацп. Проте, в Укра!ш через нестабiльну вiйськово-полiтичну ситуацш, ускладнилась дiя чинник1в щодо швидкого розширення соцiально-економiчних, культурних зв'язкiв та поширення туристично! активностi м1ж кра!нами свггу.
Процес iнновацiйного розвитку шдустри туризму е тривалим i охоплюе новгтш види туристично! дiяльностi та регюнальний аспект. З одного боку, розвиток нацюнально! економiки спираеться на просторовий, ресурсний, виробничий i споживчий потенщали туристичних дестинацiй, а з шшого - за сприятливих регуляторних умов та адекватних важелiв державно! политики саме туристичнi дестинацi! спроможнi внести суттевий внесок у наро-щування та модернiзацiю просторово! економiки, швелюючи загрози i виклики функцiонування сфер Тндустрп туризму в перiодi постконфлжтного вТдродження.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй Вагомий внесок у дослщження впливу вшськових конфлжпв на державу та !! постконфлiктне вiдновлення зроблено в працях: К. Адама, Т. Авдсона, П. Бiлона, А. Геда, В. Дейвка, Ч. Койна, П. Коллiера, П. Кольера, С. Муршеда, М. Седербома, А. Хеффлера, О. Шевченка. Про реалiзацiю гарантiй державно! безпеки в онтоло-пчнш складовш туристично! Тндустрп в перiод постконфлжгао! реконструкцi! йдеться в працях таких науковщв, як: Р. Ареск1, Дж. Бартлетт, О. Бейдик, Д. Бенавдес, О. Довбенко, В. Свдокимов, Д. Пютровсш, А. Полчанов, Р. Шериф. Теоретико-методолопчш й практичнi аспекти розвитку шновацшного стимулювання туристичних пТдприемств розглядалися в працях таких вчених, як: М. Бойко, К. Вiетце, В. ДмитрТв, В. Друкер, I. 1ртищева, А. Землянкiн, I. Пiдоричева, А. Лiманський, В. Ляшенко, А. Мазараш, Г. Омельчак, Я. Ружковський, В. Садков, Т. Ткаченко, Г. Тршленберг, К. Фрiман, А. Фрейтаг, О. Цимбал, В. Яровий, А. Ясшський. Це говорить про значний науковий штерес до розв'язання проблеми.
Формулювання мети дослiдження Мета - розробка методолопчного тдходу до оцiнювання шновацшних стимулТв Тндустрп туризму в перь одТ постконфлжгаого вiдновлення, як1 в праксеолопчнш площиш розвитку пiдприемств дозволяють моделю-вати конфцурацш !х ефективносл д1яльносп в репонах за системою координат життевого циклу шновацшного потенщалу та прогнозувати стадп приросту доходу втд реалТзаци туристичного бренда.
Викладення основного матерiалу Перюд постконфлжгаого вщновлення шдустри туризму спрямований на вщбудову зруйнованих бойовими дТями територш та економТчних зв'язк1в. Цей перюд активТзуе початок вТдновлювальних заходТв [15], Тз переходом у праксеолопчну площину розвитку туристичних шдприемств. З економТчно! позици, постконфл1ктне вТдновлення Тндустри туризму кра!ни, як комплексний, цшсний, багатостороннш процес одночасного покращення вшськових (вщновлення законносп прав на природш та культурш ресурси туристичних дестинацш), полпичних (управлшня територТею), економТчних (вТдновлення i розвиток туристично! системи) та сощальних умов (розподш допомоги постраждалим, вТдновлення зруйновано! туристично! шфраструктури, сощального захисту), формуе конфцуращю шновацшного потенщалу туристичних щдприемств та стимулюе приватний туристичний бТзнес до забезпечення макроекономТчно! стабшьносп держави. ВТдновлення Тндустри туризму визначаеться масштабнютю втрат, рТвнем фшансово-швестицшного потенщалу держави та !! донорТв, важелями регулювання шновацшного потенщалу [8].
Побудовано матрицю суб'екпв постконфл1ктного вщновлення шдустри туризму, як розмежовано на чотири групи: перша група включае м1жнародш та урядовТ оргашзацп шших кра!н, яким характерш високий рТвень впливу та нижча вщносно шших защкавлешсть в усшшносл шновацшних проекпв (рис. 1). НеобхТдним для ще! групи е розкриття важливосп урегулювання ситуацп з метою тдвищення !х защкавленостц друга група
(основна), включае органи державного управлшня, мунщипалиети та великий бiзнес, необхвдною е координацiя дш з iншими суб'ектами для максимально! гармошзаци iнтересiв бiльш зацiкавлених сторш; третя група включае середнiй та малий бiзнес, iнститути громадянського суспшьства для постiйного iнформування про стан справ для збереження зацiкавленостi, в окремих випадках, надання можливостей посилення впливу; четверта група - противники постконфлжгаого вiдновлення (держава-агресор, радикальш полiтичнi рухи, злочиннi угрупування, що мають суттевий iнтерес вiд конфлжту) [15].
Параметри Вплив
матрищ Високий Низький
о р т Я Високий Друга група: - органи державно! влади та мюцевого самоврядування; - велию бiзнес-структури Третя група: - середнш та малий бiзнес; - шститути громадянського суспiльства
Низький Перша група: - мiжнароднi оргашзаци; - урядовi оргашзаци iноземних кра'н Четверта група: - держава-агресор; - радикальш полтчш рухи, злочинш угруповвання
Рис. 1. Матриця суб'екив постконфлiктного вiдновлення шдустри туризму держави
Джерело: удосконалено автором за даними [6; 8; 15]
З позици М. Фшера, можна видiлити наступш етапи ввдновлення iндустрi! туризму, а саме: посткризова ситу-ацiя (тобто до повного урегулювання конфлiкту), ситуащя пiсля врегулювання та стадiя довгострокового ввднов-лення, на кожному з яких змiнюеться прiоритетнiсть та масштабшсть заходiв [8].
Рис. 2. Модель профилю життевого циклу iнновацiйного потенщалу туристичного п1дприемства за фазами та стадiями р1вмя штенсифшацп ресурсiв щодо просування шновацшного туристичного бренду
Джерело: побудовано автором
Постконфл^не вщновлення також е каталiзатором зростання iнновацiйних стимулiв щдустри туризму, особливо шдприемницько1 iнiцiативи серед колишнiх вiйськових, жшок, у вiдбудовi туристичних дестинацiй. Рiзний рiвень iнтересу та впливу постконфлжгаого перiоду на ввдновлення щдустри туризму в кра1ш обумовлений необ-хвдтстю моделювати конфiгурацiю руху туристичних потоков в системi координат життевого циклу шновацш-ного потенцiалу, який дозволяе прогнозувати стади приросту доходу вщ реалiзацil туристичного бренда, шляхом формування, накопичення та дифузи рiвня штенсифшаци та ввдтворення ресурсiв при переходi до iнновацiйного стану розвитку (рис. 2).
З позицш уявлення туристичного бренду як сукупносп споживчих характеристик, вш може бути визначений як мультиатрибутивний продукт, що описуе його у виглядi мультиатрибутивно! моделi (табл. 1).
Таблиця 1
Мультиатрибутивна модель оцшювання туристичного бренду за структурою елемен™
Об'сктивт властивоси — описують реальн1сть Атрибутивн1 характеристики Оцiнка характеристик Споживча щнтсть
Вагомкть (пр1оритет) Наявтсть (сприйняття) Частки корисност1 Сукупна корисн1сть
ВН... Х1 Р1 Н1 и1 и
Б2ь.. Х2 Р2 Н2 и2
Бп... Хп Рп Нп ип
Джерело: побудовано автором
З методичное' точки зору, вагомють туристичного бренду для споживача за його специфiчнiстю та характеристиками позитивно сприймаються при оцiнюваннi привабливостi продукту. При цьому, споживач свiдомо чи несвщомо оцiнюе кожну ключову характеристику туристичного бренду за функщею корисносп, яка визначае рiвень очiкуваного задоволення вiд споживання продукту i його конкретних атрибупв [13]. При присвоенш рiвня корисностi кожнiй характеристицi туристичного бренду, споживач ототожнюе рiвень задоволення (корисносп) iз рiвнем наявностi в продукп певно1 характеристики. Кориснiсть е суб'ективною величиною, а отже, кожен споживач робить свою оцшку рiзноманiтних туристичних брендiв по-рiзному.
Оцшювання вагомосп характеристик туристичного бренду здшснюеться за шкалою вiдносин, наявнiсть характеристик - за штервальною шкалою. Результативна (штегральна модель) формуеться з складових корис-ностi та загально1 його корисносп. Поеднуючи елементи моделi у рiзних комбiнацiях можна отримати вимiр споживчо1 привабливостi туристичного бренду з позици конкретного споживача, тобто оцшити кориснiсть, яку приписуе туристичному продукту конкретний турист [13]. При цьому, значения й цшнють атрибутивно1 характеристики для окремо1 людини визначаеться поеднанням двох основних факторiв, яш й формують базис оцшочно1 системи: вагомють (прiоритет) характеристики й сприйняття И наявностi. Суб'ективна оцiнка цшносп окремих атрибутивних характеристик продукту рiзними споживачами характеризуе сукупну кориснiсть ще1 атрибутивно1 характеристики - визначаеться як добуток сприйняття присутностi i важливосл (прiоритету) характеристик за формулою (1) [1; 2; 5]:
и л = Р х Нр,
(1)
де, ил - iндивiдуальна кориснiсть характеристики i з точки зору/- особи; р - оцiнка прюритету характеристики i для особи/; Н^ - оцiнка сприйняття у туристичному брендi характеристики i особою/.
Сукупна кориснiсть туристичного бренду з точки зору окремого туриста ощнюеться як сума корисностей, яш вш приписуе характеристикам продукту (товару) (формула (2)) [1; 2; 5]:
и}у = рп х Нп + р 2 х Н 2 +,,,+ р X Н, =2 Р х Н,
I=1
(2)
де, и]у - сукупна корисшсть туристичного продукту з точки зору iндивiда/; Р'п - оцiнка вагомостi (прюри-тету) характеристики i для особи/; Нп - ощнюваний особою/ рiвень наявностi характеристики i у туристичному продуктi, балiв; у - шльшсть визначальних атрибутивних характеристик у туристичному продукп.
Грунтуючись на гшотез^ що атрибутивнi характеристики туристичного бренду е самостшними та жорстко не пов'язаними, можна сформувати штегративну модель його корисностi (формула (3)) [1; 2; 5].
и..
SFJv =-.-, (3)
* SOj¡ ' ' '
де, SFJy - iнтегрований показник корисностi або рiвень задоволеностi j- споживача у-м числом характеристик туристичного бренду; SOJl - сума оцiнок вагомостi характеристик туристичного продукту для iндивiда/ визначаеться за формулою (4) [1; 2; 5].
SOJ¡= р + р2 +... + Ру = , (4)
I=1
Отже, сума корисностей, тобто добутшв вагомост! на оцшочний р1вень наявносп характеристики, у-го числа атрибутивних характеристик туристичного бренду слщ вщнести до суми р!вшв вагомост! у-го числа характеристик туристичного бренду. Використання такого методичного шдходу до ощнки туристичного бренду дозволяе визначити середш показники сукупно! корисносл вах характеристик туристичного бренду (SFaver). Цей критерш дозволяе з точки зору споживача ощнити привабливють туристичного бренду в держав! та в туристичних дести-нащях окремого репону за складовими: загальний стан туристичного обслуговування; яшсть засоб1в розмщення; харчування; екскурсшного обслуговування, розваг та шших додаткових послуг.
Ощнка складових туристичного бренду дозволяе приймати ршення щодо покращення тих чи шших характеристик репонального туристичного бренду (формула (5)) [1; 2; 5]:
У
^ае = 2 ^ауег, , (5)
1=1
На в1дм1ну ввд вихвдних суб'ективних ощнок з точки зору окремих споживач1в, таку ощнку можна вва-жати об'ективною, оскшьки вона грунтуеться на середньозважених !ндикаторах, уможливлюючи так привести суб'ективш ощнки споживач1в до прийнятного для анал1зу об'ективного вигляду. Вищенаведеш шдикатори сту-пеня задоволеносп туристичним брендом в туристичних дестинац^ях окремого репону сввдчить про б1льш високу ймов1ршсть його вибору ктентом та зростання туристичного потоку в держава
При цьому, розподш шновацшних стимул1в туристичного шдприемства щодо впровадження туристичного бренду на певнш стада життевого циклу шновацшного потенщалу не може бути довшьним, адже одна його стадия мае яшсш ввдмшносп ввд шшо! за рахунок р1зних регуляторних мехашзм1в розвитку шдустри туризму [3; 13]. В свою чергу, це означае, що при вдентифшащ! стада життевого циклу шновацшного потенщалу туристичних щдприемств слад ввд-мовитися ввд звичайно використовуваних координат «час - дохвд» 1 перейти до визначення стади життевого циклу на основ! шдикатор1в реал1зацИ туристичного бренда за умови змши шновацшних перетворень, яю характеризують акумульований ресурсний портфель потенщалу для вщгворення шдустри туризму в кра!ш та регюнах.
Зпдно запропоновано! мультиатрибутивно! модел1 туристичного бренду, профшь життевого циклу шновацшного потенщалу слад формувати в систем! координат по горизонтал1 - фази розвитку (старт, прискорення, рекорд, змша); по вертикал! - прир1ст доходу ввд реал1зацп 1нновац1йного туристичного бренда, який може виражатися через р1зноман1тн! економ1чн1 !ндикатори: прир1ст доходу ввд реал1зац1!, прирют прибутку в1д реал1зац1!, збшь-шення частки ринку тощо [12].
На стади формування (фаза старту) стратепчними пр1оритетами е: початкове освоення р1вня штенсифша-ц1! ресурс1в на просування 1нновац1йного туристичного бренду щодо отримання у подальшому 1нновац1йних результат1в. При цьому прир1ст доходу в1д реал1зацп 1нновац1йного туристичного бренда е мшмальним. На стади накопичення (фаза прискорення) стратепчш пр1оритети - розширення складових та штенсивносп використанн1 ресурс1в на просування шновацшного туристичного бренду, що забезпечуе значний прир1ст доходу ввд реал1за-ц1! [3]. На стади дифузи р1вня 1нтенсиф1кац!!' ресурс1в на просування шновацшного туристичного бренду (фаза рекорду) забезпечуються максимальш !ндикатори приросту доходу в1д реал!заци, стратег1чним прюритетом якого е !нтенсивна генерац1я шновацшного потенщалу. На стади ввдтворення р1вня 1нтенсиф1кац1!' ресурс1в на просування шновацшного туристичного бренду (фаза шновацшних змш), в1дбуваеться процес зм1ни проф1лю генерац1! 1нновац1йного потенц1алу з урахуванням нових детерм1нант1в (комб1нац1! ресурсних та нересурсних складових за новими вимогами ринку) з метою формування нового шновацшного туристичного бренда [12].
Регулювання шновацшних стимул1в !ндустри туризму пов'язане з насиченим, високодинам1чним характером життевого циклу шновацшного потенщалу туристичних пвдприемств, що вимагае визначення параметр1в розвитку галуз1, як драйверу нових можливостей щодо прискореного туристичних потошв в рег1онах 1 держав1, сприяння до покращення туристично! !нфраструктури та ввдповщних яшсно-щнових характеристик туристичних послуг, якосп життя, гармон1йн1й консол1дац1! суспшьства, популяризац1! туристичних бренд1в Укра!ни у свт [13]. Параметри регулювання шновацшних стимул1в 1ндустр1! туризму в перюд1 постконфл1ктного в1дновлення формуються п1д впливом фактор1в, як1 на засадах економетр1чно! модел1 дозволяють прогнозувати умови збшь-шення доходу в1д реал1зац1! туристичного бренду в Укра!ш шляхом виокремлення ряду кшьшсних 1ндикатор1в, як1 прискорюють життевий цикл 1нновац1йного потенц1алу туристичних пвдприемств, генеруючи сукупн1сть ресурс1в для штенсифжаци розвитку 1ндустр1! туризму. Так, в табл. 2 надаш факторш !ндикатори, яш впливають на обсяги реал1заци туристичного бренду (у) з ввдповщними позначеннями х, на основ! яких встановлюються вза-емозалежност!, що ввдповщають умовам закону нормального розподшу. З економ!чно! модел1 виключено 2022 р. у зв'язку !з военним станом та вшськовим конфл1ктом Укра!ни з рос!ею, як терористично налаштованою кра!ною-агресором [7].
Таблиця 2
Biixi.ini даш для прогнозування залежностi доходу в1д реатзаци туристичного бренду в УкраТш
та факторних 1мдика'1ор1в (хi)
Роки Дох1д ввд рса.мзацм 1нновац1йного туристичного бренду (без ПДВ, акцизного збору, iiiiiiiix платеж1в), млн. EUR (у) Загальний обсяг витрат на шновацтт розробки туристичного бренду, млн. EUR (Xl) Кшьюсть суб'сктв туристичноК даяльност1, що впроваджують тновацшний туристичний бренд, од. (X2) Юльюсть обслуго-вуючих щдприсмств щдустри туризму, од. (Хз) Юльюсть туристичних тдприемств, що мають веб-сайт та функцюнують в 1нтернет-мереж1, од. (х,)
2019 3957,03 1079,9 35841 1551069 14525
2020 4002,31 1196,3 35962 1599821 14566
2021 4162,35 1638,5 36654 1705623 14754
2023 4233,71 1754.6 36841 1786542 14895
2024 4797,73 2039,5 36663 1814827 15296
2025 11522,52 2357,8 37462 2250107 15462
2026 18502,97 2469,8 38825 2403987 15608
Верхня межа закону нормального розподшу 22977,6 3163,99 39702,84 2781173,02 16233,56
Нижня межа закону нормального розподшу 835,13 360,70 34082,31 965105,84 13796,73
Джерело: розраховано автором за даними [7; 9; 10; 11]
Проведено перевiрку вщповвдносп вихвдних прогнозованих даних нормальному закону розподшу, використо-вуючи метод анал1зу величини асиметрп | А | та ексцесу | Е |. Вважаеться, що данi не заперечують нормальному розподiленню, якщо виконуеться нерiвнiсть (формула (6)), [11; 48]:
Асиметрш [4; 14]:
A =
A =
\A\ < Gaa; |E\ < 5a£
Z (у - У)3.
1
Z (у - y)2
■y/n(n -1)
Z(xi -x)3
1
Z(x--x)2
n - 2
^¡n(n -1) n - 2
Стандартна похибка асиметрп [11; 48]:
6n(n -1)
Ексцес [4; 14]:
E = П-1 ^ (n - 1)(n - 3)
(n - 2)(n + 1)(n + 3) (n +1)
гц - G
J
+ 6
Стандартна похибка ексцесу [4; 14]:
24n(n -1)2
(n - 3)(n - 2)(n + 3)(n + 5)
(6)
(7)
(8)
(9)
(10)
(11)
Зпдно методики кореляцiйно-регресiйного аиалiзу, на базi побудованих кореляцiйних полiв (рис. 3-6) зро-блено висновок, що тюнота зв'язку подтвердилась м1ж результативним показником (у) й загальним обсягом витрат на шновацшш розробки туристичного бренду (х1), к1льк1стю суб'ектiв туристично1 дшльносп, що впроваджу-ють iнновацiйний туристичний бренд (х2), к1льк1стю обслугованих тдприемств iндустрil туризму (х3), кiлькiстю туристичних шдприемств, що мають веб-сайт та функцюнують в мереж1 1нтернет (х4). Даний висновок тд-тверджуеться ввдповщними коефiцiентами детермшаци Я2, яш прямують до 1 (для предикторiв х1, х2, коефщь енти детермшаци дорiвнюють Я2 = 0,53 та Я2 = 0,86 ввдповщно; для предикторiв хз, х4, значения Я2 = 0,95 та Я2 = 0,91, вщповвдно).
n
n
n
n
° л =
=
я
я
м
Ч я о
а
.15 в
3 'й о
я
о &
»о
о -
о Я Г Я н ^ h
Я &
^ ! н 1
СО
и
и м Я m
i i ■s !
! 1 »О н
« «я
JOOOO.OO
15000.00
10000,00
5000,00
о,оо
у ЮЗЗ.^е0™51* К.* = 0.53^
500
lOOO
I 500
2000
ОО
Загальний обсяг витрат на шновацшт розробки туристичного бренду, млн. EUR
Рис. 3. EK0H0MeTpi4He прогнозування залежност доходу вiд реа. шацм туристичного бренду в УкраТш
та загального обсягу витрат на шновацшш розробки
Джерело: розраховано автором
Кшьюсть суб'екпв туристично1 дiяльностi, що впроваджують шновацшний
туристичний бренд, од
Рис. 4. Економетрiчне прогнозування залежност доходу вiд реагазацп iнновацiйного туристичного бренду в УкраТш та кшькосп суб'eктiв туристичноТ дiяльностi, що його впроваджують
Джерело: розраховано автором
Кшьюсть обслуговуючих пiдприeмств шдустри' туризму, од.
Рис. 5. Економетрiчне прогнозування залежност доходу вiд реалiзащТ iнновацiйного туристичного бренду та кшькост обслуговуючих пiдприeмств шдустри туризмув УкраТш
Джерело: розраховано автором
Кшьккть туристичних шдприемств, що мають веб-сайт та функцюнують у
мережi 1нтернет, од.
Рис. 6. Економетрiчне прогнозування залежност доходу вiд реалiзацiТ шновацшного туристичного бренду в УкраТш та кшькост туристичних шдприемств, що мають веб-сайт та функцюнують у мережi 1нтернет
Джерело: розраховано автором
Взагал^ прогнозш шновацшш iндикатори розвитку щдустри туризму в Укра1ш, як економiчноl системи мають прямий вплив на ввдтворення та розвиток туристичного бренду в кра!ш. Це сввдчить про високий рiвень шно-вацiйностi туристичних пвдприемств та сфер 1х обслуговування. 1нновацп потрiбно розглядати не як самоцiль, а як шструмент стимулювання до зростання доходу й прибутку, активiзацil шновацшного потенцiалу з метою забезпечення сприятливих умов шдвищення конкурентоспроможностi, що матиме позитивний вплив на сощ-ально-економiчнi iндикатори розвитку туристично! системи мгж регiонами краши. Для туристичних шдприемств шновацп сприятимуть отриманню додаткових конкурентних переваг, зростанню рентабельностi, створенню !х позитивного iнновацiйного iмiджу, що, у свою чергу, сприятиме пiдвищенню !х ринково1 вартостi та залученню додаткових швестицш [12].
Висновки
Таким чином, трансформацп в iнновацiйному процесi в постконфлжгному вiдновленнi iндустрi! туризму Украши мають стати поштовхом як до радикальних змiн у iнновацiйнiй дгяльносп туристичних шдприемств, iнновацiйний потенцiал яких спроможний забезпечити очiкуваний потенцiйний ефект вiд реатзацп туристичних брендiв в регюнах та пiдвищити економiчну стабшьшсть кра1ни. Враховуючи це, вважаемо, що шновацшний потенцiал е головною умовою юнування iнновацiйно орiентованоí туристично1 системи регюшв краши й е базо-вою передумовою створення i комерцiалiзацil iнновацiйного туристичного продукту, який на фош впливу дес-табiлiзуючих постконфлжтних факторiв економiки мае стати значним поштовхом до вибору та впровадження шновацш в iндустрil туризму. Це обумовлено комплексною, виваженою, гнучкою, оперативною та системною оцшкою ефекту ввд iнтенсивного використання ресурсiв iнновацiйного потенщалу (фiнансових, виробничих, науково-дослiдницьких, маркетингових тощо), який формуе рiзнi за природою та значенням рiвнi iнновацiйно! привабливосп суб'ектiв iндустрi! туризму та безпеку розвитку у випадку дифузп шновацш; мае шклюзивний характер ефекту шновацшно1 дiяльностi.
Проте, непередбаченi умови активносп суб'ектiв шдустри туризму в перiодi постконфлiктного ввдновлення, нажаль, характеризуються високим ступенем невизначеностi та динамiчностi. Це зумовлюе необхiднiсть пошуку нових, вщповвдних до сучасним реалiй методологiчних та практичних пiдходiв щодо забезпечення !х ефектив-ного довгострокового розвитку. Одним з найпоширешших поглядiв на зазначений напрям е визначення найбiльш впливових чиннишв формування iнновацiйноl компетентностi туристичних шдприемств. 1нновацшна компе-тентнiсть, на нашу думку, мае базуватись на прикладi европейського шновацшного простору, який в тривалому циктчному перiодi постконфлжгаого вiдновлення спромiгся розширити меж1 конкурентоспроможносп рiзних суб'ектiв iндустрil туризму за рахунок забезпечення iнновацiйноl орiентованостi. Ввдповщно, для Украíни осно-вним напрямом iнновацiйного стимулювання iндустрií туризму в постконфлжгаому перiодi, мае стати розробка ефективно1 iнновацiйно-iнвестицiйноí стратегií, зорiентованоl на регулювання й розвиток туристично! системи регюшв, на забезпечення потреб туриспв в чай й в простор^ на формування стратепчних альтернатив щодо розробки лопстичних потоков i транскордонного спiвробiтництва. Саме у цш площинi мають вiдбуватися подальшi науковi досл1дження.
Список використано1 л1тератури
1. Биркович В. Модернiзацiя туристично-рекреацiйного потенщалу регюшв Украши. Статистика Украти. 2014. № 3. С. 32-34.
2. Чершкова В.1. Особливосп iнновацiй у туризма Вiсник Д1ТБ. 2012. № 16. С. 89-94. URL: http://tourlib.net/ statti_ukr/chernikova.htm.
3. Чернега О.Б., Лохман Н.В. Модель життевого циклу шновацшного потренщалу туристичного п1дприемства. Проблеми системного тдходу в економщ. 2019. № 2(70). С. 27-31.
4. Чернобай Л.1., Дума O.I. Бiзнес-процеси пвдприемства: класифжащя та структурно-iерархiчна модель. Еко-номiчний анал1з. 2015. № 22(2). С. 171-182.
5. Головчан A. Теоретико-методолопчш пiдходи до визначення сутносп туристичних дестинацiй та управ-лшня ними. Торгiвля i ринок Украти. 2009. № 27. С. 160.
6. Полчанов А.Ю. Формування мехашзму постконфл1ктного в1дновлення нацiональноl економiки. Вiсник Одеського нацюнального ymiверситету iм. I.I. Мечникова. 2017. № 6(59). С. 65-70.
7. Садков В.Г. Ощнка рiвня шновацшносп економiки та ключовi напрямки формування цiлiсноl багаторiвне-во! нацiональноí iнновацiйноl системи. 1нновацшна економiка. 2006. № 1. С. 49-53.
8. Шевченко О.В. Заходи та шструменти вщбудови господарства постконфлжтних територш та протидiя появi нових депресивних територiй. Нацiональний iнститут стратепчних дослщжень. 2017. URL: http://www.niss.gov. ua/content/articles/files/vidbudova-914af.pdf
9. The Travel & Tourism Competitiveness. 2021. URL: https://www.weforum.org/reports/travel-and-tourism-development-index-2021/.
10. Туристичний портал Украíни. 2022. URL: http://www.stejka.com/ukr.
11. Global Tourism Trends. Tourism Market Data and Forecasts to 2026. 2022. URL: https://www.reportlinker.com/ clp/6226.
12. Trusova N.V., Krasnodied T.L., Demko V. S., Zakharchenko O.H., Morozova O.S., Katsemir Ya.V. Guarantee of safe innovative development of the tourist industry of Ukraine. GeoJournal of Tourism and Geosites. 2022. № 41(2). P. 422-432.
13. Trusova N., Tsviliy S., Mykhailyk D., Ogloblina V, Marusei T. Innovative incentives of the tourism industry in the period of post-conflict reconstruction of Ukraine. Review of Economics and Finance. 2023. № 21. P. 1237-1248. DOI: https://doi.org/10.55365/1923.x2022.20.136 URL : https://refpress.org/ref-vol20-a136/
14. Васильева Т.А. 1нновацшна складова в CTpyKTypi MaKpoeKOHOMi4Hm iHAmaropiB eK0H0Mi4H0r0 розвитку. Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ, 2010.
15. £вдокимов В., Полчанов А. Вплив вшськових конфлжпв на нaцiонaльнi eKOHOMiKH краш постсощалютич-ного простору. Бiзнес-iнформ. 2017. № 4. С. 48-54.
References
1. Byrkovych, V. (2014). Modernization of tourist and recreational potential of Ukrainian regions. Statistics of Ukraine, 3, 32-34.
2. Chernikova, V.I. (2012). Features of innovations in tourism. Herald of DITB, 16, 89-94. URL: http://tourlib.net/ statti_ukr/chernikova.htm
3. Cherneha, O.B., Lokhman, N.V. (2019). Model of the life cycle of the innovative potential of a tourist enterprise. Problems of the systemic approach in economics, 2(70), 27-31.
4. Chornobai, L.I., Duma, O.I. (2015). Business processes of the enterprise: classification and structural-hierarchical model. Economic analysis, 22(2), 171-182.
5. Golovchan, A. (2009). Theoretical and methodological approaches to the definition and management of tourist destinations. Trade and Market of Ukraine, 27, 160.
6. Polchanov, A.Yu. (2017). Formation of the mechanism of post-conflict recovery of the national economy. Bulletin of the I.I. Mechnikova Odesa National University, 22, 6(59), 65-70.
7. Sadkov, V.H. (2006). Assessment of the level of innovativeness of the economy and key directions for the formation of an integral multi-level national innovation system. Innovation economy, 1, 49-53.
8. Shevchenko, O.V (2017). Measures and tools for rebuilding the economy of post-conflict territories and countering the emergence of new depressed territories. National Institute of Strategic Studies. URL: http://www.niss.gov.ua/content/ articles/files/vidbudova-914af.pdf
9. The Travel & Tourism Competitiveness. (2021). URL: https://www.weforum.org/reports/travel-and-tourism-development-index-2021/.
10. Tourist portal of Ukraine. URL: http://www.stejka.com/ukr.
11. Global Tourism Trends (2022). Tourism Market Data and Forecasts to 2026. URL: https://www.reportlinker.com/ clp/6226
12. Trusova, N.V, Krasnodied, T.L., Demko, V. S., Zakharchenko, O.H., Morozova, O.S., Katsemir, Ya.V (2022). Guarantee of safe innovative development of the tourist industry of Ukraine. GeoJournal of Tourism and Geosites, 41(2), 422-432.
13. Trusova, N., Tsviliy, S., Mykhailyk, D., Ogloblina, V., Marusei, T. (2023). Innovative incentives of the tourism industry in the period of post-conflict reconstruction of Ukraine. Review of Economics and Finance, 21, 1237-1248. DOI: https://doi.org/10.55365/1923.x2022.20.136 URL : https://refpress.org/ref-vol20-a136/
14. Vasylieva, T. A. (2010). Innovative component in the structure of macroeconomic indicators of economic development. Sumy: DVNZ UABS NBU.
15. Yevdokymov, V, Polchanov, A. (2017). The influence of military conflicts on the national economies of post-socialist countries. Business-Inform, 4, 48-54.
