CC BY
10УДК 332.135
Плахотн1к О.О.,
к.е.н., доцент, ДДТУ
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ МЕХАН1ЗМ1В УПРАВЛ1ННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИМИ СИСТЕМАМИ У МЕРЕЖЕВ1Й ЕКОНОМ1Ц1
У статт дослщжено особливост розвитку мережевих структур в систем1 репонального менеджменту i запропоновано принципи формування механ1зм1в управлшня соц1ально-економ1чними системами мережево! економши.
Ключов1 слова: мережева економiка, електронна паспортизащя пiдприeмств, штернет-марке-тинг, стратепчне управлiння, глобалiзацiя, аутсорсинг.
ВСТУП
За умов ринкового господарювання в розвитку нацюнально! економiки важливу роль вщгра-ють форми оргашзацп господарсько! дiяльностi соцiально-економiчних систем i, вiдповiдно, мо-делi управлiння цими формами. Основним чинником, який фактично визначатиме формування сучасно! моделi управлiння буде фактор мережево! економши (networked economy), риси яко! е достатньо чiтко визначеними, i якi стануть домiнуючими ознаками економши наступного сто-лiття [1,4]. Вщтак, нагальною е потреба у розробщ методологiчних принципiв формування ме-ханiзмiв управлiння соцiально-економiчними системами у мережевш економщь
Питання становлення i розвитку мережево! економiки, формування i розвитку мережевих форм органiзацi! економiчно! дiяльностi розглядались у роботах таких вчених, як: Л. Абалкiн, А. Аган-бегян, I. Ансофф, Д. Бел, Р. Блекуелл, М. Кастельс, Р. Катц, К. Келл^ М. Кшг, I. Масуда, П. Мшард, М. Портер, Т. Стоуньер, Е. Тоффлер, С. Фрiмен та шших. Серед втизняних вчених можна вид> лити таких як В. Андрусiва, I. Беседiна, М. Макарова, Т. Носова, С. Соколенко, Д. Русак, А. Чух-но, О. Шнипко, К. Ульянов та шших.
Вивчення науково! лтератури, яка обгрунтовуе методолопю та методику дослiдження управлшня соцiально-економiчними системами, свiдчить про вщсутшсть комплексних дослiджень у цiй сферi стосовно умов мережево! економiки та мережевих оргашзацш. Це зумовлюе необхщшсть проведення глибокого наукового аналiзу механiзмiв управлiння та визначення напрямiв його удос-коналення з урахуванням свтового досвiду та сучасних тенденцiй.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою дослiдження е розробка методолопчних принципiв формування механiзмiв управлшня соцiально-економiчними системами у мережевiй економщь
РЕЗУЛЬТАТИ
Мережева економiка сьогоднi, охоплюючи бiльш широкi сфери економiчних вщносин, все бiльше починае впливати на формування шституцшно! структури економiки, визначати характер взаемодп !! iнститутiв.
Отже, постае можливим видшити чотири основш умови, якi щоденно посилюють позицп мережево! економiки:
• оскшьки мережева економiка може iснувати тшьки в iнформацiйно-комунiкацiйному середо-вищi, що створюеться глобальною мережею 1нтернет, то базовою умовою !! iснування е поширен-ня Iнтернет-технологiй;
• привабливють i ефективнiсть мережево! економiки залежить вщ наявностi в нiй критично! маси економiчних агентiв та вщповщно! iнфраструктури, яка робить можливим !х дiяльнiсть. Численнi спроби iндивiдiв i органiзацiй використовувати можливостi глобально! мереж призво-дять до розширення масштабiв соцiально-економiчно! дiяльностi в мережевiй економщц
• новi можливостi глобальних комушкацш мiж людьми дають !м i новi iнструменти для реор-гашзацп форм !х спiльно! дiяльностi. Ц iнструменти використовуються для розробки принцишв «мережево! оргашзацп»;
• рiзнi види економiчно! iнфраструктури, також, стають бшьш ефективними, коли починають користуватися можливостями 1нтернет-технологш. Це призводить до модершзацп шфраструкту-ри в економiцi та створенню мережевих шституцшних структур.
Першим процесом, який створюе техшчш умови для формування i розширення масштабiв мережево! економiки, е розвиток i поширення Iнтернет-технологiй. Найбiльш вживанi в даний
139
Науковий в1сник: Фшанси, банки, швестицп - 2013 - №2
час види 1нтернет-технологи, складаються 1з засоб1в оперативного обм1ну та поширення шфор-маци, а також засоб1в створення { шдтримки шформацшних ресурс1в у 1нтернет. Ц базов1 техшчш засоби постшно розвиваються, а постшне зниження цш на 1х придбання та використання тдви-щуе доступшсть 1нтернет-технологш. Так, у перюд з 2008 по 2011 р1к цши на послуги 1КТ знизи-лися на 30% { стали бшьш прийнятними. За цей перюд послуги 1КТ як в розвинених, так { в кра!нах, що розвиваються, стали бшьш доступними в цшовому вщношенш — глобальне значен-ня 1РВ (кошик цш на послуги 1КТ, розроблений М1жнародним союзом електрозв'язку для визна-чення контрольних показниюв про вартють { доступшсть послуг фшсованого телефонного, стшьни-кового та фшсованого широкосмугового зв'язку) знизилося з 14,8 до 10,3. У крашах, що розвиваються, воно знизилося з р1вня 20,2 у 2008 р. до р1вня 14,2 у 2011 р. (рис. 1).
Р1вень проник-
22 2 нення комушкацш-
них технологш зро-стае з величезною швидюстю, техшка дешевшае I стае все бшьш доступною з кожним роком. На рис. 2 вщображена динамша користу-вання пров1дними телекомушкацшни-ми технолопями у свт, як можна поба-чити найбшьше по-казники за мобшь-ним зв'язком, яю ще у 2007 р. перетнули
Рис. 1. Значення кошику цш на послуги 1КТ, 2008-2011 рр. (Розраховано 50% руб1ж. автором) Другим процесом
формування мереже-
во! економши е перенесення в електронне середовище мереж1 1нтернет р1зних вид1в сощально-економ1чно! д1яльност1 (рис. 3).
25
20
15
10
5
11,1
2,6
1,8
-д-
1,6 -д-
-Д 1,6
2008
2009
2010
2011
-Краши, що розвиваються
-Весь свгг
.Розвиненi краши
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
78
29,7
-Л 17,2
12,6
<И-
0-05-0-082000 2001 2002
•Абоненги моб1льного зв'язку
-Лшп фксованого телефонного зв'язку
2003
2004
2005
2008
2009
2010
2006 2007
- 1нтернет-користувач1
-Користувач1 моб1льним широкосмуговим доступом до 1нтернет
Рис. 2. Динамша проникнення телекомушкацшних технологш на 100 мешканщв у свт, %
(Розраховано автором)
140
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2013 - №2
.gov (державнi)
.org (некомерцшт оргашзацп)
.edu (ocbíthí)
.net (провайдери)
.com (комерцiйнi органiзацii)
J 0,85 1 1 1 1 1 1 1 1 1
]] 1,13 1 Г\/1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
1 1 1 1 24 89
1
i i i i i i
33,09
10
15
20
25
30
35
Рис. 3. Розподш хост-сервер1в домешв вищого р1вня загального кори-стування за сферами, млн. шт. (2010 р.) (Розраховано автором)
Трепм процесом формування мережево! економши е про-цес перетворення традицшних оргаш-зацiй в мережевi структури. Ц проце-си захоплюють всю iерархiчну вертикаль в економщь
Четвертий про-цес формування мережево! економши — створення мережевих варiантiв «го-ризонтальних» еко-номiчних структур, якi обслуговують все розма!ття оргаш-зацiй в економщь Часто, економiчнi
«горизонтальш структури» називаються iнституцiйними структурами, i штерпретуються як сис-теми угод мiж бiльшою частиною членiв суспiльства, яю визначають загальнi правила для найбшьш типових видiв взаемодiй людей в сусшльствь
Мережi не тiльки дозволяють перевести на якiсно нову основу управлшня компашею, але й створити шдгрунтя для переходу вiд iерархiчних та ринкових систем управлiння до прямих гори-зонтальних зв'язкiв.
В той же час проблема створення мережевого управлшня оргашзацшними структурами пов'я-зана, що найменш, з двома аспектами. По-перше, мережева органiзацiя роботи порушуе сталi принципи управлiння, що характеризуеться високим ступенем децентралiзацi! та демократизаци управлiнського процесу. По-друге, формування принцишв управлiння новими органiзацiйними структурами обумовлене особливостями органiзацiйно-управлiнських форм майбутнього. Оскшь-ки час органiзованих оргашзацш пройшов i основна компетенцiя менеджерiв полягае в усвщом-леннi важливосп самоорганiзацi! i всебiчному !! стимулюванш», то самоорганiзацiю можна роз-глядати як один iз способiв шдвищення ефективностi нових органiзацiйно-управлiнських форм.
Отже, вже юнукта форми корпоративного управлшня, створення яких починалося за класич-ними зразками, не стоять на мющ. Так сьогодш найбiльшi свiтовi корпорацi! у пошуках глобально! конкурентоспроможносп, прагнуть використовувати найефективнiшi ршення, успiшно дозу-ючи i виршуючи кроскультурнi проблеми у сферi управлшня. Ще бiльше, i не до кшця зрозум> лий вплив на зм^ моделей корпорацiй i управлшня надае iнтерференцiя прогресу в област шфор-мацiйних технологiй, формуючого основу корпоративно! «електронно! нервово! системи» i Web-стиль дiяльностi i управлшня корпорацш. Тому для укра!нських корпорацш е надзвичайно важ-ливим перехопити свiтовi тенденцi! в областi корпоративного управлшня, а не виршувати прю-ритетнiсть англосаксонсько! моделi над континентальною европейською чи навпаки, водночас маншулюючи позитивним сторонами цих моделей задля власного збагачення реальних власникiв контрольних пакетiв акцiй, а не рядових акцiонерiв. Адже лiдери Iнтернет-технологiй та мережево! торгiвлi визначатимуть економiчне майбутне кра!ни.
Серед механiзмiв ефективного управлшня розвитком соцiально-економiчних систем мережево! економши можна видiлити таю: реiнжинiринг бiзнесу господарюючих суб'ектiв; штегращя систем електронно! комерцi!; освоення штернет-технологш та застосування штернет-маркетин-гу; електронна паспортизащя шдприемств; стратегiчне управлiння; система збалансованих по-казникiв; система управлшня яюстю; система бюджетування; процесно-орiентоване управлшня; лопстика; аутсорсинг (аутстаффiнг) тощо.
Розглянемо представлен механiзми з точки зору !х потенцiалу та впливу на ефектившсть розвитку мережево! економши в цiлому i господарюючих суб'екпв зокрема.
141
Науковий bícmmk: Фшанси, банки, iMBecTM^T - 2013 - №2
Решжишринг, на наш погляд, може призвести до двох оргашзацшних моделей управлшня гос-подарюючим суб'ектом: мережева структура велико! компани; сукупност (мереж!) шдприемств.
У раз! появи мережево! структури велико! компани велике шдприемство збирае навколо себе ф1рми меншого розм1ру, доручаючи !м виконання р1зних спешальних завдань. Ф1рми можуть мати власш шдроздши, необхщш для виробництва, але при цьому повинш забезпечуватися дуже висо-кий стутнь спешал!заци !х б1знесу.
При утворент мереж! шдприемств мае мюце певна сукупшсть близьких за розм1ром компанш, бшьшють з яких юридично самостшш, але шдтримують стшюсть один одного, наприклад, у гос-подарському плаш. Под1бна «сшвдружшсть», чинна часто в межах одного регюну або в рамках одного виду д1яльност1, шдвищуе конкурентоспроможнють товар1в та послуг. Постшшсть зв'язюв, яю управляються кшькома ключовими ф1рмами, стимулюючими шновацшний та комерцшний процеси, спрощуе управлшсью завдання др1бних { середшх шдприемств — члешв мережа
Перехщ традицшно! оргашзацшно! структури управлшня господарюючим суб'ектом на одну з вищезгаданих мережевих оргашзацшних моделей вимагае, на нашу думку, тривишрного шдхо-ду, який передбачае використання наступних взаемопов'язаних один з одним процешв, в основ! яких лежить щея ре!нжишрингу: перегляд концепц!! господарюючого тдприемства; ре!нжиш-ринг б!знес-процес!в; структурна перебудова тдприемства (реструктурування).
Еволюц!я оргашзацшно! структури починаеться з! стратег!чного ршення. Необх!дно перегля-нути ! переосмислити оргашзацшну структуру управл!ння п!дприемством з точки зору ефектив-ност! !! стратег!чних пр!оритет!в. Пот!м на основ! проведеного анал!зу приймаються деяк! так-тичн! р!шення, що стосуються решжишрингу. В останню чергу п!дприемство займаеться реструк-туризац!ею, що зач!пають пол!тику в р!зних областях д!яльност! тдприемства, робоч! процедури, оперативн! р!шення, рольов! функц!! ! повноваження.
П!сля того як шдприемство устшно реформувала свою оргашзацшну структуру управлшня, для його устшного розвитку ! функц!онування в умовах мережево! економши необх!дно здшсни-ти штеграшю його основних б!знес-процес!в з шфраструктурою систем електронно! комерци.
1нтеграц!я систем електронно! комерц!! в структуру б!знес-процес!в господарюючих п!дприемств нерозривно пов'язана з ре!нжишрингом !х б!знесу. Звичайно, що використання систем електронно! комерц!! обумовлюе необхщнють розробки в структур! б!знес-процес!в господарюючого тдприемства додаткових, рашше не застосовуваних у традиц!йному середовищ!, компонент, що тягне за собою додатков! ф!нансов! витрати. Тим не менше, ц! витрати окупаються дуже швидко внаслщок того, що ринок електронно! комерц!! розвиваеться сьогодн! особливо стр!мко ! господарююче п!дприемство, яке швестувало значн! кошти в розвиток шформацшно-телекомун!кац!йно! шфраструктури отримуе додатков! економ!чш вигоди ! конкурентн! переваги вщ !! використання в умовах мережево! економши.
Освоення ! застосування штернет-технологш е одним з найб!льш важливих механ!зм!в управ-л!ння мережевою економшою, що забезпечуе зниження транзакц!йних витрат господарюючих шдприемств ! тим самим сприяе тдвищенню р!вня ефективност! б!знесу. 1нтернет-технолог!! м!стять засоби оперативного обмшу ! поширення шформаци, необх!дн! для повноцшного функ-ц!онування електронного документообиу п!дприемства без просторових обмежень. Оргашзацш-но-економ!чн! вигоди в!д використання систем електронно! комерц!! в умовах мережево! еконо-мши отримують практично вс! господарююч! суб'екти ! зац!кавлен! особи. 1снуюча практика перекладу традицшного б!знесу в мережу 1нтернет показуе, що за рахунок цього стае можливим скоротити на 5-10% сукупш витрати. Це означае збшьшення маси прибутку, що обумовлено можливим зростанням обсягу продаж!в. Таке зростання вщбуваеться за рахунок зм!ни взаемин м!ж ф!рмами — виробниками та замовниками. Вони стають бшьш оперативними ! продуктивними. У деяких випадках витрати на управл!ння процесом закутвель ! поставок знижуються на третину ! б!льше.
Застосування штернет-маркетингу як мехашзму, що забезпечуе ефективний розвиток мережево! економши, дозволяе здшснювати стратег!чну ринкову ор!ентац!ю господарюючих шдприемств на електронних ринках. Комплекс шструменпв штернет-маркетингу дозволяе в значн!й м!р! роз-ширити потенц!йн! можливост! тдприемства для освоення нових ринюв ! придбання конкурент-них переваг.
Електронна паспортизац!я шдприемств регюну е, на наш погляд, ефективним мехашзмом управлшня мережевою економшою в частит забезпечення шформацшно! п!дтримки господарюючих суб'ект!в, а також !х партнер!в по б!знесу ! к!нцевих споживач!в. Вона забезпечила б
142
Науковмй вгснмк: Фшанем, банки, швестмцп - 2013 - №2
вщкритють тдприемницько! д1яльност1 в регюнах Укра!ни за допомогою створення централ1зо-ваного шформацшного джерела для пошуку потенцшних партнер1в i ктеипв. Електронна пас-портизащя також створить необхщш умови для виникнення шформацшно! iнфраструктури, що забезпечуе ведення своерщних «електронних формулярiв» суб'eктiв економiчно! дiяльностi, а також надання довщково! шформаци з даними суб'ектам органам державного управлшня i тдпри-емцям як у сферi традицшно! еконо!шчного середовища, так i в сферi електронно! комерци.
Вивчення та узагальнення результатiв ново! практики управлiння в розвинених кра!нах дозво-ляе видшити переваги та недолiки в формах оргашзаци дiяльностi на основi аутсорсингу. Передача зовшшшм партнерам функцш одше! або декiлькох ланок виробничого процесу мае низку пере-ваг: дозволяе отримати комплектуют вироби та послуги бшьш якiснi та дешевшц пiдвищуе шно-вацiйнi можливостi компани за рахунок взаемоди та партнерства з постачальниками свтового рiвня, що мають значний iнтелектуальний потенцiал та шновацшний досвiд; забезпечуе велику гнучюсть компани у випадку змiни ринково! ситуаци або споживчих переваг; прискорюе купiвлю ресурсiв, комплектуючих виробiв; дозволяе зосередитись на тих операщях, яю ефективно вико-нуються силами компани та тих, яю стратегiчно доцшьно зберегти пiд контролем фiрми. Разом з тим, компани ризикують вивести за сво! межi ряд вцщв дiяльностi та втратити частину власних ресуршв i можливостей, тому вони змушеш постiйно вдосконалювати виробництво, розробляти новi методи управлiння бiзнес-процесами.
Збалансована система показниюв для соцiально-економiчних систем мережево! економiки е iнструментом стратепчного управлiння на довгостроковiй основi. Результатом И впровадження буде створення оргашзацш з високими конкурентними перевагами, до яких так прагне розвивати укра!нський бiзнес.
На пiдставi вищевикладеного можна стверджувати, що ефективна дiяльнiсть сучасного шдпри-емства можлива тiльки за наявност едино! (комплексно!) системи, що базуеться на лопстичнш концепци i поеднуе управлiння фiнансами, персоналом, постачанням, збутом та процес управлiн-ня виробництвом.
ВИСНОВКИ
У сучасних умовах проблеми управлшня розвитком мережево! економши в Укра!ш характери-зуються недостатнiстю наукового опрацювання, хоча реальнi темпи розвитку мережево! еконо-мiки особливо високi в економiчно розвинених регiонах нашо! кра!ни. Вдосконалення механiзмiв управлiння розвитком мережево! економши дозволять пiдвищити ефективнiсть !! розвитку i за-безпечити новi можливостi i конкурентнi переваги нацюнальнш економiцi. СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Ватченко О.Б. Науково-методичш засади соцiально-економiчного розвитку потенцiалу реп-ону: аспекти якостi життя : монографiя / О. Б. Ватченко; Дшпропетр. держ. фiн. акад. — Д.: ДДФА, 2010. — 116 с.
2. Дегтярева С.В. К вопросу о содержании сетевых отношений и их месте в институциональной структуре национальной экономики [Текст] / С.В. Дегтярева, А.А. Земляков // Вестник Омского университета. — 2010. — №1. — С. 110-115. — (Серия «Экономика»).
3. Кравчук 1.П. Еволющя термiну «мережева економша»: сутнють та тдходи до !! визначення // 1нновацшна економша: Всеукра!нський науково-виробничий журнал. — 2011. — №6. — C. 44-51.
4. Стюарт А.Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций; [пер. с англ. В. Ноздриной] / А.Т. Стюарт. — М.: Поколение, 2007. — 368 с.; с. 258.
Стаття надшшла до редакцп 23 лютого 2013 року
143
Науковий itici iiik: Фшанси, банки, швестицп - 2013 - №2
