CC BY
147
УДК 349.46 Алла Костянтишвна Соколова,
д-р юрид. наук, доцент Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого, м. Харюв
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ Й РОЗВИТКУ ФЛОРИСТИЧНОГО ПРАВА УКРА1НИ
Статтю присвячено вивченню проблем, пов'язаних з визначенням методiв дослiдження становлення флористичного права Укра'ни. Розкриваються види методiв, 1'х взаемозв'язок i функщональна цiннiсть. Проаналiзованi методологiчнi засади розвитку еколопчного i флористичного права.
Ключовг слова: еколопчне право, флористичне право, методи дослщження, методологiчнi засади.
Серед багатьох проблем, яю виникають у процес дослiдження держави та права, значне мюце займають тi, що пов'язанi з визначенням найбiльш прийнятних та ефективних методiв дослiдження.
Стутнь достовiрностi тзнавально' дiяльностi трактуеться як вщповщшсть результатiв останньо' реальному стану речей, що безпосередньо залежить вщ обрання й використання правильного шляху й найбшьш вдалих засобiв наукового 1'х вивчення. Ось чому питання методолопчного забезпечення е першочерговим для теоретичних пошукiв у будь-якiй предметнш сферi (в тому числi i правовiй), а методологiя дослiдження правово' реальности становить вступну частину правознавства. Лише за умови озброеносп сучасною методологiею й вщповщними методами наукового тзнання вiтчизняна правова наука зможе виконати поставлен перед нею завдання щодо розбудови правово'1', демократично' держави й формування нащонально! правово'1 системи [7, с. 25].
Питання методолопчного забезпечення в загальнотеоретичному аспект протягом багатьох роюв постшно знаходиться в пол! зору науковщв - як фахiвцiв загально' теорп права [Див.: 6-8; 10; 11; 13; 17], так i представниюв окремих правових галузевих наук [Див.: 1-4; 9; 14; 15]. Спираючись на вдуков! доробки вчених у галузi дослщження проблем флористичного права [15], пщкреслюемо, що поглибленого вивчення методолопчних засад становлення й розвитку цього права як пiдгалузi права еколопчного не провадилося, що не можна визнати правильним. Але ж таю дослщження на сьогодш е вкрай актуальними. Вони повинш грунтуватися на творчих доробках i висновках правознавщв щодо вивчення як окремих методiв, так i методологи в цшому.
Метою ще! публшацп е вирiшення теоретичних i практичних проблем, що характеризують методологiчнi пiдвалини дослiдження флористичного права.
Вщповщно до поставлено' мети у статп представленi й виршуються таю завдання, як окреслення методолопчно' основи вивчення флористичного права та шлях1в п вдосконалення.
Загальний (фшософський) пщхщ включае концептуальнi ще' й вихщт поняття, що виконують роль засадничих думок щодо предмета наукового тзнання, мютять у концентрованому вигляд1 весь його можливий змют, окреслюють можливе поле й горизонти дослщження, виступають 1мпульсом i супроводжують увесь науково-дослщницький процес.
Метод становить собою споаб пiзнання, формулювання наукових гiпотез, перевiрку доказовостi висновюв за допомогою р1зних конкретних засобiв i прийом!в. На вщмшу вщ предмета дослiдження, який дае вщповщь на запитання, що саме вивчае та чи шша наука, метод характеризуе, як саме й за допомогою яких способ1в, засобiв i прийом!в це
вщбуваеться [7, с. 26].
Безвщносно до конкретно! галузi знань i навчально! дисциплiни метод (вiд греч. теШоёоБ - шлях, дослiдження, теорiя, вчення, споаб досягнення будь-яко! мети, ршення конкретного завдання; сукупнiсть прийомiв або операцш практичного або теоретичного освоення дiйсностi) - це прийом або споаб вивчення реально! дiйсностi й отримання щодо не! об'ективних знань. Сукуптсть же методiв наукового тзнання дiйсностi формуе методологiю дослiдження [6, с. 45-46].
Учет зазначають: сьогодт все бiльше стае зрозумiлим, що у процесi пiзнання державно-правових явищ простого тлумачення основних положень дiалектики недостатньо. Окрiм знання загальних закотв i категорiй останньо! важливим також е вмше володiння загальними й окремими методами [11, с. 30-31].
Завдання ефективного застосування методологи полягае у прагненн до найбшьш точного й адекватного вщбиття предмета наукового тзнання шляхом забезпечення повноти i всебiчностi дослiдження, знаходження оптимального стввщношення як мiж рiвнями методологи - фшософськими пiдходами i формалiзованими методами, так i мiж рiзними конкретними методами дослщження [7, с. 27].
Як конкретн методи, так i методологiя в цiлому вирiшальною мiрою обгрунтовуються предметом само! науки. Це цшком об'ективний чинник, хоча не менш важливу роль вiдiграють i чинники суб'ективнi, що полягають у можливосп i здатностi дослiдника виробляти новi або ж використовувати за сво!м вибором найбiльш ефективнi усталеш методи вивчення матери [10, с. 15].
Загальний фшософський пiдхiд конкретизуеться передуам через загальнонауковi методи тзнання, до яких належать лопчний, юторичний i системний [7, с. 31]. На пiдставi логiчного методу формуються i класифiкуються правовi поняття, вщбуваеться подш дослiджуваних явищ на окремi види й пiдвиди. Його щншсть полягае в тому, що вш дае змогу сформулювати в коротких дефшщях усю рiзнобiчнiсть i багатограншсть державно-правових явищ, позбавитися зайвого опису деталей i створюе можливосп для належного орiентування в межах правово! науки, законодавства, в механiзмi правозастосовно! дiяльностi [7, с. 32].
Активно дослщники оперують i методом аналiзу й синтезу, що допомагае процесу мислинневого або фактичного розкладання цшого на складники або побудови цшого з частин.
Важливою умовою всебiчного пiзнання держави i права, рiзних державно-правових явищ е багатограннiсть !х наукового аналiзу. Розчленування цiлого на складовi допомагае виявити побудову i структуру дослiджуваного об'екта (наприклад, структуру механiзму держави, системи права тощо). Одна з форм аналiзу - класифшащя предметiв i явищ: державних оргашв, функцiй держави, норм права, суб'екпв правовiдносин, юридичних фактiв i т. д. [17, с. 25-26].
Синтез тлумачиться як процес об'еднання в едине цше частин, якостей, ознак, вщносин, виокремлених за допомогою аналiзу. Примiром, на пiдставi об'еднання й узагальнення основних ознак, що характеризують державу, державний орган, право, правовщносини, правопорушення, юридичну вщповщальтсть тощо, формулюються !х загальнi поняття. Синтез доповнюе аналiз i знаходиться з ним у нерозривному зв'язку [17, с. 26].
Метод аналiзу й синтезу став у нагодi у процес класифшаци принципiв флористичного права i флористичних правовiдносин.
У дослщницькш дiяльностi мае мiсце застосування методу шдукцп й дедукцi!. Iндукцiя - це лопчний прийом, що полягае в тзнант спочатку окремих (або первинних) сторiн або якостей держави i права, на пiдставi яких даються узагальнення рiзного рiвня [6, с. 52]. Дедукщя - низка умовиводiв, мiркувань, ланки яких тюно пов'язанi з логiчними висновками. Шляхом лопчних умовиводiв вiд загального до окремого, вщ загальних суджень до окремих або шляхом шших загальних висновюв отримують свою побудову
загальш закономiрностi й ознаки (риси) держави та права [6, с. 53].
Метод шдукцп й дедукцп задiяно у процесi з'ясування основних ознак права власносп на об'екти рослинного св^у i при формулюваннi поняття останнього.
Використовуючи iсторичний (хронологiчний) метод, теорiя держави i права дослщжуе державу i право, правовi шститути i процеси в тш послщовносп, у якiй вони виникали, розвивались i змiнювались. Це дозволяе конкретно уявити вс особливостi рiзних правових i державних явищ [7, с. 32].
Науковцi цiлком слушно зазначають, що спiввiдношення iсторичних i теоретичних знань мае мiсце у 3-х випадках: а) коли юторичними знаннями користуються для обгрунтування й тдтвердження теоретичних положень чи висновкiв; б) коли на пiдставi теоретичних знань розкриваються внутрiшнi рушiйнi сили, джерело розвитку дослщжуваних правових явищ; в) при виршенш питань типологи права, перюдизаци юторп нацiонального й зарубiжного права. При цьому окреслюеться коло необхщних iсторичних прийомiв, як-то метод аналiзу (критики) iсторичних джерел i метод генетичного членування (перюдизаци) [16, с. 495].
У науковш правовш лiтературi наголошуеться на сутностi генетичного членування: розбиваючи (розчленяючи) единий, безперервний процес розвитку на низку якюно рiзних станiв, що вiдповiдають дшсному процесу розвитку, отримуе можливiсть розкрити закономiрностi останнього, механiзм переходу вщ одного стану до iншого [16, с. 496].
За допомогою юторичного методу названо основнi етапи становлення й розвитку флористичного права. До того ж вш застосовуеться при вивченш поглядiв та уявлень про право власносп та iншi права на об'екти рослинного св^у.
Обгрунтування оперування у дослщженнях системно-структурним методом пщтверджуеться доробками науковцiв. Зазначаеться, що право, як об'ект тзнання правово'1 науки, становить собою складне полютруктурне утворення iерархiчно взаемопов'язаних компонентiв i галузей, iнститутiв i норм права. Аналопчними системами виступають також iншi компоненти правово'1 надбудови. Завдяки полютруктурносп права можна вести мову про 4 рiвнi системно-структурного аналiзу (а) найбшьш простих у структурному вщношенш явищ (норм права), (б) системних утворень, де щ явища виступають 1х елементами, (в) систем, що включають системнi утворення другого рiвня, (г) тотально'1 цiлiсностi права в цшому.
Системне вивчення правових явищ на першому i другому рiвнях дае змогу залежностi, зв'язки мiж елементами i явищами в цшому як компонентами бшьш складного структурного утворення. Системний аналiз може застосовуватись i на третьому, й на четвертому рiвнях системних дослiджень (наприклад, для розкриття системи права й законодавства, системи окремо'1 галузi права) [16, с. 466-467]. Задiяння системно-структурного методу допомогло встановити мюце флористичного права в системi права Укра'ни, виявити його функцiональнi зв'язки з шшими елементами ще'1 системи.
Функщональний метод орiентуе на з'ясування функцш одних соцiальних явищ стосовно шших [8, с. 24]. Вш тiсно пов'язаний iз системним методом. Розглядуваний метод дозволяе окреслити функцп держави i права та 1'х елементи. Ним користуються для виокремлення в державно-правових системах складових структурних частин з точки зору 1'х сощального призначення, рол^ функцiй i взаемозв'язку (зокрема, в теорп держави i права при вивченнi функцш держави, державних оргашв, права, правосвщомосп, юридично'1 вiдповiдальностi та iнших державно-правових явищ) [17, с. 26]. Цей метод передбачае розгляд флористичного права з точки зору його завдань i функцш, дае змогу вивчити змют i стан розвитку флористичних правовщносин.
Створення щеальних моделей i перевiрка 1'х дiевостi - невщ'емний складник теоретичного дослiдження в галузi держави i права [7, с. 33]. Метод моделювання мае самостшне значення й водночас використовуеться як один iз прийомiв бiльш широкого методу конкретних соцiологiчних державно-правових дослщжень. Як спосiб пiзнання державно-правово'1 дшсносп й пошуку оптимальних моделей, вш спрямований на
вщтворення структур мехашзму функщонально'' ди держави i права, процесiв демократа i правового регулювання. Варто також мати на увазi i роль методу моделювання у формуваннi наукових понять i категорiй, якими оперують теорiя держави i права та iншi галузi юридично'' науки [17, с. 27]. Цей метод задiяно для трактування наукових понять i категорш флористичного права. Вiн став у нагодi при розробленнi пропозицiй i рекомендацiй, спрямованих на вдосконалення законодавства i практики його застосування.
Формально-юридичний метод надае можливостi пiзнати внутршш форми правових явищ i процеав, на пiдставi узагальнення й виявлення 1'х ознак сформулювати дефшщп дослщжуваних понять. Вiн допомагае з'ясувати волю законодавця, виражену в текст закону. Шляхом рiзних логiчних операцiй окремi правовi положення трансформуються в загальш поняття, з яких, у свою чергу, виводяться певш логiчнi висновки i здiйснюеться тлумачення розглядуваних категорш. Лопчне оброблення може провадитися стосовно матерiалiв, що характеризують окремi правовi явища - нормотворчiсть, норми права, '1'х реалiзацiю тощо [7, с. 33-34]. Указаний метод дозволяе визначити юридичш поняття, з'ясувати 1'х ознаки, провести класифшащю, розтлумачити змют деяких правових припиав i т. д. [8, с. 24].
Формально-юридичний метод на пiдставi узагальнення й виявлених ознак допом^ сформулювати категор^ «флористичш вимоги».
Застосування порiвняльного методу включае рiзноманiтнi напрямки дослiдження державно-правових явищ. Аналiз вiдповiдного явища на рiзних iсторичних етапах сприяе встановленню тенденцш i закономiрностей його еволюцп. Порiвняння форм держави i права зарубiжних кра'н чи 1х окремих шстшупв дае змогу виявити спiльнi риси i вiдмiнностi державно-правових явищ, 1'х позитивш й негативнi риси [7, с. 34].
Фахiвцi iз загально'' теорп права наголошують, що порiвняльно-правовi дослiдження дуже кориснi для реалiзацii правово'' реформи в державах, що перебувають на трансформацшному етапi розвитку (до яких належить i Укра'на), оскiльки з'являеться можливiсть вийти за меж догматично'' дискусп в межах нащонального права й запропонувати новi методологiчнi пiдходи з урахуванням втизняного досвiду [13, с. 25]. Порiвняльно-правовий метод використано при поглибленому вивченш екологiчного й цивiльного законодавства пострадянських кра'н, екологiчного законодавства Свропейського Союзу й мiжнародного законодавства у цш сферi з метою виявлення оптимальних шляхiв правового регулювання флористичних вщносин з використанням зарубiжного досвiду.
Науковщ зазначають, що об'ект прогнозування в цариш загально'' теорп права достатньо рiзноманiтний. Найбiльш актуальне значення мають прогнози: (а) змш, якi можуть вщбутися в системi права, в окремих його галузях i правових шститутах, у предметi правово'' регламентацп, у правовому режимi тощо, i (б) ефективностi дй законiв, що проектуються, сощальних i юридичних наслщюв, викликаних прийняттям конкретного нормативного акта. Щоб забезпечити сталiсть законодавства, важливо враховувати не тшьки конкретно-iсторичнi умови на момент прийняття акта, а й тенденцп, основнi напрямки розвитку суспшьних вiдносин на найближчу або вщдалену перспективу [16, с. 498-499].
Прогностичний метод дав змогу визначити прогнози розвитку системи флористичного права та його окремих правових шститупв.
Як бачимо, кожен метод мае свою сферу застосування, вщдзеркалюе лише певний аспект наукового тзнання. Отже, зазначеш методи можуть бути ефективним iнструментарiем лише в сукупносп, натомють необгрунтоване iгнорування якогось окремого способу теоретичного пошуку здатне призвести до недостовiрного наукового результату [7, с. 34].
Таким чином, методолопчне пiдгрунтя дослiдження проблем становлення й розвитку флористичного права складають таю методи: юторичний, системно-структурний, аналiзу й синтезу, шдукцп й дедукцй, порiвняльно-правовий, функцiональний,
прогностичний, моделювання, формально-юридичний.
Спираючись на наведене, можемо пщсумувати, що всi щ методи взаeмопов'язанi й мають свою функщональну цiннiсть. 1снуе потреба в дiалектичному !х поeднаннi, бо як окремо взят цi методи не юнують, а значить, з'являеться необхщшсть !х використання в комплексi.
Методолопчний баланс теорп держави та права забезпечусться також за рахунок спещальних та окремих методик галузевих дисциплш. Теорiя держави i права, у свою чергу, дшиться результатами власних дослщжень, науковими доробками, сво!'ми методичними знахщками [6, с. 47].
Детальне вивчення основних пiдходiв до визначення методолопчних пiдстав розвитку екологiчного права дозволяе дiйти висновку, що 1х формулювання в науковiй правовiй лiтературi передбачае наявнiсть певно! системи, що охоплюе: (а) закономiрностi розвитку природи, (б) положення суспшьних наук щодо взаемоди останньо'1' iз суспiльством, (в) потенщал природи, (г) загальнi закони еволюцп соцiуму, (д) норми Конституцп й загально! теорп права, (е) св^оглядш положення [Див.: 1; 2]. Було б доцшьним урахування цих пщстав при тлумаченнi флористичного права як пiдгалузi права екологiчного. Превалююче значення для розвитку флористичного права мають саме закономiрностi еволюцп само! природи з огляду на природничо-науковi знання, загальнi i спецiальнi закони природи.
Дослщжуючи правовi проблеми охорони й використання земель сшьськогосподарського призначення в Укрш'ш, вченi цiлком слушно зазначають, що одним з напрямюв удосконалення правового регулювання в дослщжуванш сферi е пiдняття земельно-правово'1 теори на рiвень досягнень природничих наук, наповнення й знаннями, якi е надбанням апробовано'1 i гадтверджено! практикою теорп науки про землю, приведення змюту земельно-правових норм у вщповщшсть до виявлених цими науками закономiрностей функцiонування земель сiльськогосподарського призначення як природного ресурсу, предмета пращ, засобу виробництва й об'екта нерухомосп [9, с. 9293].
Цшком доречно правознавцями наголошуеться, що входження Украши до европейського простору вимагае адаптацп нацiонального законодавства до законодавства краш Евросоюзу. Як свiдчить зарубiжний досвщ, правовi системи европейських держав здебшьшого стабiльнi й ефективнi, а тому його запозичення е позитивним для подальшого розвитку правово'1 системи Украши [13, с. 25-26].
Доцшьно доповнити перелш методологiчних пiдстав такою, як урахування мiжнародних екологiчних концепцiй та щей при формуванш флористичного права.
Пщкреслимо, що вищезазначенi вимоги вщбивають сучаснi потреби формування й розвитку системи еколопчного законодавства, а саме вщповщати мiжнародному законодавству. 1деться про стввщношення внутрiшньодержавного й мiжнародного права i про примат останнього. Закршлення в законi цих положень грунтуеться на приписах: (а) ст. Х Декларацп про державний суверенiтет Украши вщ 16 липня 1990 р. [1], де встановлено, що Украша визначае прюритет загальновизнаних норм мiжнародного права перед нормами права внутршньодержавного; (б) ст. 9 Конституцii Украши, де говориться, що чинш мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши, е частиною нащонального законодавства; (в) ст. 19 Закону вщ 25 червня 2004 р. «Про мiжнароднi договори Украши» [12].
Таким чином визначення видiв методiв, що складають методолопчне пщгрунтя дослiдження проблем становлення й розвитку флористичного права, а також установлення конкретних додаткових методологiчних засад у системi вже визнаних дозволяють стверджувати, що наведеш судження не вичерпують уах аспектiв цiеi проблематики. Тому предметом подальших наукових пошуюв може бути вивчення iнших аспектив останньо'1, наприклад, дослiдження методологiчних принцитв у розглядуванiй сферi.
Список лггератури: 1. Бринчук М. М. Внешние методологические основания развития экологического права : закономерности развития природы, положения общественных наук о взаимодействии общества и природы, потенциал природы / М. М. Бринчук // Экол. право. - 2011. - № 1. - С. 2-7. 2. Бринчук М. М. Внешние методологические основания развития экологического права : общие закономерности развития общества, положения Конституции Российской Федерации и общей теории права, мировоззренческие положения / М. М. Бринчук // Экол. право. - 2011. - № 2. - С. 2-8. 3. Гетьман А. П. Методолопчш засади становлення правових основ охорони довкшля / А. П. Гетьман // Право Украши. - 2011. - № 2. - С. 11-19. 4. Гетьман А. П. Методологические принципы становления правовых основ охраны окружающей среды / А. П. Гетьман // Ежегодник укр. права : сб. науч. тр. - Харьков: Право, 2012. - № 4. -С. 415-425. 5. Декларащя про державний суверештет Украши : прийнята Верхов. Радою УРСР 16 лип. 1990 р., № 55-XII // Вщомост Верховно! Ради УРСР. - 1990. - № 31. - Ст. 429. 6. Головистикова А. Н. Проблемы теории государства и права : учебник / А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев. - М. : Эксмо, 2005. - 832 с. 7. Загальна теорiя держави i права : [тдруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / за ред. М. В. Цвша, О. В. Петришина. - Х. : Право, 2009. - 584 с. 8. Кулапов В. Л. Теория государства и права : учебник / В. Л. Кулапов, А. В. Малько. - М. : Норма , 2009. - 384 с. 9. Кулинич П. Ф. Правовi проблеми охорони i використання земель сшьськогосподарського призначення в Укршш : моногр. / П. Ф. Кулинич.- К. : Логос, 2011. - 688 с. 10. Марченко М. Н. Теория государства и права : учебник - [Изд. 2-е, перераб. и доп.] / М. Н. Марченко. - М. : Проспект, 2008. -648 с. 11. Общая теория права и государства : учебник для юрид. вузов - [2-е изд. перераб. и доп.] / под ред. В. В. Лазарева. - М. : Юристъ, 1996. - 472 с. 12. Про мiжнароднi договори Украши : Закон Украши вщ 29.06.2004 р., № 1906-IV // Офщ. вюн. Украши. - 2004. - № 35.
- Ст. 2317. 13. Пархоменко Н. М. Джерела права : проблеми теорп та методологи : моногр. / Н. М. Пархоменко. - К. : Юрид. думка, 2008. - 336 с. 14. Соколова А. К. Мюце флористичного права в системi права / А. К. Соколова // Пробл. законность - Х., 2003. -Вип. 61. - С. 128-136. 15. Соколова А. К. Флористичне право Украши : проблеми формування та розвитку : моногр. / А. К. Соколова. - Х. : Право, 2009. - 288 с. 16. Сырых В. М. Логические основания общей теории права : моногр. - [2-е изд, стереотип.
- Т. 1 : Элементный состав.] / В. М. Сырых. - М. : Юстицинформ , 2004. - 528 с. 17. Теория государства и права : курс лекций - [Изд. 2-е, перераб. и доп.] / под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. — М. : Юристъ, 2001. - 776 с.
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ФОРМИРОВАНИЯ И
РАЗВИТИЯ ФЛОРИСТИЧЕСКОГО ПРАВА УКРАИНЫ Соколова А. К.
Статья посвящена изучению проблем, связанных с определением методов исследования становления флористического права Украины. Раскрываются виды методов, их взаимосвязь и функциональная ценность. Проанализированы методологические основы развития экологического и флористического права.
Ключевые слова: экологическое право, флористическое право, методы исследования, методологические основы.
METHODOLOGICAL PRINCIPLES TO STUDY FORMATION AND DEVELOPMENT
OF FLORISTIC LAW IN UKRAINE Sokolova A. K.
The paper investigates the problems associated with the determination of methods to study establishment of floristic law in Ukraine. It makes an investigation into the types of methods, establishes their interrelation and functional value. In addition, it analyzes the system of
methodological reasons for development of ecological and floristic law and gives additional reasons.
Key words: methodological basis, methodological reasons, environmental law, floristic
law.
Hadiürnm dopeda^i'i 12.06.2014p.
