CC BY
30
Пам'ять — це факел 1сторИ Вштор Гюго
Марк Карлович Бротман Цимбалюк В.1.
ДУ «1нститут нейрох1рургп ¡м.акад. А.П.Ромоданова АМН Украши», м.Кив
25 квггня 2008 року виповнилося 100 роюв з дня народження в1домого украшського невро-лога-вертебролога, вегетолога, одного з найактившших оргашзатор1в нейрох1рурпчно! служби в Укра1Ш, зав1дувача оргметодв1дд1лом Ки1вського НД1 нейрох1рургп впродовж 18 роюв (1959-1977), а поим сшвробггника оргметодв1дд1лу до 1988 року (тобто, майже 30 роюв роботи в оргметодвщдШ) кандидата медичних наук Марка Карловича Бротмана.
Марк Карлович народився в с1м'1 в1домого кшвського лшаря Карла Гнатовича Бротмана, який заюнчив Ки1вський медичний ушверситет святого Володимира 1 все життя працював земським лшарем на Подол1.
Карл Гнатович користувався великим авторитетом у киян, 1 коли вш помер у вщ 56 роюв, величезна процеыя киян, вдячних за лшування, проводжала його в останню дорогу. Мама Марка Карловича Фаер Мар1я Соломошвна виросла в ым'1 купця I пльдп. Вона прожила 92 роки.
Марк Карлович навчався в чолов1чш пмназп на Подол1. Навчався в пмназп легко. Хоча в житт бшьше спшкувався росшською мовою, прекрасно знав украшську мову, основи 11 були закладеш в пмназп знаменитим викладачем укра1нсько1 мови Драй-Хмарою - поетом, автором зб1рок в1рш1в.
Напевно, в пмназ1ях того часу гарно навчали, бо в сво1й анкет Марк Карлович писав, що добре (хорошо) знае росшську, украшську 1 французьку мови 1 «слабо» (не достатньо) англшську 1 шмецьку.
Шсля заюнчення пмназп поступив у 1925 рощ в Ки1вський медичний 1нститут, який усп1шно зак1нчив у 1931 роц1.
3 1931 по 1937 роки працював в медичних закладах (переважно в санатор1ях) Слав'янська, Хар-кова, Киева. 1931 р. - лшар ординатор Слав'янського санаторш, 1932-1933 - старший асистент 1нституту курортологи 1 ф1зютерапп (Харюв), 1933-1934 - ординатор Психоневролог1чного санатор1ю в м. Киев1, 1935-1937 - головний лшар «электросветолечебници» Укркурорта м. Киева.
Вже тод1 у Марка Карловича проявилася схиль-н1сть до л1тературно1 д1яльност1, навггь публшував в преы статл про те, як куркул1 отруювали колодяз1, борючись проти радянсько1 влади.
В 1937 р. Марк Карлович поступив в асп1рантуру кафедри неврологи Ки1вського 1нституту удосконалення лшар1в. Цю кафедру очолював на той пер1од в1домий професор Маньковський Борис Микитович.
Наукова робота була присвя-чена вивченню в1сцеральних та вегетативних симптом1в, як1 часто виникають при вертеброгенн1й па-тологп. Якраз робота над дисерта-ц1ею дозволила Марку Карловичу глибоко вивчити вертеброгенн1
можлив1сть йому стати висококласним спец1ал1с-том вертебрологом. 18 ычня 1941 року на заыданш Вчено1 ради I Ки1вського медшституту вш захистив кандидатську дисертацш на тему: «Материалы к изучению висцеральной патологии при спинномозговых заболеваниях».
Перед самою в1йною Марк Карлович працював начальником невролопчного в1дд1лення Одеського в1йськово-морського госп1талю 1 з перших дн1в в1й-ни був мобШзований з госшталем на фронт. Його дружина Шабалтша ввгешя Григор1вна, диригент симфон1чного оркестра, з якою вони прожили довге щасливе подружне життя, п1шла з чолов1ком 1 також працювала в в1йськовому госп1тал1.
Вшна була важким випробуванням для вых. Але найб1льше страждань, кров1, ран, перев'язки бачили протягом безсонних ночей за довг1 4 роки в1йни ме-дичн1 прац1вники.
3 1941 по 1945 р. Марк Карлович був начальником медичного в1дд1лення евакогосп1таля П1вден-но-3ах1дного, а поим 3ах1дного 1 Леншградського фронт1в.
В квита 1945 р. Военрадою Леншградського фронту вш був нагороджений орденом «Червоно! з1рки» за надання допомоги пораненим. В подальшому в1н був нагороджений орденом «В1тчизняно1 в1йни», багатьма медалями 1 уже в мирний час йому було присвоено звання п1дполковника медично1 служби - це звання давали т1льки учасникам Велико1 В1тчизняно1 в1йни.
В мирний час в1н був також нагороджений орденом «3а заслуги», багатьма медалями 1 ун1кальною ювшейною медаллю до 100-р1ччя з дня народження Маньковського Бориса Микитовича.
синдроми, що в подальшому дало
М.К.Бротман
К.Г.Бротман
М.К.Бротман, 1941—1945 рр.
Шсля демо-бШзацп в 1946 рощ Марк Карлович став старшим науковим сшвроб!тником Кшвського пси-хоневролопчно-го шституту, в якому було ней-рох!рурпчне в!д-д!лення, \ яким керував профе-сор Арутюнов Олександр 1ва-нович. 1нститут знаходився на територп тепе-р!шнього 1нсти-туту ортопедп та травматолог!!.
В 1948 роЦ продовжувалася
«справа лшар!в» щоб не шддавати ризику Марка Карловича, Арутюнов О.1. звшьнив його з роботи до кращих чаав.
В цей перюд з 1949 по 1950 рр. Марк Карлович працював зав!дувачем вщдшенням Кшвського фШа-лу центрального НД1 експертизи та працевлашту-вання при Мшютерств! сощального забезпечення.
А з моменту створення Кшвського НД1 ней-рох!рургп в 1950 роц! Арутюнов О.1. забрав в но-востворений шститут Марка Карловича на посаду старшого наукового сшвробгтника.
В цей перюд 1нститут найб!льшу увагу прид!ляв забезпеченню нейрох!рурпчно! допомоги значному контингенту хворих з насл!дками травми нервово! системи, отримано! в роки вшни. Кр!м того, велика увага прид!лялася онкологи \ больовим синдромам травматичного \ вертеброгенного походження.
Вш консультував хворих з нейрох!рурпчною патолопею, особливо багато було хворих ¡з вер-теброгенною патолопею - це те, що було добре в!доме Марку Карловичу.
Але справжнш талант Марка Карловича як оргашзатора нейрох!рурпчно! служби в УкраШ роз-
крився з 1959 року (тод! йому було 50 роюв), коли вш очолив оргметодвщдш Кшвського НД1 нейрох!рургп ! яким керував 18 роюв ! ще 11 роюв працював як сшвробгтник оргметодвщдшу (тобто, 29 роюв).
Зав!дувач! оргметодв!дд!лом 1нституту ней-рох!рургп:
ст. наук. сп. Ромоданов Андрш Петрович (1950-1953) к.м.н Китницький-Рижов Юрш Миколайович (1954- 1956) к.м.н. Файнзшьбер Яюв 1сакович (1957-1959) к.м.н. Бротман Марк Карлович (1959-1977) д.м.н. Пронзелев Павло Олексшович (1977-1985) к.м.н. Гук Микола Петрович (1985-1988) д.м.н. Пацко Ярослав Володимирович (1989-2000) д.м.н. Сапон Микола Анатолшович (з 2001 р.)
Це був найактившший перюд формування ней-рох!рурпчно! мереж! в Укра!ш.
З ш^ативи Арутюнова О.1. ! при безпосеред-шй робот! як начальниюв штабу Ромоданова А.П. (1950-1953), Квггницького-Рижова Ю.М. (1954-1956), Файнз!льберг Я.1. (1957-1959), а з 1959 р. Марка Карловича створювалися нейрох!рурпчш в!дд!лен-ня. Спочатку на курсах спещал!зацп в 1нституи готувалися лшар! х!рурги, травматологи, яю були першими нейрох!рургами в обласних центрах ! великих районних центрах. Для початку вони за-безпечували ургентну допомогу в сво!х регюнах, а хворих ¡з пухлинами головного чи спинного мозку направляли в 1нститут нейрох!рургп. В подальшо-му молодих лшар!в направляли на спещал!зацш, готували кадри, ¡, маючи в!дпов!дний штат, почали створювати нейрох!рурпчш в!дд!лення.
Це був перюд створення нейрох1рурпчних в!дд!лень. Дшсно, основними рушшними силами в цьому план! були л!дери-директори 1нституту нейрох!рургп академши Арутюнов О.1, а пот!м Ромоданов А.П., але були люди, яю безпосередньо виконували щ ¡де!, вплювали !х в життя, готували в!дпов!дш накази ! постанови. Ось такою людиною був Марк Карлович. Вш не рвався на трибуну, не аф!шував на кожному крощ свою роботу, а кожного дня допомагав директорам формувати нейрох!рурпчну мережу Укра!ни. З Арутюновим О.1. Марк Карлович працював 5 роюв як зав!дувач оргметодв!дд!лом, а це дуже багато, бо вы, хто хоч трохи знали Арутюнова О.1. ! його стиль роботи, можуть сказати, що, якщо людина не справляеться ¡з роботою, робить И погано, то Арутюнов без коливань мшяв такого сшвробиника ! найчасише пропонував !хати на пери-ферш. А з Ромодановим А.П. Бротман М.К. пропрацював 24 роки, а як зав!-дувач оргметодв!дд!лу - 13 роюв, а це все - дуже великий перюд життя.
Марк Карлович був мудрою високо-осв!дченою людиною, вш радив сво!м директорам, як краще зробити, ! ц! поради завжди були вчасш ! правильш.
Я наведу дан! про створення основних нейрох!рург!чних в!дд!лень в обласних центрах Укра!ни по алфав!ту:
Вшницьке обласне нейрох!рурпчне вщдшення було оргашзоване у 1958 роц! (30 л!жок) на баз! Вшницько! обласно! псих!атрично! л!карн!, зав. Ярославський Леошд Соломонович (1958-1988).
Волинське обласне нейрох1рург1чне в1дд1-лення орган1зоване у 1965 роц1 (40 л1жок), зав. Лисько Степан Олек-с1йович (1965-1986).
Дншропетровське нейрох1рург1чне в1дд1-лення орган1зоване у 1969 р. (20 л1жок), зав. Вишневський Володи-мир Олександрович.
Донецьке обласне нейрох1рурпчне в1дд1лення оргашзоване у 1962 р. (30 л1жок), зав. Головань Та1са Никифор1вна (1962-1964), а нейрох1рурпчне в1дд1лення Донецько1 обласно1 травматолог1чно1 л1карн1 орган1зоване в 1954 р., зав. Кондратенко Вштор 1ванович (1954-1956).
Житомирське обласне нейрох1рурпчне в1ддшен-ня оргашзоване у 1961 р. (15 л1жок), зав. Потопшк Павло Васильович (1961-1983).
Запоркзьке обласне нейрох1рурпчне в1ддшення оргашзоване у 1957 р. (30 л1жок), зав. проф. Прий-менко Дмитро Прохорович (1957-1967), а 3апор1зьке м1ське нейрох1рург1чне в1дд1лення орган1зоване у 1963 р. (40 л1жок), зав. к.м.н. Кисельов В1ктор Олек-сандрович (1963-1978).
1вано-Франк1вське обласне нейрох1рурпчне в1д-дшення оргашзоване у 1965 р. (40 л1жок), зав. Бшонога Михайло Теодорович (1965-1970).
Луганське обласне нейрох1рурпчне в1ддшення оргашзоване в 1963 р. (45 л1жок), зав. Якубовський Вячеслав Андр1йович.
Льв1вське обласне нейрох1рурпчне в1дд1лення оргашзоване у 1963 р. (40 л1жок), зав. Щур Мико-ла Михайлович (1963-1976), а Льв1вське м1ське - у 1973 р. (40 л1жок), зав. Сурженко В1ктор Георг1йович (1973-1984).
Макпвське нейрох1рурпчне в1дд1лення оргаш-зоване у 1970 р. (30 л1жок), зав. Кравцов Олексш Георгшович (1970-1974).
МиколаЧвське обласне нейрох1рурпчне в1ддь лення оргашзоване у 1964 р. (40 л1жок), зав. Пмпель Михайло Юхимович (1964-1974).
Нейрох1рурпчна клшша Одеського медшсти-туту на баз1 обласно1 л1карн1 орган1зована у 1962 р. (60 л1жок).
Р1вненське обласне нейрох1рурпчне в1дд1-лення орган1зоване у 1974 р. (30 л1жок), зав. Малшов Олександр 1ва-нович (1971-1983).
Севастопольське нейрох1рург1чне в1д-д1лення орган1зоване у 1973 р. (30 л1жок) зав. Смирнов Геннад1й Ареф'евич (1973-1975).
Сумське обласне нейрох1рург1чне в1дд1лення орган1зоване у 1967 р. (19 л1жок), зав. С1ващенко Павло Павлович (1967-1968).
Терношльське обласне нейрох1рурпчне в1ддь лення орган1зоване у 1971 р. (40 л1жок), зав. Скляр Анатол1й Андр1йович (1971-1972).
Ужгородське обласне нейрох1рурпчне в1ддшення оргашзоване у 1968 р. (25 л1жок), зав. 3а1ченко Василь Васильович (1968-1973).
Херсонське обласне нейрох1рурпчне в1дд1лення оргашзоване у 1961 р. (30 л1жок), зав. к.м.н. Лященко Михайло Тимоф1йович (1961-1985).
Хмельницьке обласне нейрох1рург1чне в1дд1лен-ня оргашзоване у 1951 р. (40 л1жок), зав. Пастушин 1ван Петрович (1951-1994).
Черкаське обласне нейрох1рурпчне в1дд1лення оргашзоване у 1964 р. (30 л1жок), зав. к.м.н. Воронш Олег Васильович.
Чершвецьке обласне нейрох1рурпчне в1дд1лення оргашзоване у 1962 р. (40 л1жок), зав. Трахтенбройт Давид Натанович (1962-1974).
Чершпвське обласне нейрох1рурпчне в1ддшення оргашзоване в 1969 р. (50 л1жок), зав. к.м.н. Бугрей Анатол1й Антонович.
Як видно ¡з наведених даних 90% обласних ней-рох1рурпчних в1дд1лень Укра'ши було створено в перюд 1959-1977 рр., коли зав. оргметодв1дд1лом був Марк Карлович Бротман, тобто, вся «чорнова» робота по створенню цих в1дд1лень проводилась ним.
Як згадуе академш Ю.П.3озуля, Марк Карлович не т1льки готував необх1дн1 документи на створення нових нейрох1рург1чних в1дд1лень, але 1 розробив зв1тну документац1ю про д1яльн1сть нейрох1рург1ч-них в1дд1лень Украши, тобто, на той перюд 1нститут нейрох1рург11 повн1стю волод1в вс1ма необх1дними 1нформац1йними матер1алами по захворюваност1 нейрох1рург1чною патолог1ею, по к1лькост1 операц1й. I це давало можливосл подальших оргашзацшних перетворень.
П1дсумком ц1е1 величезно1 орган1зац1йно1 роботи стала монограф1я А.П.Ромоданова 1 М.К.Бротмана «Нейрох1рург1чна допомога в УРСР», яка була опуб-л1кована в 1981 роц1.
Це дуже ц1кава робота, в як1й в1дображена 1с-тор1я розвитку нейрох1рург11 1 що найб1льш ц1каво 1стор1я укра1нсько1 нейрох1рург11. Цю 1стор1ю ви добре знаете 1 вона д1литься на два пер1оди: до створення 1нституту нейрох1рургп 1 шсля створення Ки1всь-кого науково-досл1дного 1нституту нейрох1рург11 в 1950 роц1 як головного закладу, який сам розвивався з роками 1 розвивав нейрох1рург1ю в Укра1н1.
Як в1дзначено в монограф11, з моменту створен-ня 1нституту нейрох1рургп подальший розвиток нейрох1рург11 в УРСР в1дбувався п1д кер1вництвом Ки1вського НД1 нейрох1рургп - наукового, лшу-
вального ! орган!зац!йно-методичного центру ц!е! галуз! охорони здоров'я. Шсля створення 1нституту подальший розвиток нейрох!рург!! Укра!ни Марк Карлович Бротман д!лить ще на два пер!оди: перший 1950 по 1965 р., ! другий з 1965 по 1980 р. коли була надрукована монограф!я. Я би назвав ц! пер!оди Арутюн!вськими (1950-1964), бо в 1964 роц! Арутюнов О.1. пере!хав в Москву, ! Ромодашвським (з 1965 року).
До 1965 р. нейрох!рурпя стала в УкраШ само-ст!йною галуззю медично! науки ! охорони здоров'я. Цей етап завершився формуванням структури нейрох!рург!чно! служби в Укра!н! за принципом обов'язково! орган!зац!! в кожн!й област! в!дд!лення на баз! обласних л!карень ! введення в областях головних позаштатних спец!ал!ст!в нейрох!рург!в, як! в!дпов!дали за постановку л!кувально! роботи з нейрох!рург!!. Була забезпечена консультативна ! ургентна нейрох!рург!чна допомога обласними в!дд!-леннями екстрено! ! планово! медично! допомоги.
Проводилась п!дготовка кадр!в нейрох!рург!в ! ознайомлення л!кар!в сум!жних спец!альностей з методами надання допомоги при травмах нервово! системи ! ранн!х проявах новоутворень нервово! системи. Проводились сем!нари з допов!дями ней-рох!рург!в в обласних центрах для невропатолог!в, травматолог!в, х!рург!в, офтальмолог!в, лор-л!кар!в (проводилось стажування !х в 1нституи нейрох!рур-г!!, видавались методичн! рекомендац!!). Був введений !нститут кураторства - за кожним пров!дним спец!ал!стом закр!плювалась область.
Завдяки цим заходам в 1965 роц! пор!вняно !з 1950 роком к!льк!сть нейрох!рург!чних в!дд!лень зб!льши-лась у 8 раз!в, а нейрох!рург!чних л!жок - у 5 раз!в.
Недол!ком, як пише Марк Карлович, була мала потужн!сть нейрох!рург!чних в!дд!лень (в основному до 30 л!жок) ! т!льки у 7 областях Укра!ни був ор-ган!зований ц!лодобовий прийом хворих !з травмами нервово! системи.
Дружтй шарж,намальований О.1.Арутюновим
З 1965 р. (як в!дзначають А.П.Ромоданов ! М.К.Бротман) нейрох!рург!я вступила в пер!од по-дальшо! спец!ал!зац!!. В плановому порядку почали створюватися проф!льн! нейрох!рург!чн! в!дд!ли, основн! з яких були нейротравматолог!чн!.
1нститут нейрох!рургп став школою трудового досв!ду для нейрох!рург!в. Все нове, що робилося в 1нституп, впроваджувалось в практику роботи нейрох!рург!чних в!дд!лень Укра!ни.
Друга особлив!сть цього пер!оду - це орган!зац!я кафедр ! доцентських курс!в нейрох!рург!! при вс!х медичних вузах Украши. 1з створенням кафедр ! курс!в в!дпала необх!дн!сть в кураторах.
Кафедри та курси нейрох!рург!! Укра!ни:
Курс нейрох!рург!! В!нницького мед!нституту орган!зований у 1963 р.
Кафедра нейрсшрургп Дншропетровсь-кого мед!нституту орган!зована у 1980 р.
Курс нейрох!рург!! Донецького мед!н-ституту орган!зований у 1962 р.
Курс нейрох!рургп 1вано-Фран-к!вського мед!нституту орган!зований у 1963р.
Кафедра нейрох!рург!! Кримського мед!нституту орган!зована у 1960 р.
Курс нейрох!рург!! Луганського мед!нституту орган!зований у 1963 р.
Курс нейрох!рург!! Льв!вського мед!нституту орган!зований у 1972 р.
Курс нейрох!рург!! Одеського мед!н-ституту орган!зований у 1965 р.
Курс нейрох!рург!! Полтавського сто-мат!нституту орган!зований у 1975 р.
Курс нейрох!рургп Терношльського мед!нституту орган!зований у 1971 р.
Курс нейрох!рург!! Ки!вського мед!н-ституту орган!зований у 1970 р.
Курс нейрох!рургп Харшвського мед!нституту орган!зований у 1971 р.
Курс нейрох!рургп Чершвецького мед!нституту орган!зований у 1968 р.
Як видно з наведених даних, б1льше двох третин курав 1 кафедр нейрох1рургп було в1дкрито шсля 1965 року.
Створювались м1жобласн1 проф1льн1 спец1ал1зо-ван1 центри.
Поряд з як1сним ростом в1дбувалося зб1льшен-ня приходить 1 к1льк1сний р1ст нейрох1рург1чних в1дд1лень.
Пор1вняно з 1965 р. юльюсть нейрох1рурпчних в1дд1лень зб1льшилась у 2 рази.
К1льк1сть малопотужних в1дд1лень (до 30 л1жок) зменшилось ¿з 50% у 1965 рощ до 8% у 1980 рощ.
«Нейрох1рург високого класу формуеться в середньому шсля 8-10 роюв роботи» пишуть А.П.Ромоданов 1 М.К.Бротман (с.94) в 1981 роц1 в сво1й монограф11. Як це актуально зараз 1 як це пе-репл1таеться 1з основними вимогами по п1дготовц1 нейрох1рурпв ввропейсько1 асощацп нейрох1рурпв.
Дуже ц1кава структура нейрох1рург1чних хво-рих, яки л1кували в нейрох1рург1чних в1дд1леннях
Укра1ни в 1979 р.
Пухлини нервово1 системи 10,2%
головного мозку 8,8%
спинного мозку 1,2%
1нш1 0,2%
3ахворювання нервово1 системи 27,0%
судинн1 2,6% насл1дки запальних захворювань
головного мозку 7,8%
дискогенний радикул1т 8,5%
Травма нервово1 системи 62,8%
Надзвичайно ц1кав1 розд1ли в монограф11: невропатолопя 1 нейрох1рурпя; псих1атр1я 1 нейрох1рург1я; внутр1шня медицина 1 нейрох1рург1я; офтальмолог1я 1 нейрох1рург1я; оториноларинголог1я 1 нейрох1рург1я; х1рург1я 1 нейрох1рург1я 1 нав1ть акушерство 1 г1неколог1я 1 нейрох1рург1я.
Вже тод1 в монограф11 звучала дуже важлива тема — забезпечення ранньо1 д1агностики захворювань, при яких показане нейрох1рург1чне втручання.
На баз1 Ки1вського НД1 нейрох1рургп до 1980 р. п1дготовлено 90% зав1дувач1в нейрох1рург1чних в1дд1лень, 93,5% - вс1х л1кар1в нейрох1рург1в 1 75% л1кар1в сум1жних спец1альностей.
Марк Карлович Бротман проводив велику роботу з видавничо1 д1яльност1.
1з 1955 року по 1970 рш в Ки1вському НД1 нейрох1рург11 видавався м1жв1домчий зб1рник «Проблеми нейрох1рург11». Головним редактором були, в1дпов1дно, О.1.Арутюнов, поим А.П.Ромоданов, а першим в редакцшнш колегп 1з 1964 р. по 1970 рш був Бротман Марк Карлович. I не тому перший, що за алфав1том, а перший за значущ1стю його редакц1йно1 1 орган1зац1йно1 роботи.
В подальшому з 1971 по 1992 рр. випускався зб1рник «Нейрох1рург1я», який зм1нив «Бюлетень УАН» з 1995 по 1999 рр., а з 2000 р. почав випускатися «Укра1нський нейрох1рург1чний журнал».
Як високоосв1дчена людина 1з широким кругозором не т1льки профес1йних знань, Марк Карлович чудово волод1в пером. В1н не т1льки прекрасно писав, про що говорять його 86 опубл1кованих роб1т 1 5 монограф1й, а 1 прекрасно редагував.
Я пригадую одну з перших сво1х робгг, яку подав до зб1рника. Марк Карлович прорецензував 11 1 попросив мене зайти до нього. В1н сказав, робота нормальна, проте дуже великий вступ 1 його треба скоротити. Я почав заперечувати, 1 Марк Карлович каже: «Оно Вам надо?». Я не знав, що в1дпов1сти. 3 одного боку, шкода скорочувати те, що написав, а з шшого, розум1в, що великий вступ ш до чого. П1сля того, як Марк Карлович розпов1в мен1 в1домий одеський анекдот «Оно Вам надо?», я швидко скоротив вступ. Треба сказати, що Марк Карлович майже на кожну життеву ситуац1ю мав в1дпов1дний анекдот. Вш дшсно збер1гав в своему мозку дуже великий запас знань.
Для тих, хто безв1дпов1дально ставився до написання роб1т, в1н на полях писав сво1 ключов1 слова, як1 не могли не привернути увагу автора.
Марк Карлович був в1домий в Киев1 1 Укра1н1 як висококвал1ф1кований невропатолог. В1н прекрасно д1агностував всю нейрох1рург1чну патолог1ю за допомогою невролог1чного молотка 1 свого 1нтелекту, але найб1льших вершин досяг вувертеброгенн1й патолог11. Це було його «коньком». Д1агноз в1н м1г ставити уже по тому, як пац1ент заходив в каб1нет, 1 уточняв д1агноз т1льки к1лькома запитаннями. Правда, дивився в1н хворого грунтовно, хоча д1агноз був у нього зразу. Це в1н робив не для себе, а б1льше для хворих, як1 завжди хочуть, щоб 1х довго слухали 1 довго 1 детально обстежували.
Прикладом високого авторитету Марка Карловича у ки1вських невролог1в е згадка професора Могили Василя Васильовича, який мав знайомого пац1ента. Цього хворого л1кував районний невропатолог, 1 йому треба було зробити паравертебральн1 блокади. Так от, цей невролог сказав: «Я спочатку проконсультуюсь 1з Марком Карловичем, а якщо в1н п1дтвердить мою тактику л1кування, то я зроблю блокади».
Св1й величезний невролог1чний досв1д Марк Карлович чудово виклав у сво1х монограф1ях «Неврологические проявления поясничного остеохондроза» (1975), «Ранн1 прояви нейрох1рург1чних захворювань».
Дружина Шабалтта Свгетя Григорiвна, симфотчний диригент
Дуже цшавою е едина в УкраШ, а можливо ! в колишньому Союз! монограф!я «Деонтолопя в ней-рох!рургп» (1990 р.).
В нш розглянут! вы аспекти деонтологп в ней-рох!рург!!, особливост! взаемов!дносин нейрох!рур-г!чного хворого ! нейрох!рурга, деонтолог!я в ней-рох!рург!чн!й пед!атр!!, гер!атр!!, насл!дки порушень деонтолог!чних норм, деонтолог!я в робот! середнього медичного персоналу, ! нав!ть в науково-досл!дн!й робот!.
Я пам'ятаю лекцш, яку молодим нейрох!рургам читав Марк Карлович. Шкода, що я не можу знайти той конспект. Але я запам'ятав моменти, як! необ-х!дш: тема повинна бути актуальною ! мати новизну - це класика.
Але Марк Карлович сказав дуже важливу р!ч, що для кл!н!чно! роботи (а тод! переважно виконувалися клШчш роботи) необх!дно, щоб уже був «задел», го-товий матер!ал хоча би частково, !накше треба буде втратити багато часу на збирання матер!алу.
Тому для молодих я кажу:
1. тема повинна бути актуальна
2. бути новою, або мати новизну
3. повинен уже бути матер!ал (задел)
! четверте, що я додам вже в!д себе - правильний виб!р кер!вника, такого, який бачить перспективу ! може довести дисертанта до захисту.
Я рекомендую вым молодим нейрох!рургам оз-найомитись з ц!ею чудовою монограф!ею.
В 1987 роц! Марк Карлович почав втрачати з!р. Я не можу сказати причини втрати зору, але у близь-ких родич!в Марка Карловича це був не перший випадок втрати зору.
В!н мав прекрасну пам' ять, незважаючи на в!к, але через з!р не м!г працювати. Щоб не втрачати !нформац!ю, Марк Карлович пост!йно перебував б!ля приймача ! протягом дня отримував !нформац!ю.
Але його мозок хот!в творити, в!н ще не повною м!рою в!ддав т! знання, як! накопилися за десятки рок!в в науц!, в невролог!!, в нейрох!рург!!.
Марк Карлович почав працювати над моногра-ф!ею «Внебольничное лечение остеохондроза позвоночника». Оск!льки в!н не м!г самост!йно читати, то
просив читати вщповщш роздь ли з книг, як! в!н називав, свою дружину вв-генш Григор!в-ну. А пот!м Марк Карлович писав. Незважаючи на в!дсутн!сть зору, в!н писав р!в-ними строчками ! правильними буквами.
Одного разу в!н зателефону-вав мен! ! зап-ропонував до-помогти йому завершити цю роботу. Зв1сно, я
М.К.Бротман не м!г в!дмовити:
В мирi i злагодi до останньоъ хвилини життя
перше, через повагу до Марка Карловича, друге, мен! було приемно, що саме до мене вш звернувся. Це була прекрасна школа для мене - трен!нг, як писати мо-нограф!ю, школа, яку проводив великий Маестро.
Я до деталей пам' ятаю його кабшет в квартир! на Подол! з великою юльюстю ушкальних книг, великий робочий ст!л ! головне ч!тке мислення, лог!чне викладання матер!алу без «води» ! «лирических отступлений». Дуже вдячний Марку Карловичу за ту велику школу. В!н не т!льки навчив, але прищепив смак творити. Тому ця невеличка монограф!я для мене е найдорожчою.
На жаль, здоров' я Марка Карловича прогресивно пог!ршувалося. В нього загострилися стар! хвороби - сечокам'яна, ! почали здавати нирки. Флз!атри виявили туберкульоз, почали наростати явища сер-цево-легенево! недостатност!.
Довелося госп!тал!зувати Марка Карловича в 5 кл!н!ку. В!н був у 8 палат! разом !з дружиною. ввгешя Григор!вна ! дочка Св!тлана Марювна були пост!йно в кл!н!ц!.
Ми запрошували консультант!в, збирали кон-сил!уми, робили все можливе, щоб допомогти Марку Карловичу. На жаль, не вдалося. В!н помер 25 листопада 1992 року на 85 рощ життя ! був похований на Байковому цвинтар!.
Дружина ввгешя Григор!вна прожила 91 рж ! померла в!д порушень кровооб!гу.
Дочка Св!тлана е професором кафедри старо-винно! музики, в!домою в Укра!н! ! за !! межами, единою в Укра!н! майстринею гри на старовинному !нструмент! клавесин!. Вона багато гастролюе за кордоном.
I сьогодш, вшановуючи свгтлу пам'ять Брот-мана Марка Карловича, хочу ще раз п!дкреслити його надзвичайно важливу роль в орган!зац!! ней-рох!рург!чно! служби в Укра!н!, в!н був тою ланкою, яка шд кер!вництвом академ!юв О.1.Арутюнова ! А.П.Ромоданова по цеглиш створювала цю службу, керувала нею ! проводила необх!дн! кроки для !! удосконалення.
А особисто я вдячний дол!, яка дала мен! мож-лив!сть навчатися викладати сво! думки, писати науков! твори у висококвал!ф!кованого невропатолога, блискучого наукового прац!вника ! орган!затора нейрох!рург!чно! служби Укра!ни, великого Маестро «пера и мысли» - Марка Карловича Бротмана.
