CC BY
13
j Mechanisms
Regulatory Mechanisms
in Biosystems
ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 8(3), 397-402 doi: 10.15421/021761
Mechanism of changes of peripheral neuromuscular endings of the tongues of rats with experimental streptozotocyn diabetes mellitus
M. Luchynskyi, V. Luchinskyi, V. Shcherba, A. Demkovych, Y. Luchinska
I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, Ukraine
Article info
Received 14.06.2017 Received in revised form
18.08.2017 Accepted 19.08.2017
I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Chekhov Str., 3, Ternopil, 46003, Ukraine. Tel. +38-067-415-60-87. E-mail: luch1959@ukr.net
Luchynskyi, M., Luchinskyi, V., Shcherba, V., Demkovych, A., & Luchinska, Y. (2017). Mechanism of changes of peripheral neuromuscular endings of the tongues of rats with experimental streptozotocyn diabetes mellitus. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(3), 397-402. doi: 10.15421/021761
This paper presents the characteristics of dynamics of morphological changes of neuromuscular endings of the tongues of rats with experimentally induced streptozotocin diabetes mellitus. The hysto-ultrastructural research showed pathomorphological changes in different periods of the experimental diabetes mellitus. The patterns of these changes indicate the close interrelation between neuromuscular endings and elements of muscular tissues. During experimental streptozotocin diabetes mellitus, there occured interconnected structural changes of muscle fibers, myelin nerve fibers and the microcirculatory channel of the tongue with damage to the neuromuscular endings. In the dynamics of the diabetic process, three phases were distinguished: the phase of reactive-dystrophic changes with maximum severity two weeks after the beginning of the experimental modeling of streptozotocin diabetes mellitus; the phase of destructive-dystrophic processes, which began after the fourth week from the beginning of the modeling of experimental streptozotocin diabetes; the degenerative-destructive phase, which developed after the sixth week of the experiment. The dynamics of changes in the neuromuscular endings are also related to the duration of diabetes mellitus, they occur in two stages: in the first stage (up to 4 weeks) reactive processes were observed, in the second (6-8 weeks) - dystrophic processes. The uneven degree of their manifestation is related to the reaction of the microcirculatory channel of neuromuscular endings and composition of the tongue muscles. The greatest sensitivity to hyperglycemia was observed in muscle fibers of the intermediate type.
Keywords: diabetes mellitus; neuro-muscle endings; tongue
Мехашзм змш у периферичному нервово-м'язовому апараи язика за експериментального стрептозотоцинового цукрового дiабету
М. А. Лучинський, В. М. Лучинський, В. В. Щерба, А. С. Демкович, Ю. I. Лучинська
Тернотлъсъкий державный медичний утверситет гмет I. Я. Горбачевського МОЗ Украши, Тернотлъ, Украша
Наведено характеристику динамки морфолопчних змш нервово-м'язових заюнчень язика за експериментального стрептозотоцинового цукрового даабету. У результата псто-ультраструктурного дослщження показано патоморфолопчт змши в рiзнi термши експериментального цукрового даабету, а !х закожмртсть вказуе на тюний контакт нервово-м'язових заюнчень i елеменпв м'язово! тканини. За експериментального стрептозотоцинового цукрового даабету ввдбуваеться поеднана структурна перебудова м'язових волокон, мiелiнових нервових волокон i мжроциркуляторного русла язика з порушенням нервово-м'язових заюнчень. У динамкц даабетичного процесу видлено три фази: фазу реактивно-дистрофiчних змш гз максимальною виражетстю через два тижт ввд початку моделювання експериментального стрептозотоцинового цукрового дабету, фазу деструктивно-дистрфчних процемв, яка починаеться тсля четвертого тижня вщ початку моделювання експериментального стрептозотоцинового цукрового дабету, дегенеративно-деструктивну фазу, яка розвиваеться тсля 6-го тижня до^ду. При цьому динамка змш у самих нервово-м'язових заюнченнях також залежить ввд тривалосп цукрового даабету, яю проходять у двi стадо: у першш стадо (до 4 тижтв) спостершаються реактивт, у другш (6-8-й тижт) - дистрофiчнi процеси. Неоднаковий ступшь к вираженосп пов'язаний гз реакщею власного мшроциркуляторного русла нервово-м'язових зак^нчень i композицiею м'язiв язика. Найбiльшу чутливють до гiперглiкемii виявляють м'язовi волокна промшного типу.
Ключoвi слова: цукровий дiaбeт; нepвoвo-м'язoвi зак^нчення; язик Вступ
Стpyктypнo-фyнкцioнaльнi ocoбливocтi язика визначають piз-нoмaнiтнi клiнiчнi вapiaнти його змш за багатьох соматичних захворювань i це вже давно привертае увагу вчених piзниx спе-
цiалiзацiй (Sanders and Mu, 2013; Pourlis, 2014). За даними Popel' et al. (2017) установлено, що нервово-трофiчний компонент ввд-грае важливу роль у патогенезi дистрофiчних i запальних уражень язика за цукрового диабету I типу, але механiзми розвитку цих процес1в вивченi недостатньо.
Po3bhtok eKcnepHMemain>Horo цукрового gia6ery I runy Moge-nrororb mnaxoM BHyrpimHbooHepeBHoro BBegeHHa crpenr030T0LiHHy, ^o cynpoBogxyerbca rineprnkeMiero pi3Horo cryneHH BaxKocri. npo6neM BnnHBy rineprniKeMii Ha pi3Hi opraHH ra TKaHHHH opram3-My nrogHHH ra TBapHH npucBHHeHa HH3Ka HayKOBux gocnigxeHb (O'Reilly and Long, 2008; Meo, 2009; Abdel-Reheim et al., 2014; Rukavina, 2016). rineprnkeMia 3MiHroe He TnbKH Mera6oni3M m'hhb, a ft ix crpyKTypy (Westfall et al., 2015). Oco6nuBe мicцe cepeg npo-aBiB цyкpового gia6ery nocigae ypaxeHHH HepB0B0-M'H30B0r0 anapa-Ty ra cygHH MiKpoiupKynaropHoro pycna (Rezki et al., 2016). Ham BigoMOcri npo 3mlhh pyxoBHx HepB0B0-M'H30BHx 3aKiHqeHb a3HKa Ta ix MixpoiupKynaropHoro pycna 3a eKcnepHMemanmoro crpenro-3OTOiHH0B0r0 lyxpoBoro gia6eTy ^parMemapm Ta BHMararoTb y3a-ranmeHHH (Uemura, 2009; Jackowiak et al., 2014).
^OHHHi He cTB0peH0 cninbHoi tohkh 3opy BigHOcHO xapaxrepy naronoriHHHx 3MiH MieniHOBHx HepBOBHx B0n0K0H 3a gia6eTHHHoro rnocmy (Byrd et al., 2003; O'Reilly and Long, 2008). Ogm gocnigHH-kh gorpHMyrorbca gyMKH, ^o raxi 3MiHH - nepBHHm (Nwayyir, 2017; Rehman and Akash, 2017), rnmi BigHocsTb ix go btophhhhx, axi po3-BHBarorbca BHacnigox nopymeHHH MicieBoro xp0B006iry (Tooke, 2003; Uemura et al., 2009), rperi - gorpuMyroTbca reopii nopymeHHH HeftporyMopanbHoi perynsiii MicieBoro Mera6oni3My MieniHOBHx HepBOBHx BonoxoH (Pertseva et al., 2013). npu ibOMy Bci 0gH0craftH0 BH3Harorb mBHgKonnuHHicTb i 3BopoTmcn> npoieciB 3a BHpaxeHoro xapaxrepy gecrpyxiii cxnagoBux KOMnoHeHriB HepBOBHx npoBigHH-KiB (Westfall et al., 2015). npu ibOMy BigcyrHi gaHi npo 3MiHH pyxo-bhx 3axiHqeHb y BnacHHx M'H3ax s3HKa.
ToMy, y cBirni cynacrnx 3anHriB npaKTHHHOi HeftpocroMaTonorii, BHBHeHHH MexaHi3MiB crpyKTypHO-aganTHBHux 3MiH b OKpeMHx crpyKrypHHx KOMnoHeHrax H3HKa 3a eKcnepHMemanbHoro crpen-T03OT0iHHOBoro lyxpoBoro gia6ery craHOBnsTb 3HaHHHft inrepec (Abdel-Reheim et al., 2014).
Mera iiei crarri - olohhth gHHaMixy Mop^onori^HHx 3MiH Hep-bobo-m'h3obhx 3axiHHeHb H3HKa, ix MrepoLppKynaropHoro pycna 3a eKcnepHMemanmoro cTpenro30T0iHH0Boro iyxpoBoro gia6ery.
MaTepiai i Merogu goraig^eHb
flocnigxyBanH H3HK 45 na6oparopHHx ^ypiB niHii Bicrap. Koh-rponma rpyna cKnaganaca 3 20 imaKTHHx TBapuH. UyxpoBuft gia6er MogenroBanu mnaxoM BHyrpimm>0HepeBH0r0 BBegeHHH 0,1 Mn po3HH-Hy crpenT030T0iHHy (Colev, 2008; Semenko and Savytskyi, 2017). .Una gocnigxeHHH HepBOBHx i m'h3obhx bohokoh H3HKa 3acrocoBy-Banu ricronoriHHHft (3a6apBneHHa reMaroKcHniHOM i e03HH0M, iMnperHaiia 3a EintmoBctKUM - rpoc, MerogoM Mapxi) ra eneKTp0HH0-MiKp0cK0nwHHft Merogu. Bci MieniHOBi HepBOBi BonoKHa 3a po3MipoM nogmanH Ha gpi6m (1,0-4,0 mkm), cepegHi (4,1-7,0 mkm) i Benuxi (noHag 7,0 mkm). iHgexc g BH3HaHanH 3a (J»pMynoro g = a, ge
d
a - giaMerp axcoHa, d - giaMerp urnoro MHB.
TBapuH y nepiog gocnigxeHHH yrpHMyBanH Ha craHgaprHOMy paiioHi BiBapiro ra BHBogunH 3 excnepHMeHry nepe3 2, 4, 6 i 8 th^mb Big no^arxy MogenroBaHHH excnepHMeHranbHoro crpenT030T0iHH0-Boro lyxpoBoro gia6ery 3rigH0 «npaBHn ryMaHHoro noBogxeHHH 3 excnepHMeHranbHHMH TBapHHaMH» ra «3aranbHHMH erHHHHMH npHH-iHnaMH excnepHMeHTiB Ha TBapHHax^».
Pe3ynbrarH gocnig^eHHH o6po6neHi 3a gonoMororo naxera npu-xnagHHx nporpaM gna MegHxo-6ionoriHHHx gocnig^eHb Statistica 6.0 (StatSoft Inc., USA). Biporigmcrb pi3HHii Mix BHSipxaMH oirnroBanH 3a t-KpurepieM CrbrogeHra, 3 nepeBipxoro HopManbHocri po3noginy. Pi3HHiro BBaxanu BiporigHoro 3a P < 0,05.
Pe3yabTaTH
y nepmi gBa ruxHi nicna no^arxy MogenroBaHHH excnepHMeH-ranbHoro crpenr03OT0iHHOBoro lyxpoBoro gia6ery b repMiHanbHHx MieniHOBHx HepBOBHx BonoKHax yrBoprororbca BapHK03Hi po3mupeH-hh, ^o Ha yntтpacтpyктypномy piBHi n0B's3aH0 3 po3mapyBaHHSM MieniHOBOi o6ojiohkh. Big6yBaerbca Baxyoni3aiiH iuronna3MH Heft-
poneMOiHriB, a b axcoHax 3MeHmyerbca ^rni>mcTb MarpHxcy Miro-xoHgpift i po3mHproerbca nepHaKcoHanbHHft npocrip. npu ibOMy y nperepMiHanLHHx ginsHKax 3MeHmyerbca KinLKicrb po3ranyxeHb pyxoBoro axcoHa. y HepB0B0-M'a30BHx 3axiHHeHHsx 3MeHmyerbca nepHMerp repMiHani axcoHa, goBXHHa cHHanTHMHHx KOHraKriB, mu-pHHa aKTHBHHx 30H, xinLKicrb cHHanTHHHHx nyxapiiB, ^parMeHTy-rorbca KpucrH MiroxoHgpift, з6intmyeгbca BigcraHb Mix cHHanrHH-hhmh cxnagxaMH (puc. 1).
^epe3 gBa ruxHi Big no^arxy MogenroBaHHH eKcnepHMeHTanb-Horo crpenr03OT0iHHOBoro lyxpoBoro gia6ery sgpa m'h3obhx Bono-koh Marorb MHOxHHHi iHBariHaiii xapioneMH, xpoMaruH xoHgeHco-BaHHft nepeBaxHO Ha nepu^epii Hyxneonna3MH. npu ibOMy capxo-nna3Ma Mae 3HHxeHy eneKTpoHHO-onTHHHy ^rnmicTb ra MicrHTb Be-nuxy SnLKicrb Baxyoneft, ^acTKOBO Brpa^aerbca nonepe^Ha cMyrac-ricrb. Taxi 3MiHH xapaKrepHi nepeBaxHO gna m'h3obhx BonoxoH npo-MixHoro THny.
^epe3 Horupu ruxHi nicna no^arxy MogenroBaHHH excnepuMeH-ranLHoro crpenro3OT0iHHOBoro lyxpoBoro gia6ery b oxpeMHx MieniHOBHx HepBOBHx BonoKHax gpi6Horo ra cepegHboro giaMerpa cnocre-pirarorbca nepHaKcoHani>m 3MiHH y BHrnsgi Ha6psxy ra ^acrxoBoro pyflHyBaHHH MieniHOBOi o6onoHKH. BHacnigoK iboro BHSBnaerbca ix HepiBHOMipHe 3a6apBneHHH. nigrBepgxeHHH iboro - ix MerpHHHHft nepepo3nogin (з6intmeннa KinEKocTi cepegHix i BenuKHx 3a 3MeH-meHHa KinbKocTi gpi6HHx HepBOBHx BonoxoH) i 3MeHmeHHH noxa3HH-xa g go 0,32 yM. og. (y Komrponi noxa3HHK g craHOBHTb 0,48 yM. og.). Пpeтepмiнaпtнi ginsHKH pyxoBux axcoHiB yrBoprororb noKanbHi 3By-xeHHa ra BapHK03Hi po3mnpeHHa, 3MeHmyerbca nnoma ix TepMHank-hhx po3ranyxeHB.
B aKconna3Mi TepMiHani>HHx MieniHOBHx HepBOBHx BonoxoH no-psg i3 BH^e3ragaHHMH 3MiHaMH 3pocrae cryniHB arperaiii ^inaMeH-T03H0-ry6ynspHHx crpyKTyp. npu ibOMy BHHHKae ge3iHTerpaiiH 6inbmocTi cxnagox nocrcHHanTHnHoi MeMSpaHH, po3mHpeHHa cHHan-THHHOi ^inHHH ra BpocraHHH b Hei BigpocrKiB KiHieBux HeftponeMO-iHriB (puc. 2). y HepB0B0-M'a30BHx 3axiHqeHHsx 3MeHmyerbca xinb-Kicrb cHHanTHHHHx nyxapiiB ra MrroxoHgpift, bohh Marorb npocBir-nemuft MarpHKc i 3pyftH0BaHi KpucrH. B ieft repMiH 3 no^arxy MogenroBaHHH eKcnepHMemanBHoro crpenro30T0iHH0Boro lyxpoBoro gia-6ery cynpoBogxyerbca 3MeHmemHSM nepuMerpa repMiHani ra goBxu-hh cHHanTHMHoro KOHraKry Bign0BigH0 Ha 39,7% i 41,9% (P < 0,05).
OrpHMaHi gaHi cBignarb npo 3HHxeHHH iHTeHcHBHocri iux npo-ieciB 3a eкcпepнмeнгaпtноrо crpenro30T0iHH0Boro lyxpoBoro gia-6ery. y nocTCHHarnHHHOMy Biggini 3MeHmyerbca go 64,9% rijn>KicTb cHHanTHMHHx cxnagox, BigcraHB Mix hhmh 3pocrae b 1,7 pa3a, mupu-Ha aKTHBHHx 30H 3MeHmyerbca Ha 41,6% (P < 0,05).
^epe3 Horupu ruxHi nicna no^arxy MogenroBaHHH excnepuMeH-гaпtноrо crpenr03OT0iHHOBoro lyxpoBoro gia6ery b m'h3obhx bo-noKHax Hapocrae Ha6psx capxonna3MH, hkhh Buxnuxae po3mapyBaH-hh Mio^i6pun. y 25,5%o BHnagKB y m'h3obhx BonoKHax npoMixHoro runy cnocrepiiaroTbcH sgpa i3 3HaMHHM 3MeHmeHHSM ocMio^inbHocTi HyKneoma3MH.
y ieft repMiH no^HHae acxpaBO пpоaвnaгнct peaxiia kpobohoc-Horo pycna y BHrnagi 3ByxeHHH npocBiry cygHH MiKpoiupKynarop-Horo pycna, 36im>meHHHM KinbKocTi ^yHKiioHyroHHx aprepiono-Be-ho3hhx aHacroM03iB. ^epe3 ie 3MeHmyerbca KWbKicTb BHyrpim-HbocTOBeypoBHx xaninapiB ra ix cyMaprn eMKicrb Bign0BigH0 Ha 26,5% ra 12,7%, rogi as nnoma «30H BacKynapH3aiii^» ogHHM BHy-Tpimm>0M'H30BHM reM0Kaninap0M з6intmyeгbcн b cepegHbOMy Ha 12,2% (P < 0,05). LI,e BHsnuxae з6intmeннн Ha 22,5% Kim>KocTi m'h-3obhx BonoxoH, axi npunagarorb Ha ogHH reMOxaninap, po3ramoBa-hhh y iift 30Hi.
KaprHHa nepe6ygoBH nepu^epuHHoro HepBOBoro anapary a3HKa nepe3 micrb THxHiB nicna noHarxy MogenroBaHHH eKcnepHMemani>-Horo crpenr03OT0iHHOBoro iyxpoBoro gia6ery gocurb crpoxara, ^o npoaBnaerbca noMirHHM Ha6paxoM i HepiBH0MipH0ro iMnperHaiiero Mienimy y 28,1% MieniHOBHx HepBOBHx BonoxoH, rogi ax b iHmux BonoKHax (18,2%) 3MiHH crocyrorbcH 6im>moro Miporo ascoHiB as MieniHOBHx, rax i 6e3MieniH0BHx HepBOBHx bohokoh. 06po6xa MieniHOBHx HepBOBHx BonoxoH MerogoM Mapxi go3Bonae bhsbhth 3HaHHy кiнtкicтb HegooKucHeHHx npogyKriB po3nagy MieniHy (y 15,4% Mieni-
нових нервових волокон). Ще одна група мiелiнових нервових во- мих мiелiнових нервових волокнах, якi складають 8,3% вщ iх за-
локон (10,2%) характеризуемся вираженим набряком i вакуолiза- гальноi' кiлькостi, вiдбуваеться локальна деструкцш мiелiновоi'
щею мiелiновоi' оболонки. Це - причина й нерiвномiрного забарв- оболонки та сегментарне оголення аксошв. Ще 19,8% мiелiнових
лення за рахунок порушення дрiбнокомiрковоi' структури. В окре- нервових волокон залишаються штактними.
Рис. 1. Ультраструктура нервово-м'язового синапсу язика щура через два тижш шсля початку моделювання стрептозотоцинового цукрового дiабету (стрiлками показанi постсинаптичнi складки): 1 - пресинаптичний полюс, 2 - постсинаптичний полюс, 3 - кшцевий нейролемоцит, 4 - саркоплазма, 5 - м^охондрй, 6 - ендомiзiй
Рис. 2. Ультраструктура нервово-м'язового синапсу язика щура через чотири тижш шсля початку моделювання стрептозотоцинового цукрового дiабету (стршками показан постсинаптичш складки): 1 - пресинаптичний полюс, 2 - постсинаптичний полюс, 3 - вщросток кшцевого нейролемоцита, 4 - саркоплазма, 5 - м^охондрй, 6 - ендомiзiй
Морфометричний аналiз, проведений на препаратах, забарв-лених за Кульчицьким, показав, що на площi 1 мм2 поперечного перерiзу язика внаслiдок демiелiнiзацii' аксонiв зменшуеться за-гальна кiлькiсть мiелiнових нервових волокон.
Середня площа нервово-м'язових закшчень зменшуеться по-рiвняно з контролем на 56,1%, а поршняно з даними попереднього термiну експерименту - на 25,6% (Р < 0,05). Аксоплазма переван-
тажена синаптичними пухирцями. 1х кiлькiсть на весь зрiз через активну зону синапсу зростае в 3,6 раза порiвняно з контрольними показниками та на 37,8% бшьше, нiж на етапi чотирьох тижнiв пiсля початку моделювання експериментального стрептозотоцинового цукрового дiабету. У субсинаптичнш зонi визначаеться зменшення юлькосп рибосом i полiрибосом, але збтьшуеться кiлькiсть пiноцитозних пухирцiв. При цьому зменшуеться кiль-
Kicrb cKnagoK nocTcHHanrrHHHoi MeMSpaHH, a orxe i ii rno^i. y ieft repMiH excnepHMeHry npogoBxyrortcH npoiecu gecrpyKiii OKpeMHx MieniHOBHx HepBOBHx bohokoh. npu ibOMy b gmsHmi HepB0B0-M'H30-bhx 3axiHHeHB 3MeHmyerbca KiHtKicrt HeftponeMOiHriB, 36intmy-erbca apripo^inia ix sgep.
y ieft Hac 3a paxyHOK po3BHrxy BupaxeHOi Ba30K0HcrpHKiii BigSyBaeitcH po3pigxeHHa cyguHHOi cirKH H3HKa, ii KaraHspm nerni 36iHtmyroitcH y po3Mipax go 100-140 x 70-80 mkm, a KintKicTt BHy-TpimHt0M's30BHx reMocygHH 3MeHmyerbca go 53,2 ± 2,14 Ha 1 mm2 nonepeHHoro nepepi3y s3HKa. BHacnigoK 3MeHmeHHH giaMerpa npo-cBiry cxnagoBux HacrHH reMOMixpoiupKynaTopHoro pycna s3HKa Big-SyBaeitcH MerpHHHHft nepepo3nogin reMOKaninapiB: 3HaHH0 3MeHmy-eitcH KiHtKicrt BenHKHx ra 3SiHtmyeitcH gpi6HHx i cepegHix 3a gia-MerpoM MixpocygHH. yHacnigox 3MeHmeHHH giaMerpa npuHocHux cygHH reMOMixpoiupKynaropHoro pycna HacrHHa KpoBi cKHgaeitcs Hepe3 Bigxpuri aperepi0n0-BeH03Hi myHTH.
y 3B'H3Ky 3i 3MeHmeHHaM KiHtKocii BHyrpimt0M'H30BHx reMOKa-ninapiB Bigganb Mix hhmh ra pagiyc ix KpoBonocraHaHHa nopiBHHHO 3 TBapHHaMH KOHipontHoi rpynu 3SiHtmyKibcH Ha 14,6%, ^o BHKHHKae po3mupeHHa «30H BacKynHpH3aiii^» xoxHoro 3 hhx ra 3SintmeHHH KiHtKocii HepBOBHx bohokoh b ix Mexax. nopiBHHHO 3 TBapHHaMH KOHipontHoi rpynu y ^ypiB eKcnepHMemantHOi rpynu cyMapHa eMHicrb Kp0B0H0cH0r0 pycna 3MeHmyerbcH Ha 25,5% i cxnagae 9 954 mkm3.
^epe3 BiciM THxHiB nicna noHarxy MogenroBaHHH excnepuMeH-rantHoro crpemo3OT0iHH0B0r0 iyxpoBoro gia6ery Mieno- ra aHrio-apxireKTOHiKa H3HKa 3HaHH0 Bigpi3HHeitcH Big raKOi y TBapHH koh-TponLHoi rpynu. nopag i3 ihm 3arantHa KiHtKicrt MieniHOBHx HepBOBHx bohokoh nopiBHHHO 3 nonepegHiM repMiHOM (xoHa He BiporigHo) Bce x 3aHHmaen>cH Memmoro (P > 0,05). MeHme, nopiBHHHO 3 koh-rponLHoro rpynoro, HapaxoByerbca MieniHOBHx HepBOBHx bohokoh BenuKoro giaMerpa, rogi hk KintKicTt gpi6HHx HepBOBHx bohokoh i3 BuroHHeHoro MieniHOBoro o6ohohkoki Sintma, ^o nigrBepgxye icHy-BaHHH npoieciB geMemmraLiii noxa3HHK g 3MeHmyeitcH b ycix Mer-pHHHHx rpynax MieniHOBHx HepBOBHx bohokoh i cxnagae 0,28 yM. og. HeftpoHeMOiHTH raxux HepBOBHx bohokoh Micrarb sgpa gpi6Horo po3Mipy 3 MapriHaHLHO po3nogineHHM xpoMaruHOM.
y ieft repMiH BHHBnHroTbcH MacoBi pyftHyBaHHa HepB0B0-M'H30-bhx 3axiHHeHB, rомоreнiзaцiн MieniHOBHx o6ohohok, arpo^is repM-HaHLHHx po3ranyxeHt ascoHiB. AKcomia3Ma eHeKipoHHO^rntHa, b Hift Bigcyrmi MkporpySoHKH.
y HepB0B0-M'H30BHx 3aKiHHeHHsx TepMiHantHi po3ranyxeHHH pyftHyroTbcs, b pe3yntrari Horo npecHHanTHHHHft nonroc BigcyrHiH. y iux ginsHKax cnocrepirarorbcH 3anumKH aKconna3MH. Ha ibOMy erani excnepHMeHTy cnocrepiranu ^opMyBaHHH rax 3BaHux arpo^in-hhx HepB0B0-M'H30BHx 3aKiHHeHt, gna hkhx xapaxrepHa 03Hasa - ne-pu^epHHHe po3ramyBaHHa gpi6HHx cHHanrHHHHx nyxupiiB 3 yiBO-peHHHM BenHKHx 6e3nyxHpieBHx 30H y ieHTpanLHiH HacrHHi axco-nna3MH ra noBHa BigcyrHicrb cxnagox nocrcHHanTHHHoi MeMSpaHH.
rineprniKeMiH, sxa po3BHBaeitcH nig Hac MogenroBaHHH eKcnepu-MeHraHLHoro crpeпгозотоцнновоrо rnyKpoBoro gia6ery, npoTsroM boclmh THxHiB, BHKHHKae gecrpyKiiro Mio^iHaMeHiiB, ^o cynpoBog-xyeitcs nopymeHHHM crpyKrypH M- i Z-nimH y Mio^iSpunax. Miro-xoHgpii 3MeHmyrorbcH b po3Mipax, ix MarpHKc Mae HH3LKy eneKipoH-HO-onruHHy ^rntmcrt, Kpucru ge3opieHT0BaHi, BxopoHeHi, ^parMeH-TOBaHi. y capxomiaM nepeBaxHO m'h3obhx bohokoh npoMixHoro runy cnocrepiraeTbcH 3SiHtmeHHH KintKocri BKnroHeHt pi3H0i eneKT-pOHHO-OnrUHHOI ^iHLHocri.
y Kp0B0H0cH0My pycni H3HKa y ieft repMiH 36epiraeibcH reHgeHiis go 3MeHmeHHa npocBiry ftoro cxnagoBux HacrHH. npu ibOMy giaMerp npocBiry cyguH aprepiaHLHOi HacrHHH BiporigHo Bigpi3HaeTbcH Big HopMH, rogi hk ftoro BeH03Ha HacrHHa 3aHHmaen>cH po3mupeHoro. Bce x Mop^OMerpHHHO BcraHOBHeHO 3MeHmeHHH KintKocri BenHKHx i cepegHix ra 36iHbmeHHa HHcna gpi6HHx reMOKaniHapiB, 3SiHLmeHHH cepegHtoro pagiyca ra nno^i 3ohh KpoBonocraHaHHa koxhoio 3 hhx, 3MeHmeHHa cyMapHOi eMHocri Kp0B0H0cH0r0 pycna. npu itOMy Big-HocHa KintKicrb MieniHOBHx HepBOBHx bohokoh Ha ogHH reMOKaninsp ra ix KintKicrb y «30Hax BacKynspH3auii^» MeHma Ha 10,6%, Hix y no-nepegHiH repMiH, i Ha 37,2%, Hix y TBapHH KOHrpontHoi rpynu (P <
0,05). Mix KinLKicHHM i HKicHHM cxnagoM MieniHOBHx HepBOBHx bohokoh i reMOKaniHspiB BigMiHaeTbcs HH3tKa KopensiiHHa 3anexHicTb (r=0,28), ^o cBigHHTb npo 3MeHmeHHH B3aeM03yM0BHem0cri Mieno- ra aHrioapxireKTOHiKH H3HKa 3a cгpeпгозотоцнновоrо iyKpoBoro gia6ery.
OSroBopeHHH
HuHi HaKonHHeHO 3HaHHi 3HaHHH ra 0ny6niK0BaH0 gocrarHro KintKicrb pe3yntrariB gocnigxeHt, npucBSHeHux Mop^o^yHKiioHant-hhm, ricroxiMiHHHM i yntrpacrpyKTypHHM oco6hhbocthm 6ygoBH pi3-hhx TKaHHH nroguHH ra TBapHH 3a iyKpoBoro gia6ery (Meo, 2009; Abdel-Reheim et al., 2014; Rukavina, 2016; Rehman and Akash, 2017). OgHaK i3 iinoi HH3KH nHraHt, noB'H3aHHx i3 peaxiiero HepBO-bo-m'h3obhx 3axiHqeHB ra ix мiкpоцнpкynнгоpноrо pycna Ha rinep-rniKeMiro, HeMae cnintHOi gyMKH, a 6araro acneKriB iiei npo6neMH norpeSyrorb nogantmoro BHBHeHHH.
Pe3yntrarH gocnigxeHt, npoBegeHHx OKpeMHMH aBropaMH (Garcia et al., 2013; Ignacio and Felix, 2016), BKa3yroTt Ha re, ^o iyxpo-BHft gia6er BHKHHKae crpyKrypHi 3MiHH HepB0B0-M'H30BHx 3aKiHHeHt, rnu6HHa hkhx 3anexHit Big rpHBanocri rineprniKeMii. Popel' et al. (2017) noKa3aHH, ^o nigBH^eHHH BMicT rniK03Hnt0BaH0r0 reMorno-6iHy HaBirt Ha xopoTKHft repMiH cnpuHHHHe BapHK03Hi po3mupeHHH MieniHOBHx HepBOBHx bohokoh, 3MeHmeHHa mo^i HepB0B0-M's30BHx 3aKiHHeHt, a rasox goBxuHH ascoHHux repMiHaneft (Konur and Yuste, 2004).
ycraHOBHeHe HaMH 3MeHmeHHH 3arantH0i KintKocri MieniHOBHx HepBOBHx bohokoh, BHHBHeHe Mop^OMerpHHHHM aHani30M npenapa-riB H3HKa, 3a6apBneHHx 3a KyntHHUbKHM, BKa3ye Ha geMen^auiro ascoHiB yxe Hepe3 Horupu THxHi nicna noHarxy MogenroBaHHH excne-pHMeHrantHoro cтpeпгозотоцнновоrо iyxpoBoro gia6ery, ^o nig-TBepgxyertcH gaHHMH iHmux aBropiB (Ohnishi et al., 1983), sxi bhh-bhhh nogi6Hy KapruHy b iHmux M'H3ax 3a iyxpoBoro gia6ery I ra II runy. MeHma KintKicrt MeniHOBHx HepBOBHx bohokoh BenuKoro giaMerpa ra 36intmeHHH KintKocri gpi6HHx HepBOBHx bohokoh i3 bh-roHHeHoro MieniH0B0ro o6onoHKoro nopiBHHHO 3 TBapHHaMH koh-rpontHoi rpynu nigrBepgxye icHyBaHHa npoieciB geMieniHi3anii Bxe Hepe3 micrt THxHiB nicna noHarxy MogenroBaHHH eKcnepHMeHrant-Horo cтpenтозотоцннового iyKpoBoro gia6ery.
XapaxrepHoro KapruHoro 3a rasoro gia6ery BBaxaeMO BHHBneHHH nigBH^eHOi arperanii $iHaMeHT03H0-Ty6ynspHHx crpyKTyp b aKconna3Mi repMiHantHux MieniHOBHx HepBOBHx bohokoh. Westfall et al. (2015) noB's3yrort 3pocraHHH cryneHH aIperaцiI ^inaMeHT03H0-rySynspHux crpyKTyp b aKconna3Mi repMiHantHux MeniHOBHx HepBOBHx bohokoh i3 nopymeHHHM ascoHHoro rpaHcnopry. АIpeгaцiн MiKp0Tpy60H0K i Heftpo^inaMemiB Moxe npoxoguTH b Micisx nigBH^eHOi KHcHorHocri aKconna3MH. Tase «3aKHcHeHHa^», OHeBHgHO, - pe3yntraT 3MiHeH0i ^yHKiii нeftpонeмоцнгiв, sxi nepeSyBarort y HeageKBarmux yMOBax i BugiHsrort y HaBKonumHe cepegoBH^e Kucnuft Sinox (Rosengren et al., 1977; Bera and Nandi, 2014). npu mtOMy b цнгоrнaзмi HeftponeMomHiiB 3HaHH0 3SintmyeitcH KintKicrt Baxyont, ^o BKa3ye Ha KpuruHHi npoiecu cnoxHBaHHH pigHHH 3 MixKnirHHHoro npocropy, sxi cnocrepiraHH gocnigHHKH b iHmux TKaHHHax 3a цyкpовоrо giaSery (Zhou et al., 2011). npu ibOMy MieniHOBa oSonoHKa Mae MHoxuHHi ginsHKH po3mapyBaHHH naMen MieniHy - noKa3HHK rnuSoxoro nopymeHHH oSMiHy ^oc^oninigiB (Grigoletto et al., 2017).
y HepB0B0-M'H30Bux 3axiHHeHHsx 3MeHmyeitcs KintKicrt cHHanrHHHHx nyxuprniB ra MiroxoHgpift, sxi Marort npocBiTneHHft MarpHKc i 3pyftH0BaHi KpucrH. npu ibOMy HeftpoHeMOiHTH raKux HepBOBHx bohokoh Micrait gpiSHi rerep0xp0MarH30BaHi sgpa, W>, ma gyMKy Kuznetsov et al. (2016), cBigHHit npo rnuSoxe nopymeHHH Mtothh-hoI ra SiH0KcHHTe3yBantH0i aKTHBHocri KniiHHH.
3MeHmeHHH KintKocri cxnagox nocrcHHanruHHoi MeMSpaHH -Baxxe ycKnagHeHHa rineprniKeMii, ^o nopag i3 3MeHmeHHHM ii 3a-rantHoi nnoqi cnpHHHHHe 3HHxeHHH KintKocri xоniноpeцeпгоpiв (Jonsson and Eriksson, 2007). ^k^o BpaxyBaiH, ^o npu iLOMy asco-ma3Ma nepeBamraxeHa cHHanTHHHHMH nyxupiaMH, ie b cyKynHocri cBigHHit npo 3HaHHe nopymeHHH MexaHi3My eK3OTHi03y anerнnxо-niHy Hepe3 cHHaniHHHi MeMSpaHH (Azam et al., 2003).
Виявлена нами деструкщя окремих мелшових нервових волокон викликае денерващю м'язових волокон, що проявляеться зменшенням кшькосп нейролемоципв у дшянщ нервово-м'язових заюнчень i арпрофтею !х ядер. Таю змии спостер1гали иш! дослщники за порушення структури нервово-м'язових зак1нчень як при цукровому дабеп (Bril, 2014; Ignacio and Felix, 2016), так i за захворювань ишого генезу (Muntoni, 2012; Oyebode et al., 2012; Silinsky, 2013).
Виявлений нами набряк саркоплазми, який викликае розшару-вання мофбрил вже через чотири тияст тсля початку моделю-вання експериментального стрептозотоцинового цукрового дабе-ту поряд зi значним зменшенням осмюфшьносп нуклеоплазми у м'язових волокнах промтжного типу можна розглядати як прояв функционального виснаження ядра (Shckorbatov et al., 2010).
Якщо врахувати, що за експериментального стрептозотоцинового цукрового дабету порушуеться окисний метаболiзм (Rehman and Akash, 2017), в якому безпосередню участь беруть мтохондри (Leem and Koh, 2012), то можна припустити, що атрофш м'яз!в зумовлена порушенням активного транспорту нейромедатора в результат! дефиитного енергозабезпечення аксо-м'язово! передач! нервового 1мпульсу. При цьому вщомо, що морфолопчний субстрат порушення окисного фосфорилювання - фрагментащя та редукщя крист, яка проявляеться зниженням активност! сукцинат-депдрогенази (Carette et al., 2011; Nwayyir, 2017). Кшькють мжро-везикул !з нейромедатором i кшькють мтохондри у пресинап-тичних термиалях аксона залежить, з одного боку, ввд синап-тично! активност! нейрона (Crone and Sharma, 2011), з шшого - вщ швидкост! аксонного транспорту (McKelvey, 2014).
Постина ознака за вск форм i ступенiв нейро- та мюпати -недостатшсть активно! передач! 1мпульсу в зон! пресинаптично! мембрани (Bril, 2014; McKelvey, 2014). Результата, отримат нами, показують, що за експериментального стрептозотоцинового цукрового дабету до наявних деструктивних зми претерм1нальних нервових волокон i аксональних терм1налей приеднуеться недос-татнсть передач! !мпульав, унаслщок глибоких дегенеративних змш у постсинаптичних мембранах, як! посилюють вплив иших несприятливих чинник1в на стан м'язових волокон. Оскльки на кнцеви стад!! дослвдження спостерпжться тотальна деструкция нервово-м'язових закшчень, морфометричний аналз провести не вдалося.
Поряд !з цим зменшення кшькосп внутршьом'язових гемока-пшяр^в викликае значне розширення «зон васкуляризацд», що, за даними Popel' et al. (2017), вказуе на попршення трофши вск тканин язика, як! входять до ща зони. Збшьшення чисельносп фун-кцюнальних артерюло-венозних анастомозов зумовлюеться дею вазоактивних речовин, серед яких неспециф!чт метаболии, пста-мш, серотонш, юнши, що у велики кшькосп утворюються у раз! порушення в органам утшпзацц глюкози (Pertseva et al., 2013; Nwayyir, 2017). Пвдвищене скидання артер!ально! кров! у вени через артерю-венозт анастомози спричиняють зменшення артерю-венозного градента концентраци кисню, порушення окисно-вщ-новних процеов i розвитку ацидозу в навколишнк тканинах (Xie et al., 2014), до якого чутливш! мелшов! нервов! волокна пор^вня-но з безмелиовими (Brownlee et al., 1986; Jin et al., 2008; Ishibashi et al., 2016).
Виявлет нами структурно-функщональт зм1ни мжросудин-ного русла нервово-м'язових зак1нчень за експериментального стрептозотоцинового цукрового дабету торкаються не тшьки зм1н ендотелюципв, а i !х морфометричного перерозподлу. Зменшення даметра просвпу складових частин гемомжроциркулягорного русла язика шдтверджуеться даними Tooke (2003) i Popel' et al. (2017), як! вказують на виражений метричний перерозподл гемо-капшяр^в власних м'яяв язика за експериментального стрептозотоцинового цукрового дабету. Внаслщок зменшення даметра вони переповнюються форменними елементами кров!, що викликае венозно-капшярний стаз. На думку окремих авторов (De-mido va, 2010), тривала венозна пперемш та стаз зумовлен затриманням продуктов розпаду мелиу та зниженням рН середо-вища, в якому закономерно п1двишуеться концентрации юншгв
(Wagner et al., 2008; Xie et al., 2014). Вони викликають парез арте-рюл, щдвищення проникносп судин, порушують мiсцевi фермен-татавш системи та тдвишують чутливiсть тканин до кисневого голодування (Demidova, 2010).
Псля 6-8 тажнв тсля початку моделювання експериментального стрептозотоцинового цукрового дабету виявлена нами деструкщя нервово-м'язових заюнчень поряд i3 гомогетзацкю мелшових оболонок i атрофiею терм1нальних розгалужень аксо-нв може бути результатом втрати нейротрофiчного впливу мотонейрона на м'язовi волокна, що залежить вщ ступеня порушення аксонного транспорту. На це вказуе низка дослвджень пщ час його фармаколопчно! блокади (Borer, 2006; Garcia et al., 2013; McKelvey, 2014). Тому деструкцию аксоплазми за експериментального стрептозотоцинового цукрового дабету слщ розциювата як фактор, який послаблюе нейротрофiчний вплив на мембрану м'язових волокон.
Висновки
Проведене нами дослвдження дае детальну уяву про динам1ку структурно-функц^ональних змш нервово-м'язових заюнчень у рвт термши вщ початку моделювання експериментального стрептозотоцинового цукрового дабету. В динамщ цього проце-су виявляються двi фази: фаза реактивно-адаптациних зм1н iз максимальною виражетстю через 4 тижт експерименту та деструктивно-дегенеративна фаза, яка розвиваеться через 6-8 тижнв пiсля початку моделювання експериментального стрептозотоцинового цукрового диабету.
Патоморфологiчнi змши вщображають структурно-функцю-нальну взаемозумовленiсть нервово-м'язових заюнчень i окремих елеменпв !х м1кропиркуляторного русла, що проявляеться !х поеднаною реакцею в рiзнi термин експериментального стрептозотоцинового цукрового дабету. Змии в цих структурах спричи-нюють глибоку морфологiчну перебудову м'язових волокон рiз-ного фенотипу за експериментального стрептозотоцинового цук-рового дiабету. Результата наших дослвджень показують, що в м'язових волокнах язика разом зi змиеними мiтохондрiямн та мiофiбрнламн мстяться пошкоджеш органели в аксо-м'язових синапсах з ознаками як реактивних, так i деструктивних процеов. Це вказуе на ткний морфофункцюнальний взаемозв'язок мтж цими структурами.
За експериментального стрептозотопинового цукрового дабету ввдбуваеться структурна перебудова мелшових нервових волокон i мжроциркуляторного русла язика з порушенням организаций нервово-м'язових зак1нчень.
References
Abdel-Reheim, E. S., Abd-Elmoneim, A. A., & Hosni, A. A. (2014). Fatty-sucrosed diet/minimal dose of streptozotocin-treated rat: A novel model of gestational diabetes mellitus, metabolic and inflammatory insight. Journal of Diabetes and Metabolism, 5(9), 430-435. Azam, L., Winzer-Serhan, U., & Leslie, F. M. (2003). Co-expression of a7 and p2-nicotinic acetylcholine receptor subunit mRNAs within rat brain cholinergic neurons. Neuroscience, 119(4), 965-977. Bera, A., & Nandi, P. K. (2014). Nucleic acid induced unfolding of recombinant prion protein globular fragment is pH dependent. Protein Science, 23(12), 1780-1788.
Borer, J. (2006). Therapeutic effects of IF blockade: Evidence and perspective.
Pharmacological Research, 53(5), 440-445. Bril, V. (2014). Neuromuscular complications of diabetes mellitus. Continuum:
Lifelong Learning in Neurology, 20, 531-544. Brownlee, M., Vlassara, H., & Cerami, A. (1986). Trapped immunoglobulins on peripheral nerve myelin from patients with diabetes mellitus. Diabetes, 35(9), 999-1003.
Byrd, J. A., Bruce, A. J., & Rogers, R. S. (2003). Glossitis and other tongue
disorders. Dermatologic Clinics, 21(1), 123-134. Carette, C., Dubois-Laforgue, D., Gautier, J.-F., & Timsit, J. (2011). Diabetes mellitus and glucose-6-phosphate dehydrogenase deficiency: From one crisis to another. Diabetes and Metabolism, 37(1), 79-82. Colev, V. (2008). Experimental models in studies of diabetes mellitus. Pathophysiology, 5, 242.
Crone, S. A., & Sharma, K. (2011). Patterning spinal motor activity in the absence of synaptic excitation. Neuron, 71(6), 957-959.
Demidova, T. Y. (2010). Vascular complications of type 2 diabetes mellitus beyond the reach ofglycemic control. Diabetes Mellitus, 13(3), 111.
Garcia, M. R., Pearlmutter, B. A., Wellstead, P. E., & Middleton, R. H. (2013). A slow axon antidromic blockade hypothesis for tremor reduction via deep brain stimulation. PLoS ONE, 8(9), 734-756.
Grigoletto, J., Pukafi, K., Gamliel, A., Davidi, D., Katz-Brull, R., RichterLandsberg, C., & Sharon, R. (2017). Higher levels of myelin phospholipids in brains of neuronal a-synuclein transgenic mice precede myelin loss. Acta Neuropathologica Communications, 5(1), 1-10.
Ignacio, A. B., & Felix, L. S. (2016). Diabetes mellitus and neuromuscular blockade: Review. Journal of Diabetes and Metabolism, 7(6), 1-8.
Ishibashi, F., Kojima, R., Taniguchi, M., Kosaka, A., Uetake, H., & Tavakoli, M. (2016). The expanded bead size of corneal c-nerve fibers visualized by corneal confocal microscopy is associated with slow conduction velocity of the peripheral nerves in patients with type 2 diabetes mellitus. Journal of Diabetes Research, 20(16), 1-9.
Jackowiak H., Skieresz-Szewczyk, K., Kwiecinski, Z., Godynicki, S., Jackowiak K., & Leszczyszyn, A. (2014). Light microscopy and scanning electron microscopy studies on the reduction of the tongue microstructures in the white stork (Ciconia ciconia, Aves). Acta Zoologica, 96, 436-441.
Jin, H. Y., Piao, M. H., Kim, S. Y., Kang, S. M., Kim, C. H., Kim, D. Y., Park, J. H., Baek, H. S., & Park, T. S. (2008). The morphological observation of gastric nerve fibers in experimental animals and people with diabetes. Diabetes Research and Clinical Practice, 79, 84-85.
Jonsson, M., & Eriksson, L. I. (2007). Role of presynaptic acetylcholine autore-ceptors at motor nerve endings on tetanic and train-of-four fade seen during a nondepolarizing neuromuscular block. Anesthesiology, 106(6), 1243-1244.
Konur, S., & Yuste, R. (2004). Imaging the motility of dendritic protrusions and axon terminals: Roles in axonsampling and synaptic competition. Molecular and Cellular Neuroscience, 27(4), 427-440.
Kuznetsov, K. A., Shckorbatov, Y. G., Kolchigin, N. N., & Nikolov, O. T. (2016). Changes of chromatin and cell membranes in exfoliated human buccal epithelium cells exposed to non-ionizing and ionizing electromagnetic fields. Conference Paper published Sep 2016 in 2016 8th International Conference on Ultrawideband and Ultrashort Impulse Signals (UWBUSIS).
Leem, J., & Koh, E. H. (2012). Interaction between mitochondria and the endoplasmic reticulum: Implications for the pathogenesis of type 2 diabetes mellitus. Experimental Diabetes Research, 20(12), 1-8.
McKelvey, C. (2014). Axon transport deficits: Neurodegeneration's first sign? Multiple Sclerosis Discovery Forum, 12, 1-10.
Meo, S. A. (2009). Diabetes mellitus: Health and wealth threat. International Journal of Diabetes Mellitus, 1(1), 42.
Muntoni, F. (2012). Novel neuromuscular diseases. Neuromuscular Disorders, 22(9-10), 804.
Nwayyir, H. A. (2017). Is glucose-6-phosphate dehydrogenase deficiency a risk factor for proliferative diabetic retinopathy in male patients with type 1 diabetes mellitus in basrah? Journal of Medical Science and Clinical Research, 5(1), 15173-15179.
O'Reilly, D., & Long, R. G. (2008). Diabetes and the gastro-intestinal tract. Digestive Diseases, 5(1), 57-64.
Ohnishi, A., Harada, M., Tateishi, J., Ogata, J., & Kawanami, S. (1983). Segmental demyelination and remyelination in lumbar spinal root of patients dying with diabetes mellitus. Annals of Neurology, 13(5), 541-548.
Oyebode, O. R. O., Hartley, R., Singhota, J., Thomson, D., & Ribchester, R. R. (2012). Differential protection of neuromuscular sensory and motor axons and their endings in WldS mutant mice. Neuroscience, 200, 142-158.
Pertseva, M. N., Kuznetsova, L. A., & Shpakov, A. O. (2013). New conceptual approach for search for molecular causes of diabetus mellitus, based on study of functioning of hormonal signaling systems. Journal of Evolutionary Biochemistry and Physiology, 49(5), 457-468.
Popel', S. L., Baskevich, O. V., Zhurakivskyi, V. M., Zhurakivska, O. Y., Melnik I. V., Krasnopolskiy, S. Z., & Atamanchuk, O. V. (2017). Three-dimensional structure of the lingual papillae of healthy rats and rats with experimental diabetes mellitus (in the context of mechanism of development of diabetic glossitis. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(1), 58-65.
Pourlis, A. F. (2014). Morphological features of the tongue in the quail (Coturnix coturnix japonica). Journal of Morphological Sciences, 31(3), 177-181.
Rehman, K., & Akash, M. S. H. (2017). Mechanism of generation of oxidative stress and pathophysiology of type 2 diabetes mellitus: How are they interlinked? Journal of Cellular Biochemistry, 99, 1-9.
Rezki, A., Merioud, B., Delmas, D., Cyril, C., Scheiwiller, R., Leble, R., & Valensi, P. (2016). Sequential compression/decompression by a pulsating suit increases cutaneous microcirculatory blood flow in patients with type 2 diabetes. Diabetes and Metabolism, 42(4), 298.
Rosengren, L., Wronski, A., Haglid, K. G., Jarlstedt, J., & Rönnbäck, L. (1977). Amino acid incorporation into total protein and levels of S-100 protein in discrete rat brain areas after prolonged protein or amino acid restriction. Journal ofNeuroscience Research, 3(2), 153-161.
Rukavina, M. (2016). Typ-1-Diabetes - Verhältnis Proinsulin/C-Peptid mit Pathogenese Assoziiert. Diabetologie und Stoffwechsel, 11(6), 384-396.
Sanders, I., & Mu, L. (2013). A three-dimensional atlas of human tongue muscles. Anatomical Record, 296(7), 1102-1114.
Semenko, V. V., & Savytskyi, I. V. (2017). Development of experimental model of diabetes mellitus. Journal of Endocrinology, 13(4), 276-280.
Shckorbatov, Y., Rudneva, I., Pasiuga, V., Grabina, V., Kolchigin, N., Ivanchenko, D., Kazanskiy, O., Shayda, V., & Dumin, O. (2010). Electromagnetic field effects on Artemia hatching and chromatin state. Open Life Sciences, 5(6).
Silinsky, E. M. (2013). Low-frequency neuromuscular depression is a consequence of a reduction in nerve terminal Ca2+ currents at mammalian motor nerve endings. Anesthesiology, 119(2), 326-334.
Tooke, J. E. (2003). The microcirculation in diabetes mellitus. International Textbook of Diabetes Mellitus.
Uemura, M., Tamada, Y., & Suwa, F. (2009). Morphological study of the connective tissue papillae and the capillary loops on the lingual dorsum in the type 2 diabetes mellitus model rats. Okajimas Folia Anatomica Japonica, 85(4), 139-149.
Wagner, O. F., Nowotny, P., Vierhapper, H., & Waldhäusl, W. (2008). Plasma concentrations of endothelin in man: Arterio-venous differences and release during venous stasis. European Journal of Clinical Investigation, 20(5), 502-505.
Westfall, S., Lomis, N., Singh, S. P., Dai, S. Y., & Prakash, S. (2015). The gut microflora and its metabolites regulate the molecular crosstalk between diabetes and neurodegeneration. Journal of Diabetes and Metabolism, 6(8), 577-580.
Xie, X.-J., Hu, Y., Cheng, C., Feng, T.-T., He, K., & Mao, X.-M. (2014). Should diabetic ketosis without acidosis be included in ketosis-prone type 2 diabetes mellitus? Diabetes/Metabolism Research and Reviews, 30(1), 54-59.
Zhou, C., Gilbert, J. D., & Byard, R. W. (2011). How useful is basal renal tubular epithelial cell vacuolization as a marker for significant hyperglycemia at autopsy? Journal of Forensic Sciences, 56(6), 1531-1533.
