CC BY
51
Д. Ю. Костiн
м. Хар^в
МАТЕР1АЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ТРУДОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ШДПРИСМСТВАХ
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ
Акгуальнiсть. Шдприемства вп-чизняно! електрое-нергетично! галузi дедат частiше стикаються з кадрови-ми проблемами — старшням трудових ресуршв, втратою квалiфiкованих працiвникiв, що не може не позначити-ся на загальних показниках ефективностi. Багато у чому це зумовлено недолшами у дшчш практицi матерiаль-ного стимулювання. Тому iснуе нагальна потреба у ви-явленнi шляхiв !х усунення, обГрунтуваннi теоретико-методологiчних засад та розробщ науково-практичних рекомендацiй щодо удосконалення системи матерiаль-ного стимулювання трудово! дiяльностi причому як на макрорiвнi у цiлому, так i на рiвнi галузi та окремого тд-приемства.
Аналiз останн1х джерел i публжацш. Проблемi мате-рiального стимулювання трудово! дiяльностi придтя-еться значна увага у науковi лiтературi. Проте в основному дослщжуеться макроекономiчний аспект. Зокрема, наголошуеться на значних вадах системного характеру, головною серед яких е тривала орiентацiя на модель дешево! робочо! сили як головно! конкурентно! переваги вiтчизняно! економiки (Е. Лiбанова [1, с. 257], Л. Люо-гор [2, с. 137—138], О. Пищулша [3, с. 51], Л. Шевченко [4, с. 99] та шш^. Звщси — низький рiвень заробiтно! плати (6. Звяпльський [5, с. 71—73]), штучно занижеш сощальш стандарти (Т. Заяць [6, с. 279]), систематичш масовi порушення трудового законодавства у частиш використання робочо! сили та Г! оплати (I. Новак [7, с. 278—279]). Однак щ дослщження не завжди вщбива-ють галузеву специфiку матер1ального стимулювання, особливо у тих галузях, якi вiдносяться до природних монополш.
Постановка завдання. Метою статтi е обГрунтуван-ня теоретико-методологiчних засад та розробка науко-во-практичних рекомендацiй щодо удосконалення системи матерiального стимулювання трудово! дiяльностi на пiдприемствах електроенергетики.
В и клад основного матер iалу. Аналiз Галузево! угоди [8] дозволив виявити низку недолшв, притаманних системi матерiального стимулювання у сферi електроенергетики, а саме:
послаблення ролi премш як стимулюючого до бiльш продуктивно! пращ заходу (зумовлено тим, що премшвання здшснюеться за основнi показники робо-ти — виконання плану, неперевищення кошторису ви-трат);
слабкий зв'язок грошових пiльг i виплат заохочу-вального характеру з якiстю виконаних пращвниками робiт (бiльшiсть виплат зумовлена полiями, якi мають мiсце у житп працiвника);
суттеву залежшсть оплати пращ вщ стажу робо-ти (стажем обумовлеш не тiльки надбавки до тарифно! ставки, а й розмiр премш, а також щорiчноl винагороди за результатами роботи);
шститущональну незакршленють виплат (щорiч-но! винагороди), яы здiйснюються за рахунок прибутку. Так, розподт чистого прибутку здiйснюеться за ршен-
ням економiчно! Ради пiдприемства, що, по-перше, усувае пращвника вiд участi в управлшня, по-друге, iмовiрнiсний характер виплат дестимулюе шдвищення ефективностi працi;
iснування численних виплат, фшансування яких здiйснюеться за рахунок фонду оплати пращ, не пов'язаних з трудовою дiяльнiстю (наприклад, допомо-га батькам на утримання датей у дитячому садку).
В основному конкурентоспроможшсть системи матерiального стимулювання на пщприемствах електроенергетики (пдвищений розмiр мМмально! тарифно! ставки пращвника першого тарифного розряду у порiвняннi з мiнiмальною зарплатою; випереджаюче зростання зарплати по вiдношенню до динамши ВВП; збiльшення частки основно! заробiтно! плати у середнiй зарплат не менше, нiж до 75 %; розгалужена система со-щальних i трудових пiльг) досягаеться за рахунок монопольного становища галуз^ коли пщвищеш витрати на оплату пращ перекладаються на кiнцевого споживача. Подiбна ситуацiя не може влаштовувати аш робото-давця, для якого юнуе ризик накладення обмежень на фонд оплати пращ з боку антимонопольних оргашв, аш працiвникiв, яы ризикують втратити робочi мiсця через оптимiзацiю виробничих витрат.
У процес матерiального стимулювання кон-флiктно взаемодшть протилежнi iнтереси рiзних со-щальних груп — власникiв-роботодавцiв, найманих пращвниыв i держави. Змiцнення позицiй одше! зi сторiн неодмiнно викликае попршення позицiй ш-шо!, оскiльки розподтяються обмеженi грошовi фон-ди. Водночас неможливим е i пом'якшення протирiч, якi виникають у суспiльному вщтворенш пiд час роз-подiлу, виключно за рахунок обмеження чи!хось сощ-ально-економiчних iнтересiв. Це добре усвщомлюють усi учасники процесу. Наприклад, для роботодавця зловживання економiчною владою, пов'язане з за-ниженням оплати пращ або ^норуванням !! окремих компоненпв, може призвести до скорочення продуктивной працi найманих працiвникiв, масових звшь-нень, необхiдностi додаткових витрат на навчання нового персоналу. Змщнення позицш найманих пра-цiвникiв та вщповщне збiльшення частки продукту, спрямовано! на матерiальне стимулювання, знижуе конкурентоспроможнють продукцп, викликае падш-ня доходiв пiдприемств, унеможливлюе пiдвищення трудово! винагороди.
Незважаючи на те, що в основному штереси учас-никiв системи матерiального стимулювання трудово! дь яльност е неспiвпадаючими i подекуди суперечливими, у деяких випадках вони можуть збтатися. Так, наприклад, i для найманого працiвника, i для власника-робо-тодавця, важливою е розбудова тако! системи матерiаль-ного стимулювання, яка б забезпечувала тiсний зв'язок трудово! винагороди з результатами виробництва, спри-яла закршленню найманого пращвника на фiрмi. Збли-ження штерешв найманого працiвника та суспiльства
виявляеться у взаемнш защкавленосп в соц1ально справедливому характер! оплати пращ, створенш шститущ-ональних умов додержання базових гарантш у цш сферь 1нтереси суспшьства 1 роботодавщв зб1гаються у тому, що система матер1ального стимулювання мае сприяти пщвищенню продуктивност суспшьно! пращ, актив1за-цп пщприемницько! д1яльност1 (рис. 1).
За таких умов одним з мехашзм1в балансування протилежних штерес1в р1зних сощальних груп стае впровадження таких заход1в матер1ального стимулювання, як б забезпечили встановлення бшьш тюного зв'язку м1ж результатившстю прац та трудовою вина-городою та актив1зацш стимулюючо! функцп заробгг-но! плати. Основними серед них, на нашу думку, могли б стати: запровадження альтернативних юнуючш та-рифнш систем! засоб1в матер1ального стимулювання, у тому числ1 безтарифно! (пайово!) системи оплати пращ; посилення стимулюючо! рол1 премш, заохочень та разових виплат, пов'язаних з трудовим внеском пращвника, вщмова в1д сприйняття заохочувальних виплат як системи сощального забезпечення; створення шститущональних засад реал1зацп прав власност пращвника на робочу силу (у тому числ1 шляхом фжсацп окремих складових вартост робочо! сили, що контр-олюються роботодавцем, на спещальних шдивщуаль-них рахунках пращвника).
Безтарифна (пайова) система оплати пращ була впроваджена на тдприемствах «Харювобленерго» в порядку експерименту [9]. Основна мета експеримен-ту — пошук шлях1в тдвищення р1вня розрахунюв за спожиту електроенергш. Виявилося, що контролери вступають у кримшальш змови з1 споживачами, що призводить до значного неоплаченого споживання. Серед причин цього явища було видшено дв1: низь-кий р1вень зароб1тно! плати, який об'ективно обмеж-ував можливост1 сумл1нно виконувати профес1йн1 обов'язки; неможливють систематично зд1йснювати перев1рку самих контролер1в через високу варт1сть в1д-повщних заход1в. Для подолання опортун1стично! по-вед1нки контролер1в було зд1йснено перехщ на бри-гадний п1дряд та пайову систему оплати пращ, яка запроваджувала взаемну вщповщальнють за результати роботи 1 сприяла тдвищенню р1вня зарплати. Результати експерименту виявилися позитивними: ув'язка
Рис. 1. Мехашзми балансування протилежних сощалъно-економгчних ттереав у системг матергалъного стимулювання трудовог д1ялъност1
премш 1 заохочувальних виплат з1 скороченням техно-лопчних втрат електроенергп у мережах призвела до суттевого зниження останшх.
Посилення стимулюючог ролг премш, вгдмова вгд сприйняття заохочувальних виплат як системи сощалъ-ного забезпечення. Майже половина фонду оплати пращ на тдприемствах Швшчно! енергосистеми припадае на додаткову зарплату [10]. Причому свище 70 % фонду до-датково! зарплати складають премп та заохочення, яю мають системний характер (щомюячш, щоквартальш). Можна стверджувати, що под1бна структура оплати пра-ц1 н1велюе значення премш як стимулюючого чинника. Регулярний, системний характер виплат перетворюе !х з винагороди за особлив1 трудов! досягнення на добавку, яку пращвник розраховуе отримувати постшно.
Сл1д також зауважити, що виплата додатково! зарплати шституцшно не закр1плена, тому роботодавець у будь-який момент може вщмовитися вщ не!, особливо при виникненш труднощ1в з1 збутом, у перюди реорга-н1зац11', реструктуризацГ!. Вщтак доц1льно було б пере-глянути порядок формування фонду оплати пращ, пе-рерозпод1ливши кошти, як1 видшяються на регулярн1 премГ! та заохочення, на шдвищення тарифних ставок 1 оклад1в. А сам1 премГ! тюшше ув'язати з к1нцевими результатами роботи окремого пращвника, кер1вника або п1дрозд1лу. Це дасть можлив1сть виконати умови Галузе-во! угоди щодо встановлення частки основно! зарплати у фонд1 оплати прац1 на р1вш не менше 75 %.
Ще одним важливим моментом при формуванш додатково! зарплати стае в1дмова вщ сприйняття Г! як 1нструмента сощального забезпечення. Так, до трудових пшьг, яю компенсуються з фонду оплати пращ, у НЕК «Укренерго» вщнесено допомогу батькам на утримання дггей у дитячих садках. Вважаемо, що для цього юнують 1нш1 мехашзми — пшьгове оподаткування, соц1альн1 ви-плати з боку держави, а не пщприемця. На нашу думку, роботодавець мае наполягати на припиненш фшансу-вання за рахунок фонду оплати пращ таких пшьг.
Створення тститущоналъних засад реал1заци прав власностI пращвника на робочу силу. М1жнародна орга-шзащя прац1 (МОП) визначае вартють робочо! сили як розм1р фактичних видатк1в наймача за наймом робочо! сили. Якщо взяти до уваги структурн1 складов! вартост1 робочо! сили можна побачити, що найманому пращв-ников1 сплачуеться лише частина вартост1 його робочо! сили. Решта компонент1в вартост1 потрапляе в управлш-ня наймача та використовуеться в залежност1 в1д ц1лей ф1рми, але в 1нтересах роб1тник1в — наприклад, на п1д-вищення квал1ф1кацп прац1вника, медичне 1 соц1альне страхування. Таким чином виключаеться використання одержаних пращвником кошт1в не за призначенням. Усе це зумовлюе пщвищення ризиюв опортун1стично! повед1нки з боку роботодавця, наприклад, 1гнорування окремих компонент1в вартост1 робочо! сили або !х недо-ф1нансування.
Оск1льки деяк1 компоненти вартосл робочо! сили не сплачуються пращвников1 безпосередньо (наприклад, кошти на навчання) необхщним стае закр1плення прав на них пращвника. Наприклад, через недофшан-сування видатюв на навчання кожний пращвник Шв-н1чно! енергосистеми у 2009 р. «недоотримав» майже 300 грн. (табл. 1). Тому дощльно було б залучити пращв-
68
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
Таблиця 1
Ана.пз вдаилень фактичних показниюв навчання ви планових по пщприемствам niiiiii'iiioi енергосистеми
(розраховано автором за даними НЕК «Укренерго»)
Рiк Кшьюсть пращвниюв, що проишли навчання, оаб Ввдхилення план , факт ввд % Розммр коштав на навчання одного пращвника, грн. Ввдхилення, факт ввд плану
омб % грн. %
2002 план 161 135,40 218 план 351,72 -8,39 -2,39
факт 379 факт 343,33
2003 план 429 48,95 210 план 383,11 -0,05 -0,01
факт 639 факт 383,06
2004 план 769 39,92 307 план 391,22 -69,99 -17,89
факт 1076 факт 321,23
2005 план 698 20,34 142 план 411,26 26,39 6,42
факт 840 факт 437,65
2006 план 581 16,70 97 план 594,8 30,58 5,14
факт 678 факт 625,38
2007 план 366 32,24 118 план 614,40 -13,54 -2,20
факт 484 факт 600,86
2008 план 349 69,05 241 план 918,00 -197,69 -21,53
факт 590 факт 720,31
2009 план 428 -5,14 -22 план 1153,60 -286,7 -24,85
факт 406 факт 866,90
ниыв до контролю за використанням негрошових ком-понентiв вартостi робочо! сили.
Висновки. Конкурентоспроможнiсть системи мате-рiального стимулювання трудово! дiяльностi на шдпри-емствах електроенергетики багато у чому досягаеться за рахунок природно-монопольного становища галуз^ що провокуе численш ризики як для найманих пращвниив, так i для роботодавцiв. Важливою умовою пом'якшення !х негативних проявiв е наявнiсть у системi стимулювання механiзмiв, як забезпечують гармоншне поед-нання протилежних iнтересiв найманих пращвниив, власникiв i суспiльства. В якост таких механiзмiв ви-дтено: встановлення зв'язку мiж результатами пращ та трудовою винагородою, закрiплення трудових ресурсiв на фiрмi; створення шститущональних умов реалiзацil прав власностi на робочу силу; додержання базових га-рантш оплати працi.
Виходячи з цього обГрунтовано напрями удоско-налення системи матерiального стимулювання на пщ-приемствах електроенергетики, а саме: визначено сферу застосування безтарифно! системи оплати як засобу подо-лання опортушстично1 поведшки працiвникiв; доведено необхiднiсть перерозподлу коштав з регулярних премiй та заохочень на пщвищення тарифних ставок i окладiв; необ-хiднiсть ревiзil трудових пльг; спрямування соцiальних виплат на за^плення робiтника на пiдприемствi; участь пращвниив в управлiннi видатками на освиу
Л1тература
1. Людський розвиток в Украшк iнновацiйний ви-мiр [Текст] : монографiя / за ред. Е. М. Лiбановоl. — К. : 1н-т демографй' та сощальних дослiджень НАН Украши, 2008. — 383 с.
2. Люогор Л. С. Продуктившсть працi в Украшк проблеми та перспективи пщвищення [Текст] / Л. С. Ль
согор // Демографiя та сощальна економша. — 2010. — №2. — С. 131-138.
3. Системш вади ринку пращ та прюритети його реформування: аналогична доповiдь [Текст] / О. М. Пи-щулша, О. П. Коваль, О. О. Кочемировьска ; за ред. Я. А. Жалта. — К. : Н1СД, 2010. — 72 с.
4. Шевченко Л. С. Сощальш ризики та сощальна безпека пращ [Текст] : монографiя / Л. С. Шевченко. — Харыв : Право, 2009. — 280 с.
5. Звягильский Е. Проблемы государственного регулирования зарплаты в Украине [Текст] / Е. Звягильский // Экономика Украины. — 2011. — №5. — С. 65-74.
6. Заяць Т. А. Модершзащя сощально-трудових вщ-носин у цтях нарощування сощального катталу [Текст] Т. А. Заяць // Науковi записки Острозько! академи. — Серiя «Економша». — 2011. — Вип. 16. — С. 277-283.
7. Новак I. Захист заробггао1 плати у випадку не-платоспроможносп роботодавця [Текст] / I. Новак // Укра!на: аспекти пращ. — 2011. — № 3. — С. 10-13.
8. Галузева угода мiж Мшютерством палива та енер-гетики Украши i профспiлкою працiвникiв енергети-ки та електротехшчно! промисловостi на 2011-2013 рр. [Електронний ресурс] / Мшютерство енергетики та вугтьно1 промисловостi Украши. — К., 2010. — Режим доступу : http ://mpe. kmu. gov. ua/fuel/doccatalog/ document? id=189743.
9. Костин Д. Ю. Об эффективности коллективных форм организации и оплаты труда в энергопоставляющих компаниях Украины [Текст] / Д. Ю. Костин // Еконо-мша: проблеми теорй' та практики : зб. наук. праць. — 2001. — Вип. 110. — С. 36-42.
10. Ефектившсть управлшня персоналом Швшч-но! ЕС: звiт з науково-досл1дно1 роботи [Текст] / Д. Кос-тiн, Ю. Костiн, I. Шейко ; Харк. нац. Ун-т радюелектро-нiки. — Х. : ХНУРЕ, 2008. — 166 с.
