CC BY
6
ПЕДАГОГ1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНОМУ
ВИМ1Р1
УДК 378:373.091.12.011.3-031:316.77 Б01 10:25128/2415-3605.18.3.5
НАТАЛ1Я ЛУПАК
https://orcid.org/0000-0001-7868-8771 [email protected] кандидат ф1лолог1чних наук, докторант Тернопшьський нац1ональний педагог1чний ушверситет
¡меш Володимира Гнатюка м. Тернотль, вул. Максима Кривоноса, 2
КОМУН1КАЦ1Я ЯК ФЕНОМЕН ВЗА€МОД11 У КОНТЕКСТ1 НОВО1
ПАРАДИГМИ ОСВ1ТИ
Акцептовано увагу на необх1дност1 реформування системи освти в Укрспт з урахуванням сучасних тенденцш розвитку науки I мислення, трансформаци сустльноЧ св1домост1 та цтшсно-особистСних ор1ентир1в. Концептуально проанал1зовано комунжацт як феномен взаемоди у контекст1 новоЧ парадигми освти. Досл1джено науковий дискурс поняття «комунжащя», акцентовано на його етимолог1чному аналЬ1 3 'ясовано багатозначшсть поняття «комушкащя», що трактуеться як зв 'язок, сполучення, пов1домлення, тформащя, стлкування, стосунки, передача тощо, а ключовою для визначення понять «комушкащя» та «стлкування» е Iдея едност1, об'еднання, причетност1, зв'язку. Окреслено дефтци поняття «комушкащя» кр1зь призму взаемоди як ун1версального об'еднуючого фактора будь-яких систем або елемент1в системи, розглянуто иого р1зт модуси у контекст1 теорш, традицш I моделей. Увиразнено особливост1 специф1чноЧ форми комушкаци, поширеноЧ в сучасному академ1чному освтньому простор1: в1ртуальноЧ. Узагальнено розумтня комушкаци як ун1версального принципу взаемодИ, за яким реконструюються сучасн1 системи культури, зокрема освтня.
Ключовг слова:комушкац1я, взаемод1я, освта, парадигма освти, тформащя, пов1домлення, стлкування, суб'екти взаемоди.
НАТАЛЬЯ ЛУПАК
кандидат филологических наук, докторант Тернопольский национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка г. Тернополь, ул. Максима Кривоноса, 2
КОММУНИКАЦИЯ КАК ФЕНОМЕН ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ В КОНТЕКСТЕ НОВОЙ ПАРАДИГМЫ ОБРАЗОВАНИЯ
Акцентировано внимание на необходимости реформирования новой системы образования в Украине с учетом современных тенденций развития науки и мышления, трансформации общественного сознания и ценностно-личностных ориентиров. Осуществлен концептуальный анализ коммуникации как феномена взаимодействия в контексте новой парадигмы образования. Исследован научный дискурс понятия «коммуникация», акцентировано на его этимологическом анализе. Выяснено многозначность понятия «коммуникация», котороеподразумевается как связь, соединение, сообщение, информация, общение, отношения, передача и т. д., а ключевой для определения понятий «коммуникация» и «общение» является идея единства, объединения, причастности, связи. Определены дефиниции понятия «коммуникация» сквозь призму взаимодействия как универсального объединяющего фактора любых систем или элементов системы,рассмотрены его различные модусы в контексте теорий, традиций и моделей. Изложены особенности специфической формы коммуникации, распространенной в
_ПЕДАГ0Г1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРН0МУ ВИМ1Р1_
современном академическом образовательном пространстве: виртуальной. Обобщено понимание коммуникации как универсального принципа взаимодействия, по которому реконструируются современные системы культуры, в частности образовательная.
Ключевые слова: коммуникация, взаимодействие, образование, парадигма образования, информация, сообщения, общение, субъекты взаимодействия.
NATALIIA LUPAK
Candidate of philological sciences, doctoral student Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University 2 Maxyma Kryvonosa Str., Ternopil
COMMUNICATION AS PHENOMENON OF INTERACTION IN THE CONTEXT
OF NEW EDUCATION PARADIGM
The article focuses on the necessity of reforming the system of education in Ukraine taking into account modern tendencies in the development of science and mentality. It has been paid attention on the necessity of new education paradigm creation, in which the reference point is communicative component as the unifying factor of interaction between linear and nonlinear study systems, education and development and other socio-cultural systems. It has been proved that modern studies ofproblem questions in the sphere of education directly or indirectly are related with the communicative process, which provides not just information exchange (its coding and decoding), interchange of positions, interests and views of communication participants, complicity on solving pedagogical tasks etc., but also the transformation of social consciousness and value-personal orientations. It has been conceptually analyzed communication as phenomenon of interaction in the context of new education paradigm. The scientific discourse of the notion "communication "has beenstudied, it hasbeen accentuated on its etymological analysis. It has been found the polysemy of the term "communication ", which is interpreted as connection, joining, massage, information, intercourse, restions, transfer etc., but the idea of unity, association, involvement, connection is a key for determining notions "communication" and "intercourse". The definitions of the term "communication" through the prism of interaction as universal unifying factor of any systems or system elements have been outlined, its various modes in the context of theories, traditions and models have been considered. It has been defined the peculiarities of the specific form of communication, common in the modern academic educational space: the virtual one. According to its nature virtual communication - dialogical, interactive, nonlinear and global - makes possible the process of transfer information instantly and in different directions. It has been emphasized that in the process of virtual interaction any communicant can be also the sender, and the addressee, and the recipient, and the moderator, and the observer consistently and simultaneously, communicating on Logic of the Network. It has been established that the key problem in formation democratic principles of the personal oriented pedagogy is the sphere of interpersonal interaction of teachers and students (pupils): overcoming contradictions as a result of coordinating the actions of participants in the educational process, which are subordinated to the general purpose, by converging different positions, views, beliefs, interests etc. It has been generalized the understanding of communication as a universal principle of interaction, according to which modern systems of culture, including education, are reconstructed. It has been proved that the process of formation new communicative education system will be effective only on the condition of the interaction of communicative theories, models, traditions and innovations, specific forms of communication, which are character to the modern informational epoch. As a result of the analysis of a wide range of scientific literature on communication and special pedagogical one, in which the role of communicative strategies in the construction of the latest education paradigm is actualized, it has been emphasized that communication itself as a system-based factor of multi-vector interaction of system elements, combining the experience of natural and humanitariansciences, disciplines processes of education and self-education, synchronizes theory and practice, optimizes pedagogical action by harmonization interpersonal relationships, aligns ambivalent personal and interpersonal intentions in the universal integrated sphere - the communicative space.
Keywords: communication, interaction, education, education paradigm, information, massage, intercourse, subjects of interaction.
Вгтчизняна парадигма ocbíth формуеться з урахуванням особливостей сучасно!' icT0pH4H0Ï епохи, суттевою ознакою яко!' е ушверсальшсть знань. Ствюнування, д1алог, полшог, полiфонiя, симфошзм, конфлшт piзногалузевих теорш, методологш та piзноаспектних форм штелектуально!' дiяльностi зумовлюють оргашзащю найpiзноманiтнiших педагопчних систем, побудованих за законами толерантного ствюнування.
_ПEДAГOГIЧHA HAУKA У MIЖДИCЦИПЛIHAPHOMУ BИMIPI_
Пpoтиcтoяння «пpиpoди Шуки» тa «пpиpoди Дyxy» як двox oпoзицiйниx cвiтoглядiв пocтyпoвo вичepпye ceбe, вiдкpивaючи пpocтip для нoвoгo кyльтypнo-ocвiтньoгo вимipy -тpaнcгyмaнicтичнoгo. Iдeя «ape^oi кyльтypи» (eднicть мнoжинниx aльтepнaтивниx cвiдoмocтeй) ^omiye звiльнeння людини вiд бyдь-якиx oбмeжeнь (бioлoгiчниx, пcиxoлoгiчниx, дyxoвниx, coцiaльниx тoщo) з мeтoю твopчoгo кoнcтpyювaння влacнoï пpиpoди згiднo зi здoбyткaми нayкoвo-тexнiчнo-iнфopмaцiйнoгo пpoгpecy. Плaнeтapний нacтyп cyчacниx нaнo-бio-гeнo-нeйpoтexнoлoгiйпoтyжнo тиcнe нa людину, якa в yмoвax нecтaбiльнoгo мeгacoцiyмy пepeбyвae в зoнi pизикy пpaктичнo нa вcix piвняx cвoгo icнyвaння. Bиpiвняти cвoe xиткe cтaнoвищe мoжнa лишe зa yмoви пpийняття фaктy нeвiдвopoтнocтi змш i нaмaгaння aдaптyвaтиcя дo виклиюв cyчacнoï eпoxи, щo пepeдбaчae poзшиpeння iнтeлeктyaльниx мoжливocтeй людини шляxoм «зaнypeння» ïï в нoвий пoтiк кoмyнiкaцiï, в якoмy мoдифiкyютьcя piзнi типи взaeмoдiï.
Лoгiкa нинiшньoгo eтaпy icтopичнoгo poзвиткy людcтвa тa внyтpiшня лoгiкa poзвиткy фiлocoфcькoï тa пeдaгoгiчнoï думки зyмoвлюють cтвopeння нoвiтньoï пapaдигми ocвiти, дe тoчкoю вiдлiкy cтae кoмyнiкaтивнa cклaдoвa як oб'eднyючий фaктop взaeмoдiï лiнiйниx i нeлiнiйниx cиcтeм нaвчaння, виxoвaння i poзвиткy тa iншиx coцio-кyльтypниx cиcтeм. Biдoмий фiзик Д. Бoм визнaчив пapaдигмy як кoмyнiкaтивнe cepeдoвищe, мoвний кoмyнiкaтивний пpocтip, в який «зaнypeнa» нayкoвa cпiльнoтa [5, c. 174].
Cyчacнi дocлiджeння пpoблeмниx питaнь y cфepi ocвiти бeзпocepeдньo чи oпocepeдкoвaнo пoв'язaнi з кoмyнiкaтивним пpoцecoм, який пepeдбaчae нe лишe oбмiн iнфopмaцieю (ïï кoдyвaння тa дeкoдyвaння), взaeмooбмiн пoзицiй, iнтepeciв i пoглядiв yчacникiв cпiлкyвaння, cпiвyчacть y виpiшeннi пeдaгoгiчниx зaвдaнь тoщo, a йтpaнcфopмaцiю cycпiльнoï cвiдoмocтi тaцiннicнo-ocoбиcтicниx opieнтиpiв. Iнтeнcивний poзвитoк зacoбiв кoмyнiкaцiï тa кoмyнiкaтивниx тexнoлoгiй y piзниx cфepax нayки тa cycпiльcтвa aктивiзyвaв мeтoдoлoгiчний пoвopoт дo кoмyнiкaтивнoï фiлocoфiï (K.-O. Aпeль, Ю. Гaбepмac, K. Яcпepc тa iн.); cвiтoгляднo-гyмaнiтapнoгo cмиcлy нaбyвae iнтepcyб'eктивнicть мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï люд^того 6уття (G. Aндpoc, E. Гyccepль, B. Cyxaнцeвa тa iн.). ^му^кат^на iнтepcyб'eктивнicть пocтae тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнoю зacaдoю фiлocoфiï ocвiти й peaлiзyeтьcя y cвiтoглядниx, oнтoлoгiчниx, дiaлoгiчниx, цiннicниx, мiжкyльтypниx пiдxoдax, eкзиcтeнцiйнoмy caмoвизнaчeннi ocoбиcтocтi [19, c. 264].
^шальний acпeкт кoмyнiкaцiï дocлiджyвaли Д. бслл, Д. Гaвpa, A. Eтцioнi, M. Kacтeльc, M. Ma^^e^ E. Macyд, P. Miнц, M. ^CTep, Д. Poбepтcoн, O. Toффлep те iн. Bчeнi oбгpyнтyвaли думку ^o тс, щo кoмyнiкaцiя e ocнoвнoю дeтepмiнaнтoю eкoнoмiчнoгo, coцiaльнoгo та кyльтypнoгo poзвиткy cycпiльcтвa, a змша кaнaлiв кoмyнiкaцiï зyмoвлюe змiнy icтopичнoï eпoxи [8, c. 14].
Шиpoкий cпeктp кoмyнiкaтивниx явищ e пpeдмeтoм cyчacниx нayкoвиx дocлiджeнь yкpaïнcькиx (Ф. Бавдвич, O. Дзьoбaнь, П. Зepнeцький, Л. Maeвcькa, I. M'язoвa, Г. Oнyфpieнкo, Г. Пoчeпцoв, M. ^ищак, Л. Coлoщyк, H. Фopмaнoвcькa, C. Чepeпaнoвa, A. Чepнeвич,
0. Яшснтове та iн.) i зapyбiжниx (E. Гpiффiн, Ф. Дeнc, P. ^xaroe^ Д. Kaмepoн, P. Kpeйг, П. Лaзapcфeльд, Г. Лaccyeл, Д. ^ск, K. Xoвлeнд та iн.) вчeниx. Koмyнiкaцiю як пeдaгoгiчнy пpoблeмy дocлiджyвaли i пpoдoвжyють aнaлiзyвaти в yмoвax iнфopмaцiйниx змiн I. Бex,
H. Бутен^, M. Baшyлeнкo, H. Boлкoвa, H. Гoлyб, P. Даниляк, I. Зязюн, T. Лсвчснто, C. Mycaтoв, B. Пapaщyк, O. Ceмeнюк, Л. ^ypE^^^^ B. Фeдopчyк та ш. Ha вaжливocтi зacтocyвaння cyчacниx iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaтивниx тexнoлoгiй в ocвiтi ак^нт-ують B. Битов,
1. Бoгдaнoвa, I. Дичюв^ка, A. Hiciмчyк, O. Падалка, O. Пexoтa, A. Пpoкoпeнкo, П. Peшeтнiкoв, Ю. Xapлaмoв, O. Янкoвич та ш. Пpoблeмy фopмyвaння кoмyнiкaтивниx умшь у пpoфeciйнiй пeдaгoгiчнiй дiяльнocтi в yмoвax cьoгoдeння виpiшyють M. Бoгдaнoвa, I. Gceнгaлieвa,
I. Koмapoвa, C. Maкapeнкo, A. Mocкaлeнкo, I. ^мчснто та iн.
Heзвaжaючи на готужну джepeльнy базу дocлiджeнь з питань ^мут^ци, ocoбливocтi cyчacниx фopм взaeмoдiï людини зi cвiтoм кoмyнiкaтивний ^o^c вce щс нс cтaв пpiopитeтним нaпpямoм пeдaгoгiчниx дocлiджeнь, тoмy ввaжaeмo за дoцiльнe пpивepнyти увагу ocвiтян дo aктyaльниx гyмaнiтapнo-cвiтoглядниx пpoблeм, пopoджeниx нayкoвo-тexнiчним пpoгpecoм, кpiзь пpизмy ocнoвнoгo зaкoнy кoмyнiкaцiï - взaeмoдiï.
Meтoю cTaTTi e oкpecлити дeфiнiцiï гоняття «кoмyнiкaцiя» кpiзь пpизмy ïï ocнoвнoгo зaкoнy - взaeмoдiï; дoвecти, щo пpoцec фopмyвaння нoвoï кoмyнiкaтивнoïcиcтeми ocвiти 6удс
Hayкoвi зaпиcки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 2018. - № 3.
39
_ПЕДАГ0Г1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРН0МУ ВИМ1Р1_
ефективним лише за умови взаемоди природничо-наукових i гумаштарних наук, комушкативних теорiй, моделей, традицiй та шновацш, cпецифiчних форм комунiкацiï, характерних для сучасно!' iнформацiйноï епохи.
Освпня парадигма охоплюе теоретичнi, методологiчнi, концептуальш знання про побудову, icнування та розвиток (саморозвиток) педагопчного процесу, набуваючи ролi унiверcального онтологiчного об'екта, в якому cинтезованi найрiзноманiтнiшi форми зв'язку його елеменпв. Для глибокого осмислення суп вciх процеciв i явищ, що вiдбуваютьcя в сучасному освгтньому проcторi, необхiдно звернутися до основних закошв розвитку будь-яких систем, рушшною силою якого е взаемодiя. Розумшня cвiту як унiверcальноï взаемодiï вах явищ i процеciв надае поняттю «взаемодiя» особливого статусу для позначення ввдношень мiж елементами будь-яко!' системи, в якш cумicна дiя двох або бтьше об'ектiв чи суб'ектав фiкcуетьcя вiдповiдними лiнiями (каналами) зв'язку, cпецифiчним змicтом повiдомлень i результатом сшльних дiй. Взаемозв'язок мiж явищами i процесами (у фшософи), фiзичними тiлами (у фiзицi), хiмiчними елементами (в хiмiï), величинами i числами (в математищ), органiзмами природних екосистем (у бюлоги), художнiми формами (у мистецтвознавств^, культурами (в культурологiï), дiями учаcникiв cоцiуму (в cоцiологiï), особиспсними смислами (у пcихологiï), суб'ектами педагопчного процесу (в педагопщ) тощо засввдчуе факт будь-яких можливих типiв взаемоди в еко/техно/cоцiоcиcтемах.
За суб'ект-суб'ектного зв'язку, тд час якого виявляеться мiжоcобиcтicна взаемодiя, говоримо про комунiкацiю, що в перекладi з захiдноевропейcьких мов (латинсько!' (communicatio), англiйcькоï (communication), шмецько!' (kommunikation), французько!' (communication), польсько!' (komunicacja)) означае повiдомлення, передача, зв'язок, сшлкування. Аналiз науково!' лiтератури з проблем комушкаци заcвiдчуе неоднозначнicть визначення цього термша через певну невiдповiднicть пiдходiв до буттево!' та категорiальноï вдентифжаци комунiкацiï у вiтчизнянiй та захвднш наукових традицiях. Так, М. Прищак стверджуе, що основою адекватного визначення мае бути звернення до етимологи слш «комушкащя», «сшлкування» в латинськш, англiйcькiй, слов'янських мовах. I дат: «...аналiз латинського походження термiна «комушкащя» дае можливють зробити висновок, що в оcновi його тлумачення лежать поняття «cпiльне», «загальне», «еднicть», «щле», «cпiвучаcть» (визначення поняття комунiкацiя у широкому його розумшш), а термши «сполучення», «зв'язок», «передача», «з'еднання», «поввдомлення» е форми синтезу понять «сшльне, загальне, яке i виникае на оcновi понять «сполучення», «зв'язок», «передача», «з'еднання», «повщомлення» (визначення поняття комушкащя у вузькому його розумшш). Як зазначае дослвдник, важливим для визначення поняття комушкащя е етимолопчний аналiз укра'нського термiна «cпiлкування» [15, с. 26].
Укра'нським вiдповiдником комунiкацiï е поняття: сполучатися, cпiлкуватиcя, бути у сшлщ, отже взаемодiяти. Тому в «Сучасному тлумачному словнику украшсько!' мови» поданi три значення поняття «комушкащя»: шляхи сполучення, лши зв'язку; обмш iнформацiею; cпiлкування, зв'язок [17, с. 650]. Вчеш-теоретики констатують, що будь-яка комушкащя - це взаемодiя, в оcновi яко!' cпоcтерiгаетьcя обмiн рiзного роду iнформацiï, вiдповiдно, повинно бути не менше двох сторш - учасниюв комунiкативноï взаемодiï. Г. Почепцов актуалiзуе органiзуючу роль комунiкацiï в сощум^ адже вона, на думку вченого, «загалом дозволяе cинхронiзувати життя cуcпiльcтва у чаci та просторЬ>, впорядковуючи iндивiдуальнi елементи единого оргашзму системи як «перехiд вiд чогось подiбного до броунiвcького руху до сталих форм icнування» [14, с. 23]. У фшософп цей термш використовуеться як ознака конструктивно!' взаемоди особистостей, сощальних груп, нацiï та етношв, що розгортаеться на оcновi толерантноcтi й порозумiння [18, c. 29].
1нтенсивне розширення iнформацiйного простору, спричинене бурхливим розвитком наукомicтких технологш i сучасних електронних систем зв'язку, призвело до зближення понять «комушкащя» та «шформащя», що надало !'м обом статусу багатозначносп та взаемообумовленосп: «комунiкацiя як iнформацiя», «iнформацiя як комушкащя». В наущ icнують визначення, що увиразнюють цей зв'язок: комушкащя - обмш шформащею мiж складними динамiчними системами та ïхнiми частинами, яю cпроможнi приймати iнформацiю, накопичувати та перетворювати ïï (А. Урсул);комушкащя - iнформацiйнийзв'язок суб'екта з шшим суб'ектом чи об'ектом (людиною, твариною, машиною тощо) (М. Каган); комушкащя -
_ПЕДАГ0Г1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРН0МУ ВИМ1Р1_
це акт ввдправлення шформаци з мозку одше! людини до мозку шшо! (П. Cmît, К. Beppi, А. Пулфорд); кoмунiкацiя (бюл.) - передача cигналiв мiж оргашзмами чи частинами одного opганiзму, в процеш яко! вiдбуваетьcя змiна шформаци та взаемна адаптацiя cy6'eKTiB (Д. Льюю, Н. Гауер); кoмyнiкацiя - cпецифiчний oбмiн iнфopмацieю, процес пеpедачi емoцiйнoгo й iнтелектyальнoгo змicтy (А. Зверинцев, А. Панфшова). Укpаïнcькi теоретики Г. 0нyфpieнкo та А. Черневич у комплекотому дocлiдженнi поняттевого змюту та етимoлoгiчнoï природи теpмiна «комушкащя»вказують на значеннeвi нюанcи, якi виявляютьcя у piзниx cпецiалiзoваниx cфеpаx i кoнтекcтаx, зумовлюючи його багатoзначнicть. На 1хню думку, «пpoцеcи глoбалiзацiï й шформатизаци .... cтимyлюють piзнoпаpаметpальнi та фундаментальш лiнгвicтичнi дocлiдження такого багатoвимipнoгo феномена, яким очевидно е комушкащя - пpoцеc активного й пришвидшеного oбмiнy iнфopмацieю» [11, c. 154].
Незважаючи на чишенну кiлькicть теорш кoмyнiкацiï та понад 150 трактувань поняття «комушкащя», ^огодш вcе ж немае yнiвеpcальнoгo визначення цього феномена, позаяк «немае едино!', абcoлютнoï cyraocri кoмyнiкацiï, що можуть належно поя^ити Ti явища, якi вивчаютьcя» [2, c. 36]. Вчеш чаcтo cxoдятьcя до думки, що ocнoвним поняттям в кoмyнiкацiï е пoвiдoмлення (шформащя з певним cмиcлoм). Ця теза стала ключовою для багатьox теоретиюв кoмyнiкацiï. Про це cвiдчать, наприклад, виcлoвлювання М. Маклюена, що «зашбом кoмyнiкацiï eпoвiдoмлення»[8, c. 14]; думка Е. Гpiффiна, що кoмyнiкацiя - «це пов'язаний з ввдношеннями upo^c cтвopення та iнтеpпpетацiï пoвiдoмлень, як зумовлюють вiдпoвiднy pеакцiю» [2, c. 36], твердження Е. Рoджеpcа, котрий уявляе комушкащю «як двocпpямoваний ^o^c зближення, а не oднocпpямoваний, лшшний акт передавання пoвiдoмлення вiд одше! ocoби до iншoï з метою дocягнення певного впливу» [16, c. 25], та багатьox iншиx науковщв, якi дocлiджyють людcькy взаeмoдiю у cвiтi.
Проте вченi вказують, що поввдомлення cаме по coбi не мае значення, якщо воно не отричиняе когнитивно!', емoцiйнoï чи поведшково! pеакцiï з боку yчаcникiв взаемоди, огарки «кoмyнiкацiя» наcампеpед - «це проце^ пов'язаний з вiднocинами, не тльки тому, що вона вiдбyваeтьcя мiж двома i бiльше людьми, а тому, що вона впливае на природу зв'язюв мiж цими людьми» [2, c. 39-40]. У цьому тени дефшщ1я поняття, визначена Е. Гpiффiнoм, видаeтьcя нам найбшьш прийнятною, адже у нiй яотраво увиразнений феномен взаeмoдiï. Кpiзь таку призму бачення виявляeтьcя cвoepiдна природа мистецтва (кoмyнiкативна фyнкцiя), твори якого виникають як результат cпiвтвopчocтi автора та рецитента i виявляють cвoю еcтетичнy ваpтicтьтiльки в актаx естетичного cпpиймання» [6, c. 364]. Якщо брати до уваги такий мoдyc тлумачення кoмyнiкацiï, як «робити cпiльним», то oкpеcлюeтьcя coцiальний аcпект взаемоди -отшкування, зокрема cмиcлoвий та змютовий аcпекти coцiальнoï взаeмoдiï, а також жладова cпiлкyвання поряд з перцепщею та iнтеpакцieю; cкладний, cимвoлiчний, ocoбиcтicний, тpанcакцiйний, чаcтo неycвiдoмлений ^o^c oбмiнy знаками, пiд чаc якого тpанcлюeтьcя певна iнфopмацiя зoвнiшньoгo або внутршнього xаpактеpy, а також демoнcтpyютьcя cтатycнi poлi, в якиx перебувають учаотики cпiлкyвання cтocoвнo один одного [21, c. 60-61].
При отшкуванш cyб'eктiв за допомогою веpбальниx i невеpбальниx заcoбiв з метою пеpедачi iнфopмацiï та знакooбмiнy yвиpазнюeтьcя комушкативний pеcypc мови (як явища) та мовлення (як upo^cy). Кoмyнiкацiя також може означати перемщення, cпiльнicть дш, взаeмoдiю та взаeмooбмiн, причому природа такого обмшу може бути piзнoю: «це може означати щocь на зразок уоттного з'еднання двox кiнцевиx пyнктiв, як це вiдбyваeтьcя у телеграфа» [15, c. 28]. У такому значенш кoмyнiкацiя е гарантом уоттного пеpемiщення (iнфopмацiï, товару тощо) з одного мюця в шше, cвoepiдним вектором pyxy (кoмyнiкацiйний процео). Та в pазi oбмiнy шформащею, думками, враженнями, cмиcлами cyб'eктiв взаемоди йдетьcя про «зycтpiч poзyмiв», обмш внyтpiшнix cвiдoмocтей, на кшталт «гри в бicеp» (Г. Геccе), контакту внyтpiшнix cвiтiв (Л. Льовенталь), ^нерте™™ Фуллера (кoмyнiкативний пpoцеc) тощо. Отож, кoмyнiкацiя в cиcтемаx «Людина - Людина», «Людина - Природа», «Людина - Xyдoжнiй образ», «Людина - Знакова отст-ема», «Людина - Теxнiка» oкpеcлюeтьcя cпецифiчними тpаeктopiями, каналами зв'язку, piзними типами вiднoшень i формами взаемоди.
У полшарадигмальнш cфеpi педагопчно! науки акцентно виpiзняeтьcя проблема cyraocTi ocвiти. Базoвi мoделi cyчаcнoï ocвiти пoбyдoванi з ypаxyванням poдoвиx, cyтнicниx ocoбливocтей напpацьoваниx людcькoю icтopieю титв взаeмoдiï мiж yчаcниками ocвiтньoгo ^o^cy (педагог-учень, викладач-cтyдент) для дocягнення cyra^^ визначениx цiлей та
_nEflAroriHHA HAYKA Y MP/KAHCUHRJHIAPHOMY BHMIPI_
CTaH^apTÎB [6, c. 179]. YcBiaoMnroroHH KOMyHiKaniro hk B3aeM0airo aBOx a6o Gintme chctcm, nocnyroByeMoca BH3HaneHHHM, 3anp0n0H0BaHHM M. npH^aKOM, ^o y KOHTeKcri Hamoro aocnia»eHHH cnyryBaTHMe MeToaonoriHHoro 0cH0B0ro KOMyHiKaTHBHOï napaaHrMH neaaroriKH Ta ocbïth: KOMymKania (Bia naT. communication (iMeHHHK) - 3b'h30k, cninKyBaHHH, noBiaoMneHHa; communico (aiecnoBo) - 3B'a3yBaTH, cninKyBaTHca, noBiaoMnaTH) - po6hth cnintHHM (ainHTHca, HaainaTH, oGMmroBaraca, paaHTHca, npHeaHyBaTH, 3B'a3yBaTH, 3'eaHyBaTH, 6paTH ynacrt) - «ne nponec Ta cTaH B3aeM0aiï nroaHHH 3 BHyTpimHiM Ta 30BHimHiM cBiTOM, Ha 0cH0Bi hkoï «-3» ycBiaoMnroe ce6e, BiaKpHBae Ta aKTyani3ye cBoro OHTonoriHHy, aKcionoriHHy Ta TeneonoriHHy caMicrt Hepe3 3Haxoa»eHHH Ta BH3HaneHHH ce6e b «iHmoMy». «iHmHM» MO^e 6yTH «.3», «Th», «Boho», «Mh». «iHmi» oG'eKTHByroTtca b nroaax, npHpoai, cycnintcrai, KyntTypi, KocMoci, Go»ecTBi, TeKcTi, KOMn'roTepi to^o» [15, c. 29].
KoMymKania e 6araT0acneKTHHM HBH^eM, TOMy b cynacHOMy iH$0pManiHH0My npocTopi boho mHp0K0 npeacTaBneHe y 30BHimHix i BHyrpimHix BHHBax, 30KpeMa b KOMyHiKaTHBHHx Moaenax (P. BapTa, M. BaxTiHa, n. BannaBHKa, r. iHraMa, T.-A. JaccBenna, ro. JoTMaHa, A. Jy^Ta, K.-E. IleHHOHa, T. IlneTa, O. Ilyntna $oh TyHa, P. _3Ko6coHa Ta iH.), HKi po3KpHBaroTt npHpoay, THnonoriro, cTpyKTypy Ta MexaHi3MH KOMyHiKaniï, yBHpa3HroroTt 0cH0BHi eneMeHTH KOMyHiKaTHBHoro aKTy, THnH 3B'H3KiB Mi» KOMyHiKaHTaMH, piBHi KOMyHiKaniËHoro nponecy to^o, a b cHcreMi HayK e KnroHOBHM noHHTTHM OKpeMOÏ rany3i aocnia»eHt - 3arantH0ï Teopiï KOMyHiKaniï. ^k Mi»aHcnHnniHapHa HayKOBa rany3t ocraHHH 3apoaHnaca Ha nonaTKy XX ct. i po3BHBaertca b npocTopi KyntTypH, 3an03HHHna Ta nepeocMHcnHna aocBia ^inoco^iï, aHTpononoriï, $i3HKH, MexaHiKH, niHrBicTHKH, ncHxonoriï, conionoriï, aHaaKTHKH, 3acBianyronH noHBy TaKHx HayKOBHx HanpaMiB, hk: KOMyHiKaTHBHa $inoco$ia (K. Anent, O. BontHOB, ro. TaGepMac, K. _3cnepc Ta iH), KOMyHiKaTHBHa niHrBicTHKa (K. Bronep, 3. BeHanep, J. BhreHmTeHH, n. Tpanc, H. Moppic, A». OcTiH, n. Ctpocoh, A». O'ropc Ta iH.), coniantHi KOMyHiKaniï (B. intraHaeB, T. KoMiHa, O. CanpHKiH, H. CapHOBctKa, ro. JJaBpHm, B. Pi3yH, A. CoKonoB, O. Xonoa Ta iH.), neaaroriHHa KOMyHiKania (O. BoaantOB, E. BoHaapeBctKa, C. T0HHapeHK0, B. KaH-KaniK, B. MaKcHMOB, A. OpnoB, A. PeaH Ta iH.) to^o. T. nonennoB BHOKpeMHB TaKHH nepeniK HayK, ^0 BHBHaroTt ^eHOMeH KOMyHiKaniï: Teopia KOMyHiKaniï, Teopia apryMeHTaniï (noriKa i niHrBicTHKa), Teopia MacoBHx KOMyHiKanin, ceMioTHKa (3arantH0-Te0peTHHHHH niaxia); repMeHeBTHKa, roMineTHKa, pHTopHKa, ^inoco^ia i noriKa (rpaaHniHHHH niaxia); ncHxoaHani3, ainoBa KOMymKania, Teopia nep^opMaHcy, Teopia iH^opManiï, Teopia KOMyHiKaTHBHHx oGMimB (npHKnaaHHH niaxia); ceMaHTHKa, conioniHrBicTHKa, ncHxoniHrBicTHKa, napaniHrBicTHKa (^inonorinHHH, ncHxonorinHHH,
conionorinHHH niaxoaH) [14, c. 31-39].
3iGpaTH B0eaHH0 Ga30Bi Teopiï, 3rpynyBaBmH ïx 3a piBHHMH: Teopiï Mi»oco6HcricHoï, rpynoBoï, nyGniHHOï, MacoBoï, Kpoc-KyntTypHoï KOMyHiKaniï Baanoca E. Tpi^my [2], hkhh 3anponoHyBaB y M0H0rpa^iï «KoMymKania: Teopia i npaKTHKa» 32 Teopiï, ^0 noacHroroTt mHpoKHH
cneKTp KOMyHiKaTHBHHx HBH^ Ta aeMOHcTpyroTt B3aeM03B 'H30K Mi» pi3HHMH TeOpeTHHHHMH
n03HniaMH. PoGoTa BHeHoro aoci BBa»aeTtca oaHiero 3 HanGintm rpyHTOBHHx (He BpaxoByroHH npanro A». AHaepcoHa «KOMyHiKaTHBHa Teopia: enicreMonoriHHi ochobh (1996), b hkîh np0aHani30BaH0 249 pi3HHx Teopin KOMyHiKaniï), a ana Hamoro aocnia»eHHH, Ge3 cyMHiBy, e ^yHaaMeHTantHoro TeopeTHHHoro 0cH0B0ro. Y 3icTaBneHHi «KapTH MicneBocTi» (BHcniB E. Tpi^^iHa) BneHHH nocnyroByBaBca iaeero P. Kpenra [26] ^oao 7 TpaaHnin, HKi aaroTt ninicHe yaBneHHH npocTopy Teopiï KOMyHiKaniï: phtophhhoï (n0B'a3aHa 3 MHcTenTBOM oparopctKoï MancTepHocTi), ceMioTHHHoï (3yM0BneHa nonynapHicTro 3HaK0B0ï Teopiï hk ochobh ceMioTHKH), ^eHOMeHonorinHoï (BHHHKna BHacniaoK nomHpeHHH cy6'eKTHBH0-iaeanicTHHH0r0 BneHHH npo mnaxH po3BHTKy nroactKOï cBiaoMocri - ^eHOMeHonoriï), KiGepHeTHHHOï (p03rnaaae KOMyHiKaniro hk onpanroBaHHH Ta nepeaany iH^opManiï 3a anropHTMOM K. IleHOHa, B. BiBepa, H. BiHepa), conioncHxonorinHoï (n0B'a3aHa 3 ^opMyBaHHHM coniantHoï ncHxonoriï, ^0 BHBnae 3aK0H0MipH0cTi noBeaiHKH i aiantHocTi nroaen), conioKyntTypHoï (Haronomye Ha 3ane»H0cTi nroactKOï aiantHocTi, b t. h. KOMyHiKaTHBHOï, Bia KyntTypHHX, icTOpHHHHX Ta iHcTHTyniHHHX HHHHHKiB), KpHTHHHOï (KOMyHiKania nocTae hk Biaa3epKaneHHH aianeKTHHHHH aHcKypc, ^0 oxonnroe KyntTypHi Ta iaeonoriHHi acneKTH BnaaH, rHoGneHHH Ta eMaHcHnaniï b cycnintcTBi) [22, c. 7-8]. BHGyaoByroHH HOBy ocBiTHro napaaHrMy 3 aKTHBHoro KOMyHiKaTHBHoro cTpaTeriero, BapTO BpaxoByBaTH BH^eHa3BaHi TpaaHniï (aeTantHO npeacraBnem E. Tpi^^iHOM [2, c. 84-97]), a TaKO» aonynaTH HOBi, HKi ^opMyroTtca Ha Me»i, 3'eaHaHHi hh nepeTHHi TpaaHniHHHx KOMyHiKaTHBHHx MapmpyTiB.
_ПEДAГOГIЧHA HAУKA У MIЖДИCЦИПЛIHAPHOMУ BИMIPI_
Cтpiмкe вдocкoнaлeння тexнiчниx зacoбiв та зpocтaння кoнцeнтpaцiï iнфopмaцiйнoгo oбмiнy мiж cyб'eктaми взaeмoдiï cпpичинили виникнсння нoвoгo типу кoмyнiкaцiï -вipтyaльнoï (oпocepeдкoвaнoï), oкpecливши тpaeктopiю для фopмyвaння нoвoï тpaдицiï -мepeжeвoï. «Цсй тип взaeмoдiï завжди peaлiзyeтьcя за дoпoмoгoю зacтocyвaння cпeцiaльниx тexнiчниx зacoбiв, чи тo кoмп'ютep, планшст e6o мoбiльний пpиcтpiй з дocтyпoм дo глoбaльнoï мepeжi. Як нacлiдoк, caмe фyнкцioнaльнi мoжливocтi тoгo чи iншoгo пpиcтpoю бaгaтo в чoмy визначають якють кoмyнiкaцiï в цiлoмy» [З, c. 8]. Iнтepнeт як (мeдia) cyчacний канал пepeдaчi й oтpимaння iнфopмaцiï та фopмa мepeжeвoгo iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнoгo cepeдoвищa нaдae cпoживaчaм нс лишс вipтyaльний пpocтip для тpaнcляцiï мepeжeвoï кoмyнiкaцiï, а й e дieвим кoмyнiкaтивним зacoбoм мiжocoбиcтicнoгo cпiлкyвaння. Будь-як cпiльнi ди yчacникiв (нeзaлeжнo ввд чacoвиx пoяciв, гeoгpaфiчнoгo poзтaшyвaння, мeнтaльнo/мoвнo/кyльтypниx ocoбливocтeй, вiкoвиx, гeндepниx, cтaтycниx вiдмiннocтeй) cинxpoнiзyютьcя у кiбepпpocтopi у фopмaтax piзнoмaнiтниx вipтyaльниx зycтpiчeй, фopyмiв, кoнфepeнцiй, пpeзeнтaцiй тoщo надаючи акту кoмyнiкaцiï мacштaбнoгo значсння. За cвoeю пpиpoдoю вipтyaльнa кoмyнiкaцiя -дiaлoгiчнa, irn-epa^^rn, нeлiнiйнa, глoбaльнa - yмoжливлюe npo^c пepeдaчi iнфopмaцiï миттeвo та в piзниx нaпpямкax.
У пpoцeci вipтyaльнoï взaeмoдiï будь-який кoмyнiкaнт мoжe бути й aдpecaнтoм, i aдpecaтoм, i peципieнтoм, i мoдepaтopoм, i cпocтepiгaчeм пocлiдoвнo та oднoчacнo, cпiлкyючиcь за Лoгiкoю Mepeжi. O. Дзьoбaнь, акцснтуючи на пoзитивниx i нeгaтивниx CTopornx тaкoï взaeмoдiï, пiдcyмoвye: вipтyaльнi кoмyнiкaцiï - iннoвaцiйнi, oпocepeдкoвaнi iнтepнeтoм тexнoлoгiï кyльтypнoï кoмyнiкaцiï в cyчacнoмy cycпiльcтвi - забсзпсчують бсзмсжний, мoбiльний, iнтepaктивний мyльтиcyб'eктивний за xapaктepoм та yнiвepcaльний за змicтoм пpoцec coцioкyльтypнoï взaeмoдiï [З, c. 19].
Iнфopмaцiйнi дифузи, якi cпoнтaннo чи opгaнiзoвaнo пoшиpюютьcя вciмa мeдiaльними каналами, cтвopюють вщ^иту пpocтopoвicть з мoжливicтю aвтoмaтизoвaнoгo дocтyпy дo шиpoкиx баз дaниx i знань, забсзпсчуючи таким чинoм тpaнcкoнтинeнтaльнy взaeмoдiю вcix кoмyнiкaтивниx cиcтeм i кoмyнiкaтopiв - cyб'eктiв, якi вибyдoвyють цi cиcтeми. Bpaxoвyючи ocoбливocтi cyчacнoгo iнфopмaцiйнoгo пpocтopy, фiлocoфcькe poзyмiння гоняття «кoмyнiкaцiя» як взaeмoдiя eлeмeнтiв будь-ято! cиcтeми e6o cиcтeм (у шиpoкoмy знaчeннi) та oбмiн iнфopмaцieю (у вузьтому знaчeннi), тeopeтикo-мeтoдoлoгiчний пoтeнцiaл кoмyнiкaтивнoï дiï та пoтpeб coцiyмy вpeгyльoвyвaти бyдь-якi питання шляxoм iнтepaктивниx пpoдyктивниx диcкyciй щoдo фopмyвaння якicнo нoвoï вiтчизнянoï ocвiти, нeoбxiднo мoдeлювaти таку пapaдигмy, в якiй кoмyнiкaтивнi cтpaтeгiï визначатимуть вeктopи pyxy вcix ïï ^мш^н^в. Ц нacaмпepeд cтocyeтьcя poльoвoгo взaeмooбмiнy aгeнтiв нaвчaльнoгo пpoцecy з активгою мoбiлiзaцieю на iнтeлeктyaльнo-твopчy дiяльнicть.
Koмyнiкaтивнi цiннocтi, cфopмoвaнi на ocнoвi пpинципiв дeмoкpaтизaцiï та гyмaнiзaцiï, мають стати визначальними у peфopмyвaннi cyчacнoï ocвiти. «Tieю мipoю, якoю У^аша oб'eктивнo eвoлюцioнye у бiк пocтyпoвoгo включсння у eвpoпeйcькi ocвiтнi cтpyктypи та cyб'eктивнo дoклaдae зycиль дo oптимiзaцiï тaкoгo включсння та мiнiмiзaцiï втpaт дocягнyтиx paнiшe здoбyткiв нaцioнaльнoï cиcтeми вищoï ocвiти, - цieю мipoю гocтpo aктyaлiзyeтьcя ocмиcлeння кoмyнiкaтивнoï мeтoдoлoгiï у зaбeзпeчeннi oпaнyвaння цiннicнo-фyнкцioнaльними зв'язками у здiйcнeннi ocвiтньoï кoмyнiкaцiï у вищiй шкoлi», - вкaзye H. Бoйчeнкo [1, c. 44].
Бepyчи дo уваги тoй факт, щo в iнфopмaцiйнoмy cycпiльcтвi дoмiнyючi фopми дiяльнocтi пoв'язaнi з виpoбництвoм, збepeжeнням, пepepoбкoю, зacтocyвaнням iнфopмaцiï (ocнoвнoгo pecypcy), а гoлoвним ocepeдкoм, в ятому пpoдyкyютьcя знання (вища фopмa iнфopмaцiï), cтae заклад ocвiти (ocнoвний coцiaльний iнcтитyт), тo oчeвиднo, щo визначальним фaктopoм coцiaльнoï дифepeнцiaцiï будс вiдпoвiдний piвeнь знань та шговацшний нeлiнiйний cпociб миcлeння iндивiдyмiв. Пpoвiднi aкaдeмiчнi ycтaнoви, вишi, вpaxoвyючи пoтpeби cycпiльcтвa у фaxiвцяx нoвoгo типу, активго пepeopieнтoвyють змicт i фopмy вcьoгo ocвiтньoгo кoмплeкcy з ypaxyвaнням тpaнcгyмaнiтapiï - вiдкpитocтi гyмaнoтexнoлoгiям, як бaзyютьcя на cyчacниx дocягнeнняx пpиpoдничиx наук пpo людину, змiнюючи ïï тpaдицiйнe eтикo-oнтoлoгiчнe cтaвлeння дo життя людсй, пpиpoди, cвiтy зaгaлoм [9, c. 25].
Пpoблeмa фopмyвaння нoвoгo нayкoвoгo cвiтoглядy, вiдпoвiднoгo нинiшньoмy плaнeтapнoмy iнфopмaцiйнo-тexнoлoгiчнoмy пoтeнцiaлy, змiщye акцснти з «ocвiти на вce життя» на «^в^ yпpoдoвж життя», aктyaлiзyючи caмoнaвчaння, caмoocвiтy, caмopoзвитoк та
_ПEДAГOГIЧHA HAУKA У MIЖДИCЦИПЛIHAPHOMУ BИMIPI_
caмoopгaнiзaцiю, якi в швш ocвiтнiй мoдeлi будуть пpiopитeтними. Kpiм тoгo, нa тaкi змiщeння говинш peaгyвaти вci yчacники ocвiтньoгo npo^cy, нacaмпepeд пeдaгoги, якi нecyть вiдпoвiдaльнicть зa нaвчaльний пpoцec, дeмoнcтpyючи вмшня тa мaйcтepнicть гнyчкo aдaптyвaтиcя дo peaлiй cyчacнoгo cвiтy з шго нeзвopoтнicтю, вiдкpитicтю, нeпepeдбaчyвaнicтю тa нeлiнiйнicтю. Змiнa poлi тa мicця вчитeля/виклaдaчa зyмoвлюe й змiнy кoмyнiкaтивнoï взaeмoдiï вcix yчacникiв ocвiтньoгo пpoцecy, в якш вce чacтiшe cпocтepiгaeтьcя «тeндeнцiя вiд клacичнoгo вepбaльнoгo cпocoбy зacвoeння знaнь дo нoвoгo - ayдioвiзyaльнoгo» [9, c. 269]. Opieнтaцiя ocвiтньoгo пocтyпy згiднo з нaйcyчacнiшими тау^вими тa iнфopмaцiйними вiдкpиттями нa виявлeння нaйpiзнoмaнiтнiшиx глибинниx i cyтнicниx зв'язюв piзнoмaнiтниx пpeдмeтiв, явищ i пpoцeciв зaбeзпeчyвaтимe «цiлicнicть, якa peaлiзyeтьcя шляxoм yпpoвaджeння в cиcтeмy ocвiти eдиниx циклiв фyндaмeнтaльниx диcциплiн, oб'eднaниx м ocнoвi пpинципy мiждиcциплiнapнocтi тa зaгaльнoï цiльoвoï фyнкцiï» [9, c. 270].
Cyчacний ocвiтнiй пpocтip нaпoвнeний готужним pecypcoм - iнфopмaцieю, з я^ю кopиcтyвaчi (пeдaгoги, cтyдeнти/yчнi) тicнo кoнтaктyють зaвдяки тeлeбaчeнню (цифpoвe i cyпyтникoвe), кoмп'ютepним мepeжaм, вiдeo, мoбiльнoмy зв'язку, eлeктpoннiй пoштi тoщo. Ocвiтa як пocepeдник (нayкa, миcтeцтвo, peлiгiя) e дieвим зacoбoм зв'язку мiж шдивдами тa iнфopмaцieю з ocнoвнoю кoмyнiкaтивнoю iдeeю - aктивyвaти, oптимiзyвaти, peгyлювaти, пoлeгшyвaти, впopядкoвyвaти пpoцec нaбyття зтань, дeмoнcтpyючи пpи цьoмy кyльтypy пepeдaчi, cпpийняття, oбмiнy, iнтepпpeтaцiï iнфopмaцiï. «B peaлiяx iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa пoтpiбнo виpoбити кoмyнiкaтивнi здaтнocтi людeй, кyльтивyвaти в тожнш oco6í виcoкi дyxoвнi weam нa ocнoвi кoнcтpyктивiзмy як життeвoï пoзицiï, cтвepджyвaти кyльтypy тoлepaнтнocтi, cпpиймaння пpeдcтaвникiв iншиx кyльтyp в кaтeгopiяx «iншиx», a нe «гipшиx», як зaзнaчae O. Чyмaк [20, c. 20].
Heoбxiднo вpaxyвaти й тe, щo в ocвiтнiй пpocтip a^r^ro «втягyютьcя» вce нoвi мeдia, мювд i poль якиx визнaчaльнi, ocmm^ дiaпaзoн ïx зacтocyвaння нaдзвичaйнo шиpoкий: iнтepнeт-caйти, вipтyaльнa peaльнicть, вipтyaльнi cвiти, мyльтимeдia, кoмп'ютepнi iгpи, iнтepaктивнi iнcтaляцiï, кoмп'ютepнa aнiмaцiя, цифpoвe вiдeo, юго, iнтepфeйc людинa -кoмп'ютep [10, c. 246-247]. Mepeжeвa лoгiкa Унiвepcyмy poзшиpюe i пoглиблюe мeжi кoмyнiкaтивнoгo пoля, в якoмy нecпoдiвaнo oкpecлюютьcя звичнi oб'eкти i пpoцecи iнфopмaцiйнoгo cвiтy в нeзвичниx кoмбiнaцiяx i кoнcтpyкцiяx, пoпoвнюючи мeтoдoлoгiчний iнcтpyмeнтapiй говими пoнятrями, yявлeннями, тexнoлoгiями, мoдeлями (нaпpиклaд, iнтepмeдiaльними) тoщo. Унiвepcитeтcькa кoмyнiкaцiя як ocoбливий вид coцiaльнoï' aктивнocтi пoкликaнa зaбeзпeчити бeзcтpecoвe «вживлeння» ocoбиcтocтi в «мeдiйний пpocтip», в якoмy iнтepaктивний xapaктep кoмyнiкaцiï' e нeoбxiднoю yмoвoю для cпiльнoï' кoopдинaцiï' дай i ^araern йoгo yчacникiв.
Hoвe буття iнфopмaцiï', ocнoвним зaгaльнoдocтyпним вмicтилищeм я^!' e iнтepнeт, пocтyпoвo витicняe тpaдицiйнi нociï' тeкcтiв (книги, eнциклoпeдiï', пiдpyчники, пociбники, дoвiдники, мeтoдичнy лiтepaтypy тoщo), дoлyчaючи кopиcтyвaчiв дo взaeмoдiï' з вeлeтeнcькими мacивaми тeкcтiв з гiпepтeкcтoвими пocилaннями, щo, кpiм yтoчнeння тa пoглиблeння знaнь, чacтo пpизвoдить дo cyмнiвiв i пpoтиpiч. Koмyнiкaтивнa дiяльнicть yчacникiв пeдaгoгiчнoгo пpoцecy poзгopтaeтьcя нaвкoлo piзнopiдниx зa cтилeм i нayкoвoю вapтicтю нaвчaльнoгo мaтepiaлy, в лaбipинтax якoгo пoтpiбнo нe лишe блу^ти, a й вчacнo знaxoдити виxiд.
Koмyнiкaтopи (пeдaгoги, cтyдeнти/yчнi) мaючи двocтopoннiй вiльний дocтyп дo iнфopмaцiйнoï' бaзи дaниx, cинxpoннo чи пocлiдoвнo вcтyпaють y взaeмoдiю з тeкcтoм бeз звopoтнoгo зв'язку, який вiднoвити мoжнa (i нeoбxiднo) лишe в yмoвax ocвiтньoгo cepeдoвищa в пpoцeci пpoфeciйнoгo пeдaгoгiчнoгo cпiлкyвaння, щo I. Зязюн визтачив як кoмyнiкaтивнy взaeмoдiю cyб'eктiв пeдaгoгiчнoгo пpoцecy, cпpямoвaнy нa вcтaнoвлeння cпpиятливoгo пcиxoлoгiчнoгo клiмaтy, пcиxoлoгiчнy oптимiзaцiю дiяльнocтi тa cтocyнкiв [13, c. 200-201].
Лишe зa yмoв пcиxoлoгiчнoï piвнocтi, тoлepaнтнoгo cтaвлeння дo дyмoк, cyджeнь, пepeкoнaнь, пoглядiв, iнтepeciв пapтнepiв y cпiлкyвaннi peaлiзyвaтимeтьcя гoлoвнa мeтa ocвiти - cинтeзyвaти мiжocoбиcтicний дocвiд i cфopмyвaти cиcтeмy цiннocтeй в ocoбиcтicнoмy тa coцiaльнoмy ceнci.
Kлючoвoю пpoблeмoю y фopмyвaннi дeмoкpaтичниx зacaд ocoбиcтicнo opieнтoвaнoï' пeдaгoгiки e cфepa мiжocoбиcтicнoï' взaeмoдiï' пeдaгoгiв i cтyдeнтiв (yчнiв): пoдoлaння cyпepeчнocтeй внacлiдoк yзгoджeння дiй yчacникiв ocвiтньoгo пpoцecy, пiдпopядкoвaниx
_ПЕДАГ0Г1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРН0МУ ВИМ1Р1_
загальн!й мет!, шляхом зближення р!зних позиц!й, погляд!в, переконань, !нтерес!в тощо. В зв'язку з цим слушною е думка Г. Сльниково!', що «руш!йною силою в цьому процес! е вже не кер!вник, а загальна мета, досягнення яко!' допомагае вс!м виконавцям впевнитися у сво!'х можливостях, в!дчути свою г!дн!сть, отримати визнання !нших, забезпечити подальший розвиток сво!'х зд!бностей в !нтерактивному процес! взаемод!! п!д час виконання завдань» [4, с. 482].
Таким чином, стр!мкий проривприродничих наук з проблем вдосконалення б!осоц!ально!' природи людини та !нтелектуальн! рефлекс!!' гуман!тар!!в щодо !ноф!зичних вим!р!в буття актив!зував процес зближення та узгодження полярних сфер (Науки ! Духу) культури у нел!н!йн!й взаемод!!', породжуючи нов! смисли ! значення. Нових форм набувае комун!кац!я як феномен будь-яко!' взаемод!!' елемент!в системи. У формуванн! сучасно!' парадигми осв!ти комун!кац!я стае ключовою стратег!ею, адже в !'!' компетенц!!' - знаходити точки з!ткнення схожих, сум!жних, д!аметрально-протилежних структур.
Кр!зь призму взаемод!!' розглядаеться етимолог!я поняття «комун!кац!я» (укра!'нська, латинська, зах!дноевропейська), р!зн! п!дходи до визначення терм!на (в!тчизнян!, заруб!жн!), теор!!', традиц!!' та модел! (традиц!йн!, нов!тн!), академ!чна комун!кац!я (суб'ектна, м!жсуб'ектна, об'ектна), в!ртуальна комун!кац!я (р!зн! види мед!а). В результат! анал!зу широкого спектра л!тератури науково! з питань комун!кац!! та спец!ально! педагог!чно!, в як!й актуал!зуеться роль комун!кативних стратег!й у побудов! нов!тньо!' парадигми осв!ти, акцентуемо, що саме комун!кац!я як системотв!рний чинник р!зновекторно! взаемод!! елемент!в системи, поеднуючи досв!д природничо-наукових ! гуман!тарних наук, дисципл!нуе процеси осв!ти та самоосв!ти, синхрон!зуе теор!ю ! практику, оптим!зуе педагог!чну д!ю шляхом узгодження м!жособист!сних стосунк!в, вир!внюе амб!валентн! персональн! та !нтерперсональн! !нтенц!!' в ун!версальн!й !нтегрован!й сфер! - комун!кативному простор!.
У перспектив! анал!зуватиметься специф!чний тип комун!кац!! - художн!й - у контекст! м!жмистецько! взаемод!!, розглядатиметься !нтермед!альний аспект комун!кац!!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бойченко Н. М. Етичн! ц!нност! сучасно!' ун!верситетсько!' осв!ти: ф!лософська рефлекс!я: дис. ... д-ра ф!лос. наук: 09.00.10/09.00.07 / Н. М. Бойченко. - К., 2016. - 431 с.
2. ГриффинЭ. Коммуникация: теории и практики, пер. с англ. / Э. Гриффин - X.: Изд-во «Гуманитарный центр», Науменко А. А., 2015. - 688 с.
3. Дзьобань О. П. В!ртуальн! комун!кац!!': до проблеми ф!лософського осмислення сутност! / О. П. Дзьобань, €. М. Мануйлов // В!сник Нац!онального ун!верситету «Юридична академ!я Укра!'ни !мен! Ярослава Мудрого». - 2015. - № 3 (26). - С. 7-19.
4. Сльникова Г. В. Зм!на ф!лософ!!' управл!ння осв!тою в сучасних умовах розвитку сусп!льства / Г. В. Сльникова // 0св!толог!я: хрестомат!я: навч. пос!бник; уклад.: Огнев'юк В. О., Сисоева С. О. - К.: ВП «Едельвейс», 2013. - С. 480-484.
5. Крижко В. В. Акс!олог!чний потенц!ал державного управл!ння осв!тою: навч. пос!бник // В. В. Крижко, I. О. Мамаева. - К.: Осв!та Укра!'ни, 2005. - 217 с.
6. Л!тературознавчий словник-дов!дник; за ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. I. Ковал!ва, В. I. Теремка. - К.: ВЦ «Академ!я», 2006. - 752 с.
7. Лупак Н. М. Синергетичний аспект комун!кативно!' взаемод!!' суб'ект!в осв!тнього процесу в умовах педагог!чного ун!верситету / Н. М. Лупак // 1нновац!йна педагог!ка. - 2018. - № 7. - С. 121132.
8. Маклюэн М. Г. Пониманиемедиа: внешниерасширениячеловека; пер. с англ. В. Николаева. - 5-е изд., испр. / М. Г. Маклюэн. - М.: Кучково поле, 2018. - 464 с.
9. Наука и образование:современные трансформации: монография. - К.: ПАРАПАН, 2008. - 328 с.
10. Наука ! ц!нност! людського буття: колективна монограф!я; за заг. ред. д-ра ф!лос. наук, проф. В. П. Мельника / М. П. Альчук., М. I. Бойченко, С. Д. Вишинський та !н. - Льв!в: Вид-во ЛНУ !м. I. Франка, 2013. - 550 с.
11. Онуфр!енко Г. Терм!н комун!кац!я в поняттевому вим!р! й л!нгв!стичному контекст! / Г. Онуфр!енко, А. Черневич // Проблеми укра!'нсько!' терм!нолог!!'. - 2010. - № 675. - С. 154-160.
12. Отич О. Культуролог!чна педагог!чна парадигма як методолог!чна основа сучасно!' осв!ти / О. Отич. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: zbirnik.mixmd.edu.ua/2010_5_ua/21.pdf.
13. Педагог!чна майстерн!сть: подручник / I. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, I. Ф. Кривонос та !н. - К.: Вища школа, 1997. - 349 с.
14. Почепцов Г. Теор!я комун!кац!!'. - 2-ге вид., доп. / Г. Почепцов. - К.: ВЦ «Ки!'вський ун!верситет», 1999. - 308 с.
_ПЕДАГ0Г1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРН0МУ ВИМ1Р1_
15. Прищак М. Д. Дискурс поняття «комушкащя» в контекста формування сучасно'' парадигми освiти / М. Д. Прищак // Вюник Вшницького полiтехнiчного iнституту. - 2010. - № 1. - С. 25-29.
16. Роджерс Е. М. Дифузм шновацш; пер. з англ. В. Старка / Е. М. Роджерс. - К.: ВД «Киево-Могилянська академiя», 2009. - 591 с.
17. Сучасний тлумачний словник украшсько'' мови: 60000 ctíb; уклад. Н. Кусайкша, Ю. Цибульник; за заг. ред. д-ра фшол. наук, проф. В. В. Дубiчинського. - Харюв: ВД «ШКОЛА», 2014. - 1550 с.
18. Фшософський енциклопедичний словник / гол. ред. В. I. Шинкарук. - К.: Абрис. 2002. - 750 с.
19. Черепанова С. Екзистенщя комушкативно'' штерсуб'ективноста як проблема фшософп освiти / С. Черепанова// Гумашзм. Людина. Екзистенцiя. Матеpiали 25-х Мiжнаpодних людинознавчих фшософських читань (Дрогобич, 2013 р.); ред. колепя: В. С. Возняк (гол. ред.), О. А. Ткаченко, В. В. Лiмонченко. - Дрогобич: Ред.-вид. вщдш ДДПУ iм. I. Франка, 2013. - С. 262-264.
20. Чумак О. В. Парадигма освгти XXI столгття: шновацшш аспекти / О. В. Чумак. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: virtkafedra.ucoz.ua/el_jurnal/pages/vyp7/konf1/chumak.pdf.
21. Шмагало Р. Т. Словник педагопки художньо'' культури та менеджменту мистецтва: термши, поняття, дефшщп / Р. Т. Шмагало, I. Л. Гнатишин. - Львiв: ЛНАМ, 2012. - 160 с.
22. Яшенкова О. В. Основи теорп мовно'' комушкацп: навч. пошбник для самостiйноï роботи студенпв / О. В. Яшенкова. - К.: ВЦ «Академiя», 2011. - 304 с.
23. Dance F. The Concept of Communication / F. Dance // Journal of Communication, 1970. - P. 201-210.
24. Johannesen R. Communication Ethics: Centrality, Trends and Controversies,in Communication Yearbook 25/ R. Johannesen, 2001. - P. 201-235.
25. Craig R. Communication as a Practice / R. Craig // Communication as ... Perspectives on Theory, 1988. - P. 39.
26. Craig R. Communication as a Practical Discipline / R. Craig //Rethinking Communication, Vol. 1: Paradigm Issues, 1989. - P. 97-122.
27. Slack J. Communication as Articulation / J. Slack // Communication as. Perspectives on Theory, 2006. - 223 p.
REFERENCES
1. Boichenko . М. The ethical values of modern university education: philosophical reflection: Doctoral dissertation / Institute of Higher Education of National Academy of Educational Sciences of Ukraine. Kyiv, 2016. 431 p. (in Ukrainian).
2. Hriffín E. Communication:theories and practices/trans.Kharkov: Publishing house "Humanitarnyi tsentr", Naumenko А. А., 2015. 688 p. (in Russian).
3. Dzoban О. P., Manuilov Y. М. Virtual communications: to the problem of philosophical comprehension of essence. Visnyk Natsionalnoho Universytetu "Yurydychna akademiia Ukrainyimeni Yaroslava Mudroho". 2015. No 3 (26). P. 7-19. (in Ukrainian).
4. Yelnykova H. V. Changing the philosophy of education management in the modern conditions of the development of society. Educology: reader: studymanual / Ed.: Ohneviuk V. О., Sysoieva S. О. Kyiv: VP "Edelveis", 2013. P. 480-484.(in Ukrainian).
5. Kryzhko V. V., Mamaieva I. O. Axiological potential of the public administration education: study manual. Kyiv: Osvita Ukrainy, 2005. 217 p. (in Ukrainian).
6. Literary Dictionary Directory/ed.: R. Т. Hromiak, Yu. I. Kovaliv, V. I. Teremko. Kyiv: VTs "Akademiia", 2006. 752 p. (in Ukrainian).
7. Lupak N. М. Synergetic aspect of communicative interaction of educational process subjects in conditions of a pedagogical university.Innovatsiina pedahohika. 2018.No 7. P. 121-132. (in Ukrainian).
8. Makliuen М. H. Understanding media: external extensions of a person /trans.V. Nikolaiev. 5thed. Мoscow: Kuchkovo pole, 2018. - 464 с. (in Russian).
9. Science and education: modern transformations: monograph. Kyiv: PARAPAN, 2008. 328 p. (in Russian).
10. Science and values of human existence: collective monograph / ed.: V. P. Melnyk, М. P. Alchuk, М. I. Boichenko, S. D. Vyshynskyiet. al. Lviv: Ivan Franko LNU, 2013. 550 p. (in Ukrainian).
11. Onufriienko H., Chernevych A. Notion communication in the conceptual dimension and in the linguistic context.Problem ukrainsko iterminolohii. 2010. No 675. P. 154-160. (in Ukrainian).
12. Otych О. Cultural pedagogical paradigmas methodological basis of modern education. URL: http: zbirnik.mixmd.edu.ua/2010_5_ua/21.pdf. (in Ukrainian).
13. Pedagogical skill: manual / I. А. Ziaziun, L. V. Kramushchenko, I. F. Kryvonoset. al. Kyiv: Vyshcha shkola, 1997. 349 p. (in Ukrainian).
14. PocheptsovH. Theoryofcommunication. 2nded. Kyiv:VTs"Kyivskyiuniversytet", 1999. 308 p. (inUkrainian).
15. Pryshchak М. D. Discourse of the notion "communication" in the context of the formation of a modern paradigm of education. // Visnyk Vinnutskoho politekhnichnoho instytutu. 2010. No 1. P. 25-29. (in Ukrainian).
_ПЕДАГ0Г1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРН0МУ ВИМ1Р1_
16. Rodzhers Е. М. Diffusion of innovations / trans. V. Starka. Kyiv: VD "Kyievo-Mohylianska akademiia", 2009. 591 p. (in Ukrainian).
17. Modern explanatory dictionary of the Ukrainian language: 60000 words / compl.; N. Kusaikina, Y. Tsybulnyk; ed. V. V. Dubichynskyi. Kharkiv: VD "Shkola", 2014. 1550 p. (in Ukrainian).
18. Philosophical Encyclopedic Dictionary/ ed. V. I. Shynkaruk. Kyiv: Abrys. 2002. 750 p. (in Ukrainian).
19. Cherepanova S. Existension of communicative intersubjectiveness as a problem of the philosophy of education. Humanism. Human. Existension.: Proceedings of the 25th International human studies philosophical readings, Drohobych, 2013. Drohobych: Red.-vyd. Viddily DDPUim. I. Franko, 2013. P. 262-264. (in Ukrainian).
20. Chumak О. V. Paradigm of education of XXI century: innovation aspects. URL: virtkafedra.ucoz.ua/el_jurnal/pages/vyp7/konf1/chumak.pdf. (in Ukrainian).
21. Shmahalo R. T., Hnatyshyn I. L. Dictionary of pedagogy of artistic culture and art management: terms, notions, definitions. Lviv: LNAM, 2012. 160 p. (in Ukrainian).
22. Yashenkova О. V. Fundamentals of the theory of linguistic communication: study manual for individual student's work. Kyiv: VTs "Akademiia", 2011. 304 p. (in Ukrainian).
23. Dance F. The Concept of Communication. Journal o fCommunication. 1970. P. 201-210. (in English).
24. Johannesen R. Communication Ethics: Centrality, Trends and Controversies in Communication. Yearbook 25. 2001. P. 201-235.(in English).
25. Craig R. Communication as a Practice. Communication as ... Perspectives on Theory. 1988. P.39. (in English).
26. Craig R. Communication as a Practical Discipline. Rethinking Communication: Paradigm Issues. 1989. Vol. 1. P. 97-122. (in English).
27. Slack J. Communication as Articulation. Communication as... Perspectives on Theory. 2006. 223 p. (in English).
Стаття надшшла в редакцию 01.11.2018 p.
УДК 37.011.31+378.01.01+784 DOI 10:25128/2415-3605.18.3.6
ОЛЕНА РЕБРОВА
ORCID 0000-0001-7549-6811 helen.music56@gmail .com доктор педагопчних наук, професор Швденноукрашський нацюнальний педагопчний ушверситет ¡меш К. Д. Ушинського м. Одеса, вул. Старопортофранювська, 26
ГАННА РЕБРОВА
ORCID 0000-0001-7128-7350 [email protected] асшрантка
Швденноукрашський нацюнальний педагопчний ушверситет ¡меш К. Д. Ушинського м. Одеса, вул. Старопортофранювська, 26
ФЕНОМЕНОЛОГ1Я М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНОСТ1 ТА УМОВИ ÏÏ ЗАСТОСУВАННЯ В П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ХУДОЖН1Х ТА
ГУМАН1ТАРНИХ ДИСЦИПЛ1Н
Висвтлено питання м1ждисциплтарност1 в сучасному освтньому npocmopi. Воно розглядаеться як оргашзацшний принцип, що забезпечуе вiдnoвiднicmь освтнього процесу вимогам стосовно формування уявлень цткно'г картини свту i свтогляду ocoбиcmocmi. Показано, що мiждиcциnлiнаpнicmь вoлoдiе бтьш широким потенщалом для освти i науки та може бути визначена меmoдoлoгiчнoю основою до^джень, ят здшснюються на векmopi noлinаpадигмальнocmi. Розкрито феноменологю мiждиcциnлiнаpнocmi, котра характеризуе ïï через таю ознаки: комунжатившсть,
