CC BY
32
УДК 616—008.9:613.71/9
Трибрат Т. А., Шуть С. В., Сакевич В. Д.
МЕТАБОЛ1ЧНИЙ СИНДРОМ I ЗДОРОВИЙ ОБРАЗ ЖИТТЯ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
tatyana.tribrat@yandex.ua
Огляд лiтератури е фрагментом науково-дослщ-но! роботи кафедри пропедевтики внутршньо! ме-дицини з доглядом за хворими, загально! практики (сiмейноI медицини) ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматологiчна академiя» «Особливостi перебiгу та прогнозу метаболiчного синдрому з урахуванням генетичних, вкових, гендерних аспектiв хворих, наявностi у них рiзних компонентiв метаболiчного синдрому i конкретно! супутньо! патологiI та шляхи корекци виявлених порушень», № державно! рее-страцп 0114U001909.
Останым часом велика увага придiляеться проблемам формування метаболiчного синдрому (МС) в оЫб з надлишковою масою тiла та серцево-судин-ною патолопею, що обумовлено результатами ряду широкомасштабних багатоцентрових дослiджень Buffalo Health Study, Framingham Study, XENDOS, як показали тюний взаемозв'язок мiж ожирiнням, ар-терiальною гiпертензiею i дислiпiдемiею, а також у зв'язку з високою поширенiстю метаболiчного синдрому у понад 30% населення [8,9,10].
Сощальна значущють проблеми МС пов'язана з пщвищенням освтьо! активностi в середови!^ па-цiентiв, необхiднiстю впровадження основних прин-ципiв первинно! профiлактики ожиршня, цукрового дiабету особливо серед дтей i молодi, пропаганди принципiв здорового харчування, пщвищення ролi фiзично! культури i спорту. Медична сторона проблеми МС пов'язана з полтшенням дiагностики i появою нових ефективних способiв медикаментоз-но! корекцi! основних факторiв ризику, складових МС (ожиршня, артерiально! гiпертонi!, порушень вуглеводного i лiпiдного обмiнiв). Терапевтичнi заходи при л^ваны пацiентiв з МС повинн бути спрямо-ванi на основы ланки патогенезу даного синдрому, а саме зниження маси тта, досягнення оптимального рiвня артерiального тиску (АТ), досягнення метабо-лiчного контролю, попередження гострих i в^але-них серцево-судинних ускладнень.
Основними ланками патогенезу МС та його ускладнень е ожиршня, шсулшорезистентнють (1Р), порушення вуглеводного обмшу, дислiпiдемiя та артерiальна гiпертензiя (АГ). За рекомендацiями бвропейського товариства кардюлопв (2003), простим методом виявлення абдомшального типу вщ-кладення жиру е визначення величини окружной талi!. Ризик метаболiчних порушень зростае вже при окружной талi! 94 см у чоловшв i 80 см у жшок, що е доступним в визначенн кожному.
Найбтьш важливими факторами зовнiшнього середовища, що сприяють розвитку МС, е надмiр-не вживання !жi, що мютить жири та низька фiзич-на активнють. В основi накопичення жирових мас в
органiзмi лежить переТдання тваринних жирiв, якi мiстять насичен жирнi кислоти. Якщо маса спожи-ваного жиру перевершуе можливостi оргаызму за його окисленням, вiдбуваеться розвиток i прогресу-вання ожирiння. Насичен жирнi кислоти, в надлишку надходять з 1жею, викликають структурнi змши фос-фолiпiдiв клiтинних мембран i порушення експресi,i генiв, контролюючих проведення сигналу шсулшу в клiтку. ^м того, жири бiльш калорiйнi, ыж бiлки i вуглеводи, 1 грам жиру мютить 9 ккал, тодi як бтки i вуглеводи — по 4 ккал. Тому при вживанн жирiв ор-ганiзм одержуе в 2 рази бiльше калорм, нiж при вжи-ваннi бтюв i вуглеводiв при однаковому обсязi Тж1.
Зниження фiзичноТ активностi — другий за зна-чимiстю пюля переТдання фактор зовнiшнього середовища, що сприяе розвитку ожиршня та шсу-лшорезистентностг При гiподинамiТ вщбуваеться уповiльнення лiполiзу та утилiзацiТ триглiцеридiв в м'язовiй та жировiй тканиы, зниження транслокаци транспортерiв глюкози в м'язах, що i призводить до розвитку 1Р [4].
Враховуючи патогенетичн особливостi МС, рекомендацiТ АмериканськоТ асо^ацм з вивчення дiабету (2015) та рекомендацп Унiфiкованого протоколу надання медичноТ допомоги при цукро-вому дiабетi (ЦД) 2-го типу, ппертоычнм хворобi лiкувально-профiлактичнi заходи слiд починати з корекци образу життя. Першочергово, лiкар повинен переконати свого патента вiдмовитися вiд па-лшня, проводити монiторинг тютюнозалежностi при кожнм зустрiчi, обфунтовуючи збiльшеним ризиком виникнення серцево-судинних катастроф при вжи-ванн тютюну. З особами, що споживають алкоголь, слiд проводити бесiди щодо його мiнiмiзацiТ: 30 мл етанолу для чоловшв та 15 мл - для жшок [1,2,7]. Приеднання медикаментозних методiв л^вання не виключае немедикаментозних заходiв, а повинно проводитися паралельно.
Незважаючи на велике число дослiджень, при-свячених проблемi лiкування ожирiння, безлiчi спо-собiв зниження надмiрноТ ваги ця задача залишаеть-ся вкрай важкою i вимагае великих зусиль, як з боку лкаря, так i з боку хворого. На даний момент вста-новлено — едине, що дмсно призводить до змен-шення маси жиру — це енергетичний дефщит, тобто переважання витрат енергп над ТТ надходженням. Тому немедикаментознi заходи, спрямованi на ство-рення цього дефiциту мають прiоритетну важливiсть в лiкуваннi ожиршня. Па^енти повиннi знати, що в даний час не юнуе лкарського препарату, який мiг би повнютю усунути пов'язаний з ожирiнням ризик для здоров'я, у той же час змша способу життя здат-на запоб^ти прогресуванню метаболiчних пору-
шень i серйозно зменшити ризик розвитку усклад-нень. Л^вання ожирiння, як i лiкування будь-якого хроычного захворювання мае бути безперервним. Пюля досягнення зниження маси тта, зусилля лка-ря i патента повиннi бути спрямованi на пщтримку ефекту i запобiгання рецидивiв захворювання. Заходи, спрямован на зниження ваги та пщтримання досягнутого результату повинн включати в себе: ра-цiональне харчування, навчання хворих правильного способу життя з змЫою харчових звичок, ведення щоденника харчування (вести щоденник для пщра-хунку грамiв вуглеводiв чи 1х калормност в Iжi або ж визначенн кiлькостi хлiбних одиниць та при кожнм нагодi перевiряти цей щоденник та звертати увагу на помилки, надавати рекомендаци щодо виправ-лення у разi 1х виявлення, постмно заохочувати його знизити масу тта), фiзичнi вправи [3,4,6].
Зниження маси тта на 5-10% протягом 6-12 м^ сяцiв (оптимальним зниженням вважаеться 2-4 кг, але не бтьш 5 кг в мюяць) супроводжуеться досто-вiрним зменшенням ризику для здоров'я i реально здiйсненне для бтьшост хворих. Для складання збалансовано! дiети потрiбно розрахувати кiлькiсть калорм, яке допустимо спожити за добу з ураху-ванням iндивiдуальних енерговитрат. I з розрахунку добово! норми калорм можна скласти меню на весь день (зниження калормност рацюну слiд досягати переважно за рахунок жирiв i частково за рахунок вуглеводiв). Ефективнiсть, так званих одностороных дiет з обмеженням переважно вуглеводiв або жирiв не пiдтверджена доказовою базою, а в рядi випад-кiв, особливо при рiзкому обмеження вуглеводiв такi дiети можуть бути небезпечними. Розрахунок добово! калормност виконуеться Ыдивщуально для кожного патента i включае кiлька етатв.
Вуглеводи — основне джерело енерги для орга-нiзму. Пiдраховувати ктьюсть вуглеводiв особливо ретельно потрiбно хворим на ЦД 2 типу, замють столового цукру можливо вживання некалормних цу-крозамiнникiв, використання фруктози не рекомен-дуеться. Частка вуглеводiв у добовому рацiонi мае становити 50%. Бтки - це головний бущвельний матерiал для всiх тканин i клiтин органiзму. Добо-ва норма споживання бтка становить 15-20% (при вщсутност нефропатiI) добового рацюну. Загаль-нi принципи побудови рацюнального харчування включають: частоту прийомiв ш — не менше трьох разiв на день; бажано, щоб основна частина спожи-ваних жирiв припадала на рослинн та рибнi жири; у бтковому компонентi харчування бажано перева-жання нежирних сортiв риби, молока, кисломолоч-них продуктiв i сиру над м'ясом; бажано споживання клггковини не менше нiж 40 грамiв в день за рахунок бтьш широкого включення в дiету, висiвкових i зер-нових сор^в хлiба, а так само овочiв i фруктiв; вра-ховуючи наявнють АГ, бажано зниження споживання натрт до 2-2,5 г на добу (в однм чайнiй ложцi мю-титься 2-2,4 г натрiю), бажаний прийом 30 мл рщини (чисто! негазовано! води) на кожен ктограм маси тiла за вiдсутностi протипоказань.
Необхщно пам'ятати, що ожирiння — хроычне, схильне до рецидиву захворювання. Виходячи з цього, необхщно орiентувати пащетчв одночасно i
на посильне зниження ваги, та на пщтримку досягнутого, на даний момент, результату. Разом з тим лкар, беручись за л^вання хворого з ожирЫням i призначаючи йому дieтотерапiю, повинен так само враховувати, що за помилки в тактик л^вання можуть з'являтися небажанi побiчнi ефекти, пов'язанi з нестачею тих чи Ыших компонентiв Iжi, i зокрема, бiлка, мiнералiв, вiтамiнiв, -ю-3 полiненасичених жирних кислот i харчових волокон. Це т фактори ixi, якi ми називаемо незамiнними. Зрозумто, що дieта, спрямована на лкування ожирiння, повинна мiстити фiзiологiчну норму даних речовин. При розробц оптимального складу рацiону для хворих з ожиршням та метаболiчними порушеннями прин-циповий момент полягае в тому, що в дiетичному харчуванн повинна знаходитися профiлактика сер-цево-судинних захворювань та ЦД 2 типу. Взагалi в практицi дiетотерапiI ожиршня, особливо усклад-неного, необхiдно враховувати, що переносимють лiкування i його безпека - параметри не менш важ-ливi, нiж ефективнiсть, i в кiнцевому пiдсумку, спри-яють ii пiдвищенню. Зниження маси тта, як правило, тривае протягом 6 мюя^в з найбiльш iнтенсивною втратою ваги у першi 3 мюяц лiкування, i змшю-еться перюдом стабiлiзацii ваги (6-12 мiсяцiв). Цей перюд важливий для отримання стмких позитивних результатiв лiкування. Пiсля етапу стаб^зацп маси тiла в кожному окремому випадку вирiшуеться пи-тання про необхщнють подальшого ii зниження або утримання досягнутоi ваги. Персонал первинноi ланки охорони здоров'я повинен враховувати емо-цiйно-особистiснi характеристики патента при при-значеннi iндивiдуальних програм дiетотерапii, щоб запобiгти нестiйкостi штереЫв лiкування, давати практичнi рекомендацii з урахуванням культурних, релiгiйних, етнiчних та економiчних норм.
Фiзичнi навантаження е важливим компонентом рекомендацiй щодо змЫи способу життя. На етапi зниження маси тта вони доповнюють редуковану за калормнютю дiету i дозволяють створити негатив-ний енергетичний баланс. Пщ впливом навантажень помiрноi штенсивност полiпшуеться чутливiсть до дii шсугмну, знижуеться рiвень триглiцеридiв i зрос-тае ХС ЛПВЩ, пiдвищуються функцюнальы резер-ви серцево-судинноi i дихальноi систем. На етапi пiдтримки результа^в фiзична активнiсть набувае ще бтышого значення, будучи одним з головних прогностичних факторiв збереження бажаноi ваги. Перед початком занять необхщно оцшити толерант-нiсть пацiента до фiзичного навантаження за допо-могою велоергометри або тредмiл-тесту. Особливо важливо проведення навантажувального тесту за наявност iшемiчноi хвороби серця (1ХС), у вЫх хворих пiсля 40 роюв, а також у вiцi пюля 30 роюв за на-явност таких факторiв ризику, як 1ХС, АГ, ЦД, курiння та дислiпiдемiя [1,5,7].
Для зниження маси тта (максимального ви-трачання енергii) призначають аеробнi вправи, якi являють собою безперервне ритмiчне тренування з залученням великих груп м'язiв протягом досить тривалого часу, завдяки чому збтышуеться серце-вий ритм. Найпоширенiшi рiзновиди аеробних навантажень, це так зван циклiчнi види спорту: ходь-
ба, плавання, бщ ковзани, лиж^ велосипед, тенiс, баскетбол, танц i фiтнес. lнтенсивнiсть аеробного навантаження контролюеться шляхом пщрахунку частоти серцевих скорочень, досягнутоТ в ходi ви-конання вправ, за вiдношенням до максимальноТ частоти серцевих скорочень (МЧСС), рекомендо-ваноТ для даного в^, за формулою: МЧСС = 220 - вк пацiента. В залежност вiд цього показника ш-тенсивнють навантаження може бути низькою (3050% МЧСС), помiрною (50-70% МЧСС), Ытенсив-ною (>70% МЧСС). Якщо швидкiсть вправ дозволяе учасникам комфортно розмовляти, навантаження е помiрним. Щоб уникнути небажаних реакцiй, хво-рим, як вели неактивний спосiб життя слщ починати з нетривалого (10-15 хвилин) навантаження низь-коТ Ытенсивност (наприклад, ходьба) з поступовим
збтышенням ïï штенсивност i тривалостi до 40-60 хвилин в день, бажано, щодены, але не менше 3 pa3iB на тиждены фiзичнi навантаження, загалыною тривалiстю не менше 150 хвилин на тиждены. Необ-хщно пам'ятати, що пацieнтам з АГ протипоказан статичнi силовi навантаження, що збтышуюты ризик розвитку ускладнень [1,3,4,6,7].
Отже, основними заходами немедикаментозного л^вання МС е пiдтримання здорового способу життя, основаного на рацюналыному харчуваны, спрямованого на схуднення або пщтримання нор-малыно|' маси тта, вiдмова вiд курiння i надмiрного вживання алкоголю, а також дозованi фiзичнi навантаження, яю маюты гiполiподемiчну, гiпоглiкемiчну та ппотензивну спрямованiсты.
Л1тература
1. Дiагностика та лкування метаболiчного синдрому, цукрового дiабету, прецiабету та серцево-судинних захворювань / Ме-тоцичнi рекомендацп робочо! групи з проблем метаболiчного синдрому, цукрового дiабету, прецiабету та серцево-судин-них захворювань Украшсько! асощацп карцiологiв i Укра'шсько! асощацп енцокринологiв. — Ки!в, 2009. - С. 1-40.
2. Коваленко В.М. Метаболiчний синдром: мехашзми розвитку, значення як фактора серцево-судинного ризику, принци-пи цiагностики та лкування / В.М. Коваленко, Т.В. Талаева, А.С. Козлюк // Укра!нський кардюлопчний журнал. - 2013. -№ 5. - С. 80-87.
3. Пятница-Горпинченко Н. Ведение пациентов с сахарным диабетом в амбулаторной практике / Н. Пятница-Горпинченко // Здоров'я Укра!ни. - 2013. - № 3 (304). - С. 1-3.
4. Рекомендации экспертов Всероссийского научного общества кардиологов по диагностике и лечению метаболического синдрома. Второй пересмотр // Практическая медицина. - 2010. - № 5 (44). - С. 81-105.
5. Трибрат Т.А. Метаболiчний синдром в практиц амейного лкаря / Т.А. Трибрат, С.В Шуть, В.Д. Сакевич // Вюник проблем бюлогп i медицини: Укра!нський науково-практичний журнал. — Полтава. - 2015. - Випуск 2, Том 4 (121). - С. 36-38.
6. Ушфкований кжшчний протокол первинно!, екстрено! та вторинно! (спецiалiзованоi) медично! допомоги «Артерiальна п-пертензiя». Наказ МЫстерства охорони здоров'я Украши вщ 24 травня 2012 р. № 384. - Режим доступу: http://www.dec. gov.ua/mtd/reestr_r.html.
7. Ушфкований клЫчний протокол первинно! та вторинно! (спецiалiзованоi) медично! допомоги «Цукровий цiабет 2-го типу». Наказ МЫстерства охорони здоров'я Укра!ни вiц 21 грудня 2012 р. № 1118. - Режим доступу: http://www.dec.gov. ua/mtd/reestr_r.html.
8. Dorn J.M. Body mass index and mortality in a general population sample women of men and women the buffalo health study / J.M. Dorn, E.F. Schisterman, W. Winkelstein, M. Trevisan // American journal of epidemiology. — 1997. — Vol. 146 (11). — P. 919-931.
9. Hubert H.B. Obesity as an independent risk factor for cardiovascular disease: a26-year follow-up of participants in the Framingham Heart Study / H.B. Hubert, M. Feinleib, P.M. McNamara, W.P. Castelli // Circulation. — 1983. — Vol. 67 (5). — P. 968-977.
10. Torgerson J.S. Review: Preventing diabetes in the obese: the XENDOS study andits context / J.S. Torgerson // The British Journal of Diabetes Vascular Disease. — 2004. — Vol. 4 (1). — P. 22-27.
УДК 616—008.9:613.71/9
МЕТАБОЛ1ЧНИЙ СИНДРОМ I ЗДОРОВИЙ ОБРАЗ ЖИТТЯ
Трибрат Т. А., Шуть С. В., Сакевич В. Д.
Резюме. В статт розглянуто особливост застосування немедикаментозних засобiв лкування та про-фтактики щодо корекци стаыв, що об'еднуються термшом метаболiчний синдром, вщповщно до мiжнарод-них рекомендацм та нацюнальних уыфкованих клмычних протоколiв, де основними заходами е пщтримання здорового способу життя, основаного на рацюнальному харчуваны, спрямованого на схуднення або пщтримання нормально! маси тта, вщмова вщ куршня i надмiрного вживання алкоголю, а також дозован фiзичнi навантаження.
Ключов1 слова: метаболiчний синдром, профтактика, здоровий образ життя.
УДК 616—008.9:613.71/9
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ И ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ
Трибрат Т. А., Шуть С. В., Сакевич В. Д.
Резюме. В статье рассмотрены особенности применения немедикаментозных средств лечения и профилактики по коррекции состояний, объединяемых термином метаболический синдром, согласно международных рекомендаций и национальных унифицированных клинических протоколов, где основными направлениями являются поддержание здорового образа жизни, основанного на рациональном питании, направленном на похудение или поддержание нормальной массы тела, отказ от курения и чрезмерного употребления алкоголя, а также дозированные физические нагрузки.
Ключевые слова: метаболический синдром, профилактика, здоровый образ жизни.
UDC 616—008.9:613.71/9
METABOLIC SYNDROME AND HEALTHY LIFESTYLE
Trybrat T. A., Shut' S. V., Sakevich V. D.
Abstract. Goal - the analysis of large-scale studies has shown that among the adult population the MS is diagnosed 30% of population depending on characteristics and criteria used for the MS diagnosis (metabolic syndrome).
Social importance of the MS problem is associated with the increased educational activity in patients' surroundings, necessity of implementation of the main principles of primary prevention of obesity and diabetes especially among children and young people, promotion of healthy diet principles, the increased role of physical culture and sports. Therapeutic interventions in the treatment of MS patients should be directed to the main elements of the pathogenesis of this syndrome, namely the reduction of body weight, the optimal level of blood pressure (BP), metabolic control, prevention of acute and remote cardiovascular complications.
Despite the large number of studies devoted to the problem of obesity treatment, lots of the ways of reducing excess weight, this task remains extremely complicated and requires great effort both the doctor and the patient. Nowadays it is stated that the only thing that really leads to a reduction fat mass is an energy deficit or another words — predominance of energy consumption over its receipt. Therefore, non-pharmacological interventions aimed at the creation of this deficit are of priority importance in the treatment of obesity. Patients should be aware that currently there is no drug that is able completely eliminate the health risks associated with obesity, but at the same time, the change in lifestyle can prevent the progression of metabolic disorders and seriously reduce the risk of complications.
The treatment of obesity, as well as treatment of any chronic disease must be continuous - without any break. After reaching the weight loss the efforts of the doctor and patient should be directed to maintain the effect and prevent relapses of disease. Activities aimed at reducing the weight and maintaining the achieved result should include: a balanced diet, explaining to patients about proper way of living with changing eating habits, keeping a food diary and doing exercises.
Reduction of body weight by 5-10% over 6-12 months (optimal reduction is considered to be 2-4 kg, but not more than 5 kg per month) is accompanied by a reliable reduction of the risk to health and feasible for most patients. For the compilation of a balanced diet it is necessary to calculate the number of calories allowed to consume per day based on individual energy consumption. And based on the daily calorie norm it is possible make the menu for the day (reducing caloric intake should be achieved the mainly due to reducing fat and partially at the expense of carbohydrates).
Staff in primary health care system must take into account the emotional and personal characteristics of the patient at prescribing and making the individual diet programs to prevent the instability of interest of treatment, give practical advice taking into account cultural, religious, ethnic and economic standards.
Physical exercising (workout) is an important component of recommendations to change lifestyle. At the stage of body weight reduction doctors add another food to the reduced calorimety diet and allow having a negative energy balance. Under the influence of loads of moderate intensity insulin sensitivity is improving, triglycerides is reducing, HDL cholesterol is increasing, the functional reserves of the cardiovascular and respiratory systems are improving. At the maintenance stage the physical activity becomes even more important being one of the main prognostic factors in maintaining the desired weight. Before the start of physical exercising it is necessary to assess the patient's tolerance to physical loads using veloergometry or treadmill test. It is especially important to carry out a load test if there is coronary heart disease (CHD), when a patient is after the age of 40 and after the age of 30 with risk factors such as IHD, hypertension, DM, smoking and dyslipidemia.
To reduce body weight (maximum energy reduction) aerobic exercises are shown, which are continuous rhythmic exercises and involve large muscle groups for quite a long time, increasing the heart rate. The most common varieties of aerobic exercise is the so-called cyclic kinds of sport: walking, swimming, running, skating, skiing, cycling, tennis, basketball, dancing and fitness.
Therefore, the main measures of non-pharmacological MS treatment is to maintain a healthy lifestyle based on a diet aimed at weight loss or maintenance of normal body weight, giving up smoking and excessive alcohol consumption, and also dosed exercising with the support of a doctor or nutritionist.
Keywords: metabolic syndrome, prevention, healthy lifestyle.
Рецензент — проф. Скрипн/к I. М.
Стаття надшшла 16.03.2017 року
