CC BY
46
Д. В. Солоха
д-р екон. наук м. Кшв
МАРКЕТИНГОВ1 ВАЖЕЛ1 ЕКОЛОПЗАЦП ЕКСПОРТООРЮНТОВАНОГО СЕГМЕНТУ ЗБУТУ ПРОДУКЦП МЕТАЛУРГ1ЙНИХ ШДПРИвМСТВ УКРА1НИ
Постановка проблеми. Позицiонування Укра!ни в свгговому глобапiзованому просторi як повнощнного учасника свiтового ринку товарiв та послуг не мож-ливе без практично! реалiзацi! вимог свiтового ствто-вариства.
Глобапiзований простiр свгшгосподарсько! сис-теми останнiм часом розвиваеться тд впливом концепций сталого розвитку. I! реалiзацiя на теренах Укра!ни вимагае вирiшення триединого завдання:
— забезпечення економiчного розвитку;
— забезпечення сощального розвитку;
— забезпечення еколопчно! безпеки.
Якщо соцiо-економiчна ситуацiя в кра!ш мае певнi позитивнi зрушення [6], то свiтовий ринок в щлому, та металопродукщ! зокрема, вимагае принци-пово нових яюсних змш стосовно еколопзащ! техшко-технологiчних виробничих процеав, мова йде про забезпечення еколопчно! чистоти на вах виробничих рiвнях з формуванням маркетингових важелiв розви-нення ринку еколопчно чисто! продукцп в повному сенет, отже проблема, що розглядаеться у данш роботi е досить своечасною та актуальною.
Дослiдження, основнi результати якого наво-дяться нижче, проведене в рамках виконання НДР по кафедрi економiки та менеджменту Ки!вського нащо-нального унiверситету культури i мистецтв за темою «Обгрунтування iмперативiв iнновацiйного провайди-нгу репону» (номер державно! реестрацп 01154000560).
Метою дано! роботи е визначення маркетингових важелi в еколопзащ! експортоорiентованого сегменту збуту продукцп металургшних пiдприемств Укра!ни
Виклад основного матерiалу. В сучасних умовах господарювання вiтчизняних пiдприемств металургш-ного комплексу, еколопчний фактор справляе серйо-зний вплив на трансформацiю сучасно! системи м1ж-народних вiдносин, експортно! дiяльностi вiтчизняних товаровиробниюв, тощо, показовою е ситуацiя в агро-промисловому комплекс — експорт кукурудзяних у 2014 рощ сягнув 3, а зернових 7 мюця на европейсь-кому ринку, сьогодш спостерiгаеться пряма взаемоза-лежнiсть мiж екологiчними завданнями й розвитком сучасно! системи м1жнародних економiчних вiдносин.
При виявленнi основних аспекпв впливу еколо-гiчного фактора на формування сучасно! системи м1ж-народних економiчних вiдносин можуть бути видшеш два аспекти:
— перший пов'язаний з узгодженням принципiв, цiлей i еколопчно! политики в целому в рамках штег-рацiйних угруповань кра!н, а також на мiжнародному рiвнi й у глобальному масштаб^
— другий аспект проблеми стосуеться впливу еко-логiчно! полггаки на як1сть навколишнього середо-вища як окремо! кра!ни, так i на глобальну екологiчну ситуацiю в щлому.
Незважаючи на деяке пожвавлення внутрiшнього споживання продукцi! металургiйних тдприемств Ук-
ра!ни, основнi споживачi металопродукщ! укра!нських пiдприемств знаходяться за кордоном.
Обсяги виробництва металу на цих комбшатах у багато разiв перевищують поточнi потреби укра!нсько! промисловостi. Маркетинговi дослiдження розподшу постачання металургiйних пщприемств на зовнiшнiй i внутрiшнiй ринок показав значне переважання постачання на експорт — 80,5% проти 19,5% постачань спо-живачам в Укра!ш [7].
Таким чином, стратепчним напрямком розвитку тдприемств залишаеться шоземний ринок. Так, в да-леке заруб1жжя i споживачам СНД йде близько 90% уае! вироблено! комбшатом iм. Iллiча продукцп, в той час як комбшат Азовсталь мае обсяги постачання по Укра!ш на рiвнi 20-25% вiд обсягу виробництва вже протягом останшх двох роив.
Одшею з iстотних нинi тенденцш в планi розши-рення збуту продукцп марiупольських комбiнатiв на зовнштх ринках е значна змiна географiчноl струк-тури постачання металу. В поточних замовленнях пре-валюють кра!ни Пiвденно-Схiдно! Азп i Близького Сходу. Це обумовлено застiйними явищами в еконо-мiцi кра!н бвропи i Пiвнiчно! Америки, де протягом
2014 р. спостертався спад росту економiчноl активно-стi, i прогнозувалося продовження ще! тенденцп у
2015 р. Це робить Швденно-Схщну Азiю i Близький Схiд найбшьш привабливими ринками для св^ово! металургп. Тому найбiльшi обсяги вiдвантаження металу комбшати направляють у Китай, Та!ланд, 1ндда, Туреччину, але слiд вiдзначити певш труднощi з якими зiткнулися вгтчизняш експортери металопродукщ! пов'язанi з озброеним протистоянням на сходi Укра-!ни.
Таким чином, проблема позицiонування вичиз-няних металовиробник1в на свiтовому ринку еколопчно чисто! продукцп набувае все бшьшо! актуальности !! вирiшення дозволить укрiпити позищ! експорте-рiв металу в довгостроковiй перспективь
Аналiзуючи науковi доробки сучасних автс^в, можна зробити висновок, що «зелений» або еколопч-ний маркетинг е напрямком розвитку сощально-етич-ного маркетингу, хоча е окремi спроби видшити його у самостiйну галузь економiчноl науки [3]. Нам вида-еться доцшьним розглядати його як один з напрямюв соцiально-етично! концепц!! маркетингу.
За твердженням науковцiв [2], точку зору ми цш-ком подшяемо, в екологiчний маркетинг мають вхо-дити наступнi складовi:
на макрорiвнi — некомерцiйний маркетинг про-сування еколопчних iдей;
на мезорiвнi — маркетинг просування еколопчних технологш (комерцшний i некомерцiйний);
на мiкрорiвнi — комерцiйний i некомерцiйний маркетинг створення й просування еколопчних това-рiв i послуг.
В умовах розвитку ринку еколопчно чисто! металопродукщ! важливу роль вдаграе процес оргашзащ! й
134
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ
управлшня маркетингом на пщприемствах металургш-ного комплексу. Управлшське завдання керiвництва пiдприемства, що займаеться маркетингом на ринку еколопчно чистих товарiв, полягае в ор!ентащ! тшьки на ту метапопродукцiю, у який е потреба в основному на зовншньому ринку.
У зв'язку з динамiчнiстю потреб свiтового ринку управлшня дiяльнiстю пiдприемства на ринку еколопчно чистих товарiв мае бути циктчним, що дасть мо-жливють оперативно вiдстежувати змiни кон'юнктури ринку й вносити вщповщш корективи в стратепю й тактику дiяльностi пщприемства.
Як свiдчить хiд економiчного розвитку, споживачi в бiльшостi випадюв ставляться до еколопчно чисто! продукцп (ново! продукцп взагапi) з певною насторо-женiстю, але в бiльшiй мiрi це стосуеться споживчих товарiв. Це означае що, ухвалюючи рiшення про роз-робку екологiчно чисто! продукцп, завжди варто ана-лiзувати: чи юнують мотиви, що пiдштовхують спожи-вачiв до !! споживання, особливо, коли йдеться про промислову продукщю оскшьки за умов екологiзацi! цша на не! також зростае [2].
З огляду на реал!! ринково! економiки, коли б!-льше переваг мають споживачi, виробники повиннi орiентувати свою дiяльнiсть на задоволення !хшх потреб i запитiв. Тому залежно вiд реального стану спо-живчо! готовностi формують комплекс стимулювання, вирiшують питання вибору мотивiв споживання, ви-значають конкретнi заходи щодо стимулювання споживання, !хню тривалють i графiк проведення, розра-ховують витрати на !хню реалiзацiю.
Систему розвитку ринку промислово! екологiчно чисто! продукцп (ПЕЧП) можна представити як систему взаемозв'язюв м1ж державними шститутами, шд-приемницькими структурами й суспшьним сектором (рис. 1).
Основними факторами ще! системи е:
1) нормативно-правове середовище;
2) культура пщприемництва;
3) фiзична й органiзацiйна шфраструктура;
4) пряма пiдтримка пiдприемницьких структур;
5) дiяльнiсть ЗМ1 й суспшьного сектора.
Науковцi, зокрема Л.А. Колесникова, про що
йдеться в монограф!! [2], вщзначають ефективнiсть да-них елеменпв у планi тимчасово! вщдач! й ступеня му-льтиплiкативностi. Розвиток культури пiдприемництва й розвиток нормативно-правового середовища забез-печують 100% потенщал вщдач! в довгостроковiй i ко-роткостроковiй перспективi вiдповiдно. Менше по-мiтний потенцiал вщдач! вщ розвитку фiзичноl й орга-нiзацiйно! шфраструктури й дiяльностi ЗМ1 i суспшьного сектора. Пряма пщтримка пщприемницьких структур забезпечуе лише нетривалi устхи в коротко-строковому перiодi.
З точки зору методологи важливо оцшювати стан конкурентного середовища, застосовуючи комплекс-ний системний пiдхiд. Ця процедура являе собою ана-лiз i оцiнку iнформацiйно-статистичних даних, отри-маних вщ державних органiв i господарюючих суб'ек-тiв, з використанням вщомостей соцiологiчних опиту-вань, експертних висновюв i результатiв обстежень на-укових i громадських установ, тобто мова йде про до-сить масштабний маркетинговий аналiз з застосуван-ням всiх без виключення маркетингових важелiв.
Залежно вiд поставлених цшей аналiз конкурентного середовища можна здшснювати за окремими ета-
пами, кожний з яких може функционально служити для вирiшення конкретних завдань антимонопольного й антидемтнгового регулювання.
Методичний пiдхiд до вивчення екологiзацi! ринку ПЕЧП передбачае всебiчну характеристику предмета — аналiз товарного ринку — на I етат, докладний аналiз й оцiнку структури рiзних видiв товарних ринков — на II етат ощнка процеав концентраций i конкуренции за допомогою кшьюсних параметрiв i яюсних показниюв — на III етапi.
Отже, основним змiстом робгг на I етапi е фор-мування «портрета» ринку ПЕЧП за декшькома на-прямками, кожен з яких характеризуеться набором економiчних, технiко-економiчних, сощолопчних па-раметрiв.
Масштаби екологiзацi! на ринку ПЕЧП багато в чому визначеш його структурою, тому вивченню структурних змш на товарних ринках присвячеш на-ступнi етапи [5].
На II етат провадиться аналiз i оцiнка рiзних ю-лькюних показниюв товарного ринку, а також розра-хунки, що визначають стутнь концентраций на товарному ринку.
Пiд бар'ерами входу на ринок традицшно розум!-ються будь-яю фактори технологiчного, адмшстрати-вного, економiчного характеру, а також еколопчного характеру, яю перешкоджають новим фiрмам увiйти на ринок у досить короткий перюд часу [1; 4]. Мо-жуть розглядатися наступи перешкоди виходу на ринок (бар'ери) потенцшних конкурентiв:
— економiчнi: державна iнвестицiйна полiтика, кредитна, податкова, щнова полiтика, тарифне й не-тарифне регулювання зовнiшньоекономiчно! д!яльно-си; доступнiсть кредитних i бюджетних ресурав; не-платежi тощо;
— адмшстративш: установлюванi органами вико-навчо! влади всiх рiвнiв процедури реестрац!! пщпри-емств, видачi лiцензiй на право дiяльностi, квоту-вання, обмеження на увезення i вивезення товарiв, на-дання примiщень i земельних дшянок;
— iнфраструктурнi: пов'язанi з нерозвинешстю ринково! iнфраструктури — коштiв комушкацш i транспорту, служби з надання шформацшних, кон-салтингових, лiзингових та ш. послуг;
— мiсткiсть ринку: пов'язаш з обмеженою мютю-стю ринку — обмеження попиту, низька платоспромо-жнiсть населення;
— швестицшш: висока вартiсть початкового кат-талу, гострий брак виробничих площ, устаткування, робочо! сили;
— корпоративнi: вплив вертикального (горизонтального) об'еднання д!ючих на ринку оргашзацш;
— еколопчш: неможливiсть дотримання еколо-гiчних нормативiв; порушення екологiчно! емностi ре-пону; бути врахованi рiзнi сполучення й комбшацп так званих бар'ерiв i ступiнь !хнього подолання, xapaктер-ний для окремих галузей i територш. Але можна вщ-значити загальну майже для всiх ринюв кра!ни рису — наявнiсть таких бар'ерiв, як обмеження в попитi, ф!-нансовi утруднення пiдприемств (вiдсутнiсть оборот-них коштiв, взаемнi неплатеж!), податкова полггака держави та ш.
Для пщприемств паливно-енергетичного комплексу, яю значною м!рою впливають на соб!вартють продукц!! металургшних пщприемств, суттевими бар'ерами е швестицшш й корпоративш (жорстка
| 2016/№1
135
Модель споживчоТ поведтки на ринку ПЕЧП
Оцшка зростання конкуренто-спроможносп виробництва \ перехщ на новий р1вень атрибутивности продукту — еколопч-ний
Розвиток б1знесу
зростання якост1 1 конку-рентоспроможност1; змщнення конкурентних позицш;
зростання експортних мо-жливостей \ збуту; зростання потенщалу
Пщприемство — виробник ПЕЧП
Зростання якосп життя
СпоживачПЕЧП
прюритет еколопчних вигод продукту;
збереження здоров'я \ без-пеки;
баланс вщтворювальних про-цеав;
м1жгалузева взаемод1я
а
Концепция екологтчного маркетингу
Створення передумов для ак-тив1зацп процеав розвитку ринку ПЕЧП — швестицп, громадська думка, фшансов1 \ податков1 важел1
Збыъшення прибутковост// податко-вих надходженъ, зростання м1жнарод-но1 конкурентоспроможност/ технологи! 1 продуктов
Формування передумов нормального розвитку ринку ПЕЧП як етапу ре-ал1заци концепцистшкого розвитку в рамках конкурентних умов
Концепция стшкого розвитку
Соц.-економ. ф-щя
Держава
створення основ правового регулювання ринку ПЕЧП; сертиф1кащя маркування; нов1 напрями шновацшно-швестицшно! активности; передумови переходу до стшкого розвитку
Рис. 1. Система розвитку ринку ПЕЧП у формат/ суб'ектно-об'ектних взаемодш
поведшка вже ддачих на ринку вертикально штегро-ваних структур). У порiвняннi з ПЕК, бар'ери входу на ринки пщприемств з надання транспортних послуг металовиробникам, легше переборюються, що спри-чинило виникнення численних нових структур, особливо в сферi автотранспортних послуг, а також у водному й повиряному транспорта, i бшьш швидкого фо-рмування конкурентного середовища.
Географiчнi межi ринюв продукцп харчово! про-мисловостi, як правило, ствпадають з межами адмш-стративних кордонiв або дрiбнiших територiальних утворень, тому для них характерш нерозвинешсть ринково! iнфраструктури, насамперед транспортно!, а також адмшстративш бар'ери, встановлюванi органами мюцево! влади.
При розробщ заходiв конкурентно! полiтики характеристика вщкритоста ринку традицiйно врахову-еться при визначенш рiвня конкурентоспроможнiстю вичизняних металовиробниюв на зовнiшньому й внутршньому ринках. Адже можливiсть входу на то-варний ринок продавцiв з шших регiонiв або iнших кра!н сутгево знижуе ринкову концентрацiю й загрозу монопольно! поведшки.
На нашу думку, доцшьно розрiзняти можливостi входу на мжнародш ринки у зв'язку з конкуренто-спроможнiстю вiтчизняних виробниюв, з одного боку, i ринковi проблеми, що виникають на внутршньому ринку, — з шшого. Так, цшком конкурентоспромож-ною на зовншньому ринку е продукцiя добувних га-лузей (нафта, газ, цинк, шкель, залiзна руда, кокс) i окремих галузей переробки сировини, в основному чорно! i кольорово! металургп (первинний алюмшш, рафiнована мiдь, чавун, прокат чорних металiв, сталь). У той же час на внутршньому ринку переваги екс-портоорiентованих пiдприемств не можуть бути реалЬ зованi повною мiрою через кризовий стан вiтчизня-ного виробництва й скорочення попиту на ринку.
Тут у багатьох сегментах ринку, незважаючи на кризовi явища, простежуеться явна генденцiя до ма-сованих надходжень iмпортно! продукцп, причому, в основному ця ситуащя характерна для товарiв кшце-вого споживання. Наприклад, конкурентний тиск iз боку закордонних фiрм вiдчуваеться товаровиробни-ками легко!, текстильно!, окремих пщгалузей харчово! промисловостi (бакалiйно!, консервно!, кондитерсь-ко!), меблевого виробництва. У той же час для ринюв робгт i послуг характернi прояви конкуренцп з боку вiтчизняних пiдприемств. Хоча й у цьому сектс^ еко-номiки виразно позначена конкуренцiя з боку шозем-них компанiй - ринки рекламних, готельних, платних освгтшх послуг, деяю види платного медичного обслу-говування, елiтного будiвництва тощо.
Необхщно особливо пiдкреслити таку обставину: мжнародна торгiвля й вiдкритiсть ринку, безумовно, е важливими факторами розвитку конкуренцп, якщо частка iмпорту не стае загрозливою для економiки кра!ни в целому. У нас же в остант роки в результата процесу лiбералiзацi! зовнiшньоекономiчного режиму спостережуваний рiст iмпорту мае, разом з позитив-ними моментами, також i негативнi наслiдки, як-от: погiршення умов виробництва й збуту продукцп. Звщси — цшком вщповщае загальносвiтовiй практищ й виправдане застосування державних заходiв iз захи-сту внутрiшнього ринку, розробка яких у свою чергу потребуе докладного вивчення ступеня вщкритоста ринку.
Здавалося б, сама св^ова фшансова криза непрямо сприяе вщродженню вiтчизняних металовиробниюв. Адже в конкурентнш боротьбi з виробниками й оптовими iмпортерами е сво! позитивш результати — вона стимулюе господарську дiяльнiсть пiдприемств у двох напрямках: по-перше, на вiдновлення або збере-ження популярних у споживачiв асортиментав продукцп, по-друге, на виробництво нових видiв товарiв i3 застосуванням сучасних технологш.
Окрiм зниження витрат виробництва як способу пiдвищення конкурентоспроможноста металопродук-цГ!, значнi кошти витрачаються на створення грамотно! маркетингово! полiтики й результативно! реклами, формування власно! дилерсько! мереж1, оптових мереж i торговельних точок.
Разом з тим, створення великими шоземними компашями виробництв в Украïнi видаеться бшьше прийнятним способом розвитку конкуренцп, н1ж ма-сований iмпорт готових виробiв у кра!ну. Оскшьки у першому випадку можна досягти позитивного зру-шення в модернiзацiï й вщновленш основних фондiв, пожвавлення фшансування й кредитування оборотних коштiв, створення нових робочих мюць на тдприем-ствах; хоча одночасно не можна забувати й про нега-тивш моменти, пов'язаних з вiдпливом прибутюв.
Для вирiшення цiеï проблеми необхщно техшчне оснащення галузей високопродуктивним устаткуван-ням, а також використання високояюсно! сировини й допом1жних матерiалiв. Важливим фактором пiдви-щення конкурентоспроможноста вггчизняно! металоп-родукцГ! е також розробка результативних збутових стратегш i маркетингових програм з вивчення спо-живчих переваг користувачiв екологiчно чистою про-мисловою продукцiею.
На ринках окремих споживчих товарiв — побутовi холодильники, радiоелектронiка, мала побутова тех-нiка (кавоварки, елекгричнi чайники, праски, кухоннi комбайни) — iстотнi переваги мають закордоннi ви-робники через високий рiвень якостi, надiйностi, дизайну пропоновано! продукцГ!, вiдомiсть торговельно! марки, можливостi здiйснювати масовану рекламну кампанiю.
У промисловому секгорi експортш переваги фор-муються за рахунок створених роками брендiв вироб-ниюв, б^льш складною е задача виходу та оволодшня певним сегментом ринку новими метало виробниками на кшталт ЗАО «Азовелектросталь», що виготовляе метал за шновацшною технологiею електроплавлення, з певним рiвнем екологiчноï чистоти та конкурентними перевагами стосовно iнженерних характеристик.
Висновки. В умовах розвитку ринку ПЕЧП важли-вою складовою забезпечення ефективного функщону-вання пiдприемства в стратепчнш перспективi е про-цес оргашзацп й управлiння маркетингом стосовно експорту промислових еколопчно чистих товарiв в щ-лому й металопродукщ! зокрема.
Економiчна стабiльнiсть металургiйного пщпри-емства, його виживанiсть, стабiльнiсть i ефектившсть дiяльностi в умовах ринкових вщносин нерозривно пов'язанi з комплексом маркетингу.
Весь шструментарш маркетингу (маркетинговi важелi) на промисловому пiдприемствi ХХ1 столiгтя, мае бути спрямований на формування й розвиток його сегменту на свiтовому ринку промислово! екологiчно чисто! продукц!!.
I 2016/№1
137
ТКАЧЕНКО А. М, БОБРОВНИКОВА Р. Г.
Управлшське завдання керiвництва кампанИ, що займаеться просуванням продукцИ на свгговий ринок на засадах маркетингу на ринку промислово'1 еколо-гiчно чисто! продукцiï, мае бути зорiентоване тшьки на тi вироби, у яких е потреба на ринку.
Таким чином, повноцшний розвиток i функцю-нування ринку промислово'1 екологiчно чисто'1 продукцп неможливий без яюсного процесу органiзацiï, стимулювання й управлшня маркетинговими важе-лями розвитку.
Список використаних джерел
1. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования товара / Е. П. Голубков // Маркетинг в России и за рубежом. — 2010. — № 4. — С. 3-19.
2. Должанський 1.З., Белякова О.В. Оргашзащя процесу формування та розвитку ринку еколопчно чи-стих товарiв: монографiя / 1.З. Должанський, О.В. Белякова / М-во освгга й науки Украши, Донец. нац.
ун.-т економiки i торгiвлi iм. Михайла Туган-Баранов-ського. — Донецьк: [ДонНУЕТ], Купрiянов В.С., 2009. — 235 с.
3. Лукина А.В. Маркетинг : [учебное пособие] / А. В. Лукина. — М. : ФОРУМ; ИНФРА-М, 2006. — 224 с.
4. Никишкин В.В. Роль маркетинговых исследований в разработке стратегии выведения нового продукта на рынок / В. В. Никишкин, И. В.Гурова // Маркетинг в России и за рубежом. — 2009. — № 3. — С.78-91.
5. Родюнов О.В. Еколопзащя i дшова репутащя тдприемства: монографiя / О.В. Родюнов, Б.Т. Хар-ювський, О.Ю. Родюнова. — Луганськ: Видавництво СНУ iм. В. Даля, 2006. — 168 с.
6. Солоха Д.В. Функцюнування i розвиток шно-вацшного потенцiалу регiональних сощально-еконо-мiчних систем: теорiя, методологiя, практика: [моног-рафiя] / Д.В. Солоха. — Донецьк: В1К, 2012. — 439 с.
7. Урядовий портал. Зовнiшньоекономiчна дiя-льнiсть. — Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/.
А. М. Ткаченко
академк АЕН Украты,
Р. Г. Бобровникова
канд. екон. наук
3anopi3bKuü нащональный техтчный ynieepeumem
ФОРМУВАННЯ Ц1Н I ТАРИФ1В НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГ1Ю ТА ÏX ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ОБГРУНТУВАННЯ ЕНЕРГОЗБЕР1ГАЮЧИХ ЗАХОД1В
1. Вступ. Рацiональне використання енергетич-них ресуретв та енергозбереження е одним з головних прюритепв енергетично! полггаки Укра!ни, регiонiв та пiдприемств. Ефективне використання паливно-енер-гетичних ресурсiв та стратепчш рiшення щодо енерго-використання та енергозбереження — щ питання ста-ють актуальними в умовах енергетично! кризи та значного пщвищення цiн на енергоносп. Укра!на вщ-носиться до енергодефщитних кра!н, оскшьки тальки на 50% задовольняе сво! енергетичнi потреби за раху-нок власних ресурав. Однiею з проблем електроенер-гетики Укра!ни та обласних енергокомпанiй е нерiв-номiрнiсть електроспоживання в час протягом доби. Нерiвномiрнiсть графiкiв електроспоживання усклад-нюе забезпечення балансу електроенергп та призво-дить до попршення режимiв роботи енергосистеми.
Зниження енергоефективносп традицiйних джерел електроенергГ! являеться значною проблемою не тальки енергетики, а цивiлiзацi! в целому. В якшсь мiрi цю проблему виршують енергозберiгаючi технологГ!, технологГ! вiдтворювальних джерел енергп та iн., ви-користання яких становиться критично важливими для економiки. Кра!ни бвропейського союзу активно використовують сучасш технологГ! енергозбереження i альтернативнi джерела енергГ!. Широкого поширення набувае використання вiтроенергетики та сонячно! енергГ!. Так, наприклад, у Шмеччиш сонячнi енерге-
тичнi установки щорiчно виробляють б^льш нiж 3000 млн кВт-год. електроенерг11 [1, с.220-226].
Тому важливим на даний час е розробка реко-мендацiй по формуванню та аналiзу динамiки цiн та тарифiв на електроенергiю, а також по економiчному обГрунтуванню ефекгивностi каттальних вкладень в енергозберiгаючi заходи.
Формуванню цш та тарифiв на електроенерпю прид^ляеться значна увага як з точки зору теорп так i практики незважаючи на те що бшьша частина скла-дових цш та тарифiв регулюеться державою. Базою ро-зрахунку цiн е собiвартiсть виробництва електроенерг11 ТЕС, ГЕС, АЕС. Основними роботами, яю присвяченi виршенню завдань по формуванню динамiки, оцшки витрат присвяченi роботи О.О. Орлова [6, с. 7-201], Ю.С. Цал-Цалко [11, с. 8-118], Г.М. Тарасюк i Л.1. Шваб [10, с.166-259] та iн. В останнiй час проблемам формування витрат як бази цши розглядаються в мо-нографiях Р.А. Руденського [7, с. 112-152] та Ю.Г. Лисенко [3, с.152-179]. Формуванню цiн i тарифiв на еле-кгроенергiю присвячеш роботи Б. С. Серебреннiкова [8, 9], 1.В. Золотоверха [2], В.1. Мартинюк та ш. [4]. В цих роботах запропоноваш пiдходи до цшово1 та тари-фно'1 полiтики, формування диференцшованих за пе-рiод часу цш та динамiчних цiн на електроенерпю. Аналiз формування цiн i тарифiв на виготовлення i продаж електроенергп показав що у зв'язку з зростан-
138
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ
