CC BY
30
2. Бтик М.Д. Методи ф^ансового планування i прогнозування в управлЫы фiнансами пiдприeмства // Формування ринкових вщ-носин в УкраМ - 2006. - №9 (64). - С. 79-84.
3. Бтоусова О.С. Фiнансове планування пщприемств в управлiннi процесами збалансування фЫанив реального сектора // Маркетинг i менеджмент iнновацiй. - 2011. - №3, Т. 1. - С. 45-54.
4. Бурлаков О.О. Становлення ф^ансового планування пщприемств в Укран / О.О. Бурлаков // Вюник Житомирського державного тех-нолопчного унiверситету. - 2012. - №1 (59). - Ч. 2. - С. 251-253.
5. Коркуна Д.М. Фнансове прогнозування, як основа фмнсових планiв пiдприeмства // Вiсник Нацюнального унiверситету «Пьвiвська полпвхнг ка». Проблеми економiки та управлiння. - 2008. - №628. - С. 539-545.
6. Пихачева О.Н. Финансовое планирование на предприятии: учеб.-практ. пособие / О.Н. Пихачева. - М.: Проспект: ТК Велби, 2003. - 263 с.
7. Ситник Г.В. Принципи фЫансового планування та його роль у забезпеченн збалансованого фЫансового розвитку пщприемства // lнновацiна економ^а. - 2011. - №7. - С. 76-78.
8. Степура В.В. leрархiчнi рiвнi фiнансового планування // Вюник Хмельницького нацiонального унiверситету. - 2011. - Том 2. -С. 119-123.
Танклевська Н.С. Теоретичн аспекти оргаызацп фЫансового планування на пiдприeмствi // Таврiйський науковий вюник. -2009. - Вип. 67. - С. 161-166.
УДК 339.176.004.77
Т.В. ДУБОВИК,
к.е.н., доцент кафедри маркетингу i реклами, Кивський нацональний торговельно-економ!чний унверситет
Методолопчш шдходи до класифшацп ¡нтернет-магазишв
У статт наведена оц/нка сучасного стану та тенден^й розвитку iнтернет-магазинiв. Виявлено особливост за-конодавчого регулювання дяльност iнтернет-магазинiв як суб'еклв господарювання. Уточнено трактування сут-ност поняття «интернет-магазин». Систематизовано науковi п!цходи до класифiкацi¡ iнтернет-магазинiв за рзними специфiчними ознаками.
Ключов! слова: iнтернет-торгiвля, мережа 1нтернет, нтернет-магазин, мережа iнтернет-магазинiв; п'щпри-емство торгiвлi: за допомогою тради^йних технологй продаж, iнтернет-технологiй.
В статье приведена оценка современного состояния и тенденций развития интернет-магазинов. Выявлены особенности законодательного регулирования деятельности интернет-магазинов как субъектов хозяйствования. Уточнена трактовка сути понятия «интернет-магазин». Систематизированы научные подходы к классификации интернет-магазинов по разным специфическим признакам.
Ключевые слова: интернет-торговля, сеть Интернет, интернет-магазин, сеть интернет-магазинов, предприятие торговли: с помощью традиционных технологий продаж, интернет-технологий.
Analysis of the literature revealed a large number of terms and concepts online store. As for timing, we have the following: online shop, network shop, online shop, online store, interactive website. According to the author, it is appropriate to use the term «online store ».
The current legislation of Ukraine concept online store yet, but this kind of activity is remote sales. Distance selling - a form of sale of goods outside the trade or business premises in which the selection of goods and their order
© Т.В. ДУБОВИК, 2014
does not coincide with the direct transmission of selected consumer goods.
In the classic sense, online shop - an interactive website, in which: advertised goods and services; accepted orders for goods and services, offers the visitor a variety of payment options to order goods and services available payment via internet to order goods and services, a visitor has the opportunity to register using login and password to continue to use the data already entered by him at the entrance to site sections, visitors have the opportunity to write the invoice for goods and services is prompt delivery of ordered goods and services, warranty and insurance ordered and paid for goods and services provided by compliance confidentiality agreements in force, agreements can do both individuals and legal entities.
In another definition, online shop - this is a specialized web site that belongs to the company - producers, trading companies, and is designed to promote consumer products on the market, increase sales, attract new customers.
On the basis of theoretical research, the author reasoned own position on the definition of online shopping - is an integrated software package that allows you to sell goods and / or services the Internet, automate business processes, providing the needs of customers, causing changes in purchasing behavior.
In order to improve improving commercial activities, the study proposed classification features online stores.
Properties Internet provide specific, distinct from the real, market environment in which traditional factors are absent or significantly transformed. The evaluation of the current state and trends of online stores that you can structure them according to various specific features. The basic
Формування ринкових вщносин в Укра1Ш № 5 (156)/2014 89
types of trade: using traditional technology sales, internet technology and mixed forms - which are used in business as a real and virtual environment. They are successful in integrating new business processes are information technology, taking advantage of the Internet environment, and are improving the performance and competitiveness through new capabilities and speed of use. The combination possibilities of the web, today's Internet technology with traditional forms of sales would increase efficiency activities and give a new impetus to trade Ukrainian. Future research and development may be associated with the improvement / development of new kinds of online stores, including changes in the environment in which developing trade.
Keywords: e-commerce, Internet, e-commerce, network online stores, the company trading: using traditional technology sales, internet technology.
Постановка проблемы. Одьлею 3i сфер 6i3Hecy, як ¡нтен-сивно розвиваються сьогоды, е дiяльнicть в Mepexi 1нтернет. У 90% випадюв такий бiзнеc передбачае продаж через 1нтер-нет певного товару, тобто iнтеpнет-тоpгiвлю за допомогою ¡нтернет-магазиыв, як можуть бути створен паралельно 3i звичайними магазинами як 'х iнтеpнет-cайти або функцюну-вати без «реального» магазину, збергаючи товар на складах.
В 2012 роц число коpиcтyвачiв Уанету старше 16 роюв зросла, за даними аналогично': компанií Gemius, на 35% -рекорд серед кра'н Центрально'' та Схщно' бвропи. На кiнець першого кварталу 2012 року кiлькicть коpиcтyвачiв набли-зилася, за даними дослщниюв з GfK Ukraine, до 15 млн. [1].
Укра'нц в 2012 роц витратили в ¡нтернет-магазинах близько $2 млрд. Таких темтв зростання не знайти в жодно-му ¡ншому cектоpi економiки. Найбтыхл «iнтеpнет-piтейлеpи», якi виросли на продажах електронки, перетворилися на ¡н-тернет-супермаркети, якi продають piзноманiтнi товари [2].
Анал'з дослщжень та публ'кащй з проблемы. В ¡но-земних лгтературних джерелах питання електронно' комерци розглядаються такими авторами, як В. АлексухЫа [3], М. 1лайес, М. Вгтцель [5], К. Пейтел, М. МакКартн [6], Д. Сiгел [7], В. Холмогоров [8], М. Уорнер [9] та ¡ншк У працях вгтчиз-няних науков^в - А. Береза, В. Гужва, I. Козак, Ф. Левченко [10], М. Макарова [11], Н. Меджибовька [12], Л. Пономарен-ко [13] пpидiляeтьcя увага дiяльноcтi пiдпpиeмcтв в ¡нтер-нет-cеpедовищi, але практично немае комплексного дослЬ дження, яке було б присвячено узагальненню наукових пщхо-дiв до класифкацмних ознак iнтеpнет-магазинiв.
Метою статт е: 1) виявлення особливостей законодав-чого регулювання дiяльноcтi iнтеpнет-магазинiв; 2) уточ-нення трактування cyтноcтi поняття «¡нтернет-магазин»; 3) cиcтематизацiя наукових пiдxодiв до класифкаци ¡нтер-нет-магазинiв за piзними cпецифiчними ознаками.
Виклад основного матер!алу. Анал^ лiтеpатypниx джерел дозволив виявити велику кiлькicть теpмiнiв i понять ¡нтернет-магазин. Що стосуеться теpмiнiв, то ¡снують такi: ¡нтернет-магазин, мережний магазин, електронний мага-
зин, онлайн-магазин, ¡нтерактивний веб-сайт. На думку автора, доцтьно застосовувати теpмiн «¡нтернет-магазин».
У чинному законодавcтвi Укра'ни поняття ¡нтернет-мага-зину немае, але такий вид дiяльноcтi е диcтанцiйною торпв-лею. Дистанцмна тоpгiвля - форма продажу товаpiв поза торговельними або офicними примщеннями, за яко' вибip товару та його замовлення не зб^аються у час з безпосе-pеднiм передаванням вибраного товару споживачем.
Дiяльнicть ¡нтернет-магазиыв регулюеться нормами Гос-подарського i Цивiльного кодекciв Укра'ни, законiв Укра'ни «Про захист прав cпоживачiв», «Про електронний документо-обiг», «Про захист персональних даних», постановою КабЫе-ту Мiнicтpiв Укра'ни вiд 15.06.2006 №833 «Про затвер-дження Порядку провадження торговельно'' дiяльноcтi та правил торговельного обслуговування населення» та Правилами продажу товаpiв на замовлення та поза торговельними та офюних пpимiщень, затвердженими наказом Мiнicтеpcтва економiки Укра'ни вщ 19.04.2007 №103, оcтаннi з яких е cпецiальними нормативними актами про дiяльнicть 1М.
Також дiяльнicть ¡нтернет-магазиыв у певнiй мipi регулю-ють закони Укра'ни «Про електроны документи та електронний документообо та «Про електронний цифровий пщ-пис», «Про телекомyнiкацií», «Про iнфоpмацiю», «Про захист ¡нформаци в автоматизованих системах», «Про авторське право i cyмiжнi права» та iншi.
Вiдноcини з пра^вниками iнтеpнет-магазинiв (у бiльшо-CTi випадкiв це директор, оператори виклику, кур'ери) регу-люються нормами Кодексу закоыв про працю Укра'ни та прийнятих вщповщно до нього нормативно-правових актiв.
Правила продажу товаpiв на замовлення та позаторго-вельних та офюних пpимiщень, затвеpдженi наказом МУ-стерства економiки Укра'ни вiд 19.04.2007 №103, визна-чають вiдноcини мiж споживачем i суб'ектом господарю-вання - продавцем товаpiв на замовлення та поза торговельними або офюними прим^еннями - на пiдcтавi договору кyпiвлi-пpодажy, укладеного на вщстаы чи поза торговельними або офюними пpимiщеннями, а також регламен-тують вимоги щодо дотримання прав cпоживачiв про на-лежну яюсть, торговельне обслуговування та безпеки. ^ Правила можна вважати головним нормативно-правовим актом, яким мусить керуватися кожен ¡нтернет-магазин.
Верховна Рада Укра'ни виршили вдосконалити дiяльнicть iнтеpнет-магазинiв. У парламент восени 2013 року був за-реестрований законопроект, який пропонуе дозволити укла-дання диcтанцiйниx договоpiв навiть без цифрового пiдпиcy. Таю документи можна буде використовувати для судового виршення cпоpiв. Учасники ринку вщзначають, що pеалiзацiя iнiцiативи допоможе узаконити роботу ¡нтернет-магазиыв. На сай^ Верховно'' Ради оприлюднений законопроект №2306-а «Про електронну комеpцiю», розроблений групою депута^в фpакцiй УДАР i Парти pегiонiв на чолi з Ольгою Белькова (УДАР) i який у значый мipi враховуе думку учасниюв ринку електронно'' тоpгiвлi. На сьогоды, незважаючи на те, що ¡сну-
ють закони «Про електронний докyментообiг», «Про електронний цифровий пщпис», правова база електронного бiз-несу залишаеться фрагментарною, а спе^альний закон, що регулюе дiяльнicть yчаcникiв ринку, так i не був прийнятий. Довгий час i по сьогодн робота пiдпpиeмcтв в електронно cфеpi регулюеться положенням МЫекономки про дистанцм-ну тоpгiвлю майже двадцятиpiчно'' давноcтi [14].
У даний час очкують розгляду Верховною Радою Укра'ни два законопроекти: «Про електронну комерцю», а також «Про внутршню торпвлю», поданий Кабiнетом Мiнicтpiв Укра'ни. Головне нововведення останнього: ¡нтернет-магази-ни у pазi прийняття проекту закону будуть зобов'язанi мати офю. Але оcкiльки обидва проекти вже довгий час не вино-сяться на розгляд Верховно'' Ради Укра'ни, можна зробити висновок, що навряд чи вони будуть прийняи i треба очку-вати внесення ¡ншого законопроекту на розгляд нового складу укра'нського парламенту [15].
Таким чином, знання ¡нтернет-магазинами сво'х прав i обов'язкiв, а також прав та обов'язюв cпоживачiв, приве-дення дiяльноcтi та документацп iнтеpнет-магазинiв у вщ-повiднicть до вимог чинного законодавства Укра'ни допо-може максимально захиститися вщ небажаних скарг спо-живачiв, пеpевipок уповноважених оpганiв або судових про-цеciв, що, своею чергою, дозволить пщвищити ефективнicть роботи i зберегти кошти.
Мiнicтеpcтво зв'язку масових комункацм РФ розглядае можливicть внесення змЫ до законодавства, що дозволяють роайським ¡нтернет-магазинам продавати сво'' товари за кордон. Про необхщнють внесення таких змЫ у нормативну базу було визначено пщ час засщання Аcоцiацií дистанцмно'' тоpгiвлi. Проблема - вщсушсть в pоciйcькомy законодавcтвi поняття поштового консигнаци / форма комiciйного продажу товару, яке зникло з Митного кодексу пюля 2003 року. На думку О. 1ванова (президента Асо^аци диcтанцiйно'' тоpгiвлi), pоciйcькi ¡нтернет-магазини мають xоpошi перспективи ро-звитку на ринках Укра'ни, Узбекистану, попит на деяк пропо-зици вгтчизняних iнтеpнет-магазинiв е в кра'нах Балти та За-кавказзя. «Укра'на - чудовий ринок, там на душу населення припадае 1,25 заpyбiжниx посилок на рк а у нас 0,7 посилок, тобто там купують бтьше, - зауважив 1ванов. Але у нас немае можливост туди потрапити, тому що це не прописано в зако-нодавcтвi. Потpiбно надати можливicть нашим компанiям розвиватися екстенсивно» [16].
Згiдно ¡з законопроектом «Про внутршню тоpгiвлю» ¡н-тернет-магазин - е pеалiзоване комерсантом представ-ництво в меpежi 1нтернет на оcновi створення веб-сайту. Головною метою створення такого пщприемства е забезпе-чення продажу товаpiв i надання послуг ¡ншим користува-чам меpежi 1нтернет [17].
Вiдповiдно до англомовно'' верси «Вiкiпедií» ¡нтернет-ма-газин (Online shopping or online retailing) e одыею з форм електронно' комерци, яка дозволяе споживачам безпосе-редньо купувати товари або послуги у продавця через 1нтер-
нет за допомогою веб-браузера. Альтернативы назви: E-Web-магазин, ¡нтернет-магазин, веб-магазин, ¡нтер-нет-магазин i вipтyальний магазин (e-web-store, e-shop, e-store, Internet shop, web-shop, web-store, online store, online storefront and virtual store) [18].
Роайськомовна «Вiкiпедiя» дае таке визначення: «Интернет-магазин (англ. online shop или e-shop) - сайт, торгующий товарами посредством сети Интернет. Позволяет пользователям онлайн, в своем браузере, сформировать заказ на покупку, выбрать способ оплаты и доставки заказа» [19].
1нтернет-магазин (англ. оп!™ shop) - це ¡нтерактивний веб-сайт, який на базi новiтнix теxнологiй здмснюе рекламу товаpiв власного виробництва та товаpiв ¡нших виpобникiв, ''хшй продаж, маркетинг, доставку, посередницьку дiяль-нють, надання додаткових послуг, пропонуе користувачам ваpiанти розрахунку, виставляе рахунок на оплату з метою максимального задоволення потреб споживача та отри-мання пос™ного прибутку власником [20].
Електронний магазин - це автоматизована торгова система, що функцюнуе цтодобово та забезпечуе ведення всього комплексу торгово-облкових операцм. Вiн мае свою web-вг трину з каталогом товаpiв i фyнкцiями з обслуговування покупав, яка знаходиться в Internet на web-сайт [21].
1нтернет-магазин - веб-узел, де здмснюються пpямi прода-жi товаpiв споживачам (юpидичнiй або фiзичнiй оcобi), вклю-чаючи доставку. При цьому споживча ¡нформа^я, замовлення товару й угода здмснюються на сай^ ¡нтернет-магазину. З по-гляду технолопй ¡нтернет-магазин е веб-додаток, що працюе з базою даних (електронним каталогом товаpiв) [23].
1нтернет-магазин - магазин, «в^рина» якого розташова-на в 1нтернетк Прочитавши опис продукту на сайи подивившись його фото й вивчивши цiни, можна оформити замовлення. Звичайно товар доставляеться кур'ером або по-штою. Оплата здмснюеться готiвкою при одеpжаннi наклад-ним платежем або перекладом грошей з рахунку. В ¡нтер-нет-магазинах можна купити практично вci ^ ж товари, що й у звичайних - продукти харчування, напо'', побутову xiмiю, книги, диски тощо [24].
1нтернет-магазин - продаж товаpiв i послуг через мережу 1нтернет [25].
У класичному розумЫы ¡нтернет-магазин - ¡нтерактивний сайт, в якому: рекламуються товари й послуги; приймаються замовлення на товари й послуги; вiдвiдyвачевi пропонуються piзнi ваpiанта оплати замовлених товаpiв i послуг; можлива миттева оплата через 1нтернет замовлених товаpiв i послуг; вщвщувач мае можливicть зарееструватися за допомогою лопна й пароля й надалi використати вже введенi ним даы при вxодi в роздти сайту; вiдвiдyвач мае можливicть виписати рахунок на оплату товаpiв i послуг; здiйcнюeтьcя оперативна доставка замовлених товаpiв i послуг; надаеться гаpантiя й страхування замовлених й оплачених товаpiв i послуг; забез-печуеться дотримання конфiденцiйноcтi чинних угод; угоди можуть робити як фiзичнi, так й юpидичнi особи.
Класифшащя штернет-магазитв: маркетинговий пщхщ
№ з/п Ознаки класифкацм Види iнтернет-магазинiв Джерело ш-формацiT
1. Вщносини з постачальниками • iнтернет-магазин мае власний склад та власы товары запаси); • Ытернет-магазин працюе по договорах з постачальниками (вщсутнють значних власних запасiв) Удосконалене автором
2. Вщносини 3i споживачами • iнтернет-магазин мае терм^али видачi товарiв в традицiйних пщприемствах торгiвлi • iнтернет-магазин без термiналiв видачi товарiв в традицiйних пщприемствах торгiвлi
3. Спец1ал1зацт • продовольчий iнтернет-магазин • непродовольчий Ытернет-магазин • унiверсальний Ытернет-магазин • спецiалiзований iнтернет-магазин • вузькоспецiалiзований iнтернет-магазин Узагальнено автором
4. Масштаби дiяльностi (територiя обслуговуван-ня покупав) • локальний iнтернет-магазин (мюцевий, господарська дiяльнiсть якого обмежуеться одыею або декiлькома територiально-адмiнiстративними одиницями кра!ни, але в межах областi) • репональний (який обслуговуе клieнтiв в межах деюлькох областей кра!ни) • нацюнальний (який обслуговуе клieнтiв в межах одые'( кра!ни) • транснацюнальний або мiжнародний (який обслуговуе шен^в в рiзних кра!нах) Узагальнено автором
5. Hалежнiсть до мереж Ытернет-магазиыв • мережа ^тернет-магазиыв (регiональних, нацiональних, мiжнародних): об'еднання iнтернет-магазинiв; об'еднання iнтернет-магазинiв та виробниюв; об'еднання iнтернет-магазинiв та традицiйних пщприемств торгiвлi; • одиничний iнтернет-магазин (самостмний i вiдособлений) Удосконалено автором
6. Вид продуктiв • iнтернет-магазин реальних товарiв i послуг • Ытернет-магазин вiртуальних товарiв i послуг Удосконалено автором
7. Mоделi бiзнесу • ^тернет-магазин • iнтернет-магазин, створений на основi вже дiючого пiдприeмства торпвлк - iнтернет-магазин з торговою маркою роздрiбного магазину - iнтернет-магазин з Ышою торговою маркою - Ытернет-магазин з торговою маркою виробника Доопрацьова-но автором
8. Споаб оплати • Ытернет-магазин без моментально! оплати по 1нтернету (по квитанцií у банку, через термЫали оплати, при отриманн товару за допомогою SMS) • Ытернет-магазин з оплатою в момент оформлення замовлення i доставкою (за допомогою Ытернет-гро-шей, iнтернет-банкiнгу) Удосконалено автором
9. Вид торгiвлi • роздрiбний iнтернет-магазин • оптово-роздрiбний Ытернет-магазин • оптовий iнтернет-магазин Узагальнено автором
10. Форма торгiвлi • фiрмовий iнтернет-магазин виробника • нефiрмовий Ытернет-магазин виробника Запропонова-но автором
11. Позицiонування в певно-му цЫовому сегментi • iнтернет-магазин «елiтного сегменту» • Ытернет-магазин, що обслуговують цЫовий сегмент «середнiй + » • Ытернет-магазин, що обслуговують середнiй цЫовий сегмент • iнтернет-магазин, що обслуговують цЫовий сегмент «середнiй - » • iнтернет-магазин знижених цiн Узагальнено автором
12. Клас товарiв • Ытернет-магазини з продажу товарiв класу Люкс «Luxury» • iнтернет-магазини з продажу товарiв класу Премiум «Premium» Запропонова-но автором
13. Статутний каттал, який подiлений на частки мiж учасниками • ^тернет-магазин у с • Ытернет-магазин у с • Ытернет-магазин у с • iнтернет-магазин у с юрмi повного товариства юрмi командитного товариства юрмi товариства з обмеженою або додатковою вщповщалы-лстю юрмi акцiонерного товариства Згiдно Цивiль-ного кодексу Украíни
14. Форма власностi Ытер-нет-магазину • приватний iнтернет-магазин • Ытернет-магазин колективно! власностi • комунальний iнтернет-магазин • державний iнтернет-магазин • Ытернет-магазин, заснований на змiшанiй формi власностi Стаття 63 Гос-подарського кодексу
15. Споаб утворення (засну-вання) пiдприeмства та формування статутного капралу в Укра'|'ы • унiтарний iнтернет-магазин • корпоративний Ытернет-магазин Стаття 63 Гос-подарського кодексу
16. В статутному капiталi пщ-приемства iноземна Ыве-стицiя • iноземний Ытернет-магазин • вiтчизняний iнтернет-магазин Стаття 63 Гос-подарського кодексу
17. 1снування залежност вiд iншого пiдприeмства • дочiрнiй iнтернет-магазин • самостiйний iнтернет-магазин Стаття 126 Господарсько-го кодексу
18. Схеми електронно! торгiвлi • Ытернет-магазини, що здiйснюють свою дiяльнiсть за схемою B2B (або бiзнес-бiзнес) • iнтернет-магазини, що здiйснюють свою дiяльнiсть за схемою B2C (або бiзнес-споживач) • iнтернет-магазини, що здмснюють свою дiяльнiсть з схема С2С (або споживач-споживач) • Ытернет-магазини, що здмснюють свою дiяльнiсть за схемою В2А (business-to-administration) • Ытернет-магазини, як працюють за змiшаною схемою (наприклад, iнтернет-магазини, якi працюють на ринку В2С i на В2В-ринку або Ытернет-магазини, що працюють на ринку В2В i на В2А-ринку) Узагальнено автором
19. Географiчне розташуван-ня основних бiзнес-про-цесiв • Ытернет-магазин з основними бiзнес-процесами за кордоном • Ытернет-магазин з основними бiзнес-процесами в Украíнi Запропонова-но автором
20. «Сертифка^я» товарiв • Ытернет-магазин з продажу сетрифiкованого «бiлого» товару • Ытернет-магазин з продажу «арого» товару Запропонова-но автором
21. Направленють бiзнес-процесiв • iнтернет-магазин, в якому основы бiзнес-процеси в Iнтернетi, але е пiдтримка в офлайнi • Ытернет-магазин, в якому основнi бiзнес-процеси направленi на традицiйне пiдприeмство торгiвлi • гiбридна форма Запропонова-но автором
22. Представлення виробни-ка в 1нтернет • фiрмовий iнтернет-магазин виробника • нефiрмовий Ытернет-магазин виробника Запропонова-но автором
23. Hаявнiсть знаку «еколо-пчнють» • iнтернет-магазин з «еколопчним маркування» • iнтернет-магазин без «еколопчного маркування» Запропонова-но автором
24. Eкологiчнiсть товарiв • iнтернет-магазин з продажу «еколопчно чистих товарiв» (вiд англ. green products) • Ытернет-магазин з продажу «нееколопчно чистих товарiв» Запропонова-но автором
25. 0рганiчнiсть товарiв • Ытернет-магазин, який пропонуе органiчнi i натуральнi продукти (вiд англ. organic food) - Ытернет-магазин виробника оргаычних i натуральних продуктiв - самостмний iнтернет-магазин з продажу органiчних i натуральних товарiв - мережа Ытернет-магазиыв з продажу органiчних i натуральних товарiв • iнтернет-магазин, який пропонуе «неоргаычы» продукти Запропонова-но автором
26. З урахуванням принцитв соцiально-етичного маркетингу • iнтернет-магазин з со^ально-етичною направленiстю бiзнесу • Ытернет-магазин без соцiально-етичноí направленостi бiзнесу Запропонова-но автором
27. Офщйне представництво • Ытернет-магазин з офiцiйним представництвом в кра!ы • iнтернет-магазин без офщйного представництва в краíнi Запропонова-но автором
28. Kiлькiсть представлених торгових марок • монобрендовий Ытернет-магазин • мультибрендовий iнтернет-магазин Запропонова-но автором
29. Cоцiалiзацiя сайту • ^тернет-магазин, iнтегрований з соцiальними ствтовариствами • iнтернет-магазин, неiнтегрований з со^альними спiвтовариствами Запропонова-но автором
30. Географiчний спосiб доставки товарiв • iнтернет-магазин з доставкою ттьки за кордон • Ытернет-магазин з доставкою за кордон i по всiй Украíнi • Ытернет-магазин з доставкою по всiй Укра'(ы • iнтернет-магазин з доставкою по визначеый територií Запропонова-но автором
Розроблено автором.
Iнтеpнет-мaгaзин - це iнтеpaктивний веб-caйт, який нa бa-зi нoвiтнix теxнoлoгiй здiйcнюe pеклaмy тoвapiв влacнoгo ви-poбництвa тa тoвapiв iншиx виpoбникiв, ïx пpoдaж, мapкетинг, дocтaвкy, пocеpедницькy дiяльнicть, нaдaння дoдaткoвиx пo-cлyг, пpoпoнye кopиcтyвaчaм вapiaнти poзpaxyнкy, виcтaвляe paxyнoк нa oплaтy з метoю мaкcимaльнoгo зaдoвoлення пo-тpеб cпoживaчa тa oтpимaння пocтiйнoгo пpибyткy влacникoм.
В Ыоюму визнaченнi iнтеpнет-мaгaзин - це cпецiaлiзoвa-ний веб-caйт, який нaлежить фipмi-тoвapoвиpoбникy, TOpno-вiй фipмi тa пpизнaчений для пpocyвaння cпoживчиx тoвapiв нa pинкy, збiльшення oбcягiв пpoдaжy, зaлyчення нoвиx пoкyпцiв.
Ha пiдcтaвi пpoведениx теopетичниx дocлiджень aвтopoм oбrpyнтoвaнa влacнa пoзицiя щoдo визнaчення rnTOp-нет-мaгaзин - це пpoгpaмний iнтегpoвaний кoмплекc, щo дoзвoляe пpoдaвaти тoвapи i / aбo пocлyги чеpез меpежy Iнтеpнет, aвтoмaтизyвaти yпpaвлiння бiзнеc-пpoцеcaми, зaбезпечyють зaдoвoлення пoтpеб пoкyпцiв, зyмoвлюють змЫи в кyпiвельнiй пoведiнцi.
Biдтaк пеpевaгaми iнтеpнет-мaгaзинiв е те, щo вoни мoжyть пpoпoнyвaти знaчнo бiльшy шьюсь тoвapiв тa пocлyг, нiж pе-aльнi мaгaзини, i зaбезпечyвaти cпoживaчiв знaчнo бiльшим oбcягoм iнфopмaцiï, неoбxiднoï для пpийняття piшення пpo пo-купку. Taкoж зaвдяки вipтyaльним теxнoлoгiям е мoжливoю пеpcoнaлiзaцiя пiдxoдy дo cпoживaчiв iз вpaxyвaнням пoпеpед-^x вiдвiдyвaнь мaгaзинy i зpoблениx в ньoмy пoкyпoк. Ви^и-cтaння iнтеpнет-мaгaзинy як ефективнoгo cпocoбy мapкетин-гoвиx дocлiджень (aнкетyвaння, кoнфеpенцiï пoкyпцiв i т.п.). ^м тoгo, iнтеpнет-мaгaзини дaють мoжливicть цiлoдoбoвo пеpеглядaти тoвap, не зд^ню^ии тиcкy нa cпoживaчa.
Дo недoлiкiв iнтеpнет-мaгaзинiв дoцiльнo вiднеcти: не-визнaченicть pеaльнoгo icнyвaння тoвapy тa вiдпoвiднicть йoгo ocнoвним пapaметpaм якocтi; шaxpaйcтвa пpи пpoве-деннi гpoшoвиx тpaнcaкцiй, пpoблеми з дocтaвкoю тa iншi.
Ocкiльки iнтеpнет-мaгaзин е cyб'eктoм гocпoдapювaння, зaпpoпoнoвaнo видiляти iнтеpнет-мaгaзини згiднo з ^rno-дapcьким кoдекcoм Укpaïни №436-IV вiд 16.01.2003 зaл-ежнo вiд кiлькocтi пpaцюючиx тa дoxoдiв вiд бyдь-якoï дiяль-нocтi зa piк мoжyть нaлежaти дo cyб'eктiв мaлoгo пiдпpиeм-ництвa, в тому чиcлi дo cyб'eктiв мiкpoпiдпpиeмництвa, œ-pедньoгo aбo великoгo пiдпpиeмництвa.
Зaкoн №461В «Пpo poзвитoк i деpжaвнy пiдтpимкy мaлoгo тa cеpедньoгo пiдпpиeмництвa в Укpaïнi» вiд 22 беpезня 2012 poкy зaпpoвaдив y Гocпoдapcькoмy кoдекci У^Ии (ГKУ) нoвий poзпoдiл бiзнеcy зa poзмipoм дoxoдy. ^и цьoмy в нoвiй веpciï ^У з'явилocя визнaчення мiкpoбiзнеcy, якoгo pa-нiше в зaкoнoдaвcтвi не бyлo. Пoдiл пiдпpиeмцiв зa piчним дo-xoдoм тепеp пpив'язaний дo еквiвaлентa eвpo зa cеpедньopiч-ним ^дом HБУ, a не дo гpивневиx cyм. A гoлoвне - дoxoдoм для тaкoгo poзпoдiлy вiдтепеp poзyмiють не чиcтi нaдxoджен-ня вщ pеaлiзaцiï пpoдyкцiï, a взaгaлi будь-як дoxoди.
Oтже, cyб'eкти мaлoгo тa cеpедньoгo бiзнеcy (MCБ) пoдi-ляют^я нa тaкi гpyпи [26]:
- мiкpoбiзнеc - дo 10 ocí6, дo 2 млн. eвpo нa piк;
- мaлий бiзнеc - дo 50 ocí6 (як i pa^ix^), дo 10 млн. eвpo нa piк (paнiше бyлo в пiвтopa paзy менше - дo 70 млн. гpн. нa pk);
- cеpеднiй бiзнеc - 50-250 людей (як i pa^oe), 10-50 млн. eвpo нa piк (pa^ix^ веpxня межa cеpедньoгo бiзнеcy бу-лa вп'ятеpo меншoю - 100 млн. фн. нa piк).
В 6вpoпi cеpеднi тa мaлi пiдпpиeмcтвa (SME) включaють пiдпpиeмcтвa, в якиx пpaцюe менше 10 ocí6 - мiкpo, 50 oc-í6 - мaлi, тa 250 - cеpеднi (European Commission, 2003). У C0A cеpеднiми тa мaлими e пiдпpиeмcтвa з менше нiж 500 пpaцюючиx (OECD, 2000).
У зapyбiжнiй лiтеpaтypi видiляють тpи типи бiзнеc-мoде-лей [27]:
• Brick-and-mortar business - бiзнеc, який пpедcтaвлений тiльки в «фiзичнoмy» мaгaзинi без пpиcyтнocтi в Iнтеpнетi.
• Pure-play (virtual) business - бiзнеc, який дie тiльки в !н-теpнетi без «фiзичнoгo» мaгaзинy.
• Click-and-mortar business - бiзнеc, який пpедcтaвленo i в «фiзичнoмy» мaгaзинi i в Iнтеpнетi.
З метою пщвищення пoкpaщення дiяльнocтi пiдпpиeмcтв тopгiвлi, y дocлiдженнi зaпpoпoнoвaнa нacтyпнa клacифiкa-цiя iнтеpнет-мaгaзинiв (див. тaбл.).
Висновки
Bлacтивocтi Iнтеpнетy cтвopюють cпецифiчне, вщмЫне вiд pеaльнoгo, мapкетингoве cеpедoвище, в ягаму тpaдицiйнi чин-ники вдоуш aбo знaчнo тpaнcфopмyютьcя. Пpoведенa oцiнкa cyчacнoгo cтaнy тa тенденцiй poзвиткy iнтеpнет-мaгaзинiв, якa дae змoгy cтpyктypyвaти ïx зa piзними cпецифiчними oзнaкa-ми. Bидiленo ocнoвнi типи пiдпpиeмcтв тopгiвлi: зa дoпoмoгoю тpaдицiйниx теxнoлoгiй пpoдaж, iнтеpнет-теxнoлoгiй тa зм^-нoï фopми - якi викopиcтoвyють y бiзнеci як pеaльне, тaк i вip-тyaльне cеpедoвище. Boни ycrno^o iнтегpyють y нoвi бiз-неc-пpoцеcи iнфopмaцiйнi теxнoлoгiï, викopиcтoвyючи пеpе-вaги iнтеpнет-cеpедoвищa, i oтpимyють пiдвищення pезyльтa-тивнocтi i кoнкypентocпpoмoжнocтi зa paxyнoк нoвиx мoжли-вocтей i швидкocтi ïx зacтocyвaння. Taким чинoм, меpежa Ы-теpнет зa дoпoмoгoю cyчacниx теxнoлoгiй пocтae як кaнaл пpo-дaж тoвapy, дie як cеpедoвище пoшyкy pеклaмнoï тa Ы|±ю'1' Ы-фopмaцiï й безпocеpедньo як o6'ect електpoннoгo бiзнеcy пщ-пpиeмcтв. Пoeднaння мoжливocтей вcеcвiтньoï меpежi, cyчa-cниx iнтеpнет-теxнoлoгiй з тpaдицiйними фopмaми пpoдaжy зaбезпечить пiдвищення pезyльтaтивнocтi дiяльнocтi тa дacть нoвий iмпyльc poзвиткy yкpaïнcьким пiдпpиeмcтвaм тopгiвлi.
Пеpcпективи пoдaльшиx дocлiджень. Maйбyтнi нayкoвi poз-poбки мoжyть бути пoв'язaнi з yдocкoнaленням / poзpoбленням нoвиx видiв iнтеpнет-мaгaзинiв, вpaxoвyючи змiни зoвнiшньo-гo cеpедoвищa, y яшму poзвивaютьcя пiдпpиeмcтвa тopгiвлi.
Список використаних джерел
1. Cyдoльcкий P. 20 ^□i^amx кoмпaний Уaнетa. Kro еcть ктo в caмoй динaмичнoй oтpacли yкpaинcкoй экoнoмики. - Pежим дocтy-na: http://forbes.ua/magazine/forbes/1 336514-v-nacha-le-bolshogo-vzryva-top-15-internet-kompanij
2. Судольский Р., Аксенов Ю. В начале большого взрыва. Топ-15 интернет-компаний Украинский интернет-рынок растет быстрее, чем в любой другой стране Восточной Европы. - Режим доступа: http://forbes.ua/magazine/forbes/1336514-v-nachale-bolsho-go-vzryva-top-15-internet-kompanij
3. Алексухин, В А. Родигина В.В. Электронная коммерция и маркетинг в Интернете / В.А. Алексухин, В.В. Родигина. - М.: ИН-ФРА-М, 2008. - 413 с.
4. Эймор Д. Электронный бизнес: эволюция и/или революция / Дэниел Эймор; пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. - 752 с.
5. Илайес М., Витцель М. Электронная коммерция: практическое руководство / М. Илайес, М. Витцель - М.: Диа СофтЮП, 2002. - 232 с.
6. Пейтел К., Мак-Картни М. Секреты успеха в электронном бизнесе / К. Пейтел, М. Мак-Картни Серия: Электронная коммерция. -СПб.: Питер, 2001. - 234 с.
7. Сигел Д. Шагни в будущее. Стратегия в эпоху электронного бизнеса / Д. Сигел - М.: Олимп-Бизнес, 2001. - 422 с.
8. Холмогоров В. Интернет-маркетинг: краткий курс / В. Холмогоров- 2-ое изд. - СПб.: Питер, 2002. - 422 с.
9. Уорнер М. Виртуальные организации. Новые формы ведения бизнеса в XXI веке / М. Уорнер - М.: Добрая книга, 2005. - 324 с.
10. Електронна комерц1я: навч. пос1бник / A.M. Береза, Л.А. Ко-зак, Ф.А. Левченко, В.М. Гужва, B.C. Трохименко. - 1рп1нь: Вид-во «КНЕУ», 2002. - 132 с.
11. Макарова М.В. Електронна комерц1я: пос1бник [для студ. ВНЗ]. - К.: Академ1я, 2002. - 428 с.
12. Меджибовська Н.С. Електронна комерц1я: навч. пос1бник. - К.: Центр навч. лп-ри, 2004. - 368 с.
13. Електронна комерц1я: пщручник / Л.А. Пономаренко, В.О. Ф1-латов. - К.: КНТЕУ, 2002.- 132 с.
14. В Украине узаконят работу интернет-магазинов. Режим доступа: http://podrobnosti.ua/power/2013/06/19/912142.html
15. Москаленко А. Особенности правового регулирования деятельности интернет-магазинов Режим доступа: http://jurliga.liga-zakon.ua/news/2012/9/14/72320.htm
16. Минкомсвязь рассмотрит вопрос о возможности российских интернет-магазинов работать с зарубежными покупателями Режим доступа: http://torgrus.com/внешний-фон/законодатель-ство/33629
17. Законопроекту Укра'ни «Про внутр1шню торгвлю» - Режим доступу: http://www.profiwins.com.ua/uk/legislation/project/2539.html
18. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://en.wikipe-dia.org/wiki/Online_shopping
19. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://ru.wikipe-dia.org/wiki/ интернет-магазин
20. Бондар I. Ефективнють реального ¡нвестування 1нтернет-мага-зин1в / Бондар I. [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://www.ex-perts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=44646
21. http://www.ukr.vipreshebnik.ru/201 2-06-25-1 8-21 -09/2557-2011-09-10-10-58-20.html
22. Бокарев Т. Энциклопедия интернет-рекламы / Т. Бокарев. -М.: «ПРОМО-РУ», 2000. - 289 с.
23. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.2yd.ru/us-lugi/ slovar/EJ
24. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.san-dy.ru/support /?d=263
25. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.ido.edu.ru/psycho-logy/ psychology_of_marketing/glossary.html
26. Кочових О. Законодавство про бизнес: основы змЫи весни 2012 року - Режим доступу: http://ua.prostopravo.com.ua/pra-va_biznesu/opodatkuvannya/statti/zakonodavstvo_pro_biznes_os-novni_zmini_vesni_2012_roku
27. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://highe-red.mcgraw-hill.com/sites/dl/free/0073195588/438531/ sample_chapter3.pdf
О.А. ГНАТЕНКО,
доцент кафедри ф1нанс1в, Нацюнальний унверситет харчових технологм,
С.М. ЕШ,
ст. викладач кафедри фнанав, Нацюнальний ун 'юерситет харчових технологм
Етимолопя банювсько! справи
Етимолопя банювсько! справи дозволила нам дослi-дити, як банквська справа розвивалася в межах ринко-во1 економки. Доспджено iсторю грошово-кредитноi справи [банювсько/ справи), яка концентруе свою увагу на структурi та процеа в банювсьюй (фiнансовiй) сфер.
Ключов! слова: банквська справа, банквська сфера, банк.
Этимология банковского дела позволила нам исследовать, как банковское дело развивалась в рамках рыночной экономики. Исследована история денежно-кредитного дела (банковского дела), которое концентрирует
свое внимание на структуре и процессе в банковской (финансовой) сфере.
Ключевые слова: банковское дело, банковская сфера, банк.
The etymology of the banking allowed us to explore as banking has developed in the framework of a market economy. Researched the history of monetary Affairs (banking), which focused on the structure and process in the banking and financial sphere.
Keywords: banking, bank sphere, bank.
94 Формування ринкових вщносин в Укра1н1 № 5 (156)/2014
© О.А. ГНАТЕНКО, С.М. ЕШ, 2014
