CC BY
0METABO.IHHI 3MIHH y mHOK TA HO.OBIKIB 13 ^ 2 THüy HA T.I .IKYBAHHA IHriBITOPAMH H3KTr-2
O. B. npuôuna, eiddin eiKoeoï endoKpunonosiï ma Knininnoï $apMaKonosiï, fly «Incmumym endoKpunonosiï ma oÔMiny penoeun iM. B.n. KoMicapenm HAMH yKpaïnu», yKpaïna, ORCIDID: https://orcid.org/0000-0003-2212-H72
O. B. 3ÏHUH, eiddm eiKoeoï endoKpunonosiï ma Knininnoï fyapMaKonosiï, fly «Incmumym endoKpunonosiï ma oÔMiny penoeun iM. B.n. KoMicapenm HAMH yKpaïnu», yKpaïna, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0516-0148
H. M. KyMHapboea, eiddin eiKoeoï endoKpunonosiï ma Knininnoï fyapMarnnosiï, fly «Incmumym endoKpunonosiï ma oÔMiny penoeun iM. B.n. KoMicapenm HAMH yKpaïnu», yKpaïna, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5390-6784
A. B. KoeanbHyK, eiddin eiKoeoï endoKpunonosiï ma Knininnoï fyapMamnosiï, fly «Incmumym endoKpunonosiï ma oÔMiny penoeun iM. B.n. KoMicapenm HAMH yKpaïnu», yKpaïna, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6591-1460
B. B. KopnaHee, eiddin eiKoeoï endoKpunonosiï ma Knininnoï fyapMaKonosiï, fly «Incmumym endoKpunonosiï ma oÔMiny penoeun iM. B.n. KoMicapenm HAMH yKpaïnu», yKpaïna, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0182-9753
A. A. ttynpoeuH, eiddin eiKoeoï endoKpunonosiï ma Knininnoï fyapMaKonosiï, fly «Incmumym endoKpunonosiï ma oÔMiny penoeun iM. B.n. KoMicapenm HAMH yKpaïnu», yKpaïna, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7437-0309
K. O. ŒuMKaHb-Œumoea, eiddin eiKoeoï endoKpunonosiï ma Knininnoï fyapMaKonosiï, fly «Incmumym endoKpunonosiï ma oÔMiny penoeun iM. B.n. KoMicapenm HAMH yKpaïnu»,
yKpaïna, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0939-5902
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/28022022/7777
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received: 09 January 2022 Accepted: 14 February 2022 Published: 28 February 2022
The use of morpho-metabolic approaches has a great practical importance in evaluation of the effectiveness of antihyperglycemic therapy in clinical trials, in particular those related to new classes of inhibitors of sodium-dependent glucose-2 cotransporter inhibitors that have the ability to counteract many diabetic complications and cardiovascular disease. The aim of the study was to study the effect of treatment with SLGT2 inhibitors on morphological and metabolic parameters in men and women with type 2 diabetes. Materials and methods. During the study, 205 patients with type 2 diabetes, aged 30 to 81, with a disease duration of 1 to 20 years were examined. Patients underwent a clinical examination in the Department of Age Endocrinology and Clinical Pharmacology of the Institute of Endocrinology and Metabolism. V.P. Komissarenko of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. Patients received antihyperglycemic, antihypertensive and dyslipidemic therapy. Results. The study of anthropometric, morphological and biochemical parameters in groups of men and women with type 2 diabetes in the dynamics of long-term (12-month) use of iSLGT2- dapagliflozin allowed to identify certain sexual characteristics of the effects of this drug. In men group have been seen a gradual decrease in visceral fat levels during therapy. A decrease in BMI, BP, body weight and uricemia in men is most likely associated with a decrease in abdominal obesity and decreased insulin secretion. In women group use of dapagliflozin showed a significant decrease in total and visceral fat, accompanied by a decrease in relative water content, muscle and bone mass. Conclusions. Treatment of patients with type 2 diabetes with drugs of the group iSLGT2 for 12 months has reduced the degree of obesity and improved some indicators of body composition, uric acid.
KEYWORDS
type 2 diabetes mellitus, body composition, visceral fat, uricemia.
Citation: Prybyla O.V., Zinych O.V., Kushnarova N.M., Kovalchuk A.V., Korpachev V.V., Shuprovych A.A., Shyshkan-Shyshova K.O. (2022) Metabolic Changes in Women and Men with Type 2 DM on ISLGT-2 Treatment. World Science. 2(74). doi: 10.31435/rsglobal_ws/28022022/7777
Copyright: © 2022 Prybyla O.V., Zinych O.V., Kushnarova N.M., Kovalchuk A.V., Korpachev V.V., Shuprovych A.A., Shyshkan-Shyshova K.O. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Велике практичне значення мае застосування морфо-метаболiчних пiдходiв для оцшки ефективносп цукрознижуючо1' терапи в ктшчних дослщженнях, зокрема тих, яю стосуються нових клашв препарапв, котрi мають властивост протцщяти розвитку багатьох дiабетичних ускладнень та серцево-судинних захворювань [Li 2020, Zannad 2020].
Iнгiбiтори натрш-залежного котранспортеру глюкози-2 е вiдносно новим класом пероральних антидiабетичних препаратiв, що знижують гiперглiкемiю шляхом посилення виведення глюкози iз сечею незалежно вщ секреци або ди iнсулiну. Американська дiабетична асоцiацiя (ADA) та Свропейська асоцiацiя з вивчення дiабету (EASD) рекомендують препарати групи iнгiбiторiв натрш-залежного котранспортера глюкози-2 (iH3KTr-2) для лшування пацiентiв iз ЦД 2 типу та серцево-судинними захворюваннями, особливо iз хронiчною серцевою недостатнiстю [Buse 2020].
Оскшьки сироваткова концентрацiя сечово1 кислоти (СК) змiнюеться паралельно з поглинанням натрiю нирками, результатом блокування реабсорбцп натрiю i глюкози iнгiбiторами НЗКТГ-2 може бути також зниження реабсорбцп i посилення екскрецп СК, що шдтверджуеться даними клiнiчних дослщжень [Lee 2010, Прибила 2021]. Проте залишаються недостатньо вивченими ефекти застосування препарапв iз групи iнгiбiторiв НЗКТГ-2 у хворих на ЦД 2 типу рiзноï статi з рiзними фенотипами, якi вiдрiзняються за ступенем ожирiння та типом дислiпiдемiï.
Метою нашого дослiдження було вивчення впливу лшування iнгiбiторами НЗКТГ-2 на морфолопчш та метаболiчнi показники у чоловтв i ж1нок, хворих на ЦД 2 типу.
Матерiали i методи дослщження.
За час виконання роботи обстежено загалом 205 ошб, яю страждають на цукровий дiабет 2 типу, вшом вiд 30 до 81 року, з тривалютю захворювання вiд 1 до 20 роюв. Хворi проходили клiнiчне обстеження у вщдшенш вiковоï ендокринологiï та клiнiчноï фармакологiï ДУ «1нститут ендокринологiï та обмшу речовин iм. В. П. Комюаренка» НАМН Украши.
Усi пащенти пiдписували «1нформовану добровiльну згоду пащента на проведення дiагностики, лiкування та на проведення операци та знеболення» вiдповiдно до Наказу Мiнiстерства охорони здоров'я Украши вiд 14 лютого 2012 року № 110, розробленого на основi Гельсшсько1' деклараци 1975 року та ïï змшеного й доповненого варiанта 2000 року.
В ходi обстеження пацiентiв визначали антропометричнi параметри (зрiст, масу тша, iндекс маси тiла (1МТ), обсяг тали (ОТ)), композищю тiла методом бюелектричного iмпедансу аналiзатором Tanita (вщсотковий вмiст загального жиру та води в оргашзм^ частку абдомiнального жиру (в штерваш вiд 1 до 59), м'язову i юсткову маси, сегментарну масу жирових вiдкладень та м'язiв, фiзичний тип (прихована повнота - 1, повний - 2, мщна статура - 3, тренований - 4, нормальний - 5, стандартно-м'язистий - 6, худий - 7, худий i м'язистий - 8, дуже м'язистий - 9)). Стан вуглеводного обмiну характеризували за показниками глiкемiï натще та ткозильованого гемоглобiну (HbA1c), рiвнями С-пептиду в кровь Практично всi хворi мали HbA1c >7,5%.
Для оцiнки стану лшщного обмiну визначали лiпiдний спектр сироватки кровi (концентрацiï загального холестерину - ХС, триглщерищв - ТГ, лшопротётв високо1' щiльностi - ЛПВЩ, низько1' та дуже низько1' щшьност - ЛПНЩ та ЛПДНЩ. Розраховували вдекс атерогенностi (1А= ЗХС - ХС-ЛПВЩ) / ХС-ЛПВЩ). Визначали концентращю сечово1' кислоти в сироватцi кровь
Статистичний аналiз здiйснювали за допомогою стандартних пакетiв статистичних розрахункiв програми MedStat v.5.2 (Copyright 2003-2019). Нормальнють розподiлення отриманих результатiв перевiряли за допомогою критерда Шапiро-Уiлка. Рiзницю мiж показниками вважали значущою при P<0,05.
Результати та обговорення.
На початку дослщження було обстежено 205 пащенпв, i3 них призначено препарат дапаглiфлозин та проведено повтори дослiдження через 3 мюящ прийому дапаглiфлозину 38 особам (ч/ж - 26/12), через 6 мюящв обстежено 19 оаб (13/6), через 12 мюящв - 31 особу (23/8).
Уже через 3 мюящ лшування в групах чоловтв i жiнок за допомогою парного t-тесту вiдзначено достовiрне полiпшення показникiв композици тiла (1МТ, маси тiла, ОТ, % загального жиру, % води). Крiм того, курс лiкування в обох групах сприяв покращенню глiкемiчного контролю. Ця тенденцiя зберiгалася впродовж наступних перiодiв спостереження (табл. 1), що узгоджуеться з даними л^ератури [Маньковский 2014].
Вiдсоток загального жиру, вщсоток води в органiзмi, м'язова та кюткова маса в чоловшв суттево не змiнилися на rai лiкування, проте в цiй груш нами зафшсовано поступове зменшення рiвня вiсцерального жиру в процесi терапп, яке досягло достовiрностi до 12-го мiсяця (P<0,05). Отже зниження 1МТ, ОТ i маси тiла у чоловшв найвiрогiднiше пов'язано зi зменшенням абдомiнального ожирiння. Це супроводжувалося зменшенням секрецл С-пептиду в чоловiкiв. За даними лтератури, iнсулiн е потужним супресором лiполiзу в бiлiй жировш тканинi та печiнкового кетогенезу, тому шсулшопешя може частково пояснити ризик кетоацидозу в людей при шпбуванш НЗКТГ-2, особливо в комбшаци зi збiльшенням окислення лiпiдiв. Збiльшення концентраци глюкагону плазми безпосередньо пов'язано зi зменшенням НЗКТГ-2-опосередкованого a-клiтинного транспорту глюкози [Perry 2019].
Таблиця 1. Антропометричш параметри, композицiя тiла, метаболiчнi показники у чоловтв, хворих на ЦД 2 типу, в динамщ лжування МЗКТГ-2 дапаглiфлозином (M±m)_
Дослвджуваш показники Строк спостереження
До лгкування n = 26 3 мгсяц! n = 26 6 М1СЯЦ1в n = 13 12 м1сящв n =31
Композищя тша та антропометричш показники 1МТ, кг/м2 33,84±1,04 30,72±1,09# 31,81±1,22 29,57±1,07*
Маса тша, кг 106,83 ±4,14 101,33±6,61 101,14±4,8 98,75±3,07(*)
ОТ, см 113,00±4,07 108,0±5,06# 101,86±5,75 103,8±4,60(*)
% загального жиру 29,8±2,22 28,44±1,53# 29,43±1,24 29,57±1,07
Р1вень вюцерального жиру 16,28±1,37 15,12±1,45 13,18±0,89 12,01±1,17*
% води 50,52±1,66 52,34±1,04# 53,02±0,93 52,96±1,16
М'язова маса 70,79±2,94 68,39±2,35 70,12±2,54 63,68±2,41
Оцшка тшобудови 3,33±0,44 3,36±0,34 3,5±0,43 3,71±0,41
К1сткова маса 3,64±0,14 3,55±0,16 3,64±0,12 3,33±0,12
Метабол1чний в1к 59,89±3,90 60,82±3,86 56,15±2,89 55,64±3,70
Показники вуглевод-ного обмшу Гл1кем1я натще, ммоль/л 9,88±1,23 8,96±0,81 8,59±0,83 8,17±0,61
HbAlc, % 9,88±0,65 7,80±0,20# 7,56±0,26 7,70±0,28*
С-пептид, нмоль/л 2,59±0,15 2,25±0,16 2,46±0,14 1,79±0,18*
1нсулш, мкОд/мл 11,48±1,28 11,21±1,13 12,05±1,54 10,16±0,80
1ндекс НОМА-1Р 4,97±0,41 4,05±0,54 4,66±0,52 3,67±0,32*
Лшдний спектр i р1вш сечово! кислоти Холестерин, ммоль/л 5,00±0,34 4,41±0,33 5,22±0,60 4,48±0,27
Триглщериди, ммоль/л 3,14±0,41 2,62±0,39 2,46±0,51 2,22±0,30(*)
ХС-ЛПВЩ, ммоль/л 1,06±0,05 1,10±0,9 1,12±0,08 1,06±0,05
ХС-ЛПНЩ, ммоль/л 3,02±0,25 2,65±0,30 3,40±0,48 2,89±0,28
ХС-ЛПДНЩ, ммоль/л 0,92±0,15 1,08±0,15 0,98±0,11 0,94±0,12
Сечова кислота в сироватщ кров1, мкмол/л 374,22±15,40 365,54±17,19 359,44±18,4 331,81±13,35*
Сечова кислота в сеч1, мкмоль /добу 4565,5±508 4463,74±438,7 5032,33±529 4358,57±419,7
Примака: # - достовiрнiсть рiзницi показниюв, обчислена з використанням парного t-тесту Стьюдента (P<0,05); * - достовiрнiсть рiзницi показникiв до i тсля лiкування за даними звичайного t-тесту Стьюдента (P<0,05); (*) - статистична тенденщя до достовiрноl рiзницi показниюв (0,10<P>0,05).
У жiнок через 12 мюящв прийому дапагтфлозину виявлено достовiрне зниження вмiсту загального та вюцерального жиру. Одночасно у жiнок тсля 6-12 мюящв лтування спостерiгалося суттеве зменшення вiдносного вмiсту води, що пов'язують з посиленням осмотичного дiурезу, втратою натрiю, та м'язово! й кютково! маси, що може пояснити сумарне зниження маси тша (табл. 2).
Таблиця 2. Антропометричш параметри, композищя тiла, метаболiчнi показники у жiнок, хворих на ЦД 2 типу, в динамщ лжування iH3KTr-2 дапаглiфлозином (M±m)_
Дослщжуваш показники Строк спостереження
До л1кування n=12 3 мгсяц! n=12 6 М1СЯЦ1в n=6 12 м1сящв n=8
Композищя тша та антропометричш показники 1МТ, кг/м2 33,84±1,21 30,92±1,09# 30,30±2,80 30,25±1,07*
Маса тша, кг 107,93 ±4,44 101,33±5,01 96,6±6,35 94,8±4,10*
ОТ, см 113,00±5,07 108,0±5,06# 107,7±7,12 108,33±4,41
% загального жиру 39,80±2,22 39,29±2,20# 31,30±3,80* 30,67±2,11*
Р1вень вюцерального жиру 16,28±1,31 15,12±1,45 12,17±1,20* 10,66±1,30*
% води 50,52±1,66 52,34±1,04# 47,80±1,51 44,44±2,22*
М'язова маса 70,79±2,64 68,39±3,35 47,97±3,43 49,80±0,77*
Оцшка тшобудови 3,33±0,44 3,36±0,34 4,33±0,67 3,40±0,68
Юсткова маса 3,64±0,14 2,54±0,07 2,53±0,18 2,68±0,05*
Метабол1чний в1к 59,89±3,90 60,82±3,86 56,67±6,36 59,20±5,60
Показники вуглевод-ного обмшу Гл1кем1я натще, ммоль/л 9,98±1,03 8,96±0,81 8,78±1,23 7,73±1,31
HbA1c, % 9,88±0,45 7,80±0,20# 7,55±0,35 8,33±0,35*
С-пептид, нмоль/л 1,99±0,15 2,25±0,16 2,22±0,18 2,76±0,25*
1нсулш, мкОд/мл 9,48±1,28 11,21±1,13 11,4± 1,24 10,45±1,15
1ндекс НОМА-1Р 5,04±0,96 4,57±0,76 4,22±0,74 3,95±0,85
Штдний спектр i р1вш сечово! кислоти Холестерин, ммоль/л 5,00±0,34 4,41±0,33 5,63±0,58 5,44±0,55
Триглщериди, ммоль/л 3,19±0,38 2,57±0,39 2,65±0,29 2,29±0,43
ХС-ЛПВЩ, ммоль/л 1,22±0,03 1,19±0,90 1,35±0,05 1,26±0,10
ХС-ЛПНЩ, ммоль/л 3,27±0,17 3,55±0,40 4,26±0,58 4,22±0,54
ХС-ЛПДНЩ, ммоль/л 0,94±0,22 1,13±0,15 0,98±0,13 1,37±0,23
1ндекс атерогенносп 3,76±2,67 2,46±1,96 3,96±0,52 4,28±0,65
Сечова кислота в сироватщ кров1, мкмоль/л 296±25,0 302,40±26,0 330,25±44,0 324,92±29,2
Сечова кислота в сеч1, мкмоль/добу 3654,4±432 3488,6±547 3132,00±687 2909,67±449
Лримггка: # - достовiрнiсть рiзницi показникiв, обчислена з використанням парного t-тесту Стьюдента (P<0,05); * - достовiрнiсть рiзницi показниюв до i пiсля лiкування за даними звичайного t-тесту Стьюдента (P<0,05); (*) -статистична тенденцiя до достовiрноl рiзницi показниюв (0,10<P>0,05).
В обох групах пащенпв пiсля лiкування не зафiксовано суттевих змiн показникiв лiпiдного спектру, хоча можна вщзначити тенденцiю до зниження рiвня триглiцеридiв у жiночiй груш через 12 мюящв лiкування.
У груш чоловшв у кiнцi перюду спостереження виявлено достовiрне зниження рiвня урикеми порiвняно з вихiдним показником, на вiдмiну вiд групи жшок, де не було достовiрних змш концентрацп СК в сироватцi кровь Також не виявлено достовiрних змш добово! екскреци СК нi в чоловшв, нi в жшок. Можна припустити, що у чоловiкiв, за умов знижено! шсулшово! секрецп, може зменшуватись реабсорбцiя уратiв у ниркових канальцях, яка, як встановлено, контролюеться через регуляцiю експресп уратних транспортерiв за участi тестостерону та шсулшу, тодi як у жiнок естрогени сприяють екскреци уратiв [Chung 2021]. Крiм того, зменшення кiлькостi шдшюрно! та вюцерально! жирово! тканини може привести до зниження утворення в адипоцитах ура^в, яке характерне для фенотишв ожиршня [Qasim 2018].
Висновки. Дослщження антропометричних, морфологiчних та бiохiмiчних показникiв у групах чоловiкiв та жшок iз ЦД 2 типу в динамщ довгострокового застосування ЩЗКТГ-2 дапаглiфлозину дозволило виявити певнi ^rn^i особливостi ефектiв даного препарату. Зокрема, у чоловЫв зафiксовано поступове зменшення рiвня вiсцерального жиру в процес терапи, отже зниження 1МТ, ОТ, маси тша та рiвня урикеми в чоловiкiв найвiрогiднiше пов'язано зi зменшенням абдомiнального ожирiння та зменшенням секрецп iнсулiну. У жiнок на rai прийому дапаглiфлозину виявлено достовiрне зниження вмiсту загального та вюцерального жиру, що супроводжувалось зменшенням вщносного вмiсту води, м'язово! та юстково! маси, тобто у жшок при тривалш терапи iНЗКТГ-2 спостерiгався ефект депдратаци, який пов'язують iз посиленням осмотичного дiурезу, втратою натрiю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антропометрические, гормональные и биохимические маркеры метаболических фенотипов у больных сахарным диабетом 2-го типа /В. В. Корпачев, О. В. Прибила, О. В. Корпачева-Зиныч [и др.] // Universum: Медицина и фармакология: электрон. научн. журн. 2016; № 1-2 (24).
2. Кушнарева Н. Н., Зиныч Л. В., Ковальчук А. В., Прибила О. В., & Шишкань-Шишова Е. А. (2021). Оценка влияния терапии инкретиномиметиками и глифлозинами на функцию альфа и бета-клеток поджелудочной железы у пациентов с сд 2 типа World Science, 3(64). DOI: 10.31435/rsglobal_ws/30032021/7507
3. Маньковский Б. Н. Терапия сахарного диабета 2 типа: нереализованные потребности и новые возможности // Дiабет. Ожиршня. Метаболiчний синдром. - 2014. - № 4(111). - С. 37-41.
4. Прибила О. В., Зшич О. В, Корпачев В. В., Кушнарьова Н. М., Ковальчук А. В., Гурша Н. М., Шупрович А. А. Клшчне фенотипування хворих на цукровий дiабет 2-го типу: конституцшш, антропометричш, метаболiчнi маркери рiзних фенотитв. Ukrainian Medical Journal, 3(2) (137) - V/VI 2020: 31-37. doi: 10.32471/umj.1680-3051.137.182448.
5. Прибила О. «Фармакокшетичш характеристики й морфометричш ефекти iнгiбiторiв натрiй-залежних котранспортерiв глюкози 2 у чоловiкiв i жшок, хворих на цукровий дабет 2-го типу (огляд л1тератури й власш результата)». Мiжнародний ендокринологiчний журнал - Miznarodnij endokrinologicnij zurnal, вип. 17, вип. 4, вересень 2021, с. 293-0, doi:10.22141/2224-0721.17.4.2021.237342.
6. 2019 update to: Management of hyperglycaemia in type 2 diabetes, 2018. A consensus report by the American Diabetes Association (ADA) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD) / J.B. Buse, D.J. Wexler, A Tsapas. [et al.] // Diabetologia. - 2020. - V. 63. - P. 221-228.
7. Chung S. Urate Transporters in the Kidney: What Clinicians Need to Know / S. Chung, G. H. Kim // Electrolyte Blood Press. - 2021. - V. 19, N 1. - P. 1-9.
8. Decision Algorithm for Prescribing SGLT2 Inhibitors and GLP-1 Receptor Agonists for Diabetic Kidney Disease / J. Li, O. Albajrami, M. Zhuo, E. Chelsea [et al.]. // CJASN. - 2020. - V. 15, N 10. - DOI: https://doi.org/10.2215/CJN.02690320.
9. Dehydration and insulinopenia are necessary and sufficient for euglycemic ketoacidosis in SGLT2 inhibitor-treated rats / R. J. Perry, A. Rabin-Court, J. D. Song [et al.] // Nat. Commun. - 2019. - V. 10: 548.
10. Effect of uric acid serum levels on carotid arterial stiffness and intima-media thickness: A high resolution Echo-Tracking Study / F. Antonini-Canterin, C. Pellegrinet, O. Vriz., B. Popescu // Monaldi Archives for Chest Disease. - 2019. - Vol. 89, N 3.
11. Euglycemic diabetic ketoacidosis: a potential complication of treatment with sodium-glucose cotransporter 2 inhibition / A. L. Peters, E. O. Buschur, J. B. Buse [et al.] // Diabetes Care. - 2015. - V. 38. - P. 1687-1693.
12. Goossens G. H. The Metabolic Phenotype in Obesity: Fat Mass, Body Fat Distribution, and Adipose Tissue Function // Obes Facts. 2017; 10 (3): 207-215.
13. Metabolic health and weight: Understanding metabolically unhealthy normal weight or metabolically healthy obese patients / H. Mathew, O. Farr, C. Mantzoros // Metabolism. - 2015. - Vol. 65, N 1. - P. 73-80.
14. Metabolically healthy obesity and cardiovascular events: A systematic review and meta-analysis / N. Eckel, K. Meidtner, T. Kalle-Uhlmann, N. Stefan, M. Schulze // Eur. J. Prev. Cardiol. - 2016. - V. 23, N 9. - P. 956-966.
15. Metabolically Healthy Obesity and Risk of Incident CKD / Y. Hashimoto, M. Tanaka, H. Okada [et al.] // CJASN. - 2015. - Vol. 10, N 4. - P. 578-583.
16. Molecular insights into the role of white adipose tissue in metabolically unhealthy normal weight and metabolically healthy obese individuals / F. Badoud, M. Perreault, M. Zulyniak, D. Mutch // FASEB J. -2015. - Vol. 29, N 3. - P. 748-758.
17. New obesity classification criteria as a tool for bariatric surgery indication / A. De Lorenzo, L. Soldati, F. Sarlo [et al.] // World J. Gastroenterol. - 2016. - Vol. 22, N 2. - P. 681-703.
18. On the origin of obesity: identifying the biological, environmental and cultural drivers of genetic risk among human populations / A. Qasim, M. Turcotte, R. J. deSouza [et al.] // Obesity Rev. - 2018. - V. 19, N 2. - P. 121-149.
19. Serum uric acid potentially links metabolic health to measures of fuel use in lean and obese individuals // C. Mele, M. Tagliaferri, G. Saraceno / Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. - 2018. - Vol. 28, N 10. - P. 1029-1035.
20. SGLT2 inhibition and renal urate excretion: role of luminal glucose, GLUT9, and URAT1 / A. Novikov, Y. Fu, W. Huang [et al.] // Am. J. Physiol. Renal Physiol. - 2019. - V. 316, N 1. - P. F173-F185.
21. SGLT2 inhibitors in patients with heart failure with reduced ejection fraction: a meta-analysis of the EMPEROR-Reduced and DAPA-HF trials / F. Zannad, J. P. Ferreira, S. J. Pocock [et al.] // The Lancet. -2020. - V. 396, N 10254. - P. 819-829.
22. Takiue Y, Hosoyamada M, Kimura M, Saito H. The Effect of Female Hormones Upon Urate Transport Systems in the Mouse Kidney. Nucleosides Nucleotides & Nucleic Acids. 2011; 30(2):113-9.
23. Vallon V. The mechanisms and therapeutic potential of SGLT-2 inhibitors in diabetes mellitus / V. Vallon // Annu. Rev. Med. - 2015. - V. 66. - P. 255-270.
24. Visceral adiposity index is strongly associated with hyperuricemia independently of metabolic health and obesity phenotypes / H. Dong, Y. Xu, X. Zhang, S. Tian // Sci. Rep. - 2017. - V. 7. - P. 8822.
25. Wildman R. P, Muntner P, Reynolds K. et al. The obese without cardiometabolic risk factor clustering and the normal weight with cardiometabolic risk factor clustering: prevalence and correlates of 2 phenotypes among the US population (NHANES 1999-2004) // Arch Intern Med., 2008; 168: 1617-1624.
26. Yacovino L. L. Endocrine and metabolic regulation of renal drug transporters / L. Yacovino, L. Aleksunes // J. Biochem. Mol. Toxicol. - 2012. - V. 26, N 10. - P. 407-421.
