CC BY
20
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
УДК 616.12-008.331 .-038:616-056.5/.52 Бек Н.С.
МЕТАБОЛ1ЧН1 ФАКТОРИ КАРД1ОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ У ХВОРИХ НА ППЕРТОН1ЧНУ ХВОРОБУ НА ФОН1 НАДМ1РНО1 МАСИ Т1ЛА ТА ОЖИР1ННЯ
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького
Мета досл{дження: вивчити ргвт б{омаркер{в, що характеризують л1тдний, пуриновий обмт, функЦю нирок, показники запалення, р{вт адипоцитоттв та антропометричн показники у пащент{в з гтертончною хворобою (ГХ), на фон надм{рног маси тша (НМТ) чи ожиртня (Ож) I ступеня; встановити взаемозв'язки м1ж ними. Амбулаторно обстежено 42 пацгенти, 23 жтки та 19 чоловт{в, середнш в1к 51,7±1,9 ротв, в яких верифтовано ГХ II стадИ. 1 група (15 пащен-т{в) - з НМТ, 2 група - (27 пац{ент{в) з Ож I ступеня. Вивчались показники л{тдного спектру, р{вш сечовог кислоти, креатинту, С-реактивного протегну (С-РП), ф{бриногену, глюкози, леп-тину, адипонектину та антропометричн показники та гх взаемозв язки. Виявлено, що пац{е-нти 2 групи {стотно в{др{зняються в{д пащент{в 1 групи вищими р{внями С-РП, триглщери-д{в, холестерину лтопротегд{в дуже низьког щшьност{ та сечовог кислоти. Показники л{тдного { пуринового обмту у пащент{в 2 групи мають бшьш численн кореляцИ з антропометричними показниками, нж пащенти 1 групи. У пащент{в 2 групи, на в{дмту в{д пащент{в 1 групи , р{вн1 лептину та адипонектину повязан з показниками л{тдного спектру та запалення.
Ключов1 слова: ппертожчна хвороба, ожир1ння, надвага, метабол1чж фактори, кардюваскулярний ризик.
Публ1кац1я е фрагментом планово!' науковоТ роботи кафедри внутр1шньоТ медицини №2 (№ держреестрацп 0112и000163, шифр 1Н.25.00.0001.12) та кандидатськоТ дисертацп Бек Н.С.
Ппертожчна хвороба (ГХ) з ожиршням (Ож), зокрема абдомшальним, е одним з найбтьш ча-стих та прогностично несприятливих поеднань. Артерiальна гiпертензiя (АГ) зус^чаеться у 5080% па^ешчв з Ож [1]. В УкраТн майже 29% на-селення мае надмiрну масу тта (НМТ) i 20% хворiе на Ож; чоловки бтьше схильн до НМТ, а жшки саме до Ож; двое з трьох па^енпв з НМТ чи Ож та ГХ старшi за 40 рош [2]. При дiагнос-тиц та лкуванш ГХ необхщно враховувати не ттьки рiвень артерiального тиску (АТ), а й наяв-нють супутых факторiв ризику [3], пщ впливом яких сумарне значення ризику може значно збн льшуватись. Надзвичайно важливим е вивчення впливiв нових, переважно метаболiчних та про-запальних, факторiв кардiоваскулярного ризику [4], зокрема, С-реактивного протеТну (С-РП), сечовоТ кислоти (СК), фiбриногену тощо. 1стотну роль у зв'язках Аг з метаболiчними факторами серцево-судинного ризику в^фграе Ож [5]. ГХ асоцiюеться з ознаками системного запалення, пщвищеними рiвнями С-РП, iнтерлейкiну-6 (1Л-6), фактору некрозу пухлин-а (ФНП-а), якi прямо i незалежно вiд iнших факторiв серцево-судинного ризику корелюють з систолiчним АТ (САТ), дiастолiчним АТ (ДАТ) [6]. Виявлено про-гностичну роль С-РП щодо розвитку ГХ в оаб старших 65 рош [7]. Докладно вивчаеться активнють гормонiв жировоТ тканини -адипоцитоюшв, таких як лептин (Л), адипонектин (Ад), зокрема, при АГ [8, 9, 10]. Виявлено зв'язок мiж пщвищеним рiвнем СК та розвитком серце-во-судинних хвороб, як у хворих на ГХ, так i в за-гальнiй популяцп; причому важливо, що ця асо-^а^я зберiгаеться i при нормальному рiвнi СК в кровi [11]. Пперлептинемп сприяе НМТ та Ож. Зниження рiвня Ад у хворих з АГ сполучаеться з пщвищенням рiвня маркерiв запалення [10]. Cпецифiчна гормональна активнють жировоТ тканини е, серед шших чинниш, одним з основ-
них патофiзiологiчних механiзмiв, що призводять до розвитку шфаркту мiокарда та його вщдале-них наслiдкiв у па^ен^в з абдомiнальним Ож, особливо на ™ цукрового дiабету (ЦД) 2 типу [12]. Багато факторiв високого кардюваскуляр-ного ризику можуть успiшно корегуватися чи усуватися, особливо на раншх етапах кардювас-кулярних порушень, що запоб^ае прогресуван-ню субктычних уражень органiв-мiшеней. Але взаемозв'язки мiж метаболiчними факторами кардiоваскулярного ризику у па^ен^в з ГХ та ожиршням вивчен недостатньо.
Мета дослвдження
Вивчити рiвнi параметрiв лiпiдного, пуринового обм^в, функцп нирок, показники запалення, рiвнi адипоцитокiнiв та антропометричт показники у па^ен^в з ГХ на фот НМТ чи Ож; встановити взаемозв'язки мiж ними.
Матерiал i методи
Амбулаторно обстежено 42 пащенти, 23 жшки (54,8%) та 19 чоловшв (45,2%), середнш вк 51,7±1,9 рош, в яких верифiковано ГХ II стадп. Пацiенти були подтеш на двi групи: 1 група (15 па^етчв) - з НМТ, шдекс маси тiла (1МТ) 2529,9 кг/м ; 2 група - (27 па^ен^в) з Ож I ступеня, 1МТ 30-34,9 кг/м2. 1 ступшь АГ виявлено у 15 па^етчв (36%), 2 - у 19 па^ен^в (45%), 3 - у 8 па^етчв (19%); низький кардюваскулярний ризик - у 3 па^ен^в (7%), помiрний - у 12 па^ен-^в (29%), високий - у 24 па^ен^в (57%), дуже високий - у 3 па^ен^в (7%). Групи не розрiзня-лись за вком (50,2±3,6 та 52,6±2,3 рокiв, р>0,05).
Проведено повне клiнiчне обстеження па^е-нтiв, включно з визначенням антропометричних показниш i розрахунком 1МТ, вимiрюванням офiсного АТ, розрахунком пульсового АТ (ПАТ). Стандартне лабораторне та шструментальне обстеження па^етчв проведено згiдно Наказу МОЗ УкраТни № 436. Рiвнi адипонектину та леп-
тину в сироватц кровi визначали ферментозв'я-заним iмуносорбентними аналiзом з викорис-танням наборiв 1ФА адипонектин (АсгрЗО) фiрми Orgenium (Фiнляндiя) та фiрми DRG (Ймеччина). Визначення рiвня загального холестерину (ЗХС), холестерину лтопроте'^в високо''' щшьносп (ХС-ЛПВЩ), триглiцеридiв (ТГ), глюкози, СК проводили колориметричними ензиматичними методами. Вмют холестерину лтопроте'^в ни-зько''' щiльностi (ХС-ЛПНЩ) розраховували за формулою W.T. Friedewand et а1., коефiцieнт атерогенностi (КА) - за формулою А.Н. ^мова. Рiвень фiбриногену визначали за Р.А. Рутберг, С-РП iмуноферментним тестом за допомогою
Антропометричн1 показ
реактиву "UBI MAGIWEL CRP Quantitative" (США). Опрацювання результатiв проводили , використовуючи пакет програм «Statistica for Windows 5.0» (Statsoft, USA). Показники порiвнювали за допомогою непараметричного критерш Манн-Вiтнi (рiвень iстотностi p<0,05) та подавали як медiану [нижнш - верхнiй квартилi], корелятивнi зв'язки - за критерieм т Кендалла.
Результати дослвдження та ix обговорення Групи ютотно розрiзнялись за масою тiла, обводом тали (ОТ) та обводом стегон (ОС), роз-мiри яких були бiльшими у 2 груш (табл. 1).
Таблиця 1.
i, pieeHb арmерiального тиску в групах обстежених na^eHmie
Показник, одиниця вш-.фювання 1 група 2 група р
Маса тiла, кг 87 [74,0 - 102,0] 98,0 [72,0 - 126,0 ] 0,003
Зрют, см 174,0 [158,0 -194,0] 174,0 [154,0 - 188,0] 0,98
ОТ, см 95,0 [85,0 - 106,0] 104,5 [90,0 - 122,0] 0,01
ОС, см 104,0 [92,0 - 112,0] 111,5 [96,0 - 130,0] 0,01
ОТ/ОС, ум. од 0,92 [0,82 - 0,98] 0,95 [0,83 - 1,01] 0,46
САТ, мм рт. ст. 150,0 [135,0 -210,0] 170,0 [145,0 - 225,0] 0,04
ДАТ, мм рт. ст. 100,0 [90,0 - 110,0] 100,0 [80,0 - 150,0 ] 0,95
ПАТ, мм рт. ст. 60,0 [35,0 - 130,0] 70,0 [50,0 - 120,0 ] 0,01
У жшок обох груп ОТ перевищував 80 см; у чоловшв обох груп ОТ перевищував 94 см. Вщ-ношення ОТ/ОС серед жшок та чоловтв обох груп ютотно не розрiзнялось. Групи ютотно роз-рiзнялись за рiвнем САТ та ПАТ, величина яких була бтьшою в 2 груш, при практично однако-вому рiвнi ДАТ. Враховуючи ютотно вищий рь вень ПАТ у па^ен^в 2 групи, можна припустити,
що Ож супроводжуеться збiльшенням артерiа-льноТ жорсткiстi судин, яка асоцшеться зi зрос-танням ПАТ [13].
Виявлено ютотно вищий рiвень С-РП у пацн ентiв з Ож (р=0,005), хоча за рiвнем фiбриногену рiзницi не було (табл. 2), що пщтверджуе акти-вацiю системного запалення у таких хворих та вищу чутливють С-РП.
Таблиця 2.
Меmaболiчнi маркери кард'юваскулярного ризику
Показник, одиниця вимiрювання 1 група 2 група р
С-РП, мг/л 1,1 [0,7 - 5,0] 3,2 [0,7 - 26,8] 0,005
Фiбриноген, г/л 2,0 [1,8 -3,0] 2,4 [1,6 - 3,8] 0,09
ТГ, ммоль/л 1,2 [0,7 - 2,0] 1,8 [0,7 - 5,6] 0,008
ЗХС, ммоль/л 5,6 [4,0 - 8,0] 5,7 [3,7 - 8,5] 0,87
ХС-ЛПВЩ, ммоль/л 1,6 [1,0 - 3,6] 1,4 [0,9 - 2,4] 0,10
ХС-ЛПНЩ, ммоль/л 3,4 [1,7 -5,6] 3,3 [0,9 - 5,9] 0,70
ХС-ЛПДНЩ, ммоль/л 0,6 [0,3 - 0,9] 0,8 [0,3 - 2,6 ] 0,01
КА, ум. од. 2,6 [1,1 - 3,6] 3,1 [1,0 - 6,0 ] 0,09
СК, мкмоль/л 222,0 [138,1 - 346,9] 336,3 [190,0 - 511,5] 0,01
Креатинш, мкмоль/л 84,3[64,1 - 123,8] 85,8 [71,4 - 126,1] 0,55
Глюкоза, ммоль/л 5,2 [3,2 - 10,3] 5,5 [4,0 - 13,9] 0,16
Лептин нг/мл 13,4 [4,8 - 89,7] 18,3 [5,1 - 49,4] 0,43
1стотно вищим був рiвень ТГ у па^ен^в 2 групи (р=0,008). Ттьки за умов Ож у 18,5% пацн ентiв виявлено гiпертриглiцеридемiю, яка вва-жаеться типовою ознакою метаболiчного синдрому [14]. За рiвнем ЗХС групи не розрiзнялись,
гiперхолестеринемiя спостерiгалась у 4 пацiентiв (26,7%) 1 групи та 9 па^ен^в (33,3%) па^ен^в 2 групи. Рiвнi ХС-ЛПВЩ та ХС-ЛПНЩ в обох групах були в межах норми, тодi як вмют ХС-ЛПДНЩ був iстотно вищим у 2 груш, де вш перевищував норму у 4 па^ен^в (14,8%). КА в
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
групах ютотно не розрiзнявся, але у 4 па^етчв (26,7%) 1 групи та у 7 па^ен^в (25,9%) 2 групи перевищував вкову норму. Рiвень СК був ютотно вищим в 2 груш (р<0,о05). За вмютом креати-ншу ютотно''' рiзницi мiж групами не було вияв-лено. При порiвняннi величин адипоцитокiнiв виявлено, що Тх рiвень в групах пацiентiв iстотно не розрiзнявся (р>0,05).
Кореляцiйнi взаемозв'язки мiж вивченими по-казниками в 1 та 2 групах були рiзними. В па^е-нтiв з ГХ та НМТ вк прямо ютотно корелював з САТ (т=0,5, р=0,009) та ПАТ (т =0,56, р=0,003). Рiвень креатинiну був прямо ютотно пов'язаний з масою тта (т=0,39, р=0,04), що може вказувати на ймовiрнiсть порушення функци нирок при збн льшеннi маси тта та шляхи запоб^ання цьому. Рiвень сечовоТ кислоти прямо iстотно корелювiв з розрахунковим вiдношенням ОТ/ОС (т=0,59, р=0,01), що вказуе на зв'язок гшеруркемп та аб-домiнального Ож. Мiж показниками лiпiдного спектру збер^ались iстотнi традицiйнi взаемозв'язки. Важливо, що зi збiльшенням рiвня ХС-ЛПНЩ асоцiювалось зростання САТ та ПАТ (т=0,56, р=0,003 та т=0,56, р=0,003вiдповiдно). В свою чергу, вмют ХС-ЛПВЩ обернено корелював з ОТ (т=-0,46, р=0,04).
Виявлено прямий iстотний кореляцiйний зв'язок мiж С-РП та рiвнем ДАТ (т=0,55, р=0,009). Адипоцитокiни також утворювали ряд ютотних зв'язкiв. Рiвень Л знаходився в оберне-ному зв 'язку (т=-0,46, р=0,02) з КА, що може шдтверджувати данi про дислiпiдемiю, асоцшо-вану з гiполептинемiею [15]. В па^ен^в з ГХ та НМТ виявлено, що рiвень Ад прямо ютотно (т=0,39, р=0,04) корелював з вком пацiентiв, обернено iстотно з ОС (т=-0,46, р=0,04). На можливють зростання рiвня Ад з вком ранiше було вказано [16, 17, 18]. Не виключено, що у старших оаб високий рiвень Ад пов'язаний зi збiльшенням його екстраадипоцитарного синтезу пщ впливом ряду факторiв. Вказуеться також на зниження рiвня тестостерону у чоловiкiв з вь ком, що пригнiчуе секрецш Ад [18]. Крiм того, за нашими даними рiвень Ад обернено ютотно корелював з глюкозою кровi (т=-0,39, р=0,04). Таким чином, у па^етчв з ГХ з НМТ збтьшення величин антропометричних показникiв, зокрема маси тiла, ОТ, коефiцiента ОТ/ОС асоцiювалось з порушенням функци нирок, дислiпiдемiею, гiперурiкемiею; адипоцитокши - з дислiпiдемiею та порушенням вуглеводного обмшу.
У пацiентiв з Гх та Ож маса тта була прямо пов'язана з шшими антропометричними показниками: ОТ (т=0,79, р=0,000004), ОС (т=0,54, р=0,03), вiдношенням ОТ/ОС (т=0,52, р=0,005), а також з рiвнями САТ (т=0,29, р=0,03), ДАт (т=0,41, р=0,002). 1МТ прямо ютотно корелював з Ос (т=0,39, р=0,04). Виявлено низку iстотних ко-реляцiйних взаемозв'язкiв мiж лiпiдами кров^ СК, С-РП та антропометричними показниками. Так, ТГ знаходилися в прямому зв'язку з ОТ, вщно-шенням ОТ/ОС (т=0,45, р=0,012, т=0,52, р=0,01
вiдповiдно). ХС-ЛПДНЩ асоцiювався з ОТ, вщ-ношенням ОТ/ОС (т=0,45, р=0,012, т=0,53, р=0,01 вiдповiдно). Bmîct ХС-ЛПВГ був обернено пропорцiйним вщношенню ОТ/ОС (т=- 0,50, р=0,017). Рiвень СК знаходився в прямому зв'язку з масою тта (т=0,40, р=0,006), ОТ (т=0,37, р=0,004), та вщношенням ОТ/ОС (т=0,50, р=0,01). Отже, бтьш численнi iстотнi взаемозв'язки мiж антропометричними показниками та метаболiчними чинниками кардiоваскулярного ризику спостерiгаються у па^етчв з Ож. В 2 гру-ni пацiентiв виявлено також обернет ютотш взаемозв'язки мiж ТГ та вiком (т =-0,35, р=0,01) та ХС-ЛПДНЩ i вком (т =-0,34, р=0,01). Також виявлено числены прямi iстотнi зв'язки рiвня ДАТ: з 1МТ (т=0,35, р=0,01), СК (т = 0,37, р=0,01) та СРП (т = 0,34, р=0,03). Рiвень СК прямо корелював також з вмютом креатиншу (т = 0,37, р=0,01). Виявлено прямий ютотний зв'язок мiж Л та С-РП (т=0,43, р=0,005), що пiдтверджуе участь Л в системному запаленн за умов Ож. Ктькють Ад обернено ютотно корелювала з рiвнем ТГ (т =-
0.4. р=0,007), з ХС-ЛПНЩ (т=- 0,4, р=0,007), що може вказувати на асо^ацш ппоадипонектине-Miï з проатерогенними змiнами в кровк
Висновки
1. Па^енти з ГХ та Ож ютотно в^зняються вiд пацiентiв з НМТ вищими рiвнями С-РП, три-глщерифв, ХС-ЛПДНЩ та сечово'|' кислоти.
2. Показники лтщного i пуринового обмшу у па^енпв з ГХ та Ож мають бiльш численнi коре-ляци з антропометричними показниками, жж за умов НМТ.
3. У пацiентiв з ГХ та Ож, на вщмшу вщ па^е-нтiв з ГХ та НМТ, рiвнi лептину та адипонектину пов'язаж з показниками лтщного спектру та за-палення.
Л^ература
1. Кондаков И.К. К проблеме патогенеза метаболического синдрома. Жировая ткань и маркеры острой фазы воспаления / И.К. Кондаков, С.Н. Коваль, И.А. Снегурская [и др.] // Артериальная гипертензия. - 2009. - №3 . - С. 39-43.
2. Регюнальш особливост рiвня здоров'я народу УкраТни (Аналн тично - статистичний поЫбник) / За ред. В.М. Коваленка, В.М. Корнацького. - К., 2011. - 165 с.
3. Williams B. Differential impact of blood pressure-lowering drugs on central aortic pressure and clinical outcomes: principal results og the Conduit Artery Function Evaluation (CAFE) study / B.Williams, P.S. Lacy, S.V. Thom [et al.] // Circulation. - 2006. -V. 113. - P. 1213-1225.
4. Свщенко 6.П. Значення нетрадицшних фактс^в серцево-судинного ризику для розвитку i прогресування ппертошчноТ хвороби / 6.П. Свщенко, Л.А. Мщенко // Укр. кардюл. журн. Мат. Х11 Нац. конгр. кардюл. УкраТни. - 2011, Дод. 1. - С. 1621.
5. Коваленко В.Н. Роль системных метаболических нарушений в патогенезе гипертонической болезни и ее исходов / В.Н. Коваленко, Т.В. Талаева, В.А. Шумаков [и др.]. // Укр. кардиол. журн. - 2011. - №2. - С. 15-31.
6. Li J.J. Inflamation in hypertension: primary evidence / J.J. Li // Chin. Med. J. - 2006. - V. 119. - P. 1215-1221.
7. Dauphine V. C-reactive protein implication in new onset hypertension in a healthy population initially aged 65 years: PROOF study / V. Dauphine, F. Roche, M.P. Kossovsky // J. Hypertens. - 2009. -V. 27. - P. 736-743.
8. Питецька Н.1. Тендеры особливост активност лептину у хво-рих на артерiальну ппертензто / Н.1. Питецька, О.М. Ковальо-ва // Клш. та експер. пат. - 2011. - Т. X, № 2, Ч. 2. - С. 82-85.
9. Серкова В.К. Лептин у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с сахарным диабетом / В.К. Серкова, Ю.Л. Ко-
10.
11.
12.
13.
бринчук, В.А. Романова // Укр. кардиол. журн. - 2011. - №3. -С. 19-23.
Korhonen P. Glucose homeostasis in hypertensive subjects / P. Korhonen, P. Aarnio, T. Saarestanta [et al.] // Hypertension. -2008. - V. 51. - P. 945 - 952.
Feig D.I. Uric acid and cardiovascular risk / D.I. Feig , D.H. Rang , R.J. Johnson // N. Engl. J. Med. - 2008. - V. 359. - P. 1811-1821. Никонорова Н.Г. Патогенетическая значимость субкпиничес-кого воспаления и дисфункции эндотелия при инфаркте миокарда с сахарным диабетом 2 типа и ожирением : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.03.03 «Патологическая физиология», 14.01.05 «Кардюло-пя» / Н.Г. Никонорова. - Кемерово, 2011. - 23 с. Фттюк А.Л. Прогностичне значення пульсового тиску у хво-рих на хрошчну 1ХС у поеднанш з артерiальною гiпертензieю / А.Л. Фттюк, О.Я. Томашевська, 6.1. Дзюь [та ш.] // Актуал. пит. мед. науки i практики. Збiрн. наук. праць. - Вип. 78, Т. 2. -2011. - С.141-146.
14.
15.
16.
17.
18.
Скибчик В.А. Bmíct лептину у KpoBi па^енпв з гострим шфарк-том мюкарда i цукровим дiабетом 2-го типу / В.А. Скибчик // Укр. мед. часопис. - 2009. - №1/11. - С. 72-76. Лутай М.1. Дислшщемп: дiагностика, профтактика та лкування / М.1. Лутай, О.1. Мп"ченко, В.В. Корпачов ; Серцево-судинш захворювання : Рекомендацп з дiагностики, профтактики та лiкування / За ред. В.М. Коваленка, М.1. Лутая. - К, 2011. - С. 50-67.
Arita Y. Paradoxical descrease of an adipose - specific protein, adiponectin, in obecity / Y. Arita, S. Kihara, N. Ouchi [et al.] // Bio-chem Biophys Res Commun. - 1999. - V. 257. - P. 79-83. Шевченко О.П. Адипонектин и показатели атеросклеротичес-кого ремоделирования сонных артерий / О.П. Шевченко, А.О. Шевченко, Е.В. Шин [и др.] // Российский кардиологический журнал. - 2011. - № 4. - С. 38-41.
Nishizawa H. Androgens decrease plasma adiponectin, an insulin - sensitizing adipocyte - derived protein / H. Nishizawa, I. Shi-momura, K. Kishid [et al.] // Diabetes. - 2002. - V. 51. - P. 27342741.
Реферат
МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНОГО РИСКА У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОМ БОЛЕЗНЬЮ НА ФОНЕ ИЗБЫТОЧНОЙ МАССЫ ТЕЛА И ОЖИРЕНИЯ Бек Н.С.
Ключевые слова: гипертоническая болезнь, ожирение, избыточная масса тела, метаболические факторы, кардиоваскулярный риск.
Цель исследования: изучить уровни биомаркеров, которые характеризуют липидный, пуриновый обмен, функцию почек, показатели воспаления, уровни адипоцитокинов и антропометрические показатели у пациентов с гипертонической болезнью (ГБ) на фоне избыточной массы тела (ИМТ) и ожирения (Ож) I степени; установить взаимосвязи между ними. Амбулаторно обследовано 42 пациента, 23 женщины и 19 мужчин, средний возраст 51,7±1,9 лет, у которых верифицировано ГБ II стадии. 1 группа (15 пациентов) - с иМт, 2 група - (27 пациентов) с Ож. Изучались показатели липидного спектра, уровни мочевой кислоты, креатинина, С-реактивного протеина (С-РП), фибриногена, глюкозы, лептина, адипонектина и антропометрические показатели и их взаимосвязи. Выявлено, что пациенты 2 групи достоверно отличаются от пациентов 1 групи более высокими уровнями С-РП, триглицери-дов, холестерина липопротеидов очень низкой плотности и мочевой кислоты. Показатели липидного и пуринового обмена у пациентов 2 группы имеют более многочисленные корреляции с антропометрическими показателями, чем пациенты 1 группы. У пациентов 2 группы, в отличие от пациентов 1 группы , уровни лептина и адипонектина связаны с показателями липидного спектра и воспаления.
Summary
METABOLIC CARDIOVASCULAR RISK FACTORS IN PATIENTS WITH HYPERTENSION ON THE BACKGROUND OF OVERWEIGHT AND OBESITY Bek N.S.
Key words: hypertension, obesity, overweight, metabolic factors, cardiovascular risk.
The aim of our investigation was to study the levels of biomarkers which characterize lipid and purine metabolism, renal function, inflammatory markers, adipocytokine levels and anthropometric parameters in overweight or obese patients with essential arterial hypertension (EAH). On outpatient settings, we examined 42 patients (23 women and 19 men) aged 51,7 ± 1,9 who had EAH of stage II. The patients were divided in two groups: the 1 group included overweight 5 persons and the 2 group included 27 persons with obesity of the 1st class. Blood lipids, uric acid, creatinine, C-reactive protein (C-RP), fibrinogen, glucose, leptin, adiponectin, anthropometric indices and correlations between them were studied. We revealed that the patients of the 2 group differed significantly from the patients of the 1 group by higher levels of C-RP, triglycerides, very low density lipoprotein cholesterol and uric acid. In the 2 group 2 patients were detected to have more numerous correlations between the parameters of lipid, purine metabolism and anthropometric indices than in the 1 group. Unlike the patients of the 1 group the patients of group 2 demonstrated correlation between the parameters of adipocytokines and leptins, and between blood lipids and inflammatory markers.
