CC BY
36
УДК 621.181.7
О. Ю. МАЙСТРЕНКО, д-р техн. наук
Ю. В. КУР1С, канд. техн. наук
1нститут вугiльних енерготехнологiй НАН, м. Кшв
Ю. С. КАЛ1НЦЕВА, мапстр
В. М. ВЛАСЕНКО, старший викладач
3anopi3bKa державна iнженерна академiя, м. Запорiжжя
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОКАЗНИК1В Б1ОРЕАКТОРУ ПРИ АНАЭРОБНОМУ ЗБРОДЖУВАНН1 Б1ОМАСИ
Проблема утилизации отходов промышленного животноводства актуальна в связи с высокой концентрацией животных на ограниченной площади. Свиноводческие предприятия, потребляя известные традиционные энергоносители, обладают достаточно большим неиспользуемым энергетическим потенциалом, которым является свиной навоз. В статье авторами рассмотрены основные методы и способы переработки животноводческой биомассы и получены определенные выводы, так же сделаны выводы из анализа анаэробных технологий.
Проблема утил1зацИ вгдходгв промислового тваринництва актуальна у зв'язку з високою концентращею тварин на обмеженш площи Свинарськ тдприемства, споживаючи в1дом1 традицтт енергоносИ, володгють чималим невживаним енергетичним потенцгалом, яким е свинячий гн1й. У статт1 авторами розглянутг основы методи i способи переробки тваринницьког бюмаси i отримат певт висновки, так само зроблет висновки з аналiзу анаеробних технологш
Введения
Основною причиною, яка стримуе використання нетрадицшних джерел енергл в енергетичних цшях на Укрш'ш, е те, що отримана енерпя мае високу вартють, тобто , актуальним е пошук процеав i технологий, що вiдрiзняються низькими каттальними й експлуатацшними витратами, а також низькою собiвартiстю одержувано'1' енергетично'1 продукцп за рахунок виробництва супутнiх продукпв. Такою е технологiя процесу анаеробного зброджування бiомаси, що дозволяе одержувати паливний газ i3 вiдносно високою теплотою згоряння, а також одержуються високоякiснi добрива, за рахунок реалiзащi якого можна отримати додатковий прибуток.
Основна частина
Необхщш данi визначалися на основi виконаних дослiджень процесу анаеробного зброджування бюмаси на промислово-тваринницькому комплекс комбшату ТОВ «Запорiжсталь» на дшчш бiогазовiй установцi описано'1' у [1, 7, 8. 9]. Загальне поголiв'я худоби на фермi становить 10000 свиней.
На основi контрольних вимiрiв установлено, що вiд одше'1' худоби щодня утвориться 68 лiтрiв рщко'1' бiомаси. Загальний обсяг бiомаси становить: у зимовий сезон - 75 м3/дн. (вщ 10000 свиней), у лггнш сезон - 65 м3/дн. (вiд 8050 свиней) [7].
Змют сухо'1' речовини, що утвориться щодня з екскремешив i пiдстилки, становить 6,26,3 кг на одну голову, а середнш змiст оргашчних речовин 5 кг/гол. З облшом цього щодня утворююча маса оргашчно'1' речовини становить в зимовий сезон 5500 кг/дн., у лiтнiй сезон - 4750 кг/дн..
Питома кшькють сумарного бюгазу, вiднесена до 1 тонни оргашчно'1' речовини, за результатами дослщжень прийнята рiвною 300 м3/т у зимовий сезон.
У л^нш сезон, коли в день збираеться тшьки 65 м3 бiомаси, запроектований обсяг камери дозволяе зброджувати рщку бiомасу тривалiстю бiльш, нiж 25 дшв, а для пiдтримки температури потрiбна менша кiлькiсть тепла. Тому незважаючи на меншу кiлькiсть оргашчно'!'
речовини можливе одержашыбшьшо! кiлькостi товарного газу, тобто 350 м3 з одша тонни оргатч но!речов ини.
У першш серп випробувань були проведет лабораторий вим1ри виходу бю^у ! швидкосп його утворенняв термокамер! при мезофшьнола (35°С) 1 термофшьному (55°С) режимах. Тривалють випрприйнята р1вною35 дням. Кшьюсть речовини,
змют оргашчних речовин,величинарН 1 <зб'емнавага визначалися в х1м1чшй лабораторп.
Загальна кшьюсть ляемогогазу вимipялacя один раз у день. Результата вим^{^1в 5 дшв. Обробкаотриманихрезультатсвпроводилася по загальноприйнятим методикам. Питомакшькють бiогазу визначалася в лярах на 1 кг органiчноi речовини.
У т аведешхарактеристикирщко! бюмаси крупно! р оз^гя^о! худ оби, використаш
при проведеншекспериментальних дослщженьумезофшьно№^режим1 зброджування.
Таблиця В
Характеристики рщко! бюмаси худоби у мезофшьному режим! зброджування
Показники 1омер експерименту
зброджено! бюмаси В 2 Р Середне значения
Обсяг,л 6,0 а,о а,0 5,Р
Змют сухо! 0,582 0,425 0,425 0,477
речовини, кг % 9,7 8,5 8,5 8,9
Змют оргашчних 0,468 0,340 0,Р40 0,Р8Р
речовин,кг % 7,8 6,8 6,8 7,2
Величина рН 6,8 7,0 6,9 -
Об'емна вага, г/л В006 В0В7 В008 В0В0
Показники рщко! бюмаси, використано! при дослщженш в термофшьному режим! зброджування, наведен! в таблиц! 2.
Таблиця 2
Характеристики рщко! бюмаси худоби у термофшьному режим! зброджування
Показники Ь омер експерименту Середне значения
зброджено! бюмаси 4 5 6
Обсяг,л 6,0 5,0 5,0 5,Р
Змют сухо! 0,454 0,425 0,425 0,4Р5
речовини, кг % 7,57 8,5Р 8,5 8,2
Змют оргашчних 0,6Р6 0,Р4В 0,Р40 0,Р48
речовин,кг % 6,В 6,82 6,80 6,57
Величина рН 7.В 6,8 7,0 -
Об'емна вага, г/л В006 В0В0 В0В8 В008
Визначення загального виходу бюгазу 1 швидкоеп газовидшення.
На основ! сукупноеп даних, отриманих у результат! випробувань, проведених на лабораторных установках з термокамерами при перюдичному зброджуванш, була визначена кшькють бюгазу, що утвориться з рщко! бюмаси худоби. Показники, що характеризують вихщ бюгазу за час 35-денного бродшня при мезофшьному режим^ наведен! в таблиц! 3.
Таблиця 3
Показники, що характеризують вихщ бюгазу за час 35-денного бродшня при
мезофшьному режим!
Перюд зброджування, дш Кшькють видшеного бюгазу, л Кшькють газу,вщносно 1 кг орг. речовини, л/кг
Номер експерименту У середньому
1 2 3
5 17,89 39,80 26,68 27,96 73,0
10 22,58 64,83 40,48 42,63 111,3
15 25,66 93,92 63,53 61,04 159,4
20 29,94 113,72 79,67 74,67 194,4
25 37,66 126,88 84,23 82,92 216,5
30 39,16 137,40 89,08 88,55 231,2
35 42,6 148,58 92,76 94,65 247,1
160
^ 140
£
£ 120
о
£ 100
0
ч 80
1 60 'й 40
20 0
0 10 20 30 40 50 60
Пер ¡од тор оджу вання, дш
Рис. 1. Залежнють кшькосп бюгазу вщ перюду зброджування за час 35-денного бродшня при мезофшьному режим!
Кшькють бюгазу, отриманого за час 35-денного бродшня при термофшьному режим^ наведено в табл. 4.
Виходячи з наведених даних в табл. 3 1 4, були побудоваш графжи залежносл кшькосп бюгазу вщ перюду зброджування для мезофшьного (рис. 1) 1 термофшьного режим1в (рис. 2) та у середньому для кожного з режим1в. 3 метою отримання прогноз1в на 20-ти денний перюд побудовано лши тренд1в як1 вщображають динамжу цих залежностей в майбутньому перюдг
Таблиця 4
Показники, що характеризують вихщ бюгазу за час 35-денного бродшня при
термофшьному режим!
Перюд зброджування, ДШ Кшьюсть видшеного бюгазу, л Кшьюсть газу,вщносно 1 кг орг. речовини, л/кг
Номер експерименту У середньому
4 5 6
5 17,64 8,81 63,16 29,87 85,6
10 36,30 19,43 77,47 44,40 127,6
15 77,30 31,08 83,24 63,37 183,5
20 117,78 39,11 93,8 83,32 239,4
25 138,04 45,95 107,34 97,11 279,1
30 154,78 50,17 117,87 107,60 309,2
35 164,72 53,26 126,09 114,69 329,5
200 £180
£ 160
о
140
О 120
.3 100
а зо
5 бо '2
.3 40
М 20
о
0 10 20 30 40 50 60
Пер ¡од 'зброджування. дш
Рис. 2. Залежнють кшькосп бюгазу вщ перюду зброджування за час 35-денного бродшня при термофшьному режим!
При проектуванш бюгазово! станцп для анаеробно! обробки рщко! бюмаси необхщно знати змшу швидкосп газоутворення, тобто кшьюсть газу, що утвориться щодня з 1 кг оргашчно! речовини. Швидкосп газоутворення були отримаш в результат! випробувань, проведених у мезофшьному 1 термофшьному режимах зброджування, 1 наведен! на рисунку 3.
3 рисунку 3 видно, що з1 збшьшенням часу зброджування швидюсть газоутворення поступово знижуеться. Знания законом1рносп зниження швидкосп необхщно при вибор1 часу зброджування. Приймаючи кшьюсть газу, отриманого за час 35-денного зброджування за 100 %, нами було дослщжено яким образом знижуеться кшьюсть газу в кожш 5 дшв.
Вим1ри проводилися в мезофшьному 1 термофшьному режимах, отримаш при цьому результати наведен! на рисунку 4.
Анал1зуючи данш таблиц! 6, можна зробити висновок, що близько 87% кшькосп бюгазу, що утвориться за 35 дшв у мезофшьному режим, отримано вже на 25-й день
обробки. При збшьшенш часу бродшня на 10 дшв кшькють газу збшьшуеться всього лише на 13 %. Тому що на кшькють бюгазу, що видшяеться впливае температура бродшня.
I
<и а о ш
н
^
о
■о Е-
о
20 18 16 14 12 10
-Швндгасть 'зброджування у мезофшьному режимк л/кг*дн ■Швндгасть 'зброджуванняу термофшьному режимк л/кг*дш
10
15
20 Дн1
25
30
35
Рис. 3. Швидкосп газоутворення у мезофшьному 1 термофшьному режимах
зброджування
Рис. 4. Залежнють питомо! кшькосп бюгазу вщ перюду зброджування
Можна зробити висновок, що вже на 25-й день при термофшьному режимi виходить, приблизно, на 30 % газу бшьше, шж примезофшьному.
Звiдси треба, що для одержання однакового сумарного виходу бюгазу при термофшьному режимi потрiбна була б камера бродшня меншого обсягу, чим при мезофшьному, але
через бшьше високу температуру шумування витрата тепла на власт потреби процесу в термофшьного режимузбшьшуеться в 1,5 рази (у в1 дсотковому вщиошенш до теплового екв1валента видшеного бюгазу),у той час як кшыасть товарного бюгазу практично однакова з мезофшьним режимом.
Захист иавколишиього середовищав результат анаеробно! обробки бiомаси оцiнюeться зниженням числахвороботворних патогеиних бактерш, а також змшою ХСК ( х1м1чие споживання кисню). На осшш бактерюлопчиих дослщжень уробот1 визиачеш залежиосп числахвороботворних бактерш вщ температури 1 тривалоспаиаеробно! обробки,атакож зиачеиияцихпараметр1в, при яких бактер1альие числов ход1 обробки 61 омасизнижуеться до тако'1 величини,колинебезпека заражения середовища стае мш1мальною, це вивчено у[2, 3, 4, 5, 6].
Крiм лабораторних випробувань проводилися практичт спостереження по iнтенсивностi заходу при збершанш рщко! бiомаси, що перебродил а.
У завдання дослiджень, що проводилися, входив також контроль змши живильних р ечовину зброджеио1'бюмаси.
Досвщи проводилися для 1 термофшьиого режим1в Проби
р щко'1'бюмаси вщбиралися при камер^ а пот1м кожш 3 дш.
Результата дослщжень бактерюлопчиих властивостей рщко'1 бюмаси в процеа Г! з броджуваиия.
Як ляера^рш дат, так i проведеш нами вим1ри,пщтверджують факт, щоиеопрацьоваиу рщ^бюмасу вартовважати бакгерюлопчио хвороботвориимматер1алом.
Бактерюлопчшдослщжешыпроводилисяиа лаборатор иш установщ зводяноюваииою. Вщб1рзр^юв бюмаси здшсиюеться иапочап^ зброджування, пот1м кожш 3-4 дия1,
нарешт!, на12-йдень. Бактерюлопчиий показиикпвся яксередне арифметичие значеинячислабаьа,ерш:умезофшьип зош при 30°С и 40°С, у термофшьио! - г^р^ис 55°С и 6 0оС.
Вплива наеробиого зброджеиняна зниженьы оботвориихбактерш визиач авсязмшою числа бактерш соНГогт, screptаcoccus у кожному зразку контролювалася
наявнють салмонелл.
Результата бактерюлопчиих наведеш в таблицях г 1 6.
Таблиця Г
Результаты доошджень бактерп cаlitаrm
Час зброджування Бактерп са1^агт, од./1УУ мл.
мезофшьний режим середне значения % Термофшьний режим середне значения %
3ГУС аУУС ГГУС 6УУС
у 4,У-1У6 а,У-1Уб а,У-1У6 1УУ 9,8-1У6 13,Г-1У6 11,6-1У6 1УУ ,У
а - - - - а,У-1Уб - а,6-1У6 17,У
а - - - - - 1,У-1УГ 1,У-1УГ У,8У
6 а,У-1Уа з,У-1Уа з,г-1Уа У,88 1,У-1У4 - 1,У-1У4 У,У8
8 1,У-1Уа 1,У-1Уа 1,У-1У4 - 8,У-1У3 - 8,У-1У3 -
1У - - - - а,1-1У3 - а,1-1У3 -
1а 1,У-1У3 6,У-1У3 3,Г-1У3 - - - - -
Математична обробка досвщчених даних показала, що число бактерш у процеа зброджування змшюеться по експонентг Загальна форма адаптовано! залежиосп мае вигляд:
X = d • г ~т (1)
де X- число бактерш;
d - постшна perpecii;
t - час обробки;
B - розрахунковий коефщ1ент.
Таблиця 6
Результаты дослщжень бактери streptococcus faccalis
Час зброджування Бактери streptococcus faccalis, од./100 мл.
350С 400С середне значения % 550С 600С середне значения %
0 2,0-106 2,0-106 2,0-106 100 2,0-106 2,0-106 2,0-106 100 ,0
4 - - - - 5,0-103 2,0-103 3,0-103 0,15
6 8,0-104 4,0-104 6,5-104 3 4,0-103 4,0-102 2,0-103 -
8 2,0-104 1,4-104 1,7-104 0,85 3,6-103 - - -
12 1,0-103 2,0-103 1,5-103 - - - - -
У результат! математично! обробки досввдчеиих даних отримаш емшричш залежносп бактер1ального числа coliform ввд тривалоеп зброджування:
- у мезофшьному режимг X = 4 • 106 • е~0'7085t (2)
- у термофшьному режимг X = 11 • 106 • е 098961 (3)
Залежшсть бактер1альиого числа streptococcus faccalis вщ тривалосп зброджування мае вираження:
- у мезофшьному режим! : y' = 2 • 106 • е_0-5818t (4)
- у термофшьному режимг y' = 2 • 106 • е_1-3805t (5)
Зниження бактер1ального числа в процесс зброджування наведено в табл. 7.
Таблиця 7
Вид бактерй Кшькють дшв
0 2 4 6 8 10 12
coliform 350С 4,0-106 9,7-105 2,3-105 5,7-104 1,4-104 3,3-103 812
550С 11,6-106 1,6-106 2,2-105 3,1-104 4,2-103 600 81
streptococcus faccalis 350С 2,0-106 6,25-105 1,96-104 1,9-104 1,9-104 6,0-103 1,9-103
550С 2,0-106 1,27-105 8,0-103 506 32 3 -
Дослвдш (експериментальш) i розрахунков1 значения зниження бактерш coliform та streptococcus faccalis показан! на рис. 5 i 6.
У термофшьному режим! зниження кшькосп бактерш наступае швидше, шж у мезофшьному, але в обох режимах кшькють бактерш у зброджеиш 6ioMaci досягае свого мЫмальиого значения вже через 12 дшв зброджування. У пробах рщко! бюмаси, заражено! сальмонелою, шсля аиаеробно! обробки И присутшсть не була виявлена.
Результати доошджень удобрювальних властивостей бюмаси, що перебродила.
У ход1 дослщження складу рвдко! бюмаси вим1рялися змют сухо! i оргашчно! речовии, зм1ст РК (розчииений кисень), величина рН, швидкють утворения осаду, контролювався nopir заходу як описано у [10, 11].
Розрахунок процентно! змши дослвджуваиих параметр1в проводився по наступит формул!:
р=1 -(100 -А) -В, % (6) (100 - В) • А
де Р - процентне зниження дослщжуваного параметра, %;
А - процентна частка дослвджуваного параметра в неопрацьованш бюмаа, %; В - процентна частка дослщжуваного параметра в збродженш бюмаа, %.
Рис. 5 Залежшсть кшькосп бактерш соНйгт вщ тривалост1
зброджування
Рис. 6 Залежшсть кшькосп бактерш streptococcus faccalis вщ тривалосп
зброджування
Дослщження проводилися з1 зразками, оброблеиими при чотирьох значениях температур, результати дослщжень наведеш в табл. 8.
Зм1ст у св1жш 1 зброджуваиш рщкш бюмаа (при перюдичиому 1 безперервному режимах) представлений вщповщио в табл. 9 \ 10.
Таблиця 8
Результата дослщжень
Температура режиму Характеристи ка бюмаси Неопрацьована бюмаса Зброджена бюмаса Кшькють дшв Збродження, %
350С Суха речовина,% 3,83 3,13 12 19
Оргашчна речовина,% 2,57 2,05 21
Азот,% 0,12 0,12 0
Фосфор,% 0,036 0,034 6
Калш,% 0,037 0,036 4
рН 7,2 7,3 -
ХСК, мг/л 31515 17262 55
400С Суха речовина,% 1,10 0,93 9 16
Оргашчна речовина,% 0,85 0,71 17
Азот,% 0,12 0,11 8
Фосфор,% 0,049 0,048 3
Калш,% 0,032 0,030 7
рН 7,1 7,1 -
ХСК, мг/л 12978 84413 37
55°С Суха речовина,% 5,80 4,50 10 23
Оргашчна речовина,% 4,29 3,09 28
Азот,% 0,15 0,14 7
Фосфор,% 0,030 0,030 0
Калш,% 0,051 0,049 5
рН 7,1 7,4 -
ХСК, мг/л 41988 26895 38
Продовження таблиц! 8
600С Суха речовина,% 2,0 1,51 6 25
Оргашчна речовина,% 1,54 1,16 25
Азот,% 0,11 0,10 9
Фосфор,% 0,076 0,069 10
Калш,% 0,040 0,038 5
рН 7,2 7,2 -
ХСК, мг/л 33058 22502 47
Таблиця 9
Вид бюмаси Суха речовина,г/кг Оргашчш речовини N Р К N Р К Всього реагент1в
г/кг сухо! речовини кг/м3 рвдкого бюмаси
Св1жий 26,2 732 52,4 21,4 35,5 1,37 0,56 0,93 2,86
Зброджений 17,6 604 76,7 30,2 51,0 1,35 0,53 0,90 2,79
Таблиця 10
Вид бюмаси Суха речовина,г/кг Оргашчш речовини N Р К N Р К Всього реагент1в
г/кг сухо! речовини кг/м рвдкого бюмаси
Зброджений 41 690 70 21 39 2,8 0,84 1,5 5,14
Анашз результатов дослвджень показав, що зниження оргашчно! речовини в рвдкш бюмаа пропорцшно часу зброджування. Для кшькюно! характеристики оргашчно! речовини використовувались два параметри - бюлопчна БПК5 (бюх1м1чна потреба кисню на 5 д1б) 1 х1м1чна потреба кисню ХПК.
Результата по зниженню величини ХПК у процеа зброджування наведеш в таблиц! 4. Шсля 15 дшв шумування ХПК знижуеться на 40 %. Зниження оргашчно! речовини 1 величини ХПК у процеа зброджування у свою чергу знижуе 1 шюдливий вплив рвдко! бюмаси на навколишне середовище, але передбачена стандартами водного господарства величина ХПК, р1вна 75 мг/л, не досягаеться.
За результатами вим1р1в побудована номограма, представлена на рис. 7.
Рис. 7 Залежшсть швидкосп осадження зброджено'1 бюмаси вщ часу вщстоювання
Висновки
1. Для коректшшо! оцшки енергетично'1 ефективносп роботи анаеробного реактора, представляеться бажаним розглядати ва чинники по масових характеристиках.
2. На тдстав1 виконаних дослщжень можна зробити висновок, що теля зброджування бшьше 50 % сухо! речовини рщко! бюмаси протягом 3-х дшв випадае в осад. Запах рщко! бюмаси знижуеться теля зброджування, 1 це пояснюеться швидким розкладанням у першу чергу бюлопчно нестабшьних з'еднань (вуглеш, бшки 1 т.д.). Зниження запаху залежить вщ часу бродшня; з1 збшьшенням часу бродшня порт запаху знижуеться.
Списокл1тератури
1. Курю Ю. В. Пiдвищення теплотехшчних та технологiчних показникiв спалювання бюгазу в теплогенеруючому обладнаннi: Дисертацiя на здобуття наукового ступеню кандидата техшчнихнаук,НУХТ,Кшв,2007.
2. Сельскохозяйственная биотехнология: Учеб/ В. С. Шевелуха, Е. А. Калаш-никова, Е. С. Воронин и др., Под редак. В. С. Шевелухи - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 2003. - 469 с. ил.
3. Скороходов А. Н. Общая методика моделирования технологий и техниче-ских средств для их реализации по критериям энерго- и ресурсосбереже-ния. // Вестник ФГОУ ВПО МГАУ. № 4,2005.- С.56-61.
4. Курис Ю. В., Ткаченко С. И. Описание расчета потерь теплоты биогазовой установки // Фаховий журнал "Энергетика и элек Курис Ю. В., Степанов Д. В., Ткаченко С. И., Хажмурадов М. А., Карнацевич Л. В. Увеличение эффективности дальнейшего использования и сжигания биогаза: «Достижения и перспективы». // Фаховий журнал "Энергетика и электрификация". г. Киев,-№ 12.-2006. -С.67-79.
5. Мартынюк А. А. Техническая устойчивость в динамике. Киев: Тех-ника, 1973. 188 с.
«Электрификация". г. Киев, - №9. - 2008. - С. 51-55.
6. Курис Ю. В., Крючков Е. Н. Анализ энергетического баланса производственно -животноводческого комплекса ЗАО "Запорожсталь" с использованием биоэнергетической установки // Сборник конференции «Биотехнология: Образование, наука», - НТУ КПИ. - 2003. -С. 141-143.
7. Курис Ю. В., Крючков Е. Н., Шинкаренко Л. М. Экономические и экологические области использования методов биотехнологий в окружающей среде. // Сборник конференции "Понт Эвксинский III", - г. Севастополь, - № 1. - 2003. - С. 27-30.
8. Курис Ю. В. Преимущества биотехнологий в решение энергетических вопросов. // Труды юбилейной XXX международной научно технической конференции "Запорожсталь XXX". - Запорожье: Запорожсталь. - 2003. - С. 53-57.
9. Курис Ю. В., Майстренко А. Ю., Ткаченко С. И. Систематизация схем биогазовых установок и оптимизация энергетической эффективности работы анаэробного реактора // Фаховий журнал "Энергетика и электрификация". г. Киев, - № 8. - 2008. - С. 31-39.
10. Курис Ю. В., Ткаченко С. И. Анализ эффективности мирового энергетического и экологического использования биомассы // Фаховий журнал "Промышленная электроэнергетика". г. Киев, - №5. - 2008. - С. 35-41.
RESEARCH OF INDEXES BIOREACTOR AT ANAEROBIC FERMENTATION
OF BIOMASSY
O. Ju. MAJJSTRENKO, D-r Sci. Tech., Ju. V. KURIS, Cand. Tech. Sci.
Ju. S. KALINZEVA, The Master , V. M. VLASENKO, senior teacher
The problem of utilization of wastes of industrial stock-raising is actual in connection with the high concentration of animals on the limited area. Pig breedings enterprises, consuming the known traditional power mediums, possess large enough not in the use power potential which pork manure is. In the article authors are consider basic methods and methods ofprocessing of stock-raising.
Поступила в редакцию 21.12 2009
