CC BY
35
https://medium.eom/@camenonmclain/abniefhiston yofblockchainaninvestorsperspective 387c440ad11c
2. What is Blockchain Technology? A StepbyStep Guide Fon Beginners [Elektnonnyi nesuns]. - Rezhym dostupu: https://blockgeeks.com/guides/whatis blockchaintechnology/
3. What is Blockchain Technology? [Elektnonnyi ne suns]. - Rezhym dostupu: http://www.coindesk.com/ infonmation/whatisblockchaintechnology/
4. What is a blockchain, and why is it gnowing in populanity? [Elektnonnyi nesuns]. - Rezhym dostupu: https:// arstechn¡ca.com/¡nformat¡ontechnology/2016/ 11/ whatisblockchain/
5. A chain of oppontunities fon blockchain [Elektnon nyi nesuns]. — Rezhym dostupu: http://capgemini.ft.com/ tnendchecking/achainofoppontunitiesfon blockchain_ f55.html?mhq5j=e1
6.Cnyptomonedas:niesgosyopontunidades[Elektnonnyi nesuns]. - Rezhym dostupu: http://blogs.elconfidencial. com/mencados/apnendenainventin/20161209/cnyp tomonedasniesgosopontunidadesinvension_1301092/
7. EL BITCOIN SIGUE DANDO DE QU? HABLAR [Elektnonnyi nesuns]. - Rezhym dostupu: https:// cniptonoticias.com/opinion/el bitcoinsiguedandodeque hablan/#axzz4m hwOYyPC
Даш про aBTopiB
С'1гайов Андрй Олександрович,
д.е.н., професор КП1 iM. 1горя Скорського пр. Перемоги 37, 03056, КиТв, УкраТна e-mail: a.sigayov@kpi.ua Агапова Анна Iгор'тна,
студент КП1 iM. 1горя Сiкорського пр. Перемоги 37, 03056, КиТв, УкраТна e-mail: anagapova7@gmail.com
Данные об авторах
Сигаёв Андрей Александрович,
д.э.н., профессор КПИ им. Игоря Сикорского пр. Победы 37, 03056, Киев, Украина e-mail: a.sigayov@kpi.ua Агапова Анна Игоревна,
студент КПИ им. Игоря Сикорского пр. Победы 37, 03056, Киев, Украина e-mail: anagapova7@gmail.com
Data about the authors Andriy Sigayov,
Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, professor, Sc.D. e-mail: a.sigayov@kpi.ua Anna Ahapova,
Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, graduate student e-mail: anagapova7@gmail.com
УДК 336.027:364.14 001:10.5281/1впоёо. 1252265
БОБР1ВЕЦЬ В.В.
Методолопчш засади стимулювання розвитку благодшност iнструментарicм оподаткування
У статт викладено методологии засади актив1зацИ' розвитку громадянського суспЛьства через по-силення ф1нансово!' спроможност його \нститутв за рахунок створення ¡нструментар1ем оподаткування мотивуючого середовища для благод1йник1в та бенеф'т1ар\в пожертв. Сформульовано висновки стосовно причинно-наслдкових зв'язк\в оподаткування та доброчинноI д1яльност'1. Охарактеризовано складов/ елементи для побудови гармонйноI системи податкового стимулювання благод/йност/, зокре-ма: обгрунтування податкових стимул'в благод/йноI д1яльност1; ощнка ефективност податкових стимул'в благодйноI д!яльност1; встановлення критерИв для бенеф1ц/ар1в благод/йност.¡; визначення обмежень / мммальних розм1р1в податкових пльг; закрплення форм податкових пльг; усунення обмежень в декла-руванн податкових стимул'в благод/йноI д1яльност'1 та визначення пр'юритетних бенеф1ц/ар1в пльг для рзних типв донор1в. Надано рекомендацн стосовно розбудови чинноI системи податкового стимулювання благод/йност в Укран на новй методолопчнй основ'1 з метою п'щвищення ефективност Ифункц-онування в контекст/ забезпечення позитивного впливу на розвиток громадянського суспльства.
КлючовI слова: податкове стимулювання, податков\ пльги, благодйн'/сть, громадянське сус-пльство, благодйник, бенеф\ц\ар.
БОБРИВЕЦ В.В.
Методологические основы стимулирования развития благотворительности инструментарием налогообложения
В статье изложены методологические основы активизации развития гражданского общества через усиление финансовых возможностей его институтов за счет создания инструментарием налогообло-
жения мотивирующей среды для благотворителей и получателей пожертвований. Сформулированы выводы относительно причинно-следственных связей налогообложения и благотворительной деятельности. Охарактеризованы составляющие элементы для построения гармоничной системы налогового стимулирования благотворительности, в частности: обоснование налоговых стимулов благотворительной деятельности; оценка эффективности налоговых стимулов благотворительной деятельности; установление критериев для бенефициаров благотворительности; определение ограничений и минимальных размеров налоговых льгот; закрепление форм налоговых льгот; устранение ограничений в декларировании налоговых стимулов благотворительной деятельности и определение приоритетных бенефициаров льгот для различных типов доноров. Даны рекомендации относительно развития действующей системы налогового стимулирования благотворительности в Украине на новой методологической основе с целью повышения эффективности ее функционирования в контексте обеспечения положительного влияния на развитие гражданского общества.
Ключевые слова: налоговое стимулирование, налоговые льготы, благотворительность, гражданское общество, благотворитель, бенефициар.
BOBRIVETS V.V.
Methodological principles of stimulating the development of philanthropy by the tools of taxation
In the article was outlined the methodological principles of activating the development of civil society through strengthening the financial capacity of its institutions using the taxation' tools for the creation of the motivating environment for benefactors and beneficiaries of donations. It was formulated conclusions regarding the cause-and-effect links of taxation and charitable activities. It was characterized the elements for building harmony system of tax incentives for giving. This system includes justifying incentives for giving; evaluation of the effectiveness of incentives for giving; establishment of criteria of beneficiary organizations; determination of the amount of caps and floors on relief; setting of forms of relief for giving; elimination of barriers to claiming incentives and identification of main beneficiaries of benefits for different types of donors. There were given the recommendations concerning the development of the current system of tax incentives for giving in Ukraine based on a new methodological basis with the aim of increasing the effectiveness of its functioning in the context of ensuring a positive impact on the development of civil society.
Keywords: tax incentives, tax incentives, charity, civil society, philanthropist, beneficiary.
Постановка проблеми. Попри всю неодноз-начнють питання доцтьност використання ¡н-струментарш податкового стимулювання для aK™Bi3a^'i благод^носи числены результа-ти дослщжень свщчать, що майже у кожый краТн св^у держава пщтримуе благод^нють через податкову систему. Одыею з фундаментальних праць у цьому контекст е доробок «The Rules to Give: A Global Philanthropy Legal Environment Index», назву якого до^вно можна перекласти як «Правила благод^ностк глобальний рейтинг державного регулювання фтантропм». Це перша свтова оцЫка 193 краТн у такому контексту за результатами якоТ у тому чи^ сформульо-вано висновки стосовно причинно-наслщкових зв'язюв оподаткування та доброчинноТ дiяльнос-тк Наприклад, доведено, що вщсоток людей, яю жертвують грошi на благод^нють, е на 12 про-центних пунктв вище у тих краТнах, що пропо-
нують подaтковi птьги фiзичним особам (33 %) проти тих краТн, як не вдаються до таких зaходiв (21 %) [1]. Враховуючи, що благод^ы пожерт-ви е основним ресурсом для розвитку активного, належного та плюралютичного громадянського сусптьства, яке урiвновaжуe монополш держа-ви, уряд будь-якоТ демократично!' краТни повинен бути зацкавленим у побудовi ефективноТ систе-ми податкового стимулювання благод^ност як одного iз ключових елементв цтюного мехаыз-му державноТ пщтримки третього сектору.
Aналiз останшх досл'!джень i публ'кацш. У глобальному вимiрi вже давно усвщомлено той факт, що aктивiзaцiя благод^ност Ыструмента-рieм оподаткування не повинна розглядатися з позицп зняття або додаткового посилення державноТ вщповщальност щодо виконання певних фунщй, а вартють птьг не повинна протистав-лятися вартост наданоТ благод^никами допомо-
ги. Об'ективний факт того, що пiльги стимулюють виробництво чогось, що мае бтьшу соцiальну цiннiсть, ыж те, що держава могла б виробля-ти самостйно, якби не запропонувала податко-Bi стимули, доведено у численних працях вчених минулого столiття та актуалiзовано сучасними дослiдниками з врахуванням тих тенденфй, що мають мюце внаслiдок прогресуючого свтово-го розвитку. Видтимо лише тих науковцiв, прац яких безпосередньо використовувались пiд час написання дано! стати зокрема: Джон Пелоза (John Peloza), Пiрс Стт (Piers Steel), Piчард Ма-сгрейв (Richard Musgrave), Брайан Джен (Brian Jenn), Сол Левмор (Saul Levmore), Паул Мак Да-ыел (Paul R. McDaniel), Утьям Ендрюс (William D. Andrews), Генрi Сiмонс (Henry C. Simons), Марк Герден (Mark P. Gergen), Борю Б^кер (Boris I. Bittker), Елан Квк (Elaine Quick), Тон Круз (Toni A. Kruse) та Адам ПкерЫг (Adam Pickering).
Однак в Укра!'ы щея, що податковi стимули для благод^ност е не фактично втраченими доходами держави, а засобом створення сприятли-вих умов для посилення фЫансово! спромож-ностi iнститутiв громадянського сусптьства, i, вiдповiдно, збiльшення !х ролi в рiзних сферах дiяльностi органiв державно! влади та мюцево-го самоврядування, ще остаточно не усвщомле-на. Про це, зокрема, зазначаеться у Нацюналь-нiй стратеги сприяння розвитку громадянського сусптьства на 2016 - 2020 роки, затвердже-но! Указом Президента Укра!ни вщ 26.02.2016 року № 68/2016. На нашу думку, чинна в^чиз-няна система податкових стимулiв для бенефщг арiв пожертв та благодiйникiв була сформована скор0е емпiричним шляхом, аыж з використан-ням наукових пiдходiв, а тому потребуе перео-смислення та трансформацп з метою пщвищен-ня ефективностi функцiонування.
Мета статп - аналiз методологiчних аспектiв побудови гармоыйно! системи податкового стимулювання благод^носп як одного iз ключових еле-ментiв цiлiсного державного мехаызму сприяння розвитку громадянського суспiльства в кран
Виклад основного MaTepiany. Не дивлячись на високу сусптьну мющ пiд час створення або покращення умов для розвитку громадянського сусптьства iнструментарieм оподаткування не-обхiдно врахувати л потенцiйнi ризики для кра!ни, якi можуть мати мiсце як в силу об'ективних причин, так i у зв'язку iз специфiкою кра!ни. Очевидно,
що уыверсально! концепцп немае i бути не може, проте мiжнародна практика е надiйним джерелом Ыформацм щодо усп0них рiшень законодавця з точки зору отриманих юнцевих результатiв. Всу-переч юнуючим вiдмiнностям у пiдходах до на-працювання структури податкового стимулювання благод^носи досвiд зарубiжних кра!н свiдчить про iснування загально! методологи активiзацi'í розвитку громадянського суспiльства Ыструмен-тарieм оподаткування, яка реалiзуeться у розрiзi вiдповiдних етапiв, зокрема через:
1. ОбГрунтування податкових стимулiв благо-д^но! дiяльностi.
2. Оцiнку ефективност податкових стимулiв благод^но! дiяльностi.
3. Встановлення критермв для бенефiцiарiв благод^ностк
4. Визначення обмежень i мУмальних розмiрiв податкових пiльг.
5. Закртлення форм податкових пiльг.
6. Усунення обмежень в декларуванн податкових стимулiв благод^но! дiяльностi.
7. Визначення прюритетних бенефiцiарiв пiльг для рiзних типiв донорiв [2, с. 4].
Деталiзуeмо та обГрунтуемо методологiчнi ас-пекти впровадження податкового стимулювання благод^ност з метою забезпечення конструктивно! розбудови даного сегменту в Укран
1. ОбГрунтування податкових стимулiв е важ-ливим з позицп сусптьного договору мiж державою та громадянами щодо обмеження повно! свободи iндивiдуумiв безконтрол ьно роздавати сво! грошi в межах благод^но! або будь-яко! Ы-шо! дiяльностi, осктьки така поведiнка може пе-решкоджати забезпеченню справедливостi та демократ Також здатнють найбагатших осiб та оргаызафй чинити величезний вплив на сус-пiльство мiстить у собi ризик пщриву природньо-го стану речей, коли домЫуючим е найсильнiший (держава). Враховуючи це, необхщнють пщтрим-ки сусптьно корисно! дiяльностi iндивiда через податкове стимулювання благод^ност повинна бути урiвноважена одночасним визнанням необ-хщност iснування деяких державних лiмiтiв.
2. ОцЫка ефективностi податкових стимулiв благод^но! дiяльностi мае надзвичайно важли-ве прикладне значення. Одночасно це е одним з найскладнiших завдань, осктьки спроби вимiряти вплив стимулiв, що пропонуються через податкову систему, на розвиток благод^ност наштовхують-
ся на вщсутнють контрольованого середовища, у якому реакцiя благодiйникiв на стимули могла б бути оцЫена шляхом порiвняння Î3 реакцi8ю у се-редовищ^ де податковi стимули вiдсутнi.
Тому фактично единим варiантом у контекст оцiнювання ефективностi податкового стимулювання благод^ност залишаеться ствстав-лення змЫ у податковiй полiтицi iç результуючи-ми змiнами у звичках благод^ниюв. Аналiзуючи динамiку обсягiв благодiйних пожертв протягом тривалих перiодiв часу, коли супутн пожертвам витрати (змiни у прибутковому оподаткуваннi) збiльшувалися та зменшувалися, е можливiсть визначити цiнову еластичнють благод^нос-тi. Значний науковий Ытерес у такому контек-стi представляе собою дослiдження Джона Пе-лози (John Peloza) та Пiрса Стта (Piers Steel), в якому вчен на основi аналiзу iз вибiркою даних приблизно для 1,4 мтьйона осiб зробили ви-сновок, що цiнова еластичнiсть благодiйних пожертв (принайми у США) складае -1,11 [3, с. 260-262]. Це означае, що кожен один додат-ковий вiдсоток зростання податкових стимулiв (або здешевлення пожертви) результуе збть-шенням розмiру пожертви у розмiрi 1,11 вщсо-ткiв. Нажаль, подiбнi дослiдження для iнших кра-|'н на даний момент вiдсутнi. Ми не виключаемо, що культурнi особливост, традицм', релiгiйнi або iншi соцiально-економiчнi параметри кра'ни мо-жуть накладати св^ вiдбиток на чутливiсть бла-годiйникiв до стимулiв, а тому цЫова еластич-нiсть скорiше за все була б рiзною у розрiзi кра'н.
I хоча важко однозначно стверджувати про при-чинно-наслiдковi зв'язки розширення податкових стимулiв та активiзацiï благод^ноТ дiяльностi, реальна, а не формальна присутнють таких стимулiв свiдчить про наявнiсть у державi системно''' полiти-ки пщтримки розвитку громадянського сектору, що пщвищуе iмiдж кра'ни на мiжнароднiй аренк
3. Встановлення критерм'в для бенефiцiарiв благодiйностi здiйснюeться з метою визначення законодавчих пщстав, вiдповiдно до яких на-даеться статус оргаызацм громадянського сус-пiльства (далi - ОГС) або вщмовляеться в його отриманы, а також для обмеження фiнансових благодiйних потокiв та окреслення видiв дiяль-ностi, що визнаеться благодiйною.
3.1. Прийнято видiляти двi системи:
- моза'чна (клаптева) система (Patchwork System), коли е стандарты стимули, стимули з
бтьш високими ставками та додатковi обмеження для певних, визначених законодавцем, напрямiв дiяльностi.
- сходова (крокова) система (Staircase System), коли е стандарты стимули, стимули з бтьш високими ставками та додатковi обмеження, як вступають у дiю пщ час проходження обов'язкових промiжних реестрафйних процедур для певних благодiйних оргаызафй [2, с. 18].
Як правило на практик використаеться зм0а-ний пдощ, що мiстить елементи обох систем, а методолопчно рекомендуеться брати за основу сходову систем - свого роду покроковий фтьтр оргаызацй що мiнiмiзуe можливостi для зловжи-вань i звужуе коло користувачiв стимулами. На нашу думку, в УкраТн реалiзовано мозаТчну систему, яка визнаеться доволi складною для використан-ня - може бути одыею з причин i'i незначного мо-тивуючого впливу на вп"чизняних благодiйникiв.
3.2. В рамках цих систем акредита^я права на отримання податкових стимулiв для органiзацiй громадянського сусптьства виконуеться вщпо-вiдно до двох пiдходiв:
- всеохоплюючий/iнклюзивний (inclusive) пщ-хiд. Передбачае широке нормативне визначення сусптьного блага, а ОГС набувають право на ко-ристування птьгами в межах однокроковой системи. Pеалiзований у таких краТнах, як, наприклад, Канада, lрландiя, Нмеччина, Японiя, Мексика, Фг лiппiни, Польща, Pосiя, Сiнгапур, Туреччина, Вели-кобритаыя та Сполученi Штати Америки.
- монопольний/ексклюзивний (exclusive) пщ-хiд. Квалiфiкацiйнi критерм е доволi специфГчни-ми для строго визначених випадюв i можуть бути об'ектом полiтичного/виконавчого впливу. ОГС отримують доступ до птьг або шляхом реестра-цм згщно ¡з мозаТчною системою ¡з обмеження-ми для рГзних цтей дтльноси або за сходовою системою, коли дшть множинн промГжн бар'ери i рГзн ставки для рГзних оргаызацГй. Застосову-еться, примГром, у Аргентину Австралм, Бангладеш, Бразилм, КитаТ, Египту Францм, 1ндм, 1талм, Пвденый Африц та В'етнамк
Цкаво, що вщповщно до Свп"ового рейтингу бла-год^ност 2017 (за виключенням Туреччини, щодо якоТ дан вщсуты) середый вщсоток населення, що займаеться благодГйнютю, е майже у два рази ви-щим (приблизно 45 %) у тих краТнах, де реалГзова-ний ¡нклюзивний тдхщ, проти 24 % благодГйниюв у краТнах ¡з монопольним тдходом [4].
3.3. Пдащ зaконодaвця щодо визнaчeння нa-прямiв дiяльностi/видiв ОГС, якi мaють прaво нa подaтковi стимули, aбо ы, його дeмокрaтичнiсть тa нayковe обrрyнтyвaння y сyкyпностi мaють нe мeншe знaчeння, нiж розмiри тaкиx стимyлiв. Прийнято видiляти нaстyпнi дискрeцiйнi Ыстру-мeнти впливу:
- зaконодaвчe обмeжeння нaпрямiв дiяльнос-тi ОГС;
- виконaвчий вплив нa процeс нaбyття птьго-вого стaтyсy ОГС;
- зaкрiплeння рiзниx обсягiв пiльг для рiзниx видiв блaгодiйноï дiяльностi;
- нaдaння бтьшо'( пiдтримки тим ОГС, яю опо-сeрeдковaно зaбeзпeчyють виконaння цiлeй, зa-дeклaровaниx урядом в якост свое' прогрaми.
Отжe, цeнтрaльною е тeзa: нaскiльки влaдa зa-цiкaвлeнa y зaбeзпeчeннi об'8ктивниx умов розвитку aктивного тa рiзномaнiтного громaдянсько-го сyспiльствa iнстрyмeнтaрi8м оподaткyвaння чи мовa йдe про популютськ нaмiри зaдля пiдвищeн-ня влaсного рeйтингy? Очeвидно, що полiтичний/ виконaвчий вплив нa процeс нaдaння подaтковиx стимyлiв можe мaти мiсцe, aлe вiн нe повинeн бути визнaчaльним - подaтковi стимули мaють бути мaксимaльно нeйтрaльними, побyдовaними нa основi широкого визнaчeння сусптьно'[ користi.
3.4. Подaтковe стимyлювaння мiжнaродноï блaгодiйностi е доволi проблeмaтичним a^e^ том, оскiльки y цьому випaдкy повиннi бути збa-лaнсовaнi морaльнi iмпeрaтиви уряду щодо зa-бeзпeчeння умов розвитку ОГС y глобaльномy вимiрi тa вибiрковe пiльгyвaння блaгодiйностi y вiдповiдностi iз внyтрiшнiми сусптьними iнтeр-eсaми. У цiломy зaстосовyвaнi пiдxоди можнa роздiлити нa три модeлi зa рiвнeм вiдкритостi1 :
- iзольовaнa: уряд yнeможливлю8 aбо суттево обмeжy8 можливiсть отримaння подaтковиx сти-мyлiв зa мiжнaроднy блaгодiйнiсть. Цe, примiром, тaкi ^aí^, як Китaй, Сiнгaпyр, Бaнглaдeш, Ту-рeччинa, lндiя, Австрaлiя, 6гипeт.
- змiшaнa: уряд дозволяе нaцiонaльним орга-нiзaцiям, що дiють зaкордоном, отримyвaти пть-говaнi пожeртви, зa умови обов'язково'' рeeстрa-цм' тaкоï оргaнiзaцiï всeрeдинi ^aí^. Haприклaд, Аргeнтинa, Австрaлiя, Брaзилiя, Кaнaдa, Фрaн-цiя, Hiмeччинa, lрлaндiя, США, Beликобритaнiя, lтaлiя, Мeксикa, ФоппЫи, Польщa тa iншi.
1 Зауважимо, що дана класифкац'т не враховуе ri за-конодавч1 норми, що регулюють дяльнють корпоратив-них або приватних фонд/в.
- вiдкритa: блaгодiйники можуть доволi втьно нaдaвaти пожeртви iнозeмним ОГС y бyдь-якiй ^aï^i тa прeтeндyвaти нa подaтковi стимули всe-рeдинi ^aí^. Однaк сьогодн нeмa8 тaкоï ^aí^, якa б мaлa дiйсно нaстiльки вiдкритy систeмy по-дaткового стимyлювaння мiжнaродноí' блaгодiй-ностi. Haпeвно, нaйбiльш вiдкритий пдащ щодо подaткового стимyлювaння мiжнaродноï блaго-д^но'( дiяльностi зaдeклaровaний, принaймнi нa пaпeрi, y 6вропeйськомy союзi.
4. Bизнaчeння обмeжeнь i мiнiмaльниx розмiрiв подaтковиx пiльг рeaлiзy8ться нaстyпним чином.
4.1. У пeрeвaжнiй бiльшостi ^afc зaпровaджe-но лiмiт для зaгaльноï' суми подaтковиx пiльг, яку щорiчно можe отримaти iндивiд, y виглядк
- вiдсоткy вiд оподaтковyвaного доxодy (вaрiю-еться вiд б % y Ар^нтиы до 7б % y Кaнaдi);
- фiксовaноï грошово''' суми (вaрiю8ться вiд aнaлогy долaрiв США y Швeцií' до 1 млн евро y lрлaндií');
- комб^^''' пeршиx двоx пiдxодiв (y Бeльгií' SO % вщ оподaтковyвaного доxодy aбо S5O тис евро в зaлeжностi вщ того, якa сyмa е мeншою);
Heобмeжeнi стимули, як, нaприклaд, y Син^пу-рi, aбо дозволeний для вирaxyвaння 1OO % роз-мiр пожeртви, як, примiром, y Beликобритaнií', 1р-лaндií', B'eтнaмi, Фiлiппiнax тa Австрaлiï, е скорiшe виключeнням iз прaвил [S, с. S5-31].
4.S. Прaктикyeться встaновлeння мiнiмaльного порогу пожeртви для нaбyття прaвa нa подaтко-вi стимули, що рeaлiзyeться зa двомa пiдxодaми:
- доволi високий проxiдний розмiр пожeртви для обмeжeння кiлькостi блaгодiйникiв (нaпри-клaд, S5O евро в lрлaндiï);
- yмовнa мeжa, нижчe яко''' пожeртви взaгaлi нe мaють сeнсy, однaк нaдмiрно нaвaнтaжyють подaт-ковi aдмiнiстрaцií' (S aвстрaлiйськиx долaрa в Ав-стрaлiï', 1S фyнтiв в Япон^'' aбо 11 фyнтiв y Кaнaдi) [б].
При цьому y зaстосyвaннi тaкиx пороговиx знa-чeнь слiд бути дyжe обeрeжними, оскiльки дyжe високою е ймовiрнiсть формyвaння нeгaтивного мaсового yявлeння, що блaгодiйнiсть - цe привi-лeй для бaгaтиx.
б. Зaкрiплeння форми подaтковиx пiльг мae виxiднe знaчeння по вiдношeнню до eфeктив-ностi подaткового стимyлювaння в цтому. Прийнято зaстосовyвaти нaстyпнi форми:
- вирaxyвaння/знижкa, коли дозволяеться ви-рaxyвaти всю суму пожeртви aбо ïï пeвнy чaсти-ну iз оподaтковyвaного доxодy, внaслiдок чого iз
зменшенням податковоТ бази платника зменшу-еться розмГр належного до сплати податку.
- податковий кредит/залк, коли дозволяеться вщняти всю суму пожертви або IT певну частину ¡з суми належного до сплати таким платником по-датку.
- екстраполювання/перерахунок пожертви (Grossed-up donation), коли благодГйник може дозволити отримувачу благод^ноТ допомоги по-вернути всю суму або певну и частину вщ податку, сплаченого з такоТ пожертви. Однак такий пщ-хщ не е поширеним i практикуеться, наприклад, у Великобританп [6] та 1рландм [7].
- пбридний пщхщ, який передбачае поеднання елементю дектькох форм податкових птьг.
- додатковГ форми податкових птьг за благо-дГйнють (наприклад, вщсоткова фтантропт).
- звтьнення вщ оподаткування неприбуткових оргаызафй як особливоТ категорп платниюв або певних видГв Тх дохода. Однак така свобода повинна бути вр^новажена вщповщним контролем з боку держави, який переважно реалГзуеться через сукупнють звГтних правил, що дозволяють перевГрити законнють користування птьгами та виконання НПО софальноТ мюм.
У контекст звтьнення вщ оподаткування до-цтьно також окремо видтити нюанс, пов'язаний ¡з спадщиною фГзичних оЫб, залишеною у якос-т подарунка благодГйый оргаызацм. Так, у дово-лГ значый ктькост краТн (41 % або 72 краТни ¡з 177) встановлено податок на спадщину (estate tax), ставки якого е доволГ високими, наприклад, 40 % у США. В св^ цього вирахування чи кре-дити щодо податку на спадщину на передан бла-годГйый оргаызацп у якост спадкового подарунку пожертви е надзвичайно важливою податковою птьгою для розвитку благодГйностк Коли особа може заощадити значн кошти на податку на спадщину, даруючи все благодГйый оргаызацм, або сплатити Тх державу залишаючи спадщину родичам, виникае стйка мотивафя пщтрима-ти саме благодГйну оргаызацш, особливо якщо фЫансовий стан лГтноТ людини е скрутним. l хоча дехто може критикувати даний метод активГза-цм благод^ност ¡нструментарГем оподаткування, уряди краТн ¡з дшчим податком на спадщину вдало його використовують - 58 % або 42 краТни ¡з тих, в яких дГе податок на спадщину, запро-вадили звтьнення вщ податку на спадщину, по-даровану благодГйый оргаызацм. На нашу думку,
УкраТн необхщно врахувати цей доcвiд для побу-дови цтюноТ системи податкового стимулювання благод^ностк
6. Усунення обмежень в декларуванн податкових стимулiв благод^ноТ дiяльностi ми можемо на-звати центральним у методологи розбудови системи податкового стимулювання благод^носп. Мова йде про скпaднiсть та бюрократии^ бар'ери. Оскiльки нaвiть якщо подaтковi пiльги, встaновленi законодавцем, е доволi щедрими на пaперi, здат-нiсть блaгодiйникiв зрозумiти i задекларувати Тх, а також Тх досвщ пiд час цього процесу будуть визна-чати загальну ефективнiсть aктивiзaцiT' благод^-ностi iнструментaрi8м оподаткування.
7. Визначення прюритетних бенефiцiaрiв пiльг для рiзних типiв донорiв стосуеться аспекту, хто саме - фiзичнi чи юридичн особи - отримува-тиме переваги щодо ктькост та обсяпв податкового стимулювання блaгодiйностi. Наприклад, у краТнах, що належать до низько дохщних груп iз значними запасами корисних копалин бтьш ло-пчним може виглядати концепцiя надання пер-шостi у цьому питаны саме юридичним особам, осктьки вони е основними платниками подaткiв, а витрати на адмУстрування пiльг для юридич-них осiб нерaцiонaльнi через незначну юльюсть таких блaгодiйникiв. Це, примiром, реaлiзовaно у Нгери, де подaтковi пiльги для населення не про-понуються взaгaлi.
Анaлогiчним чином високодохщы краТ'ни мо-жуть вважати за потрiбне встановити прiоритет щодо заможних платниюв, оскiльки Тх масове за-лучення у процес розвитку ОГС через податкову систему може призвести до бтьш широких по-зитивних наслщмв [2, с. 55-65].
Однак таю пщходи повиннi узгоджуватися не лише з позицм прагматизму, а й справедливость Осктьки, наприклад, надання птьг виключно одыеТ' категорп блaгодiйникiв може провокува-ти масове невдоволення та пщозри у полiтичнiй змовi. Нaспрaвдi, подaтковi птьги рiзних форм пропонуються одночасно i юридичним, i фiзич-ним особам у переважый бiльшостi краТн св^у, за виключенням низькодохiдних краТн, в яких пть-гування благод^ноТ дiяльностi корпорaцiй мае прiоритетне значення над донорaми-фiзичними особами (65 % краТн проти 44 % вщповщно).
Узагальнимо особливост податкового стимулювання благод^ност у розрiзi 177 краТн св^у на рисунку.
Спадксш пожертви звшьнеш вщ податку на спадщину
Особливостi податкового стимулювання благодiйностi у po3pÍ3Í 177 краш свпу, % [8, с. 30].
Як видно з рисунка, податкове стимулювання благод^но! дiяльностi практикуеться майже у кожый кра!ы свiту. Очевидно, що у кожному конкретному випадку мова йде про рiзнi сценарп та рiшення, а отже i мотивуючий вплив рiшень зако-нодавця на розвиток благод^ност е рiзним. Глобально, лише у 32 кра!нах свiту не передбачено податкового стимулювання благод^ност анi для фiзичних, анi для юридичних осiб за пожертви у будь-якому виглядi, з них 65 % (22 кра!ни) вщ-несенi Свiтовим банком до низькодохщних кра-!н або кра!н з середнiм нищим доходом. Про за-гальносвiтовий консенсус можна говорити лише щодо звiльнення вiд оподаткування НПО як особливо! категорм платниюв або певних видiв !х до-ходiв/операцiй - 94 % кра!н свiту пiдтриму8 дану форму податкових птьг задля забезпечення вщ-повiдних умов розвитку ОГС.
Висновки
За результатами дослiдження можна зробити висновок, що майже вс кра!ни свiту пропонують тi чи iншi форми податкових стимулiв для благо-дiйникiв, а отже iсну8 глобальне усвщомлення ро-лi благодiйностi та згода на !! пiдтримку доступним уряду iнструментарieм. Дiйсно, здатнiсть органг зацiй громадянського суспiльства залучати ре-сурси з метою забезпечення фЫансово! неза-лежностi е основною передумовою для розвитку громадянського сусптьства в цтому. Благод^-нi пожертви е центральним джерелом фЫансу-вання дiяльностi бiльшостi благодiйних оргаыза-цiй, а тому розумЫня того, як податкова система може бути ефективно використана для мотиву-
вання блaгодiйникiв розширювати мeжi i обсяги благод^но! дiяльностi, мае принципове значен-ня для розбудови потeнцiaлy громадянського сусптьства у глобальному вимiрi. У цьому контекст мiжнaродний досвiд - над^не джерело Ыформа-цм щодо усп0них рiшeнь законодавця з точки зо-ру отриманих кiнцeвих рeзyльтaтiв - свщчить про iснyвaння загально! методологи aктивiзaцií розвитку громадянського сусптьства Ыструмен-тaрi8м оподаткування. Враховуючи, що чинну в Укра!ы систему податкових стимyлiв для бенефг цiaрiв пожертв та благод^ниюв можна охаракте-ризувати як недосконалу з точки зору íí потен^алу впливати на мотивацп остaннiх, нeобхiднiсть íí пе-реосмислення та трансформацп на основi запро-понованого наукового пiдходy е очевидною.
Список використаних джерел
1. Tax Incentives Worldwide Help Increase Charitable Donations / Reports and Research. Association of Fundraising Professionals [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.afpnet.org/Audiences/ ReportsResearchDetail.cfm?ItemNumber=28295.
2. Donation states: An international comparison of the tax treatment of donations / Charities Aid Foundation (May, 201 6) [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.cafonline.org/docs/default-source/ about-us-publications/fwg4-donation-states.
3. Peloza, J. & Steel, P. (2006) The Price Elasticity of Charitable Contributions: A Meta Analysis // Journal of Public Policy & Marketing. Vol. 24, No. 2 pp 260-373 [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www. jstor.org/stable/30000664?seq=1#page_scan_tab_ contents.
4. World Giving Index 2017 / Charities Aid Foundation (September 2017) [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.cafonline. org/docs/default-source/about-us-publications/ cafworldgivingindex2017_2167a_web_210917. pdf?sfvrsn=ed1dac40_10.
5. Gifts and donations / Deductions you can claim. Australian taxation office [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.ato.gov.au/Individuals/ Income-and-deductions/Deductions-you-can-claim/Gifts-and-donations.
6. Gift Aid (UK only). Understanding Gift Aid. Charity Help / JustGiving [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://justgiving-charity-support.zendesk.com/ hc/en-us/articles/204663747-Understanding-Gift-Aid.
7. Charitable Donation Scheme / Irish Tax and Customs (October, 201 7) [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.revenue.ie/en/companies-and-charities/charities-and-sports-bodies/charitable-donation-scheme/who-can-claim-the-relief.aspx.
8. Quick, E. Kruise, T. A, Pickering, A. (2014) Rules to Give By: A Global Philanthropy Legal Environment Index. Nexus, McDermott, Will & Emery and Charities Aid Foundation (CAF) [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.cafonline.org/about-us/ publications/2014-publications/rules-to-give-by.
References
1. Tax Incentives Worldwide Help Increase Charitable Donations / Reports and Research. Association of Fundraising Professionals. Available at: http://www. afpnet.org/Audiences/ReportsResearchDetail. cfm?ItemNumber=28295.
2. Donation states: An international comparison of the tax treatment of donations / Charities Aid Foundation (May, 2016). Available at: https://www.cafonline.org/ docs/default-source/about-us-publications/fwg4-donation-states.
3. Peloza, J. & Steel, P. (2006) The Price Elasticity of Charitable Contributions: A Meta Analysis // Journal of Public Policy & Marketing. Vol. 24, No. 2
pp 260-373. Available at: https://www.jstor.org/ stable/30000664?seq=1#page_scan_tab_contents.
4. World Giving Index 2017 / Charities Aid Foundation (September 2017). Available at: https://www.cafonline. org/docs/default-source/about-us-publications/ cafworldgivingindex2017_2167a_web_210917. pdf?sfvrsn=ed1dac40_10.
5. Gifts and donations / Deductions you can claim. Australian taxation office. Available at: https://www. ato.gov.au/Individuals/Income-and-deductions/ Deductions-you-can-claim/Gifts-and-donations.
6. Gift Aid (UK only). Understanding Gift Aid. Charity Help / JustGiving. Available at: https:// justgiving-charity-support.zendesk.com/hc/en-us/ articles/204663747-Understanding-Gift-Aid.
7. Charitable Donation Scheme / Irish Tax and Customs (October, 2017). Available at: https://www. revenue.ie/en/companies-and-charities/charities-and-sports-bodies/charitable-donation-scheme/ who-can-claim-the-relief.aspx.
8. Quick, E. Kruise, T. A, Pickering, A. (2014) Rules to Give By: A Global Philanthropy Legal Environment Index. Nexus, McDermott, Will & Emery and Charities Aid Foundation (CAF). Available at: https://www.cafonline.org/about-us/publications/2014-publications/rules-to-give-by.
Даш про автора
Бобр1вець В'пал'й Володимирович,
астрант кафедри податюв i фюкальноТ пол^ики, Тер-нотльський нацюнальний економмний уыверситет e-mail: bobrivetsvv@ukr.net
Данные об авторе
Бобривец Виталий Владимирович,
аспирант кафедры налогов и фискальной политики, Тернопольский национальный экономический университет e-mail: bobrivetsvv@ukr.net
Data about the author Vitalij Bobrivets,
Postgraduate at the Department of Taxes and Fiscal Policy of Ternopol National Economy University e-mail: bobrivetsvv@ukr.net
