CC BY
7
УДК 656.61: 316.334.2
DOI: 10.15587/2313-8416.2018.120975
МЕТОДИЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ШСТИТУЦЮНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ МОРСЬКОГО СУДНОПЛАВСТВА
© I. В. Познанська, О. А. Липинська
В дослiдженнi проаналгзовано ceimoeuü doceid iнституцiонального забезпечення ефективного функцюнування та розвитку судноплавног галузi. Визначено ocoбливocтi оподаткування за трьома ос-новними видами: засоби оподаткування тоннажу, режими стимулювання розвитку судноплавства та cприятливi пoдаткoвi режими. Визначено вiдмiннocтi голландськог та грецьког мoделi оподаткування тоннажу за основними показниками. Надано рекомендацИ щодо визначення напрямку реформування оподаткування укратськоХ судноплавног галузi
Ключовi слова: ринок морських транспортних послуг, пoдаткoвi режими, вантажомктюсть судна, оподаткований прибуток
ЕКОНОМГЧНГ НАУКИ
1. Вступ
Свгговий досвщ розвитку судноплавно! галузi мае дуже специфiчний характер та вщ шших галузей вiдрiзняeться тим, що дшльшсть судноплавно! галузi виходить за рамки нацюнальних штересш кра!ни. Основною умовою ефективного функцюнування су-дноплавних компанш це вiдображення в нацюналь-ному законодавствi загальноприйнятих стандартiв та правил щодо забезпечення виконання морських пе-ревезень. Висока капiталоемнiсть галузi та И глобаль зацiйний характер потребуе значно! державно! тдт-римки. Ця особливiсть створюе умови до формуван-ня специфiчноi iнституцiональноi складово! судноплавно! галузi.
Нацiональна система шститупв вiдносно здш-снення морських перевезень складаеться з актiв нащ-онального транспортного законодавства, яка, в тому числi, визначае податкове законодавство, як елемент системи шститупв, що мае забезпечувати ефективне функцюнування та розвиток морського судноплавства Укра!ни.
2. Аналiз лггературних даних та постановка проблеми
Проблеми створення сприятливих умов розвитку судноплавно! галузi висвплеш в багатьох роботах впчизняних та зарубiжних вчених. 1снуе низка
публшацш пов'язаних з наданням iнформацii про мь сцеву шфраструктуру судноплавства та регуляторнi, корпоративнi та податковi умови рiзних кра!нах свиу [1]. В роботi [2] визначено загальш перспективи для Укра!ни в разi створення Мiжнародного реестру суден, як додаткового з особливими умовами реестрацп та оподаткування. Використовувати тоннаж ний по-даток, як шструмент стимулювання розвитку нацю-нального судноплавства запропоновано в роботi [3].
В робоп [4] розглядаються методи державного регулювання судноплавства за рахунок вдосконален-ня бухгалтерського облiку нацiональних перевiзни-кiв. Зарубiжнi публiкацii зазвичай спрямоваш на ви-рiшеннi нагальних проблем судноплавно! галузi конкретно! кра!ни [5, 6], або вузькоспецiалiзованi аспекта оподаткування, наприклад, роботи техшчного флоту [7].
В роботi [8] критикуеться податкова полгти-ка в судноплавнш галузi США та шдкреслюеться важливiсть своечасного вiдновлення законодавчо! бази ввдповвдно викликам часу. Вiдстрочка в пода-тковому законодавствi США для судноплавних компанш тобто принцип, за яким американсьш транснацюнальш корпорацii не оподатковуються за рахунок прибутку за кордоном, доки щ суми не повернут до Сполучених Штатiв вщображено в роботi [9] Найбiльш повний спектр питань щодо
реформування оподаткування судноплавно! галузi представлено в [10].
З метою формування ефективно! системи та умов розвитку укра!нсько! судноплавно! галузi, проведено дослщження свiтового ринку морських транспортних послуг вiдносно податкового навантаження на судноплавнi компанii. Найбiльш впливовi морськ! держави створюють особливi податковi умови функ-цiонування сво!х компанш. Саме тому досвiд цих кра!н повинен стати прикладом для вщродження на-цiональноi' судноплавно! галузi.
3. Мета та задачi досл1дження
Мета дослвдження - формування умов ефек-тивного функцiонування та розвитку нацюнальних судноплавних компанiй визначенi такi науковi за-вдання.
Для досягнення мети були поставлен! наступнi
задачi:
- проаналiзувати свiтовий досвiд системи оподаткування судноплавних компанш проввдних морських держав;
- визначити основт критери та вiдмiнностi податкових систем;
- виконати порiвняльний аналiз режимiв опо-даткування тоннажу за основними показниками;
- надати рекомендацii щодо найбiльш ефективно! системи оподаткування для укра!нських реалiй.
4. Загальноприйнят свiтовi основи формування шститущонального розвитку судноплавства
В свiтi склалися загальноприйнятi стандарти забезпечення економiчних умов ефективного функць онування судноплавних компанiй, iснуe три категорп податкових режимiв: засоби оподаткування тоннажу; режими стимулювання розвитку судноплавства; сприятливi податковi режими, яш не передбачають особливих вилучень для судноплавно! галуз! В дода-ток до цього використовують податковi договори та специфiчнi податковi зобов'язання для платнишв по-датку-нерезидентiв.
4. 1. Засоби оподаткування тоннажу
Шд засобами оподаткування тоннажу розумь еться саме тоннажний податок та його рiзновиди.
Бiльшiсть податкових режимiв оподаткування тоннажу мають аналогiчнi характеристики: розраху-нок прибутку залежить вiд зареестрованого тоннажу судна, помноженого на фжсовану суму очшуваного прибутку за тонну за сутки. У вах кра!нах викорис-товуеться система регресивно! шкали, осшльки судна меншого розмiру, як правило, мають вищу ставку на тонну, шж бiльшi судна.
Розрiзняють двi тоннажнi податковi моделi: голландську та грецьку.
Голландська модель, вважаеться найпопуля-рнiшою формою оподаткування тоннажу. Режими
можуть бути застосованi фiзичними особами та компашями, що пiдлягають оподаткуванню у ввд-повiдних кра!нах.
У голландськш моделi оподатковуваний опе-рацшний прибуток судна базуеться на чистому тон-нажi судна, а не на фактичних операцiйних результатах. Основною ввдмшшстю мiж голландською мо-деллю та звичайним методом оподаткування е розра-хунок прибутку, пов'язаного з судноплавною д!яльш-стю судноплавно! компанi!. Крiм того, судноплавна компанiя та !! невiдповiдний судноплавству дохiд пi-длягають звичайному оподаткуванню.
За грецькою податковою моделлю база опода-тковування розраховуеться на основi валового тоннажу суден заметь фактично! операцiйноi виручки.
Грецька модель може бути застосована до: грецьких або шоземних компанiй, що володiють суднами тд грецьким прапором; iноземних судноплавних компанш iз суднами, що знаходяться пiд шозем-ним прапором, як! обслуговуються грецькою компанш з управлiння судноплавством, яка займаеться ви-ключно дгяльшстю з управлшня суднами та ввдповь дае певним критерiям.
Грецька модель використовуеться також Кш-ром та Мальтою, але методи розрахуншв, як! засто-совуються Кшром i Мальтою, дещо в!др!зняються. Грецька тоннажна податкова модель охоплюе ва судна та вс види транспортування. Також звiльняеться вщ оподаткування податком на прибуток, не залежно в!д кшькосл пром!жних холдингових компанiй до власника-бенефiцiара.
За грецькою моделлю оподатковуваний тоннаж судна розраховуеться на основ! коефщенлв, що використовують фшсовану кшьшсть груп м!ст-кост! судна. У Грецi! судновласник не шдлягае зви-чайному оподаткуванню прибутку вщносно доходу, отриманого вщ експлуатацп судна, або прибутку вщ кашталу, що виникае внаслщок продажу судна, що покидае грецький прапор (шакше кажучи, тоннажний податок розповсюджуеться на ус! його податко-в! зобов'язання).
4. 2. Режими стимулювання розвитку суд-ноплавства
Багато кра!н пропонують податков! пшьги, кр!м податку на тоннаж, як! можна видшити в окремий вид податкового режиму - режим стиму-лювання судноплавства. Форма яких в!др!зняеться, проте загалом характеризуеться скороченням пода-ткового навантаження. Податков! пшьги зменшу-ють податкове навантаження на судноплавш ком-пани шляхом звуження податково! бази, зниження ставки податку або надання повно! податково! пшьги. Щ заходи спрямоваш в залежност! в в!д на-цюнально! транспортно! полггики або на переве-зення вантаж!в ще! кра!ни, або на розвиток м!жна-родного судноплавства (табл. 1).
Таблиця 1
Кра!ни та засоби застосування режиму стимулювання судноплавства
Бразил1я Доходи ввд фрахту, пов'язаш з вивезенням товарiв з Бразили, звiльненi ввд федеральних податшв, таких як PIS та COFINS (загалом стягуеться 9,25 %, 7,6 % та 1,65 % вщповвдно)
Канарсьш острови В разi оподаткування прибутку CIT юнуе податковий кредит у розмiрi 90 % оподатковано-го обороту пов'язаного iз експлуатацiею суден, зареестрованих у спецiальному реестрi
Кюрасао i Сент-Мартен 80 % прибутку вщ м1жнародних перевезень оподатковуеться на рiвнi 1/10 ввд стандартно! ставки податку на прибуток тдприемств. положення про капiтальнi вкладення
Францiя Податок на додану вартiсть компанй' (CVAE) може не стягуватись вщ дiяльностi за межами нацюнально! територп
Гонконг Доходи вщ фрахту, звiльненi вiд податку на прибуток, якщо у Гонконзi перевезення не виконуються
Iталiя Доходи вiд використання суден, зареестрованих у М1жнародному ггалшському реестрi, звiльняються вiд оподаткування з урахуванням 80 % ввд ггалшського податку на прибуток
Малайзiя До 2012 р. податкове зв№нення ввд сплати податку на прибуток, яке становить 100 % ввд обгрунтованого доходу, було доступне малайзшсьшй компани-резиденту
Нiдерланди 1нвестицшш надбавки та/або прискорена амортизацiя доступш для конкретних екологiчно чистих або енергоефективних суден
Панама Судна не тдлягають оподаткуванню, коли дох1д вiдноситься до мiжнародно! морсько! торгiвлi
Фiлiппiни Щдлягають оподаткуванню податку на прибуток в розмiрi 2,5 % на основi Gross Philippine Billings (GPB) та податку у розмiрi 3 % вщ суми квартальш валових надходжень
Росiя Зв№неш вiд податку на прибуток деяш види доходiв вiд дiяльностi, пов'язано! з судноплавством
Сшгапур Судноплавнi компанй' можуть скористатися зниженою ставкою податку (до 0 %) за рахунок програми Maritime Sector Incentive (MSI)
Швецiя Податкова амортизация на машини та обладнання, включаючи судна, дозволяють амортизу-вати 30 % ввд амортизацiйного залишку або 20 % прямо! амортизаци ввдповвдно до рахункiв
Туреччина Для суден, зареестрованих у Мiжнародному реестрi судев Туреччини (TIVR), застосовуеться плата за реестрацш та рiчний збiр за тоннаж (1долл. за тонну).
4. 3. ^p^^MBi податковi режими
Деяш кра!ни не пропонують спецiальних по-даткових пiльг для свое! транспортно! галузi. За-мiсть цього загальне податкове законодавство за-стосовуеться так само, як i для будь-яко! шшо!
Сприятливi
компанй. Рiзнi аспекти податкового режиму мо-жуть збiльшити привабливiсть юрисдикцп, напри-клад, податковi канiкули чи податковi пшьги. Осо-бливостi оподаткування в таких кра!нах представ-ленi в табл. 2.
Таблиця 2
гковi режими
Антигуа i Барбуда Ставка С1Т становить 0%.
Барбадос Ставки податку на прибуток компанй складаються з 0,25 % до 2,5 %.
Бермудськi острови Не зобов'язаш платити податок на прибуток, податок на прибуток ввд катталу або особистого доходу отриманого на Бермудських островах, якщо вони зареестроваш як "компанiя зв№нена вiд сплати"
Британсьш Вiргiн-ськi острови (BVI) Зареестрованi вiдповiдно до Закону про бiзнес-компанi! вiд 2004 року, звшьняються вiд усiх податшв на прибуток
Каймановi острови Ддяльшсть за межами Кайманових островiв, звiльняеться будь-якого податку на прибуток, доходи, прибуток або прирют катталу строком вiд 20 до 50 рошв
Естон1я Всi нерозподшеш корпоративнi прибутки не оподатковуються податком С1Т
Острiв Мен Податки вiд мiжнародно! дiяльностi, за обмеженими винятками, пiдлягають сплап податку на прибуток, однак ставка С1Т становить 0 %
Сент-Люая Можна обрати звiльнення вiд сплати податку на прибуток або тдлягати оподаткуван-ню податку на прибуток за ставкою 1 %
4. 4. Оподаткування доходiв вщ мiжнарод-ного судноплавства
KpiM трьох основних режимiв оподаткування судноплавних компанш юнуе Типовий договiр Орга-тзацд економiчного спiвробiтництва та розвитку ОЕСР, окрема стаття якого за певних обставин видь ляе оподаткування доходiв вiд мiжнародного судноплавства для краши, в якш розташоване мюце ефекти-вного менеджменту. За допомогою угод про уник-нення подвшного оподаткування, що мiстять цю статтю, бiльшiсть доходiв вiд перевезення суднопла-
Внутрiшнi правила краш для
вних тдприемств п!длягають оподаткуванню за (сприятливим) податковим режимом свое! кра!ни проживання, нав!ть якщо вони матимуть постшне представництво в !нший краш!
4. 5. Пiльговi умови для судноплавних ком-панiй-нерезидентiв
Низка кра!н, запровадила специф!чн! правила для судноплавних компанш-нерезиденпв у своему нац!ональному податковому законодавств!, як! нада-но в табл. 3.
Таблиця 3
плавних компан!й-нерезидент!в
Канада Прибуток вiд мiжнародних перевезень, не оподатковуеться, якщо компашя-нерезидент зареестрована в краïнi, яка зв№няе канадську компанiю вiд сплати податку вщ подiбних мiжнародних перевезень в шший краïнi
Лiберiя Дохiд (у тому числ дохiд вiд продажу, здавання в оренду або фрахтування) судна, не оподатковуеться за умови, що прибуток не стосуеться перевезень виключно в межах Лiберiï
Маршалловi острови Закон, як правило, передбачае, зв№нення ввд будь-якого податку на прибуток, оподаткування доходу, податку на додану варпсть, податку на майно або шших податкiв, крiм першого внеску та рiчного реестрацiйного збору
Нвдерланди Звiльнення ввд оподаткування здiйснюеться за умови, що керiвництво судноплавно1' компанй' не вщбуваеться в Нiдерландах. Крiм того, вимагаеться, взаемнiсть
Тайвань Дохiд вiд пiдприемницькоï дгяльносп звiльняеться вiд тайванського CIT, вимагаеться, взаемнють
США Звiльнення вiд федерального податку на прибуток доступне для доходу отриманого вiд мiжнародноï експлуатацiï суден, якщо це е об'ектом взаемного звшьнення вщ оподаткування
5. Результати дослщження 5. 1. Розрахунок податку на тоннаж за гол-ландською моделлю
За голландською моделлю оподаткування тоннажу, фiксований (зарахований) прибуток розраховуеться з використанням груп регресивних розмiрiв на основi чисто! вантажомiсткостi. Розрахунковi прибу-тки оподатковуються вiдповiдно до законодавчо! ставки С1Т (податок на прибуток тдприемств), або для приватних шдприемщв, в бiльшостi випадшв по ста-вцi податку на доходи фiзичних осiб.
Наприклад, розрахунок прибутку та податку зпдно з голландською моделлю оподаткування тоннажу для 5^чного вантажного судна з валовою мю-ткiстю 20 тис. т. i чистою мiсткiстю 18 тис. т., що працюе протягом усього року, складатиме 8578 евро за рж. Тобто, оподатковуваний прибуток:
1x8,00 евро + 9x6,00 евро + 8x4,00 евро =94 евро
оподатковуваного прибутку в день. На рж оподатковуваний прибуток становить 94x365=34310 евро.
Виходячи з розмiру ставки податку на прибуток встановлено! в кра!ш, то при ïï рiвнi 25 %, сума стягнення з податку на прибуток становить
34310x25 %=8578 евро за рж.
5. 2. Розрахунок податку на тоннаж за грецькою моделлю
Щдстаи грецько! податковоï моделi для 5-рiчного вантажного судна, що експлуатуеться грецькою компашею-резидентом, що працюе протягом всього року валовою тоннажем 20 000 та нетто-тоннажем 18 000. Для розрахунку оподатковуваного тоннажу на основi грецько1' моделi використовують коефщенти вiдповiдно показникам вантажомiсткостi судна.
Для судна 20 000 GRT це становить: 10 000x1,2 + 10 000x1.1=23 000 тонн, що шдлягае оподаткуванню (ввдповвдно до показнишв 2015 року). Ця сума помножуеться на вщповщну ставку податку, яка вщповщае вшу судна. Ставка податку для суден вжом вiд 5 до 9 рошв становить 0,73 $ за тону, тобто облжова податкова ставка складатиме 23 000x0.730=16 790 $
5.3 Основш ввдмшносп та особливосп гол-ландсько'1 та грецько'1 тоннажно!" моделi
Вiдмiннiсть представлених цих податкових моделей полягае в використанш, як бази оподатку-вання чистого або валового тоннажу та методу роз-рахунку оподаткованого прибутку. Для грецько! мо-делi особливiстю е те, що коефщенти враховують вiк судна та надаеться можливiсть використання старих
суден. Голландська модель спрямована на стимулювання залучення наймолодших суден з найб№шою вантажомiсткiстю. Одним з ключових питань для можливостi оподаткування за тоннаж ним податком е визначення дiяльностi, яка е ввдповщною. Для голла-ндсько! моделi це участь у мiжнародних перевезен-
6. Висновки
1. У дослвджеш проведено аналз сучасного стану та засобiв оподаткування щдприемств судноплавно! галузг Капiталомiсткiсть судноплавно! галузi створюе передумови для розробки засобiв стимулювання судноплавства для кожно! морсько! держави, тому традицш-но використовують так1 з них, як засоби оподаткування тоннажу, режими стимулювання розвитку судноплавст-ва, також судноплавство стрiмко розвиваеться в кра!нах зi сприятливою системою оподаткування, крш того для уникнення подвiйного оподаткування використовують-ся м1жнародт договори, а для залучення шоземних компанiй перевiзникiв використовуеться особливий режим оподаткування для компанш-нерезиденпв.
2. Визначено основш критерi!' та вщмшносл податкових систем: база оподаткування, вш судна, тоннаж судна, вiдповiднiсть дiяльностi компанii, умови щодо власностi та прапору судна, строку дп податкових зобов'язань.
3. Виконано порiвняльний аналiз режимiв опо-даткування тоннажу за основними показниками, ви-
нях, а для грецько! моделi головною умовою е пере-бування судна у власностi, або менеджмент компанй в цш кра!ш. Прапор судна теж грае важливу роль та багато засобiв для заохочення переведення суден пiд прапор кра!ни, наприклад, для тих що перебувае в орендi на умовах бербоут-чартеру (табл. 4).
значено найб№ш ефективно! системи оподаткування для укра!нських реалiй на ринку морських переве-зень. Розглянуто сучаснi тдходи для забезпечення ефективного функцiонування та розвитку судноплавно! галузг
4. Переймання досвiду зарубiжних кра!н щодо вщродження судноплавно! галузi Укра!ни, ви-користання засобiв оподаткування тоннажу допо-може залучити пiд укра!нський прапор найбiльшоi кiлькостi суден та отримати таким чином значного збшьшення надходжень до бюджету Укра!ни, а також допоможе забезпечити пдш умови пращ для укра!нських моряшв.
Ринок морських перевезень мае дуже дина-мiчну структуру, тому що залежить вiд стану та напрямшв розвитку мiжнародноi торгiвлi та потре-буе постiйного корегування даних.
Крiм цього не менш важливий вплив на зане-пад укра!нсько! судноплавно! галузi мае вiдсутнiсть в кра!ш чiткоi судноплавно! полiтики та непрозорють нацiонально!' системи виконавчих органiв.
Таблиця 4
Порiвняльна характеристика голландсько! та грецько! тоннажно! податково! модел1
Показники Голландська податкова модель Грецька податкова модель
База оподаткування Чистий тоннаж Розраховуеться за регресивною шкалою Валовий тоннаж Розраховуеться за допомогою коефщенпв
Вш судна Не залежить ввд вшу судна Вщ вiку судна залежить ставка податку, яка найменша для наймолодших(вш ввд 0 до 4 рок1в) та найстарших суден (вiком понад 30 рошв)
Тоннаж судна Сума податку найменша чистий тоннаж яких понад 25 тис. т. Коефщент використання валового тоннажу для суден понад 80 001 тонн, для суден до 20 тис. т. коефщент >1
Ввдповвдшсть дiя-льностi компанii Експлуатацiя судна в мiжнародних перевезеннях на морi Судна повинш перебувати у власносп або управлшш конкретно! кра!ни
Платники податку Можуть претендувати усi види господарчо! дiяльностi, яка визнана квалiфiкацiйною
Умови щодо власностi Навiть судна що перебувають в оре-ндi на умовах бербоут-чартеру, за виключенням деяких винятк1в Окрiм суден тд власнiстю судновласник1в кра!ни, судна що працуюють на умовах тайм-чартеру та бербоут-чартеру
Перюд блокування За звичай 10 рошв (в деяких випадках 5 рошв) За звичай податок е обов'язковим для судноп-лавних компанш дiяльнiсть яких вважаеться квалiфiкацiйною, але не менш 10 рошв)
Податок на прибуток пiдприемств Не шдлягае оподаткуванню. Особливi умови для вiдстрочених податкових зобов'язань Не шдлягае оподаткуванню.
Прапор судна Умови щодо прапору обов'язков^ але е багато винятк1в Повне або часткове використання суден пад прапором кра!ни
Дяльтсть з управлiння судноплавством За звичай не шдпадае п1д загальнi правила, але багато кра!н зробили винятки
Л^ература
1. Shipping industry almanac 2016 / London: Ernst & Young Global Limited, 2016. 518 р.
2. Жихарева В. В. Международная регистрация судов: перспективы для Украины // Порты Украины. 2013. № 2. URL: http://portsukraine.eom/node/3181
3. Хаймшова Ю. В. Тоннажний податок як шструмент стимулювання розвитку национального судноплавства // Про-блеми i перспективи розвитку тдприемництва. 2016. № 1. С. 174-179.
4. Белова Н. М. Вдосконалення державного регулювання судноплавства як фактор забезпечення конкурентоспро-можностi нацiональних перевiзникiв // Науюж працi Чорноморського державного ушверситету iменi Петра Могили комплексу "Киево-Могилянська академш". Серiя: Економiка. 2012. Т. 189, № 177. С. 90-96.
5. Doshi H., Kanabar S. Shipping Taxation: A Calculate Determination. Shipping marine&ports World. 2013. URL: http://www.smpworld.com/himanshu_doshi_guest.html
6. Skarlatos T. Greek shipping industry faces threat of higher taxes / BBC News. Athens, 2015. URL: http://www.bbc.com/news/business-34455981
7. Corporate taxation in the global offshore shipping industry / PricewaterhouseCoopers. 2014. 20 р. URL: https://www.pwc.com/gx/en/transportation-logistics/pdf/pwc-offshore-shipping.pdf
8. Farr A. D. Taxation of Marine Shipping Income: A Critique of U.S. Tax Laws in the Energy Transport Industry // Tulane Maritime Law Journal. 2015. URL: http://www.tulanemaritimejournal.org/taxation-marine-shipping-income-critique-u-s-tax-laws-energy-transport-industry/
9. Kies K. A Perfect Experiment: 'Deferral' And the U.S. Shipping Industry // Tax Analysts. 2007. P. 997-1000.
10. The Parliament of the commonwealth of Australia / Deputy Prime Minister and Treasurer Wayne Swan MP. 2012. 53 р.
Дата надходження рукопису 12.12.2017
Познанська 1нна Володимирiвна, кандидат економiчних наук, старший науковий сшвробггник, Вщдш ринку транспортних послуг, 1нститут проблем ринку та економжо-еколопчних дослщжень Национально! академп наук Украши, Французький бул., 29, м. Одеса, Украша, 65044 E-mail: poznan75@gmail.com
Липинська Олена Андрй'вна, доктор економiчних наук, старший науковий ствробгтник, Вщдт ринку транспортних послуг. 1нститут проблем ринку та економшэ-еколопчних дослщжень Нацюнально! академп наук Украши, Французький бул., 29, м. Одеса, Украша, 65044 E-mail: alenalip@ukr.net
