CC BY
168
УДК 340.63:616.89-008.441.3 Г. А. Бшецька,
канд. мед. наук, доцент Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Укран ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
МЕДИЧН1 I СОЦ1АЛЬН1 НАСЛ1ДКИ НАРКОМАНЫ
Й токсикомане!
Стаття присвячена питанням наслiдкiв наркотизацп медичного й соцiального характеру. Сьогодш наркоманiя - хвороба, яка мае сво'1 етiологiчнi, епiдемiологiчнi i клiнiчнi закономiрностi. За швидкiстю поширення й охопленням населення вона мае вс ознаки етдемп. У цiеi хвороби е всi стадп, ^м одш€1 - одужання, тобто немае повернення до вихщного рiвня здоров'я й сощального становища.
Ключовг слова: наркотизащя, токсикоманiя, хвороба, медичш наслiдки, здоров'я, соцiальнi наслiдки.
Сьогодш поширення наркомана в Укршш прийняло епiдемiчний характер, охопило всю 11 територiю, особливо схiдну й бшьшою мiрою пiвденну 11 частину. Профшактика наркомана, як вважають деякi вчеш [11], е питанням нацiональноi безпеки й забезпечення виживання нацп.
Порушеною в цiй публшацп проблемою откувалися такi науковцi, як I. Б. Власова, В. Ф. Сгоров, В. М. Кузьмшов, I. М. П'ятницька та ш.
За рiзними експертними оцшками [5], реальна чисельнiсть хворих на наркоманiю в кршш значно перевищуе чисельнiсть хворих, якi перебувають на облiку: на кожного зареестрованого споживача наркотиюв припадае 50 незареестрованих. В Укршш найбiльшого поширення набули наркотики, що виготовляються кустарно, перш за все рослинного походження (отати, препарати конопель).
На поширення наркомана в Укршш впливае низка умов: (а) географiчне розташування, (б) ^матичш умови й (в) демографiчнi особливосп.
Геополiтичне положення держави характеризуеться тим, що Укршна розташована в цен^ Свропи. Вона е кршною транзиту наркотиюв з держав Центрально! Азп в центральнi регiони Росп (насамперед у Москву й Санкт-Петербург), у краши Захiдноi й Центральноi Свропи. Частина наркотиюв, що проходять таким чином через Украшу, неминуче осщае в самш кршш, що теж сприяе зростанню чисельност хворих на наркомашю [6].
Клiматичнi умови Украши дозволяють вирощувати рiзнi сорти маку, конопель i деяких iнших рослин, що мютять адиктивнi речовини, яю служать основою для формування так звшно1 сировинно'1 бази вiтчизняного нелегального наркобiзнесу, що теж посилюе нарколопчну ситуацiю в державi.
Демографiчними особливостями Украши е рiзнорiднiсть й регюшв: в одних переважае сiльське населення, в шших з розвиненою промисловютю - мiське. Роками у промисловi регiони сходу й пiвденного сходу краши перемщалися з усього Радянського Союзу верстви населення, рiзнорiднi за нащональним складом. Тут можна було знайти роботу на металургшних комбшатах, на вугледобувних шахтах, отримати житло. У спшкуванш домiнувала росiйська мова. У результат в пiвденно-схiдному регюш сформувалася так звана «маргшальна культура», для яко'1 характерна вiдсутнiсть нащональних традицiй та устав. Крiм того, у схщному регiонi й у Криму бшьш вiдчутний вплив процеав, що вiдбуваються в Росп, а в захщних сильнiше вплив Польщi й Угорщини. Понад 70 роюв тому захiднi регiони Украши входили до складу шших держав, що також суттево вщбилося на ментал^ет й життевих основах й громадян. Останшм часом через
народш хвилювання й вiйськовi дп на Кавказi й у Закавказзi посилився потш жителiв цих регiонiв в Украшу, яю також осiдають переважно в твденно-схщному i схiдному регюнах. Збiльшилася чисельнiсть мiгрантiв зi схщно! й mвденно-схiдноi АзГi, з Африки, одним з нелегальних бiзнесiв яких можна назвати торпвлю наркотиками [6].
1снуюча економiчна криза в Укрш'ш призвела, з одного боку, до високого рiвня пограничних нервово-психiчних розладiв, змiни свiтогляду громадян, зниження загальноосвггнього рiвня, а з другого - до згортання державних лшувальних i профiлактичних програм, спрямованих на зниження рiвня поширення наркомана й на зменшення шкоди, пов'язано'1' з наслщками високого рiвня наркотизацп населения.
Захворювашсть населення наркоманiями в Укрш'ш протягом уах рокiв 1! незалежностi мае стшку тенденцiю до зростання. Темпи розвитку ще! етдемп рiзко збшьшився в 1991 р. з практичним переходом краши до нових форм господарювання i змiною суспiльного устрою, що супроводжувався рiзким зниженням життевого рiвня значних мас населення, девальващею й руйнуванням колишньо! системи щнностей та iншими несприятливими процесами в суспшьста, що бiльшою мiрою виявилося у промислово розвинених областях, де зазначеш вище негативнi суспiльнi процеси набули особливох гостроти через рiзкий спад промислового виробництва [6] .
Серед медичних наслщюв наркоманiй звертають на себе увагу характернi змши особистостi хворих. У процесi наркотизацп поступово вiдбуваеться спустошення психiки, зниження штереав i збiднiння емоцiй. На початку наркотизацп виражеш афективнi розлади, що визначають змiни структури особистосп в бiк емоцiйноi нестiйкостi, пiдвищеноi чутливостi (ммимозоподiбнiстьм), схильностi до неадекватного реагування на оточення: переважають ютерозбуджеш форми реагування, а також реакцп у виглядi дисфоричних депресiй - похмуро-тужливий, дратiвливо-злiсний настрiй, який посилюеться пiд впливом зовнiшнiх подразникiв. У процес захворювання iндивiдуальнi особистiснi характеристики поступово згладжуються й нiвелюються, хворi все бiльше стають схожими один на одного. 1х поведiнка визначаеться в основному ютерозбуджувальними й депресивними формами реагування. Потрiбно також тдкреслити 1х постiйну брехливiсть, вiдсутнiсть почуття обов'язку, самокритики, легковажне ставлення до юнуючо! наркотичноi хвороби та й наслiдкiв. Формуеться своерiдний психопатоподiбний дефект з деградащею особистостi й вираженим морально-етичним падшням, коли вся актившсть хворого спрямована на придбання наркотику чи добування коштiв для цього [3].
Розвиток штелектуально-мнестичних розладiв (розлади психши деградуючого типу з порушеннями пам'ятi) i формування психоорганiчного синдрому, який виявляеться в послабленнi пам'ят^ зниженнi iнтелекту й нетриманнi афекпв (розлади настрою, змiна ступеня штенсивносп емоцiй - частiше низька або повна неможливють переживати деякi емоцп). Нерiдко спостерiгаються астенiчнi явища: (а) тдвищена стомлюванiсть iз виснаженiсть з крайньою нестiйкiстю настрою; (б) ослаблення самовладання, нетерплячють, непосидючiсть; (в) порушення сну; (г) втрата здатностi до тривалоi розумово! й фiзичноi напруги; (д) непереносимють гучних звукiв, яскравого св^ла, рiзких запахiв тощо.
Порушення пам'я^ тiею чи iншою мiрою зачiпае всi П види. Найчаспше виявляеться загальне П послаблення, зниження можливосп запам'ятовування, зменшення П запаав та ослаблення можливостi вiдтворення ситуацп; можлива також втрата пам'ятi, особливо на недавш важливi подii. Обсяг уваги значно обмежуеться, пщвищуеться вщволшання. Страждае якiсть сприйняття, в певних ситуацiях уловлюються лише приватнi детал^ а не суть того, що вщбуваеться. Погiршуеться орiентування спочатку в навколишньому соцiумi, згодом - i у власнiй особистостi. Рiвень мислення знижуеться, що виявляеться у збщншш понять та уявлень, у слабкосп суджень i нездатностi адекватно ощнювати ситуацiю i сво! можливостi. Темп розумових процеав уповiльнюеться, вiдзначаеться тдвищена схильшсть до деталiзацii. Усе це спостер^аеться практично при всiх видах наркоманш. Найшвидше цi
розлади вщбуваються у хворих, яю вдихають пари органiчних розчинникiв. На другому мсщ за швидкiстю розвитку штелектуально - мнестичних розладiв знаходяться хвор^ що зловживають барбiтуратами та шшими седативними засобами.
У кiнцевих стадiях названих форм наркоманiй розвиваеться стан оргашчно'1 деменци - недоумство, що тдроздшяеться на 2 групи - тотальне й часткове. На третьому мсщ за швидюстю розвитку таких змш перебувають хворi, якi зловживають препаратами, виготовленими з ефедрину чи сумшей, яю мiстять ефедрин [Див.: 10; 12].
У хворих, яю зловживають препаратами конопель або у хворих опшною чи геро'новою наркомашею iнтелектуально-мнестичнi порушення розвиваються в бшьш вiддаленi строки. Такого роду змши формуються у людей переважно шкшьного й пiдлiткового вiку й на тл вроджених або набутих уражень центрально!' нервово'1 системи [12].
Серед небезпечних медичних наслiдкiв наркомана й токсикомани можна вiдзначити високий су'цидальний ризик. За даними дослiдникiв [4], у хворих на наркомашю останнш значно пiдвищений порiвняно зi здоровими особами в 5 - 20 разiв. У них спостершаються справжш сущидальш тенденци: хворi завдають собi тяжкi ушкодження (зазвичай порiзи), але часпше вони роблять це з демонстративною метою або щоб зняти напругу на висот афекту (у цих випадках при видi кровi хворi, як правило, заспокоюються) [3].
Хрошчна iнтоксикацiя наркотичними речовинами призводить до рiзних соматичних ускладнень, у тому чи^ до розвитку хрошчного перебiгу iншого захворювання або його ускладнення. Найчаспше у хворих на наркомана вщзначаються шфекцп внаслiдок порушень правил асептики при введеннi наркотиюв. Серед iнфекцiйних захворювань найпоширенiшi гепатити (В, С, D), СН1Д i септицемiя - одна з форм сепсису [Див.: 1; 11]. Найбшьш поширеною патологiею при опiйнiй наркомана е iнфекцiйнi й токсичнi гепатити.
Майже у вах хворих, як вживають хiмiчно оброблену макову соломку, печшка е збiльшеною й болючою при пальпацп, тобто клiнiчно мають мюце прояви токсичного або шфекцшного гепатиту чи гепатозу (жирово'1 дистрофп). У зв'язку з порушенням обмшу холестерину спостерiгаються змiни в мюкардь У тяжких випадках може наступити смерть вщ гостро!' серцево-судинно'1 недостатносп на тлi хронiчних дистрофiчних змш мюкарда. Захворювання нирок у хворих опшною наркомашею найчаспше виявляються набряками, змшами в сечi, у формi нефриту (запальнi змiни в нирках) або гостро'1 нирково'1 недостатностi. Тривале зловживання отатами викликае вiдкладення бшкових комплексiв у нирках, що супроводжуеться порушенням 1х функцii.
При хрошчнш гашишнiй iнтоксикацii, як правило, бувають прояви, пов'язаш з ураженням дихально! системи, розвиваються хронiчнi бронхiти, синусити, пневмонп. Крiм того, гашиш i марихуана викликають розлади серцево-судиннох системи. Доведено токсичний вплив хронiчного вживання препара^в коноплi на ендокринну систему. Вживання гашишу може викликати також хромосомш порушення [Див.: 4; 10].
Наслщком зловживання стимуляторами найчастiше е розвиток захворювання серцево-судинноi системи - шфаркт мiокарда, фiбриляцiя шлуночкiв серця, порушення мозкового кровообiгу тощо, яю часто призводять до летального результату; на другому мющ - захворювання шлунково-кишкового тракту й печшки, нерщю ураження нирок [4].
Одним з важливих показникiв тяжкостi наслiдкiв зловживання наркотиками е передчасна смертшсть. Основш причини смертi наркоманiв: нещаснi випадки, самогубство, отруення в результатi передозування, насильство, травми, а також рiзнi хвороби. Показник смертносп серед них значно перевищуе вiдповiднi показники в популяцп в цiлому. Ризик передчасноi смертi для чоловiкiв, якi вживають наркотики внутршньовенно, перевершуе ризик смер^ для чоловiчого населення у 5 разiв, для ж1нок - майже в 11 разiв. Слiд зазначити, що смерть наркомашв настае в основному в молодому вщ (середнiй вш померлих 36 рокiв) [Див.: 4; 11].
Наслщком систематичноi наркотизацii е зниження жит^^во!' активностi, енергетичного потенщалу людини, що виявляеться передусiм у зниженш i втратi
працездатносп. Значна частина наркомашв не працюе, живе на утриманнi родичiв або займасться кримiнальною дiяльнiстю, спрямованою на придбання наркотичних речовин. Це пояснюсться, по-перше, тим, що пошуки наркотиюв вимагають багато часу, по-друге, тим, що хворий здатен до продуктивно! дiяльностi лише пiд дieю наркотику, а його думки постшно зайнят питанням, де дiстати i як спожити чергову дозу наркотику. Зрештою, при зростанш толерантностi i збшьшенш кратностi прийому наркотичних або токсичних речовин хворi на наркомана не в змозi регулярно i продуктивно працювати. Показники !х зайнятост значно нижчi порiвняно з населенням у цшому [11].
У бiльшостi випадюв такi хворi нiде не працюють i не навчаються. Частина 1'х осiдаe у кримiнальних структурах, дехто займаеться рiзного роду комерцieю [3]. У динамщ хвороби майже у вах хворих на опiйну й герошову наркоманiю й полшаркоманп знижуеться професшний рiвень, 1'х трудова дiяльнiсть неповноцiнна. У працюючих хворих спостер^аються неодноразовi порушення трудово! дисциплiни, вони вщчувають труднощi при виконаннi сво'1'х професiйних обов'язкiв, байдужiсть або негативне ставлення до виконувано! роботи [Див.: 2; 11].
Найбшьш характерними негативними сощальними наслiдками зловживання наркотиками е деформащя, спотворення й руйнацiя амейних зв'язкiв. Наркомани значно рiдше одружуються, нiж здоровi особи того ж вшу, але 1'х ам'1 швидко розпадаються, якщо один з подружжя е наркоманом. Згiдно з даними дослщниюв [10], серед наркоманiв число одружених в 1,6 раза менше порiвняно зi здоровим населенням, а розлучених - у 2,8 раза бшьше. Нерщко хворi утворюють так звану «ам'ю наркомашв» [Див.: 8; 10]. Метою останньо! е наркотизащя в найбезпечнiших умовах, полегшення придбання наркотиюв. Така «ам'я» мае так званий свш <одм», яким може бути порожня квартира, тдвал, горище чи яка-небудь iзольована будова. У не! сво! шляхи i способи добування наркотиюв i сво! способи зароб^ку для цього. У «ам'1» можливi й сексуальнi вiдносини, звичайний промюку'гтет (безладний, нiчим i шким не обмежений статевий зв'язок з багатьма партнерами), нерщким е й гомосексуалiзм. Наприклад, в пари герошових наркоманiв часто разом вживають наркотик для посилення сексуально! активность З часом вживання наркотиюв, а не сексуальне бажання чи iншi не пов'язаш з наркотиками спiльнi штереси, стае основним чинником, що визначае вщносини в таких «сiм'ях» [8].
У бшьшосп сiмей тих хворих, як продовжують перебувати у шлюб^ вiдзначаються порушення сiмейних взаемин: част конфлiкти, сварки, сексуальна розбещенiсть, байдуже ставлення до д^ей i ам'1, вiдсутнiсть турботи про близьких, споживацьке ставлення до них тощо. У жшок-наркоманок спостерiгаеться безладнiсть статевого життя. Серед них дуже високий вщсоток повiй, незважаючи на те, що герош мае пригнiчуючу дiю на синтез статевих гормошв i сприяе ослабленню лiбiдо. Жiнки-наркоманки мають бшьшу чисельнiсть сексуальних партнерiв порiвняно з чоловшами, вони частiше залучаються у проститущю i продовжують працювати на вулищ, тiльки щоб забезпечувати себе коштами на наркотики [Див.: 7; 8]. Жшки, яю страждають наркомашею, уражуються в особистiсному, соцiальному вщношенш глибше, оскiльки 1'х роль матерi (або потенщйно'1 матерi) не узгоджуеться зi стилем життя наркомана.
Для хворих на наркомана притаманна антисощальна поведшка. Вони чинять окремi або численш дп, що суперечать правовим i моральним нормам. 1м властивi аморальнi вчинки, але якi не караш кримiнально (пияцтво, користолюбство, сексуальна розбещешсть, конфлiкти в ам'1 i з найближчим оточенням тощо). Хворi на наркомана нерiдко здiйснюють агресивш вчинки з порушенням закону, виявляють ворожють, недоброзичливiсть аж до словесних образ або застосовують грубу фiзичну силу. Так, серед кокш'шспв дiагнозу «антисоцiальна особистiсть» вiдповiдае 42,7 %, що у 29,2 раза вище, ашж серед осiб, якi не використовують цей наркотик. Серед опшних наркомашв зазначений показник становить вщповщно 36,7 % й у 24,2 раза вище порiвняно з особами, яю не використовують отатв. Серед оаб, якi вживають марихуану - 14,7 % й у 8,3 раза вище порiвняно з групою, яка не
вживае цей наркотик. Водночас, серед оаб, яю його вживають, поширенiсть психiчних вiдхилень нижча порiвняно з тими, хто вживае бшьш «важю» наркотики [10].
Слщ вiдзначити дуже високу кримшогеншсть у середовищi хворих на наркомана. Кожен споживач рано чи тзно звертаеться до кримiнальних способiв здобуття матерiальних засобiв, необхiдних для придбання наркотику. Щею обставиною пояснюеться високий рiвень злочинностi та шших соцiальних аномалiй серед наркоманiв [9]. Кримшогеншсть хворих на наркоманп пояснюеться низкою чинниюв: (а) потребою у грошах, оскшьки наркотики коштують дуже дорого; (б) вимушеним зв'язком з торговцями ними, що само по собi теж е протиправною дiею; (в) описаними ранiше змiнами особистосп, що настають унаслiдок наркотизацп i виявляються у вираженому морально-етичному падiннi [Див.: 7; 9].
Наркомани можуть чинити протиправш дп, перебуваючи в наркотичному сп'яншш або у психотичному сташ, викликаному вживанням -пе' чи шшо'1 одурманюючо' речовини. Необхщно пiдкреслити, що бiльшiсть правопорушень серед цих оаб вiдбуваеться у сташ наркотичного сп'яншня, найчастiше в абстиненцп. 1снуе низка правопорушень, скоених хворими ще'1 категорп, зокрема: професiйних, в тому чист невиконання трудового договору, неодноразове вчинення рiзних порушень у рамках свое' професи; кримiнальних, як становлять небезпеку й заподiюють шкоду суспшьству й окремим особам, як-то заподiяння шкоди здоров'ю й життю, розкрадання власностi та iн.); адмшютративних, що виражаються в посяганнi на встановлений громадський порядок, на права й свободи громадян. Розглядуванi нами хворi порушують правила дорожнього руху, митного контролю, зазiхають на дiяльнiсть i власнiсть приватних або юридичних оаб i та iн. До них належать також таю економiчнi правопорушення, як незаконна пiдприемницька, банювська дiяльнiсть, ухилення вiд податкiв, свщомо помилкова реклама, контрабанда, пiдробка грошей i документiв.
Нагадаемо, що найчастiше вчиняють правопорушення хворi на опшну (геро'нову) й кока'нову наркомана, рщше - на гашишну та iншi форми [Див.: 7; 9]. Кокшшсти й полiнаркомани найбiльш схильнi до розбо'в i нападiв, як правило, без нанесення тяжких тшесних ушкоджень. Хворi на геро'нову наркоманiю практично не вчиняють насильницьких злочинiв, 'м властивi крадiжки [9]. За винятком випадкiв засудження за статтями Кримшального кодексу про виготовлення, зберiгання i продаж наркотикiв, серед наркоманiв переважае злочиншсть у видi шахрайства i крадiжок особистого (але не державного чи громадського) майна. На думку деяких науковщв [10], це пояснюеться тим, що деяю злочини вимагають досить оргашзованих дш, на як наркомани нездiбнi. Наркомани нерiдко мають судимосп саме за статтями, не пов'язаним з незаконним об^ом наркотиюв [9].
Таким чином, пiдведемо тдсумки наведеним мiркуванням. Сьогоднi продовжуеться зростання чисельностi населення, хворого на наркомана, особливо у схщних i твденно-схiдних регiонах Укра'ни. Це спостер^аеться переважно в мiстах, але юнуе стiйка тенденцiя 'й зростання й у сшьськш мiсцевостi. Бiльшiсть споживачiв наркотикiв використовуе кустарно виготовленi препарати. Збшьшуеться чисельнiсть споживачiв таких «важких» контрабандних наркотикiв, як геро'н i кока'н. Значно збiльшилася кiлькiсть рiзних форм медикаментозно'' залежностi, що охоплюе анальгетики ненаркотичного ряду, кустарно виготовлеш психостимулятори з iнших препаратiв тощо.
Поширенiсть наркоман^' мае надзвичайно тяжю медичнi й соцiальнi наслiдки, що знаходять прояв у розповсюдженш шфекцшних захворювань (передусiм ВIЛ-iнфекцii), у зростанш злочинностi, в результатi чого iз суспiльно корисно' дiяльностi випадае велика частини молодого населення. Ось чому порушеш в цш статтi питання вимагають як найширшого наукового аналiзу й узагальнення.
Список лтератури. 1. Бузина Т. С. Психологические факторы риска ВИЧ-инфицированных больных опийной наркоманией: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд.
мед. наук: 19.00.04 / Т. С. Бузина. - М., 1998. - 26 с. 2. Власова И. Б. Особенности формирования наркоманий у женщин / И. Б. Власова // Медико-биологические и социальные аспекты наркологии: сб. науч. ст. - М., 1997. - С.17-21. 3. Габиани А. А. На краю пропасти: Наркомания и наркоманы: моногр. / А. А. Габиани. — М.: Мысль, 1990. — 220 с. 4. Егоров В. Ф. Смертность больных наркоманиями.: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. мед. наук: 14.00.18 / В. Ф. Егоров. - М., 1995. - 24 с. 5. Кузьминов В. Н. Наркомании, токсикомании: фармакотерапия наркологических заболеваний /
B. Н. Кузьминов, А. С. Абросимов // Лекарственные средства в наркопсихофармакологии: сб. науч. ст. / под ред. В. А. Шаповаловой, В. В. Шаповалова. - Харьков: Прапор, 2002. -
C. 68-107. 6. Кузьминов В. Н. Эпидемиологическая ситуация распространения наркоманий в Украине и Харьковском регионе / В. Н. Кузьминов // Молодёжь и наркотики (социология наркотизма): сб. науч. ст. / под ред. В. А. Соболева, И. П. Рущенко. - Харьков: Торсинг, 2000. — С. 159-193. 7. Матузок Э. Г. Некоторые социально-психологические и неврологические аспекты опийной наркомании у женщин, пребывающих в местах лишения свободы: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. мед. наук: 14.00.45 / Э. Г. Матузок. -Харьков, 1993. - 25 с. 8.Мохначев С. О. Героиновая наркомания у женщин: автореф. дис.на соиск.учен.степ. канд. мед. наук: 14.00.45; 14.00.18 / С. О. Мохначев. - М., 2001. - 26 с. 9. Музика А. А. Вщповщальшсть за злочини у сферi об^у наркотичних засобiв: моногр. / А. А. Музика. — К.: Логос, 1998. — 324 с. 10. Пятницкая И Н. Наркомании: моногр. / И. Н. Пятницкая.- М.: Медицина, 1994. - 542 с. 11. Рохлина М. Л. Наркомании. Медицинские и социальные последствия. Лечение: моногр. / М. Л. Рохлина, А. А. Козлов.-М.: Анахарсис, 2001. - 208 с. 12. Яхно Н. Н. Болезни нервной системы: руководство для врачей: моногр. / Н. Н. Яхно, Д. Р. Штульман, П. В. Мельничук. - М.: Медицина, 1995. -436 с.
МЕДИЦИНСКИЕ И СОЦИАЛЬНЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ НАРКОМАНИИ И
ТОКСИКОМАНИИ Белецкая А. А.
Статья посвящена вопросам последствий наркотизации медицинского и социального характера. Сегодня наркомания - болезнь, имеющая свои этиологические, эпидемиологические и клинические закономерности. По скорости распространения и охвату населения она имеет все признаки эпидемии. У этой болезни существуют все стадии, кроме одной - выздоровления, т. е. нет возвращения к исходному уровню здоровья и социального положения.
Ключевые слова: наркотизация, токсикомания, болезнь, медицинские последствия, здоровье, социальные последствия.
HEALTH AND SOCIAL CONSEQUENCES OF SUBSTANCE ABUSE
Beletskaya A. A.
The article deals with the effects of anesthesia and medical sotsialnogoy character. Today addiction - a disease that has its etiological, epidemiological and clinical patterns. Velocity distribution and population coverage has all the signs of the epidemic. At this stage the disease has all but one - the recovery, that is not return to baseline health and social status.
Key words: anesthesia, substance abuse, illness, medical rasasstroystva health and social consequences.
Надтшла доредакцИ 05.12.2013 р.
