CC BY
12
УДК 339.543
Н. В. Осадча,
кандидат економ!чних наук, м. Днтропетровсък
МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ РЕГУЛЯТОРНОГО МИТНОГО РЕЖИМУ В УМОВАХ ГЛОБАЛВАЦШНИХ ПРОЦЕС1В
1. Вступ
Формування зовшшньоеконом!чно! политики Ук-ра!ни здшснюеться тд впливом багатьох чиннишв. Ва-гомий вплив мае дiяльнiсть Мiжнародного валютного фонду, одшею з вимог якого е отримання позитивного сальдо торпвельного балансу. Коефiцiент покриття iмпорту експортом за статистичними даними Державного комитету статистики у 2006 р. становив 1,12, а потгм став вiд'емним. У 2008 р. коефщент дор!вню-вав 0,78 [1]. Слад зазначити, що вимоги МВФ супере-чать стану зовтшньоторговельно! политики кра!ни, яка е членом СОТ. При встут у СОТ сальдо торпвельного балансу в бшьшосп кра!н першi п'ять рошв фор-мувалося вiд'емним та це явище вважаеться нормаль-ним, тому виникае необхiднiсть в удосконаленнi митно! полiтики в напряму встановлення рiвноваги пом1ж активнiстю експортерiв та iмпортерiв та досягнення певно! рiвноваги.
Державна митна служба Укра!ни виконала пла-новi показники 2008 р. вже за дев'ять мюящв. Митнi збори досягли 75,6 млрд. грн. [2]. Для порiвняння обсяги перерахувань Держмитслужби у 2006 р. скла-ли 37, 8 млрд. грн., в 2007 р. — 54,1млрд. грн. Мето-ди досягнення цього результату можна розглянути на прикладi Ужгородсько! митницi. У 2007 р. на данш митнищ було зiбрано 80, 38 млн. грн. мита за рахунок iмпорту при фактурнш вартост iмпортованих товарiв 2,249 млрд. грн., а в 2008 р. мито вже зiбрано 160 млн. грн. при фактурнш вартост приблизно тш самiй (2,399 млрд. грн.). При аналiзi причин цього дивного випадку дощльно проаналiзувати кшьюсть ко-ригувань митно! вартост у 2007 та 2008 рр.
У 2008 р. було виконано в Ужгородськш митнищ 2695 рiшень про коригування митно! вартосп, що на 209 бшьше нiж в 2007 р., у результат! чого ввдбулося збшьшення митно! вартосп товарiв на величину 200 млн. грн., що в чотири рази бшьше, нж у 2007 р. Тобто !мпорт оформлявся н за представленими декларантами документами щодо цши виробу, а за шостим методом визна-чення митно! вартост (методом коригування), тобто за юнуючим перел!ком щново! бази Держмитслужби. Ця база формуеться двома методами:
— визначення середньоарифметично! цши за вама декларащями по певному виду товар!в;
—установления певно! меж!, нижче яко! не мож-на знижувати митну вартють. Тобто у 2008 р. митна вартють товарiв була встановлена за другим методом та iмпортери вдвiчi бшьше сплатили мита, що не спри-яло також активiзацi! !х дiяльностi.
З метою збалансування штереив держави та пiдприeмцiв необхiдно удосконалити технологи здшснення зовнiшньоекономiчних операцiй. Найбшь-ше значення мають при цьому режими iмпорт, екс-порт та транзит товарiв.
Питаннями дослiдження та вдосконалення зовт-шньоекономiчного регулювання займалися так! вчеш-економiсти: I. Бережнюк [3], М. Блiхар [4], О. Гре-бельник [5], О. Лук'яненко [6], Б. Росшський [7] та М. Шестакова [8], О. Крестьяншов [9], G. Додин [10], I. Смирнов [11], В. Васенко [12], В. Науменко, П. Паш-ко, В. Русков [9] тощо. Кожний з учених зробив ва-гомий внесок у вдосконалення митного регулювання, але вони не розглядали мехашзми застосування мит-них режимiв як комбшацп стимул!в та обмежень.
2. Завдання
Метою статт е аналiз поняття режим та розробка мехашзму формування регуляторного режиму у в!дпо-ввдносп до вимог зовшшнього та внутршнього сере-довища, визначення тдход1в, принцитв та методiв щодо оптишзащ! бiзнес-процесiв в управлiннi зовт-шньоеконом!чною даяльтстю, розробка рекомендацш щодо тдвищення якосп роботи Державно! митно! служби Укра!ни за допомогою оргашзаци !! роботи на тдстав! процесного тдходу та впровадження в !! роботу стандарлв якост ISO 9000.
3. Результати дослщжень.
Державне регулювання економ!чних ввдносин здшснюеться з допомогою регуляторних режишв, серед яких доцшьно видшити митн режими. За !х допомогою формуеться митна политика держави, через яку та реал!зуе сво! основн функци щодо л!берал!защ! або протекцютзму в зовтшньоекожмчнш полгтищ.
Формування кожного митного режиму здшснюеться тд впливом багатьох складових. На митн режими впливають i штереси тдприемщв, й ште-реси держави, тому шнцевий результат зовтшньоеко -ном!чно! д!яльносп формуеться тд впливом багатьох чинниив.
Рис. 1. Схема бiзнес-процесу управлшня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю
Найбiльшi надходження до Держбюджету здiйснюються за рахунок саме експорту та iмпорту, тому формування алгоритму !х побудови е найбiльш доцiльним у рамках цього дослiдження.
З метою вдосконалення якост здiйснення зовш-шньоекономiчних процеав доцiльно використовува -ти загальну теорiю формування бiзнес-процесiв орга-шзацп та розглянути митн режими з погляду процес-ного пiдходу. До основних принципiв формування бiзнес-процесiв у митнш системi можна вiднести:
— щлеспрямовашсть управлiння (управлiнський процес мае завжди орiентуватися на вирiшення конк-ретних проблем, як iснують у митнш систем^ та ви-конання конкретних завдань);
— функцiональна соцiалiзацiя в поеднанш з уш-версальшстю (суть цього принципу полягае в тому, що до кожного об'екта управлiння митним органом повинен застосовуватися свш пiдхiд, який враховуе його специф^);
— послiдовнiсть управлiнських процеав (кож-ний управлiнський процес будуеться згiдно з принци-
пом послвдовносп, тобто елементи чи стадп, з яких вiн складаеться, мають гти один за одним у певному порядку);
— забезпечення вiдповiдностi прав, обов'язшв та вiдповiдальностi (перевищення прав порiвняно з обов'язками призводить до управлшського свавiлля. Це паралiзуе дiлову актившсть);
— забезпечення загально! зацiкавленостi вах учасникiв управлiння митним органом в осягненш мети (досягаеться шляхом матерiального та морального заохочення пращвнишв митних оргашв, а також максимального залучення виконавцiв до процесу тдготовки рiшення на рiзних стадiях роботи);
— всебiчне забезпечення змагальност учаснишв управлiння (заохочення конкуренцИ й замщення посад у сферi управлiння митним органом).
— управлiнськi процеси в митнiй службi мають будуватися на таких методах операщйноо менеджменту: оргашзащйних, адмiнiстративних, економiчних, соцiально-психологiчних [10].
Концептуальна система управлiння зовшшньо-
економiчною дiяльнiстю як бiзнес-процес подана на рисунку 1. Тобто е продукти, послуги, е певний процес митного оформления, шнцевий результат, на який впливае митна полiтика та стратеги Державно! митно! служби Укра!ни, власник процесу (митна установа).
При цьому технологiею процесу е певний алго-ритмiчний порядок здшснення митних процедур, який повинен бути оптишзований.
Для того, щоб управляти бiзнес-процесами будь-яко! оргашзаци, необхвдно здшснити класифiкацiю про-цесiв та визначити правила видiлення процесiв. Процес мютить ряд елеменпв, помiж яких головними е власник процесу, технолопя процесу, система показнишв процесу, управлшня процесом,ресурси процесу.
Власником процесу е посадова особа, яка мае в своему розпоряджени ресурси процесу з певними правами, зоною ввдповвдальност та повноваженнями. Можна сказати, що власниками процесiв у митнш си-стемi е начальники вiддiлiв, як оргашзують управлш-ня зовнiшньоекономiчними операщями. Так, начальник вантажного вiддiлу управляе певними операцiями щодо експорту та iмпорту товарiв, начальник ввддшу митно! вартост вiдповiдае за правильнють визначення митно! вартост товарiв.
Основними ресурсами бiзнес-процесiв управль ння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю е документа-цiя, яка регламентуе управлiння ресурсами (персоналом, обладнанням, iнформацiею, зв'язком).
При цьому технолопею процесу е певний алго-ритмiчний порядок здшснення митних процедур, який повинен бути оптишзований. Необхвдно також зазна-чити ще такий елемент управлiння бiзнес-процесом ек-спортно^мпортних операцiй, як систему показнишв ощнки ефективносп, яка включае обсяг операций, темпи зростання, спiввiдношення iмпорту з експортом, структуру (яшсть) експорту, iмпорту, величину правопору-шень митних правил (контрабанду) тощо.
Усi процеси в митнiй системi можна класиф^-вати як основнi та допомiжнi. До основних процесiв належить дiяльнiсть, яка пов'язана з митним оформлениям та контролем, до допомiжних належить об-слуговуюча дiяльнiсть (митна статистика, формування архiву).
Для того, щоб управляти бiзнес-процесом регу-лювання митними режимами, на Державну митну службу Укра!ни покладен так завдання:
—участь у формуванш та забезпеченш реалiзацi! державно! полiтики в галузi митно! справи;
— забезпечення захисту економiчних iнтересiв Укра!ни;
— виконання вимог законодавства з питань митно! справи, здшснення контролю за додержанням таких вимог митними органами, спецiалiзованими мит-
ними установами та оргашзащями, юридичними i фiзичними особами;
— оргашзащя i забезпечення здшснення митного контролю та митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон Укра!ни, удосконалення митних процедур з метою ство-рення сприятливих умов для прискорення товарообiгу та пасажиропотоку через митний кордон Укра!ни;
— забезпечення контролю за дотриманням правил перемщення валютних цiнностей через митний кордон Укра!ни;
— забезпечення своечасно! та в повному обсязi сплати до державного бюджету податшв i зборiв (обо-в'язкових платежiв), контроль за справлянням яких покладено вiдповiдно до законодавства на митш орга-ни, у разi ввезення (пересилання) товарiв i транспортних засобiв на митну територiю Укра!ни або !х виве-зення (пересилання) з митно! територп Укра!ни;
— застосування заходiв митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчно! дiяль-носп, забезпечення дотримання передбачених законо-давством заборон та обмежень щодо перемщення окремих видiв товарiв через митний кордон Укра!ни;
— органiзацiя та проведення у межах сво!х по-вноважень боротьби з контрабандою i порушенням митних правил;
— здшснення разом з iншими уповноваженими органами виконавчо! влади заходiв щодо сприяння захисту прав iнтелектуально! власностц
— сприяння у межах сво!х повноважень захисту прав споживачiв товарiв;
— здiйснення контролю за дiяльнiстю пвдпри-емств, як надають послуги з декларування товарiв i транспортних засобiв, перевезення та збер^ання то-варiв, що перемiщуються через митний кордон Укра!-ни чи перебувають пiд митним контролем та викону-ють iншi операцi!;
— забезпечення розвитку мiжнародного спiвро-бгтництва в галузi митно! справи та виконання зобов '-язань, передбачених мiжнародними договорами Ук-ра!ни з питань митно! справи [18].
Для управлiння бiзнес-процесом зовн1шньоеко -номiчно! дiяльностi Державна митна служба Укра!ни виконуе так1 функцi!:
1) орган1зовуе та контролюе дiяльнiсть митних орган1в, спецiалiзованих митних установ та органiзацiй;
2) оргашзовуе взаемодiю митних орган1в з iнши-ми органами виконавчо! влади, яю здiйснюють перед-бачен1 законодавством види державного контролю товарiв i транспортних засобiв у пунктах пропуску через державний кордон та в зонах митного контролю на митнш територи Укра!ни;
3) уживае разом з шшими органами виконав-
чо! влади заходи щодо недопущення незаконного вивезення за кордон культурних цшностей; недопущения перемщення через митний кордон Укра!ни товар!в, як! не ввдповвдають вимогам якост та без-пеки, а також контрафактних товар!в; запобтання контрабанд!, порушенням митних правил та !х при-пинення;
4) проводить д!знання у кримшальних справах про контрабанду, здшснюе провадження в адмшстра-тивних справах про порушення митних правил та кон-тролюе проведення тако! роботи регюнальними мит-ницями;
5) веде митну статистику, визначае в!дпов!дно до м!жнародних норм методолопчт засади митно! статистики зовшшньо! торпвл! та спещально! митно! статистики;
6) забезпечуе функцiоиування едино! автомати-зовано! шформащйно! системи митно! служби;
7) здшснюе контроль за своечаснютю, достовь рнютю, повнотою нарахування податшв, збор!в (обо-в'язкових платеж!в), контроль за справлянням яких ввдпов!дно до законодавства покладено на митн! орга-ни; правильшстю визначення митно! вартосп товар!в, що перем!щуються через митний кордон Укра!ни; правильшстю визначення кра!ни походження товар!в, що перем!щуються через митний кордон Укра!ни;
8) проводить верифшащю (установлення досто-в!рносп) сертифшапв про походження товар!в з Ук-ра!ни;
9) забезпечуе ведення Укра!нсько! класифшаци товар!в зовшшньо-економ!чно! д!яльностц
10) уживае заход!в для погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу;
11) розробляе та впроваджуе за рахунок бюд-жетних кошт!в, передбачених для утримання митно! служби, сучасш технолог!! здшснення митного контролю й митного оформлення, нов! види митного за-безпечення, засоб!в вдентифшаци товар!в ! транспортних засоб!в, здшснюе контроль за !х застосуванням митними органами;
12) забезпечуе в межах сво!х повноважень реа-л!защю державно! политики у сфер! охорони державно! таемнищ, здшснюе контроль за !! збереженням у митшй служб!;
13) реал!зуе у межах сво!х повноважень дер-жавну кадрову пол!тику, оргашзовуе та забезпечуе проведення тдготовки, перетдготовки та тдвищен-ня квал!фшаци пращвнишв митно! служби;
14) здшснюе у межах сво!х повноважень заходи щодо запоб!гання та протиди проявам корупци, хабар-ництва та шших службових зловживань у митнш служб!;
15) бере участь у тдготовщ проектов програм
розвитку митно! справи, сощального захисту пращвнишв митно! служби;
16) створюе, реоргашзуе та л!кв!дуе регюнальш митнищ, спещал!зован! митн! установи та оргашзаци;
17) оргашзовуе роботу ¡з спорудження, облаш-тування, утримання ! проведення ремонту пунк^в пропуску для автомобшьного сполучення через держав-ний кордон;
18) виконуе ввдповвдно до законодавства функци з управл!ння об'ектами державно! власносп, що належать до сфери !! управл!ння;
19) видае документа, необхвдт для д!яльносп митного брокера, митного перев!зника, ввдкриття та експлуатаци митних лщензшних склад!в, магазишв безмитно! торпвл!, погоджуе питання щодо ввдкриття вантажних митних комплекс!в, автопорт!в, автотермшал!в, веде облш виданих митними органами документов, необхвдних для ввдкриття та експлуа-таци склад!в тимчасового збер!гання, здшснюе контроль за д!яльшстю зазначених суб'екпв;
20) виршуе питання, пов'язан з гарантуванням доставки товар!в, як перебувають тд митним контролем, до митних оргашв призначення, оргашзовуе контроль за доставкою зазначених товар!в до митних оргашв призначення, взаемод!е з митними перев!зни-ками, обеднаннями митних перев!знишв, експедитор!в, незалежними фшансовими посередниками, страховими оргашзащями та фшансово-кредитними установами;
21) оргашзовуе та контролюе д!яльшсть митних оргашв з питань ведення обл!ку розташованих у зон! !х д!яльносп суб'екпв зовшшньоеконом!чно! д!яль-ностц
22) проводить перев!рку своечасносп, достов!р-носп, повноти нарахування податшв ! збор!в (обов'яз-кових платеж!в), як ввдповвдно до закошв проводять-ся тд час перемщення товар!в через митний кордон Укра!ни;
23) здшснюе внутршнш фшансовий контроль за цшьовим та ефективним витрачанням бюджетних юштлв, збер!ганням державного майна, достов!рнютю ведення бухгалтерського обл!ку в митних органах, спещал!зованих митних установах та оргашзащях;
24) забезпечуе гласшсть у д!яльносп митно! служби, шформуе в установленому законодавством порядку суб'екпв зовшшньоеконом!чно! д!яльносп та гро-мадян з питань митно! справи, встановлюе та тдтри-муе офщшт ввдносини консультативного характеру ¡з суб' ектами зовшшньоекожмчно! даяльностц
25) укладае в установленому порядку м!жв!домч! договори з митними органами ¡нших держав, проводить у межах сво!х повноважень переговори та кон-сультац!йну роботу з тдготовки м!жнародних дого-вор!в з питань митно! справи, готуе пропозиц!! щодо
укладення таких договорiв, а також припинення або зупинення ix ди;
26) здiйснюe разом з митними органами iншиx держав заходи щодо удосконалення процедури пропуску через державний кордон товарiв i транспортних за-собiв, ix митного контролю та митного оформлення;
27) забезпечуе взаeмодiю митних оргашв з !нши-ми органами виконавчоi' влади та митними органами iншиx держав, надсилае вiдповiдно до укладених до-говорiв митним органам таких держав запити щодо проведення перевiрки документiв, поданих суб'екта-ми зовнiшньоекономiчноi' дiяльностi при митному оформленш, забезпечуе виконання мiжнародниx до-говорiв Украши про взаемну допомогу в митних справах [11].
З метою шдвищення якосп проведення зовшш-ньоекономiчниx операцiй в роботу Державноi' митноi' служби Украши доцiльно впровадити систему менеджменту якосп, основш положення якоi' визначенi в стандартах ISO 9000. Формування системи управлшня яюстю будь-якоi' оргашзаци залежить ввд цiлей, як ставить органiзацiя, специфiки, практичного досвiдy Тому мета мiжнародного стандарту ISO 9000 «Загаль-не управлшня яшстю i стандарти забезпечення якосп» мютить так1 положення:
— визначення вiдмiнностi та взаемозв'язку мiж основними поняттями в галузi якосп;
— дати рекомендацл для вибору i використання сери стандартiв ISO в системi якостi, як можуть слу-жити для внутрiшнього використання в оргашзаци при виршенш завдань загального керiвництва яшстю (ISO 9004) i для використання у зовшшшх стосунках щодо питання забезпечення якосп (ISO 9001, ISO 9002 ISO 9003) [10].
Зпдно iз стандартом ISO 9000 в галузi управлшня яшстю перед Державною митною службою Украши стоять так1 завдання: служба повинна досягати та тдтри-мувати яшсть роботи на рiвнi, який забезпечуе задово-лення держави та тдприемця (критерiй задоволення iнтересiв держави та тдприемця можна визначати за допомогою метода статистичного до^дження, мар-ковських процесiв обслуговування, теори черг, теори iгор); оргамзащя повинна забезпечити впевненiсть свого керiвництва в тому, що запланована яшсть досягаеться та тдтримуеться на запланованому рiвнi.
Сдино' стратеги впровадження системи менеджменту якосп для оргашзаци не юнуе. Кожна оргашза-цiя залежно ввд свое' специфiки вибирае стратегiю. Для Державно' митно' служби Украши довгостроко -вими цщями системи менеджменту якосп можуть бути зниження управлшських витрат, забезпечення позитивно' динамши зовнiшньоекономiчниx операцiй (збiльшення покриття експорту iмпортом), збшьшен-
ня митних надходжень, збтьшення активносп тдприе-мницько' дiяльностi, покращення якосп експортних операцiй. Довгостроковi цiлi Держмитслужби в галузi якосп можуть бути надан у виглядi окремих цiлей чи 'х системи. Для кожно' цiлi необxiдно розробити про-грами, у яких встановлюються заходи та ресурси, як необхвдш для досягнення мети; посадова особа, яка ввдповвдальна за реалiзацiю програми; термiни и реа-лiзацii' та результат, що оч^е оргашзащя.
Цей шдх1д доцiльно використовувати для плану -вання результапв термiном два-три роки, тому що при нестабшьносп юнуючих умов сформулювати цiлi на бшьш довгий перiод неможливо.
Створення системи менеджменту якосп доцшь-но розглядати як проект, тобто ушкальний процес, який складаеться iз сукупносп скоординованих та контро-льованих дiй, як здiйсненi для досягнення мети. По-чатковий етап виконання будь-якого проекту оргашза-цшний. Оргашзацшна робота зi створення системи менеджменту якосп, яка вiдповiдае стандартам ISO 9000, важлива й з психолопчного погляду. Вiдомо, що оргашзащйш змiни, до числа яких належать стандарти ISO, очiкуванi результати приносять не завжди швидко. У цьому випадку отриманий ефект вiдносять до попередшх заxодiв. Наявшсть сформованих цшей дозволить показати зв'язок помiж внесеними змша-ми та отриманими результатами. Розробку стратеги впровадження стандартОв ISO 9000 необхвдно здшсню-вати за участю i керiвникiв митних установ, i центрального апарату управлiння.
Для того, щоб впровадити систему менеджменту якосп, Державна митна служба на першому еташ повинна здшснити так! кроки:
1. Визначити процеси, як необхвдш для менеджменту якосп та 'х застосування в оргашзаци.
2. Визначити послвдовшсть цих процесiв та 'х взаемозв'язок.
3. Визначити критери та методи, як необхвдш для забезпечення впевненостi, тому що щ процеси та управлшня ними е результативним.
4. Забезпечити впевнешсть у наявностi ресурсiв та шформаци, як необxiднi для шдтримки ходу реаль заци цих процеав та 'х мониторингу.
5. Здшснити спостереження, вишр та проведення аналiзу цих процесiв.
6. Реалiзувати заходи, необxiднi для досягнення запланованих результатов та покращення цих процеав.
У формуваннi системи менеджменту якост в робот Держмитслужби дощльно використовувати так! загальш принципи менеджменту якосп: лвдерство ке-р!вник^ процесний тдхвд, постшне покращення, прий-няття ршень на пiдставi фактiв, взаемовигiднi ввдно-сини з суб'ектами зовнiшньоекономiчноi' д1яльносп.
.tfMHrilJili
Г ~
Л СТ Л ь! LJ-
и J i _ hj+ Pi" 1 j
niupil*
U£
J
IT« ь |.-а I а гЧ р ■. j ь~к i; ГшпIрТ^ 1|Л piv IEK л-; jtia
.'jrF^FHinra^in n.:i£jjr«ie itiHdC. ippwii игл*™"-'zii инту.-i ii>:H ilffiiir.iii нг:iI
3 V«:: J К LI. H Г4 ЙЦК11Н1М
значка
яиштъ
ЗАзвнчр
i>;pik*ii1
.duuLi
MIliUliHVl^l-
■ i4ui ■ iк ft lt ь
■ IdL-pill IV
«1НИЖП V)
Рис. 2. Довгостроковi цiлi Державно!' митноТ служби в галузi якостi
Ефективна дальнють системи менеджменту якостО багато в чому залежить в1д того, наскшьки вона до-кументована. Нова верая стандартов ISO допускае для оргашзацп бшьшу (пор1внянно з верс1ею 1994 р.) гнучкють при вибор1 шляху, яким вона повинна здшснювати документозабезпечення системи. Важли-во, що стандарт ISO 9001 вимагае не системи документов, а документованостО системи менеджменту. Та-кий тдхвд дозволяе уникнути бюрократизацл системи, яка виражена в створеннО занадто велико! ктькостО документов, як в тдсумку не працюють чи заважа-ють взагал1 працювати. Основними об'ектами доку-ментування в систем! менеджменту якостО е процеси. Документування процеав сприяе досягненню !х в1дпо-в1дност0 встановленим вимогам, забезпеченню вщнов-лення, ощнювання !х результативност та ефективностО, досягненню р1вня необхщно! тдготовки персоналу.
Бшьшють вггчизняних оргашзацш використову-ють при створенш документов систем менеджменту якостО багато текстових опиав. Так документи, як правило, виходять гром1здкими та сповшьняють !х сприйняття та перев1рку. Чим складшший процес, тим б1льша в1ропдшсть того, що текстовий документ буде великим. Тому виникае необхвднють вдосконалення документооб1гу та пошуку в1дпов1дно! сучасним вимогам форми документов, яка б визначала порядок та правила здшснення процеав.
Цей документ повинен бути лопчним та простим
у побудовО, мiстити мшмум текстових описiв, бути наочним та зрозумшим для сприйняття. Для цього дощльно використовувати графiчнi форми, наприклад, карти процесiв, як1 складаються з його характеристик, та алгоритму процесу, який описуе послiдовнiсть операцш процесу.
Координування бiзнес-процесiв повинно буду-ватися на таких принципах менеджменту якостО: лОдер-ство керОвника, процесний п1дх1д, системний п0дх1д до менеджменту, постОйне покращення, прийняття рiшень, як основанi на фактах, взаемовигiднi ввдносини з декларантами.
У системi менеджменту якостО митнищ необхвд-но впровадити внутрiшнiй митний аудит. При цьому його проведення повинно бути закрiплено документально. Дiяльнiсть внутрiшнiх аудиторiв може бути ефективною в тому випадку, коли результати ауди-торських перевiрок сприяють покращенню окремих процеав та системи менеджменту якостi в щлому. Це може бути досягнуто лише тодi, коли фахiвцями, якО здiйснюють перевiрку, виступають як аудитори, так й експерти. Експерт-аудитор повинен не тшьки виявля-ти причинно-наслОдковО зв'язки у пошуку рiшень щодо усунення потенцшних невiдповiдностей. ВнутрОшнОй аудитор повинен знати, як проводяться аудиторськО пе-ревОрки, аналОзувати отриманО результати та розробля-ти план заходОв щодо покращення результатов роботи. Тому доцшьно впровадити в систему роботи Держ-
Рис. 3. Етапи реа. мзацм процесного тдходу в Держмитслужб1 [12].
митслужби штатних ayamopiB, KOTpi керуватимуть про-цесом упpaвлiння яшстю роботи митниць.
Кеpiвнищ•ву митних оргашв для впровадження системи упpaвлiння яшстю необхiднa програма дiй. Програма побудови в митнищ меpежi процеав та уп-paвлiння ними надана в п. 4.1. ISO 9001:2000. При впровадженн системи упpaвлiння яшстю оpгaнiзaцiя повинна:
1. Виявляти процеси — визначати об'екти уп-paвлiння, з яких складаеться оpгaнiзaцiя, визначати, сшльки таких об'екпв повинно бути на митнищ, чим вони займаються.
2. Визначити Тх послiдовнiсть та взаемозв'-язок — необхiдно з'ясувати, у якш послiдовностi ви-конуються основн та допомiжнi процеси, як вони взае-мопов'язaнi, що виробляе кожен з процеав, кому та в якому виглядi передае.
3. Визначити критерп та методи вимiру ре-зультатiв процесу — побудувати систему забезпе-чення власника процесу шформащею щодо ходу процесу. Визначити, за якими методиками та показника-ми будуть вимipятися для того, щоб можна було ощ-нити стутнь ефективност кожного з процеав та уп-paвлiння ними. Установити критерп ощнки для кожного з показнишв.
4. Забезпечити наявшсть ресурсiв та шфор-мац11 — необхвдно встановити, як ресурси та шфор-мащя необхiднa для отримання результату процесу, забезпечити результат процесу.
5. Вести аналiз процесiв — кеpiвники всiх piвнiв повиннi вести aнaлiз шформаци, тобто управль ння процесами на митницi повинно здшснюватися на pегулятоpнiй основi.
6. Реалiзовувати заходи щодо постiйного уп-равлшня результатами процесiв — кеpiвництво митних оргашв повинно не тальки регулярно анал1зу-вати х1д пpоцесiв, але й приймати piшення щодо ви-падшв вiдхилення показнишв вiд установлених критерий [13].
До основних бiзнес-пpоцесiв Держмитслужби можна вiднести: процес упpaвлiння iмпоpтом, експор-том, транзитом, тимчасовим ввезенням (вивезенням), перебування в режим митний склад, магазин безмит-но! тоpгiвлi, переробка на митнш територп Укра!ни, переробка за межами митно! територп Укра!ни, зни-щення або руйнування, вiдмовa на користь держави. Отже, в основу класифшацп основних пpоцесiв по-кладено шструменти державно! митно! полiтики, тобто митн режими.
При впpовaдженнi процесного пiдходу в роботу Держмитслужби необхiдно розробити та впрова-дити алгоритми дi! i пiдпpиемця, i митного органу. Алгоритм дi! тдприемця необхiдно розробити ввдпо-
вiдно до piзних його стpaтегiях дi!. Наприклад, пiдпpиемець-iмпоpтеp виpiшив занизити митну вартють при ввезеннi товару, тобто сформувати «арий iмпоpт». Пiдпpиемець подае у ввддш тapифiв та митно! вартост заповнену митну деклapaцiю, у якш надана занижена митна вартють. 1нспектор вiддiлу прий-мае ршення щодо корегування митно! вартост ввдпо-вiдно до середньо! встановлено! величини. За таких обставин тдприемець погоджуеться, та товар може вшьно споживатися на митнiй теpитоpi! Укра!ни, чи залишае товар на митному склaдi та подае позов до суду. У випадку, коли суд приймае ршення на користь тдприемця, товар повинен бути оформлений за наданою тдприемцем цiною чи митниця може подати апелящю до суду. У iнших обставинах, коли суд приймае ршення на користь митного органу, тдприемець може оформити товар зпдно з ршенням митного органу щодо вартосп товару. У випадку, коли це йому не випдно, вш може перевести товар у режим ввдмови на користь держави, а за обставин псу-вання товару змiнюеться режим на знищення (рис. 4). За допомогою алгоритму можна описати iншi дi! тдприемця: контрабанда, оформлення товapiв у iншiй грут, змiнa режиму, збiльшення обсягу зовшшньо-економiчних опеpaцiй.
Нaйбiльш вагомими бiзнес-пpоцесaми на митнищ е процес упpaвлiння iмпоpтом та експортом. При формуванн зовнiшньтоpгiвельного балансу найбшь-шого значення набувае саме iмпоpт, адже експортне мито сплачуеться тшьки з трьох груп товapiв та для aктивiзaцi! експоpтеpiв необхiднa суттева модершза-цiя виробництва та глобальн piшення з боку уряду (державш позики, збiльшення валютного курсу ввдносно нащонально! валюти). Тому доцiльно бшьш детально розглянути бiзнес-пpоцес упpaвлiння iмпоp-том (рис. 4).
Висновки
Вплив iнтегpaцiйних пpоцесiв мае подвiйне значення для економши Укра!ни. Для держави в щлому iнтегpaцiйнi процеси будуть ввдгравати позитивне значення, оскльки буде iснувaти единий торпвельний режим, безмитна тоpгiвля, полегшаться умови комерц-iйно! дiяльностi експоpтеpiв та iмпоpтеpiв на зовнiшнiх ринках. Але тдписання угоди про вступ до СОТ ввдбу-ваеться тд час свгтово! фiнaнсово! кризи та замють притоку прямих iноземних iнвестицiй кра!на потрапи-ла у пастку заборгованосп i на державному, i на м1жбаншвському piвнi. Для виходу з такого стану та для тдтримки експоpтеpiв деpжaвi необхщний валют-ний стaбiлiзaцiйний кредит, який може надати МВФ. Але одшею з головних вимог МВФ е нaявнiсть позитивного сальдо торпвельного балансу. Досввд iнших кра!н показуе, що пеpшi п'ять рошв кра!на, яка вiдкpи-
Рис. 4. Aлropитм дй" пiдпpиeмця-iмпopтеpa щoдo зменшення пoдaткoвoгo навантаження шляхoм заниження митнoï вapтocтi тoвapiв
ла сво' кордони для ÎMnopiy, не може отримати пози-тивний торгiвельний баланс.
Тому виникае питання щодо удосконалення технологи здшснення зовнiшньоекономiчних операцiй без порушення iснyючих домовленостей, якi б вра-ховували iнтереси держави, експортерiв та iмпор-терiв. Найбiльше значення мае при цьому режими iмпортy, експорту та транзиту товарiв. У мехашзм регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi необ-хiдно впровадити мiжнароднi стандарти якост ISO 9000, якi дозволять покращити якiсть роботи мит-ноï системи та використовувати процесний пiдхiд до роботи митних установ.
Побудова оптимальних алгорттшв операцiй зов-нiшньоекономiчноï дiяльностi дозволила за допомо-гою стимyлiв та обмежень сформувати найбiльш оп-тимальний шлях впливу на процес формування зовн-шньоторговельного балансу. При цьому будуть вра-хован iнтереси держави й тдприемця. Це допоможе дослвдити та спрогнозувати можливi дiï пiдприемцiв на змшу стратегiчних та тактичних плашв роботи Державно!' митно' служби Укра'ни.
Лiтература
1. Атанасов В. Цена кредита МВФ. Пять шагов за три буквы // [Електронний ресурс] / В. Атанасов.
— Режим доступу : http://focous.in.ua/articlre/ 63914.html 2. Експортно^мпортна ситуащя в Укра'ш за умови впливу свiтовоï фшансово' кризи. // [Елект-роний ресурс]. — Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua 3. Бережнюк I. Г. Сутнють, структура та управлшсь-кий змют митних правил та процедур / I. Г. Бережнюк, А. Д. Вайцещук // Вюник АМСУ. — 2007. — № 4. — С. 8 — 13. 4. Блiхар М. М. Митна полгтика кра'н GC у контекст! штеграцп до СОТ: реалiï та перс-пективи для Укра'ни / М. М. Блiхар // Свгтове госпо-дарство та мiжнароднi економiчнi вiдносини. — 2008.
— № 7 (85). — С. 3 — 7. 5. Гребельник О. Митна полгтика в умовах трансформацп економiчноï системи / О. Гребельник // Вюник Академп митно' служби Укра'ни. — 1999. — № 4. — С. 74 — 80. 6. Лукья-ненко Е. В. Налоговое регулирование международной торговки товарами / Е. В. Лукьяненко. — Донецк : ИЭП НАН Украины, 2007. — 452 с. 7. Россин-ский Б. В. Таможенные режими по российскому законодательству. Обзор и определение / Б. В. Россин-ский // Закон. — 2006. — № 6. — С. 5—12. 8. Шес-
такова М. О таможненных режимах / М. Шестакова // Право и экономика. — 2006. — № 9. — С. 79 — 88. 9. Науменко В. П. Митне регулювання зовшш-ньоекономiчно! дiяльностi в Укра!ш / В. П. Науменко, П. В. Пашко, В. А. Русаков, — К. : Знання. — 2006.
— 394 с. 10. Гевко I. Б. Операцшний менеджмент / I. Б. Гевко. — К. : Кондор, 2005. — 228 с. 11. Постанова КМУ Про затвердження положення про Держав-ну митну службу Укра!ни ввд 18 липня 2007 р. № 940 // customs.go.ua 12. Свиткин М. Практические аспекты внедрения стандартов ИСО серии 9000: 2000 [Електронний ресурс] / М. Свиткин. — Режим доступу: http:// quality.eup.ru/MATERIALY4/ praktic-iso9000.htm 13. Елиферов В. Г. Бизнес-процессы. Рег-ламетация и управление / В. Г Елиферов, В. В. Репин.
— М. : ИНФРА-М, 2008. — 319 с.
Осадча Н. В. Методи формування регулятор-ного митного режиму в умовах глобалiзацiйних процесiв
З метою збалансування штереав держави та тдприемщв необхвдно удосконалити технологи здшснення зовнiшньоекономiчних операцш Найбшь-ше значення мають при цьому режими iмпоpт, екс-порт та транзит товapiв.
Ключовi слова: режим, експорт, iмпоpт, транзит, держава, ^ерес.
Осадча Н. В. Методы формирования регуля-торного таможенного режима в условиях глоба-лизационных процессов
С целью сбалансирования интересов государства и предпринимателей необходимо усовершенствовать технологии осуществления внешнеэкономических операций. Наибольшее значение имеют при этом режимы импорт, экспорт и транзит товаров.
Ключевые слова: режим, экспорт, импорт, транзит, государство, интерес.
Osadcha N. Methods of forming of regular customs procedure in the conditions of globalization.
With the purpose of збалансування of interests of the state and businessmen it is necessary to perfect technologies of realization of external economic operations. The modes have a most value here import, export and transit of commodities.
Key words: mode, export, import, transit, state, interest.
