CC BY
88
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-268X print doi: 10.32718/nvlvet9111
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 33.339.372.843
Logistics services as an inalienable complex of the electronic commerce
M. Dorosh-Kizym, O. Dadak, T. Gachek
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Dorosh-Kizym, M., Dadak, O., & Gachek, T. (2018). Logistics services as an inalienable complex of the electronic commerce. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(91), 51-56. doi: 10.32718/nvlvet9111
In recent years, e-commerce has been able to penetrate practically in all spheres of life of the population and in Ukraine. The domestic e-commerce market is only at the inception stage, but at the same time it has a significant potential for development. The Internet and related technologies continue to actively and effectively interfere with logistics. Modern logistics technologies are inextricably linked with intensive information exchange. Due to the timely receipt of information, high accuracy, speed and consistency of goods exchange in logistic chains are ensured. Over the past few years, the structure of the logistics space of the Internet has significantly changed, which was reflected in the transformation of the content of logistics-oriented sites. If advertising information dominated previously, now, often in interactive mode, organizational, reference and design services are presented. Business commerce, advertising, production and modern technologies of the Internet are all more vibrant in all strata of human life. Today, the penetration of Internet technologies into business and economics is growing rapidly. The Internet is now - a huge market with a multi-level structure with abyss of opportunities that has an incredible potential for solving problems and business. This penetration also affects logistics. Logistics technologies are unthinkable without intensive information exchange. It is owing to the timely receipt of information that provides high accuracy, speed and consistency of turnover in logistics chains. Therefore, logistics as a modern scientific and practical direction of commodity distribution is also rapidly mastering these technologies and in its own way is equipped on the network. The Internet as a technology of global open networks is the best means to attract a wide range of logistics service users. With the help of this technology can be provided: advertising company; providing a list of services and price lists; account of regular clients and companions; providing consumers with the necessary documents on a paid and free basis; interactive advisory service; counteragent search service; registries of logistics companies and the database of information and logistics resources in the network; electronic freight; monitoring of goods and vehicles; virtual agency and forwarding. Today, the process of accumulation of logistics resources in the Internet has reached a level that allows us to talk about the process of forming virtual logistics centers (commercial or conditional commercial). This, in turn, with further development, can form a single logistics information space on the Internet.
Key words: e-commerce, logistics, internet commerce, users, fullfilment, distribution, logistics chains, online store, fulltime robot, mainstream, cross-docking, e-business, logistics provider, online networking, local markets, world wide web, marketplaces, interactive service, internet business.
Лопстичш послуги як неввд'емна складова електронноУ комерци
М.М. Дорош-Юзим, О.О. Дадак, Т.С. Гачек
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Протягом останжх ротв електронна торавля змогла проникнуты практично в yci сфери життя населення i в Украг-т. ВШчизняний ринок e-commerce перебувае лише на етат становлення, та, водночас мае значний потенщал для розвитку. Всес-вШня мережа 1нтернет i пов 'язаж з нею технологи продовжують активно i вельми ефективно втручатися в сферу логктики. Сучасш логктичш технологи нерозривно пов 'язаш з ттенсивним тформацшним обмтом. Саме завдяки своечасному надходжен-ню тформацп забезпечуеться висока точтсть, швидюсть i узгоджетсть товарообмн в логктичних ланцюгах. За останн ктька ро^в структура логктичного простору всесвтньог мeрeжi 1нтернет ктотним чином змтилася, що виразилося в транс-
IIAVKOßllii Hit ник
Article info
Received 10.08.2018 Received in revised_ form
06.09.2018 Accepted 07.09.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-063-814-56-55 E-mail: [email protected]
формацИ 3Micmy логктично opienmoeanux сайтiв. Якщо ранШе там домтувала рекламна тформащя, то тепер, nepidKO в ттера-ктивному pежuмi, представлен оргатзацшт, doeidKoei та проектж послуги. Бiзнес-mopгiвля, реклама, виробництво та сучаст технологи "ВсесвШньог Павутини " все жвавше пробираються у eti шари жummeдiяльнoсmi людини. Сьогодн проникнення 1нте-рнет-технологш у бiзнес i економк стрмко зростае. По сутi, 1нтернет зараз - величезний ринок з бaгamopiвневoю структурою, з безоднею можливостей, що мае неймoвipнuй потенщал вирШення завдань i влаштування бiзнесу. Звичайно ж, таке проникнення торкнулося i логктики. Логктичш технологи немuслuмi без ттенсивного тформацтного обмту. Саме завдяки своечасному надходженню тформмацп забезпечуеться висока точтсть, швидюсть i узгоджетсть товарообг в логктичних ланцюгах. Тому логктика як сучасний науково-практичний напрям товаророзподту також швидко освоюе ц технологи та по-своему облаштову-еться в меpежi.
Ключовi слова: електронна кoмеpцiя, логктика, iнmеpнеm-mopгiвля, користувачi, фулфтмент, дистриб^я, логктичж лан-цюги, ттернет-магазин, фултайм-робота, мейнсmpiм, крос-доктг, електронний бiзнес, логктичний провайдер, онлайн меpежi, локальн ринки, всесвШня павутина, маркетплейси, ттерактивна служба, ттернетбзнес.
Вступ
Цифрування призводить до суттево! трансформацп риншв. Особливо яскраво це помино в сектор1 торпв-л1. У зв'язку з невпинним розвитком шформацшних мереж з'явились й нов1 суспшьш шститути, таю як "електронна комерц1я". Стршкий розвиток сучасних шформацшних технологш та Всесвггаьо! мереж1 1н-тернет вщграють важливу роль у р1зномаштних сферах життед1яльносп, суттево сприяють актив1заци цившьного й господарського розвитку, спрямовують пвдприемництво у напрям1 глобал1заци.
Електронна комерщя являе собою продаж або ку-швлю товар1в чи послуг через комп'ютерш мереж1 з використанням метод1в, спещально розроблених для отримання або розмщення замовлень. Важливо, що електронна комерц1я спрощуе пошук контрагенпв, особливо для малих i середшх пвдприемств, що е, як вщомо, драйверами економiчного зростання.
Сьогоднi електронна комерщя не тшьки впевнено увiйшла в життя звичайних громадян, а й стала конкурентною перевагою в мiжнароднiй торгiвлi для тих держав, яш стимулюють и розвиток. Електронна комерщя дае бiзнесу новi можливостi заробити на хвилi попиту, що зростае з боку споживачiв, як1 цiкавляться покупками в 1нтернеп.
1нтернет як технологiя глобальних вщкритих мереж - найкращий зааб для залучення широкого кола споживачiв логiстичних послуг. За допомогою ще! технологи можуть бути забезпеченi: реклама компа-ни; надання перелiку послуг i прайс-листiв; облiк постiйних ктенпв i компаньйонiв; надання спожива-чам необхщних документiв на платнiй i безкоштовнiй основi; iнтерактивна консультацiйна служба; служба пошуку контрагентiв; реестри лопстичних компанiй i база iнформацiйно-логiстичних ресурав в мереж1; електронний фрахт; мониторинг вантаж1в i транспортних засобiв; вiртуальне агентування та експедируван-ня.
Ниш процес накопичення логiстичних ресурсiв в мереж1 1нтернет досяг такого рiвня, що дозволяе говорити про процес формування вiртуальних лопс-тичних центов (комерцiйних чи умовно-комерцiйних). Це, своею чергою, при подальшому розвитку може сформувати в Iнтернетi единий лопс-тичний iнформацiйний простiр.
Аналгз останнгх дослгджень i публтацт. Актуаль-нiсть даного дослвдження знаходить свое ввдображен-ня у численних наукових працях украшських i зару-бiжних вчених. Статтi, монографи та науковi матерiа-
ли Дж. Дункана, Т. Затонацько!, Н. Куденка, Т. Мак-симово!, О. Мельничука, Дж. Неймана, Л. Ново-млинського, В. Плескача, В. Пономаренка, А. Саммера, I. Трубша, Л. Фшппово!, Дж. Форресте-ра й досi е постшним предметом для вивчення i заслу-говують детального розгляду та подальшого обгово-рення (Niels et al., 2008; Strii, 2010; Semenova, 2013; Holysheva et al., 2014; Coronado, 2015; Chukhraieva, 2017; Asadchev, 2017; Shevchenko, 2017).
Формулювання щлей статтг полягае в досль дженнi функцiонування лопстичних ланцюпв у сферi електронно! комерцп в Украш, висвiтлення !х недо-лiкiв та переваг порiвняно з традицшною комерцiею.
Результата та ix обговорення
У сучасному свiтi вiртуальнi торговельнi оргашза-цп вже не новинка. 1нтернет-торпвля сьогоднi - це динашчна галузь у всьому свт. За даними досль дження Analytic Research Group, за останш 5 рошв вiтчизняний ринок Iнтернет-торгiвлi зб№шився бiльш нiж в 3 рази. Щорiчний середнiй темп зростання ринку становить 30-35%, i за прогнозами аналгш-к1в така динамша збережеться в найближчi роки.
Якщо говорити про шлькють користувачiв, яш ку-пують в iнтернет-магазинах, стосовно загально! кшь-костi людей, що мають доступ до 1нтернету, то для Свропи ця статистика виглядае так - 81,5%. Багато проввдних iнтернет-магазинiв використовують тради-цiйнi плапжш iнструменти, проте попит на шнова-цiйнi методи оплати зростае. Одна з тенденцш ринку - розширення варiантiв оплати. Крок назустрiч такому попиту сприяе подальшiй експансп онлайн-ритейлу, зокрема завдяки Apple Pay та шшим системам безконтактного проведения платеж1в. До основ-них проблем, як1 на думку анаттикш здатнi обмежити зростаиия ринку в майбутньому, вiдносяться пробле-ми безпеки i конфiденцiйностi.
Експерти звертають увагу на те, що 64% користу-вачiв мобiльних пристро!в волшть купувати через мобiльнi додатки. Скоро до них приеднаються ще й VR-пристро!. Вiртуальнiй реальностi пвд силу змшити електронну комерцiю. Однак приблизно 52% спожи-вачiв вважають, що браузери в цьому плаиi зручтш.
Логiстика й обслуговування покупцiв iз регiонiв залишаються слабким мiсцем навпъ для штернет-магазинiв Свропи, а для кра!н, що розвиваються, це загалом складне завдання. Великi гравщ це розумшть i, наприклад, китайський iнтернет-холдинг Alibaba плануе iнвестувати сотш мiльйонiв доларiв у сферу
лопстики та доставки послуг у сегмент обслугову-вання репональних покупщв.
За даними опитування Eurostat щодо електронно1 комерцп, приблизно 73% жител1в Свропейських кран i3 сшьсько1° мюцевосп, як1 про1'жджають понад 15 км для здшснення щоденних покупок, тепер вважають за краще робити замовлення онлайн. Бiльшiсть покупцiв очiкують отримати свое замовлення упродовж 2-3 дшв, i лише один iз чотирьох готовий чекати до 6 робочих дшв.
Чимало краш визначають завдання розвитку он-лайн-торгiвлi як одного з прюритепв свое1 полiтики), придшяючи особливу увагу рол1 онлайн-платформ як посереднишв в електроннiй комерцiï. В £С онлайн-платформи визначаються як ключовi складовi цифро-воï економiки. Свропейська комiсiя виступила з про-позицiею щодо гармонiзацiï роботи платформ для недопущения порушення умов конкуренцп на единому цифровому ринку та змщнення довiри до елект-ронноï комерцп.
Дана тенденцiя, безсумшвно, е одним з iстотних факторiв змiн в логiстицi компанiй, що ведуть бiзнес через 1нтернет, i появи такого виду лопстики, як ште-рнет-лопстика або логiстика 1нтернет торгiвлi.
Iнтернет-логiстика е логiстичний напрям, що керуе матерiальними потоками в процес посередницькоï дiяльностi iнтернет-магазинiв.
Розглянемо, в чому полягае принципова ввдмш-нiсть традицiйноï торговельно1' логiстики ввд лопсти-ки 1нтернет-магазину.
Традицiйний лопстичний ланцюг можна описати таким чином: продукт вщ постачальника потрапляе в розподшьний центр, а потiм здшснюеться його доставка до роздрiбних магазинiв, куди кл1енти приходять за покупками.
Схема лопстики 1нтернет-магазину виглядае ш-акше: пiсля надходження продукци в розподiльнi центри та отримання замовлень вiд клiентiв через штернет, необхiдний продукт (замовлення) направля-еться в кур'ерську або поштову службу, яка своею чергою, здiйснюе доставку замовлення клiентовi або додому, або в поштове вiддiления. Таким чином, мо-жна вiдразу вiдзначити вщмшносп мiж транспортною та складською лопстикою 1нтернет i роздрiбних мага-зишв.
Калька рок1в тому на украшському ринку почали говорити про ввдносно нову бiзнес-послугу - фулфш-мент - яка у свт набула популярносп завдяки рево-люцшним ршенням у логiстицi компанiï Amazon.
Фулфшмент (order fulfillment - виконання замовлення) - у широкому значенш позначення комплексу операцiй, починаючи вщ запиту мiсця збуту до доставки товару до шнцевого споживача; iнодi вживаеться у вужчому значенш: операшя з дистрибуцiï (постача-льно1' логiстики).
Сдиного визначення у послуги немае. Але учасни-ки ринку транслюють фулфiлмент як повний комплекс операцшно-складсько1' обробки замовлень для штернет-магазишв, тобто: прийом товарiв вш поста-чальник1в, зберiгания на склащ, комплектацiя та упа-
ковка, ввдвантаження замовлень на доставку, доставка власним транспортом або контроль доставки пошто-вими компашями, обробка повернень тощо.
Так, вiддавши логiстичнi операцiï на аутсорсинг (outsourcing - досл1вно шдрядництво) - передача компаиiею частини ïï завдань або процесiв стороннiм виконавцям на умовах субтдряду. Це угода, за якою робота виконуеться людьми з зовшшньо1' компаиiï, якi зазвичай е також експертами у цьому видi робiт (рис. 1).
□бслуговуваннл
kjlithtîb
Замовлення кс1|)истувач1в
Вх1дн! замовлення
звгтысть
Вщвантаження
Рис. 1. Структурна побудова аутсорсингу
Аутсорсинг часто використовуеться для скорочен-ня витрат, iнтернет-магазин зосереджуеться на просу-ваннi свого продукту та продажу, а за обробку товарiв i своечасне виконання замовлення вщповшае вже логiстичний провайдер. I, хоча лопстичний аутсорсинг для штернет-магазишв сьогодш не е шноващею, фулфшмент як окремий вид бiзнесу почали сприйма-ти нещодавно.
Фулфiлмент дозволяе гравцям ринку e-commerce значно скоротити витрати на лопстику та вдоскона-лити внутршш процеси (рис. 2).
По-перше, штернет-магазину не треба iнвестувати велик! ресурси у складсьш примiщения та навчання персоналу.
По-друге, лопстичний оператор здатен яшсно i швидко обробити повний об'ем замовлень навггь у високий сезон продаж1в.
По-трете, лопстичш провайдери значно яшсшше i оперативнiше можуть виконати повернення непрода-ного товару постачальнику.
У виграшi залишаеться i к1нцевий споживач, адже, якщо лопстичш процеси побудованi правильно, значно скорочуеться час доставки штернет-замовлення.
Незважаючи на певнi стримуюч! фактори розвитку послуги, проникнення e-commerce у загальну роздр!6-ну торпвлю з кожним роком зростае, тому перспекти-ви у послуги фулфiлмент в Украш точно юнують.
Г
ощ
Пц-ииим
ïbe-p-ir d ннн
О
flat тачдльниян
9
■ц ■ о-
UnpiLIHi-UJMH-H i mjü-s-m-hii-hh
Огщацюыи ии МИаЫсиь
ЮнцевиЙ идерпсу нлч
? я
ö flijr.ldtjKd
П<иуыннн
Г* » » » «
hrjHII.TiíK I4I1ÍH
Рис. 2. Сxeмa poбoти фyлфiлмeнтy
Сьoгoднi нa yкpaï'нcькoмy pинкy пocлyгy ФУЛФШ-мeнт пpoпoнyють нe тшьки лoгicтичнi кoмпaнiï, a й пoштoвi cлyжби a6o бaгaтoпpoфiльнi кopпopaцiï зi cклaдcьким дивiзioнoм. Пpoтe oбиpaючи лoгicтичнoгo пapтнepa, пpeдcтaвники e-commerce cernerny пoвиннi вpaxoвyвaти дeякi нюaнcи.
Пoштoвi cлyжби opieнтyють фyлфiлмeнт ra oбcлy-гoвyвaння виключнo влacнoю мepeжeю, в ниx цe cra-prne нe oкpeмий бiзнec, a дoдaткoвa oпцiя для "швш-гo cepвicy" клieнтa. Тoбтo, кiнцeвi cпoживaчi мoжyть oтpимyвaти cвoe зaмoвлeння тiльки y пoштoвoмy вiддiлeнi цьoгo oпepaтopa. Лoгicтичний пpoвaйдep мoжe oднoчacнo вiдвaнтaжyвaти зaмoвлeння нa вci пoштoвi cлyжби, щo дoзвoляe iнтepнeт-мaгaзинy ^o-пoнyвaти cвoïм cпoживaчaм piзнi вapiaнти дocтaвки. Пpoтe y кoжнoгo iнтepнeт-мaгaзинy cвiй фopмaт 61з-нecy, a фyлфiлмeнт ж тiльки для гiгaнтiв pинкy. I дeяким кoмпaнiям дiйcнo кoмфopтнiшe cпiвпpaцювa-ти iз oдним пoштoвиx пpoвaйдepiв
Фyлфiлмeнт - кoмплeкcнe piшeння для iнтepнeт-мaгaзинiв, якe зaбeзпeчye ВИШКУ якicть лoгicтики для iнтepнeт-мaгaзинy, щo пoзитивнo впливae нa бiзнec в Ц^МУ. Iнтepнeт-мaгaзин зaймaeтьcя вибopoм roCTa-чaльникiв i мapкeтингoм, a вж лoгicтикy пepeдae нa
якIcний ayTCopOTm; чим знaчнo змeншye cвol вш^ти i пoлiпшye cepвic.
Ha6ip oпцiй фyлфiлмeнтy пpoпoнye:
• пpийoм тoвapiв в1д пocтaчaльникa;
• збepiгaння;
• o6po6Ry зaмoвлeнь (call-цeнтp);
• кoмплeктaцiю, yпaкoвкy зaмoвлeння (мoжливicть пoмилoк мiнiмiзoвaнa);
• aвтoмaтичний poзpaxyнoк вapтocтi дocтaвки зa-мoвлeння;
• дocтaвкy дo двepeй oптимaльнoю кyp'epcькoю cлyжбoю;
• звинють;
• oбpoбкa пoвepнeнь;
• плaтiжний cepвic (пpийoм oплaти ввд oдepжyвa-4a);
• пocлyги фoтocтyдiï.
Пepeвaги фyлфiлмeнтy:
• бaгaтopiвнeвий кoмплeкcний cepвic;
• iндивIдyaльний пiдxIд тa виpiшeння питaнь;
• пepcoнaльний мeнeджep;
• пpивaбливi кoмepцiйнi yмoви;
• мiнiмaльний пoкaзник пoмилoк;
• професшна стутнь залученосп та вщповщаль-носп за проект;
• скорочення витрат на складсьш примщення, ко-мушкацп та персонал;
• оптим1защя операцшних витрат;
• можливють онлайн вщстеження показник1в ефе-ктивносп складу;
• надання найбшьш оптимального виду доставки i оплати;
• оплата виключно отриманих послуг.
Останнiм часом в лопстищ все бшьшо! популяр-
ностi набувае крос-докшг - споаб вщвантаження i перемiщення вантаж1в за принципом доставки товарiв до замовника без збериання на складi, напряму i без зупинок.
Перевантаження борт-до-борту (cross-docking), ча-стiше використовуеться термiн "крос-докшг") - це практика в лопстищ, яка передбачае перевантаження вантаж1в з одних транспортних засобiв на iншi без процесу зберiгання на склада Допускаеться переробка вантаж1в (перекомплектацiя, уштизащя, збирання вантаж1в в!д дек1лькох постачальнишв) у процесi перевантаження.
Даний спосiб можна назвати щеальним для шдп-риемщв, як1 купують товари оптом великими парпя-ми i у яких е необхщшсть доставки в обмежеш термi-ни.
1снуе кiлька методiв використання крос-док1нгу в логiстицi.
• перевантаження товару з транспорту в транспорт:
метод передбачае перевантаження товару з одного транспортного засобу в шший, найчастше шшого типу, наприклад з контейнера в автомобш або навпа-ки;
• доставка товару, спрямованого в!д рiзних виро-бник1в:
даний метод дозволяе об'еднати (консолвдувати) товар вщ рiзних постачальникiв в одну партш, яка потiм вiдправиться до замовника. Дрiбнi партп р!зно-маштних товарiв спочатку звозять на крос-дошнговий майданчик, пiсля чого !х перевантажують i направля-ють до кшцевого замовника;
• роздрiбна розсилка велико! партп товару:
крос-док1нг дозволяе також отримати оптову пар-
тiю вщ виробника, а потiм вислати !! дрiбними парть ями в рiзнi торговi точки.
Данi методи i наявнiсть митно-лiцензiйного складу дозволяють розмитнювати товари не одразу, а в мiру необхiдностi, або не розмитнювати взагалi (якщо товари йдуть тд митним контролем транзитом), здш-снювати перепродаж вантаж1в зi змiною вартосп товару, продавця, покупця тощо.
Крос-докшг - iдеальний метод доставки вантажу для:
• оптовиков, як1 потребують швидкого отримання товару для його подальшо! реал!зацп через к1лька торгових точок;
• компанiй-iмпортерiв в Укра!ну, Росш та кра!ни СНД;
• компанiй, як1 закуповують i продають товари з/в кра1ни, де вимагаеться доставка морськими шляхами.
Отже, порiвняно з логiстикою традицшно! торгiвлi для Iнтернет-логiстики значно зростають обсяги тран-спортування. Якщо, у роздрiбнiй торгiвлi основний тип транспортування - вiд виробника до дилера, то у випадку Iнтернет-логiстики товар може безпосеред-ньо транспортуватися вщ виробника до споживача без його транспортування торговельному посереднику. Або ж, як зазначалося рашше, тсля транспортування товару до розподiльного центру, здшснюеться його вщправка в кур'ерську/поштову службу.
Вiдмiнною особливiстю нинiшнього перюду розвитку практично! логiстики е активiзацiя дiяльностi iнтерактивних Internet-служб. Функцюнальна i структурна складнiсть сучасних лопстичних мереж обумо-влюють особливi вимоги до обсягiв, якостi i швидкос-тi передачi та обробки iнформацi!. Цi вимоги задово-льняються шляхом впровадження електронного доку-ментооб^ на локальному та глобальному рiвнях, а також за рахунок ютотного розширення спецiалiзова-ного iнформацiйно-органiзацiйного сервюу в мереж1 1нтернет.
Вважаеться, що сьогодш процес накопичення логi-стичних ресурсiв в мереж1 1нтернет досяг такого рiв-ня, що можна говорити про можливють широкого формування вiртуальних логiстичних центрiв (VLC -Virtual Logistics Center) з функшями електронного маркетингу, консалтингу (consulting) - консультуван-ня, дiяльнiсть з консультування керiвникiв, управлiн-цiв з широкого кола питань у сферi фшансово!, коме-рцiйно!, юридично!, технологiчно!, техшчно! та екс-пертно! дiяльностi. Мета консалтингу - допомогти системi управлшня в досягненнi заявлених цiлей) i фрахту (fracht) - обумовлена договором або законом плата за перевезення вантажу. Сплачуеться перевiз-никовi вщправником вантажу або фрахтувальником. Розмiр фрахту встановлюеться угодою сторiн. За вщ-сутностi угоди сторiн розмiр фрахту обчислюеться, виходячи зi ставок, яш використовуються в мiсцi за-вантаження вантажу й п1д час завантаження вантажу.
Подальша !х iнтеграцiя з шформацшними службами офiцiйних оргашзацш i транспортних асоцiацiй дозволить в кшцевому пiдсумку сформувати в мереж! 1нтернет лог!чно единий транспортно-логiстичний шформацшний прост!р.
Проте на шляху до виршення цих завдань виникае ряд серйозних проблем практичного характеру. На-самперед через розширення i ускладнення структури лог!стичного простору в мереж1 1нтернет !стотно ускладнюеться пошук у нш потр!6них ресурсiв.
Якщо илька рошв тому ця проблема була пов'язана з недолжом мережевих ресурав, то тепер навпаки - з надлишком iнформацi! та ускладненням доступу до потр!6них даних i послуг.
Для подолання цих труднощ!в потр!6но зробити кроки щодо впорядкування д!ялъносп зацiкавлених ос!6 i структур в мереж1 1нтернет !з залученням уае! Iнтернет-спiльноти, а також розробити нов! технологи, зокрема так!, що базуються на проблемнш або проблемно-тематичнш 1нтернет-локал!зацп, п!д якою в лопстиш розум!еться !нтеграц!я лог!стичних та
шформацшно-лопстичних ресурсiв мереж1 1нтернет в спещальш проблемно-орiентованi посилально-анотацiйнi бази або тематичш каталоги, що розмщу-ються на сторiнках вiртуальних лопстичних центов.
Спроможиiсть такого подходу повинна забезпечу-ватися полiтикою актуалiзацil баз даних, наявнiстю якiсних iнформацiйних каналiв i професiоналiзмом логiстiв-аналiтикiв.
Висновки
Отже, основною ввдмшною особливiстю роботи 1нтернет-магазишв ввд звичайних магазинiв е важли-вiсть таких факторiв, як швидшсть, вартiсть i зруч-нiсть доставки замовлення споживачевг Тому багато з них оргашзовують власнi кур'ерськ1 служби доставки, тимчасом як в роздробнш торгiвлi так1 служби е ви-ключно у великих фiрм або в компанш, як1 пропону-ють специфiчнi товари, що вимагають доставки.
Традицшна складська логiстика передбачае обов'язкову наявшсть складських площ або складу-ваиия товару в мiсцях продаж1в. Для роботи ж 1нтер-нет-магазину необхiднi значнi складськi площi в разi продажу викупленого товару. Однак можлива i повна вiдсутнiсть складських площ в разi роботи за системою dropshipping, коли товар доставляеться безпосе-редньо ввд виробника до споживача, минаючи посере-дника. Також е можливють використання складських площ компанiй-партнерiв.
Таким чином, одним з найважливших конкурент-них переваг для 1нтернет-магазишв (особливо в нашiй крашГ) е добре оргашзована логiстика. Оск1льки 1нте-рнет-магазини в основному працюють на доставку, вкрай важливо дотримуватися правила 7R (right product, right quality, right quantity, right time, right place, right customer, right cost) - потрiбна продукщя, в належшй якостi, у правильнш кiлькостi, у встанов-лений час, в необхвдному мiсцi, конкретному спожи-вачевi, з оптимальними витратами.
Однак далеко не всi учасники штернет-комерцп можуть забезпечити сво!м ментам виконання всiх цих вимог. Крiм цього, погано розвинена шфраструк-тура, стан дорiг i значнi ввдсташ також ускладнюють логiстичнi процеси вичизняних iнтернет-магазинiв. Однiею з головних проблем стае оргашзащя доставки замовлень ктентам, - вiдповiдно одне з найголовш-ших завдань Iнтернет-компаиiй - розробка оптишзо-ванох моделi управлiния лопстичною системою з
ypaxyBaHHHM Bcix oeoö^HBoereH pHHKy iHTepHeT-
комерцil i BiTHH3HHHHx pea^in.
References
Chukhraieva, N.M. (2017). Fulfilment yak instrument rozvytku lohistychnoi infrastruktury v Ukraini. Innova-tsiine pidpryiemnytstvo: stan ta perspektyvy rozvytku: zb. materialiv II Vseukr. nauk.-prakt. konf., 29-30 berez. 2017 r. Kyiv: KNEU, 215-217. Rezhym dostupu: http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/21478 (in Ukrainian).
Shevchenko, V. (2017). Bol'she chem logistika: kompleksnye reshenija ot gruppy kompanij ZAMMLER. Logisticheskie reshenija, 1, 6-7 (in Russian).
Coronado, V. (2015). E-Commerce Fulfillment : The Evolution from Warehouse and Distribution Centers to Mega Fulfillment Centers. [Electronic resource]. Mode of access: https://www.linkedin.com/pulse/e-commerce-fulfillment-evolution-from-warehouse-centers-coronado.
Niels, A., Agatz, H., Fleischmann, M., & van Nunen, J-E. (2008). E-fulfillment and multi-channel distribution. European Journal of Operational Research, 187(2), 339-356. doi: 10.1016/j.ejor.2007.04.024.
Semenova, A.V. (2013). Internet-marketynh v Ukraini: peredumovy vynyknennia, osoblyvosti stanovlennia, perspek-tyvy rozvytku. Ekonomichnyi visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy "Kyivskyi politekhnichnyi instytut", 10, 413-417. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/j-
pdfevntukpi_2013_10_69.pdf (in Ukrainian).
Asadchev, Yu. (2017). Rynok elektronnoi komertsii v Ukraini. Rezhym dostupu: http://blog.liga.net/user/ yuasadchev/article/27970 (in Ukrainian).
Holysheva, Ye.O., Kyrychenko, T.V., & Kovalenko, Ya.A. (2014). Osoblyvosti vykorystannia instrumentiv Internet-marketynhu na pidpryiemstvi. Molodyi vchenyi, 10(13), 53-56. Rezhym dostupu:
http://nbuv.gov.ua/j-pdf/molv_2014_10(13)(1)_13.pdf
(in Ukrainian).
Strii, L.O. (2010). Marketynh KhKhl stolittia. Kontseptualni zminy ta tendentsii rozvytku: monohrafiia; za nauk. red. prof. A.K. Holubieva. Odesa: VMV (in Ukrainian).
