CC BY
34
1нформац1я
ПЕРЕДМОВА
Сучасний розвиток Heftpoxipypri'i характеризуеться впровадженням i вдосконаленням стан-дартизованих схем дiагнoстики й лшування piзнoманiтних нeйpoхipypгiчних захворювань на oснoвi пpинципiв дoказoвo'i медицини.
Велику увагу при цьому придшяють пiдгoтoвцi фахiвцiв з нeйpoхipypгiI за програмою, яка мае вщповщати певним стандартам.
Харлею ввропейсько! Cпiлки Медичних Фахiвцiв (UEMS) прийнятий статут з питань нeйpoхipypгiчнo'i шдготовки щодо навчання медичних спещал^ив в ввропейському Сoюзi (лютий 2007 р.), схвалений i затверджений на 13-му ввропейському з''iздi нeйpoхipypгiв (Глазго, вересень 2007 р.).
Актуальшсть ушфшовано! пiдгoтoвки фахiвцiв зумовлена необхщшстю формування единого простору пращ в крашах ввропейського Союзу, залученням громадян Украши до цього процесу за програмою «блакитна карта».
Вважаемо за доцшьне обговорити зазначений статут шдготовки спещал^лв з нeйpoхipypгil для подальшого розгляду питання в МОЗ Украши.
проф. С.Г. Педаченко, проф. М.С. Полiщук, к.м.н. А.П. Гук
Харт1я UEMS (Свропейсько! Сшлки Медичних Фах1вщв) щодо навчання медичних спещал1ст1в в ввропейському Союз1 — статут з питань нейрох1рург1чно"1 шдготовки (лютий 2007 р.)
Вступ. У директив! 93/16 ECC (European Communities Council) в1д 04.04.1993 р. ввропейською KOMiciero викладеш основш принципи навчання медичних спещалюлв в державах, як! e членами GC, ввропейсько'! асощацл вшьно! торпвл! (EABT), а також крашах, що e асоцшованими членами GC. На европей-ському р!вш UEMS реал!зуе заходи з гармошзацп та покращання якосл практики медичних спещалюлв в GC, розробляе загальну политику в сфер! навчання.
У 1995 р. було опублшовано «Хартш навчання медичних фах!вщв в ввропейському сшвтовариствЬ», де викладеш основш вимоги i принципи шслядиплом-ного навчання, а також спещальш вимоги до р!зних медичних спещальностей, зокрема, нейрох!рургп (www.uems.net/Policy). Вщповщним нацюнальним оргашзащям рекомендовано включити ц вимоги !
принципи до сво!х нацioнальних програм з шдготовки фахiвцiв.
На прохання UEMS шдготовлений пepeлiк медичних спещальностей за 2002-2005 pp., який зараз зроблений i для нeйpoхipypгil. В ньому детально описан структури нeйpoхipypгiчнol пiдгoтoвки, в тому числi зoвнiшнiй аудит, а також юльюсть oпepацiй напpикiнцi навчання. Перша верая oпyблiкoвана J. Seers, H.-J. Reulen i K.W. Lindsay в Acta Neurosurgery у 2004 p., друга верая — шдготовлена ввддалом ней-poхipypгil UEMS i ухвалена 23.02.2007 p.
Харля з шдготовки спещалшлв у сфepi ней-poхipypгil стане основою для Спiльнoгo консультативного i акpeдитацiйнoгo кoмiтeтy з питань резиден-тури (JRAAC) i, насамперед, для всiх нацioнальних товариств.
Харт1я навчання медичних спещал1ст1в в СС — вимоги до спещальност нейрох1рурия (лютий, 2007 р.) (Спещальний вщд1л нейрох1рургп UEMS)
Передмова. В документ! м^тяться стандарти ! принципи нейрох!рурпчно! резидентури ! акреди-тацп навчальних програм в крашах вС/вАВТ та крашах, що е асоцшованими членами вС/вАВТ. Визнано наявн!сть структурних та оперативних в!д-мшностей в системах охорони здоров'я, процедурах призначення штату та навчальних системах у р!зних крашах. Цей документ е основою для опрацювання налагоджено!, всеб!чно!, структурно! ! збалансовано! програми навчання в сфер! нейрох!рургп.
Майбутне европейсько! нейрох!рургп залежа-тиме вщ якост навчання, що пропонуеться студен-
там. Стажування, на якому традиц!йно базуеться навчання, потерпае в!д регулятивних постанов ! закон!в. У викладач!в ! стажер!в не вистачае часу на навчання та викладання, що обмежуе можливост! навчання.
Мета навчально! програми. Первинна мета нав-чально! програми — надання широко! бази знань, необх!дних операц!йних ! процедурних навичок ! досв!ду, а також формування профес!йно! розсудли-вост! у незалежн!й нейрох!рург!чн!й практиц!. Надал! метою е формування самокритики, вм!ння критично оц!нювати сво! результати, а також самост!йно нав-
чатися, що зрештою сприятиме постшному росту професюнал1зму.
Визначення спещальность Нейрох1рурпя — це дисциплша, метою яко! е д1агностика, оперативне та неоперативне лшування (тобто, профшактика, д1агностика, оцшка лшування, штенсивна терашя 1 реабшггащя) пащенлв з патолопчними процесами в центральнш, перифершнш (1 вегетативнш) нервовш систем^ включаючи !х шдтримуюч1 структури 1 су-динну систему, а також усунення болю оперативним 1 неоперативним шляхом. Це передбачае сучасне лшування захворювань головного мозку, його м'яких оболонок, черепа 1 систем 'х кровопостачання, вклю-чаючи екстракран1альну частину сонних 1 хребтових артерш; патологш гшоф1зу, черепних, спинномозко-вих, перифер1йних нерв1в та вегетативно' нервово' системи, спинного мозку, його м'яко' оболонки 1 хребта, включаючи т1, що потребують л1кування шляхом корпородезу або шструментацп.
Стаття 1. Загальш правила мошторингу 1 акредитацп
1.1 Планування трудових ресурс1в
Планування трудових ресурыв сл1д здшснюва-ти в1дпов1дно до потреб у безпечн1й допомоз1 в ус1х крашах СС 1 крашах, що е асоцшованими членами СС. Сл1д мати на уваз1 демограф1чш змши, зокрема, стар1ння 1 прир1ст населення, методи л1кування, що зм1нюються, фактичне робоче навантаження, мож-ливий вплив законодавства на к1льк1сть робочих годин, а також те, що в деяких центрах медичн1 прац1вники е викладачами. Хоча багато кра!н плану-ють зб1льшити к1льк1сть п1дготовлених нейрох1рур-пв, ¡снуе визнаний ризик того, що надвиробництво нейрох1рург1в в1добразиться на 'х досв1дченост1 та шдтримщ квал1фшацп.
1.2 Монггоринг на европейському рмвш
Для гармошзацп шдготовки нейрох1рурпв в крашах Свропи необх1дш стандарти навчання 1 мон1торингу, а також централ1зовано' реестрац1' схвалення програм шдготовки нейрох1рурпв в СС та крашах, що е асоцшованими членами СС. Цент-ральним контролюючим органом е JRAAC, сшльний ком1тет В1дд1лу нейрох1рургп UEMS та Свропейська асощащя нейрох1рурпчних товариств (EANS).
Нац1ональн1 профес1йн1 орган1зац1' (в1дпов1дальн1 за акредитац1ею медичних фах1вц1в у кожнш кра!ш) можуть контролювати 1 схвалювати програми п1дготов-ки нейрох1рурпв з використанням стандарлв UEMS, основаних на Харт1' навчання. Для розробки загальних стандарлв бажаною е сшвпраця з JRAAC.
1.3 Акредитащя навчальних заклад1в
В1дв1дування 1 оц1нка навчальних заклад1в е
важливим мехашзмом «зворотного зв'язку», що сприяе п1двищенню якост1 навчання.
1.3.1 Навчальний заклад або навчальна програма мають бути визнан1 на европейському або нац1о-нальному р1вш (акредитоваш в1дпов1дно до UEMS) нац1ональних стандарт1в.
1.3.2 Для отримання акредитацп навчальна програма мае значною м1рою в1дпов1дати спец1аль-
ним вимогам до резидентури з нейрох1рургп, як це визначено харпею UEMS. Програми повинш в1д-пов1дати цим вимогам п1д час перев1рки навчальних заклад1в. Перев1рка проводиться в1дпов1дно до Харт1' перев1рок.
1.3.3 Програми п1дготовки нейрох1рург1в, акреди-тован1 на нац1ональному р1вн1, можуть бути ухвален1 також Сп1льним консультативним 1 акредитац1йним ком1тетом з питань резидентури 1 акредитац1йним ком1тетом.
1.3.4 Навчальну програму сл1д переглядати через кожш 5 роюв або протягом 12 м1с шсля призначення нового Директора навчально' програми.
1.4 Акредитащя викладач1в
Викладач1 мають бути сертиф1кованими ней-рох1рургами. Директор програми повинен бути зареестрований в1дпов1дним органом л1цензування кра!ни, волод1ти адмШстративними, викладацькими та кл1н1чними навиками, необх1дними для реал1зац1' програми.
Стаття 2. Загальш аспекти шдготовки за фахом
2.1 В1дб1р кандидат1в на навчання
2.1.1 Кандидати повинш мати дшчу лщензш на медичну практику в рамках одн1е' з навчальних програм в крашах СС 1 крашах, що е асоцшованими членами СС; лщенз1я повинна бути схвалена кра!ною, де кандидат буде проходити навчання. Навчальн1 заклади або в1дпов1дальн1 органи в1дбирають канди-дат1в на навчання за встановленим порядком. Процедура в1дбору мае бути прозорою 1 справедливою. Кандидати повинн1 знати ц1 умови.
2.1.2 Шсля в1дбору кандидалв Директор про-грами 1 кандидат укладають догов1р про навчання, в якому визначен1 стосунки та зобов'язання кожно' з стор1н.
2.2 Тривал1сть навчання
Навчання за фахом мае бути повним. По його завершенн1 л1кар повинен вм1ти вести незалежну практику.
2.2.1 Навчання нейрох1рургп тривае, як мшь мум, 6 роюв, при цьому, мШмум 4 роки присвячеш кл1н1чн1й нейрох1рург1' за акредитованою програмою, з них принаймш 3 роки проходять в однш з кра!н, що е членом UEMS, 1 не менше 3 роюв — в тш самш акредитован1й програм1. Навчання передбачае опа-нування метод1в 1нтенсивного догляду 1 пед1атрично' нейрох1рургп (див. 3.2.1). Внасл1док майбутнього скорочення к1лькост1 робочих годин може виникнути необх1дн1сть продовження строку навчання кл1н1чн1й нейрох1рург1' з 4 до 5 рок1в.
2.2.2 До 2 рок1в навчання може бути витрачене на пов'язан1 з нейрох1рург1ею дисципл1ни (х1рург1чн1 дисципл1ни, невролог1я, нейропед1атр1я, нейрорад1о-лопя, нейропатолопя, нейроф1зюлопя) та/або д1яль-н1сть (в тому числ1 досл1дницьку) в нейронауках.
2.3 Навчальний курс 1з загальних 1 спещальних навчальних пер1од1в
2.3.1 Необх1дно розробити Навчальний курс для забезпечення р1знопланово' та як1сно' (теоретично' 1
практично!) шдготовки з нейрох1рургп в нейрох1рур-г1чному заклад1 з викладенням зм1сту 1 ц1лей кожного року навчання. Навчальний курс мае бути доступ-ним для студенлв 1 викладацького складу. Акцент мае робитися на в1дведення достатнього часу для навчання незалежно в1д клш1чно! роботи. Можливо, необх1дно орган1зувати спец1альн1 пер1оди навчання у в1дпов1дних нейрох1рург1чних в1дд1леннях, якщо неможливо забезпечити повну п1дготовку на м1сц1.
2.3.2 Сл1д створити Ротацшт перюди, яю б охоплювали вс1 основш сфери нейрох1рург1! (в тому числ1 пед1атричну нейрох1рург1ю). Така ротац1я мае п1двищити п1д час навчання в1дпов1дальн1сть сту-дент1в, щодо р1вня медично! допомоги та х1рург1чного досв1ду. Ротац1я може включати неврологш, х1рур-г1чн1 дисципл1ни, нейрорад1олог1ю, нейропатолог1ю, рад1ох1рург1ю тощо, нейронауки або досл1дницьку д1яльн1сть, залежно в1д вимог, м1сцевих спромож-ностей 1 акцент1в.
2.3.3 Деяю заклади можуть мати бажання ви-користовувати структурований план х1рург1чного навчання. Головною 1деею цього е постшне 1 система-тичне вдосконалення х1рург1чних навичок 1 досв1ду протягом 6 рок1в навчання.
2.3.4 Навчальна програма. Повинна 1снувати задокументована, пост1йна Навчальна програма протягом усього пер1оду навчання, яка б передбачала проведення щоденних, щотижневих та щом1сячних конференц1й тощо. Повинен бути в1дведений час на п1дготовку та навчання.
Навчалъна програма включае:
- програму лекцш з залученням ви!зних лек-тор1в
- кл1н1чн1 презентац1! з ус1х нейрох1рург1чних дисципл1н
- нейрох1рург1чн1 1 нейрорад1олог1чн1 конферен-
ц1!
- журнальний клуб
- конференцп з обговорення захворюваност1 1 смертност1 (з перев1ркою в1дв1дування)
- зустр1ч1 з обговорення досл1дницьких питань
- регулярш навчальш конференцп, включаючи субспец1альност1 (резиденти повинн1 брати активну участь в конференц1ях, а також навчати молодших стажер1в, медсестер, студент1в)
- навчання з етики, адм1н1стративного управл1н-ня, менеджменту й економ1ки.
2.3.5 Участь у дослiдницькiй робота. У стажер1в мае сформуватися розум1ння методолог1! проведен-ня досл1дницько! роботи. Квал1ф1кований фах1вець повинний вм1ти керувати досл1дницькими проектами. У програм1 мае бути в1дведений час для участ1 стажер1в у конкретному досл1дницькому проект1. Ус1 стажери повинн1 мати опубл1кован1 роботи. В академ1чних програмах, кл1н1чних та/або базових досл1дженнях повинн1 бути передбачен1 можливост1 для участ1 стажер1в п1д кер1вництвом професорсько-викладацького складу.
2.3.6 Участь в заЫданнях/курсах. Стажери мають в1дв1дувати щор1чн1 зас1дання нац1ональних нейрох1рург1чних товариств (або под1бн1 зас1дання),
якщо можливо, брати участь в навчальних курсах EANS або в1дпов1дних нацюнальних навчальних курсах. Впродовж навчання вони повинн1 в1дв1дувати курси/зас1дання з субспец1альностей нейрох1рург1! (сп1нальна, стереотаксична, пед1атрична, перифер1й-но! нервово! системи, нейроонколог1я, нейроваскуляр-на тощо) 1, якщо можливо, навчальн1 курси з анатом1! та х1рург1чно! техн1ки.
2.3.7 Стажери повинш вести Журнал навчання, в якому в1дзначити детал1 попереднього навчання, ре-зультати екзамен1в, перел1к публ1кац1й 1 презентац1й на зааданнях, пройдеш курси, загальну юльюсть опера-ц1й, коп1! оц1ночних форм р1зних пер1од1в навчання.
2.4 Журнал навчання та перюдична атестащя усшшност1 стажер1в
2.4.1 Журнал. Кожний стажер мае вести Журнал в1дпов1дно до стандарпв журналу EANS/UEMS для документування оперативного досв1ду. Стажери мають показати участь в операц1ях, коли вони були асистентами викладача, а також оперували п1д контролем викладача. Записи в журнал1 регулярно перев1ряються 1 ухвалюються п1дписом в1дпов1дного викладача. Журнали мають бути доступними для оц1нки колег1альною ком1с1ею.
2.4.2 Перюдична атестащя успешность ста-жерiв. Мета проведення атестацп — забезпечення пост1йно! усп1шност1 стажер1в щодо здобуття знань та навичок, а також !х профес1йно! 1 етично! повед1н-ки. Стажери мають узгоджен1 стандарти 1 вимоги заплановано! програми. Атестац1ю проводить в1д-пов1дний викладач через кожн1 6 м1с або наприк1нц1 кожно! ротац1! за допомогою атестац1йного листка. Журнал стажера використовують як супров1дну до-кументац1ю. Результат атестац1! обговорюють з кож-ним стажером. Якщо стажер не виконуе поставлен! ц1льов1 показники, про це пов1домляють Директора програми. Директор програми визначае недол1ки в усп1шност1 стажер1в, проводить з ними в1дпов1дн1 бес1ди, застосовуе в1дпов1дн1 заходи. Якщо усп1шн1сть стажера недостатня, 1снують три етапи виправних заход1в. Цшьова шдготовка: бшьший контроль 1 монь торинг для задоволення в1дпов1дних потреб стажера; посилений контроль 1, якщо необх1дно, повторення в1дпов1дно! частини програми; виведення стажера з програми. Дуже важливе ведення точних запиыв усп1шност1 стажер1в (портфель стажера).
У подальшому можлива паралельна атестащя стажер1в з метою мон1торингу ефективност1 нав-чально! програми.
Стаття 3. Вимоги до навчальних заклад1в
3.1 Процес визнання навчального закладу
Щоб бути визнаним, навчальний заклад мае в1дпов1дати спец1альним вимогам резидентури з нейрох1рург1! та загальним вимогам у сфер1 дипло-мовано! медично! осв1ти Навчального центру UEMS. Навчальний заклад (програма) повинен в1дпов1дати цим вимогам за оцшкою представника JRAAC або екв1валентного нац1онального органу.
3.1.1 Заявка. Директор програми мае подати до JRAAC заявку на програму з описанням персоналу,
примщення, техшчного забезпечення, а також саму Програму резидентури. Форму заявки можна отри-мати вщ секретаря JRAAC або найти в 1нтернет сайт EANS (www.eans.org комиети JRAAC).
3.1.2 Вiдвiдування закладу. Наступний крок — вщвщування закладу, який подав заявку, двома незалежними представниками JRAAC i нацю-нальним спостер^ачем, призначеним закладом, що подав заявку. Дату вiзитy узгоджують Директор програми i спoстepiгачi. Директор програми отримуе необхщну iнфopмацiю для своечасно! пiдгoтoвки закладу до вiзитy. Вiзит здiйснюють вщповщно до вимог Хартп UEMS з вщвщування навчальних цeнтpiв. Такий вiзит передбачае детальне вивчення навчально! програми, навчальних та дослщницьких умов шляхом обговорення питань з кepiвникoм програми, викладачами, стажерами та адмшштращею закладу. Спoстepiгачi готують звiт, який додають до кiнцeвoгo piшeння щодо акpeдитацiйнoгo статусу програми. Вся шформащя, отримана пiд час проведення сшвбеыд з викладачами i стажерами, е конфщенцшною. Остаточне piшeння щодо акредита-цп програми JRAAC повщомляе в oфiцiйнoмy листi на адресу Директора програми. До звиу додаються поради i рекомендацп щодо покращання навчально! програми.
3.1.3 Акредитащя. JRAAC мае право приймати наступш piшeння щодо статусу акредитацп навчаль-ного закладу та програми.
Повна акредитащя: надаеться, якщо програма пoвнiстю вщповщае Gвpoпeйськiй навчальнiй хаpтi!. Вiддiл отримуе свщоцтво про те, що вщдш i навчаль-на програма вщповщають кpитepiям европейських стандаpтiв oсвiти в сфepi нeйpoхipypгi!. Акpeдитацiю проводять через кожш 5 poкiв або протягом 1 року шсля змiни Директора програми.
Тимчасова акредитащя: означае, що програма в основному, але не повшстю, вщповщае вимогам i стандартам. Тимчасову акредитацш проводять на стадп розробки навчально! програми. Директор програми повинен представити зви про досягнут результати протягом 1-2 poкiв шсля того, як його сповштили про це. Комиет акредитування повинен конкретизувати шформацш, яка мае бути надана у звт. У запитi мае бути вказана дата подання звиу.
Вiдмова в акредитацгг: якщо програма не вщ-повщае вимогам i стандартам акpeдитацi!. Кoмiтeт акpeдитацi! вказуе на л аспекти, за якими дана програма не вщповщае стандартам. Шсля приве-дення зазначених аспекив у вiдпoвiднiсть до вимог i стандаpтiв, подають нову заявку.
Акредитащя може бути припиненою: якщо програма з певних причини бшьше не вщповщае вимогам i стандартам. Шсля виконання вимог можливе подання ново! заявки.
Повторну оцшку програми, як правило, проводять через 5 роюв або протягом 1 року шсля змши Директора програми.
3.2 Вимоги до обладнання та навчально'! бази
3.2.1 Навчальна програма.
- Наявшсть бази направлень, достатньо! для забезпечення необхщно! юлькосл та складу пащенив для пiдтpимки навчально! програми
- Наявшсть принаймш 4 викладачiв (в тому числi Директор програми).
- Наявшсть принаймш 30 нeйpoхipypгiчних ль жок, а також лiжoк для штенсивно! тepапi! (7-10 на 1 млн населення).
- Наявшсть принаймш 2 повшстю укомплекто-ваних (з навченим нeйpoхipypгiчним штатом) i вщ-повщно обладнаних oпepацiйних, що фyнкцioнyють цшодобово.
- Наявнiсть oпepацiйнoгo мiкpoскoпа з кабель-ним телебаченням (CCTV) для кожно! oпepацiйнo!. Наявнiсть наступного стандартного обладнання: ультразвуковий асшратор, пpoвiдник зображення (image guidance) або ультразвук, стереотаксична система, рентгешвська вiзyалiзацiя, eндoскoпiчнe обладнання.
- Нeйpoхipypгiчнi oпepацiйнi мають бути укомплектовав анeстeзioлoгами, якi вмiють робити ней-poанeстeзiю. Анeстeзiя мае бути завжди доступною шд час виконання нeйpoхipypгiчнoгo втручання.
- Наявнiсть лiжoк нeйpoхipypгiчнo! штенсив-но! тepапi! з повшстю укомплектованим штатом. Нeйpoхipypгiчна штенсивна тepапiя може бути пiд кepiвництвoм нeйpoхipypгiв або це може бути спшьна вiдпoвiдальнiсть нeйpoхipypгiв та анестезюлопв.
- Наявнiсть вiддiлeння нeвiдкладнo! допомоги з цшодобовим прийомом пацiентiв.
- Наявшсть амбулаторних клшш, якi прий-мають неургентних хворих до i пiсля хipypгiчних процедур.
- Включення пeдiатpичнoi нeйpoхipypгi! як обов'язкового компоненту навчально! програми. Там, де це неможливо зробити на базi нeйpoхipyp-гiчнoгo вiддiлeння, стажepiв мають направляти до вщповщно! пeдiатpичнo! програми на строк 6 мш. У деяких европейських кра!нах спeцiалiзацiя з пeдiатpii вимагае спeцiальнo! пiдгoтoвки та адек-ватних умов.
- Повинна бути можлив^ть здобувати досвщ фyнкцioнальнo! нeйpoхipypгi! у вщдшенш або в iншoмy нeйpoхipypгiчнoмy вщдшенш, що спещаль зуеться в цш сфepi.
Висoкoспeцiалiзoванi центри, в яких не надають нeйpoхipypгiчнy допомогу у повному обсяз^ можуть бути включеними до ротацшно! системи, проте, вони самостшно не можуть виконувати функцп цeнтpiв з пiдгoтoвки фахiвцiв.
3.2.2 АсощацИ та доступ до тших спещаль-ностей. Стажери повинш мати можлив^ть навчання за сyмiжними спещальностями для опанування на-вичок командно! роботи з надання допомоги хворим. Навчальна програма мае бути исно зв'язана з на-ступними oфiцiйнo сepтифiкoваними для навчання вщдшеннями або вiддiлами:
- вщдшення нeвpoлoгi!;
- вiддiлeння хipypгii та тpавматoлoгi! для забезпечення нeйpoхipypгiчнoi допомоги пoтepпiлим з травмою черепа або спшальною травмою;
- вщдшення анестезюлогп, в якому також про-водять нейроанестезюлогш;
- вщдшення радюлогп;
- вщдшення або вщдш нейрорадюлогп, в якому застосовують: методи в!зуал!зацп (в тому числ1 ак-аальну комп'ютерну томографш), магшторезонансну томографш та вщповщне ангюграф1чне обладнання, а також штервенцшно! радюлогп;
- вщдшення патоморфологп;
- вщдшення або вщдш неврологп;
- вщдшення радютерапп;
- вщдш медицини внутршшх захворювань та/ або онколог!!;
- в1ддшення пед1атр!!.
3.2.3 Навчальна база.
- Легко доступна б1блютека з адекватним набором книг i журнал1в з нейрох1рург!! (обов'язково).
- Примщення для викладацького штату та стажер!в.
- Комп'ютерш засоби пошуку лггератури.
- Примщення та можливост для практичних i теоретичних занять (обов'язково).
- Примщення i обладнання для практичних лабораторних занять.
- Примщення, обладнання та персонал для клШчних та/або базових дослщжень в навчальних програмах.
3.3 Положения щодо контролю якост1
Навчальний заклад повинен мати внутршню систему медичного аудиту та контролю якосл.
3.3.1 Внутршш правила. Наявшсть загальних правил навчального закладу щодо надання допомоги хворим та шформацп пащенлв (згода пащента), на-правлень, медично! документацп, графш чергувань i замш, вихщш дш, робоч! графши резиденив, графши учасл в конференщях i шших заходах. Щ правила мають бути доступними для штату та стажер!в.
3.3.2 Внутрштй контроль якость. Повинна !снувати система внутршнього медичного аудиту, наприклад, наради з питань смертносл та захворю-ваноси, а також структурований порядок звггноси про нещасш випадки.
3.3.3 В лшарш повинен бути мехашзм (можливо, у форм! комиету) контролю якосл, наприклад, контролю за шфекщями, а також комггет з лшарських засоб!в та терапп.
3.3.4 Мае !снувати програма i шдготовка з питань управлшня ризиками.
3.3.5 Лшарня або навчальний заклад повинен готувати звгг про щор!чну д!яльшсть.
Стаття 4. Вимоги до директора та викла-дач1в навчально'! програми
4.1 Критерп щодо директора навчально'! програми
4.1.1 Директора навчально! програми призна-чають з метою координацп навчальних заход!в (вщдшення).
4.1.2 Директор не обов'язково мае бути кер!вни-ком навчального закладу.
4.1.3 Директор мае бути сертифшованим фах!в-цем принаймш 5 роюв, мати контракт для роботи в навчальнш установи
4.1.4 Резюме директора програми мае м^тити свщчення безперервного шдвищення квал!фшацп.
4.1.5 Директор програми повинен мати секре-тарський i адмМстративний штат, а також достатньо часу для виконання сво!х обов'язюв.
4.2 Обов'язки директора навчально'! програми
Директор повинен:
4.2.1 Встановити прозорий i справедливий порядок вщбору та призначення стажер!в.
4.2.2 Забезпечити збалансовану навчальну про-граму, включаючи систему ротацш, щоб стажери мали можлив^ть вивчати вы роздши нейрох!рургп. Програма повинна бути написаною i доступною для вых викладач!в i стажер!в.
4.2.3 Забезпечити наявшсть часу у викладач!в для викладацько! роботи, виконання ними сво!х викладацьких обов'язюв; директор мае контролювати процес перюдично! оцшки стажер!в.
4.2.4 Забезпечувати поновлення документацп стажер!в.
4.2.5 Забезпечувати, щоб стажери проходили вщповщш навчальш курси.
4.2.6 Надавати документацш стосовно задовшь-ного завершення навчання.
4.2.7 Забезпечувати щор!чний анал!з юлькосл i тишв нейрох!рурпчних оперативних процедур, яю виконують у ввддаленш та шших вщдшах, що мають зв'язок з навчальною програмою.
4.2.8 Забезпечувати можлив^ть проведення до-слщжень, аудиту та шших освггшх заход!в (наприклад, можлив!сть брати участь в навчальних курсах та наукових зустр!чах).
4.3 Критерп щодо викладач1в нейрох1рургп
4.3.1 Викладач! мають бути сертифшованими нейрох!рургами, як! вщповщають вимогам постшного професшного росту.
4.3.2 Викладач! мають володии адмжстративни-ми, викладацькими i клШчними навичками, а також мати бажання проводити програму.
4.3.3 Викладач! мають пройти шдготовку з питань викладацько! роботи (вивчаючи потреби у навчанш та цШ навчання) i оцшки стажер!в.
4.3.4 Викладач! мають надати свщчення науко-во! д!яльносл (клМчш та/або базов! дослщження, публшацп у визнаних журналах, участь у наукових зустр!чах з питань нейрох!рургп).
4.3.5 Викладач! повинш мати секретарську i ад-мМстративну шдтримку.
4.4 Обов'язки викладач1в-нейрох1рурпв
4.4.1 Встановлювати реал^тичш цШ i завдання на перюд ротацп або навчання стажер!в.
4.4.2 Контролювати щоденну роботу стажер!в в палат!, клшщ, операц!йн!й.
4.4.3 Шдтримувати й оц!нювати усп!шн!сть стажер!в наприк!нц! кожного пер!оду ротац!! чи навчання.
4.4.4 Забезпечувати документування i шдпис викладачем i стажером оц!нок та звтв.
4.4.5 Свoeчacнo iнфopмyвaти диpeктopa пpoгpaми пpo cтaн cпpaв.
Cтaття 5. Вимсги дo cтaжepiв
5.1 Miнiмaльнa/oптимaльнa кiлькicть пpoцeдyp
Пiд 4ac нaвчaння cтaжepи пoвиннi нaвчaтиcя пpинaймнi y 4 piзних виклaдaчiв i oпaнyвaти вecь cпeктp нeйpoхipypгiчних пpoцeдyp.
У Дoдaткy 1 нaвeдeнi ocrern^ пpoцeдypи, a тaкoж мiнiмaльнa i мaкcимaльнa кiлькicть пpoцeдyp, якi гаэвин-нi 6УТИ викoнaнi cтaжepaми ж> зaвepшeннi нaвчaння.
Hxqo пpинaймнi oднa з ocнoвних пpoцeдyp Re викoнaнa, цe мoжнa кoмпeнcyвaти викoнaнням oднieï з cпiвcтaвних пpoцeдyp в тш caмiй cфepi навчан-ня. Стaжepи мaють викoнaти мiнiмyм oпepaтивних пpoцeдyp.
Стaжepи мaють «вecти» хвopих дo i пicля oпepa-тивнoгo втpyчaння i пoвнicтю poзyмiти дocлiджeння, пpoвeдeнi нa дooпepaцiйнoмy eтaпi.
Для виадтання бaгaтьoх пpoцeдyp нeoбхiднo за-cтocoвyвaти oпepaцiйний мiкpocкoп, з яким cтaжepи мaють бути oзнaйoмлeнi.
Kpiм пepeлiкy ocнoвних пpoцeдyp, cтaжepи мaють acиcтyвaти i чacткoвo викoнyвaти oпepaцiï з пpивoдy
- aдeнoми гiпoфiзa;
- cклaдних бaзaльних мeнiнгioм;
- apтepioвeнoзних мaльфopмaцiй;
- cyпpa- тa cyбтeнтopiaльних пухлин y дiтeй;
- cпiнaльних дeфeктiв,
щo пiдcyмoвaнo y Bимoгaх щoдo нaвчaння з ^й-poxipypriï (Дoдaтoк 1).
5.2 Кoмyнiкaцiйнi здiбнocтi
- Стaжepи мaють пpoдeмoнcтpyвaти кepiвниц-тву здaтнicть зaпиcyвaти i пepeдaвaти дeтaлi icтopiï хвopoби, peзyльтaти oглядy тa дocлiджeнь хвopих cтapшoмy пepcoнaлy.
- Koнcyльтyвaти хвopих щoдo oпepaтивних пpo-цeдyp (пepeлiк див. 5.1), чито пoяcнивши нeoбхiднicть пpoвeдeння пpoцeдyp i мoжливий pизик.
- Пiдтpимyвaти зв'язoк з пaцieнтoм тa ^го poди-чaми, пepeдaвaти cпeцифiчнy iнфopмaцiю i мoжливi пpoблeми (нaпpиклaд, наявшсть злoякicнoï пухлини a6o cмepть) y кopeктний i oбepeжний cпociб.
5.3 Жypнaл i oцiнкa
5.3.1 Стaжepи мaють вecти жypнaл oпepaцiй, зaзнaчaючи cвoю yчacть в ycix втpyчaннях.
5.3.2. Стaжepи меють вecти жypнaл oблiкy нав-чaння, включаючи peзюмe з нacтyпними даними:
- Дeтaлi пpo пoпepeднe навчання, дати, тpи-вaлicть та виклaдaчiв.
- Iнфopмaцiя пpo cклaдeнi icпити.
- Пepeлiк пyблiкaцiй з кoпiями пepшoï cropm^ (витяг).
- Пepeлiк дocлiдницьких пpeзeнтaцiй, зpoблeних на зycтpiчaх (на мicцeвoмy, нaцioнaльнoмy i мiжнa-poднoмy piвнi).
- Пepeлiк вiдвiдaних кypciв.
- Загальну кiлькicть здiйcнeних oпepaтивних втpyчaнь.
- Kornï oцiнoчних фopм для кoжнoгo пepioдy навчання, зaпoвнeнi i пiдпиcaнi викладачами, якi пpoвoдили навчання.
5.4 Piвeнь квaлiфiкaцiï i cepтифiкaцiя щoдo oкpeмих пpoцeдyp
Тaбeль нeйpoхipypгiчнoï пiдгoтoвки (Дoдaтoк 2) мicтить пepeлiк вых oпepaтивних втpyчaнь, виадна-них cтaжepoм, i пoкaзye йoгo «piвeнь квaлiфiкaцiï», на якoмy пpoвeдeнa кoжнa пpoцeдypa, на кiнeць 6-гo poкy навчання. no зaвepшeннi навчання cтaжep вка-зye в тaблицi вiдoмocтi пpo здiйcнeнi ним oпepaтивнi втpyчaння, а таюэж cвiй «piвeнь квaлiфiкaцiï». Таку фopмy нeoбхiднo зaпoвнювaти нaпpикiнцi ^жтого poкy навчання.
Haпpикiнцi нeйpoхipypгiчнoï шдгатовки диpeктop зacвiдчye нacтyпнi дocягнeння:
- зaдoвiльнy кiлькicть викoнaних oпepaтивних втpyчaнь (див. Дoдaтки 1, 2);
- aдeквaтний piвeнь квaлiфiкaцiï пo юэжнш пpo-цeдypi (Дoдaтoк 2);
- зaдoвiльнi oцiнoчнi фopми для ^жтого poкy навчання.
5.5 Teхнiчнi дeтaлi нaвчaння
Навчальний кypc (план навчання) вiддiлeння, щo
включae пepioди шдготовки в yciх ocнoвних cфepaх нeйpoхipypгiï, e фopмaльнoю ocнoвoю навчання. npo-тягoм пepioдy навчання cтaжepи мають мoжливicть зpoбити aкцeнт на тeopeтичнiй a6o дocлiдницькiй poбoтi, a6o на тевнш гaлyзi cyбcпeцiaлiзaцiï. Цe мoжe бути opгaнiзoвaнe з дoзвoлy Диpeктopa пpoгpaми, якщo цe нe впливae на ycпiшнicть cтaжepa, i poтaцiя мoжe бути вiдпoвiдним чинoм адаптована. Haдaлi пo зaвepшeннi навчання cтaжepи мoжyть виcлo-вити бажання набути вишрга piвня квaлiфiкaцiï за cyбcпeцiaлiзaцieю. Цe мoжнa opгaнiзyвaти шляхoм зacтocyвaння так званих «пpoгpaм cтипeндiй».
Cтaття б. Cepтифiкaцiя no зaвepшeннi ma^miiiiM
Haцioнaльний opгaн — цe вiдпoвiдaльнa CTpy^ тypa, яка зaймaeтьcя cepтифiкaцieю мeдичних rae-цiaльнocтeй в юэжнш кpaïнi, шo e члeнoм GC/EABT. B бiльшocтi цих кpaïн пpoвoдять oбoв'язкoвий roo-лeгiaльний icпит, шр включae ycний та пиcьмoвий юпит для oцiнки знань та кoмпeтeнтнocтi кaндидaтiв. Haцioнaльнi opгaни двiчi на prn мають вiдзнaчити icнyвaння ^питу EANS (пиcьмoвoгo та ycнoгo), ш^ e yмoвoю eвpoпeйcькoï cepтифiкaцiï. Щй кopиcний iнcтpyмeнт мoжe бути адаптований iншими кpaïнaми, дe нeмae кoлeгiaльних cepтифiкaцiйних icпитiв. У тeпepiшнiй чac eвpoпeйcькa cepтифiкaцiя нe визнана eквiвaлeнтнoю нaцioнaльнiй cepтифiкaцiï.
Cyбcneцiaлiзaцiя
Навчання — ^ пocтiйний пpoцec. Пpoтягoм po^ cyбcпeцiaлiзaцiï e6o пo зaвepшeннi навчання в paмкaх 1-1,5-piчнoï cтипeндiï на пpoвeдeння có6-cпeцiaлiзaцiï cлiд шдвищувати piвeнь квaлiфiкaцiï з викoнaння жладних пpoцeдyp, який пepeвишye нeoбхiднi oпepaтивнi вимoги, а тaкoж квaлiфiкaцiйнi piвнi, шo мicтятьcя в Дoдaткaх 1, 2.
Додаток1. Вимоги щодо навчання з нейрох1рургп (на 9 липня 2005 р.)
Операцш разом М1н1мальна к1льк1сть Т Оптимальна к1льк1сть
У дорослих*
1. Травма голови Загалом 47 93
Трепанацшш отвори, зовшшнш вентрикулярний дренаж/вим1рювання внутр1шньочерепного тиску/резервуар 15 30
Хрошчна субдуральна гематома 10 20
Крашотом1я-екстрадуральна/субдуральна/внутр1шньомозкова гематома 10 20
Депресивт переломи черепа 5 8
Пластика твердо! оболонки головного мозку (лшворна ф1стула) 2 5
Кранюпластика 5 10
2. Супратентор!альш пухлини та ураження (за винятком стереотаксичних процедур) Загалом 40 61
Внутр1шньомозков1 — первинш/метастатичш 30 40
Меншпома 8 12
Аденома г1поф1за (транссфено!дально 1 транскрашально) 0 5*
1нш1 доброяк1сн1 утворення (ешдермо!дш, арахно!дальн1 к1сти тощо) 2 4
3. Ураження задньо! черепно! ямки Загалом 8 12
Первинн1 та метастатичт пухлини 3 6
Мальформац1я Юарг/Декомпреия задньо! черепно! ямки 2 4
1нш1 доброяк1сн1 процеси (етдермо!дт, арахно!дальн1 к1сти, г1дроцефал1я Лшдау тощо) 2 4
4. 1нфекцп (крашальш — спшальш) Загалом 8 12
Абсцес/субдуральна емтема 8 12
5. Судинна патолойя Загалом 10 27
Кран1отом1я Аневризми 0 8**
Кран1отом1я Артерювенозш мальформацп 0 2**
Кавернозна анпома 2 5
Гематома (спонтанна штрацеребральна/екстрацеребральна) 8 12
6. Гщроцефал!я (16 рок1в 1 старше) Загалом 42 69
Шунтувальна операц1я, початкова 20 30
Ендоскотчна фенестрац1я 2 4
Зовшшнш вентрикулярний дренаж 10 20
7. Спшальна патолойя Загалом 92 145
Патолог1я м1жхребцевих дисшв шийного в1дд1лу хребта/Спондилол1з: передня декомпрес1я/форамшотом1я 15 25
1нструментац1я на шийному вщдшх хребта (передня/задня) 3 5
Патолопя м1жхребцевих диск1в поперекового вщдшу хребта/Спондилол1з: диск поперекового вщдшу хребта 50 70
Ламшектомхя/ламшектомгя для спондилол1зу 10 15
1нструментащя на поперековому вщдШ хребта 5 10
Спшальш пухлини: Екстрадуральн1 3 5
1нтрадуральн1 екстрамедулярт 3 5
1нструментащя при пухлинах хребта 0 5**
Спшальна травма: Декомпрес1я/1нструментац1я 3 5
8. Тригемшальна та ¡нш1 види невралй! Загалом 7 13
1н'екцшна техшка/Радючастотна терашя 5 18
М1кроваскулярна декомпрес1я 2 5
9. Стереотаксична та функцшнальна нейрох!рурНя Загалом 5 23
Стереотаксична б1опс1я пухлини 5 10
Х1рург1чне л1кування ешлепси 0 3**
Терапевтична електростимулящя (перифершних нерв1в, спшальна) 2 5**
1мплантац1я порту/помпи для штратекального введення препарат1в 2 5***
10. Перифершш нерви*** Загалом 30 45
Декомпрес1я/транспозиц1я 30 45
11. 1нтервенщя за допомогою комп'ютера (не процедури) Загалом 10 25
12. Базов1 техшчш навички Загалом
Кран1отом1я супратентор1альна 60 80
Кран1отом1я задньо! черепно! ямки 8 20
У дггей Ыком до 15 рок1в
1. Гщроцефал!я 1 вроджеш мальформацп Загалом 7 15
Зовшшнш вентрикулярний дренаж 5 10
Шунтувальн1 процедури 2 5
2. Травми голови та хребта Загалом 0 10
Накладення фрезевих отвор1в, мониторинг внутр1шньочерепного тиску/ дренаж/резервуар 0 5***
Хрошчна субдуральна гематома/г1дрома 0 2**
Екстра-/субдуральна гематома 0 3***
3. Пухлини головного мозку та захворювання Загалом 0 3
Супратентор1альн1 пухлини 0 3
* Дуже важливо те, щоб у специф1чнш сфер! було достатньо досввду. Якщо мш1мум
показнишв одше! з ключових процедур не повшстю досягнутий, це може бути
компенсоване виконанням ствставно! ключово! процедури з т1е! само! сфери. МШмальна
кшьшсть оперативних втручань для кожно! сфери мае бути досягнута.
** Для деяких операцш дат тшьки «оптимально показники. Деяк нацюнальш
товариства можуть визначити так операцп як ключов! процедури.
*** У деяких европейських кра!нах втручання на перифершних нервах рашше не
вважали обов'язковою вимогою.
Процедури, на яких стажери повинш асистувати або частково Асистенщя
виконувати
Крашофарингеома 5
Аденома гшоф1за (транссфено!дально, транскратально) 10
Невринома присшково-завиткового нерва 10
Складна базальна/задньочерепна меншгюма 10
Крашотом1я Аневризма 12
Артерювенозш мальформаци 5
Оклюз1я: Ендартеректом1я 3
Захворювання дисков у грудному в1ддш1 хребта 3
Спшальш пухлини: штрамедулярш 3
Таламотом1я, палщотом1я/техтка стимуляцп 5
1мплантащя порту/помпи для штратекального введення препарат1в 5
Крашостоз одного шва 2
Субтентор1альт пухлини у д1тей 2
Меншго/меншгом1елоцеле 3
Синдром «прив'язаного» спинного мозку 2
Спшальна дизраф1я 2
Шви перифершних нерв1в (з пересадженням)*** 3
Пояснения до Додатку 1
Базова процедура.
Для пор!вняння р!вня п!дготовки в сфер! ней-рох!рург!! в р!зних кра'!нах ввропи сл!д визначити базов! процедури. Наприк!нц! перюду навчання вс! стажери повинн! вм!ти проводити ц! процедури самост!йно, тобто, п!д контролем викладача, проте, без значного втручання шд час виконання операц!!. За умови освоення базових процедур достатн!й р!-вень шдготовки гарантований, що важливе п!д час освоення субспец!альностей.
Деяк! кра'!ни можуть виявити бажання запро-вадити додатков! процедури та, безумовно, робити саме так.
Мiнiмальнi i оптимальн показники.
Основн! мшшальн! показники базово'! процедури мають зважати на особливост! та складн! умови, що !снують в р!зних европейських кра'!нах. Якщо в!д-д!лення не спроможне надати повний обсяг базових процедур або заход!в, щоб стажери опанували м!н!-мальн! показники, рекомендоване, щоб таке в!дд!лен-ня сшвпрацювало з !ншим (б!льшим) в!дд!ленням.
Стажери мають досягти м!н!мальних показник!в. Якщо м!н!мальний р!вень одн!е! базово'! процедури
не повшстю досягнутий, це можна компенсувати шляхом виконання екв!валентно! базово! процедури в т!й сам!й сфер! нейрох!рург!!. Стажери мають виконати м!н!мальний обсяг операц!й для кожно! сфери нейрох!рург!!.
Оптимальн! показники — це ц!льов! показники для забезпечення ефективно! програми п!дготовки. В так!й програм! взяте до уваги те, що стажери мають р!зний р!вень усп!шност!. Для деяких опера-ц!й вказан! лише «оптимальн!» показники. В р!зних кра!нах так! операц!! можуть визначатися як базов! процедури.
Показники асистування.
Цей перел!к м!стить процедури, в яких стажери мають брати участь як асистенти або виконувати !х частково, проте, не зобов'язан! зд!йснювати !х само-ст!йно. Б!льш!сть з цих процедур освоюеться або по завершенн! резидентури або в наступн!й програм! субспец!ал!зац!!. Показники щодо асистування перед-бачають навчання стажер!в щодо л!кування складних захворювань ! ознайомлення з д!агностичними процедурами, вар!антами л!кування та спостереженням за хворим п!сля л!кування. М!н!мальн! показники мають бути досягнут!.
Додаток 2. Табель нейрох1рург1чно! подготовки
Характер операцп У дорослих Т Операций разом Мш1мально допусти-мий р1вень наприкш-ц1 6-го року Пщпис кер1в-ника навчання
1. Травма голови Т TS А 1 2 3
Трепанацшт отвори, зовтшнш вентрикулярний дренаж/ вим1рювання внутр1шньочерепного тиску/резервуар
Хротчна субдуральна гематома
Крашотомгя -екстрадуральна/субдуральна/ внутр1шньомозкова гематома
Депресшш переломи черепа
Пластика твердо! оболонки головного мозку (л1кворна ф1стула)
Кратопластика
2. Супратентор1альн1 пухлини та ураження (за винятком стереотаксичних процедур)
Внутр1шньомозков1 — первинш/метастатичт
Меншгюма — конвекситальна
Меншгюма — парасагггальна
Меншгюма — складна базальна
Аденома г1поф1за (транссфено!дально 1 транскратально)
Крашофарингюма
1нш1 доброяшст утворення (етдермо!дш, арахно!дальн1 к1сти тощо)
3. Ураження задньо! черепно! ямки
Первинн1 та метастатичн1 пухлини
Мальформац1я Арнольда Юарг/Декомпреия задньо! черепно! ямки
Невринома присшково-завиткового нерва
1нш1 доброяк1сн1 процеси (етдермо!дш, арахно!дальн1 к1сти, г1дроцефал1я Лшдау тощо)
4. 1нфекщ1 (крашальш — спшальш)
Абсцес/субдуральна емтема
5. Судинна патолойя
Кран1отом1я Аневризми
Кран1отом1я Артерювенозш мальформацп
Кавернозна ангюма
Гематома (спонтанна 1нтрацеребральна/екстрацеребральна)
Каротидна ендартеректом1я
6. Г1дроцефал1я (16 рок1в 1 старше)
Шунтувальна операщя, початкова
Рев1з1я шунта
Ендоскотчна фенестращя
Зовшшнш вентрикулярний дренаж
7. Спшальна патология
Патолог1я м1жхребцевих диск1в шийного в1дд1лу хребта/ Спондилол1з: передня декомпрес1я/форамшотом1я
1нструментац1я на шийному вщдшх хребта (передня/задня)
Патолог1я м1жхребцевих диск1в поперекового в1дд1лу хребта/Спондилол1з: диск поперекового в1дд1лу хребта
Ламшектомхя/ламшектомгя для спондилол1зу
1нструментац1я на поперековому вщдшх хребта
Патолог1я м1жхребцевих диск1в грудного в1дд1лу хребта
Спшальш пухлини: Екстрадуральн1
1нтрадуральн1екстрамедулярш
1нтрадуральн1 штрамедулярт
1нструментац1я при пухлинах хребта
Спшальна травма: Декомпрес1я/1нструментац1я
8. Тр1гем1нальна та 1нш1 види невралг11
1н'екц1йна техтка/Радючастотна терашя
М1кроваскулярна декомпрес1я
9. Стереотаксична та функциональна нейрохирургия
Стереотаксична бюпсгя пухлини
Таламотом1я, Палвдотомхя/Технша стимуляцп
Х1рург1чне л1кування ешлепсп
Терапевтична електростимуляц1я (перифершних нерв1в, спшальна)
1мплантац1я порту/помпи для 1нтратекального введення препарат1в
10. Перифершш нерви***
Декомпрес1я/транспозиц1я
Шви перифершних нерв1в (з пересадженням)
11. 1нтервенц1я за допомогою комп'ютера (не процедури)
12. Базов1 техшчш навички
Кран1отом1я супратентор1альна
Кран1отом1я задньо! черепно! ямки
Транссфено!дальний п1дх1д
ÄodamoK 2. Taбeль нeйpoxipypгiчнoï изготовки продовження
Xapa^ep oпepaцiï У âireé вiкoм äo 15 poкiв T Oпepaцiй paзoм Miнiмaльнo дoпycти-мий piвeнь нaпpи-кiнцi 6-TO poкy П^п^ кepiв-никa нaв-чaння
1. Гiдpoцeфaлiя i кoнгeнiтaльнi мaльфopмaцiï T TS A+C 1 2 3
Зoвнiшнiй вeнтpикyляpний дpeнaж
Шyнтyвaльнi пpoцeдypи
Meнiнгo/мeнiнгoмieлoцeлe
Cиндpoм rap^^arara» мoзкy
Cпiнaльнa дизpaфiя
2. Tpaвми гoлoви тa xpeбтa
Haклaдeння фpeзeвих oтвopiв, мoнiтopинг внyтpiшньoчepeпнoгo тиcкy/дpeнaж/peзepвyap
Xpoнiчнa cyбдypaльнa гeмaтoмa/гiдpoмa
Екcтpa-/cyбдypaльнa гeмaтoмa
3. Пyxлини гoлoвнoгo мoзкy тa йoгo çaxcopmnann.n
Cyпpaтeнтopiaльнi пухлини
В^начення:
T — CTaœep викoнaв oпepaцiю. Koнcyльтaнт-cyпepвiзop нe poбив cyттGвoгo втpyчaння шд 4ac oпepaцiï.
TS — CTaœep викoнaв oпepaцiю, пpoтe, тaнт-cyпepвiзop здiйcнив cyттGвe втpyчaння пiд 4ac oпepaцiï.
C — cтaжep викoнaв чacтинy oпepaцiï пiд №н-тpoлeм cтapшoгo xipypra: пoзицiювaння, oпepaтив-ний пiдхiд (тoбтo, кpaнioтoмiя, вiдкpиття, зaкpиття, дpeнyвaння, yкpиття cepвeткoю oпepaцiйнoгo пoля, iнcтpyкцiï щoдo пicляoпepaцiйнoï дoпoмoги).
A — CTaœep e ocнoвним acиcтeнтoм пiд 4ac oпepaцiï.
Рiвeнь квалiфiкацïï:
1. A^CTye, пpoтe, Me мoжe викoнaти пpoцeдypy caмocтiйнo.
2. Здaтний викoнaти пpoцeдypy пiд бeзпocepeднiм нaглядoм.
3. Здaтний викoнaти пpoцeдypy бeз бeзпocepeд-ньoгo нaглядy.
