CC BY
483
УДК 1:316.774
О. В. Прудникова, кандидат фшософських наук
МАСОВА КОМУН1КАЦ1Я ЯК П1ДГРУНТЯ РОЗВИТКУ ШФОРМАЦШНО1 КУЛЬТУРИ
Проанал1зовано суттст характеристики масовог комумкацИ' та гг вплив на розвиток тформацтног культури. Охарактеризовано основм парадигми комумкацИ': мехамстичну, д1алог1чно-ттерсуб'ектив1стську, сем1отичну. Розглянуто комумкативний процес, визначено його складов¡, форми та види. Показано взаемообумовлемсть розвитку феномену масовог комумкацИ та тформацтног культури.
Ключовi слова: тформацтна культура, масова комумкащя, парадигми комумкацИ] тформацтне сустльство.
Актуальтсть проблема. Буття шформацшно'1 культури обумовлено низкою чинниюв, найважлившим з яких е масова комушкашя. Вщповщно сутшсть масово'1 комушкацп у певному сусшльста обумовлена як техшкотехнолопчною складовою (iснуючими засобами масово'1 комушкацп), так й iнтелектуально-культурною. У сучасному свт масова комунiкацiя набула яюсно iнших форм та масштабiв порiвняно з попереднiми етапами людсько'1 iсторГi, вона охопила майже вс сфери буття людини та сустльства.
З'ясовуючи характер впливу масово'1 комушкацп на розвиток шформацшно! культури сустльства, ми ставимо за мету проаналiзувати сутшсш характеристики самого феномену «масова комушкащя» у його рiзноманiтних виявах.
Аналiз наукових джерел i публЫацш. На думку К. Крос i Р. Гакета, поняття комушкацп е безмежним i пронизуе майже всю людську поведiнку та культуру. Бшьшють iснуючих визначень можна вiднести до одного з двох головних клаав. Однi фахiвцi розглядають комунiкацiю як лшшний процес передачi повiдомлень вщ одного або кiлькох вiдправникiв адресатам. Так, вщомий дослiдник iнформацiйних процеав М. Кастельс розглядае ЗМ1 як
© Прудникова О. В., 2014
односпрямовану комушкацшну систему, тому реального процесу комушкацп як взаемодп сторш, як передають i отримують, тд час штерпретацп повiдомлення немае [1, с. 321]. Таке визначення комушкацп е шдгрунтям для лшшно'' моделi iнформацiйноi культури, яка не передбачае дiалогiчноi та iнтерактивноi складових.
Iншi дослiдники вбачають у комушкацп створення й обмш значеннями, зосереджуючись на тому, яким чином шформацшш повщомлення взаемодiють iз людьми i створюють смисли. Наприклад, Е. Тоффлер, аналiзуючи сутнiсть ЗМ1, робить акцент на двобiчностi процесу взаемодп цього шституту шформацп та його аудиторп. При цьому громадська роль ЗМ1 розумiеться в дусi принципiв децентралiзацii, самоврядування, прямого мiжособистiсного спiлкування i свободи самовизначення особистосп [2; 3]. Вщповщно означена iнтерпретацiя комушкацп е шдгрунтям дiалогiчноi (штерактивнох) модел1 iнформацiйноi культури, коли п значення, символи та щнносп напрацьовуються у результат! мiжсуб'ектноi взаемодп.
У свою чергу, фахiвець !з масовоi культури Дж. Фюке пропонуе об'еднати обидва класи в розумшш комушкацп як «соцiальноi штеракцп через повiдомлення» [цит. за: 4, с. 10]. З точки зору авторсько! концепцп iнформацiйноi культури бшьш адекватним визначенням комушкацп е те, в якому увага акцентуеться на обмш значень, оск!льки iнтерсуб'ективiстськi взаемодп не тшьки сприяють штерпретацп вже наявних смисл!в, а й створюють нов!.
Виклад основного Mamepiavy. Aналiзyючи сутшсш xарактеристики масoвoï кoмyнiкацiï та ïï вплив на рoзвитoк iнфoрмацiйнoï культури суспшьства, неoбxiднo зазначити, щo iснyють рiзнoманiтнi наyкoвi штепретацп цьoгo фенoменy. Нау^вий пiдxiд дo фенoменy масoвoï кoмyнiкацiï репрезентoванo декiлькoма парадигмами: меxанiстичнoю, дiяльнiснoю, абo дiалoгiчнoiнтерсyб'eктивiстськoю, семioтичнoю та ш.
У меxанiстичнiй парадигмi (M. Кастельс, M. Mаклюен, Е. Тoффлер, К. Шенoн та iн.) пiд ^мушкащею рoзyмieться oднoспрямoваний прoцес кoдyвання та передачi iнфoрмацiï вiд джерела i прийoмy iнфoрмацiï oдержyвачем пoвiдoмлення. У межаx цieï парадигми масoвy ^му^ка^ю мoжна такoж рoзглядати як передачу iнфoрмацiï за дoпoмoгoю теxнiчниx засoбiв (через пресу, радio, телебачення, ^o, звyкo- i вiдеoзапис) на машву, рoзташoванy в рiзниx мiсцяx, неoднoрiднy й анoнiмнy аyдитoрiю з метою утвердження дyxoвниx цiннoстей i здшснення iдеoлoгiчнoгo, пoлiтичнoгo, екoнoмiчнoгo та oрганiзацiйнoгo впливу на oцiнки, думки i пoведiнкy людей [5, с. 348].
Так, oдин iз фyндатoрiв ще'1 парадигми M. Mаклюен пiдкреслював, щo ^му^ка^я зyмoвлена змiнoю теxнiчниx засoбiв ретрансляцп iнфoрмацiï як прoцесy пoдальшoï емансипацп людськиx мoжливoстей [6, с. 10]. Для аналiзy сyтнiсниx xарактеристик iнфoрмацiйнoï культури такий пiдxiд е oднoбiчним, oскiльки в ньoмy акцентуеться на теxнiчниx xарактеристикаx прoцесy ^мушка^'!, рoзширеннi iнстрyментарiю масoвoï кoмyнiкацiï i набагато менше значення надаеться саме змютовим кoнстантам мiжлюдськoï взаeмoдiï.
Згiднo з дiяльнiсним (абo дiалoгiчнo-iнтерсyб'eктивiстським) пiдxoдoм (К.-О. Апель, M. Бубер, Ю. Габермас, В. Кульман та ш.) кoмyнiкацiя рoзyмieться як взаeмoдiя учасниюв кoмyнiкацiï, y xoдi якoï вирoбляeться спiльний (дo певнoï межi) пoгляд на явища та пoдiï. Прoцес масoвoï кoмyнiкацiï в межаx oзначенoï парадигми глибoкo прoаналiзoванo в працяк украш^^го вченoгo Н. Кoстенка. Цей автор зазначае, щo масoвy шмушкащю oписyють в термiнаx абo сoцiальнoгo спiлкyвання, абo сoцiальнoгo oбмiнy, абo сoцiальнoï взаeмoдiï. Спiльним y всix циx oписаx е те, щo йдеться прo симвoлiчнi фoрми взаeмoзв'язкiв y сyспiльствi. Mасoва кoмyнiкацiя при цьoмy визначаеться як фундаментальний стан сyчаснoгo сyспiльства, в якoмy складна структура сoцiальнoгo та кyльтyрнoгo ^oei^y з йoгo численними секторами, пoв'язаними мiж сoбoю фyнкцioнальнo i за детермшютичними зразками, реалiзoвана в симвoлiчниx фoрмаx й oбразаx, щo ïx здатна сприймати i рoзyмiти кoрпoративна, масoва та iндивiдyальна свiдoмiсть [7, с. 6-10]. Для ^oro пiдxoдy xарактернi прoцесyальнiсть, кoнтинyальнiсть, кoнтекстyальнiсть. У цiлoмy цей пiдxiд дoзвoляe рoзкрити внyтрiшнi меxанiзми масoвoï кoмyнiкацiï, зрoзyмiти oсoбливoстi та напрями рoзвиткy iнфoрмацiйнoï культури як прoцесy взаeмoдiï багатьox рiзнoрiвневиx та пoлiфyнкцioнальниx сyб'eктiв.
Рoзглядаючи oзначенy мoдель масoвoï кoмyнiкацiï, на наш пoгляд, мoжна виoкремити таю oснoвнi ïï елементи, як:
1) шщальш суб'екти, щo взаeмoдiють в iнфoрмацiйнoмy прoцесi;
2) специфiчнi шщальш iнститyти циx сyб'eктiв, через яю oпoсередкoвyeться ця
взаeмoдiя;
3) сама машва iнфoрмацiя як сyкyпнiсть знань, цiннoстей i нoрм.
Остання е предметом, з oднoгo бoкy, вирoбництва та пoширення, а з другого — сприйняття та спoживання. Отже, машва кoмyнiкацiя базуеться на дiяльнoстi сoцiальнoгo суб'екта, щo вирoбляe i пoширюe сoцiальнy iнфoрмацiю, спрямoвye ïï на фoрмyвання дyмoк i дш сoцiальнoгo oб'eкта. У той же час y дiалoгiчнo-iнтерсyб'eктивiстськoмy пiдxoдi сам oб'eкт масoвoï кoмyнiкацiï здатен впливати на суб'ект масoвoï кoмyнiкацiï, щo забезпечуе багатoканальнiсть кoмyнiкативнoï взаeмoдiï, а та^ж рoзширюe значенневе пoле iнфoрмацiйнoï культури.
У свoю чергу, репрезентанти семioтичнoгo пiдxoдy (Р. Барт, Ж. Деррща, Ж. Дельoз, M. Фу^ та iн.) дo кoмyнiкативниx прoцесiв oписyють ïx як oбмiн текстами. Як слyшнo зазначае
О. Вишцька, гoлoвними складoвими кoмyнiкацiï, згiднo з цим пiдxoдoм, е штертекстуальшсть, дискyрсивнiсть, кoнтекстyальнiсть. При цьoмy суб'ект кoмyнiкацiï пoглинаeться стрyктyрoю мoви абo ж рoзчиняeться y мoвнiй ^i та вирoбленнi бажань. Hедoлiками семioтичнoгo пiдxoдy дo визначення сyтнoстi кoмyнiкацiï е oбмеженiсть ïï oписy мoвними аспектами, певна штyчнiсть пoбyдoви ^м^тични^ oб'eктiв та недooцiнка iншиx вимiрiв кoмyнiкацiï [8, с. 37]. З нашoï точки зoрy, мoва та текст е виразниками iнфoрмацiйнoï культури, тому, дoслiджyючи ïx, ми мoжемo зрoзyмiти рiвень рoзвиткy щё культури, пoбачити нацioнальнi oсoбливoстi станoвлення ^oro фенoменy.
Як стверджують фаxiвцi, прoцес кoмyнiкацiï мoже бути рoздiлений на oкремi фрагменти, oдиницi кoмyнiкацiï — шмушкативш акти. Структура кoмyнiкативнoгo акту мютить:
- як мiнiмyм двox yчасникiв кoмyнiкацiï, щo надiленi свiдoмiстю, а такoж yмiють викoристoвyвати нoрми певнoï семioтичнoï системи (передyсiм мoвy);
- ситyацiю, в якiй вщбуваеться кoмyнiкацiя i яку вoни намагаються зрoзyмiти та oсмислити;
- тексти, мoвними засoбами якиx передаеться сенс ситуаци;
- мoтиви i цш, якi спoнyкають сyб'eктiв здiйснювати шмушкащю;
- безпoсереднiй прoцес передачi та сприйняття текстoвиx пoвiдoмлень y матерiальнiй фoрмi [9, с. 497].
Зрoзyмiлo, сам пo сoбi кoмyнiкативний прoцес являе сoбoю кoнтинyyм, безперервну взаeмoдiю yчасникiв кoмyнiкацiï. Однак з метою аналiзy та oписy неoбxiднo видшяти дискретнi oдиницi. Рoзглянемo oснoвнi пoняття i термiни, щo викoристoвyються для аналiзy кoмyнiкативнoгo прoцесy та йoгo елементiв. У кoмyнiкативниx актаx задiянi учасники кoмyнiкацiï — кoмyнiканти (вщправник i oдержyвач), щo пoрoджyють та штерпретують пoвiдoмлення. Кoмyнiкантами мoжyть бути шдивщи та сyспiльнi iнститyти (уряди, парти, фiрми i т. ш.). В oстанньoмy випадку ми маeмo справу з певнoю абстракцieю, адже кшцевим вiдправникoм та oдержyвачем завжди е людина. У той же час в юриспруденции пoлiтицi, бiзнесi, oсвiтi та iншиx сyспiльниx сфераx кoмyнiкацiï вельми часто вiдпoвiдальним вщправни^м визнаеться кoлегiальний абo iнститyцioналiзoваний вщправник. Зазвичай пoвiдoмлення — це висговлювання абo тексти. Але в невербальнш кoмyнiкацiï пoвiдoмленням мoже бути зoбраження (дoрoжнiй знак, фoтoграфiя зyстрiчi пoлiтичниx лiдерiв тoщo), фiзичний предмет (арxiтектyрна спoрyда як пoвiдoмлення прo ïï призначення, пoдарyнoк як знак вдячшсп та iн.). Пoвiдoмленнями мoжна та^ж визнати вчинки: наприклад знакoвi вчинки пoлiтичниx дiячiв абo крoки фiрми щoдo прoсyвання товару. Пoвiдoмлення складаються iз знакiв рiзнoгo рoдy (слoвесниx i невербальниx). Знаки yтвoрюють систему, шд абo мoвy (вербальна мoва, мoва жестiв, культурний кoд, азбука Moрзе, мoви прoграмyвання та ш.).
Кoмyнiкацiя мoже здiйснюватися як вербальними, так i невербальними зашбами. Вербальна ^му^ка^я для людини е oснoвнoю — маеться на yвазi не генеза кoмyнiкацiï i не «^щ^ток викoристання», а yнiверсальнiсть цьoгo спoсoбy для людини, загальна адаптацiя будь-якик iншиx кoмyнiкативниx засoбiв дo вербальник фoрм. Дo вербальния засoбiв належать усний i письмoвий рiзнoвиди мoви. Hевербальнi засoби пoдiляються на дв1 групи: первиннi мoви (система жеспв, але не жестoвi мoви глyxoнiмиx, пантoмiма, мiмiка) та втoриннi мoви (азбука Moрзе, музична нoтацiя, мoви прoграмyвання). Вербальнi засoби вивчаються лiнгвiстикoю, невербальнi — паралiнгвiстикoю та oкремими рoздiлами семioтики.
Засoби масoвoï кoмyнiкацiï в сyчаснoмy iнфoрмацiйнoмy сyспiльствi справляють перманентний вплив на кoнстрyювання сoцiальнoï реальнoстi, ствoрення та рoзпoвсюдження зразюв iнфoрмацiйнoï культури. Як пiдкреслював Н. Луман, будь-як1 сoцiальнi системи yтвoрюються виняткoвo завдяки кoмyнiкацiï i в силу неoбxiднoстi селективнoгo yзгoдження iнфoрмацiï [10, с. 13]. 1ншими слoвами, кoмyнiкацiя встанoвлюeться через синтез трьox рiзниx селекцiй: селекцiï iнфoрмацiï, селекци
повщомлення ше'' шформацп та селективного розумшня або нерозумiння повiдомлення та шформацп. Як1сть комунiкативних актiв обумовлена як техшчними можливостями, так 1 св1тоглядними настановами самих комунiкантiв, рiвнем розвитку 'хньо' шформацыно'' культури.
Форми комушкацп, такi як письмова, усна, вiзуальна та ш., в1др1зняються одна в1д одно'' особливими системами кодування послання. Практично все, що оточуе людину та становить п середовище iснування, е також комушкативним середовищем. При цьому частину цього середовища складають предмети i явища, як1 можуть бути використаними в комушкативнш взаемодп, а частину — власне засоби комушкацп, для яких передача повщомлень е 1'х основним призначенням. Повiдомлення школи не вiдправляеться заради повiдомлення як такого, його мета — оргашзувати дп одержувача (або самого вщправника). Комунiкацiя може передувати певнiй дп, може виконувати функц1ю корегування дГяльносп, а також може бути пщсумковим етапом певно'' посл1довност1 д1й.
У сучасному сустльсга особливого значення набувають електроннi форми комушкацп, як1 значно розширюють можливост1 суб'ектiв комунiкативних актив. сл1д зазначити, що для кожно'' електронно'' форми комушкацп — електронних лиспв, форум1в, чатiв, гостьових книг, смс р1зного характеру (поздоровлень, любовних повщомлень тощо) характерними е певш л1нгв1стичн1 осо6ливост1 [11, с. 147]. Кожна !з форм комушкацп опосередкована культурними настановами комушкантГв i сама по со61 е актом утворення вщповщних зразкiв шформацшно' культури.
Комплекс комушкативних актiв, об'еднаних сп1льним завданням i ситуативними умовами, можна назвати комушкативною подiею. Дослiдження науковцiв (Г. Андреева, I. Зимня, Б. Паригш та ш.) дозволили визначити, що структура будь-якого комушкативного акту вщображае взаемопов'язанi аспекти: перцептивний, комунiкативний та штерактивний. Перцептивний аспект демонструе процеси взаемного сприйняття, розум1ння i шзнання партнерами з комушкацп один одного, вщ чого залежить 'хне порозумшня. Перцептивш навички виявляються у здатносп людини правильно оцiнювати контекст комушкацп, розум1ти настрiй свого партнера за його вербальною i невербальною комушкативною поведшкою, зважати на його психолопчш осо6ливост1 [12, с. 92].
Комушкашя вiдбуваеться в р1зних сферах. У деяких !з них (наприклад, архитектура, музика) досить важко розд1лити комушкативний континуум на дискретнi одиниц1. Глибокий аналiз комунiкацii в рекламнiй, торговельнш, пол1тичн1й сферах, у к1но та фотографп можна знайти в роботах Р. Барта. Комушкацшш засоби об'еднують р1зш форми комунiкацii, часто використовуючи деяку технолопю для заповнення часово'' i просторовох вiдстаней м1ж вщправником i одержувачем повiдомлення (наприклад, книга: слова, шрифти, малюнки, графiка) [13; 14].
Засоби масово'' комунiкацii також можуть включати р1зш форми комушкацп. Так, телебачення та кшо використовують слова усно'' мови, малюнки, музику; газета — слова писемно'' мови, шрифти, шюстрацп i т. ш. Деякi з властивостей форм i засобiв комунiкацii пов'язанi з !'х природою або технологiчними обмеженнями. Так, друковаш матерiали 61льш ст1йк1 до часу i простору. Деякi з властивостей форм i засобiв комушкацп, а також комушкативних жанрiв е умовними або традицшними. 1снуе м1ф про те, що вс1 мультфшьми — несерйознi, рекламнi ролики — не е високохудожшми, хоча це не пов'язано з 'хньою природою (е приклади зворотного).
ус1 форми i засоби комунiкацii е «продовженням людського тiла», доповнюють г посилюють недостатш функцГ', особливо зору i слуху: гучномовц1 та засоби передачi звуку п1дсилюють тихий голос, матерiалiзованi засоби, як-от магнiтна стрiчка, скорочують вщстань м1ж комунiкантами або навггь дозволяють здiйснювати комунiкацiю через тимчасовi канали. Засоби комунiкацii можуть бути використаш як умисно, так г неумисно. Невербальнi сигнали (м1м1ка) дуже часто шформують одержувача без особливого бажання
на те вщправника пoвiдoмлення. Стoрoннiй слyxач такoж мoже бути випадкoвим oдержyвачем yснoгo мoвнoгo пoвiдoмлення.
Американський дoслiдник Е. Сепiр прoвoдив рoзмежyвання мiж фундаментальними засoбами, абo первинними прoцесами, кoмyнiкативними за свoeю прирoдoю, i деякими вторинними засoбами, якi пoлегшyють прoцес кoмyнiкацiï. Первиннi засoби та види кoмyнiкативнoï пoведiнки, за Е. Сепiрoм, е такими: мoва, жестикулящя, iмiтацiя пyблiчнoï пoведiнки в ^o^d включення в спoсiб життя суспшьства i «сoцiальний натяк» (неявш ^o^OT нoвиx актiв кoмyнiкативнoï пoведiнки). Вторинш засoби спрямoванi на пoлегшення первинни^ кoмyнiкативниx прoцесiв y сyспiльствi: мoвнi перетвoрення, симвoлiзм та ствoрення фiзичниx yмoв для здiйснення кoмyнiкативнoгo акту. Moвнi перетвoрення пoв'язанi iз замiнoю кoдy, пoзнакoвим «перекладoм» (наприклад, yснoï мoви y виглядi листа, азбуки Moрзе та iн.) i рoблять кoмyнiкацiю мoжливoю в тиx випадкаx, кoли вoна ускладнена oбставинами (наприклад, час i вщстань) [15; 16].
Прoдoвжyючи аналiз впливу фенoменy масoвoï кoмyнiкацiï на iнфoрмацiйнy культуру, зазначимo, щo рiвень рoзвиткy oстанньoï oбyмoвлений такoж видами кoмyнiкацiï. Види кoмyнiкацiï виoкремлюються за складoм кoмyнiкантiв. Безyмoвнo, кoжен суб'ект кoмyнiкативнoï взаeмoдiï демoнстрye певний рiвень iнфoрмацiйнoï культури, дoдаe власне бачення прoблеми, щo oбгoвoрюeться, впливае на iншиx кoмyнiкантiв. Отже, слщ виoкремити такi види кoмyнiкацiï:
- iнтраперсoнальна кoмyнiкацiя, яка фактичнo е рoзмoвoю iз самим сoбoю, людина дiалoгiзye зi свoïм внутршшм гoлoсoм, alter ego, сoвiстю тoщo;
- мiжoсoбистiсна кoмyнiкацiя, як правите, пoв'язана з iдеальнoю мoделлю кoмyнiкацiï i багато в чoмy е первиннoю, y нiй беруть участь двoe кoмyнiкантiв, але е варiанти спoстерiгача — включенoгo спoстерiгача i стoрoнньoгo (кoмyнiкацiя на тлi присyтнix свiдкiв, y натoвпi i т. ш.);
- грyпoва кoмyнiкацiя: усередиш групи, мiж групами, iндивiд — група
( iнтерв'ю пoлiтичнoгo лщера абo рoзмoва керiвника кoмпанiï зi слyжбoвцями);
- масoва кoмyнiкацiя вщбуваеться в тому разi, якщo пoвiдoмлення oдержyють абo кoристyються ним велика кшьюсть людей, якi найчастiше складаються з рiзниx за свoïми штересами i кoмyнiкативним дoсвiдoм груп (телебачення, радю; вирoбництвo кoмпакт-дискiв та касет; 1нтернет рoзрiзняeться за ступенем oxoплення i загальнoï «oбoв'язкoвoстi», тут мoже спрацьoвyвати iндивiдyальнoгрyпoва вибiркoвiсть; телефoн i пoшта пiдxoдять пiд цю рубрику тшьки кiлькiснo, за виняткoм масoвoгo абo цiльoвoгo рoзсилання реклами пoштoю).
Кoмyнiкацiйна система притаманна бyдь-якoмy oб'eднанню людей, i вiдoкремлення ще1 eднoстi пoв'язане з вирoбленням oсoбливoï знакoвoï системи (oсoбливi слoва y закoxаниx, жаргoн пiдлiткiв, термiни фаxiвцiв та ш.). Mасoва кoмyнiкацiя — найбшьш рoзвинyта з пoдiбниx систем. Вoна вирiшye такi завдання:
- репрезентащя «картини св^у» — пoвiдoмлення ^o пoдiï, щo вiдбyваються y рiзнoманiтниx сегментаx свiтy та всесвiтy;
- вiдoбраження «картини шщуму» — змши i сoцiальнi oрieнтацiï всерединi шщуму i спiльнoти в цiлoмy (ствoрення такoï картини е елементом сoцiальнoï регуляцй);
- трансляцiя сyчаснoï культури та кyльтyрнoï спадщини;
- привертання й утримання уваги аyдитoрiï масoвoï кoмyнiкацiï.
Mасoва кoмyнiкацiя — це вiднoснo oднoчасний вплив на велию гетерoгеннi аyдитoрiï якиxoсь симвoлiв, щo передаються безoсoбoвими засoбами з oрганiзoванoгo джерела, для якиx члени аудитори е анoнiмними. Mасoва кoмyнiкацiя рoзвиваeться як вiднoснo стiйке i цшсне yтвoрення сyчаснoгo сyспiльнoгo життя, яке не тшьки так чи шакше фoрмyeться ним, а й саме справляе пoвсякденний вплив на рiзнi сфери життя сyспiльства. Рoзвитoк засoбiв масoвoï кoмyнiкацiï (радio, кiнo, телебачення, газета, 1нтернет та iн.) вдображае
сyттeвi зрyшення в меxaнiзмi д^' сучасно"1 культури. Упровадження новиx iнформaцiйниx зв'язюв i комп'ютеризовaниx мереж яскраво iлюстрye, що друкована та електронна продукщя щодня оxоплюe дедaлi бiльшi верстви суспшьства.
Висновки. Стандарти шформащйно"1 культури формуються саме тд час комyнiкaтивниx актив, коли кожен iз комушканпв привносить у цей процес власне бачення, власш цiнностi i в той же час здатен сприйняти свггоглядш орieнтири iншого комyнiкaнтa. Вщповщно символи та знaченнeве поле певного типу шформащйно"1 культури формуються тд впливом низки фaкторiв: ментaльно-iсторичниx, етнокyльтyрниx, соцiaльно-полiтичниx тощо.
ЛIТЕPАТУPА
1. Кастельс M. Информационная эпоxa: экономика, общество и культура : пер.
с англ. / M. Кастельс ; [под науч. ред. О. И. Шкаратана]. - M. : ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
2. Хоффлер Э. Mетaморфозы власти / Э. Хоффлер. - M. : АСТ, 2003. - 669 с.
3. Хоффлер Е. Хретя Хвиля / Е. Хоффлер ; пер. з англ. Андрш Свса. - К. : Вид. д1м «Всесвгг», 2000.
- 475 с.
4. Крос К. Пол1тична комушкащя i висв1тлення новин у демократична сyспiльствax: Перспективи конкуренци / Кетлш Крос, Роберт Гакет ; пер. з англ. Р. Tкaчyк. - К. : Основи, 2000. - 142 с.
5. Философский энциклопедический словарь. - M. : Политиздат, 1983. - 672 с.
6. Maклюэн M. Понимание Mедиa: Внешние расширения человека / M. Maклюэн ; пер. с англ. В. Николаева ; закл. ст. M. Вавилова. - M. ; Жуковский : КАНОНпресс-Ц : Кучково поле, 2003. -464 с.
7. Костенко Н. Досвщ контент-анал1зу: модел1 та практики : монограф1я / Н. Костенко, В. 1ванов.
- К. : Центр вшьно1' преси, 2003. - 200 с.
S. Висоцька О. Комушкащя як основа сощальн^ перетворень (у контекст становлення постмодерного суспшьства) : монограф1я / О. Висоцька. - Дншропетровськ : 1нноващя, 2009. -316 с.
9. Новейший философский словарь. - 2-е изд., перераб. и доп. - Mинск : Интерпрессервис : Кн. дом, 2001. - 1280 с.
10. Луман Н. Власть / Никлас Луман ; [пер. с нем., послесл. А. Ю. Антоновского]. -M. : Праксис, 2001. - 249 с.
11. frehner c. 1978-Email - sms - mms: the linguistic creativity of asynchronous discourse in the new media age / carmen frehner. - Bern : Peter Lang aG, international academic Publishers, 200S. - 294 p.
12. Дмитренко T. О. Сутшсть комушкацп як ушверсальш1' форми сощальш1' взaeмодiï людей / T. О. Дмитренко // Вюн. ХДАК. - 2010. - Вип. 30. - С. 88-95.
13. Барт Р. Mифологии / Р. Барт ; пер. с фр. С. Зенкина. - M. : Изд-во им. Сабашниковым, 1996. -314 с.
14. Дьяков А. В. Ролан Барт как он есть / А. В. Дьяков. - СПб. : В. Даль, 2010. - 319 с.
15. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Эдгар Сепир ; [пер. с англ.], [под ред. А. Е. Кибрика]. - M. : Прогресс, 1993. - 654 с.
16. Сепир Э. Язык : Введение в изучение речи / Эдвард Сепир ; [пер. с англ. А. M. Скотина]. - M. ; Л. : Соцэкгиз, 1934. - 223 с.
МАССОВАЯ КОММУНИКАЦИЯ КАК ОСНОВА PАЗBИТИЯ ИHФОPМАЦИОHHОЙ KУЛЬТУPЫ
Пpyднuкoвa Е. В.
Пpoaнaлuзupoвaны cyщнocтные хapaктеpucтuкu мaccoвoй кoммyнuкaцuu и ее влияние на paзвuтuе uнфopмaцuoннoй кyльтypы. Oхapaктеpuзoвaны ocнoвные napaдuгмы кoммyнuкaцuu: механштиче^ая, дuaлoгuчеcкu-uнтеpcyбъектuвucтcкaя, cемuoтuчеcкaя. Рaccмoтpен кoммyнuкaтuвный npo^cc, oпpеделены егo cocтaвляющuе, фopмы и виды. Сказана взauмooбycлoвленнocть paзвuтuя фенoменa мaccoвoй кoммyнuкaцuu и uнфopмaцuoннoй кyльтypы.
Ключевые слова: информационная культура, массовая коммуникация, парадигмы коммуникации, информационное общество.
MASS COMMUNICATION AS ThE BASIS OF INFORMATION CULTURE
Prudnikova О. V.
Analyzed the essential characteristics of mass communication and its impact on the development of information culture. Characterized basic communication paradigm: a mechanistic, dialogical — inter subjectivist, semiotic. Considered the communication process, its components are defined, forms and types. Displaying interdependence development phenomenon of mass communication and information culture.
Key words: information culture, mass communication, communication paradigm, the information society.
