CC BY
17
• розвиток стандартизации, утфшаци, титзаци;
• прискорення науково-техн1чного прогресу (упровадження прогресивно! техт-ки i технологи, особливо безвщххдно1, роторних лiнiй, хiмiзацiя виробництва);
• удосконалювання системи економiчного стимулювання ощадливого вико-ристання сировинних i паливно-енергетичних ресурсiв;
• удосконалювання форм оргатзацн промислового виробництва, застосування бшьш дешевих конструктивних матерiалiв;
• збшьшення питомо!' ваги продукцй, що користуеться пiдвищеним попитом.
На стади товарооб1гу прискоренню об1гу об1гових кошт1в сприятиме:
• наближення споживачiв продукцй до ll виготовлювачiв;
• удосконалювання системи розрахункхв;
• збiльшення обсягу реалiзованоl продукцй' внаслiдок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукцй', виготовлення продукцй' з зекономлених матерiалiв;
• ретельна i своечасна добiрка продукцй', що вiдвантажуеться, по партях, асор-тиментовi, транзитнiй нормi, ввдвантаження в строгiй вiдповiдностi з укладе-ними договорами.
Таким чином, для вдосконалення структури об1гових кошт1в необхщ-не прискорення виходу пщприемств споживчо'' коопераци з фшансово1 кри-зи, прийняття ефективних управлшських ршень, здшснення економ1чно обгрунтовано1 комерцшно1 роботи, а також державна тдтримка щодо надан-ня довгострокових шльгових кредит1в.
Л1тература
1. Б|ла О.Г. Робочий каттал - передумови поточно''' лшвщносп пщприемств// Фшанси Украши. - 2003, № 10. - С. 56-62.
2. Назаренко О.Ф. Стан та тенденци структури об1гових кошт1в промислових пщ-приемств в Укрш'ш// Актуальт проблеми економши. - 2006, № 6. - С. 53-63.
3. Сорока Р.С. Чинники впливу на ефективнють функцюнування об1гового катталу// Региональна економка. - 2003, № 2. - С. 72-80.
4. Показники господарсько-фшансово'' д1яльносп пщприемств i оргашзацш системи Укоопспшки за 1999-2003 рр. - К.: Укоопспшка, 2004. - 146 с.
5. Показники господарсько-фшансово'' д1яльност1 пщприемств Укоопспшки за 2004 р1к. - К.: Укоопспшка, 2005. - 129 с.
6. Показники господарсько-фшансово'' д1яльносп пщприемств Укоопспшки за 2005 рш. - К.: Укоопспшка, 2006. - 132 с.
УДК368.032.1:336.221] (100+477) Асист. Т.В. Яворська, канд. екон. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ШДПРИеМНИЦЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТРАХОВИХ СТРУКТУР: ЗАРУБ1ЖНИЙ
ДОСВ1Д ТА УКРА1НА
Дослщжено особливосп та мехашзми оподаткування страхово'' д1яльносп у розвинутих кранах свгту, зокрема проанал1зовано систему оподаткування страхови-юв Великобритании Имеччини, Франци, Австрп, Фшляндп, Швеци, Китаю. Зробле-но акцент на украшськш практищ податкового регулювання страхово'' д1яльносп.
Ключов1 слова: оподаткування страхово'' д1яльносп, ставки оподаткування, страхов1 компанп.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Assist. T. V. Yavorska - Lviv NU named after Ivan Franko
Taxation regulation of enterprise in insurance structures: foreign experience and Ukraine
Peculiarities and mechanisms of insurance activities taxation in the developed countries; taxation system of insurers of Great Britain, Germany, France, Finland, Austria, Sweden, China is analysed Ukrainian practice of tax regulation is stressed.
Keywords: insurance activities taxation, tax rate, insurance companies.
Шдприемницька дiяльнiсть страхових структур - дiяльнiсть страхових компанш щодо надання за плату страхових послуг юридичним особам та гро-мадянам для захисту !х майнових штерешв. Порiвняно з шшими видами 6i3-несу оподаткування страхово! дiяльностi мае сво! особливост^ а важливими 11 елементами е об'ект оподаткування, коло платникiв податку, ставки оподаткування. Ниш в Укра!ш оподаткування дiяльностi страхових компанiй не ви-рiшуе фiскальних завдань, оскшьки у результатi застосування рiзноманiтних схем "мiшмiзащl", податковi надходження вiд страхово! дiяльностi не вщпо-вiдають масштабам i темпам зростання страхових премш. Саме тому необхщ-не формування i реалiзацiя комплексу заходiв щодо податкового регулюван-ня дiяльностi страхових компанш.
Проблеми оподаткування страхово! дiяльностi вивчали такi вiтчизнянi науковцi: О.М. Кисельова у монографй "Модель оподаткування страхово! дь яльностi: тенденцй та мехашзми" [1]; В. Д. Базилевич, К.С. Базилевич у монографи "Страхова справа" [2], А.М. Поддерьогш у шдручнику "Страхуван-ня" (за науковою редакцiею С.С. Осадця) [3]. Низка публшацш мiстилась у вiтчизнянiй преЫ. Водночас, досвiду розвинутих кра!н свгту та його адаптацй до украшсько! практики присвячено недостатньо уваги.
Кожна розвинута кра!на сформувала свою систему податкового регу-лювання страхово! дiяльностi. Узагальнюючи !х досвiд, варто зазначити таю особливость По-перше, страховi компанй сплачують податок на прибуток. Ставка оподаткування для страховиюв в Австрй становить 34 %, Бельгй -40,17 %, Данй - 30 %, Грецй - 35 %, 1рландй - 36 %, Гтали - 52,2 %, Голлан-дй - 35 %, Португалй - 39,6 %, Великобританй - 31 %.
По-друге, страховi премй (в кра!нах вС) е об'ектом оподаткування -запроваджено спещальний податок на страховi премй, який за економiчною сутнiстю е дуже близьким до податку на додану вартють. Залежно вiд виду страхування податок на страховi премй е диференцiйованим. В окремих ви-падках принцип диференщацй мае соцiальний характер i податок iз сум страхових премш не сплачуеться. Так, у Бельгй ставка податку на страховi премй усiх видiв страхування (крiм морського страхування та обов'язкового страхування автовщповщальносп) становить 9,25 %; в Гталй - 12,5 % - 22,25 % на вс види страхування (^м перестрахування), 2,5 % - ставка податку на суми страхових премш iз страхування життя; в 1спанй - ставка податку становить 4 %, (^м пенсшного страхування, довгострокового страхування життя, перестрахування, мiжнародного морського страхування).
По-трете, якщо фiзична особа за власним бажанням i за власнi кошти здiйснюе сплату страхових премiй за договором страхування життя, то у кра-
шах GC таю суми премiй оподатковуються n0-pi3H0My. Так, у Данй", залежно вiд строку дй договору страхування життя стрaховi премй' можуть оподатко-вуватися як за вищою ставкою податку (строк дй договору менше 10 рокiв), так i за меншою ставкою, якщо строк ди договору бiльше 10 роюв.
По-четверте, пiдлягaють оподаткуванню й суми страхових вщшкоду-вань залежно вщ видiв страхування. Так, суми страхових вщшкодувань за договорами цившьно1 вiдповiдaльностi пiдлягaють оподаткуванню у Бельгй", Шмеччит, Данй", Францй, Люксембурзi. Таю суми не оподатковуються в 1с-панй, Англй, Грецй", Гталй, Португалй". Виплати, яю здiйснюються за договорами страхування життя при досягненш фiзичною особою пенсiйного вiку у Данй", Грецй", Францй' оподатковуються як суми пенсш; в Англй", 1спанй, 1та-лй" оподатковуються як заробгтна плата.
Досвiд зaрубiжних краш щодо практики оподаткування страхово1 дь яльност зaсвiдчив, що единих пiдходiв та мехaнiзмiв до оподаткування не-мае. Тому цим проaнaлiзуемо систему оподаткування страхово1 дiяльностi в деяких крашах.
У Великобританй компанй", якi не займаються страхуванням життя, оподатковуються за звичайною ставкою податку на прибуток; доходи, отри-мaнi вщ iнвестицiйноï дiяльностi, оподатковуються окремо як доходи вщ ко-мерцiйноï дiяльностi, а не страховой У 1994 р. було запроваджено податок на договiр страхування (податок на стрaховi премй'), який сплачуеться iз сум страхових премш i його ставка становить 4 %. Таким податком не обклада-ються договори перестрахування, довгостроковi договори страхування бiзне-су, а також договори страхування комерцшних суден, повгтряних суден, ри-зики, яю знаходяться за межами Великобританй, шоземних чи мiжнaродних вантажоперевезень. До life-компанш застосовуеться особливий податковий режим, зокрема, до деяких видiв страхування життя застосовуються податко-вi пшьги (по-життеве страхування), а договори страхування життя, яю укла-даються бшьш нiж на 10 рокiв у межах сум, встановлених законодавством, виключаються iз бази оподаткування.
Шмецъш cmpaxoei компанй сплачують податок на прибуток так само, як й iншi суб'екти господарювання. Запроваджено податок на страхування (податок на стрaховi премй) - податок, який стягуеться iз страхувальника-ре-зидента, але сплачуеться через стрaховi компанй i розмiр його залежить вiд суми страхових премш. Такий податок не сплачуеться з договорiв страхування життя, медичного страхування, перестрахування, а також з ушх видiв сощ-ального страхування. Ставка податку дорiвнюе 15 %.
Франця е кра'ною з досить високими податковими ставками, у тому чи^ й для страхово'' дiяльностi: стрaховi компанй сплачують корпоративний податок, розмiр якого становить 33 %, податок на стрaховi премй (7-30 %), податок на дохщ вщ iнвестицiйноï дiяльностi.
В Aecmpiï оподаткування дiяльностi стрaховикiв регулюеться законом про податок на страхування, за яким базою для оподаткування е стрaховi премй, а також оподатковуються витрати на укладання договору страхування та виготовлення страхового полюа. Податок включаеться у розмiр стрaховоï пре-
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
мiï. Зaлeжно вiд видiв cтpaxyвaння cплaчyeтьcя piзний pозмip подaткy: CTpa-xyвaння життя - 4 % (отав^ подaткy збiльшyeтьcя до 11 %, якщо тaкi догово-pи yклaдaютьcя m cтpок мeншe 1G pокiв); cтpaxyвaння нa випaдок xвоpоби -
I %; cтpaxyвaння вiд нeщacниx витадюв - 4 %; cтpaxyвaння вiд пожeж -
II %. He тдлягае оподaткyвaнню в Aвcтpiï пepecтpaxyвaння тa cтpaxyвaння eкcпоpтy кaпiтaлy.
Фтсът cmpaxoei компани cплaчyють подaток нa ^ибуток зa cтaвкою 29 % i pозpaxовyeтьcя тaкий подaток нa оcновi пpибyткy, вкaзaного y звiтi ^о пpибyтки i збитки. Доxiд вщ iнвecтицiйноï дiяльноcтi cтpaxовоï комтани те оподaтковyeтьcя. Подaток нa cтpaxовi пpeмiï cплaчyeтьcя iз cyм cтpaxовиx пpeмiй зa договоpaми cтpaxyвaння, якi cтоcyютьcя cтpaxyвaння мaйнa тa ш-шж iнтepeciв. Тaкий подaток нe зacтоcовyeтьcя до cyм cтpaxовиx пpeмiй зa договоpaми оcобиcтого cтpaxyвaння, пepecтpaxyвaння, договоpaми cтpaxy-вaння вaнтaжiв, що iмпоpтyютьcя y Фiнляндiю, a тaкож ri, що eкcпоpтyютьcя iз Фiнляндiï чи пpоxодять чepeз Фiнляндiю тpaнзитом, a тaкож до договоpiв cтpaxyвaння тpaнcпоpтного облaднaння. Тaкий подaток cплaчye cтpaxовa компaнiя, якщо cвою дiяльнicть вот здiйcнюe нa тepитоpiï Фiнляндiï. Якщо cтpaxовa компaнiя нe здiйcнюe дiяльноcтi нa тepитоpiï Фiнляндiï, подaток cплaчye cтpaxyвaльник. Cтaвкa подaткy cтaновить 22 % iз cyми cтpaxовиx пpeмiй. Kpiм циx подaткiв, cтpaxовi комтани Фiнляндiï cплaчyють подaток нa yтpимaння доpiг, a тaкож подaток та yтpимaння пожeжниx бpигaд (cтaвкa по-дaткy - 1,2 %-5,8 % вщ cyм cтpaxовиx пpeмiй).
Швеця тaкож мae cвоï оcобливоcтi тa мexaнiзми щодо оподaткyвaння cтpaxовиx комтанш. Cтpaxовi компaнiï, якi здiйcнюють cтpaxyвaння iншe, нiж cтpaxyвaння життя cплaчyють подaток нa пpибyток y pозмipi 28 %, cвоeю чep-гою, iнозeмнi компaнiï cплaчyють подaток та cтpaxовi пpeмiï y pозмipi 2 %.
Щодо cтpaxyвaння життя, то оподaтковyeтьcя тiльки гpyповe CTpaxy-вaння життя, якe пpоводитьcя зa кошти pоботодaвця. Якщо тaкe cтpaxyвaння здшшюе швeцькa cтpaxовa компaнiя, то cтaвкa подaткy вcтaновлeнa y pозмi-pi 45 %-95 % вiд cyми cтpaxовиx пpeмiй. Якщо тaкe cтpaxyвaння здiйcнюe iнозeмний cтpaxовик, то подaток cтaновить 81,8З %-95 % cтpaxовоï пpeмiï. Вiдповiдaльнicть зa cвоeчacнy cплaтy подaткy нece швeцькa cтpaxовa комта-нiя, a якщо тaкий полю видaний iнозeмним cтpaxовиком, то вiдповiдaльнicть зa cвоeчacнicть cплaти подaткy поклaдeнa нa cтpaxyвaльникa.
У Kumaï cтaвки оподaткyвaння для cтpaxовиx компaнiй e дeщо зaви-щeними. Подaток та доxоди китaйcькиx cтpaxовиx компaнiй cтaновить -ЗЗ %, a для iнозeмниx cтpaxовикiв його pозмip - 15 %. Зокpeмa, якщо iнозeм-нa cтpaxовa компaнiя мae доcвiд pоботи нa cтpaxовомy pинкy бiльшe 1G pо-кiв, кaпiтaл y pозмipi бiльшe 1G млн. дол., то y пepший piк pоботи нa китaйcь-кому pинкy тaкa компaнiя звiльняeтьcя вiд оподaткyвaння, y дpyгий i тpeтiй pоки - cтaвкa подaткy змeншyeтьcя yдвiчi.
Icнyючa cиcтeмa оподaткyвaння cтpaxовиx компaнiй в ^arnax CHД покaзaлa cвою нeeфeктивнicть. Haпpиклaд, в Aзepбaйджaнi зa 1994-2GG2 pp. чacткa подaткy нa ^ибуток у cyкyпниx cтpaxовиx пpeмiяx cтaновилa 1,2 %, a в мacштaбax кpaïн CHД цeй покaзник змiнюeтьcя у мeжax 1-5 % [4, c. б4].
В Украш доходи вщ стрaховоï дiяльностi отримaнi внaслiдок вико-нання договорiв з iнших видiв страхування, ^м життя, оподатковуються за ставкою 3 % [5]. Шд доходом стрaховоï дiяльностi, що оподатковуеться розу-мдать суму страхових плaтежiв, страхових внесюв, страхових премiй, отри-маних страховиками-резидентами протягом званого перiоду за договорами страхування i перестрахування ризиюв на територй Украши або за ïï межами, зменшених на суму страхових плaтежiв, сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.
1нвестицшний дохщ, що отримуе страховик при розмщенш коштiв страхових резервiв, звшьняеться вiд оподаткування. При цьому частина ш-вестицiйного доходу (15 %), що належить стрaховiй компанй, шдлягае оподаткуванню в загальному порядку.
Cтрaховi компанй, якi здiйснюють виплати у межах договорiв страхування або перестрахування ризиюв на користь нерезидента, зобов'язаш опо-датковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином:
• за ставкою 0 % - при укладент договор1в страхування або перестрахування ризику безпосередньо з1 страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фшансово1 надшносп яких ввдповщае вимогам;
• в 1нших випадках - за ставкою 3 % ввд суми таких виплат за власний рахунок у момент здшснення перерахування таких виплат.
1ншим е податкове регулювання компaнiй, яю здiйснюють страхування життя. ïх доходи, отримaнi внaслiдок виконання договорiв з довгостроко-вого страхування життя, оподатковуються за ставкою 0 %. У рaзi порушення вимог договору довгострокового страхування життя, у тому чи^ ix достро-кового розiрвaння, отримaнi страховою компaнiею за такими договорами доходи оподатковуються за ставкою 3 %. Певш подaтковi пшьги створенi для стрaxувaльникiв, яю звернулися у life-компaнiю.
Згiдно з Законом Украши "Про оподаткування прибутку шдприемств", юридичнi особи можуть вщраховувати на вaловi витрати плaтежi за довгос-троковими договорами страхування життя своïx спiвробiтникiв в межах 15 % вщ фонду зaробiтноï плати [5]. При цьому сума таких плaтежiв не може пере-вищувати розмiрiв, визначених законодавством [6].
К^м цього, при укладенш двох чи трьох договорiв страхування (нап-риклад, договору на довгострокове страхування життя та договору на недер-жавне пенсшне забезпечення), загальна сума внескiв за цими договорами не може перевищувати у сукупност 15 % рiчноï зaробiтноï плати застраховано-го прaцiвникa.
Що стосуеться страхувальника, який за власний рахунок сплачуе стра-xовi внески, то прибутковий податок, сплачений з цих кош^в, держава по-верне йому по сxемi податкового кредиту. У податковш декларацй страху-вальник, зазначивши i пiдтвердивши плaтежi на страхування життя, отримае вiд держави компенсацш в рахунок сплаченого 13-вiдсоткового податку. Разом з тим розмiр страхових внесюв, яю дозволено включати до податкового кредиту, залежить вщ того, на чию користь укладено договiр страхування. Якщо страхувальник хоче вщшкодувати податок iз суми, сплaченоï за влас-
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
ним договоpом cтpaxyвaння, зaкон дae змогу включити вcю cyмy подaтковоï cоцiaльноï пшьги, якщо йдeтьcя пpо договip шйближчого pодичa - нe бiльшe як 5G % подaтковоï cоцiaльноï пшьги. Якщо у cтpaxyвaльникa e cтpaxовий по-лic вiд pоботодaвця, то cyмa, якa включaeтьcя до подaткового кpeдитy, aвто-мaтично cтae мeншою нa cyмy, витpaчeнy пiдпpиeмcтвом.
Оьогодш як тeоpeтики, тaк i пpaктики обговоpюють питaння змiни cиcтeми оподaткyвaння cтpaxовиx компaнiй. Oднi ввaжaють, що ошову опти-мiзaцiйниx cxeм у cтpaxyвaннi зaклaло icнyючe подaтковe зaконодaвcтво i тому пpопонyють зaпpовaдити у cтpaxовомy бiзнeci зaгaльнy cиcтeмy оподaткy-вaння, що пepeдбaчae cплaтy 25 % подaткy нa ^ибуток [V]. Тaкe оподaткy-вaння, як ввaжaють, cтвоpить додaтковi бap,epи для cxeмного cтpaxyвaння, a TO^pyre, збiльшить бюджeтнi нaдxоджeння. Iншi - ^опонують зaпpовaдити змiшaнy cиcтeмy оподaткyвaння cтpaxовиx компaнiй, що пepeдбaчae стяг^н-ня подaткy з вaловиx доxодiв пpотягом pокy з подaльшим пepepaxyнком по-дaткy з пpибyткy [8]. ^и цьому пpопонyeтьcя зacтоcовyвaти дифepeнцiйовa-нi cтaвки вiднeceння m вaловi витpaти витpaт нa cтpaxyвaння.
Зayвaжимо, що в 9G-x pокax cтpaxовi компaнiï cплaчyвaли подaток m пpибyток, однaк згодом тaкy cиcтeмy було визнaно eкономiчно нeдоцiльною. Ввaжaeмо, що cтpaxовi компaнiï, як й iншi cyб,eкти гоcподapювaння, мaють cплaчyвaти подaток нa пpибyток нa зaгaльниx пiдcтaвax. Пpоблeмa, по-nep-шe, полягae в тому, що в yкpaïнcькомy зaконодaвcтвi нe випиcaнi пpaвилa pозpaxyнкy пpибyткy cтpaxовиx компaнiй. Чacто ï^rn фiнaнcовий peзyльтaт e довiльною вeличиною. По-дpyгe, нa тeпepiшнiй чac вггчизняш cтpaxовики нeготовi cплaчyвaти подaтки та зaгaльниx пiдcтaвax.
Oтжe, доcвiд pозвинyтиx кpaïн cвiтy зacвiдчye, що кожш кpaïнa обpa-лa ту cиcтeмy оподaткyвaння cтpaxовоï дiяльноcтi, якa e eфeктивною тa опти-мaльною для ïï eкономiки. Укpaïнcький cтpaxовий бiзнec мae вpaxyвaти зapy-бiжний доcвiд й yдоcконaлити тaк cиcтeмy оподaткyвaння, щоб cтвоpилa piв-нi тa пpозоpi умови cвоeï дiяльноcтi.
Лiтeрaтyрa
1. Kиceльoвa О.М. Модeль оподaткyвaння cтpaxовоï дiяльноcтi: тeндeнцiï тa мexaнiзми: Моногpaфiя. - К.: Вид. дiм мKоpпоpaцiям, 2gg6. - 3V5 c.
2. Бaзилeвич B.Д., Бaзилeвич K.C. Cтpaxовa cпpaвa. - 5-e вид., crep. - К.: Знaння, 2006. - 351 c.
3. Cтрaхyвaння: Пiдpyчник/ Kepiвник aвт. колeктивy i таук. peд. C.C. Ocaдeць. - Вид. 2-ге, пepepоб. i доп. - К.: КШУ, 2002. - 599 c.
4. Хуциев H.H. Cовepшeнcтвовaниe мexaнизмa нaлогообложeния в cтpaxовыx оpгaнизa-цияx// Финaнcы. - 2005, № 5. - C. 64-66.
5. ^aRoM Укрaïни мПpо оподaткyвaння пpибyткy пiдпpиeмcтвм iз змiнaми тa доповш^ нями вiд 28 ^удня 1994 p. N 334/94-ВР.- Доступний з: http: www.rada.gov.ua.
6. Зaкoн Укрaïни мПpо подaток з доxодiв фiзичниx оciбм iз зм^ми тa доповнeннями вiд 22 тpaвня 2003 p. N 889-IV. - Доступний з: http: www.rada.gov.ua.
7. ^умсць I. Kpимiнaльний полю// ^mpa^^ - 2005, № 46. - Доступний з http:// www.kontrakty.com.ua.
S. Я|ювий B. Cyмiш отоку^/ Kонтpaкти. - 2005, № 28. - Доступний з http:// www.kontrakty.com.ua.
126
Зб1римк нayкoвo-тeхнiчних прaць
