Метаболічний профіль крові службових собак за диспансеризації Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 636.74:614.3:612.015.3

Гудима Т.М., астрант © Сшвшська Л.Г., д.вет.н., професор Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С.З. Тжицъкого

МЕТАБОЛ1ЧНИЙ ПРОФ1ЛЬ КРОВ1 СЛУЖБОВИХ СОБАК ЗА ДИСПАНС ЕРИЗАЦ11

Устатт1 наведенорезулътати дослгдженъ метабол1чного профшю кров1 собак службових пор1д (тмецъка вгвчарка, спателъ, малтуа). Встановлет змти можутъ слугувати рантми тестами для выявления захворюванъ гз субклШчним перебггом.

Ключое1 слова: диспансеризащя, собаки, загалъний бток, алъбумти, ферменты, бшрубщ сечовина, креатитн.

Вступ. Людина дуже давно оцшила корисш якосп собаки \ приручила И рашше шших вид1в тварин. За останш роки популящя собак в Укра!ш значно зросла. Це пов'язано з1 збшьшенням кшькост1 розплщниюв, притулюв для бездомиих тварии, широким використанням собак у суспшьств1 [1]. У народному господарств1 собак службових порщ використовують прикордонш, геолопчш, вшськов1, правоохоронш служби для охорони об'екпв, пошуку збро1, наркотичних речовин, затримки злочинщв.

Стан обмшу речовин \ здоров'я собак племшних розплщниюв контролюють шляхом проведения диспансеризацп, яка е прогресивною формою ветеринарного обслуговування. Одним ¿з еташв диспансеризаци е д1агностичний, який проводиться з метою виявлення хвороб ¿з субклмчним перебкюм [2, 3].

Мета роботи. Провести анал1з метабол1чного профшю кров1 собак службових порщ з метою виявлення хвороб ¿з субклмчним переб1гом.

Матер1али 1 методи дослщжень. Об'ектом дослщження були 65 собак службових порщ (шмецька в1вчарка, спашель, малшуа), в1ком вщ 6-ти мкящв до 6-ти рок1в. Диспансеризацш тварин проводили у племшному розплщнику собак юнолопчного центру прикордонних вшськ Захщного оперативного командування в листопад1-грудш мюяцях 2012 року.

Бшоксинтезувальну функцш печшки визначали за вмютом у сироватщ кров1 загального бшка (б1уретовою реакщею) \ бшкових фракцш (методом електрофорезу в пол1акриламщному гел1); тгментну □ за концентращею бЫрубшу (за 1ендрашиком 1 Грофом в модифкаци В.1. Левченка 1 В.В. Вл1зла); ферментативну - за актившстю аспарагшово! (АсАТ) й аланшово! (АлАТ) трансфераз (методом Райтмана 1 Френкеля), глутаматдегщрогенази (ГЛДГ) (за допомогою оптичного тесту Варбурга) та гамма-глутамштранспептидази (ГГТП) (юнетичною кольоровою реакщею з L-y-глyтaмiл-4-нiтpoaнiлiдoм);

© Гудима Т.М., Сл1вшська Л.Г., 2013

58

функцюнальний стан нирок - за вмютом у сироватщ кров1 креатиншу (кол1рною реакщею Яффе) та сечовини (реакщею з д1ацетилмонооксимом).

Результата дослщжень. Для дослщження бшоксинтезувально! функци печшки у сироватщ кров1 визначають вмкт загального бшка та його фракцш [4]. У 6 (13,6 %) ¿з 44 дослщжених нами собак породи шмецька в1вчарка виявлена гшерпроте!нем1я, а у 3 (6,8 %) - гшопроте!нем1я, оскшьки ф1зюлопчш л1м1ти загального бшка за л1тературними дописами [5, 6] коливаеться в межах 55,0-75,0 г/л. У собак породи спашель та малшуа вм1ст загального бшка в сироватщ кров1 був в межах ф1зюлопчних коливань (табл).

Таблиця.

Показники метабол1чного профшю кров1 службових собак, п= 65

Порода собак

Бюметричний

Назва показник Шмецька Спашель, Мал1нуа,

в1вчарка, п=15 п=6

п=44

Загальний М±т 66,6±1,21 64,3±1,22 66,8±2,07

бшок, г/л Ит 46,0-78,9 60,6-74,4 61,5-71,9

Альбумши, г/л М±т 32,7±0,77 34,7±0,90 34,5±1,38

Ит 21,2-41,8 28,9-42,2 31,1-39,6

Альбумши, % М±т 49,2±0,60 51,7±0,64 51,7±1,76

Ит 43,0-57,0 46,0-57,0 44,0-56,0

АлАТ, од/л М±т 46,6±2,70 49,1±4,19 52,1±6,03

Ит 25,1-110,5 21,4-75,9 38,6-80,4

АсАТ, од/л М±т 42,9±1,42 40,8±2,99 38,9±3,67

Ит 21,6-65,7 21,9-59,4 30,9-49,5

ГЛДГ, од/л М±т 4,9±0,24 4,9±0,41 4,9±0,48

Ит 1,9-8,1 2,4-7,3 3,4-6,8

ГГТП, од/л М±т 2,6±0,26 4,3±0,51 2,8±0,74

Ит 0,1-7,8 0,3-6,6 0,9-5,4

Заг.бшрубш, М±т 2,7±0,25 1,3±0,12 2,7±0,75

мкмоль/л Ит 0,4-7,7 0,3-2,3 0,6-5,4

Сечовина, М±т 4,9±0,13 3,8±0,12 5,3±0,23

ммоль/л Ит 3,3-6,5 3,4-5,0 4,3-5,8

Креатинш, М±т 74,6±3,02 45,2±2,50 78,9±4,99

мкмоль/л Ит 29,6-126,4 33,3-66,7 61,7-86,0

Бшьш показовими для д1агностики патологи печшки е змши бшкових фракцш, особливо альбуммв, оскшьки вони синтезуються в гепатоцитах [4]. Зменшення кшькост1 альбумш1в у сироватщ кров1 виявили лише в одше! собаки (2,3 %) породи шмецька в1вчарка. Нами пщ час анал1зу вм1сту альбуммв увага придшялась не лише 1х абсолютнш, а й вщноснш кшькостг Гшоальбумшем1я виявлена у 5 (11,4 %) собак породи шмецька в1вчарка, що може бути показником порушення бшоксинтезувально! функци печшки. Вм1ст альбумшв в абсолютнш I вщноснш кшькоси у спашелей був в межах ф1зюлопчних коливань (22,0-45,0 г/л; 45,0-57,0 %). Лише в одше! собаки породи малшуа (16,6 %) виявлена гшоальбумшем1я (табл.).

59

Дослщження активное^ ферментов у сироватщ кров1 тварин набувае все бшьшого значения для д1агностики хвороб печшки. Ферментод1агностика допомагае розшзнавати хвороби на раншх стад1ях, виявляти незначш змши структури та функци печшки. Актившеть АлАТ I АсАТ е досить високою в гепатоцитах, тому нав1ть незнание !х пошкодження спричиняе виражену гшерферментемш. Згщно л1тературних даних ф1зюлопчш л1м1ти активное^ АлАТ для собак складае 10,0-55,0 ОД/л та АсАТ 10,0-42,0 ОД/л [5, 6].

У собак породи шмецька в1вчарка гшерферментем1я АлАТ встановлена у 10 (22,7 %) та АсАТ - 24 (54,5 %) тварин, а збшьшення обох фермешгв □ у 7 (15,9 %). Под1бна картина спостер1галась у собак породи спашель. Гшерферментем1я АлАТ встановлена у 5 (33,3 %) та АсАТ у 7 собак (46,7 %), а збшьшення активное^ обох фермешпв у 5 (33,3 %) собак. Пщвищення активносп АлАТ встановили у 1 (16,7 %) та АсАТ у 2 (33,3 %) собак породи малшуа (табл.). Гшерферментем1я евщчить про порушення структури кл1тин печшки I початок розвитку синдрому цитол1зу гепатоцит1в [4].

У клмчно здорових собак актившеть ГЛДГ знаходиться в межах 1,0-6,0 ОД/л [5, 6]. За результатами наших дослщжень у 13 (29,5 %) собак породи шмецька в1вчарка, у 5 (33,3 %) □ породи спашель та 1 (16,7 %) - малшуа актившеть ферменту була шдвищена. Фермент ГЛДГ локал1зуеться в гепатоцитах, тому в кров1 здорових тварин актившеть його е низькою. Зростання активное^ в сироватщ кров1 е патогномошчним показником цитол1зу кл1тин печшки [4].

ГГТП локал1зуеться в гепатоцитах бшя бшарного полюсу та в кл1тинах внутршньопечшкових жовчних протоюв, тому збшьшення И активное^ вказуе на розвиток внутршньопечшкового холестазу [5]. Актившеть ГГТП у сироватщ кров1 2 (4,5 %) собак породи шмецька в1вчарка була пщвищеною. Гшерферментем1я встановлена у 3 (20 %) собак породи спашель. Лише в собак породи малшуа актившеть ГГТП була в межах ф1зюлопчно! норми (0,0-6,0 ОД/л; табл.) [5, 6].

Для дослщження тгментно! функци печшки в сироватщ кров1 визначають вмют загального бшрубшу [7]. Нами встановлено, що у 5 (11,4 %) собак породи шмецька в1вчарка концентращя бшрубшу була пщвищена. У собак породи спашель вмкт загального бшрубшу був в межах ф1зюлопчних коливань (0,3-4,5 мкмоль/л) [5, 6]. Гшербш1рубшем1я також виявлена в одше! (16,7 %) собаки породи малшуа (табл.).

Функщональний стан нирок ощнювали за вмютом сечовини I креатишну в сироватщ кров1 собак.

Вмкт сечовини та креатишну у сироватщ кров1 собак породи шмецька в1вчарка, спашель та мал1нуа знаходився у межах ф1зюлопчно! норми - 3,0-8,0 ммоль/л та 35,0-140,0 мкмоль/л вщповщно [5, 6].

Висновки. 1. У собак службових порщ рееструвалася гшерпроте!нем1я (13,6 % собак породи шмецька в1вчарка), гшопроте!нем1я (6,8 %, гшоальбумшемш у 2,3 % у собак породи шмецька в1вчарка та 16,7 % породи малшуа).

60

2. Гшерферментем1я АлАТ та АсАТ встановлена вщповщно у 22,7 i 54,5 % собак породи шмецька в1вчарка, у 33,3 i 46,7 % □ спашель, та у 16,7 i 33,3 % малшуа. Пщвищення активносп ГЛДГ у 29,5, 33,3, 16,7 % собак вщповщно; ГГТП у 4,5 % собак породи шмецька в1вчарка та 20 % - спашелей.

3. Бшрубшем1я виявлена в 11,4 % собак породи шмецька в1вчарка та 16,7 % малшуа.

4. Встановлеш змши метабол1чного профшю кров1 собак можуть слугувати для виявленя захворювань i3 субклмчним nepe6iroM i бути використаш для вибору засоб1в корекцп.

Л1тература

1. Була Л.В. Оцшка службових порщ собак, яю дресируються по пошуку наркотичних засоб1в i збро!, i попередження терористичних акт1в. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.02.01 "Розведення та селекщя тварин" / Л.В.Була - с. Чубинське Кшвсько! облает^ 2009. - 22 с.

2. Диспансеризащя службових собак: Методичш рекомендаци /

B.I. Левченко, В.П. Фасоля, B.I. Головаха, О.А. Дикий. - Бша Церква, 2008. -63 с.

3. Фасоля В.П. Диспансеризащя собак - методолопчна основа д1агностики пол1морбщно1 внутр1шньо! патолог11 / В.П. Фасоля, B.I. Левченко // Вкник Б1лоцерк1в. держ. аграр. ун-ту: 36. наук. праць. - Вип. 48. - Б1ла Церква, 2007. -

C. 102-107.

4. Клмчна д1агностика внутр1шн1х хвороб тварин [текст]: пщручник / B.I. Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П. Кондрах1н та ш.; За ред. B.I. Левченка - Бша Церква, 2004. - 608 с.

5. Лабораторш методи дослщжень у 61олог11, тваринництв1 та ветеринарнш медицин! [текст]: дов1дник / В.В. Вл1зло, Р.С. Федорчук, 1.Б. Ратич та1н.; заред. В.В. Вл1зла. - Льв1в : СПОЛОМ, 2012. - 764 с.

6. Лабораторна д1агностика у ветеринарн1й медицин! [дов1дник] / В.В. Вл1зло, I.A. Максимович, В.Л. Галяс, M.I. Леньо. - Льв1в, 2008. - 92 с.

7. Ветеринарна кл1н1чна 61ох1м1я [текст]: пщручник / B.I. Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П. Кондрах1н та ¿н.; За ред. B.I. Левченка та В.Л. Галяса. - Б1ла Церква, 2002. - 400 с

Summary Gudyma T., Slivinska L.

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj METABOLIC PROFILE OF BLOOD OF WORKING DOGS UNDER DISPANSERISATION

Presented the results of the metabolic profile of blood of working dog breeds (German Shepherd, Spaniel, Malinois). Established changes may serve as an early texts to identify diseases with subclinical course.

Key words: dispanserisation, dogs, total protein, albumin, ALT, AST, GLDH, GGT, bilirubin, urea, creatinine.

Рецензент - д.вет.н., професор Стибель В.В.

61