Маркетинг внз: поиск подходов Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Т. СКОРОБОГАТОВА

П. СОКУРЕНКО, I. ЩЕРБИНА

рующих и обслуживающих потоки потребителей. Управление туристским как видом человеческих потоков предусматривает образование синергетического эффекта потребления за счет взаимодействия субъектов и объектов услуг, а также самих объектов. Дополнительный эффект обуславливают инновации, модернизирующие услуги и формы их оказания. Развитие городов-связей, необходимых для нецелевого обслуживания туристов, в сочетании с деятельностью городов-центров, также им-пульсирует возникновение синергетического эффекта.

Список источников

1. Моросанов И.С. О теории систем. - М.: Компания Спутник +, 2003. - 20 с.

2. Смирнов И.Г. Стратегический логистический менеджмент в международном туризме в контексте его устойчивого развития // Логистика: проблемы и решения. -Харьков: НВФ «Студцентр. - 2012. - № 1. - С. 81-83.

3. Моисеева Н.К. Экономические основы логистики: Учебник / Под ред. В.И. Сергеева. - М.: ИНФРА-М, 2010. - 528 с.

П. Сокуренко

академж АЕН Украти I. Щербина

м. Кременчук

МАРКЕТИНГ ВНЗ: ПОШуК П1ДХОД1В

Вступ. Початок XXI столитя характеризуеться глобалiзацieю сустльного розвитку, зближенням нацш, народiв, держав, освггшх систем (як приклад Болонська декларащя), науково-шформацшних технологш, яш значною мiрою базуються на штелектуальному потен-щал^ знаниях i рiвнi наукового потенщалу кра!ни.

На нишшньому етапi розвитку цившзаци стае оче-видним безпрецедентний попит на освиу, обумовлений усвiдомлениям И виршального значення для сощально-культурного й економiчного розвитку суспiльства.

Тому ВНЗ, як об'ект маркетингу, все часпше е темою дослщжень фахiвцiв [1-4] ВНЗ, особливо економь чного спрямування, де маркетинг е напрямком навча-льного процесу.

Звичайно, е рiзниця мiж навчальним закладом i промисловим пiдприемством, але, як показуе досвiд !х роботи, стльного в них набагато бiльше, шж вiдмiнного.

По-перше - цiлi того й шшого повнiстю ствпада-ють - це задоволення потреб споживачiв та отримання певного прибутку (мова йде про комерцiйнi вузи).

По-друге - це пiдтримания iмiджу, створення на-дiйного бренду, посилення конкурентних позицш.

По-трете - це використання маркетингу, де е сво!, але дещо змiненi в порiвияннi зi звичайними тдприем-ствами. Мiжиароднi експерти вважають, що одним з найважливших факторiв забезпечення якостi освiти е ощнювання ефективностi вузу власними зусиллями.

Аналiз останнiх досл1джень i публшацш. Остантм часом з'явились численнi пращ, що мали за мету проаналь зувати ситуацш в маркетингу i знайти вихвд з не!.

Ф. Котлер iз цього приводу казав: «Наступае нова ера маркетингу. Ми повинш спробувати передбачити, на що буде схоже завтра, i вибрати правильний шлях». Це твердження особливо актуально для ВНЗ, тому що саме «завтра» - це майбутне для кра!ни, яке ми i готуемо.

У робой I. Сайчука «Психолопчт вимiри маркетингу, передчуття майбутнього» наголошуеться на зроста-ючш ролi психологiчних дисциплiн вiдносно економiч-них, на тому, що дощльно ввдмовитись ввд конкуренци на користь ствробггаицтва, а що стосуеться сощального капiталу,то стверджуеться, що головними природними ресурсами е людський розум, досвщ та лiдерство.

Холiстична парадигма маркетингу, що представлена в роботах Ф. Котлера, Р. Уфiмцева, В. Бровченко, полягае в тому, що проблеми яш стоять перед маркетологом, необхщно вирiшувати, сприймаючи !х як певну цiлiснiсть, у едносп. Адже, роздiляючи проблему на

окремi елементи, ми губимо притаманну тiльки цшс-ностi сукупшсть властивостей, яку хочемо спочатку зрозумгга, а потiм змiнити.

Базовими положеннями ще! концепцil е:

1. Творче осмислення реальностi нашою свiдомiс-тю носить цiлiсний характер, що довiв ще на початку 20-го столитя нiмецький психолог Макс Вертгеймер.

2. Юбернетика, теорiя катастроф, теорiя складних систем також побудована на цшсшм сприйияттi дiйс-ностi.

3. Живий класик Ф. Котлер стверджував, що «дав-нiй маркетинг вже не працюе i повинен бути замшений на новий холiстичний».

4. Холютичний маркетинг - це особливий споаб мислення, це творчий процес, якому потрiбно вчитися.

5. Необхiдно визнавати складшсть, нелiнiйну природу та цшсшсть систем, з яким маемо справу.

В робоп О.О. £раншна «Формування ново! пара-дигми в умовах глобалiзацil» наведено аналiз умов фу-нкцiонувания традицiйноl парадигми маркетингу i тих факторiв, що не вбудовуються в не! i потребують нового осмислення.

Серед цих факторiв глобалiзацiя економiки, суспi-льства та наслiдки домiнувания iнформацiйноl епохи. Визначальними напрямами ново! парадигми автори вважають :

1. Маркетинг ввдносин.

2. Кластеризация i мiкросегментацiя ринку.

3. Новий погляд на процес споживання .

4. Шфолопзащя суспшьства, (споживання як релi-

г1я).

5. Активний брендинг.

6. Iнновацiйнiсть .

7. Активiзацiя маркетингу.

8. Глобалiзацiя.

9. Холiстiчний маркетинг.

В робоп А. Войчака та В. Шумейка «Дослiдження сучасних концепцiй маркетингу та маркетингового менеджменту» [11] пропонуеться

роздшити знання з маркетингу на чотири складовi:

- фiлософiя маркетингу;

- шструментарш маркетингового комплексу;

- маркетинговi дослiджения;

- маркетинговий менеджмент.

Найбшьш близькою до нашого дослщження е робота В.П. Пилипчука та О.В. Доннiкова «Маркетингове забезпечення якостi освiтнiх послуг» [12] в якш наве-

П. СОКУРЕНКО, I. ЩЕРБИНА

дено оцшки освпшх послуг, виходячи iз задоволеносп споживачiв.

В цiй роботi робиться акцент на партнерських ввд-носинах в системi викладач - студент, як б сприяли пiдвищенню якосп послуг, а саме:

- створення сшльно! цiнностi, послуги на кожному етат освiтнього процесу;

- скорочення адмiнiстративних витрат;

- здiйснення контролю за стандартами якосп i по-стiйного !х полiпшення;

- стльне просування цштсно! пропозицп.

Постановка завдання. Використання маркетин-

гових технологiй у ВНЗ знаходиться ще в початковому сташ, оск1льки сам ВНЗ не завжди сприймаеться його очiльниками як об'ект маркетингу.

Зважаючи на еволюцш, яку пройшов маркетинг за остант роки, авторами поставлено завдання адаптувати заклад до сучасного бачення маркетингу.

Виклад основного матерiалу. Тенденцiя сучасного маркетингу, за Ф. Котлером закликае «зосередитись на конкретному споживачевi, на його штересах за всiма на-прямками маркетингово! даяльносп», тому важливо нам визначитись, хто е споживач для ВНЗ i хто е товаром.

Наш товар - це бакалавр та спещалют, яких ми го-туемо, але студент в процеа навчання е споживачем, що суттево вiдрiзняе його вiд товару й споживача на звичайних тдприемствах.

Отже, ми маемо справу з феноменом перетворення споживача в товар. Але нашим споживачем е також батьки студенпв, роботодавц i ктенти служб , що пра-цевлаштовують випускник1в, а це вносить в маркетин-гову дiяльнiсть тi вщмшносп, що потребують нових маркетингових технологш.

Розробляючи товарну полiтику для ВНЗ, ми просто приречет дивитись в майбутне, прогнозувати те «завтра», що потребуе вiдповiдних фахiвцiв. Для цього необхiдно зважати як на тенденцп розвитку науки, так i на розвиток безпосередньо маркетингу, щоб з ураху-ванням 4-х, 5-ти рiчного лагу в тдготовц фахiвця опи-нитись в потрiбному мiсцi, в потрiбний час, зпдно семи правил логiстики.

Другий компонент маркетингу-мшс- цiнова поль тика суттево не вiдрiзняеться вiд тих технологш, що використовують звичайнi пiдприемства. Але ВНЗ мае законодавчi обмеження, яш не дозволяють використо-вувати всю повноту засобiв маркетингово! цшово! поль тики, як, наприклад, 11 гнучкосп.

Бiльшiсть ВНЗ в пiдходi до цшово! полiтики досить консервативнi i не використовують всiх можливостей.

Наприклад, для того, щоб стимулювати яшсть навчання студентiв, слiд виплачувати стипендiю тим, хто мае оцшки тшьки «вшмшно» та «добре». Це можна зробити, пiднявши вiдповiдно рiвень оплати за навчання для створення фонду стипендiатiв.

1нша проблема, яку треба вирiшувати на державному рiвнi - це зрiвняти в правах державнi та недержа-внi вузи. Це можна зробити, якщо не стягувати певнi податки з недержавних вузiв, а делегувати право розпо-ряджатися цими коштами ВНЗ для прийому на безо-платнiй основi вшповшно! кiлькостi абiтурiентiв.

Комунiкацiйна полiтика вузу - це широкий проспр для застосування маркетингових технологш

Основт напрями, де використовуються засоби:

- науково-навчальнi комплекси безперервно!, про-фшьно! освiти;

- школи;

- коледж1,

- технiкуми;

- училища;

- тдприемства;

з_

152

- студенти;

- випускники минулих рок1в;

- громадсью заходи в мютах i селах;

- персонал вузу.

Головна задача, що сто!ть перед виконавцями - це довести, що ВНЗ, який виступае в якосп товару, дiйсно е таким, що задовольнить потреби споживача, тобто майбутнього студента, краще, тж це роблять шш.

Для цього треба вмгга пiдкреслити переваги ВНЗ, чгтко бачити !х та знати, що саме щкавить споживача.. Споживач сьогодт динамiчно змiнюеться, вимоги до ВНЗ зростають i перед ним постають задачi, як треба змiнюватись, щоб вiдповiдати вимогам часу.

А для цього ВНЗ повинен бути вшкритий для школярiв - майбутшх абiтурiентiв, студентiв, що на-вчаються.

Стосунки «викладачi - студенти» повинт бути партнерськими, менеджмент iнституту повинен чути студентiв i реагувати на !х потреби.

«Змiнюватись, щоб виграти в конкурентнiй боро-тьбЬ> - це повинно стати девiзом будь-якого ВНЗ.

Почути студентiв можна тшьки через дiалог, через спiвпрацю та повагу до студентського самоврядування.

Робити ВНЗ кращим бажано разом з мюцевою владою, бо той суспшьний простiр, що створюеться кожного дня, - це корпоративний внесок i шк1л, i вузiв, i шдприемств, i влади, i кожно! особистосп.

Йти до Свропи - це значить, тут i зараз дбати про те, щоб людина, сустльство ставали кращими у нас на очах, через рiвень освiти, рiвень культури, рiвень добра, рiвень наполегливо! професшно! працi.

ВНЗ - це тдприемство, отже, для нього прийнятт майже всi маркетинговi технологи, що використовують в конкурентнш боротьбi звичайт пiдприемства. ВНЗ, що навчае, наприклад, маркетолопв, використовувати iнструментарiй маркетингу, не через його шдроздши, а через всю оргашзацшну структуру пiдприемства, навряд чи застосовуе це до себе. Але такий шдхщ сьогод-нi - це шлях до устху.

ВНЗ, особливо недержавно! форми власносп, повинен розглядати себе як майданчик для апробацil новь тнiх маркетингових технологiй, навчати та навчатись, як досягати устху в непередбачуваних умовах ринко-вого свиу.

В такому розрiзi завданням практики студенпв -маркетологiв могло би бути залучення абiтурiентiв до вступу до даного ВНЗ з вщповщним матерiальним зао-хоченням, i це жодним чином не заперечуе тих умов практики, яш е на звичайних тдприемствах.

Одним iз завдань, яке ставлять перед собою досль дники, е визначення стратегiй. Шдходи до цього питан-ня е рiзноманiтними, але на наш погляд, в них перева-жае суб'ективний фактор, а критерп статичнi i не врахо-вують фактору розвитку ВНЗ. Нами розроблеш критерil (таблиця 1), що усувають вказанi недолiки (визначення та ранжування критерilв проведено iз залученням в якостi експерпв, батьк1в абiтурiентiв та студентiв-маркетолопв).

Висновки. Вдала робота ВНЗ в умовах високо! конкуренцil та демографiчних проблем можлива лише при виконанш наступних вимог:

- використання новптх технологiй викладання;

- впровадження европейських стандартiв освiти;

- кадрове забезпечення вiдповiдно до установлених вимог;

- високий рiвень науково! роботи викладачiв та студенпв;

- працевлаштування випускник1в;

В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ УКРА1НИ (/¡¡>

П. СОКУРЕНКО, I. ЩЕРБИНА

В. СОПКО, М. ГОЛИК

- особливу увагу придмти розвитку творчого по-тенщалу студентiв;

- партнерсьш стосунки i3 студентами;

- iндивiдуальний пiдхiд до абiтурieнта та студента;

- профшьне навчання починати з 9 класу «школа -ВНЗ - тдприемство».

Таблиця 1

Визначення рейтингу ВНЗ

Список источников

1. Алексеев А.А. Маркетинговые исследования рынка услуг // [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/read/rn 17/index.htm

2. Войчак А.В., Шевчук Н.А. Суть маркетинга и его современная концепция. - К.: Знання, 1994. - 216 с.

3. Волкова MM., Звездова А.В., Маркетинговые исследования в области образовательных услуг // [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.dis.ru/market /thems /arhiv/1999/6/volkova.

4. Корсак KB. Реформи в освт: Узагальнення закордонно-

го досв1ду // [Електронний ресурс] режим доступу: hnp://park.kiev.ua/osvita/eduintb/korsak/kk - reform 17.html

5.. Костенко О.А. Высшее учебное заведение как субьект рьночных отношений // [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.marketing.spb.ni/conf/9/39.htm

6. Медведева В.М., Мщенко Г.Г. 1нформацшний б1знес у сфер1 освгги, культури i мистецтва. - К., 2000. — 96 с

7. Нарчбаев К И. Маркетинговый подход к университетскому образованию // [Електронний ресурс] режим доступу: htlp://kazsu]ib. uni.sci.k2/libr/vestnik/econom/year98/n7/l.him

8. Образование - все образуется? Сегодняшняя ситуация в образовании в оценке профессионалов // [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.art.uralinfo.ru/literat/ Ural/Ural_7_99/Ural_07_99_l O.htm

9. Шгщулин С. Экоанализ. Современные методы маркетин-

га в области образования: динамика, перспективы // [Електронний ресурс] режим доступу: htip://www.ug.ru /ug pril/ol /97/34/t4_l.

10. Сигинова О.В. Маркетинг образовательных услуг // [Електронний ресурс] режим доступу: http:/www. dis. ru/market/ihems/arhiv/1999/l/saginova.

11. А.В.Войчак, В.М.Шумейко. Дослiдження сучасних концепцiй маркетингу та маркетингового менеджменту // Маркетинг в Укра!т. - 2009. - №4(56). - С. 38 - 46.

12. В.П.Пилипчук, О.В.Доншков. Маркетингове забезпе-чення якостi освiтнiх послуг // Маркетинг в Украш. -2009. - №4(56). - С. 15 - 24.

№ Критерп ощню-вання Вага крите-р1ю Значения критерш для об'екту, що досль джуеться (0:10)

1 2 3 4

1 Як оцiнюe ВНЗ громада тдпри-емства, преса 0,2

2 Рiвень оплати за навчання 0,2

3 Квалiфiкацiя викладачiв 0,15

4 Яшсть викла-дання 0,15

5 Рiвень акредита-ци та забезпе-чення навчаль-ного процесу 0,1

6 Рiвень iнфра-структури: при-мiщення, ауди-торЦ, бiблiотека, спортивш спо-руди. 0,1

7 1нновац11 в на-вчаннi 0,1

8 Сумарний рейтинг 1,00 Е Е Е Е

В. Сопко М. Голик

м. Кшв

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН1ЗМУ КРЕДИТуВАННЯ ЯК ОДИН 13 ЧИННИК1В П1ДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТ1 БАНК1В

Вступ. Одшею з найважливiших категорiй ринко-во! економiки, що вiдображае реальн зв'язки i вщноси-ни економiчного життя суспiльства, е кредитнi вщно-сини. Кредит завжди був i залишаеться важливим важе-лем у стимулюванш розвитку виробництва i являе собою економiчнi вiдносини з приводу зворотного руху позичено! вартосп. Кредит забезпечуе трансформацiю грошового катталу в позичковий i виражае стосунки мiж кредитором i позичальником. За його допомогою вшьш кошти тдприемств, приватного сектору i держа-ви акумулюються, перетворюючись у позичковий каш-тал, котрий передаеться за плату в тимчасове користу-вання. Саме з тако! одше! сторони дуже часто розгля-дають банк1вський кредит, тим самим забуваючи, чим е кредит безпосередньо для банку, а саме - джерелом одержання доходу.

Постановка проблеми. Прибуток - це економiчна категорiя, яка вщображае збiльшения власного капiталу в результата фiнансово - господарсько! дiяльностi. Як-що доходи перевищують витрати - банк отримуе прибуток, якщо ж навпаки - несе збитки [2, с. 352].

Одним iз найважливiших видiв доходу банку е проценти, як1 отримуе банк за користування кредитом, адже у структурi активних операцiй банку традицшно найбiльшу питому вагу мають кредитш операцil. Це пов'язано з об'ективною властивютю капiталу банк1всь-ко! установи спрямовуватися у сфери, де найвища норма прибутку. Кредитнi операцп являють собою один iз найефектившших, тобто прибуткових способiв розмi-щення ресурсiв банку. Водночас кредитнi операцп — це найбшьш ризикований вид операцш банку. Незва-жаючи на це у структурi доходiв баншвських установ