CC BY
11
Амплiтуда коливань радiального приросту соснових деревостанiв зростае в роки iнтенсивного забруднення атмосфери, е значно бiльшою в умовах сугрудiв i набувае рiвномiрних, але високо! частоти коливань, пiсля зменшення кiлькостi викидiв до 4 тис. т/рж. Падiння приросту в деревостанах рiзних типiв лiсу перебувае в межах 4-49 %. Найбшьший спад темпу приросту характерний для сосняюв, яю ростуть в умовах вологого сугруду.
На формування радiального приросту сосняюв у рiзних типах люу найбiльш iстотно впливають викиди забруднювальних речовин та клiматичнi умови. М1ж !хтми показниками та радiальним приростом виявлено слабкi, помiрнi та значш зв'язки або !х немае.
Лггература
1. Алексеев А.С. Колебания радиального прироста в древостанах при атмосферном загрязнении / А.С. Алексеев // Лесоведение. - 1990. - № 2. - С. 82-86.
2. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования / Т.Т. Битвинскас. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1974. - 172 с.
3. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробъев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 386 с.
4. Ворон В.П. Деяю методичш тдходи до вивчення динамши радiального приросту сосни тд впливом промислового забруднення в умовах люостепово! зони / В.П. Ворон, 1.М. Коваль, О.В. Леман, О.1. Воронцова // Лiсiвництво i агролюомелюращя. - 2004. - Вип. 105. -С. 183-188.
5. Ворон В.П. Вплив аеротехногенного забруднення в зош дп РВАТ "Азот" на динам^ радiального приросту соснових деревосташв / В.П. Ворон, 1.М. Коваль, С.В. 1вашенюта // Ль сiвництво i агролiсомелiорацiя. - 2004. - Вип. 107. - С. 230-234.
6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. - М. : Изд-во " Агропромиз-дат", 1985. - 351 с.
7. Ловелиус Н.В. Изменчивость прироста деревьев. Дендроиндикация природных процессов и антропогенных воздействий / Н.В. Ловелиус. - Л. : Изд-во "Наука", 1979. - 232 с.
8. Матвеев С.М. Дендроиндикация динамики состояния сосновых насаждений Центральной Лесостепи / С.М. Матвеев. - Воронеж : Изд-во ВГЛТА, 2003. - 272 с.
9. Матвеев С.М. Методика дендрохронологического анализа : методические указания к лабораторным работам по дендрохронологии для студ. спец. 260400 - "Лесное и лесопарковое хозяйство" дневной и заочной формы обучения / С.М. Матвеев. - Воронеж : Изд-во ВГЛТА, 1999. - 31 с.
10. Nogel P. Auskeilende und fehlende Jahrrinde in absterbenden Tannen (Abies alba Mill) / P. Nogel // Allg. Forstzeitschrift. - 1981. - Vol. 36. - № 28. - S. 709-711.
УДК 520.33:630 Астр. Г.А. Мшемна1 - Сумський державный утверситет
МЕХАН1ЗМИ ФОРМУВАННЯ 1НТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР У СФЕР1 ВИКОРИСТАННЯ ТА В1ДТВОРЕННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В
Розглянуто органiзацiйно-економiчнi та люоеколопчш основи, яю визначають можливi мехашзми створення штегрованих структур репонального рiвня з метою пщвищення результативносп багатоцшьового використання та вщтворення люових ресурав. Акцент зроблено на штегращю люо- i агрогосподарювання. Встановлено, що подальшi дослщження мають бути орieнтоваш на розроблення кооперацшних i пiдтримувальних взаeмозв'язкiв мiж господарськими суб'ектами, якi входять до складу штегровано! оргашзацшно! структури, з вщповщною системою еколого-еконо-мiчних шструменпв.
1 Наук. кер1вник: доц. О.1. Картщенко, канд. екон. наук - Сумський державний ушверситет
Ключов1 слова: штегрована структура, кластер, територiально-промисловий агролюомелюративний комплекс, агролiсовий ландшафт, лiсорозведення.
Post-graduate G.A. Mishenina - Sumy state university
Mechanisms of formation of integrated structures in the sphere of forest resources exploitation and reproduction
Organizational and economical and forestry-ecological foundations, which determine possible mechanisms of creation of integrated structures of the regional level with the purpose of increase of efficiency of forest resources multipurpose exploitation and reproduction are considered. Also, this article is focused on the forestry and agroeconomy integration. It is set that subsequent researches must be oriented to development of co-operation тдтримувальних intercommunications between economic subjects, which enters in the complement of computer-integrated organizational structure, with the proper system of ecological and economic instruments.
Keywords: integrated structure, cluster, territorial and industrial and agro-, forestry meliorated complex, agroforestry landscape, forestry.
Постановка проблеми. Поступовий перехщ вщ адмшютративно-ко-мандно! системи оргашзаци люогосподарювання до ринково зор1ентовано1, зумовлюе потребу пошуку i вибору ефективних форм взаемоди суб'екпв гос-подарювання у сферi ращонального використання, вщтворення i охорони ль сових ресурЫв. Цей аспект актуашзуеться з погляду реашзаци принцишв стшкого розвитку репональних лiсових комплексiв, екосистемного управлш-ня лiсоресурсним потенцiалом на мiжгалузевiй основi. При цьому результа-тивне комплексне i багатоцiльове еколопчно зорiентоване використання i вiдтворення люових ресурсiв у регiональному вимiрi потребуе формування iнтегрованих органiзацiйних структур, орiентованих на узгодження i реалiза-щю еколого-економiчних iнтересiв, зокрема лiсових i аграрних пiдприемств рiзних форм власност i господарювання в справi оптимiзацil загально! люис-тостi агроландшафтiв, полезахиснш лiсистостi, а також лiсистостi неупдь та непродуктивних сiльськогосподарських земель. 1снуе потреба у поглибленнi методологiчних пiдходiв, що визначають принципи та мехашзми створення iнтегрованих структур у сферi рацiоналiзацil лiсогосподарювання, вибiр оптимально! оргашзацшно-правово! форми штеграци з метою диверсифжаци лiсогосподарського пiдприемництва на мiжгалузевiй основi.
Аналiз останнiх публiкацiй. Узагальнення вiтчизняного i зарубiжного досвiду функщонування iнтегрованих структур у промисловостi, люовому i агропромисловому комплексi [1-5] дае змогу видшити i розкрити змют основ-них завдань i заходiв формування iнтегрованих структур, насамперед спрямо-ваних на багатоцiльове вiдтворення люових ресурсiв (лiсорозведення) для до-сягнення оптимально! люистост територiй, створення екозбалансованих лан-дшафтiв. Механiзм створення штегрованих органiзацiйних структур у люо-господарськш сферi на мiжгалузевiй основi е взаемопов'язаним i послiдовним комплексом заходiв i завдань iнституцiйного i галузевого характеру пiд час формування суб'екта господарювання, що функщонуе на основi вщповщно! органiзацiйно-виробничо! структури i системи внутрiшньоекономiчних i фь нансових стосунюв мiж його учасниками. Ця авторська позищя узгоджуеться з методологiею формування механiзмiв створення iнтегрованих структур у ль совому секторi регiонального рiвня, яку викладено в роботах [6-10].
Мета статт - дослiдити органiзацiйно-економiчнi та люоеколопчш основи формування iнтегрованих органiзацiйних структур ринкового спряму-вання через об'еднання шдприемств рiзних галузей (зокрема, люових та аг-рарних) для забезпечення належного рiвня регiонального багатоцiльового вщтворення та використання лiсових ресурсiв у межах формування стшких багатофункцiональних агролюових ландшафтiв.
Виклад основного матерiалу. Основш заходи пiд час створення ш-тегрованих органiзацiйних структур в агролюоресурснш сферi мають мiстити систему оргашзацшних, економiчних, фiнансових соцiальних i еколопчних заходiв на рiзних iерархiчних рiвнях управлiння: державному, галузевому, ре-гюнальному, а також на рiвнi шдприемницьких структур (шдприемств).
У процесi створення штегрованих структур потрiбно враховувати ю-нуючу технологiю кардинального полiпшення стратеги розвитку люового сектора, яка склалася в промислово розвинених кра!нах [11]. Розвиток проце-сiв штеграци сшьського господарства i лiсового господарства на яюсно новiй органiзацiйно-правовiй i фiнансово-економiчнiй основi потребуе розробляння i прийняття на державному рiвнi вщповщно! нащонально! агролюоеколопч-но! полiтики. Змiстовна основа ще! полiтики, врештi, мае бути зорiентована на створення результативних та ефективних репональних агролюоеколопч-них систем (агролюових ландшафтiв), що буде зумовлювати збiльшення ль систостi територи. Для реалiзацil основних напрямiв агролюоеколопчно! по-лiтики приймаються пропозици з вдосконалення аграрного i лiсового законо-давства на мiжгалузевiй основi, а також трансформаци господарського права. На основi прийнято! агролюоеколопчно! полiтики i вдосконаленого законо-давчого поля розробляються i приймаються, знову таки на державному рiвнi, стратегiчнi довготривалi (на 20-50 роюв) програми полiпшення агролiсових ландшаф^в (регiональних агролiсоекологiчних систем) на основi формування територiально-виробничих агролiсомелiоративних комплекЫв або вщпо-вiдних кластерних об'еднань. Усi цi нормативно-правовi документи повинш розроблятися на партнерськiй основi iз залученням всiх суб,ектiв (шд-приемницьких структур) агролюових вiдносин i до !х затвердження обгово-рюватися за участю широко! громадськостi.
Пiд час регулювання природогосподарювання в межах люових вщно-син, зокрема пов'язаних iз становленням ефективного лiсогосподарського пiдприемництва, держава повинна сприяти формуванню, становленню i розвитку територiально-виробничого агролiсомелiоративних комплекшв (ТВАЛМК), до складу яких повинш входити суб'екти господарювання по всьому техноло-гiчно зв'язаному ланцюжку - вщ лiсокультурного виробництва, люовирошу-вання i заготiвлi сировини до виробництва кiнцевих продуктiв люогоспода-рювання. Таким чином, ТВАЛМК е збалансованою системою суб'екпв сфери агро-, i люогосподарювання рiзних форм власностi i господарювання, що здшснюють агролiсомелiоративне виробництво з врахуванням люоеколопч-них, економiчних i соцiальних параметрiв регiонального розвитку. Ефектив-ною стимул-реакцiею добровiльного об'еднання в таку корпоращю мiг би стати надш вертикально! iнтегровано! структури правом единого, консолщо-
ваного платника податюв за юнцев1 реал1зоваш види агро- { люогосподарсь-ко! продукци. Шдприемницью структури, яю зайнят в пром1жнш фаз1 вироб-ництва продукци, мають бути звшьнет вщ податюв.
Багатоцшьова спрямовашсть шдприемницького (комерцшного) люо-розведення { люокористування (агролюомелюративного виробництва) в межах створюваного ТВАЛМК потребуе в рол1 об'екта облжу { планування л1со господарювання розглядати не окрем1 дшянки люових насаджень (наприклад, полезахисних, сшьських лшв, об'екти люокультурного виробництва, що належать тим або шшим господарюючим суб'ектам) з дискретною оцшкою об-сяпв люовирошування { люокористування, а територ1ально-виробничу сукуп-шсть люових екосистем. Лише в межах досить великих ТВАЛМК можливо розробляти корпоративш планов! завдання багатоцшьового люокористування (люорозведення) вщповщно до вщомого принципу неперервного { невиснаж-ливого користування люом. При цьому доцшьно розглядати люогосподарське виробництво як комплекс вжових технолопчних фаз люовирошування з вщ-повщною системою внутршшх планово-розрахункових цш [12-13]. Внутрш-т цши на люогосподарсью об'екти (продукти) можуть формуватися на р1вш ринкових цш, на догов1рнш основ1 та на основ! витрат виробництва. Внут-ршш цши повинш стати шструментом оргашзаци внутршньовиробничих еколого-економ1чних вщносин у межах створених штегрованих структур.
1нтегроваш оргашзацшш структури зор1ентоваш на кооперацшну взаемодда люових та аграрних шдприемств можуть мати форму кластерних об'еднань [14-15]. Внаслщок кластерного об'еднання також виникають сшер-птичт ефекти, яю мають загальний (репональний) або шдив1дуальний (шд-приемницький) характер стосовно економ1чних суб'екпв, що входять до його складу. Треба зазначити, що юнуе сшерптичний ефект системи еколопчного управлшня { менеджменту, управлшня штегрованою оргашзацшною структурою люогосподарювання, а також формування загально! стратеги сощально-еколого-економ1чного розвитку кластера незважаючи на те, що серед суб'екпв (шдприемств)-учасниюв юнують р1зш еколого-економ1чш штереси { суперечносл, що мають конкурентну спрямовашсть (наприклад, щодо вико-ристання обмеженого обсягу деревини). Оцшка сшерптичного ефекту перед-бачае визначення витрат { результат шд час автономно! { спшьно! д1яльност1 шдприемств (оргашзацш), що входять до складу кластерного об'еднання: Ы-нерптичний (додатковий) ефект (Едод), який може отримати суб'ект господарювання вщ участ в кластер^ (наприклад, у межах довготермшового розвитку територ1ально-виробничого агролюомелюративного комплексу) на почат-ковому еташ його формування може дор1внювати нулю. Проте шдприемниць-ю штереси вимагають, аби Едод > 0. Ця обставина визначае величину мультип-лжатора кластерного шдприемницького ефекту (Мк) в такому вигляд1:
Мк = 1 + Едод / Еа,
де Еа - ефект, який мае тдприемство за автономного режиму господарювання. Варто також видшити мультиплжатор кластерного репонального еколо-го-економ1чного ефекту для обгрунтування державно! фшансово! шдтримки, зокрема люоеколопчних проекпв (програм).
Результативнiсть (ефектившсть) створення кластерiв у сферi регь онального вiдтворення i використання природних ресурЫв (зокрема, лiсових) значною мiрою визначаеться органiзацiйними формами. Видiляють, як вщо-мо, двi основнi форми кластерного об'еднання: "кристалiчну" i "атомарну" [14]. "Кристалiчна" органiзацiйна структура об'еднання шдприемств, защкав-лених у рацюнальному використаннi i вiдтвореннi природних ресурЫв, пе-редбачае наявнiсть координуючого органу, в ролi якого виступае некомер-цiйна громадська органiзацiя. Керiвний склад некомерцшно! органiзацi! ство-рюють представники шдприемств, найнят менеджери, а також представники оргашв державного управлiння природно-ресурсною сферою, оргашв мюце-вого самоврядування i громадськостi. Досягнення сiнергiтичного ефекту вщ-буваеться на основi акумуляци управлiнських та iнтелектуальних ресурсiв, коопераци виробничо-екологiчно! дiяльностi, формування узгоджено! стратеги люокористування з урахуванням люоеколопчних цiлей регiонального роз-витку. Зазначимо, що бiльшiсть сучасних кластерних об'еднань формуються вщповщно до "кристалiчно!" структури. При цьому важлива роль повинна вщводитися державнiй пiдтримцi.
"Атомарна" структура передбачае, що координацш i оргашзащю коопе-рацiйних взаемодiй пiдприемств кластера здшснюе велике пiдприемство (атом). Шд час створення iнтегрованих структур на кластернш основi в агроль соресурснш сферi в ролi великого шдприемства (ядра) мають бути комплекснi лiсовi пiдприемства, (державнi обласнi лiсогосподарськi об'еднання), як визна-чають полiтику вщтворення i використання лiсових ресурсiв на мiжгалузевiй i пiдприемницькiй основах. Така позищя пояснюеться також i тим, що галузь лi-сового господарства е досить специфiчною як з точки зору змюту вiдтворю-вальних процесiв, так i реалiзацi! багатоцшьових управлiнських функцiй.
З урахуванням зарубiжного досвiду фiнансового забезпечення функцi-онування штегрованих структур, основними джерелами фшансово-швести-цiйних потокiв i капiталу об'еднань можуть бути:
• власт кошти економ1чних суб'ект1в природокористування;
• державт кошти (зокрема, на розвиток люового 1 с1льського господарства, во-догосподарських об'ект!в, а також бюджети адмiнiстративно-територiальних утворень р1зного р1вня);
• кредити банкiв п1д гарант^' держави, або на основ! створення економ!чних, земельних i л1сових банкiв;
• швестищйт капiтали венчурних фонд1в;
• тльгове оподаткування, перерозподiл обов'язкових екологiчних платежiв i платежiв за природокористування;
• зарубшт iнвестицii i мiжнароднi фонди (наприклад, спрямованi на фiнансу-вання "вуглеродних" л1с1в, що створюються ввдповвдно до К1отського протоколу (1997 р.));
• кошти неурядових (громадських) органiзацiй, р1зн1 екологiчнi фонди, гранти та 1н.
На збiльшення обсяпв фiнансування екологiчно орiентованого л1сороз-ведення (лсовирошування) потр16но спрямовувати зусилля некомерцшних (сусп1льних) органiзацiй i активно використовувати прийоми фандрайзингу.
Висновки. Сдшсть i взаемозалежшсть в екосистемному розвитку ль сових i аграрних 6i0re0^H03iB (системи земельних, лiсових i водних ресур-ciB) об'ективно зумовлюе потребу i доцiльнiсть формування i розвитку регь ональних агролiсоекологiчних систем (агролюових ландшафтiв) у виглядi ль сомелюративно! iнфраструктури захисних лiсових насаджень, сшьських лiсiв i дiлянок лiсових упдь держлiсфонду. Вирiшення проблеми створення тери-торiально-виробничих агролiсомелiоративних комплексiв та вщповщних кластерних об'еднань з метою реашзаци принципiв сталого розвитку регь онального лiсового та агропромислового комплексу на штегральнш основi потребуе певного коригування нацюнально! люово! та аграрно! полггики, в якiй вiдповiдне мiсце мае вщводитися сiльським лiсам i регюнальним агроль соекологiчним системам. Формування штегрованих структур в агролюоре-сурснiй сферi потребуе створення нових ринкових шститу^в у лiсовому сек-торi репонального рiвня. Подальшi дослiдження мають бути орiентованi на розроблення кооперацiйних та тдтримувальних взаемозв,язкiв мiж госпо-дарськими суб'ектами, якi входять до складу штегровано! оргашзацшно! структури, з вщповщною системою еколого-економiчних iнструментiв.
Л1тература
1. Авдашева О.В. Комплексное исследование роли вертикальной интеграции в отношениях между производителями и потребителями и её влияние на продуктивность деятельности фирмы / О.В. Адашева. - М. : Изд-во "Высш. шк." экономики, 1997. - 441 с.
2. Ансофф Н. Стратегическое управление / Н. Ансофф. - М. : Изд-во "Экономика", 1989. - 519 с.
3. Балашенко В.А. Формирование современных интегрированных структур в региональном молочно-продуктовом комплексе : монография / В.А. Балашенко / под ред. проф. Н.Р. Руденко. - Самара, 2004. - 239 с.
4. Павл1ха Н.В. Оптим1защя використання та охорони природних ресурав: репональний контекст : монограф1я / Н.В. Павл1ха, В.А. Голян. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 2002. -120 с.
5. Пила В.И. Программно-целевое планирование лесопромышленного комплекса /В.И. Пила. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1996. - 208 с.
6. Дейнека А.М. Мюце i роль люового господарства в репональнш еколого-сощально-економ1чнш систем! / А.М. Дейнека // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : шжвщомчий наук.-техн. зб. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 30. -С. 29-35.
7. М1шенш С.В. Еколого-економ1чш проблеми природокористування у люовому комплекс / С.В. Мшенш / за ред. д-ра екон. наук, акад. УЕАН Я.В. Коваля. - Суми : ВВП "Мр1я - 1", ЛТД, 1998. - 272 с.
8. Синякевич I. Люове господарство Укра!ни в ХХ1 ст.: сценари розвитку / I. Синяке-вич, I. Соловш, А. Дейнека // Економша Укра!ни. - 2007. - № 9. - С. 72-81.
9. Шалабин Г.В. Экономические вопросы охраны природы в регионе / Г.В. Шалабин. -Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1983. - 169 с.
10. Шубалш О.М. Мехашзми забезпечення шституцшних перетворень у люовому сек-тор1 регионального р1вня / О.М. Шубалш // Науков1 пращ Донецького нацюнального техшчно-го ушверситету. Сер1я: "Економ1чна". - Донецьк : ДонНТУ. - 2007. - Вип. 31-2. - С. 243-249.
11. Моисеев Н.А. Отношения леса и человека в современном представлении и применительно к реалиям России / Н.А. Моисеев // Лесное хозяйство. - 2005. - № 1. - С. 2-6.
12. Полянский Е.В. Лесохозяйственное производство и его продукт / Е.В. Полянский, В С. Тришин // Лесное хозяйство. - 1988. - № 5. - С. 23-27.
13. Проблеми управлшня шновацшним тдприемницгвом еколопчного спрямування : монограф1я / Бистряков I.K., Галиця I.O., М1шенша Г. А. та ш. / за заг. ред. О.В. Прокопенко. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2007. - 512 с.
14. Б1гун 1.В. Формування синергетичного ефекту у кластерных об'еднаннях / 1.В. Б1гун // Проблеми рацюнального використання сощально-економ1чного та природно-ресурсного потенщалу репону : зб. наук. праць. Сер1я: Пщприемництво, менеджмент та маркетинг. - Р1в-не : Вид-во НУВГП. - 2006. - Вип. XII, № 2. - С. 13-32.
15. Соколенко С.1. Кластери в глобальнш економщ / С.1. Соколенко. - К. : Вид-во "Логос", 2004. - 848 с. _
УДК 631.42 Викл. В.М. 1ваницька, канд. бюл. наук - Закарпатський
лкотехшчний коледж
ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ РОДЮЧОСТ1 СХИЛОВИХ ЗЕМЕЛЬ П1Д ПЛОДОВ1 КУЛЬТУРБ1ОГЕОЦЕНОЗИ У ЗАКАРПАТТ1
Розглянуто проблемы питання, пов'язаш з головним засобом сшьськогоспо-дарського виробництва i люового господарства - земельними ресурсами. Показано шляхи тдвищення продуктивносп грунту на схилових землях Закарпаття. Встанов-лено, що одним ¡з шлях1в вщродження грунт1в е запоб1гання воднш ерози, зменшен-ня ураженосп рослин хворобами i забур'яненост - пос1в на схилах сидеральних культур (люцерна, конюшина, люпин вузьколистий, озим1 вика + жито, суршиця, перко, озимий ршак).
Ключов1 слова: властивосп грунту, ероз1я, добрива, вапняк, цеол1ти, сидераль-нг культури.
Lecturer V.M. Ivanytska - Transcarpathian forest technical college
Ways of sloppy lands fertility modernization under fruit culturebiogeocenosis in the Transcarpathian region
The problem questions connected with the principal means of agricultural production and forest industry - land resources are viewed. The ways of soil productivity enhancement on the slopy lands of Transcarpathia are shown. It is set that one of ways of revival of soils there is prevention water erosion, diminishing of staggered of plants, by illnesses and excrescence of weeds - occupied on the slopes of sideral cultures (alfalfa, clover, lupin, narrow-leaved, winter vetch + rye, суршиця, perco, winter ripak).
Keywords: soil properties, erosion, fertilizers, whitewash, ceolitis, sideral cultures.
Вступ. У комплекс умов, як впливають на виробництво продук^в рослинництва i продуктившсть люових насаджень, одне ¡з провщних мюць належить грунту. У комплекс з рослинним покривом грунт забезпечуе круго-обш елеменпв у природь Захист трунив вщ ерози та !х рацюнальне використання - надзвичайно важлива, загальнолюдська проблема.
Земельний фонд Закарпатсько! област становить на сьогодш 340 тис. га сшьськогосподарських угГдь, з них лише 162 тис. га - ршля. Загальна площа ерозiйно небезпечних земель становить 194,3 тис. га, або 45,2 %. Проблема покращення родючост еродованих едафототв, охорони й ращ-онального використання схилових земель Закарпаття е особливо актуальною не тшьки з огляду на складнiсть рельефу, грунтово-кшматичних умов, мало-земеллям, а й з причини попршення екологiчно! ситуацп в цьому регiонi.
1нтегральна функщя грунту - родючГсть, визначаеться його природни-ми властивостями i господарською дГяльшстю людини. БГльш характерно це проявляеться на схилових землях, якг характеризуються недостатшм запасом основних поживних речовин i тiею чи шшою мГрою пiддаються ерозiйним
