CC BY
17
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6709
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:577.1:619:612.015.3:636.2.053
Метаболiчнi процеси в рубщ та продуктивний ефект у телят
за дп йонофору
O.G. Возна, О.1. Заяць, А.П. Винниченко seniv.olga.inbox@gmail.com, zaychyk1515@gmail.com
Львiвський нацюнальнийунгверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украгна
Функцгг циклу трикарбонових кислот i циклiчного процесу синтезу жирних кислот можливi тыьки за умов нормального обмту вуглeводiв. Тому важливо знати природу нормального стану мeтаболiзму у рубщ i причини його порушенъ, а також володти знаннями, щоб вчасно i вмто впливати екзогенними факторами. Серед остантх особливого значення набувае мeтаболiчна iнжeнeрiя, яка шляхом конструювання масштабiв i швидкостi каскаду основних реакцт перетворень вiдповi-дних поеднань субстратiв та тших eфeкторiв, дозволяе одержувати вiд тварин високий яюсний i продуктивний ефект.
У статтi наведено експериментальш дат щодо впливу антибютичног кормовог добавки монензину на мeтаболiчнi процеси в рубщ телят та гг продуктивний ефект. Отримаш результати до^джень мeтаболiзму вуглeводiв змiшаними популящями мiкроорганiзмiв рубця жуйних тварин за дгг добавки йонофору розширюють iснуючi вiдомостi про гг роль в засвоенн поживних речовин ращону, а також доповнюють дан про особливостi впливу на iнтeрмeдiарний обмт i продуктивний ефект екзогенних факторiв субстратно—ерготропного комплексу, що, в юнцевому тдсумку, дозволяе конструювати суттеве прискорення процеЫв анаболiзму i досягнення високих рiвнiв продуктивностi.
Проведеними до^дженнями встановлено, що у ростучих телят, особливо при пeрeходi на рослинну дiету, добавки йонофору iстотно впливають на рубцeво-iнтeрмeдiарний мeтаболiзм.
Згодовування тддо^дним телятам антибютичног кормовог добавки монензину в дозi 0,5 г/кг живог маси в день проявляе вiдчутну дiю на мeтаболiчнi процеси в рубщ, особливо тд час привчання тварин до рослинних кормiв та в подалъшi перюди гх згодовування. Ця дiя проявляеться, передовам, у змн молярного спiввiдношeння ЛЖК (тдвищення молярног частки протонату за рахунок зниження ацетату), а також у зростанн середньодобових приростiв на 10,4% (1037 проти 939 г).
K.mnoei слова: мeтаболiзм, антибютичн речовини, монензин, телята, рубець, прирости.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Функции цикла трикарбоновых кислот и циклического процесса синтеза жирных кислот возможны только в условиях нормального обмена углеводов. Поэтому важно знать природу нормального состояния метаболизма в рубце и причины его нарушений, а также обладать знаниями, чтобы вовремя и умело влиять экзогенными факторами. Среди последних особое значение приобретает метаболическая инженерия, которая путем конструирования масштабов и скорости каскада
Citation:
Vozna, O., Zayats, O., Vynnychenko, A. (2016). Metabolic processes in the rumen and productive effect in the case of ionophore influence. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 39-43.
Метаболические процессы в рубце и продуктивный эффект в телят
за действия йонофора
О.Е. Возна, О.И. Заяц, А.П. Выннычэнко seniv.olga.inbox@gmail.com, zaychyk1515@gmail.com
основных реакций преобразований соответствующих сочетаний субстратов и других эффекторов, позволяет получать от животных высокий качественный и производительный эффект.
В статье приведены экспериментальные данные о влиянии антибиотической кормовой добавки монензину на метаболические процессы в рубце телят и ее продуктивный эффект. Полученные результаты исследований метаболизма углеводов смешанными популяциями микроорганизмов рубца жвачных животных за действия добавки йонофора расширяют существующие сведения о ее роли в усвоении питательных веществ рациона, а также дополняют данные об особенностях влияния на интермедиарный обмен и продуктивный эффект экзогенных факторов субстратно—эрготропного комплекса, что, в конечном итоге, позволяет конструировать существенное ускорение анаболических процессов и достижения высо-кихуровней производительности.
Проведенными исследованиями установлено, что в растущих телят, особенно при переходе на растительную диету, добавки йонофора существенно влияют на рубцово—интермедиарный метаболизм.
Скармливания подопытным телятам антибиотической кормовой добавки монензина в дозе 0,5 г/кг живой массы в день проявляет ощутимое воздействие на метаболические процессы в рубце, особенно во время приучения животных к растительным кормам и в последующие периоды их скармливания. Это действие проявляется, прежде всего, в изменении молярного соотношения ЛЖК (повышение молярной доли пропионата за счет снижения ацетата), а также в росте среднесуточных приростов на 10,4% (1037 против 939 г).
Ключевые слова: метаболизм, антибиотические вещества, монензин, телята, рубец, приросты.
Metabolic processes in the rumen and productive effect in the case
of ionophore influence
O.Vozna, O. Zayats, A. Vynnychenko seniv.olga.inbox@gmail.com, zaychyk1515@gmail.com
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Cycle functions of tricarboxylic acids and cyclic process of the synthesis in fatty acids are possible under conditions of normal carbohydrate metabolism. That is why it is important to know the nature of normal condition of metabolism in the rumen and reasons of its disturbances and also be skillful enough to influence exogenous factors. Among the latter metabolic engineering is of special importance, which with the help of constructing the scales and speed of the cascade of main reactions in transformations of appropriate combinations of substrates and other effectors makes it possible to get the highest and productive effect.
The article presents experimental data concerning the influence of antibiotic feed additive of monensin on metabolic processes in the rumen of calves and its productive effect. Obtained results of metabolism investigations in carbohydrates by means of mixed populations in the rumen of ruminants under the influence of ionophore additive widen information as to its role in the digestion of nutrients of the ration and also add some information concerning the influence on intermediate exchange and productive effect of exogenous factors of substrate - ergotropic complex which allows to construct a significant acceleration of anabolic processes and achieve high production levels. Research showed that ionophore additives have a high influence on the rumen intermediate metabolism of the growing calves especially when fed plants.
Antibiotic feed additive monensin when given in the doze 0,5 gr/kg of living mass a day influences greatly the metabolic processes in the rumen, especially during the period of accustoming of animals to plant feeds and next periods. This influence is revealed first of all in the change of molar proportion of VFA ratio (increase of molar part of propionate because of acetate decrease), and also in average daily gains by 10,4% (compared with 1037 g and 939 g).
Key words: metabolism, antibiotic substances, monensin, calves, rumen, weight gains.
На сучасному еташ ведения тваринництва великий штерес викликае застосування антимжробних речовин (Glasby, 1979; Vojtjuk, 1995; Gonchar, 2001). Проаналiзувавши даш i3 300 дослщв i3 застосуванням 70 мг хлортетрациктну або окситетрациктну на тварину в день, вчений D. Tuschy (1978) зробив висновок, що щ добавки збшьшують прирости на 9% i знижують витрати корму на 8% (Hennig, 1986). У США 60% всього поголiв'я худоби, що ввдгодовуеться, одержуе тетрациклши. До цього слщ додати, що у худоби, ввдгодовувано! з мшмумом витрат грубих кормiв, часто виникають абсцеси печшки. Але при добавках тетрациклшв кшьшсть Гх знижуеться (Kurilov and Krotkova, 1971; Piatkowski, 1975). Виясняючи мехашзм дп антибютишв петцклну, еритромщину, хлорамфешколу i ш., було встановлено зниження NNH3 у рубцевш рвдиш на 35 - 50%. Тому на даний час позитивний ефект вщ добавок антибютишв у концентроваш корми при
вiдгодiвлi худоби не викликае cyMHiBiB.
Застосування таких антимжробних кормових добавок як йонофори, макролвди, кормовi антибютики тощо сприяе збшьшенню прирослв на 8 - 17% i знижуе витрати корму на 10 - 12%. Наприклад, у США, завдячуючи цим добавкам, протягом року можна було вившьнити близько 800 тис. га поавно! площi шд зерновi та сою. Iншi шдрахунки сввдчать, що у цш крш'ш економiчний ефект вщ застосування антибютичних речовин складае 2,1 млрд. доларiв в рж (Hennig, 1986; Kmet' et al., 1990; Marounek et al., 1991).
Ввдомо, що рубцева мжробна популящя здатна ш-тенсивно зброджувати вс рiзновиди вyглеводiв, як використовуються в живленш жуйно! тварини. Порь вняно з крохмалем, вона бшьше шж у 2 рази продукуе ЛЖК при ферментаци гемщелюлози. Вщносно бтше !х продукуе вона i при метаболiзацii пектину та целю-лози. Щкаво, що при ферментаци крохмалю най-менше продукуеться С2. Бшьше ацетату утворюеться
iз целюлози i найбшьше - ¡з пектину. Пропiонатy найбшьше продукуеться ¡з крохмалю. Подiбне (але на нижчому рiвнi) cпоcтерiгаетьcя i при аналiзi продукцй' С4. Певна субстратна залежшсть виявляеться i для С5. Так1 результати збiгаютьcя з даними лiтератyри (Davletova, 1974; Gulyj and Mel'nichuk, 1978; Kmet' et al., 1990; Leskovich, 1990; Kalachnjuk et al., 1991; Ljubec'ka, 2000). Вони важливi при визначент стратеги планування заходiв щодо шльшсно-яшсного жив-лення жуйно! тварини з метою одержання вiд не! максимально бажано! продукцй'. Суттеву роль тут можуть вiдiграти екзогеннi ерготропш фактори, до яких вщ-носять кишковi cтабiлiзатори та регулятори мжробно-го метаболiзмy у рyбцi (Hennig, 1986; Marounek, 1989; Marounek et al., 2001). Перед уйм, це стосуеться таких антимшробних кормових добавок як йонофори (Kmet' et al., 1990; Marounek et al., 1991).
З лггературних джерел вщомо, що деяк антибю-тичнi кормовi добавки - йонофори - шпбують розви-ток грампозитивних бактерiй у шлунково-кишковому трактi (Hennig, 1986). Серед них, у свгговш практицi ведення тваринницько! галyзi, найбiльш поширеною визнано монензин. I хоча у Великобританп та Шмеч-чинi вже понад 20 рошв з метою зниження проноав, витрат корму на одиницю приросту та пщвищення продуктивних якостей ростучих телят використову-ють так1 антибютичт кормовi добавки, як авопарцин, бацитрацин, флавомiцин, вiржiнiамiцин, нiтровин у склащ замiнникiв молока i концентратiв (Kmet' et al., 1990), проте питания згодовування йонофорного ан-тибiотика монензину на cьогоднiшнiй день залиша-еться ще вiдкритим.
Тому метою наших дослщжень було вивчити вплив добавки йонофору монензину на рубцевий метаболiзм i прирости живо! маси телят в процеа !х росту i формування якостей жуйно! тварини.
Матерiал i методи дослiдження
Доcлiджения проводились у ДП ДГ «Оброшине» Пустомипвського району Львiвcькоi облаcтi на двох групах клiнiчно здорових телят укрансько! чорно-рябо! породи. Годiвлю телят здшснювали згщно рекомендованих норм (ВАСХН1Л, 1985). Накладання фicтyл на рубець телят виконано у 20-денному вщг Для бiохiмiчних доcлiджень вмicт рубця брали через 2 години тсля ранково! годiвлi.
Вивчали вплив добавки йонофору монензину на рубцевий метаболiзм i прирости живо! маси телят в процес !х росту i формування якостей жуйно! тварини, тобто починаючи з початково! ваги 52,3 кг i до досягнення 225 кг.
Монензин згодовували разом з рщкими i твердими кормоcyмiшами в дозi 0,5 мг на 1 кг живо! маси тварини. Телята до 36-денного вшу мали молочну дiетy, а далi поступово !х привчали до по!дання концентратiв, сухого трав'яного борошна та кукурудзяного силосу. Контрольна група телят (18 бичшв) не одержувала антибютик, а доcлiднiй грyпi (18 бичшв) згодовували його у вищевказанш дозг
У вмicтимомy рубця визначали динамшу рiвия рН за допомогою платинових електродiв по Жакобу,
летких жирних кислот (ЛЖК) - паровою дистилящею в апаратi Маркгама з наступним титруванням; iндивiдyальних низькомолекулярних карбонових кислот (С2 - ацетату, С3 - протонату С4 - бутирату та ш.) - на газовому хроматографi Chrom-5 з колонкою 91,8, заповненою Inerton AW (10% Reopelex 400); NNH3 - неcлеризацiею з наступною cпектрофотометрiею за мiкрометодом Г. I. Калачнюка i ¡н. (Kalachnjuk, 1981); лактату - за методикою M. Hohorst.
Статистичну обробку отриманих резyльтатiв Здiйcнювали за допомогою програми Microcal Origin (Version: 5). Порiвняння двох мiнливих величин проводили на оcновi показника вiрогiдноcтi рiзницi «t» (критерiй Ст'юдента). Вщмшшсть м1ж величинами вважали статистично вiрогiдною, якщо ймовiрнicть рiзницi Р була меншою 0,05 (*), 0,01 (**) i 0,001 (***).
Результати та Тх обговорення
1з даних, одержаних у наших дослщженнях на ростучих телятах видно, що використання йонофорного антибютика монензину може мати важливе науково-практичне значення. Результати доcлiдження представлен у табл. 1 i 2.
З наведених даних видно, що згодовування монензину в дозi 0,5 мг на 1 кг живо! маси ростучим телятам знижуе в рyбцевiм вмicтi рН i вмicт ацетату та пщвищуе кiлькicть утвореного протонату (табл. 1). Однак, це ще не проявляе вщповщно! дп на рубцево-iнтермедiарний метаболiзм, щоб тдвищити прирости живо! маси. (табл. 2). Бшьш вщчутна дiя йонофору на рубцевий метаболiзм cпоcтерiгаетьcя у перюди привчання телят до рослинних кормiв та при повному переведеннi !х на рослинну дiетy.
Так, тд час привчання виявляеться ще й вiрогiдне збiльшення молярного вiдcоткy валерiатy при доcтовiрномy зниженнi метаболiчних iндекciв С2/С3 та NG/GR. Майже теж саме ( а також ще й зниження лактату) в рубщ вiдмiчаетьcя i впродовж всього перюду живлення на роcлиннiй дiетi. Щ чiткi та тривалi змiни у обмшних процесах супроводжуються пiдвищенням середньодобових прироспв живо! маси телят. Саме за цей перюд було одержано найвищi прирости тварин контрольно! групи (939 г), а ¡з згодовуванням монензину вони стають ще вищими (1037 г). М1жгрупова рiзниця - статистично вiрогiдна i складае 98 г, тобто - 10,4%.
Отже, з допомогою йонофорно! кормово! добавки - монензину можна суттево впливати на рубцевий метаболiзм i прирости живо! маси ростучих телят.
Висновки. Згодовування ростучим телятам монензину в дозi 0,5 мг/кг живо! маси в день проявляе ввдчутну дш на метаболiчнi процеси в рубщ, особливо пщ час привчання тварин до рослинних кормiв та в подалыш перiоди !х згодовування. Ця дiя проявляеться, передовciм, у змiнi молярного cпiввiдношення ЛЖК (п1двищення молярно! частки пропiонатy за рахунок зниження ацетату), а також у зростанш середньодобових прироспв на 10,4% (1037 проти 939 г).
Таблиця 1
Параметри рубцевого метаболiзму у ростучих телят за умов згодовування йонофору-монензину
Параметри Г Т Етапи дослщжень 2)
1 2 3 4 5
рн К 6,01 ± 0,24 6,21 ± 0,34 5,78 ± 0,31 6,14 ± 0,04 6,75 ±0,37
Д 5,92 ± 0,30 5,71 ± 0,20* 5,49 ± 0,26* 5,74 ± 0,12 6,29± 0,14
N-NH3, мг/л К 87 ± 33 341 ± 126 378 ± 39 236 ± 51 131 ± 54
Д 75 ± 48 325 ±122 379 ± 78 267 ± 44 136 ± 66
Лактат, мМ К 0,76 ± 0,34 3,82 ± 1,39 0,54 ± 0,5 3,17 ± 0,31 2,69 ± 0,70
Д 0,30 ± 0,13 3,29 ± 0,68 0 0,77 ± 0,42* 1,49 ± 0,51*
Сума ЛЖК, мМ К 88,7 ± 13,9 89,7 ± 21,7 132,4 ± 15 134,6 ± 2,0 113 ± 31
Д 89,2 ± 27,8 99,1 ± 24,0 147 ± 33 98 ± 12* 121 ± 28
С2, К 55,1 ± 2,1 55,3 ± 3,1 52,2 ± 1,0 49 ± 2,7 54,8 ± 3,9
моль% Д 55,8 ± 2,7 50,3 ± 2,7* 48,8 ± 2,8 47,1 ± 2,5 52,4 ± 3,2
Сз, К 24,9 ± 2,3 27,7 ± 1,1 31,2 ± 2,5 25,0 ± 2,4 27,3 ± 3,5
моль% Д 25,6 ± 2,8 31,8 ± 2,2* 34,3 ± 1,2* 29,0 ± 2,8 31,7 ± 3,5*
С4, К 10,4 ± 1,0 9,6 ± 1,0 9,8 ± 1,2 15,0 ± 1,6 13,7 ± 1,6
моль% Д 11,5 ± 1,3 10,4 ± 1,3 11,1 ± 1,6 12,1 ± 1,9* 12,7 ± 2,3
1С5, К 2,7 ± 1,1 2,3 ± 0,7 0 3,2 ± 2,1 0
моль% Д 2,7 ± 1,5 1,1 ± 0,1 0 4,6 ± 2,2 0
С5, К 6,9 ± 0,9 5,1 ± 1,2 6,8 ± 1,2 7,8 ± 2,0 4,2 ± 1,8
моль% Д 7,1 ± 1,1 7,7 ± 1,7* 5,8 ± 1,6 7,2 ± 1,6 3,2 ± 1,3
С2/С3 К 2,21 ± 0,27 1,99 ± 0,13 1,67 ± 0,15 1,96 ± 0,25 2,0 ± 0,43
Д 2,17 ± 0,29 1,58 ± 0,14* 1,40 ± 0,1 1,62 ± 0,25 1,65 ± 0,38
NG/GR3) К 2,60 ± 0,32 2,43 ± 0,15 2,07 ± 0,17 2,23 ± 0,42 2,01 ± 0,6
Д 2,54 ± 0,33 1,98 ± 0,18* 1,76 ± 0,11* 2,07 ± 0,25 1,81 ± 0,6
Примтка: ГТ - групи телят; 1)- К - контроль, Д - згодовування йонофору 0,5 мг/кг живоi маси; )-1- до^дження до початку експерименту, 2- до^дження на молочтй дieтi, 3- до^дження тд час привчання до рослинних mpMie, 4 i 5-до^дження на рослиннш дieтi; 3) - тдекс вiдношення неглюкогенних до глюкогенних кислот за формулою Jensen
NG/GR=(C2+2C4+C5)/(C3+C5); *Р<0,05
Продуктивний ефект вщ згодовування йонофору ростучим телятам (M ± m; n = 18)
Таблиця 2
Параметри Групи телят
К Д
Тривалють досл1ду (дшв) 181 181
Жива маса:
на початку досл1ду (кг) на кшець молочного перюду (кг) на кшець дослщу (кг) (%) 53,2 ± 11,2 76,8 ± 11,3 213,0 ± 12,0 100,0 52,3 ± 12,4 75,6 ± 10,7 225,9 ± 8,2 106,1
СДП до кшця молочного перюду (г) (%) 657 ± 24,2 100,0 647 ± 13,1 99,0
СДП вщ кшця молочного перюду (г) (%) 939 ± 16,1 100,1 1037 ± 10,6* 110,4
СДП за 181 день (г) 883 ± 15,2 959 ± 9,3
(%) 100,0 108,6
Примтка: К - контрольна; Д - dorniÖHa; СДП - cepeÖHboöoöoei прирости; *Р<0,05
Перспективи подальших дослщжень. Доцшьно продовжити дослвдження з вивчення метабол1чних процес1в у рубщ жуйних тварин за ди йонофорно! кормово! добавки монензину.
Бiблiографiчнi посилання
Vojtjuk, O.A. (1995). Peretvorennja formiatu i jogo vplyv na okremi metabolichni procesy u rubci : avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. biol. nauk : spec: 03.00.04 «Biohimija». L'viv (in Ukrainian). Gonchar, M.V. (2001). Shljahy energozabezpechennja i detoksykacii' u metylotrofnyh drizhdzhiv ta i'h skerovana modyfikacija z metoju stvorennja novyh fermentatyvnyh i biosensornyh analitychnyh system :
avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja doktora biol. nauk: spec: 03.00.04 «Biohimija». Kyi'v (in Ukrainian).
Glasby, J.S. (1979). Encyclopedia of antibiotics: 2nd Ed. Chichester. John Wiley and Sons.
Hennig, A. (1986). Jergotropiki: Reguljatory obmena veshhestv i ispol'zovanija kormov sel'skohozjajstven-nymi zhivotnimi. Moskva : Agropromizdat (in Russian).
Kurilov, N.V., Krotkova, A.P. (1971). Fiziologija i biohimija pishhevarenija zhvachnyh.. Moskva: Kolos (in Russian).
Piatkowski, B. (1975). Naturstoffverwertung beim Wiederkauer. Jena: Fischer Verlag.
Kmet', V., Baran, M., Kalachnyuk, G.I. (1990). Rumen ecosystem manipulation of calves and lambs by microbial preparations. Bratislava: Veda.
Marounek, M., Peter, O., Kalacniuk, G. (1991). Pouziti probiotik u hospodarskych zvirat. Nas chov. 7, 330332.
Gulyj, M.F., Mel'nichuk, D.A. (1978). Rol' uglekisloty v reguljacii obmena veshhestv u geterotrofnyh organiz-mov. Kiev: Naukova dumka (in Russian).
Davletova, L.V. (1974). Biologija razvitija organov pish-hevarenija zhvachnyh i vsejadnyh zhivotnyh. Moskva: Nauka (in Russian).
Kalachnjuk, G.I., Marounek, M., Savka, O.G., Shimunek, I. (1991). Metabolizm polisaharidov v rubcovoj srede pod dejstviem ionofornogo antibiotika monenzina. S.-h. biologija, 6, 89-96 (in Russian).
Leskovich, B.M. (1990). Osobennosti azotistogo i uglevodnogo obmena u teljat pri skarmlivanii roststimulirujushhih dobavok: avtoref. dis. na soiskan-ija nauch. stepeni kand. biol. nauk: spec: 03.00.13 «Fiziologija». L'vov (in Russian).
Ljubec'ka, T.V.(2000). Osoblyvosti metabolichnoi' adaptacii' teljat na rannih etapah postnatal'nogo rozvytku ta shljahy korekcii' vyjavlenyh porushen': avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja doktora vet. nauk: spec: 03.00.04 «Biohimija». Kyi'v. (in Ukrainian).
Marounek, M., Savka, О., Kalachnyuk, G. (2001). Effect of C8 and Ci0 fatty acids of growtn of rumen and intestinal bacteria. Sci. Mes. Lviv St. Acad. Vet. Med. After S.Z. Gzhytskyi, 3(3), 119-124.
Marounek, M. (1989). The effect of monensin on in vitro utilization of lactate in the rumen contents. Arch. Anim. Nutr. 6, 489-496.
Kalachnjuk, G.I. (1981). Mikrometod uskorennogo opredelenija koncentracii ammiaka v rubcovoj zhidkosti. Nauchn.- tehn Bjull. Ukr. nauchn.-issledov. in-t fiziol. i biohim. s.-h. zhivotnyh. 3(3), 24-25 (in Russian).
Стаття надшшла доредакцп 6.09.2016
