CC BY
13
Украгнсъкий нейрохгрурггчний журнал, №1, 2002
3
Оглядов1 статт
УДК 616.8—089"312"(477)
Сучасний стан нейрох1рург1чно1 допомоги населению Украши Зозуля Ю.П., Педаченко С.Г., Орлов Ю.О., Сапон М.А., Никифорова А.М.
1нститут нейрох!рургп !м.акад.А.П.Ромоданова АМН Украши, м. Ки!в, Украша
Ключовг слова: H^poxipypziuHa допомога в Украгт..
Служба нейрох1рурпчно! допомоги населен-ню Украши в останш роки перебувае у склад-них умовах економ!чно! кризи, реформування системи охорони здоров'я, загального зменшен-ня забезпечення населення держави стацюнар-ними л!жками майже на 40%: з 129 у 1993 р. до 80 на 10 000 населення у 2000 р.
Нейрох1рурпчна допомога в Укра!ш станом на 01.01.2001 надавалась у 109 вщдшеннях з за-гальною кшьшстю стацюнарних л!жок 3912, в тому числ! у 18 вщдшеннях шшого профилю з фщсованими (186) нейрох!рурпчними л!жками, переважно — дитячими (10 вщдшень, 81 л!жко). В цшому, загальна кшьшсть дитячих нейро-х!рурпчних л!жок становить 249.
Забезпечення нейрох1рурпчними л!жками на 10 000 населення становить 0,84 (у 1990 р. — 0,7, у 1993 р. — 0,72), в Росмськм Феде-рацп - 1,04 [1].
Анал!з д!яльност 88 нейрох1руричних вщдшень в останш роки (вщсутш вщомосп з Центру ендоваскулярно! нейрох1рургп АМН Украши, нейрох!рурпчних вщдшень Головного вмськового гостталю МО та клшчно! лжарш Льв1всько! зал!знищ) свщчить про певну штен-сифжацда !х роботи, спрямованють мереж! переважно на надання невщкладно! нейрох!рургь чно! допомоги. Так, за останш 10 рокш кшьшсть лжованих хворих збшьшилась майже на 1/3 (з 66 299 до 84 647), кшьшсть виконаних опера-тивних втручань - в 1,8 разу (з 17 291 у 1990 р. до 31 200 у 2000 р.).
Робота нейрох1рурпчно1 служби була спря-мована переважно на надання невщкладно! допомоги потерпшим з гострим травматичним пошкод-женням центрально! (ЦНС) та периферично! не-рвово! системи та судинними захворюваннями головного мозку (74,5% загально! галькосп лжова-них хворих).
У 2000 р. тривал!сть роботи л!жка станови-ла у середньому 306,6 (при норматив! МОЗ
Украши 340—345), при об!гу нейрох1рурпчно-го л!жка 28,3 (норматив МОЗ 22—23), тривал!сть перебування хворого на л!жку у середньому -12, 9 дня (норматив МОЗ 15 дн!в), що св!дчить про штенсифжацда використання нейрох!рург-!чного л!жка в Украш!
Динамжа деяких показник!в д1яльноел ней-рох!рурпчних заклад!в Украши в останш роки наведена в табл. 1.
Пор!внюючи показники д!яльност нейро-х!рурпчних заклад!в Украши в останш роки з аналопчними показниками в Росшсьшй Феде-рацп, вщзначимо бшьш високу х!рурпчну ак-тивнють - 36, 9% (у РФ 21,4%), стабшзацю показнишв загально! (3,8%) та тсляоперацм-но! (7%) летальносл (у РФ вщповщно 5,7 та 15,8%).
У табл. 2 наведен! показники д1яльност1 ней-рох!рурпчних заклад!в Украши за основними видами нейрох1рурпчних захворювань.
Потершл! з нейротравмою складають бшьшсть серед хворих, яких обстежують i лжу-ють в нейрох!рург!чних закладах Украши - 58 454 (69%) з 84 647 (в РФ 70, 9%). Серед хворих з нейротравмою переважають потерпш з гострою черепно-мозковою травмою - 49 558 (84,8%) з 58 454.
В структур! гостро! черепно-мозково! трав-ми частота удару головного мозку середньо! тяж-кост! та тяжкого удару головного мозку з комп-реаею його тканини внутр!шньочерепною гематомою, уламками к!сток становила 33,4% (у 13 827 хворих з 41 394) у дорослих ! 21% (у 1710 з 8164) у детей, загальна летальшсть — 15% (померли 2072 хворих) у дорослих ! 3,8% ( померли 65) у д!тей.
Х!рург!чна активнють при тяжк!й черепно-мозков!й травм! становила 53,7% (опероваш 7426 хворих з 13 827) у дорослих ! 44% (оперо-ван! 752 з 1710) у детей: пюляоперацшна ле-тальн!сть - в!дпов!дно 20,3 ! 7%.
4 Зозуля Ю.П., Педаченко С.Г., Орлов Ю.О., Сапон М.Л., Никифорова Л.М.
Таблиця 1. Динамика иоказники! лшувальноК дiяльностi нейрохiрургiчних закладiв Украши
PiK Всього лшували хворих Ктьшсть оперованих Х1рург1чна актившсть, % Летальшсть, %
загальна тсляоперацшна
1990 66290 17291 26,1 4,5 8,7
1991 71112 21527 30,3 4,3 8,6
1992 73892 23597 31,9 4,0 8,2
1993 72273 21234 29,3 4,0 8,7
1994 72751 23661 32,5 4,0 7,9
1995 76104 24596 32,3 4,8 9,5
1996 74896 24534 32,8 4,1 7,9
1997 70232 24427 34,8 3,8 6,9
1998 79592 27854 35,0 3,6 7,0
1999 82256 29481 35,8 3,6 7,0
2000 84647 31200 36,9 3,8 7,0
3 5913 хворих 235 (4%) з травматичною ком-npeciero головного мозку не були опероваш (в РФ цей показник становить 25,7%), 866 (14,6%)
- опероваш в строки, що перевищували 24 год теля травми.
Пicляопepацiйна лeтальнicть при гострм че-peпно-мозковiй тpавмi в Украш становить у середньому 9,2%, в нeйpохipуpгiчних устано-вах, де забезпечеш цiлодобовe чергування ней-pохipуpга i проведення компьютерно! томог-pафii, щ показники значно менше. Так, в 1нсти-тутi нeйpохipуpгii АМН Украши вДн становить 2,7% (померли 17 з 625 оперованих).
Cлiд вДдзначити нeзадовiльнi результати лжування тяжко! черепно-мозково! травми в ciльcькiй мicцeвоcтi, в непрофшьних стацюна-рах, де загальна лeтальнicть (70—75%) в кшька pазiв перевищуе цей показник в профшьних нeйpохipуpгiчних установах.
3 приводу наcлiдкiв черепно-мозково! травми — хрошчно! субдурально! гематоми (ХСГ)
— опepованi 383 хворих (тсляоперацмна ле-тальнicть 1%), назально! лДкворе! — 50 (вci пацieнти живД), з приводу дeфeктiв кicток скле-пДння черепа — 542 (всД пацieнти живi ).
3а даними статистики, кiлькicть ХСГ в Украш мае становити 900—1100 щоpiчно. ЦД показники свДдчать про нeобхiднicть бiльш активного виявлення пацieнтiв з ХСГ серед контингенту пcихiатpичних закладiв, з хpонiчними судинними захворюваннями головного мозку через переважання в клшщД ХСГ пcихiчних pозладiв, особливо у пащентДв похилого i ста-речого вДку.
До нeйpохipуpгiчних закладiв Украши у 2000 р. гоcпiталiзований 2101 потерпший з гострою травмою хребта i спинного мозку (з них 1385 — з
ускладненою травмою) i 341 - з гострою травмою периферично! нервово! системи (з них опе-pованi 190 дорослих i 24 дитини). ЦД показники не вiдповiдають чаcтотi травми периферичних нepвiв в Укpаiнi, свщчать про нeдолiки в орган-iзацii тако! допомоги, нeобхiднicть певних узгод-жень в дшльносл нeйpохipуpгiчних i загальнот-pавматологiчних вщдшень на мюцях. Про недо-лДки в оргашзацп нeйpохipуpгiчноi допомоги при тpавмi периферичних нервДв в гострому пepiодi свщчить i те, що у вщцаленому пepiодi в нейро-хДрурпчних закладах опероваш 436 потерпших, тобто в 2 рази бшьше, нДж в гострому перюдД.
При гострДй ускладненш травмД хребта i спинного мозку не в усДх нейрохДрургДчних закладах виконують положення Наказу МО3 Украши № 222 вДд 24.07.98 про необхщнють дот-римання принципу виконання декомпресивно-стабшзуючого втручання. Так, у 2000 р. 84 потерпших були повторно опероваш з приводу неусунено! компресп спинного мозку, 36 —про-гресуючо! нестабшьностД хребта. 3 гострою травмою периферично! нервово! системи гостталь зований 341 хворий (з них опероваш 190 дорос-лих i 24 дитини).
АналДз зазначених фактДв свДдчить про доцшьнють подальшого розвитку нейротравма-тологДчно! служби та реоргашзацп Дснуючо! за-гальнотравматологДчно! служби. У 20 — 30% спостережень дорожнш, виробничий, побуто-вий травматизм поеднуеться з травмами центрально! та периферично! нервово! системи. Тому вщсутнють в штат бшьшостД травмато-логДчних вДддДлень нейротравматолога зумов-люе значне попршення результатДв лДкування поеднано! травми.
Прикладом подДбного "вузького" мДсця в на-
Сучйсний cma-н нeйрoxiрyргiчнoï дonoмoгu нйселенню Укрогни
Таблиця 2. Динaмiкa деяких повдзнивдв дiяльностi нeйрохiрyргiчних зaклaдiв Укрaïни
5
Показник 1996 1997 1998 1999 2000
Bei зaхворювaння ЦНС
XipyprÍ4Ha aKraBHÍCTb, % 32,8 34,8 35,0 35,8 36,9
Летaльнiсть зaгaльнa, % 4,1 3,8 3,6 3,6 3,8
Летaльнiсть пiсляоперaцiйнa, % 7,9 6,9 7,0 7,0 7,0
Онколопчш ззхворювэння
XipyprÍ4Ha aKraBHÍCTb, % 60,8 60,9 60,6 63,2 63,3
Летaльнiсть зaгaльнa, % 7,0 6,6 6,4 5,5 4,7
Летaльнiсть пiсляоперaцiйнa, % 8,3 7,1 7,5 6,0 5,5
Судинш ззхворювэння
XipyprÍ4Ha aKraBHÍCTb, % 24,2 27,1 29,9 32,2 34,5
Летaльнiсть зaгaльнa, % 8,6 10,3 10,7 11,7 11,8
Летaльнiсть пiсляоперaцiйнa, % 15,3 17,0 21,9 21,5 18,3
Гострг черепно-мозковг тр8вм8
XipyprÍ4Ha aктивнiсть, % 31,0 32,5 31,7 32,8 34,3
Летaльнiсть зaгaльнa, % 4,8 4,4 3,8 4,0 4,3
Летaльнiсть пiсляоперaцiйнa, % 10,1 8,8 8,6 9,1 9,2
Гострг спiнaльнa тр8вм8
XipyprÍ4Ha aктивнiсть, % 46,1 46,9 50,2 45,6 49,7
Летaльнiсть зaгaльнa, % 8,0 6,0 5,5 5,5 5,5
Летaльнiсть пiсляоперaцiйнa, % 10,0 7,0 6,8 6,8 7,5
Згхворювгння ЦНС у дiтей
XipyprÍ4Ha aктивнiсть, % 34,8 35,5 29,0 29,0 28,2
Летaльнiсть зaгaльнa, % 1,6 1,3 1,3 0,9 1,0
Летaльнiсть пiсляоперaцiйнa, % 3,2 2,5 3,3 2,3 2,8
дaннi квaлiфiкoвaнoï дoпoмoги е дiяльнicть мe-peœi тpaвмaтoлoгiчниx пyнктiв, куди caмocтiйнo тa кapeтaми "твидта'! дoпoмoги" дocтaвляють чимaлo xвopиx з нepoзпiзнaним тpaвмaтичним пoшкoджeнням ÖHC тa пepифepичнoï нepвoвoï cиcтeми.
Бaгaтopiчний дocвiд пoкaзye, шр cпpoби ви-piшити цю пpoблeмy шляxoм пepioдичнoгo га-пpaвлeння тpaвмaтoлoгiв нa кypcи yдocкoнaлeння з нeйpoтpaвмaтoлoгiï нe дaють пoзитивнoгo eфeктy.
Для poзв'язaння цieï пpoблeми дoцiльнo ввe-cти у штaт тpaвмaтoлoгiчниx пункпв нeйpo-xipypгiв (нeйpoтpaвмaтoлoгiв), щo знaчнoю мipoю дoпoмoжe уникнути пpикpиx, a iнoдi тpaгiчниx пoмилoк пiд чac вcтaнoвлeння дiaгнo-зу тa нaдaння нeвiдклaднoï нeйpoxipypгiчнoï дoпoмoги.
Aктyaльнicть opгaнiзaцiйнoгo виpiшeння цieï пpoблeми пiдкpiплюeтьcя тaкoж нeвiдпoвiднi-cтю знaчнoï чacтoти виникнeння чepeпнo-мoз-
кoвoï тpaвми piзнoгo студня тяжкocтi (дo 20 000 cпocтepeжeнь щopiчнo) з мoжливocтя-ми нaдaння тaким пoтepпiлим дoпoмoги в rne^ iaлiзoвaниx cтaцioнapax (22,4 — 24,6% в oc-тaннi poки).
Зaнeпoкoeння викликae cтaн нaдaння ^й-poxipypгiчнoï дoпoмoги пpи cyдинниx зaxвopю-вaнняx гoлoвнoгo мoзкy. Пpи зaгaльнiй кiлькocтi xвopиx з мoзкoвим iнcyльтoм в y^aïm 120 000—130 000 щopiчнo в нeйpoxipypгiчниx зaклaдax у 2000 p. oбcтeжeнi 4536 ^o 4% вiд зaгaльнoï кiлькocтi), з ниx oпepoвaнi 1566 пpи пoтpeбi щoнaймeншe 20 000—30 000 oпepaтив-ниx втpyчaнь. Пpaктичнo нe викoнyютьcя втpy-чaння з пpивoдy cтeнoзyючo - oклюзyючoгo ypaжeння мaгicтpaльниx cyдин шиï. ^й нaпpя-мoк вce бiльшe oпaнoвyють cyдиннi xipypги, нeйpoxipypги, як пpaвилo, зaймaють пacивнy пoзицiю.
Aктyaльнoю е пpoблeмa cтвopeння oблac-ниx ^i^rax) нeвpoлoгo-нeйpoxipypгiчниx
6
Зозуля Ю.П., Педаченко СТ., Орлов Ю.О., Сапон М.А., Никифорова А.М.
шсультних центров, 1х повноцшне оснащения. Ця робота потребуе штенсифжацп, особливо в Донецькому, 3апор1зькому, Луганському, Льв1вському, Одеському, Харшвському регю-нах, а також в Республщ Крим.
Досвщ роботи под1бних центров в Киев1 1 Дншропетровську св1дчить про ефективнють !х д1яльност1. Так, з 817 пащент1в з шсультом, госттал1зованих в 1нститут нейрохирурги АМН Укра!ни, опероваш 365 (44,7%), тсляоперацшна летальнють становила 7,9% (померли 29 хворих); до лжарш швидко! медично! допомоги м. Киева госттал1зоваш 975 пащенлв з судин-ними захворюваннями головного мозку, опероваш 420 (43,1%), помер пюля операцп 101 (24%). У Дншропетровськш области, де функцюнують два достатньо оснащених нейросудинних в1дд1лення, з 895 госттал1зованих хворих з су-динним ураженням головного мозку опероваш 266 (29,7%), тсляоперацшна летальнють ста-новила 12%.
Таким чином, у 2000 р. в спец1ал1зованих нейрох1рург1чних установах судинного профшю лжували 2687 хворих, з них оперований 1051 (39,1%), тсляоперацшна летальнють становила 15,4% (померли 162 хворих). В 1нш1 нейро-х1рург1чн1 установи Украши за рж госттал1зо-ван1 1849 хворих, опероваш 515 (27,8%), тсляоперацшна летальнють - 24,8% (померли 124 хворих).
Велика розб1жнють показнишв операцшно! активности та пюляоперацшно! летальности зу-мовлена шлькома причинами.
По-перше, вщсутнютю четких нормативних положень щодо вщбору пац1ент1в з нейросу-динними захворюваннями для оперативного лжування та алгоритму надання д1агностично! та лжувально! допомоги.
По-друге, вщсутнютю або недостатнютю в бшьшост1 нейрох1рург1чних вщдшень необхщ-них д1агностичних та лжувальних засоб1в (маг-нггорезонансних томографов, ангюграф1в, доп-лерограф1в, ультразвукових астратор1в, су-динних инструментов, ендоскошчно! технжи тощо). Тому в багатьох вщдшеннях нев1дкладна допомога пащентам з нейросудинним захворю-ванням обмежуеться д1агностуванням шсульт-гематоми на основа анализу клИчних ознак, доповнених даними ехоенцефалографи, з по-дальшим 11 спорожненням шляхом накладення трепанацшних отвор1в чи з використанням ре-зекцшно! чи шстковопластично! трепанаци.
По-трете , недостатньою навчальною тдго-товкою, починаючи з циклу нейрохирурги у вищих навчальних закладах 1 зашнчуючи системою пюлядипломно! подготовки нейрох1рург1в
та фах1вц1в сушжних специальностей (невропатологов, анестезюлопв) в наданш теоретич-них та практичних знань щодо проведення не-вщкладних 1 планових д1агностично-лжуваль-них заходов пациентам з нейросудинними зах-ворюваннями.
Онколог1чн1 захворювання виявлен1 у 5677 (6,7%) хворих з 84 647. Основн1 показники д1яль-ност1 служби при нейроонколог1чн1й патолог11 в Укра1н1 за 2000 р. наведен1 в табл. 3.
3 шших вид1в нейрох1рург1чних захворю-вань в1дзначимо еп1лепс1ю (1472 хворих, оперований 261, тсляоперацшна летальность 0,4%), дитячий церебральний паралич (130, опероваш 92), г1перкинез (171, оперован1 66, п1сляопера-цшна летальность 6%), пдроцефалда (599, опероваш 398, тсляоперацшна летальнють 1,5%), абсцес головного мозку (оперован1 178, п1сляо-перацшна летальность 6,7%), невралгию V нерва (650, оперован1 177), вроджен1 аномал11 головного (167, оперован1 54, п1сляоперац1йна летальн1сть 3,7%) та спинного (112, оперован1 77, тсляоперацшна летальнють 2,6%) мозку.
Дискогенний радикул1т в структур1 нейро-х1рурпчних захворювань посщае друге м1сце п1сля нейротравми - 8684 (10,2%) хворих. 3а-непокоення викликае як нерац1ональне викори-стання нейрох1рург1чних л1жок (госп1тал1зован1 з приводу дискогенного радикул1ту 4048 з 8684 хворих, опероваш 46,6%), так 1 вкрай низька частота звертання хворих на дискогенний ра-дикул1т до нейрох1рурга. В Укра1н1 дискоген-ний радикул1т виявляють у 5 - 8 млн хворих, виконання операци показане 50 000— 80 000 хворим (1%) щор1чно. Сл1д бшьш активно про-водити осв1тню роботу, створювати атмосферу дов1ри сусп1льства до нейрох1рург1чних втручань, оснащувати в1дд1лення сучасним об-ладнанням для диференц1йованого зд1йснення м1крох1рург1чних, ендоскоп1чних та пункц1йних втручань на вс1х р1внях хребта.
Станом на 01.01.2001 р. нейрох1рург1чну до-помогу населенню Укра1ни зд1йснювали 569 л1кар1в-нейрох1рург1в, в тому числ1 вищо1 ка-тегорп — 237, першо! — 119, друго! — 82, в ц1лому атестован1 438 (77%) фах1вц1в.
Традицшно утримуеться спадкоемнють роз-под1лу л1кар1в-нейрох1рург1в за вжом: до 35 рок1в — 198 (34,8%), в1д 36 до 50 рокв — 209 (36,7%), в1д 51 до 65 рок1в — 143 (25,1%), старше 65 рокв — 19 (3,4%).
В нейрох1рург1чних закладах працюють 26 доктор1в та 162 кандидати медичних та бюлог-1чних наук ( 33,4 %).
Наведен1 дан1 св1дчать про певний розви-ток нейрох1рург1чно! служби в Укра'ш в ос-
Сучасний стан нейрoxiрyргiчнoг допомоги населенню Украгни
Таблиця 3. Нейроонкологгчт захворювання в Укршш у 2000 р.
7
Показник Виб хво уло рих Оперованг Померли
всього в т.ч. дггей всього в т.ч. дггей всього в т.ч. дгтей без опера-цй в т.ч. дггей пгсля опера-цй в т.ч. дгтей
Пухлина головного мозку (злоякгсна та доброякгсна) 4658 364 2912 237 246 22 65 4 183 18
Пухлина cynpaTeHTopiaibHa 3164 129 1954 75 175 6 53 1 124 5
— позамозкова 985 41 665 21 44 0 13 0 31 0
— злояюсна 275 19 167 11 20 0 9 0 11 0
— доброяюсна 710 22 498 10 24 0 4 0 20 0
— внутршньомозкова 2179 88 1289 54 131 6 40 1 93 5
Пухлина cyбтeнтopiaльнa 806 186 488 127 56 14 11 3 45 11
— позамозкова 325 40 192 27 24 4 6 1 18 3
— злояюсна 132 22 84 15 13 3 4 1 9 2
— доброяюсна 193 18 108 12 11 1 2 0 9 1
— внутршньомозкова 481 146 296 100 32 10 5 2 27 8
Аденома гiпoфiзy 342 0 231 0 6 0 1 0 5 0
Кранюфаринпома 81 33 61 24 3 2 0 0 3 2
Невринома VIII нерва 211 3 145 2 5 0 0 0 5 0
Пухлина шших черепних нepвiв 54 13 33 9 1 0 0 0 1 0
Пухлина спинного мозку i хребта 567 29 385 21 15 0 5 0 10 0
Екстрамедулярна пухлина 324 15 251 12 3 0 0 0 3 0
1нтрамедулярна пухлина 89 9 61 6 2 0 1 0 1 0
Пухлина хребщв 154 5 73 3 10 0 4 0 6 0
Новоутворення шших вгддШв нервовоК системи 452 49 295 28 7 0 2 0 5 0
— злояюсне 107 2 52 1 6 0 1 0 5 0
— доброяюсне 345 47 243 27 1 0 1 0 0 0
Разом 5677 442 3592 286 268 22 72 4 198 18
танн! роки, необх!дн!сть вдосконалення орган!-зац!йних заход!в, спрямованих на п!двищення якост! нев!дкладно! нейрох!рург!чно! допомоги в с!льськ!й м!сцевост!, а також про значн! ре-зерви подальшого розвитку нейрох!рурпчно'1 допомоги, передус!м при судинних захворюван-нях головного мозку, а також у хворих на дис-когенний радикул!т.
Практичними д!ями в справ! подальшого розвитку нейрох!рург!чно! служби в зазначе-них напрямках могли б бути актив!зацш дшль-ност! з п!дготовки нормативних документ!в про створення системи заход!в з надання нейро-х!рург!чно! допомоги хворим з гострим пору-шенням мозкового кровооб!гу.
Доц!льно було б також актив!зувати в заз-наченому напрямку ! д!яльн!сть Укра!нсько! асо-щацп нейрох!рург!в шляхом п!дготовки та про-ведення в!дпов!дних заход!в (тематичних кон-ференц!й, сем!нар!в, курс!в).
Список л!тератури 1. Берснев В.П., Лебедев Э.Д. Некоторые итоги деятельности нейрохирургической службы России (1993 - 1999) // Нейрохирургия. -2001. - № 3. - С. 57 - 59.
CoBpeMeHHoe cocTOHHMe HeMpoxMpypranecKOM n0M0^M Hace^eHMro YKpaMHbi
3o3yA& №A, nedaueHKO ET, OpAoe №A, Canon H.A., HuKutfiopoea A.H.
npMBefleHH flaHHHe cTaTMCTMKM 3a noc^esHMe 10 ^gt, pacc^MTaHHbie Ha ocHOBaHMM cbg^ghmm, nocTynara-^mx M3 HeMpoxMpyprM^ecKMx yHpe»^eHMM YKpaMHbi. npo-BeseHHHH aHa^M3 cBM^eTe^bcTByeT o no^o»MTe^bHoM flMHaMMKe noKa3aTe.neM HeMpoxMpyprM^ecKoM c.ny»6bi YKpaMHbi. B to »e BpeMH cy^ecTByroT 3Ha^MTeibHue pe3epBbi b oKa3aHMM HeMpoxMpyprM^ecKoM noMoqM npM cocy^McTbix 3a6o^eBaHMHx ro^oBHoro m cnMHHoro Mo3ra, a TaK»e npM ^mckotohhom pa^MKy^MTe.
Neurosurgical service in Ukraine
Zozulia Yu.P, Pedachenko E.G., orlov Yu.o, Sapon M.A., Nikiforova A.M.
The statistical data for last 10 years are reduced, which one are calculated on the basis of data, which one have arrived from neurosurgical clinics of Ukraine. The conducted analysis testifies to the positive speaker of metrics of the neurosurgical service in Ukraine. In too time there are considerable spares in rendering of the neurosurgical help at vascular diseases of brain and spinal cord, and of disk hernias as well.
