CC BY
38с родителями, с детьми, взаимопонимание между мужем и женой, сексуальные отношения), отношения к своему здоровью и уменьшения вредных привычек.
2. Выявлена следующая закономерность: если семейная пара идет по пути духовного развития, то у нее с одинаковой потенциальностью улучшаются все аспекты, характеризующие гармоничные отношения (культура взаимоотношений, духовное развитие, творческое развитие и физическая культура).
3. Уровень духовного развития семьи напрямую зависит от тех знаний, которые получает семья в процессе обучения. Эффективными в этом смысле являются знания, которые предлагает Теория Причинности (с помощью семинаров, лекций, индивидуальных консультаций).
Сейчас семьи как никогда нуждаются в ва-леологической помощи, консультациях, обучении, и расширение валеологического образования сейчас должно быть одной из основных задач в нашей стране. Критическая ситуация, сложившаяся на Украине со здоровьем нации и её жизнеспособностью, может решиться только через создание валеологи-ческой системы образования, которая направлена на формирование здорового образа жизни с ориентацией на новое понимание взаимосвязей человека и окружающего мира, смысла жизни, предназначения человечества. В первую очередь обществу необходимо заниматься развитием морально-нравственного и духовного потенциала нации.
На современном этапе развития валеологи-ческое образование в школах, в семьях создало бы крепкую основу для подготовки здоровых социальных резервов для нашего государства, а это основа и залог национального роста и процветания Украины. Те семейные пары, которые занимаются самосовершенствованием и духовным развитием, обладают такими качествами как: оптимизм, вера в будущее, доверие к своему государству. Органы государственной власти должны обратить внимание на приоритетность направления духовного развития населения. Сегодня необходимо поставить валеоло-гию в основу педагогики, в основу семейного воспитания и многих других образовательных программ, думается, положительные результаты не заставят себя долго ждать.
На основании полученных данных можно говорить о необходимости и даже о государственной важности введения валеологического образования на Украине: создании валеологических центров по работе с населением, создании валеологических центров помощи и образования для семей. Такие образовательные программы повлияли бы на улучшение катастрофически падающего уровня здоровья нации, в том числе и репродуктивного. Такие программы улучшили бы состояние взаимоотношений в семьях, укрепили бы семью как социальную ячейку общества. Эти образовательные семинары необходимо посещать молодым людям, которые только окончили шко-
лу и должны сделать правильный выбор в дальнейшей жизни. Всё это является фундаментом, залогом дальнейшего развития и процветания нации, народа Украины и нашего государства.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем духовного развития человека.
Литература
1. Акимов А.Е., Шипов ГИ. Сознание и физическая реальность. - М.: Наука, 1996. - 172 с.
2. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. -К.: Здоровье. - 1998. - 125 с.
3. Брехман И.И. Введение в валеологию - науку о здоровье.
- Л: Наука, 1987. - 125 с.
4. Валеология и энивалеология - УІІ: Сб. научн. статей. ТІ. -Севастополь, Севастопольский Валеологический центр «Лаукар», 2004. - 310 с.
5. Гончаренко М.С. Валеологический словарь. - Х., 1999. -316с.
6. Гончаренко М.С. Валеология в схемах. - Х.: Бурун книга,
2005. - 138 с.
7. Гоч В.П., Белов С.В. Теория причинности. - Севастополь, 2003. - 338 с.
8. Гоч В.П., Черноокий М.С. Новые ключи к здоровью. -СПб.: «Айзорель», 2007. - 144 с.
9. Діагностичні підходи до визначення стану духовного і морального здоров’я особистості: Навч. посібник для проведення практичних занять / Укл. проф. М.С.Гончаренко, доц. Е.Т.Карачинська, В.Є.Новіков. - Х.: ХНУ ім.В.Н.Ка-разіна, 2006. - 158 с.
10. Избранные труды Школы Причинности. - Тюмень: Истина, 2004. - 256 с.
11. Казначеев В.П., Михайлова Л.П. Сверхслабые излучения в межклеточных взаимодействиях. - Новосибирск: Наука, 1981. - 143с.
12. Некрасов А. Семья - начало мудрости. - М.: Амрита-русь,
2006. - 240 с.
13. Татаренко В.Я. Семья и формирование личности. - М: Мысль, 1987. -352с.
14. Шипов ГИ. Теория физического вакуума. - М.: Наука, 1997. - 170 с.
15. Эдемиллер Э.Г., Александрова Н.В., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. - СПб.: Питер, 2001. - 656 с.
Поступила в редакцию 22.08.2007г.
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ПРИ ЛІКАРСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕННЯХ ЗА СПОРТСМЕНАМИ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ ШОРТ-ТРЕКОМ У ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД
Зайцев В.П., Джигалова-Філатова Л.С., Манучарян С. В.
Харківська державна академія фізичної культури
Анотація. У статті викладені результати обстеження і спостереження лікарем, тренером, методистом за шорт-треківцями на кафедрі рекреації і фізичної реабілітації і спортивних базах протягом червня-липня 2007 року. Представлені рекомендації по вдосконаленню навчально-тренувального заняття.
Ключові слова: шорт-треківці, обстеження, тестування, тренувальне заняття, лікарсько-педагогічні спостереження, рекомендації.
Аннотация. Зайцев В.П., Джигалова-Филатова Л.С., Манучарян С.В. Методические подходы при врачебнопедагогических наблюдениях за спортсменами, которые занимаются шорт-треком в подготовительный период. В статье изложены результаты обследования и наблюдения врачом, тренером, методистом за шорт-треков-цами на кафедре рекреации и физической реабилита-
ции и спортивных базах на протяжении июня-июля 2007 года. Даны рекомендации по совершенствованию учебно-тренировочного занятия.
Ключевые слова: шорт-трековцы, обследование, тестирование, тренировочное занятие, врачебно-педагогическое наблюдение, рекомендации.
Annotation. Zaitsev V.P., Dzhigalova-Filatova L.S., Manucharyan S.V. Methodical approaches at medical pedagogical observations over sportsmen which are engaged in a short track in the preparatory season. In article results of inspection and observation over sportsmen are stated. Their Researches are lead by the doctor, the trainer, the methodologist. Researches are lead on faculty of a recreation and a physical aftertreatment and sports bases. Researches are lead during June of July, 2007. References on perfection of educational training employment are given.
Key words: sportsman, inspection, testing, training employment, medical pedagogical observation, references.
Вступ.
Під лікарсько-педагогічними спостереженнями (ЛПС) розуміють дослідження, що проводяться лікарем і тренером з метою оцінки дії на організм фізичних навантажень, встановлення рівня функціональної готовності і на підставі цього вдосконалення навчально-тренувального процесу [7]. Хоча теоретичні і практичні основи ЛПС розроблені С.П. Лету-новим із співавторами давно [5], проте ця проблема і по теперішній час являється актуальною і практично значною [3, 6, 8]. Адже завдяки ЛПС тренеру можна вчасно внести зміни в учбово-тренувальний процес спортсмена на різних етапах тренування.
На думку Г.М. Кукольовського [3], лікар в процесі ЛПС вивчає умови проведення, організацію, методику занять і змагань, досліджує вплив тренувальних і змагальних навантажень на організм спортсмена, визначає його функціональний стан і тренованість, вирішує питання про рекомендації щодо поточного і перспективного планування тренувань. В той же час тренер, як рахує А. Г. Дембо [2], добре знає, як оцінити правильність побудови тренувального заняття, провести вибір і послідовність використання різних засобів тренувань як в одному занятті, так і в мікроциклі, як визначити відповідності величини навантаження на занятті протягом одного або декількох мікроциклів, оцінити повноцінність відновлення після найбільш важкого заняття протягом одного або декількох мікро-циклів і результати тренування за який-небудь певний етап: після тренувального збору, підготовчого періоду, підготовки, змагання. При цьому тренер керується наступними основними функціями [1]:
1. Управлінська функція необхідна для різносто-ронньої підготовки спортсмена, оскільки забезпечує тренеру прийняття, необхідних рішень, прогнозування, організацію, керівництво, узгодження, контроль і корекцію.
2. Формуюча функція спрямована на організацію навчально-педагогічного процесу для вироблення необхідних техніко-тактичних навичок, розвитку психічних функцій, фізичних якостей і властивостей особистості спортсмена.
3. Функція, гностики, пов’язана з повідомленням
спортсмену необхідних знань і умінь, із стимулюванням його пізнавальної активності.
4. Регулююча функція сприяє оптимізації' дій, процесів, психічних станів особи, організації етичних норм поведінки.
5. Виховна функція спрямована на вироблення у спортсмена морально-вольових якостей, етичних рис вдачі, суспільної самосвідомості.
Робота виконана за планом НДР Харківської державної академії фізичної культури.
Формулювання цілей роботи.
У зв’язку з викладеним поставлена ціль: показати важливість ЛПС за спортсменами на прикладі шорт-трековців під час навчально-тренувальних занять в підготовчий період. А для вирішення цілі сформульовані задачі:
- вивчити літературні джерела, що стосуються даної проблеми;
- провести лікарсько-педагогічні обстеження і спостереження шорт-трековців як в кабінеті лікаря, так і на спортивних базах;
- розробити рекомендації по вдосконаленню учбово-тренувального заняття.
Для виконання поставлених цілі і задач застосовані наступні методи дослідження: клінічні (збір анамнезу, соматоскопія, перкусія, аускультація, пальпація); антропометрія, пульсометрія, тономет-рія, спирометрія, динамометрія; функціональні проби - ортостатична, Штанге, Генчі, Розенталя (динамічна ЖЄЛ), Ромберга, Летунова, Гарвардський степ-тест, ЛПС та інші.
Результати дослідження.
У червні-липні 2007 р. нами проведені лікарсько-педагогічні обстеження і спостереження за висококваліфікованими спортсменами (7 спортсменів), що займаються протягом 5-10 років шорт-треком. Хлопців було 4, дівчат - 3 у віці 16-25 років. З них двоє являються майстрами спорту, а п’ятеро -КМС. Обстеження і спостереження проходили на кафедрі рекреації і фізичної реабілітації ХДАФК, стадіонах «Металіст», «Динамо» і в міському лісопарку. З врахуванням літературних джерел розроблена методика їх обстеження і лікарсько-педагогічні спостереження за ними. Розглянемо дану методику на одному із спортсменів.
1. Загальні дані: спортсменка Ч., 22 роки, аспірантка, проживає в м. Києві з батьками, незаміжня, в м. Харкові перебуває на зборах.
2. Спортивний анамнез:
а) спортом займається 11 років, а шорт-треком - 6 років;
б) спортивний розряд - Майстер спорту з ковзанярського спорту, КМС по шорт-треку;
в) у тиждень тренується 11 разів, в день 1-2
рази;
г) кількість змагань в рік - 5-7 разів; зборів на рік 2-3 рази;
д) самооцінка тренованості - задовільна;
є) стомлення після великих тренувальних навантажень - сильне або середнє;
ж) відновлення після тренувань - швидке;
з) самопочуття перед змаганнями - переживає, іноді буває апатія; після змагань - спокійне, за невдачу переживає;
і) режим тренувань і відпочинку дотримує повністю;
к) перенапруження і перетренування не наголошувалися;
л) щоденник самоконтролю веде.
Спортсменка Ч за останні два роки брала участь на етапах Кубка Світу і Чемпіонатах Європи (2005-2006 р.р.), на Всесвітній Універсіаді в Італії (2007 р.).
3. Анамнез життя:
Росла і розвивалася здоровою дитиною, у фізичному розвитку від однолітків не відставала. У школі регулярно займалася фізкультурою, у вузі відвідувала спортивну секцію. Умови побуту хороші, харчування повноцінне і регулярне по режиму. Мати здорова, батько хворіє на гіпертонічну хворобу. Не палить, алкоголь вживає у свята в невеликих дозах. У 2004 р. перенесла апендектомію, в 2006 р. - травму нижньої щелепи.
4. Стан здоров’я в даний час:
Скарг не пред’являє, урівноважена, адекватно відповідає на питання. Самопочуття добре, сон спокійний, спить 7-8 годин на добу, апетит відмінний, настрій бадьорий. Є бажання тренуватися.
5. Результати лікарського і педагогічного обстеження:
Над легенями везикулярне дихання, частота дихання - 12 в хв. Серце - ритм правильний, тони ясні, ЧСС - 72 в хв., АТ - 105/60 мм рт.ст. Зів - чистий, мигдалини не збільшені, слизисті блідо-рожевого забарвлення, язик - чистий і вологий, обкладений сірим нальотом біля кореня язика. Живіт звичайної форми, при поверхневій пальпації безболісний, а при глибокій болючий в правому підребер’ї, печінка і селезінка не збільшені, м’язи живота розвинені добре. Фізіологічні відправлення в нормі.
Конфігурація суглобів без змін, рухи в них в повному об’ємі і безболісні.
Соматоскопія. Шкіра чиста, кольору загару; підшкірно-жирова клітковина - 3 мм. Стан плечового поясу - плечі на одному рівні, трикутники талії рівні між собою, грудна клітка - циліндрової форми, вигини хребетного стовпа в нормі. Постава
- правильна, тип статури - нормостенічний.
Антропометрія. Довжина тіла - 166 см, правої руки - 68,5 см, правої ноги - 84,5 см, маса тіла -67 кг Охватна величина: голови - 53 см; шиї - 37 см; грудної клітки: у спокої - 87,5 см, на вдиху -89,5 см, на видиху - 86,5 см; талії - 76 см; правого стегна - 65 см; правої гомілки - 38,5 см.
При проведенні функціональної проби С.П. Летунова виявлені показники, які коливалися між нормотичними і гіпотонічними типами реакцій серцево-судинної системи на навантаження. Індекс Г ар-вардського степ-тесту рівний 100, що відповідає відмінній оцінці загальної фізичної працездатності
і витривалості спортсменки.
Координаційна проба Ромберга і пальцено-сова проба не виявили порушень з боку статичної і динамічної координації.
Ортостатична проба - підвищена збуд -ливість симпатичного відділу вегетативної нервової системи.
Дослідження сухожильних рефлексів: колінний рефлекс - (—), двоголового м’яза плеча - (++), ахілів - (++). Порушення поверхневої і глибокої чутливості немає, м’ язово-суглобове відчуття в нормі (за допомогою динамометра). Сила м’язів кисті: правої - 32 гк, лівої - 22 кг Сила м’язів спини - 95 кг. Функціональні проби: Штанге - 60 с; Генчі - 25 с|; Розенталя - 3000мл, 2850мл, 2800 мл, 2800 мл, 2800 мл (задовільна функція зовнішнього дихання).
Учбово-тренувальне заняття з шорт-трекі-вцями проходило 20 липня 2007 р. на стадіоні «Металіст». Початок занять: 10 ч. 30 хв. Сонячний день, температура повітря в тіні +31°С. Присутнє 7 шорт-треківців. ЛПС проведене лише за спортсменкою Ч. До початку заняття скарг вона не пред’являла. У положенні стоячи ЧСС у неї була рівна 84 в хв, АТ -95/60 мм.рт.ст., частота дихання (ЧД) - 16 в хв., ЖЄЛ
- 2800 мл.
Перед проведенням заняття поставлені задачі:
- в умовах стадіону «Металіст» відпрацювати техніку швидкісно-силового руху шорт-треківським кроком при сходженні по трибунних сходах на 52 сходинки із заданою швидкістю;
Оцінити реакцію і адаптацію організму тієї, що займається на навантаження, що пред’являються, по візуальному спостереженню, показникам ЧСС.
В наприкінці основної і завершальної частини заняття спортсменка стала скаржитися на втому, слабкість в ногах, сонливість. Після заняття: ЧСС| - 96 в хв, АТ 100/60 мм.рт.ст., ЧД| (частота дихання) - 18 в хв, ЖЄЛ| - 3050 мл.
Візуальне спостереження. Учбово-тренувальне заняття проводилося на біговій доріжці стадіону «Металіст» і на трибунних сходах (52 сходинки) під тінню від даху стадіону. Перші ознаки стомлення у спортсменки з’явилися на 40-й хвилині, коли виявилася пітливість на обличчі, шиї і в пахвових западинах, прискорене дихання (36 в хв). Надалі спостерігалися почервоніння шкіри обличчя, (на 50-й хв), пітливість на тулубі і ногах (на 55й хв), задишка при сходженні (на 55-й хв), невпевнений крок, іноді похитування. Наприкінці основної частини вона стала скаржитися на втому і сонливість.
Обговорення результатів спостереження і науково-практичні рекомендації. Як показали наші спостереження обсяг тренувального навантаження і її інтенсивність під час заняття були великими. Проте вони відповідали функціональним можливостям спортсменки і її підготовленості. Під час учбово-тренувального заняття пропоноване навантаження загалом розподілене правильно: ЧСС досягала в
Таблиця 1
Зміст навчально-тренувального заняття
№ з/р Час (ч, хв)
ЧСС Вид діяльності
Підготовча частина
1. 10.30 84 Прискорена ходьба, легкий біг розминки, що загальнорозвиваючі вправи на всі групи м'язів голови, тулуба, ніг, рук, вправи для розвитку гнучкості і спеціальні вправи шорт-треківця.
2. 10.34 102
3. 10.40 120
4. 10.45 138
5. 10.50 144
Основна частина
6. 10.55 108-192 Шорттреківськім кроком із заданою швидкістю сходження по трибунних сходах на 52 сходинки. Після підйому спортсменка відразу ж 10 разів вантажем на спині (інша спортсменка вагою 49 кг). Спуск по сходинках до місця сходження. Повторити 8 разів
7. 11.00 114-198
8. 11.05 126-192
9. 11.10 120-192
10. 11.16 114-186
11. 11.20 120-180
12. 11.25 120-186
13. 11.30 120-180
Завершальна частина
14. 11.35 156 Ходьба, вправи на гнучкість і розслаблення, дихальні вправи, ходьба.
15. 11.37 120
16. 11.39 114
17. 11.41 108
18. 11.43 96
ЧСС за хв.
Мал 1. Графік інтенсивності фізичного навантаження
основній частині до 180-198 в хв і її показники коливалися в різних зонах - відновної, підтримуючої, розвиваючої, аеробної, аэробо-анаеробної. Проте ЧСС в період відпочинку не завжди досягала відновних значень і організм спортсменки не завжди відновлювався. Та все ж незважаючи на втому, що збільшується, і майже незмінний час відпочинку при пікових навантаженнях ЧСС в основному знижувалася до 120 в хв. Розвитку стомлення у неї сприяли інтенсивні і об’ємні навантаження з малими періодами відпочинку.
Висновки.
На підставі зібраного анамнезу і лікарсько-педагогічного обстеження у спортсменки Ч. наголошується хороший фізичний розвиток і високий рівень функціональних можливостей організму. В результаті проведеного навчально-тренувального заняття у неї визначений середній ступінь стомлення і добра адаптація у роботі змінної потужності.
Проте проведення даного учбово-тренувального заняття ми рекомендуємо проводити із деякою корекцією:
- Після підготовчої частини сходження по трибун-
них сходинках спортсменці слід починати із
ЧСС 120 в хвилину і не допускати в подальшому тренуванні її зниження або підвищення;
- Щоб стабілізувати пікові показники ЧСС бажано подовжити час підготовчої частини заняття на 7-10 хв і запропонувати їй об’ємніше навантаження, а також збільшити час завершальної частини на 5-7 хвилин в цілях відновлення організму після таких інтенсивних і швидкісних навантажень;
- Для відновлення організму спортсменки в завершальній частині потрібно передбачити для виконання розроблені спеціально для неї вправи на розслаблення і дихальні вправи, а потім рекомендувати їй прийняти водні процедури (душ, лазня, баня, ванна), відновний масаж, аутогенне тренування, відпочинок і інші відновні засоби.
Таким чином, таке комплексне лікарсько-педагогічне обстеження і спостереження за шорт-треківцями тренеру слід організовувати хоч би один раз в квартал із побудовою графіка інтенсивності фізичного навантаження. Це дасть йому можливість коректувати план учбово-тренувального процесу. Крім того такі заходи позитивно впливають на емоційно-психічний статус спортсменів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем лікарсько-педагогічних спостережень за спортсменами, що займаються шорт-треком.
Література
1. Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта. - М.: Изд. Центр «Академия», 2000.
- 288 с.
2. Дембо А. Г. Врачебный контроль в спорте. - М.: Медицина, 1988. - 288 с.
3. Зайцев В.П., Артемьев С.М., Захаров П.А. Врачебно-педагогические наблюдения во время учебно-тренировочного занятия //Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2007. - № 1. - С. 38-40.
4. Куколевский Г.М. Врачебные наблюдения за спортсменами. - М.: ФиС, 1975. - 335 с.
5. Летунов С.П., Мотылянская Р.Е., Нраевская Н.Д. Методика врачебно-педагогических наблюдений за спортсменами. - М.:ФиС, 1962. - 400 с.
6. Пешкова А.П., Зайцев В.П., Ананьева Т.Г. и др. Врачебнопедагогические наблюдения в процессе тренировочных занятий. - Харьков: ХГИФК, 1989. - 128 с.
7. Попов С.Н. Врачебно-педагогические наблюдения в процессе тренировочных занятий //Спортивная медицина: учеб., под ред В.Л. Карпмана. - М.: ФиС, 1987. - С. 161179.
8. Хрущев С.В. Врачебно-педагогические наблюдения в детском спорте//Детская спортивная медицина: рук-во для врачей. - М.: Медицина, 1991. - С. 374-380.
Надійшла до редакції 04.09.2007р.
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
Кара С.І.
Бердянський педагогічний університет
Анотація Кара С.І. Аналізуються різні підходи до побудови структури процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів. Розглядаються сфери
професійної компетентності та її складові. Педагогічні здібності тісно пов’язані з мотиваційною орієнтацією, рисами характеру та емоційністю педагога. Рівень розвитку педагогічних здібностей вихователя тісно пов’язаний з якостями розуму, мови, уяви. Педагог здійснює діяльність на високому рівні тільки за умови постійного удосконалення.
Ключові слова: структура, формування, професійна компетентність учителів.
Аннотация Кара С.И. Некоторые аспекты формирования профессиональной компетентности у будущих учителей. В статье анализируются различные подходы к построению структуры процесса по формированию профессиональной компетентности будущих учителей. Рассматриваются сферы профессиональной компетентности и ее составные. Педагогические способности тесно связанные с мотивационной ориентацией, чертами характера и эмоциональностью педагога. Уровень развития педагогических способностей воспитателя тесно связан с качествами ума, языка, воображения. Педагог осуществляет деятельность на высоком уровне только при условии постоянного совершенствования. Ключевые слова: структура, формирование, профессиональная компетентность, учитель.
Annotation. Kara S.I. Some aspects of formation of professional competence at the future teachers. The article considers different ways of building the structure of the process of forming professional competence of future pedagogues. The author describes the spheres of professional competence and its components. Pedagogical abilities tightly the bound with motivational orientation, character traits and emotionality of the teacher. The level of development of pedagogical abilities of the tutor is tightly connected to qualities of mind, tongue, fancy. The teacher realizes activity on a high level only under condition of constant perfecting.
Key words: structure, forming, professional competence, pedagogue.
Вступ.
Аналізуючи різні підходи до досліджуваної проблеми ми упевнилися, що професійна компетентність, передбачає: усвідомлення особистістю своїх потягів до діяльності - потреб та інтересів; прагнень і ціннісних орієнтацій; мотивів діяльності, уявлень про свої соціальні ролі; самооцінку особи-стісних властивостей і якостей як майбутнього спеціаліста - професійних знань, умінь та навичок, професійно-важливих якостей; регулювання свого професійного становлення.
Під моделлю процесу формування професійної компетентності в майбутніх учителів ми розуміємо описову характеристику, що містить вимоги щодо знань та вмінь, структури й результатів діяльності, особистісних якостей майбутнього вчителя, а також умови й методи її формування.
Професійна компетентність охоплює всі сфери особистості та є провідною метою, до оволодіння якою повинен прагнути майбутній вчитель у процесі свого професійного становлення. Виходячи з цього, представляємо структуру професійної компетентності таким чином (див. схему. 1.1).
Як бачимо, структурними компонентами професійної компетентності є три сфери (операційно-технологічна, мотиваційна, рефлексивна), засобом реалізації сфер компетентності є педагогічна практика, а результатом сформованості всіх сфер
