Научная статья на тему 'Механізми управління проблемними активами банків'

Механізми управління проблемними активами банків Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
639
274
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
проблемні активи / якість активів / негативно класифіковані кредити / проблемний банк / «госпітальний банк» / механізм / «брідж-банк» / компанія з управління активами (КУА).

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — О. І. Тищенко

Досліджено сучасний стан та основні механізми роботи банків з проблемними активами. Виявлено низку факторів, що здійснюють найбільший вплив на якість активів банків та збільшують частку негативно класифікованих активів. Визначено чотири альтернативні механізми позбавлення банків від поганих активів, серед який до найбільш прийнятного було віднесено організацію роботи КУА (компанії з управління активами). Встановлено доцільність створення в умовах фінансової кризи для управління проблемними активами банків недержавного «госпітального банку» з передаванням частини викупу проблемної заборгованості за рахунок бюджетних коштів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Механізми управління проблемними активами банків»

УДК 336.7

О.1. Тищенко

МЕХАН1ЗМИ УПРАВЛ1ННЯ ПРОБЛЕМНИМИ АКТИВАМИ БАНК1В

Дослiджено сучасний стан та основы мехаызми роботи банюв з проблемними активами. Виявлено низку фаю^в, що здiйснюють найб^ьший вплив на якiсть активiв бангав та збiльшують частку негативно класифкованих активiв. Визначено чотири альтернативнi механлзми позбавлення банкiв вiд поганих активiв, серед який до найбiльш прийнятного було вщнесено органiзацiю роботи КУА (компанп з управлiння активами). Встановлено доцiльнiсть створення в умовах фЫансовоТ кризи для управлiння проблемними активами бангав недержавного «госпггалыного банку» з передаванням частини викупу проблемноТ заборгованост за рахунок бюджетних коштiв. Рис. 4, табл. 1, дж. 9.

Ключовi слова: проблемы активи, ягасть активiв, негативно класифiкованi кредити, проблемний банк, «госпггальний банк», механiзм, «брщж-банк», компанiя з управлiння активами (КУА).

GEL G 21

Постановка проблеми. Фшансова криза, що охопила краТну негативно позначилася на результатах д1яльност1 бшьшосп банк1в. Вона стали певного роду тестом на стшкють баншських установ та своер1дним ф1льтром для очищення баншськоТ системи в1д неплатоспроможних та збиткових банк1в. Економ1чна нестабтьшсть призвела до зростання обсяг1в проблемноТ заборгованост банк1в, пог1ршення якост1 Тх актив1в. Це в1добразилося на р1вн1 дов1ри до банк1в з боку вкладнимв та акц1онер1в, зб1льшило ризик лквщносп, пог1ршило репутац1ю банк1в.

З огляду на це, питання вдосконалення управлшня проблемними активами баншськоТ системи залишаються актуальними, що зумовлюе потребу вивчення поточного стану проблемних актив1в та визначення д1евих механ1зм1в роботи з ними.

Аналiз ocTaHHix дослщжень i публiкацiй. Вивченню проблемних актив1в та пошуку метод1в управл1ння ними присвячеш прац1 В.1. М1щенко, А.1. Град1ль [1], В.Д. Базилевича, О. I. Барановського, Р. А. Герасименко, Л. O. Примостки, А. М. Мороза, I. Б. 1вас1ва, М. I. Савлука. Основна увага науковц1в зосереджена переважно на визначенш загальних питань управлшня проблемними активами банк1в для мш1м1заци витрат та забезпечення фшансовоТ стшкосп банку.

Видшення не виршених рaнiше частин загально! проблеми. Вт1м, негативн1 насл1дки ф1нансовоТ кризи вимагають пошуку д1евих механ1зм1в роботи з проблемними активами банк1в шляхом узагальнення в1тчизняного та закордонного досвщу у ц1й сфер1.

Мета стагл. Головною метою ц1еТ статт1 е пошук д1евих механ1зм1в роботи банк1в з проблемними активами банк1в для зниження Тхнього негативного впливу на фшансову ст1йк1сть та платоспроможн1сть банмв.

Методи та методики дослiдження. Теоретичною базою дослщжень е методи емп1ричного та теоретичного досл1дження. У робот1 використан1 методи пор1вняльного анал1зу (при дослщженш р1зних механ1зм1в роботи з проблемними активами, при визначенш особливостей створення та функцюнування «проблемного банку» та «бридж-банку»), систематизаци (при визначенш фактор1в впливу на якють актив1в банку), системного п1дходу.

52

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)

Виклад основного матерiалу дослiдження. В л^ературних джерелах по-рiзному визначають поняття «проблемы активи». Пiд ними часлше розумiють активи банку, з якими виникли проблеми пщ час Тхнього повернення у визначений термiн i реалiзацiя механiзмiв для Тхнього повернення завдае додаткових затрат для банку, тобто попршуе його фiнансовий результат [2]. До того ж деяк автори [3] використовують схожi поняття, таю як «токсичш» активи, «смгттевЬ активи», якi за суттю е синонiмiчними.

Для пошуку дiевих механiзмiв управлiння проблемними активами необхiдно оцшити сучасний стан банмвськоТ' системи УкраТни.

Протягом 2016 року продовжилося скорочення кшькосп функцiонуючих банкiвських установ на 17,95% i станом на 01.01.2017 року Тхня кiлькiсть складала 96 установ. Протягом року в структурi власност банмвськоТ' системи УкраТни вщбувались значнi змiни. Внаслiдок нацiоналiзацiТ ПАТ КБ «Приватбанк» частка державних банмв в структурi активiв банкiвськоТ системи УкраТни значно зросла i станом на початок 2017 року вщповщала 52%. При цьому на банки з приватним украТнським капiталом припадае близько 13%, а на банки шоземних баншських груп - 35% ваеТ банмвськоТ' системи [4].

В цтому за результатами 2016 року в^^чено незначне збiльшення чистих активiв банкiвськоТ системи УкраТни з 1,254 млрд. грн. до 1,256 млрд. грн. грн. Така динамка хоча i е позитивною, але в цтому обумовлена значними коливаннями курсу нацюнально'Т валюти на фон зменшення ктькосп банкiвських установ та скороченням кредитних портфелiв. Високий вплив коливання курсу нацюнальноТ валюти на обсяг активiв банмвськоТ' системи пояснюеться значною часткою активiв в iноземнiй валют в Тх загальнiй сумi (41,8% станом на початок 2017 року).

Проведена НБУ протягом 2016 року дiагностика якост активiв 40 баншських установ (вщ 21-го до 60-го за розмiром активiв), як i перших 20 банкiв у 2015 роц (банки «Хрещатик» та «Фщобанк» було оголошено неплатоспроможними), виявила основы проблеми бшьшосп украТнських банкiв - неадекватне вiдображення якостi активiв та значний рiвень прихованого кредитного ризику [5].

За офщшними даними НБУ, обсяги негативно класифкованих (поганих) кредитв складали 25,3% вiд загального портфеля украТнських банш, або 238,5 млрд. грн. В™, експертна оцiнка визначила частку проблемних активiв на рiвнi 55%, що становить майже 518,4 млрд.грн. З урахуванням кредитв банмв, що знаходяться пiд контролем Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, як де-факто дуже погано обслуговуються, рiвень проблемноТ заборгованостi досягае 1 трлн грн. [6]. Отже ситуа^я з якютю активiв банкiвськоТ системи е вкрай негативною.

Дiагностика проблемних кредитв (NPL) виявила певнi розбiжностi у вiдображеннi рiвня даноТ заборгованост за даними банкiв та результатами стрес-тестування, проведеного НБУ. Так частка негативно класифкованоТ заборгованост за 20 найбтьшими банками зросла з заявлених банками 27% до 53%. Тодi як у портфелi 40 останшх банкiв рiвень проблемноТ заборгованостi зрiв з 19% до 43% (рис. 1). Найбiльшi розбiжностi мiж заявленим рiвнем NPL та оцiнкою дiагностичного обстеження виявлено у портфелi кредитв суб'ектам господарювання у нацiональнiй валют - прирiст становить 31 вщсоткових пункту [5].

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 53

Рис. 1. Частка проблемно!' заборгованост за 20 найбтьшими та 40 наступними

банками УкраТни

Джерело: [5].

Структура проблемних активiв за рiзними банкам е неоднородною i в середньому мае такий вигляд (рис. 2): частка поганих корпоративних кредитв досягае 65%, за позиками фiзичних оаб — 31%, рiвень проблемноТ заборгованост за кредитами малому i середньому бiзнесу — лише 4%. До того ж в структурi проблемних кредитв фiзичних осiб частка тотечних кредитiв складае 40%, споживчих - 35%, та кредити на придбання автомобтя - 25% [6].

Рис. 2. Структура проблемних кредитв за баншською системою УкраТни Джерело: складено автором на основi [6].

Отже в цтому за результатами оцшки стану баншськоТ' системи УкраТни було виявлено негативну тенденцш щодо зростання частки проблемноТ заборгованост за активами та наявност значноТ частки негативно класифкованих кредитiв в портфелi банш, що пояснюеться впливом низки факторiв.

1) Невiдповiднiсть суми непогашеного залишку боргу реальному стану речей, змшеного внаслiдок кризових обставин. Це стосуеться як ринковоТ вартостi застави, так i суми, яку здатен сплачувати позичальник. За оцшкою НБУ, недостатнш рiвень якостi застави, яку окремi банки враховували пiд час оцшки кредитних ризиш став ключовим фактором низькоТ' якостi банкiвських активiв. Банки протягом останшх трьох рокiв здебтьшого (27%-33% загального обсягу

54

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)

застави) викоpистовyвали забезпечення y виглядi майновиx пpав на iнше майно, яке e найменш якiсним, що не дозволяло повютю покpити збитки y pазi банкpyтства позичальника. Банки та позичальники часто зловживали таким видом забезпечення з метою штучного заниження федитного pизикy y власнiй звпносп [5].

Пpи цьому спpоби omprn - банкiв та позичальникiв - с^егувати за спiльною домовленiстю суму боpгy до pеальноï для повеpнення шляxом pестpyктypизацiï не завжди мали позитивы наслщки, що пpиводило лише до зpостання суми пpостpоченоï забоpгованiсть за кpедитами.

2) Наявнiсть в поpтфелi активiв неякiсниx цiнниx папеpiв, що xаpактеpизyвались значним piвнем pизикy. Ознаками неякiсностi цiнниx папеpiв було визнано таю: пов'язанють емiтентiв з акцiонеpами банкiв; непpозоpа дiяльнiсть та стpyктypа власностi емiтентiв; незадовiльнi фiнансовi pезyльтати pоботи емiтентiв; ознаки мантуляци з котиpyваннями цiнниx папеpiв на фондовиx бipжаx. Наявнiсть такиx цiнниx папеpiв в цiломy знижувало якють загального поpтфеля активiв банкiв.

3) Бщсутнють можливостей погашення забоpгованостi чеpез зниження або вiдсyтнiсть доxодiв позичальнимв. Економiчна та полiтична нестабiльнiсть негативно позначилися на piвнi доxiдностi суб^к^в господаpювання, тим самим знизивши вipогiднiсть своeчасного погашення пpийнятиx на себе зобов'язань.

Афеговаш фiнансовi показники пiдпpиeмств свiдчать пpо неспpоможнiсть бiльшостi не фiнансовиx коpпоpацiй повною мipою обслуговувати боpги. Для багатьоx галузей (за винятком добувно!', xаpчовоï пpомисловостi i стьського господаpства) вiдношення боpгy до опеpацiйного пpибyткy за 12 мюя^в було негативним, що свiдчить пpо вiд'eмний опеpацiйний пpибyток галyзi в цтому.

Сеpеднe покpиття вiдсотковиx витpат пiдпpиeмств ïxнiм опеpацiйним пpибyтком e досить низьким, що говоpить пpо недостатнiсть агpегованиx гpошовиx потокiв пiдпpиeмств pеального сектоpy для обслуговування сyкyпниx вiдсотковиx платежiв.

Боpгове навантаження в pозpiзi сектоpiв для всix галузей економки (спiввiдношення боpгy до опеpацiйного пpибyткy залишаeться надто високим.

Найпом^шше зpостання частки пpоблемниx боpгiв сталося в машинобудуванш (57%), металypгiï (62%), бyдiвництвi та неpyxомостi (52%) та xаpчовiй пpомисловостi (52%) - галyзяx, якi збеpiгають високе боpгове навантаження фис.3). Бисока частка пpоблемноï забоpгованостi в машинобyдyваннi та металypгiï викликана насампеpед концентpацieю пiдпpиeмств циx галузей в зон ATO, а також пофшенням фiнансового стану чеpез пpоблеми з доступом до pосiйського pинкy.

З огляду на платоспpоможнiсть галузей та окpемиx компанiй, ваpто очкувати зpостання пpоблемноï забоpгованостi у майбутньому, насампеpед в енеpгетичнiй, тpанспоpтнiй та тоpговельнiй галyзяx, а також у машинобудуванш.

4) Ще однieю негативною ознакою зpостання пpоблемноï забоpгованостi пiдпpиeмств e значна частка залyчениx в дофизований пеpiод коштiв вiд банш в iноземнiй валютi. Чеpез значну девальвацш гpивнi в пеpiод 2014-2016 pокiв гpивневий еквiвалент забоpгованостi пiдпpиeмств piзко зpiс (з початку 2014 pокy до кiнця III кв. 2015 pокy на 61%). Хоч пpотягом 2016 pокy i вщзначилися позитивнi змiни в стpyктypi забоpгованостi (частка валютноТ складовоТ у запозиченняx пiдпpиeмств знизилася з 80% до 76%) чеpез часткову pестpyктypизацiя внyтpiшнix боpгiв, вона залишаeться вкpай високою. За показником вщношення боpгiв pеального сектоpy до ББП, який у пеpшомy пiвpiччя 2016 pокy складав 100,3%, Уфаша значно пеpевищye аналопчш показники кpаïн Центpальноï та Сxiдноï eвpопи [5].

"Упpавлiння пpоектами та pозвиток виpобництва", 2017, №1(61) 55

Рис. 3. Частка негативного класифкованих кредитв в розрiзi галузей економiки у

вересн 2016 року

Джерело: [5].

5) Значне зростання частки державних банш, що веде до посилення системного ризику ваеТ' баншськоТ системи Украши. Наприкiнцi 2016 року вщбулася процедура передачi ПАТ КБ «Приватбанку» у державну власнiсть. В результат чого частка держави на банмвському ринку становить 52% активiв, 60% депозитв фiзичних i 49% — юридичних осiб. Частка обслуговування держбанками активних платжних карток становить 74%. Останшм часом дiяльнiсть держбанкiв все часпше асоцiюeться з категорieю «системний ризик», пiд яким слiд розум^и надмiрну залежнiсть функцiонування баншськоТ системи вщ окремих установ або сегменлв дiяльностi, виникнення проблем у яких призводить до миттевого поширення кризових явищ. Осктьки всi три державы банки («Ощадбанк», «Укрэксимбанк», «Приватбанк») належать до категори системних, результати ТхньоТ дiяльностi позначаються на станi уаеТ баншськоТ системи УкраТни. Величина збитку держбанш банкiв в 2014-2015 рр. становила близько 40% вщ загального збитку баншсько'Т системи. Хоча за результатами 2016 року вщбулося скорочення величину збитку на 21,4 млрд. грн. (на 82% вщ розмiру збитмв 2015 р.), проте нацiоналiзацiя «Приватбанку» стала причиною рекордноТ збитковост банкiвськоТ системи УкраТни у 2016 р., згенерувавши 80% цих збитш на суму 135,3 млрд. грн. [7]. За оцшкою експертiв, фундаментальною проблемою i джерелом збиткiв держбанкiв е колосальний розмiр Тх проблемних активiв (частка складае 45,4% вщ Тх кредитного портфеля, не враховуючи «Приватбанк»). Отже погiршення якостi активiв державних банкiв негативно позначаеться на якост активiв всiеТ банкiвськоТ системи i приводить до необхiдностi ТхньоТ значноТ докапiталiзацiТ. Лише в лютому i березнi 2017 року докапiталiзацiя «Ощадбанку» i «Укрексiмбанку» в цтому склала 16,6 млрд. грн., не враховуючи прийняте державою зобов'язання на докапiталiзацiю «Приватбанку» на суму майже 150 млрд. грн.

6) Пщвищена частка кредитв, наданих iнсайдерам банш та кредитування банками державного сектору економки. Перехщ у державну власнють «Приватбанку» значно пiдвищив ризики неповернення кредитв, наданих iнсайдерським корпоративним Рентам, рiвень яких було оцiнено в 160 млрд. грн. За оцшкою голови НБУ частка кредитв, наданих пов'язаним особам в «Приватбанку» знаходиться на рiвнi 97%, що е небезпечним не лише на банку,

56

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)

але й для yciei баншськоТ' системи, осктьки вiрогiднiсть Тх повернення нав^ь за допомогою судових iнстанцiй е незначною [7].

Державнi органи та пщприемства займають високу частку в активах державних банш. Надмiрне кредитування пщприемств державного сектору, яке держбанки практикували протягом багатьох рош, робить фiнансовi установи заручниками цього процесу: замють пошуку нових, привабливих приватних позичальниш, вони продовжують кредитувати держат корпораци. Це створюе ризики як для банш через високу концентрацш кредилв, так i для банмвськоТ системи в цiлому. Адже позичен кошти не тiльки неефективно працюють, не потрапляючи до рук найбтьш успiшниx позичальникiв, а й не завжди вчасно поверталися через регулярне виникнення в державних компашях труднощiв з обслуговуванням i погашенням боргу. Маючи змогу отримувати вiд держбанш «кредити на вимогу», керiвництво держпщприемств утрачае мотивацiю нарощувати ефективнiсть Тх роботи для максимiзацiТ прибутку [5].

Наявнють у портфелi банкiв значноТ частки проблемноТ заборгованостi, що склалася пщ впливом зазначених вище факторiв, погiршуеться якiсть його активiв та негативно впливае на дiяльнiсть банш, а саме:

• Веде до зростання витрат на обслуговування проблемноТ заборгованост в банку. Не можливють стандартизаци та синхрошзаци процедури стягнення борпв за проблемними кредитами з шшими теxнологiчними ланцюжками в банку змушуе виносити Тх в окремi пiдроздiли. Це вимагае чималого фшансування i вiдволiкання потужностей банку з шших напрямкiв. До того ж банки нав^ь пiсля списання безнадшноТ' заборгованостi за рахунок сформованого резерву надалi ураховують цi активи позабалансових рахунках, отже продовжують нести витрати на мошторинг подальшоТ долi цих активiв.

• Збiльшуе втрати активiв шляхом Тх повернення через суд. Через значш судовi витрати та бюрократичну тяганину бiльша частка грошових коштiв не повертаеться банку.

• Ускладнюе процедури повернення проблемних кредилв державних банкiв. Врегулювання проблемних кредилв шляхом реструктуризации як правило, передбачае продовження термшу або вiдстрочку виплати, замшу валюти зобов'язання, часткове прощення боргу i зменшення вiдсоткiв. На це банки повинш отримати певн повноваження вiд власникiв. У випадку, коли власником банку виступае держава, отримання таки повноважень стае майже неможливим [6].

Отже звтьнення банмв вщ проблемних кредилв е основним завданням менеджменту та необхщною умовою оздоровлення фiнансово-кредитноТ системи держави, без чого неможливий його економiчний розвиток.

Поряд зi стандартними процедурами банш в робол з проблемними активами, до яких вщносять списання активiв за рахунок власних резервiв та продаж активiв колекторським агентствам, видтяють альтернативнi меxанiзми позбавлення банкiв вщ поганих активiв, а саме:

1. Передача проблемних активiв (NPL) у фшансово стабiльнi банки з метою оздоровлення шших.

2. Передача NPL з баланав банш на баланс «поганого» банку — Bad Bank.

3. Продаж NPL компани з управлшня проблемними активами, що мае спе^альы права i повноваження щодо врегулювання борпв.

4. Сек'юритиза^я - замщення NPL сек'юритизацшними цiнними паперами з Тх переведенням на баланс спецiалiзованоТ компани-ем^ента SPV (special-proposal-vehicle).

Кожен з перелiчениx меxанiзмiв мае своТ переваги та перешкоди щодо впровадження. Влм, меxанiзм створення так званого «проблемного» банку

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 57

визначаеться багатьма науковцями як найоптимальшший в умовах кризи. До того ж цей мехашзм довiв свою дiевiсть на практицi за кордоном.

Пропонований мехашзм було вттено в життя урядом ШвецГТ пiд час кризи 1991-1992 ромв. Вiн передбачав списання безнадшних кредитiв та продаж банками проблемних креди^в спецiально створеним державним шститу^ям («Securum» i «Retriva»). Даному процесу активно сприяло створення Агентства з пщтримки банш, що здшснювало класифкацш активiв та опрацьовувало пщходи до Тх оцiнки.

Актуальним прикладом може слугувати створення у 1999 роц урядом Япони' банку DICJ у посткризовий перюд iпотечного ринку початку 1990-х рр., який викуповував у банш «погаш» активи. Саме ефективна дiяльнiсть DICJ дозволила повернути 98% урядових коштiв та сприяла виходу Япони iз семирiчноï кризи баншськоТ' системи [8].

Наступний приклад стосуеться США, коли наприкшц 2008 року пюля загострення кредитноТ кризи головною фшансовою програмою оздоровлення баншського сектору було запропоновано TARP (Troubled Assets Relief Program), тобто програму викупу «поганих» активiв банкiв. Урядом запропоновано створення «госштального банку» на фундамент Citibank, що е одним iз найбiльших реципiентiв програми TARP.

Проблеми створення спецiалiзованого державного банку управлшня проблемними активами активно впроваджувалися урядами Ымеччини, 1талп, lрландiï та 1сланди [8].

З урахуванням в^чизняних реалiй баншськоТ' системи заслуговуе на увагу досвщ функцiонування спецiалiзованих фондiв (компанiй) управлiння активiв (КУА).

КУА - це окрема оргашза^я, яку ще називають «компанiею спецiального призначення» (special purpose vehicle - SPV). Вона придбавае й розпоряджаеться активами проблемних банш. Основна мета дiяльностi КУА полягае у викуп в неплатоспроможних банш проблемних кредилв, активiв, заставного забезпечення та поновленнi платоспроможност цих банкiв пiсля реалiзацiï зазначених активiв за максимально можливою цшою [9].

Ключовим фактором для усшшного запуску та дiяльностi такоТ' КУА е надання Тй додаткових повноважень у вщносинах з позичальниками i незалежнють вiд полiтичного впливу та вщ банкiв-оригiнаторiв (що поступилися поганими кредитами), i нав^ь вiд центрального банку. Показовим прикладом е дiяльнiсть малайзшськоТ' компани' «Данахарта» (Danaharta), що мала винятковi повноваженнями вiдповiдно до спе^ального закону (The Danaharta Act) та отримала права купiвлi проблемних активiв та можливiсть Тхнього управлшня. Подiбнi фонди започатковувалися також у Мексиц^ Аргентинi, США, Швейцари' та шших краТнах. Серед краïн-колишнiх члешв СРСР, корисним може бути досвщ Казахстану, де наприкшц 2008 було створено спецiалiзований фонд - Фонд стресових активiв (ФСА), що розпочав акумулювати проблемнi активи, переважно тотечш цiннi папери, та сприяти створенню ринку проблемних кредитiв в цш краТш.

Таким чином можна зробити висновок, що фiнансовi регулятори та банки багатьох краТн свiту активно працюють в сегментi банкiвських баланав щодо проблемних активiв за допомогою створення спецiалiзованих iнституцiй, отже цей досвщ може бути корисним i для УкраТни.

УкраТна вже робила спроби створити санацшний банк на зразок КУА. Пюля капiталiзацiï одного з проблемних банш «Родовщ банк» на суму 12,3 млрд. грн., Уряд у 2011 р. затвердив Положення про санацшний банк, а в 2012 роц НБУ надав йому вщповщну лщензш. Але цей банк так фактично i не запрацював,

58

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)

осктьки спе^альний законопроект «Про санацiйний банк» не був прийнятий Верховною Радою, а установу через чотири роки бездiяльностi було вщправлено НБУ на лквщацш у ФГВФО [6]. Отже, слщ продовжити дм в обраному напряму.

Процедуру викупу проблемних банмвських активiв можна здiйснювати або через мехашзм «брiдж-банку» (американська модель), або «госштального банку» (нiмецька модель) (рис. 4).

Рис. 4. Мехашзми продажу проблемних a^rnBÍB 6aHKÍB

Джерело:створено автором на ochobí [9].

Брiдж-банк - це тимчасова фшансова установа створена з метою утримання працюючих (непроблемних, нетоксичних) активiв та зобов'язань проблемного банку. Його основне призначення полягае в забезпеченн безперервностi здiйснення баншських операцiй шляхом передачi йому активiв та зобов'язань нежиттездатного банку на перюд до прийняття остаточного ршення з урегулювання не платоспроможностi останнього.

Створення «брщж-банку» окрiм позитивних моментв мае певнi недолiки: потенцiйно велик витрати системи депозитного страхування, можливють зловживання при виборi форми i цши продажу активiв, великi термши повернення незастрахованих зобов'язань. Слiд зазначити, що доцтьнють створення таких банкв може бути лише за умови не перевищення витрат, пов'язаних з Тх органiзацiею i функцiонуванням над витратами щодо лквщацп банкiв-банкрутiв [9].

Термш «госпiтальнiй банк» застосовуеться для позначення фшансового iнституту, створеного з метою переведення до нього проблемних активiв.

Термш «госпггальний банк» з'явився в 1988 рощ коли американський «Mellon Bank» передав проблемы кредити на нерухомють до «Grant Street National Bank». Однак вщомшим цей термш став у 1992-му шсля заснування такого банку у Швеци, де його роль виконували двi спецiалiзованi структури -"Securum" i "Retriva", створенi на основi на той час уже нацiоналiзованих банкв "Nordbanken" i "Gota" (нацiоналiзацiя мала тимчасовий характер, зробивши у такий споаб збитки нульовими).

Основна мета функцюнування «госпiтальних» банкiв полягае в тому, щоб реструктуризувати проблемы активи та шсля стаб^заци економiчноТ обстановки та вщновлення платоспроможностi боржникiв повернути такi активи на ринок за прийнятною ринковою цiною [9].

Досить часто поняття «госштальний банк» ототожнюеться з поняттям «брiдж-банк». Проте на вщмшу вiд «госпiтального», основна мета створення «брщж-банку» полягае в реалiзацiТ заходiв щодо реоргашзаци або лквщаци банку-банкрута [1]. Основною функцiею «госштального (проблемного)» банку е виршення питання щодо зменшення величини негативно класифкованих активiв

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 59

у кредитному портфелi банш. Вiдмiнностi у функцюнуванш «тимчасового» та «проблемного» банш наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Порiвняльна характеристика «тимчасового» та «проблемного» банмв [1]

Ознака «Тимчасовий» банк «Бридж-банк» «Проблемний» банк «Госштальний» банк

Визначення поняття Перехщна установа, що здшснюе реоргашзацш або лiквiдацiю банш шляхом пошуку покупцiв або реалiзацiТ його активiв Фшансова установа, створена виключно для придбання й управлшня проблемними активами

Призначення Управлiння банками з метою збереження Тх вартостi в разi банкрутства Очищення баланав банмв вiд проблемних активiв

Термш функцюнування Короткостроковий (три роки з можливою пролонгацiею на 0к) Середньо- або довгостроковий (за потребою)

Форма власност Державна Державна, приватна або змшана

Державна Державна Державна

Отже в УкраМ е доцiльним використання зарубiжного досвiду стабiлiзацiï банкiвськоï системи в умовах фiнансово-економiчноï кризи шляхом створення саме «проблемного» банку. Його функцюнування можливе на основi таких альтернатив:

- створення державного «проблемного» банку шляхом викупу проблемних активiв за рахунок коштв державного бюджету i3 вщшкодуванням банками витрат у довгостроковш перспективi;

- створення недержавного «проблемного» банку приватною компашею чи групою банкiв i3 викупом проблемних активiв за рахунок коштiв засновникiв;

- здшснення викупу за рахунок коштв державного бюджету не всiх проблемних активiв, а лише окремих Тх видiв (наприклад, iпотечних);

- поеднання другого i третього варiантiв - держава здшснюе викуп лише тотечних кредитiв iз створенням агентства реструктуризаци iпотечних кредитiв при Державнiй тотечнш установi [1].

На думку експертв (вчених) [1], з якою слщ погодитися, найдоцтьшшим для Украши е поеднання зусиль держави й банш для створення «проблемного» банку. До того ж, з огляду на обмеженють коштв державного бюджету, прийнятним варiантом було би створення недержавного «проблемного» банку та здшснення викупу за рахунок держави окремих видiв проблемних активiв комерцшних банш.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Такий мехашзм управлшня проблемними активами мае низку переваг. Вш дозволяе знизити навантаження на державний бюджет та ризик недостатност ресурав для викупу вах проблемних активiв. При цьому дае можливють державi здiйснити реструктуризацш iпотечних кредитiв, а при наявност якiсноï застави забезпечить можливiсть отримання певного прибутку в майбутньому.

Отже, використання запропонованого мехашзму фiнансовоï стаб^заци банкiвськоï системи в умовах обмежених державних ресурав е економiчно доцтьним.

Держава у 2017 року зробила певш кроки щодо реалiзацiï даного мехашзму. Так у березш 2017 року вщбулося засiдання комiтету з питань фшансовоТ

60

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)

пол^ики та банмвськоТ' дiяльностi, на якому було заявлено про необхщнють створення Агентства проблемних aK^BiB. Створена робоча група, в яку входять Bei державы банки, МУстерство фiнaнсiв, представники НБУ та профтьного комiтету парламенту, працюють над його створенням з ачня 2017 року, адже створення Агентства проблемних aктивiв е актуальним не ттьки для фшансовоТ системи, але i для всiеТ економки.

Висновки та перспективи подальших дослщжень у даному напрямку. Якють aктивiв та кредитного портфеля вiтчизняних банш залишаеться вкрай низькою та неоднородною. За результатами aнaлiзу було визначено низку фaкторiв, що впливають на збтьшення рiвня проблемно! зaборговaностi банш. Значна питома вага негативно класифкованих aктивiв в портфелi бaнкiв мае вщ'емж нaслiдки, що позначаеться на Т'хнш плaтоспроможностi та фiнaнсовiй стшкостк

В результaтi дослiдження було визначено чотири альтернативы мехашзми позбавлення банш вщ поганих aктивiв, серед яких найбтьш прийнятним е оргaнiзaцiя роботи КУА (компани з упрaвлiння активами).

Серед основних процедур викупу проблемних банмвських aктивiв, до яких вщносять створення «брщж-банку» та «госштального банку», з урахуванням зaрубiжного досвiду та за умов фiнaнсово-економiчноТ' кризи, доцтьним було визнано створення саме «госттального» банку.

За обмеженостi державних ресурав нaйбiльш прийнятним вaрiaнтом слiд вважати функцюнування недержавного «госпiтaльного (проблемного)» банку та здшснення викупу лише окремих видiв проблемних aктивiв бaнкiв за рахунок держави. В цьому напряму в УкраТ'ш ведеться активна робота з березня 2017 року, результатом якоТ мае стати створення Агентства проблемних aктивiв.

Отже подaльшi дослщження слiд спрямувати на визначення нaпрямiв роботи та особливостей функцiонувaння в УкраТ'ш даного Агентства.

Л1ТЕРАТУРА

1. Мщенко, В. Удосконалення управл1ння проблемними активами банюв / В. Мщенко, А. Град1ль // Ф1нанси УкраТни. - 2009. - № 10. - С. 43-54.

2. Тушницький, А.Р. Вплив проблемних актив1в на стабтьнють функц1онування бангавськоТ системи УкраТни / Р.А. Тушницький // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. - 2010. -Вип. 20.5. - С. 251-259.

3. Дубинський, О. Проблема у квадрату або Як бути ¡з проблемними активами бангав? / О. Дубинський, Ю. Сколотяний [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/news/-/181832/proNema-u-kvadrati-abo-yak-buty-iz-probleiTinyiTiy-aktyvamy-bankiv.

4. Анал^ичний огляд бангавськоТ системи УкраТни за 2016 рк [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://rurik.com.ua/documents/research/bank_system_4_kv_2016.pdf

5. Зв^ про фшансову стaб¡льн¡сть, червень 2016 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=32241744

6. Банковская детоксикация: «хороший», «плохой», «злой»? [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://gazeta.zn.ua/finances/bankovskaya-detoksikaciya-horoshiy-plohoy-zloy-_.html

7. Госбанки: токсичная поклажа черных ящиков [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.zn.ua/

8. Пустовшт, Р.Ф. Тенденцп та перспективи управлшня проблемними активами в глобально бангавськш систем¡ / Р.Ф. Пустовмт, Р.В. Лисенко // Вюник Хмельницького нацюнального ун¡верситету. - 2009. - № 5. - T. 3 . - С. 179-182.

9. Огерчук, М.О. Вплив проблемних активв на трансформации процеси в банювськш

систем¡ УкраТни / М.О. Огерчук [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/8709/2/Oherchuk.pdf

_ Стаття рекомендована до

Рецензент статп ... _

4 , .. публiкaцil 3.02.2017 р.

д.е.н., проф. Чиж В.1. j ч г-

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 61

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.