CC BY
100
УДК 332.1:338.49
РОЛЬ ТА М1СЦЕ РИНКОВО1 ШФОРМАЦШНО1 1НФРАСТРУКТУРИ РЕГ1ОНУ В АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОДАХ
ВЛАДИ
Зтченко О.А., ст. викладач (Дон1ЗТ)
Стаття присвячена аналгзу рол1 ринковог тформацшног iнфраструктури в розробцi i реалгзацИ антикризовог полтики на регюнальному рiвнi. Комплексно до^джено особливостi розвитку ринково'1 тформацшног тфраструктури, ii вплив на активiзацiю зусиль регюнальних органiв влади в подоланнi на^дюв кризи. Розроблено рекомендаци щодо ефективного використання ринковог тформацшног тфраструктури регюну в антикризових заходах влади.
Ключовi словирегюн, криза, тформацшна тфраструктура, антикризова поттика.
Постановка проблеми та и зв'язок з науковими та практичними завданнями. Новий етап розвитку сустльних ввдносин у третьому тисячолгтп ознаменувався щлим спектром кризових явищ ресурсного, фшансового, сощального, еколопчного характеру, яш, в свою чергу, зумовили глобальну кризу еконо]шчних вiдносин шнця 2008-2009 рок1в. Рiзкий економiчний спад в планетарному масштабi став причиною таких сощальних проблем, як масове безробптя та зниження рiвня життя населения. Криза стала серйозним випробуванням для всiх без винятку нацюнальних економiчних систем, однак особливо гостро вона позначилася на кранах з молодою ринковою економшою, таких, як Укра!на. Деструктивний характер розвитку планетарного процесу ввдтворення на сучасному еташ посилюеться хронiчним дефiцитом фiнаисових ресурав, слабк1стю баншвсько! системи, низькою ефектившстю державного регулювання, високим ступенем корупци та iншими негативними факторами, що притамаинi для економiчно! та сусшльно-полггачно! систем нашо! держави. За таких умов актуальним е пошук внутршшх резервiв розвитку нащонально! економiки, !х ефективнiше використання в кризових умовах господарювання.
Одним iз таких резервiв е ринковий потенщал регiонального розвитку. Саме вщ ефективно! оргашзащ! та функцюнування регiональних ринкових структур залежить залучення в економiчний оборот додаткових, ще незадiяних ресурсiв, розвиток соцiального кашталу, i на цiй основi формування дiйових заходiв подолання економiчно! кризи. Одна розвиток продуктивних ринкових вщносин в умовах кризи неможливий без дiево! шформащйно! пiдтримки, яку, в свою чергу здатна надати дiева iнформацiйна iнфраструктура. Саме вiд степеню розвитку ринково! шформащйно! iнфраструктури залежить стутнь iнформованостi
учасникiв ринку про стан, тенденци та структурнi коливання на ньому.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. Питанню подолання кризових явищ в нашш державi присвячено багато наукових дослщжень. Особливий iнтерес викликають працi таких вчених, як В.М. Геець, М.З. Згуровський, Я.А. Жалшо, 1.П. Макаренко, В.1. Мунтiян та iн. В роботах цих авторiв на основi аналiзу теоретичних розробок провiдних вчених як минулих столiть, так i сучасностi, а також прикладних проблем розвитку свггово! економiки на сучасному етат, було визначено передумови свггово! кризи [4,5,6], дослвджено и специфшу в умовах укра!нсько! економiки [1,3], визначено приоритетш напрями нащонально! антикризово! полiтики [1,4] тощо. Однак в сучасних наукових дискуаях навколо питань боротьби з економiчною кризою и регiональний аспект майже не обговорюеться, проте вiн мае велике значення, оск1льки саме на регiональному рiвнi практично реалiзуються антикризовi заходи, ощнюеться !х ефективнiсть та формуеться потенщал протидп кризи.
Невиршеш частини загальног проблеми. Регюнальний аспект подолання економiчно! кризи передбачае ефективне використання ринкового потенцiалу регiону. Компонентами ринкового потенщалу регiону е: рiвень розвитку регюнальних риншв; розвиненiсть форм господарювання; природноклiматичне середовище; рiвень концентраци, спецiалiзацil i кооперащ! господарсько! дiяльностi; рiвень розвитку соцiального капiталу; рiвень розвитку пвдприемництва та розвиненiсть ринково! тфраструктури [10, с. 86]. Останнш компонент ринкового потенщалу, на думку автора, набувае виняткового значення в умовах кризи, осшльки формуе шституцшне забезпечення антикризових дш. В1д ступеню розвитку ринково! тфраструктури, а саме и iнформацiйно! складово!, залежить узгодженiсть антикризових заходiв, !х
© 3iH4eHKO О. А.
BiciiiiK екопомпки транспорту i промисловостi № 28, 2009
своечасшсть та можливосп застосування в ринкових умовах функцюнування економiки региону.
Мета статт1. За таких умов актуальним е дослвдження ролi та особливостей розвитку ринково! шформацшно! iнфраструкгури регiону в умовах протидп економiчнiй кризi.
Виклад основного матергалу дослгдження. Для сприяння ефективному функцiонуванню регионально! економжи i забезпечення учаснимв ринкових вщносин оперативними i достовiрними ведомостями необхвдний вщповщний набiр iнститутiв шформацшно! iнфраструктури. Iнформацiйна шфраструктура е одним з найважливших фактор!в, що створюють умови для реформування i становлення регiональних ринк1в. Виняткова 11 роль в перiод кризи, оскшьки вiдсутнiсть в так1й ситуацй оперативно! ринково! iнформацi! ускладнюе своечасне реагування учасник1в ринку на коливання ринково! кон'юнктури та на структурт змши в економiцi. Це, в свою чергу, перешкоджае формуванню та продуктивному функцюнуванню конкуренгоспроможностi господарюючих суб'екпв. Виробники i споживачi продукцi! та послуг не мають можливостей маневрування при виборi цiни, мiсця i часу для купiвлi-продажу.
Не мають в своему розпорядженш iнформацi! про тенденцй i динамiку внутрiшнього i зовнiшнього ринков региону як виробники, так i органи державного управлшня. Не будучи добре iнформованими, вони намагаються впровадити антикризовi дi!, яю не вiдповiдають реальним вимогам ситуацй.
Тому значно! актуальностi набувае розробка регiонально! антикризово! програми, в рамках яко! б передбачалася ефективна шформацшна взаемодя мiж учасниками ринкових вщносин. Така програма повинна виявити основш приоритетнi напрями розвитку економiки в перюд кризи - мiсця докладання основних зусиль i концентрацi! фшансових, матерiальних, i, що не менш важливо, iнформацiйних ресурсiв розвитку регюну. Фактично йдеться про те, щоб виявити «точки зростання», Здатнi запрацювати в умовах кризи. Логика такого розвитку описана теорiею точок зростання Ф. Перру.
Зпдно цiе! теорй економiчнi одинищ, як1 займають домшуюче положення на ринку, володють «ефектом залучення», тобто вони здатнi заставити iншi економiчнi одинищ рухатись в тому ж самому напрям! Перру розглядав пiд економiчними одиницями не тшьки фiрми, а i цш галузi економiки, сфери даяльносп i навiть цiлi територiальнi структури. При цьому зростання вiдбуваегься не рiвномiрно по всiе! економiцi, а в окремих точках, що називаються «полюсами зростання». 1мпульси економiчного зростання, яю починаються в полюсi, розповсюджуються на периферш за допомогою ефекту залучення, що спричиняе виникнення «зони розвитку» [9, с.23].
Використовуючи термiнологiю Ф. Перру, такими «полюсами зростання» на региональному
рiвнi можуть бути прюритетш галузi економiки региону (наприклад, галузi високотехнолопчне виробництва, галузi, спрямованi на iмпортозамiщення тощо), так i окремi щдприемства, як1 ефективно реалiзують антикризовi програми. При чому так! програми повинт спрямовуватись не на тимчасовi заходи вирiшення поточних проблем (навпъ якщо вони е усшшними), а на використання принципово нових методiв управлiння, заснованих на нових технолопя та мобiлiзацi! наявних ресурсiв. Завдяки ефекту залучення щ шдприемства матимуть змогу передавати свш позитивний досввд шшим економчним суб'ектам. Так створюватиметься «зона розвитку», яка прогресуватиме в подолант кризових явищ та сприятиме виходу региону з кризи.
Щодо «ефекту залучення», то вш матиме мкце тшьки за умови розвинено! шформацшно! шфраструктури ринку. Оск1льки так зван! «полюси зростання» - щдприемства, галуз!, територи - це окрем! шститути, вони е «матер!альними ноаями» ринкових вщносин, однак свою активну функци в процеа регионального розвитку вони можуть виконувати тшьки за умови ефективно! циркуляцп шформащйних потошв м1ж ними. Так! потоки забезпечуе шформацшна шфраструктура ринку, основними елементами яко! е шформацшт мереж!, електронна комерщя, телекомушкаци, а також шститути, що забезпечують необхщною шформащею (ЗМ1, б!блютеки, шформацшно-аналгшчт агенци, науково-дослвдницьи шститути, шформащйний б!знес тощо) [7, с.46].
Особливе значення при цьому набувае региональна шформатизащя, гад якою слад розумти широкомасштабне використовування шформащйних комушкацш у вс!х сферах господарсько! д1яльносп економчних суб'екпв региону. Однак в розвитку процес!в регионально! шформатизаци юнуе ряд ютотних проблем, як1 особливо актуальт в перюд кризи. Так за даними статистики, на сьогодтшнш день в Донецькому регион! найбшьш активно впроваджують шформацшт технолог!! в свою д1яльтсть шдприемства торпвщ ! надання послуг, менш активними, однак за останнш час прогресуючими в цш сфер!, е промислов! щдприемства. Так бшьше всього персонально! обчислювально! техшки зосереджено на шдприемствах торпвщ та надання послуг (близько 35 % загально! кшькосп), промислових шдприемствах (близько 20 % загально! кшькосп), в органах державного управлшня (близько 10 % загально! кшькосп). Низьк показники шформатизаци шдприемств та оргатзацш культури, охорони здоров'я, сощального захисту, управлшня житлово-комунальним господарством (у сукупносп - до 10 % загально! кшькосп) [8, с.7]. Таким чином, спостертаеться дисбаланс в шформацшному розвитку р!зних сфер економжи регюну, що ускладнюе шформащйний обмш м!ж р!зними суб'ектами економ!чно! д!яльност1
Вкник економши транспорту i промисловостi № 28, 2009
Спостертаегься тертщиальна HepiBHOMipHÎcrb шформатизаци в серединi региону. Бшьш активно iнформатизацiйнi процеси здшснюються в густонаселених пунктах з розвиненою виробничою та транспортною iнфрасIруктурою. Так, за даними Головного управлiння статистики у Донецькш областi за 2008р., найбшьша кiлькiсть пiдприeмств регiону, якi мають на балансi ЕОМ, зосередженi у Midi Донецьк (45 % ввд загально! кiлькостi), а також у мктах Марiуполь (11%), Макпвка (6 %), Горлiвка (5 %) [8, с.7].
Iнформацiйна нерiвномiрнiсть розвитку регiонiв спостергасться i на загальнодержавному рiвнi. Так, за даними статистики за 2008р., найбшьша кшьюсть комп'ютеризованих суб'екпв господарсько! дiяльностi зосередженi у meri Киeвi (20,8 % вiд загально! кiлькостi), а також у Донецькш (8,49 %), Харшвськш (7,4 %) та Дншропетровськш (7,29%) областях, найменша - у мiстi Севастополi (0,23 %), Тернопшьськш (1,22 %), Чертвецькш (1,33 %) та Кiровоградськiй (1,38 %) областях. Щодо показника кшькосп активних користувачiв мережi 1нтернет, то лвдерами тут також е мюто Ки!в (59,33 % вiд вас! кiлькостi користувaчiв), Днiпропетровська (5,52 %), Донецька (5,13 %), Хaркiвськa (4,61 %), а також Одеська (6,52 %) та Львiвськa (3,51 %) областг Цi ж облaстi лвдирують i за показниками розвитку електронно! комерцй' та iнформaтизaцiï регюнальних оргатв влади. В iнших регiонaх ц процеси протiкaють iз значним ввдставанням [2]. Така ситуaцiя е негативною, бо струмуе формування единого нацюнального iнформaцiйного простору, в рамках якого активно розвиватиметься iнформaцiйнa iнфрaструктурa ринку як кaтaлiзaтор «ефекту залучення».
Тому для подолання нерiвномiрностi в шформацшному розвитку в рамках реaлiзaцiï регюнально! антикризово! програми необхщно стимулювати iнтенсифiкaцiю iнформaцiйних контaктiв мiж суб'ектами ринкових ввдносин регiону, пiдвищення доступностi шформацшних ресурсiв, aктивiзaцiю iнформaцiйного ринку, безперешкодне використання можливостей глобально!, нaцiонaльних та регюнальних мереж, а також штегращю репонально! шформацшно! iнфрaструкIур в нацюнальний iнформaцiйний простiр.
Висновки та пропозици. Розвиток ринково! шформащйно! шфраструктури сприятиме продуктивному використанню регюнальних iнформaцiйних ресурс, формуватиме ефективний взаемозв'язок мiж учасниками ринкових вiдносин, i, таким чином, стимулюватиме aктивiзaцiю зусиль рiзних економiчних aгентiв в подолaннi нaслiдкiв кризи.
Однак щ процеси повиннi проходити за певних умов, до яких, перед уйм, слад вщнести виважену антикризову полiтику регiонaльних оргaнiв влади, яка б втшювалась в aнтикризовiй программ В рамках реaлiзaцi! mie! програми варто запропонувати
створення регiонального антикризового центру, який буде спрямовувати процеси розвитку шформащйно! шфраструктури та забезпечуватиме необхвдну iнформацiйну тдтримку економiчним суб'ектам региону.
В региональному антикризовому ^rnpi повинн1 бути представленi головнi суб'екти територiального господарського комплексу: регiональнi органи влади, союзи щдприемщв, науково-дослвдт заклади, професiйнi спшки та торгово-промисловi палати. Економiчна криза показала доцiльнiсть щдключення до них ще й представниюв банкiвського бiзнесу. Необхщно залучати мюцеву наукову елiту у якостi економчних радникiв. Тiльки спiльнi зусилля здатш забезпечити оптимiзацiю структури регионально! економжи, налагодження господарчих механiзмiв, розвиток швестицшно-шновацшних процейв i на !х основi вихiд економши з кризи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Геець В.М. Макроекономiчна оцiнка грошово-кредитно! та валютно-курсово! полiтики Укра!ни до i щд час фшансово! кризи / В.М. Геець. -// Економша Укра!ни: Полiтико-економiчний журнал МЫстерства економiки та з питань европейсько! iнтеграцi! Укра!ни, Мiнiстерства фiнансiв Укра!ни та Нацiонально!' академi! наук Укра!ни. - 2009. - № 2(567). - С. 5-23.
2. Доповщь Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни Верховн1й Радi Укра!ни «Про стан та перспективи розвитку iнформатизацi! в Укра!н1 за 2008 р.» // www.dki.gov.ua/article/show/alias
3. Жалшо Я. А. Економiчна криза в Укра!т: вимiри, ризики, перспективи: [монографiя] /. - Я.А. Жалшо, О.С. Бабан1н, Я. В. Белшська та iн. / за заг. ред. Я. А. Жатла. - К.: Н1СД, 2009. - 142 с.
4. Згуровський М.З. Болюне одужання через кризу / М.З. Згуровський // Дзеркало тижня - № 47 (726) - 13-19 грудня 2008. - С. 10-15
5. Макаренко И.П. Экономические кризисы: инструменты прогноза / И.П. Макаренко //Антикризисный менеджмент - №8 - 2003. - С. 8-14.
6. Мунпян В. Причини i сценарй розвитку свггово! кризи: укра!нський погляд / В. Мунпян // http://www.harvard-bssp.org/bssp_rus/publications/230
7. Пономаренко Н.Ш., Фшагша О.В. Особливосп розвитку шформацшного ринку: [монографiя] / Н.Ш. Пономаренко, О.В. Фшагша НАН Укра!ни; 1н-т економшо-правових дослвджень. -Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. - 194 с.
8. Статистичний бюлетень Стан i розвиток шформатизаци у Донецьк1й област за 2008 рк. / за ред. О.Ю. Зеленого; Державнiй комiтет статистики Укра!ни. Головне управлiння статистики у Донецькш областг - Донецьк, 2009. - 16 с.
BiciiiiK екопомпки транспорту i промисловостi № 28, 2009
9. Тарушкин А.Ю. Институциональная экономика: [учебное пособие] / А.Ю. Тарушкин. -СПб.: Питер, 2004. - 368 с.
10. Фшагша О.В. Ринкова трансформация в регюш: особливосп розвитку та
д1агностування: [монографiя] /О.В. Фшагша НАН Укра!ни; 1н-т економшэ-правових дослвджень. -Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. - 228 с.
Аннотация. Статья посвящена анализу роли рыночной информационной инфраструктуры в разработке и реализации антикризисной политики на региональном уровне. Комплексно исследовано особенности развития рыночной информационной инфраструктуры, ее влияние на активизацию усилий региональных органов власти в преодолении последствий кризиса. Разработаны рекомендации относительно эффективного использования рыночной информационной инфраструктуры региона в антикризисных мероприятиях власти.
Ключевые слова: регион, кризис,информационная инфраструктура,антикризисная политика.
Summary.The article is devoted to the analysis of role of market informative infrastructure in anti-crisis policy at regional level. It reviews the main features of market informative infrastructure development, its influence on activation of regional organs of power efforts in overcoming of consequences of crisis. In conclusion the article gives some recommendations about the effective use of regional market informative infrastructure in the context of anti-crisis policy.
Keywords: regional, crisis, informative infrastructure, anti-crisis policy.
Рецензент д.е.н., професор Дон1ЗТ Ф1наг1на О.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 331.108
СПРЯМУВАННЯ ВИТРАТ НА РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ШДПРИеМСТВА ТА IX КЛАСИФ1КАЦ1Я
Колосок В.М., к.е.н., доцент, Ал^таева А.В. астрант (Приазовський державний техшчний ушверситет)
У cmammi розглянуто та узагальнено витрати щодо розвитку персоналу на тдприемства. На ocHoei ix детального вивчення запропонована структуризацiя та класифiкацiя за вiдмiнними ознаками витрат на розвиток персоналу промислового тдприемства. Здшснено розподш витрат на розвиток персоналу за обов'язковими та необов'язковими платежами з видшенням напрямюв реалгзаци цих витрат, ix видiв та джерел фтансування.
Ключовi слова: розвиток персоналу тдприемства, класифЫащя витрат, ознаки класифжаци, напрямки витрат
Постановка проблеми. В умовах сучасно! економши найбшьш вагомим резервом зростання економiчних показнишв дшльносп шдприемства, а в остаточному тдсумку i його ринково! щнносп, виступае зростання вартосл i тдвищення ефективносп використання людського капталу. З таких позицш, розвиток персоналу стае одним iз найважливших напрямiв рацюнального
функцюнування будь-яко! оргашзацп та забезпечення !! конкурентно! позицп на ринку.
Розвиток пращвника як частини сощуму, яка володiе свщомютю (розумом), ввдбуваеться на основi проведення пвдприемством заходiв з удосконалення внутршньо! (внутршнш розвиток персоналу пвдприемства) та зовшшньо! середи пвдприемства (зовшшнш розвиток персоналу пвдприемства). Таке удосконалення вщбуваеться за
© Колосок В.М., Алютаева А.В.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловосп № 28, 2009
