CC BY
21
УДК 342.951: 353.09 С. €амов
Нацюнальний ушверситет "Львiвська полггехшка"
ОСОБЛИВОСТ1 ПРЕДМЕТА nPABOBOÏ 1НФОРМАТИКИ
©СЫмов С., 2014
Порушуються питання особливостей предмета правово!" iнформатики як однieï з частин шформацшного права у правовш ŒCTeMi Украши.
Ключовi слова: правова шформатика, iнформацiйне право, iнформацiя, право, шформацшш технологи", категорiально-системна методологiя.
S. Yesimov
FEATURES SUBJECT OF LEGAL SCIENCE
The article raises questions features the subject of legal science as one part of information law in the legal system of Ukraine.
Key words: legal informatics, information law, information law, information technology, categorial-system methodology.
С. Есимов
ОСОБЕННОСТИ ПРЕДМЕТА ПРАВОВОЙ ИНФОРМАЦИИ
Затрагиваются вопросы особенностей предмета правовой информатики как одной из частей информационного права в правовой системе Украины.
Ключевые слова: правовая информатика, информационное право, информация, право, информационные технологии, категориально-системная методология.
Постановка проблеми. Реформа еконо]шчного укладу та полггичного устрою в краш неможлива без доступу мшьйошв громадян i сотень тисяч тдприемств до правовоï шформацп. Розроблення цього напрямку зумовлене значно збшьшеною потребою суспiльства в ефективнш роботi з правовою шформащею. В умовах глобальноï iнформатизацiï найважливiшим чинником суспшьного розвитку i засобом тдвищення результативностi усiх сфер дiяльностi виступають сучаснi iнформацiйнi технологи, спрямованi на створення, збереження, перероблення та забезпечення ефективних способiв подання iнформацiï споживачев^ що зумовлюе розвиток правовоï шформатики.
Мета дослiдження - виробити теоретичш пiдходи до визначення особливостей предмета правовоï iнформатики як складовоï частини шформацшного права у правовш системi Украïни.
Стан дослiдження. Рiзнi аспекти шформацшного законодавства таею чи шшою мiрою висвiтлювались у роботах украшських та зарубiжних учених-адмiнiстративiстiв: В. Авер'янова, С. Алексеева, Г. Акопова, I. Бачило, В. Брижка, О. Банчука, С. Гуцу, В. Гурковського, А. Гулемша, Н. Паршиноï, В. Цимбалюка, I. Мартьянова, О. Остапенка, В. Опришко, О. Синеокого та iнших.
Однак динамiчнi змiни у сучасному шформацшному просторi викликають необхiднiсть ïхнього комплексного аналiзу з позицiï юридичжи науки. Цi обставини викликають необхвдшсть пошуку та вибору комплексних пiдходiв у наукових дослiдженнях, присвячених правовш шформатищ, з погляду на адаптащю законодавства Свропейського Союзу у правову систему Украïни.
Виклад основних положень. Трете тисячолггтя характеризуеться стрiмким глобальним розвитком комп'ютерних iнформапiйних технологiй, засоб1в електронноï телекомунiкацiï, масовим упровадженням ïх у бiльшiсть сфер, галузей, напрямкв суспiльноï дiяльностi [2].
44
1нформащя - це складне багатогранне всеосяжне явище. I природно, що окре]ш 11 сторони е предметом дослвдження дуже багатьох наук, якi хоча й кнують самостiйно, однак розвиваються в безперервнiй едностi, доповнюючи i збагачуючи одна одну. Конкретнi шляхи використання визначаються прикладними завданнями та залежать вщ системи цiнностей, покладених в основу правово1 полiтики держави. Ввд адекватного пiзнання iснуючих технолопчних, соцiальних закономiрностей i правильного вибору варiантiв 1х використання значною мiрою залежить ефективнiсть усього нормативно-правового регулювання шформацшно! сфери.
Юриспруденцiя не може залишатися осторонь вiд такого ушверсального наукового завдання, як пошук закож^рностей в iнформацiйнiй сферi. Саме на основi закономiрностей виробляються базовi науковi положення, робляться довгостроковi прогнози i приймаються стратегiчнi рiшення у сферi державного регулювання.
Iнформацiя - одна з класичних категорiй теорп права, що активно використовуеться ученими тд час дослiдження багатьох фундаментальних юридичних проблем. Сьогоднi залишаеться фактично загальновизнаним, що саме iнформацiя становить основну частину правово! iнформатики як науки. До того ж дом не внесено достатньо! ясноста у багато питань, пов'язаних з категорiею "правова шформатика".
Розвиток науки про шформащю 11 вiдображення у правi - надзвичайно масштабне i вiдповiдальне тзнавальне завдання, виконання якого е питанням не одного дослiдження та навпъ не справою яко!сь одше! науки, але уме! сукупност юридичних дисциплш, а також iнших соцiальних наук - сощологп, политологи, сощально! психологи тощо.
Вимоги науково! рефлексп, точност та однозначностi понятiйного апарата зобов'язують з достатньою ясшстю визначити, що саме вважають тд правовою шформатикою. З позицл розумiння сощально-правово! закожмрноста як об'ективно! систематично! повторюваностi взаемопов'язаних фактiв не залишаеться сумнiвiв у тому, що правова шформатика справдi вiдображае закономiрностi, якi потребують правового регулювання. Ввдсутшсть закономiрностi означало б, що кожне використання шформацп або шформацшних технологiй мае абсолютно ушкальний, одиничний характер i не мае жодних аналогiв нi в минулому, нi в сьогоденнi.
До того ж необхвдно чiтко вiдрiзняти закож^рносп вiд iнших чинникв соцiального розвитку в шформацшнш сферi. Зокрема, вплив права на iнформацiйну сферу тдпорядковуеться безлiчi рiзноманiтних тенденцiй, далеко не ум з яких можуть бути визнан закономiрностями, оскiльки серед цих тенденцiй е суб'ективнi, нестiйкi, короткочасш. Характер закономiрностей мають лише та чинники дiйсностi, якi не залежать ввд свiдомостi окремих особистостей i мають високий ступiнь постiйностi, являють собою розкриття внутршньо! природи процемв, якi проходять в iнформацiйнiй сферi п1д час практично! дiяльностi людей.
Отже, правова шформатика не останньою чергою Грунтуеться на сустльних потребах та штересах, що спонукають державу регулювати шформацшт процеси. При цьому йдеться не про технчний характер самих закож^рностей, а про те, що поведшка окремих суб'ектiв шформацшних правоввдносин, кожен з яких переслвдуе власт цiлi, складаеться в якийсь сумарний ефект, не планований тким. Останнiй мае характер об'ективно! сощально-правово! закономiрностi, яка лежить в площит технологiчних рiшень.
Перехiд суспiльних вщносин в iнформацiйнiй сферi на нову стадж> характеризуеться високими темпами розвитку шформацшних технологш, якi створюють умови для розширення можливостей дiй з шформащею. З цiеl причини закожмрноста, регульованi правовою iнформатикою, анiтрохи не суперечать суб'ективнш волi, а цшком будуються на нiй. Вiдсутнiсть сощально! зацiкавленостi призвело б до розпаду значно! частини шформацшно! сфери ^ як наслiдок, поклало б край дц вiльноl волi у цiй галузi; вiдсутнiсть суб'ективного чинника означало б неможливкть реалiзацil технологiчних закожмрностей, якi дiють винятково через посередництво людсько! поведiнки.
Це, звичайно, не означае, що таю альтернативш варiанти можна просто пiддати суто мехатчному поеднанню. Рiч у тому, що вони Грунтуються здебiльшого на взаемовиключних та несумiсних концептуальних пiдвалинах. Тому з лопко-методолопчно! точки зору у цьому випадку, якщо одна з контрадикторних засадничих гiпотез передбачае виведення iз не! суперечливих наслiдкiв, то шша не створюе тако! можливоста.
45
Якщо тзнання прагне отримувати об'ективно ктинш висновки з доволi великою сферою ди, то воно неминуче мае справу з закономiрностями. Правова шформатика покликана виробляти найзагальнiшi, найунiверсальнiшi положення про iнформацiйно-правовi явища, а це означае, що до предмета 11 дослiдження входять саме закономiрностi, яю вiдображаються у наукових категорiях, класифжацшх, iнших узагальнених судженнях про шформащю, технологiях 11 обробки, телекому-шкацшних процесах, програмно-технiчних i органiзацiйних системах надання iнформацiйних послуг з використанням iнформацiйних технологiй i права.
Правове регулювання у галузi iнформацiйного права здебшьшого будуеться на прагненнi до комплексно! регламентацй певного кола суспшьних вiдносин та не допускае протиставлення пуб-лiчно-правового та приватноправового метсдав регулювання, матерiально-правових i процесу-альних приписiв, так само, як прямих i колiзiйних унiфiкованих норм, що ввдповвдно е важливим чинником практично! дшльност у юридичнiй сферi, i за можливостi, повинно враховуватися i використовуватися у прогнозуваннi та проектуванш, а також прийняттi найважливiших ршень.
На думку Н. В. Паршино!, iнформацiйнi процеси у правовiй системi - це процеси збору, вироб-ництва, розповсюдження, перетворення, пошуку, отримання, передачi та споживання шформаци [3].
Правова шформатика одночасно i у взаемозв'язку вивчае природно наукову сутшсть цих процесiв з урахуванням юридичних властивостей шформаци та iнформацiйних об'ектш. Метою вивчення е, з одного боку, необхвдшсть ефективно! оргашзаци шформацшних процесiв в усiх видах юридично! дiяльностi, а, з iншого, - виявлення 1х особливостей, облiк яких необхiдний для ефективного правового регулювання тих суспшьних ввдносин, до виникнення яких приводять розглянутi iнформацiйнi процеси.
Загалом проблема правово! шформатики у впчизнянш юридичнiй лiтературi викликала доволi високий iнтерес, але при цьому отримала недостатньо систематизоване i повне висвгтлення.
Останнiм часом дослiдження у галузi iнформацiйного права досягають високого рiвня розвитку. Науковцями успiшно виявлено багато правових закономiрностей, що сприяють розвитку правово! iнформатики. Проте питання про поняття та види закож^рностей, принципи !х пiзнання i можливоста практичного використання ще не ставилися. Вони починають актившше вивчатися з появою окремих напрямк1в iнформацiйного права - права телекомушкацш, адмшстративно-правового регулювання 1нтернету тощо. Але по^бно зауважити, що юридична наука не могла домогтися у цш галузi самостiйних результатiв, i фактично лише ввдтворювала, з урахуванням свое! специфжи, наявнi положення фшософи права у контекста шформацшних технологш.
Необхiдно зазначити, що положення цих робгт ввдображають стан теоретично! юриспруденци але до тепершнього часу односторонш, оскiльки, на ввдмшу вiд багатьох iнших розробок учених, охоплюють лише окремi напрямки адмшстративно-правового регулювання у сферi шформацшних технологш. Протягом двох останшх роюв фактично не з'являлося нових дослвджень з ще! проблеми, де були б враховаш досягнення фшософи та шших соцiальних наук, якi за цей час мали помгший прорив у своему розвитку.
Iнформацiйна технолопя - сукупнiсть засобiв i метсдав здiйснення iнформацiйних процесiв та шформацшш системи, створенi на основi використання сучасних iнформацiйних технологiй. Довгий час вони розглядалися правовою шформатикою тшьки з погляду ефективно! органiзацil юридично! дiяльностi. Проте останн1м часом необхвдшсть взаемодil фахiвцiв, якi дослiджують рiзнi проблеми, що постають перед галузевими юридичними науками (особливо перед шформацшним правом), вимагае вiд юриста знання та врахування усiх технiчних та шформащйних особливостей аналiзованих об'ектiв. Правова шформатика е шструментальним засобом i джерелом знань, якi необхiднi для виршення безлiчi проблем правового регулювання суспшьних вщносин.
Правова iнформатика - це наука, що вивчае шформащю, шформацшш процеси, шформащйш технологи та шформацшш системи у правовш сферi на основi дослiдження правових особливостей дослвджуваних об'ектiв, явищ i процемв [3].
Доцiльно погодитися з Г. Л. Акоповим, що предметом правово! шформатики е шформацш, iнформацiйнi процеси, шформацшш технологи та шформацшш системи, що функцюнують у правовш сферi [1].
На думку Н. В. Паршино!, основними напрямками вивчення шформацй у правовiй системi як об'екта правово! шформатики е:
46
- визначення та гармоншне поеднання загальних властивостей сощально! шформацп та специфiчних властивостей правово! шформацп (особливо, нормативно! правово! шформацп);
- класифiкацiя сощально! шформацп, що циркулюе у правовш систему
- дослiдження проблем ощнки кiлькостi та якостi правово! шформацп;
- аналiз ролi шформацп у прийнятл юридичних рiшень [3].
Специфжа галузевого методу правового регулювання визначаеться насамперед галузевим предметом. Саме ввдносини, що становлять предмет галузi, зумовлюють використання тих чи iнших способiв правового регулювання. У той самий час не можна применшувати зворотного впливу, що чиниться методом правового регулювання на предмет галузi права, оскшьки саме через предмет метод правового регулювання закршлюеться як прюритетний i отримуе свое матерiальне вираження як галузевий метод.
Структурно-галузевий метод складаеться iз специфiчних способiв, за допомогою яких вiдбуваеться безпосередне правове регулювання ввдносин. Необхiднiсть розмежування понять "метод" i "спосiб" правового регулювання потребуе подальшого вивчення та уточнення, оскiльки:
по-перше, некоректне використання двох понять для позначення одного правового явища неминуче породжуе плутанину i смисловi рiзночитання;
по-друге, змiшування зазначених понять створюе труднощi тд час теоретичного вивчення галузевих метсдав правового регулювання, що складаються з поеднання способiв правового впливу, взятих у певнiй пропорцп по ввдношенню один до одного;
по-трете, диференщащя правових понять, якi е структурними елементами механiзму правового регулювання, мае особливе значення, з огляду на значущущкть останнього для розвитку правово! системи загалом.
Метод правово! шформатики е самостшним, оригiнальним iнструментом правового регулювання, специфжа якого виявляеться у його владно-майновому характер^ зумовленому особли-востями предмета ще! пiдгалузi адмiнiстративного права, а також безпосередтм зв'язком з шформацшною политикою держави.
Водночас необхвдно зауважити, що в Украш е багато законодавчих актiв, якi регулюють сус-пiльнi вiдносини, пов'язанi з розвитком шформацшного суспiльства. Враховуючи, що законодавчi акти щодо шформацшно! сфери приймалися у рiзнi часи та шщювалися рiзними групами впливу на законодавчi рiшення, iнформацiйне законодавство Укра!ни е малоструктурованим, не система-тизованим, що ускладнюе його застосування у процес державного управлiння. Законодавство визначае змкт державно-правового регулювання iндивiдуальних особливостей окремих подiй i явищ у сферi iнформатики [2].
В шформацшнш сферi немае абсолютно упорядкованих i абсолютно хаотичних галузей, немае абсолютно детермiнованих i абсолютно стихiйних процес1в або явищ: цi основи завжди взаемодтоть, поеднуються у тiй чи шшш пропорцп, яю дослiджуються на пiдставi категс^ально-системно! методологи [5].
У сферi iнформацiйного права окремо взята категорш не здатна виконати будь-яко! оргашзуючо! функцil у розумовому процем, але повноцiнне залучення категорп у трiаду як мiнiмальну гносеолопчну конструкцию здатне вiдображати органiчну цЫсшсть. Потрiбно зазначити, що категорil ефективно реалiзують свiй когнiтивний потенцiал, будучи оргашзованими у категорiальнi системи, що складаються, як мшмум, з трьох категорiй. У нашому випадку -шформацш, право, iнформацiйнi технологil.
Виявлення, конструювання, онтологiчне i метафiзичне осмислення вказано! категорiальноl системи, а також надання !й загальнонаукового статусу через виявлення у категорiальнiй системi закож^рностей логiчного, кiбернетичного, дiалектичного характеру ввдповвдае класу завдань, якi розглядаються з позицп категорiально-системноl методологil [4].
Висновки. Повернення до проблеми правово! шформатики та !! комплексний аналiз, що Грунтуеться на нових розробках юриспруденцп й усiх гуманiтарних наук, матиме велике методологiчне значення для теорп адмiнiстративного права, а також допоможе у виршенш деяких практичних питань, зокрема щодо форми та способiв використання правово! iнформатики в шформацшнш полггащ суспiльства.
1. Акопов Г. Л. Правовая информатика: современность и перспективы: учеб. пособ. / Г. Л. Акопов. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. — 320 с. 2. Гурковський В. I. Засади державноI
47
полтики в сферi шформацшного сустльства в УкраШ: теоретичш та практичш аспекти: дис. ... д-ра наук з державного управлтня: спец. 25.00.01 "Теорiя та iсторiя державного управлтня" / В. I. Гурковський. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: mydisser.com/ru/catalog/ view/386/823/7312.html. — К., 2011. 3. Паршина Н. В. Правова тформатика / Н. В. Паршина. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ipi.ac.ru/sysen/.../ download.php?id. 4. Разумов В. И. Основы теории динамических информационных систем /В. И. Разумов, В. П. Сизиков.— Омск: Изд-во ОмГУ, 2005. — 214 с. 5. Хохлов Г. И. Комбинаторная теория информации (информационная теория детерминированных процессов): дис.... д-ра техн. наук: 05.13.01 / Г. И. Хохлов. — [Електроннийресурс]. — Режим доступу: http://www.dissforall.com/_catalog/t8/_science/39/230781.html. — М., 1994. — 542 с.
УДК 343.3/.7+343.8 В. Захаров
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ
1НФОРМАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ П1ДРОЗД1Л1В ДСБЕЗ ЩОДО ПРОТИДП ЗЛОЧИНАМ У СФЕР1 Ц1ЛЬОВИХ СПЕЦ1АЛ1ЗОВАНИХ ДЕРЖАВНИХ ФОНД1В
©Захаров В., 2014
Розглядаються питання шформацшного забезпечення оперативно-розшуково'1 дiяльностi шдроздШв ДСБЕЗ, схеми i методи отримання оперативно!" шформацп та використання ïï у протиди економiчним злочинам у сферi щльових спецiалiзованих державних фондiв.
Ключовi слова: завдання шформацшного забезпечення, змкт оперативно-розшу-ково'1 шформацп', схеми i методи отримання шформацп', мета шформацшних систем.
V. Zakharov
INFORMATION PROVIDING UNITS SSCEC TO COMBAT CRIME IN TARGETED SPECIALIZED PUBLIC FUNDS
The paper addresses the informational support of operational activities STSBF units, circuits, and methods of obtaining intelligence and its use in combating economic crime in targeted specialized state funds
Key words: task information provision, maintenance of operational information, circuits, and methods of obtaining information, the purpose of information systems.
В. Захаров
ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ ГСБЭП ПО ПРОТИВОДЕЙСТВИЮ ПРЕСТУПЛЕНИЯМ В СФЕРЕ ЦЕЛЕВЫХ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫХ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ФОНДОВ
Рассматриваются вопросы информационного обеспечения оперативно-разыскной деятельности подразделений ГСБЭП, схемы и методы получения оперативной информации и использования ее в противодействии экономическим преступлениям в сфере целевых специализированных государственных фондов.
Ключевые слова: задачи информационного обеспечения, содержание оперативно-розыскной информации, схемы и методы получения информации, цель информационных систем.
Постановка проблеми. Устшна реалiзацiя сощальжи полггики держави залежить вщ реалютичжи концепцп державного регулювання сощальною сферою, збалансованост системи використання накопичених штелектуальних, оргашзацшних, фшансових ресурЫв [1, с. 221].
48
