CC BY
81
УДК 621.181.7
О. Ю. МАЙСТРЕНКО, д-р техн. наук Ю. В. КУР1С, канд. техн. наук
1нститут вугiльних енерготехнологiй НАН та Мiнпалевенерго Укршни, м. Кшв Ю. С. КАЛ1НЦЕВА, мапстр В. М. ВЛАСЕНКО, мапстр
Запорiзька державна шженерна академiя, м. Запорiжжя
МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГИ АНАЕРОБНО1 ПЕРЕРОБКИ
ТВАРИННИЦЬКО! Б1ОМАСИ
Проблема утилизации отходов промышленного животноводства актуальна в связи с высокой концентрацией животных на ограниченной площади. Свиноводческие предприятия, потребляя известные традиционные энергоносители, обладают достаточно большим неиспользуемым энергетическим потенциалом, которым является свиной навоз. В статье авторами рассмотрены основные методы и способы переработки животноводческой биомассы и получены определенные выводы, так же сделаны выводы из анализа анаэробных технологий.
Проблема утил1зацИ вгдходгв промислового тваринництва актуальна у зв'язку з високою концентращею тварин на обмеженш площ1. Свинарськ тдприемства, споживаючи в1дом1 традицгйнг енергоносИ, володгють чималим невживаним енергетичним потенцгалом, яким е свинячий гн1й. У статт1 авторами розглянутг основы методи I способи переробки тваринницьког бгомаси г отриманг певнг висновки, так само зробленг висновки з аналгзу анаеробних технологт.
Методи i способи переробки тваринницько¥ бюмаси
Методи i способи переробки тваринницько! бюмаси (у цьому випадку «свинячо!»), залежать вщ властивостей i складу вихщно! сировини, а також вщ цшей переробки i виду кшцевих продукпв [1-8].
При виборi метсдав i способiв переробки тваринницько! бюмаси виходять iз науково обгрунтовано! системи поглядiв, а саме [9, 10]:
- тваринницька бюмаса мае енергетичний потенщал, обумовлений змют органiчних речовин, здатних при !хнш мшералiзащi вiддавати значну кшьюсть енергл;
- тваринницька бiомаса е невщ'емною ланкою природно-природного ланцюга "грунт -рослина - тварина - бюмаса грунт", i повинен використовуватися в цьому ланцюзi з найбшьшим ефектом;
- будучи залишком переробки продукцп фотосинтезу рослин тваринами, тваринницька бюмаса мютить велику кiлькiсть оргашчних речовин, бiогенних елементiв, мiкроелементiв, фермешив i вiтамiнiв;
- наявнiсть оргашчних речовин, робить тваринницьку бiомасу щеальною !жею для грунтово! мiкрофлори, життедiяльнiсть яко! забезпечуе нормальний плин бiохiмiчних процесiв у грунтi, сприяе утвору гумусу i росту родючостi грунту;
- бюлопчш особливостi тваринницько! бюмаси виключають можливiсть !! прямого застосування як оргашчного добрива i повинно передбачати дотримання санiтарно-ветеринарних вимог;
- кiнцевi продукти переробки тваринницько! бiомаси не повинш мiстити умовно патогенну мшрофлору, яйця гельмiнтiв i !х застосування не повинне викликати захворювання людей i тварин, нагромадження шкiдливих речовин у грунтi, вести до вторинного засмiчення посiвiв;
- змiст бюгенних речовин у тваринницькiй бiомасi дозволяе суттево знизити застосування мiнеральних добрив, для виробництва яких потрiбнi значш витрати сировинних i енергетичних
ресурав;
- кормове застосування тваринницько! бюмаси слiд розглядати як допомiжне до основних вид^^ корм1в, тому що вш мютитьживильшречовини, що не засвоюються в процеа
(у силу фАзюлопчних особливостейтравлення свиней);
- переробка бюмаси являе собою важливе економiчне, господарче i природоохоронне завдання, розгляд якого повинен вестися з позицп системного тдходу [8, 9].
Виходячи з вищесказаного, переробка тваринницько'1 бiомаси може проводитися в наступних напрямках: одержання органiчного добрива; палива; корму; з метою знищення або комбшоване (рис. 1.).
Шляхи переробки тваринницько'1 бюмаси
Для цього можуть застосовуватися рiзнi методи переробки бюмаси, якi можна роздшити на фiзичнi, хiмiчнi i бюлопчш [10, 11].
До фiзичних методiв вiдносяться: механiчнi, тепловi i електричш [11]. Механiчнi методи мiстять у собi ряд способiв обробки рщко' тваринницько' бiомаси, такi як вщстоювання, центрифугiрування, фiльтрування. Представленi способи спрямоваш на зневоднювання бiомаси i подшу 11 на фракцй. Способи подшу тваринницько' бiомаси на фракцй i зневоднювання рщко' бiомаси умовно можна роздшити на природш i мехашчш.
Природнiй подiл рщко' бiомаси вщбуваеться в горизонтальних i вертикальних вщстшниках пiд дiею гравiтацiйного поля земль Цi обладнання простi, але природне вщстоювання бюмаси не вщбуваеться, якщо волопсть й менш 90 % [12, 13]. Продуктившсть вiдстiйникiв невелика. Крiм того, вони громiздкi i дороги. Проте, цi обладнання знаходять застосування в технологiчних лiнiях подшу тваринницьких стоюв.
Механiчний подiл рщко' бiомаси на фракцй е основним видом сепарацй тваринницьких стокiв на великих комплексах. Його роблять за допомогою фшьтруючих i осаджуючих машин i апаратiв, загальним недолiком яких е висока вологiсть одержувано' твердо'' фракцй. З фшьтруючих апара^в i машин найбiльше поширення одержали прес-фшьтри i вiбросита (вiброгуркоти). Механiчнi методи можна розглядати як допомiжнi, тому що вони не вирiшують проблеми знезаражування при переробцi тваринницько' бюмаси i е енергоемними. Отриманi рщка i тверда фракцй, вимагають наступно' обробки бiологiчними, хiмiчними або тепловими методами.
До теплових способiв переробки бюмаси вщноситься сушiння, обробка гострою парою i випарювання. Сушiння можна здшснювати як низькотемпературним, так i високотемпературним способами. Низькотемпературне сушiння здiйснюеться при природних умовах i дозволяе призупинити шумування бiомаси. При цьому способi значно знижуеться вологiсть бiомаси без залучення значних витрат енергй, зменшуеться неприемний запах, але немае гарантй повного знезаражування i у процес сушiння вiдбуваються iстотнi втрати коштовних компонентiв бiомаси [10, 11]. В останш роки
одержав поширення споаб сушiння бiомаси в спецiальних агрегатах тд дiею високих температур. Установки для сушшня бiомаси забезпечують одержання продукту, що вщповщае санiтарно-ветеринарним вимогам, зручного для транспортування i внесення в грунт. Однак, висока вартють високотемпературного сушшня обумовлена цшою на ГСМ i високими первiсними витратами, що не дозволяють широко застосовувати цей споаб переробки [1, 10, 11].
Обробка гострою парою спрямована на повне знезаражування бюмаси. Цей споаб енергоемний i бюмаса на виходi мае бiльш високу волопсть, що пов'язане з розрiдженням його паром. Застосування цього способу можливо у вщносно вузьких виробничих умовах i у випадку виникнення етзоотй [13, 14, 15].
Спосiб термiчноi обробки бiомаси в автоклавах [13, 14] застосовуеться для знезаражування рщко' свинячо' бiомаси, але вимагае велико'' витрати енергй.
До групи електричних метсдав вiдносяться обробка струмами надвисоко' частоти, електроосмос, електрохiмiчна коагуляцiя, електрофлотащя, обробка ультрафiолетовими променями. Цi способи не одержали широкого поширення через високу вартють устаткування, велик витрати електроенергй i пiдвищенi вимоги пропоноваш до персоналу.
Одним з видiв обробки рiдкоi тваринницько'' бiомаси е хiмiчнi методи [3, 13, 14]. Вони запоб^ають забрудненню i видшенню запахiв у навколишне середовище, ^м того, деякi хiмiчнi реагенти знищують бактерii, у тому числi i тi, якi викликають гнильнi аеробш процеси, що супроводжуються видiленнями шкщливих газiв. Хiмiчнi методи мають на увазi контактну обробку хiмiчними речовинами i застосовуються тiльки для знезаражування бюмаси. Загальним недолгом хiмiчних методiв е те, що вони вимагають витрат матерiальних i енергетичних, а так само хiмiчних речовин, що викликають певне навантаження на навколишне середовище [3, 10].
Перспективним напрямком переробки свинячо! бюмаси вважаються бюлопчш методи. Бюлопчш методи засноваш на бiохiмiчнiй деструкцп i мiнералiзацiï органiчних речовин мшрооргашзмами i максимально наближенi до природних процеав. При цьому за рахунок часткового розкладання органiчноï речовини вщбуваеться зменшення змiсту в рщкому гноï джерел забруднення, якi переходять у нерозчинну або газоподiбну форму [11, 13]. Бюлопчш методи пщроздшяють на природш i штучнi [3, 10, 13]. Природш методи засноваш на бiохiмiчних процесах, що протшають у природних умовах - бюлопчних ставках, лагунах, грунтi i компосп. Штучнi методи заснованi на бiохiмiчних процесах, що протiкають у штучно створюваних умовах - в аеротенках, окисних траншеях, метантенках, анаеробних фшьтрах i iнших спорудженнях [15].
Залежно вщ того, якi групи мiкроорганiзмiв беруть участь у процесi, розрiзняють аеробнi i анаеробнi методи бiологiчноï обробки.
Компостування бiомаси вiдноситься до аеробних бюлопчних процеав розкладання. Знезаражування бюмаси вщбуваеться при ïï розкладанш i нагрiваннi (до 60 °С) при життeдiяльностi термофiльних мiкроорганiзмiв [16, 17, 18]. Основними недолшами цього способу е обмежешсть застосування по кшматичних зонах краши, тривалiсть процесу, значш втрати живильних речовин i потрiбна велика кшькють наповнювача.
Споаб обробки рiдкоï тваринницько'1' бiомаси в бюлопчних ставках мае вщносно низьку вартiсть переробки. Однак цей споаб тривалий у часi, вимагае вщчуження значних виробничих площ i юнуе небезпека промерзання, пiдвищеного смороду, а також забруднення грунтових вод [11, 16].
Для штенсифшацп процесу розкладання i осадження оргашчно'1' маси у тваринницько'1' бюмаа застосовують аеробну обробку [3, 16, 11]. Вона вщбуваеться шляхом аерацп за допомогою нагштання повiтря вiд компресора, або за допомогою мехашчних аераторiв, якi за рахунок штенсивного перемiшування рiдкоï бюмаси забезпечують його контакт iз атмосферним киснем, що створюе сприятливi умови для життeдiяльностi аеробних бактерiй. Але цей споаб мае ряд недолшв: значнi втрати азоту, складнiсть i дорожнечу спорудження, висок експлуатацiйнi витрати, а також бiльшi витрати енергп на аерацiю i безперервне перемшування.
Анаеробне зброджування вважаеться перспективним методом [1, 10, 11, 19]. У результат процесу зброджування розпаду зазнають оргашчш речовини, що втримуються в рщкш бiомасi, з утвором газоподiбних продуктiв у виглядi сумiшi метану i вуглекислого газу (бюгазу) [1, 10, 19]. При цьому вш частково або повшстю знезаражуеться, дегельмштизуеться, дезодоруеться i девiталiзуeться. Для анаеробного зброджування застосовують рiзнi бiореактори: метантенки i анаеробш фiльтри. Для забезпечення процесу необхщна пiдтримка температурного режиму, витрати на який можна заповнити шляхом утишзацп бюгазу, що видшився. Анаеробне зброджування полшшуе вдобрювальнi властивосп бiомаси в результатi мiнералiзацiï бюгенних речовин, практично без втрат ïx у навколишне середовище. Метод дозволяе бшьш високi норми навантаження, чим можливi при аеробнiй обробцi, не вимагае застосування xiмiчниx реагентiв для розкладання оргашчно! речовини; зменшуе водоутримуючi здатностi бiомаси. Анаеробне зброджування единий метод з вище розглянутих, що дозволяе не тшьки покривати витрати енергп на ведення процесу, але i одержувати надлишкову ïï кшьюсть. Одержувана енергiя у виглядi бюгазу зручна для користувача, тому що ïï можна перетворити в теплову, електричну i мехашчну [1, 20]. Але цей метод практично не дае зменшення обсягу i вологосп оброблено! бюмаси.
Розглянувши основнi методи i способи переробки тваринницько'ï бюмаси i гнойних стоюв, можна зробити наступш висновки:
• жоден метод переробки рiдкоï тваринницькоï бiомаси не здатний повшстю розв'язати проблему утишзацп, тому потрiбна комбiнована теxнологiя;
• найбшьше вiдповiдаe пред'явленим вимогам метод анаеробного зброджування, як найбшьш наближений до природних умов, що i дозволяе одержати високоякюне оргашчне добриво i додаткове джерело енергп у виглядi бюгазу;
• для тдвищення ефективносп розкладання оргашчно" речовини представляеться доцiльним роздiльна анаеробна обробка рщко" i твердо' фаз тваринницько' бiомаси в спецiальних бюреакторах;
• необхiдно полiпшувати метод анаеробно' обробки тваринницько' бiомаси i стоюв.
Технологи анаеробно' переробки тваринницько' бюмаси
Анаеробна обробка е багатоступiнчастим процесом, що здшснюеться при участi рiзних мiкроорганiзмiв, i протiкае в певнш послiдовностi. Розрiзняють чотири взаемозалежнi стади: стадiя ферментативного гiдролiзу, стадiя кислотоутворювання, ацетогенна стадiя i метаногенна стадiя [20].
Залежно вiд температури необхщно" для процесу анаеробно' обробки розрiзняють наступнi режими зброджування: психрофiльний (10-25 °С), мезофiльний (30-35 °С), термотолерантний (40-45 °С) i термофiльний (50-60 °С). Найбiльше практичне застосування знайшли два температуры режими мезофшьний i термофiльний, при цьому мезофiльний вважаеться менш енергоемним [1, 20]. Так само, Деввдс В.С. [21] указуе, що штенсившсть процесу при мезофшьном режимi не уступае iнтенсивностi при термофшьном, а глибина мiнералiзацii оргашчних речовин бiльше. Це пов'язано iз кращим утвором агреговано' форми бюмаси.
Технологи анаеробно' переробки свинячо' бюмаси класиф^ють по трьом основним системам. Розрiзняють проточнi (безперервнi) системи, з поперемшним використанням реакторiв (перiодичнi) i система з нагромадженням газу i шламу (акумулятивнi), якi суттево рiзняться по витратах працi, вимогам по обслуговуванню i догляду, а так само по використанню [10].
У проточнш системi субстрат завантажують у реактор безупинно або через коротк вiдрiзки часу, видаляючи вiдповiдний обсяг шламу. Завжди постшний обсяг субстрату розраховуеться вщповщно до заданого гiдравлiчними розрахунками часом перебування маси в реактора
Система з поперемiнним використанням реакторiв характеризуеться переривчастим процесом, що протшае не менш чим у двох однакових по розмiрам i формам реакторах. У випадку щодобового завантаження свiжого субстрату реактори при утворi певно' кiлькостi шламу заповнюються свiжим субстратом i пiсля закшчення заданого строку шумування спорожняються так, що в них залишаеться тшьки затравочний шлам.
Система з нагромадженням газу i шламу виконуеться тшьки з одним рщинним реактором. Останнш ввдграе роль бродильно' камери i накопичуе шлам до моменту вивезення в поле. Тому реактор школи не спорожняють повшстю, залишок шламу служить запалом для ново' порци субстрату. При новому цикл роботи максимум виробництва бюгазу досягаеться тсля закiнчення значного часу.
У системах з поперемшним використанням реакторiв i системах з нагромадженням газу i шламу вироблення газу вiдбуваеться перiодично. Крiм того, подiбна технологiя вимагае збшьшення обсягу реакторiв для обробки. 1хньою перевагою е те, що вони не вимагають велико' уваги при експлуатаци протягом доби, i в них можна завантажувати бiльшi вщходи.
Безперервний режим роботи реакторiв забезпечуе вихiд газу протягом усього перюду експлуатаци. При забезпеченнi постшно'' концентрацй' здатного до шумування оргашчно'' речовини, оптимально' температури шумування i рiвномiрного перемiшування маси, можна одержати максимальний вихщ газу при безперервному процеа газоутворення [3, 10, 16]. Найбшьш ефективними в роботi, е горизонтальш ферментатори безперервно' дй. Потрапляючий з одше" сторони сирий матерiал проходить зону "максимально' ферментацГ'", у якш бакгерй мають найбiльшу актившсть, i потiм виходить з шшого кiнця спорудження. У випадку незадовшьних результатiв зброджування матерiал може бути спрямований на рециркулящю.
Так само одержали поширення технологiчнi схеми одноступшчастого i двох- або багатоступiнчастого зброджування [16, 20]. Одноступшчасте зброджування застосовуеться в низьконавантажених i високонавантажених метантенках. Низьконавантажеш реактори мають тривалiсть зброджування до 50 доби i працюють практично без перемшування з невеликим
пвд^вом, у зв'язку iз цим мають бiльшi обсяги i високу будiвельну вартiсть. Високонавантаженi реактори вже обладнаються гарним пвд^вом i перемiшуванням, а так само передбачають безперервне завантаження або невелик штервали мiж завантаженнями. У високонавантажених реакторах не вщбуваеться розшарування осаду i муловоï води, у зв'язку iз цим деяю теxнологiчнi схеми передбачають застосування реакторiв другого ступеня, тобто переxiд на двостутнчасте зброджування. В основi двох- i багатоступшчастого зброджування лежить подш на стадiю iнтенсивного шумування з бурхливим видшенням бiогазу (1 стутнь) i стадiю загасання процесу, на якш припиняеться газовидiлення i вщбуваеться розшаруванш осаду i муловох води (2 стутнь). При багатостутнчастому зброджуванш, доброджування i розшарування проводять у декшькох послiдовно розташованих резервуарах. Застосування двох- i багатоступшчастого зброджування дозволяе зменшити обсяги збродженого осаду, що поступае на зневоднювання i скоротити витрати на будiвництво мулових майданчиюв. Однак ступшчате зброджування не дае ютотних переваг по виходу бюгазу в порiвняннi з одноступiнчастим процесом при рiвниx обсягах метантенкiв. У Росп ступiнчате зброджування не знайшло застосування, у наслщку бiльшиx складностей ïx експлуатацп при утворi на другому ступеш щiльноï спливаючоï юрки та заповнення конуса пiском [16].
Основним елементом будь-якоï технологи анаеробноï переробки бiомаси, е бiогазовi установки рiзниx конструкцiй [10, 16]. Бiогазовi установки можна роздiлити на твердофазш (метантенки), i рiдкофазнi анаеробнi бюреактори (анаеробнi фiльтри). Анаеробна обробка в метантенках проводиться при вологосп 90-93 % з витримкою 5-50 доби i е традицшною при обробщ твердоï (дисперсноï фази) тваринницькоï бюмаси [3]. Рщка (дисперсiйна) фаза, одержувана тсля подiлу мае високу волопсть 97-99,5 % i iснуючi технологи передбачають винятково аеробне окиснення, що мае ютотш недолiки. Перспективним напрямком переробки рщт1 фракци тваринницькоï бюмаси е застосування рщкофазних анаеробних фшы^в.
По класифшаци, що приводиться Даниловичем Д. А. i Монгайтом Л. I. [22] рщкофазш анаеробш реактори другого поколшня можна роздiлити на наступш види: анаеробнi фшьтри-реактори з висхщним потоком (АФ-реактор); реактори з нерухливою (бю) плiвкою i спадним потоком (IC-реактор); реактори з розширеним (псевдозжиженим) шаром (ПС-реактор); пбридш реактори, що представляють собою комбшащю конструкцш IC- i АФ-реакторiв (1СФ-реактор). Данi конструкци найбiльше рекомендуються для очищення бшьших витрат висококонцентрованих тваринницьких стоив. Аналiз роботи реакторiв показав, на ПС-реакторах навантаження може становити до 35 кг ХПК/ м3доба, але вони досить чутливi до змюту зважених часток i зрщження шару носiя вимагае багаторазовоï рециркуляцй оброблюваного потоку за допомогою насосного встаткування. На IC-реакторах при високих концентращях азоту i при складному составi стокiв вiдзначаeться погана гранулящя мулового шару. АФ-реактор мае навантаження до 25-30 кг ХПК/ м3доба, i стшкий при очищенш, але мае недолiк, пов'язаний з небезпекою кольма^рування i утворення кращих каналiв протоки. ICФ-реактор мае найменше навантаження близько 6 кг ХПК/м3доба. НП-реактор менш вибагливий, ризик кольма^рування менше i нагромадження суспензш на днi реактора не вщбуваеться, але гарну роботу вш показуе при навантаженнях до 15-20 кг ХПК/ м3 доба i кшькють утримуваноï бiомаси менше нiж в АФ. Так само в порiвняннi з АФ, НП- реактор вимагае ретельного вибору матерiалу завантаження [10, 16]. Дослщження з апаратного оформлення [10, 11, 13] показали, що АФ- реактори доцшьно влаштовувати у виглядi вертикальних колон iз проходженням оброблюваних стокiв знизу нагору. Це забезпечуе нагромадження i пщтримку необxiдноï кiлькостi мiкроорганiзмiв i полегшуе вщвщ бiогазу, при цьому рiзнi популяцп мiкроорганiзмiв розташовуються просторово в послщовносп, вiдповiдноï до фаз анаеробного зброджування.
Висновки
Аналiз теxнологiй i устаткування для анаеробноï переробки тваринницькоï бюмаси, дозволяе прийняти наступш висновки:
• для анаеробного зброджування бшьш економiчним е мезофшьний режим зброджування i безперервний режим роботи реактора;
• з рщкофазних анаеробних 6iopeaKTopiB для переробки рщко! фази тваринницько! бiомаси i стоив бiльше застосовуеться вертикальний АФ- реактор з висхщним потоком.
Список лггератури
1. Курiс Ю. В. Пщвищення теплотехнiчних та технологiчних показникiв спалювання бiогазу в теплогенеруючому обладнаннi: Дисертащя на здобуття наукового ступеню кандидата техшчних наук, НУХТ, Кшв, 2007.
2. Сельскохозяйственная биотехнология: Учеб/B. C. Шевелуха, Е. А. Калаш-никова, Е. С. Воронин и др., Под редак. B.C. Шевелухи - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 2003.
- 469 с.
3. Курис Ю. В., Ткаченко С. И. Описание расчета потерь теплоты биогазовой установки //Фаховий журнал "Энергетика и элек Курис Ю. В., Степанов Д. В., Ткаченко
С. И., Хажмурадов М.А., Карнацевич Л.В. Увеличение эффективности дальнейшего использования и сжигания биогаза: «Достижения и перспективы». // Фаховий журнал "Энергетика и электрификация". г. Киев, - № 12. - 2006. - С. 67-79.
4. Курис Ю. В., Крючков Е. Н. Анализ энергетического баланса производственно-животноводческого комплекса ЗАО "Запорожсталь" с использованием биоэнергетической установки // Сборник конференции «Биотехнология: Образование, наука», - НТУ КПИ. - 2003. С.141-143.
5. Курис Ю. В., Крючков Е. Н., Шинкаренко Л. М. Экономические и экологические области использования методов биотехнологий в окружающей среде. // Сборник конференции "Понт Эвксинский III", - г. Севастополь, - № 1. - 2003. - С. 27-30.
6. Курис Ю. В. Преимущества биотехнологий в решение энергетических вопросов. // Труды юбилейной XXX международной научно технической конференции "Запорожсталь XXX". - Запорожье: Запорожсталь. - 2003. - С. 53 - 57.
7. Курис Ю. В., Майстренко А. Ю., Ткаченко С. И. Систематизация схем биогазовых установок и оптимизация энергетической эффективности работы анаэробного реактора // Фаховий журнал "Энергетика и электрификация". г. Киев, - № 8. - 2008. - С. 31-39.
8. Курис Ю. В., Ткаченко С. И. Анализ эффективности мирового энергетического и экологического использования биомассы // Фаховий журнал "Промышленная электроэнергетика". г. Киев, - № 5. - 2008. - С. 35-41.
9. Механизация и технология производства продукции животноводства. / В. Г.
Коба,
Н. В. Брагинец, Д. Н. Мурусидзе, В. Ф. Некрашевич. - М.: Колос, 2000. - 528 с. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений.
10. Мдинарадзе Т. Д. Переработка побочного сырья животного происхождения. -М.: Агропромиздат, 1987. - 239 с.
11. Бацанов И. Н., Лукьяненков И. И. Уборка и утилизация навоза на свиновод-ческих комплексах. - М.: Россельхозиздат, 1977.
12. Васильев В. А., Швецов М. М. Применение бесподстилочного навоза для удобрения.- М.: Колос, 1983.- 174 с.
13. Васильев В.А., Филлипова Н.В. Справочник по органическим удобрениям.- М.: Россельхозиздат, 1984-254 с, ил.
14. Лукьяненков И. И. Перспективные системы утилизации навоза.-М.: Россельхозиздат, 1985, 176 с.
15. Лер Р. Переработка и использование сельскохозяйственных отходов / Пе-ревод с анг. В. В. Новикова - М: Колос, 1979. - 415 с, ил.
16. Майстренко, О. Ю. Бiогазовi установки та методи !х розрахунку: Мiжнародна конференщя «Nauka I Inowacja 2009» / О. Ю Майстренко, Ю. В. Курю, О. В. Ряснова //. Praha,
- 2009. - С. 6-14.
17. Майстренко, А. Ю. Методологические основы анаэробного сбраживания / А. Ю
Майстренко, Ю. В. Курис, В. В. Ярмош, С. И. Ткаченко // Профессиональный журнал «Новости Энергетики»., г. Киев, - № 10. - 2009. - С. 27-35.
18. Курю Ю. В. Дослщження захисту навколишнього середовища й одержання добрив при анаеробному зброджуванш биомаси: V Всеукрашська науково-практична конференшя «Охорона навколишнього середовища промислових регiонiв як умова сталого розвитку Украши». / Ю. В. Курю, О. В. Ряснова; м. Запорiжжя, - 2009. - С. 125-129.
19. Майстренко, А. Ю. Общая характеристика метаногенеза и обоснование технологических схем получения биогаза. / А. Ю. Майстренко, Ю. В. Курис, В. В. Ярмош,
С. Н. Ольшанский, И. В. Литвишков // Профессиональный журнал "Энергетика и электрификация". г. Киев, - № 3. - 2009. - С. 52-60.
20. Качан, Ю. Г. Математическое моделирование процессов в биогазовой установке / Ю. Г. Качан, Ю. В. Курис, И. Н. Левицкая // Профессиональный журнал «Новость Энергетики»., г. Киев, - № 5. - 2009. - С. 24-29.
21. Девидс В. Э., Гринберг А. П., Лабанс Л. Я. Процесс метаногенеза жидких сельскохозяйственных отходов в реакторе с восходящим потоком / Тезисы докладов республиканской конференции. - Кишинев, 1988. - С. 36-40.
22. Монгайт Л. И., Данилович Д. А. Совершенствование хемостатной техноло-гии анаэробнойочисткивысококонцентрированныхсточныхвод//тезисыдокладовреспубликанской конференции - Кишинев, - 1988. - С. 13-16.
METHODS AND TECHNOLOGIES OF ANAEROBIC PROCESSING OF STOCK-RAISING BIOMASSY
O. Ju. MAJJSTRENKO, D-r Sci. Tech., Ju. V. KURIS, Cand. Tech. Sci.
Ju. S. KALINZEVA, The Master , V. M. VLASENKO, The Master
The problem of utilization of wastes of industrial stock-raising is actual in connection with the high concentration of animals on the limited area. Pig breedings enterprises, consuming the known traditional power mediums, possess large enough not in the use power potential which pork manure is. In the article authors are consider basic methods and methods ofprocessing of stock-raising bio-massy and certain conclusions are got, conclusions are similarly done from the analysis of anaerobic technologies
Поступила в редакцию 21.12 2009
