CC BY
21
УДК [005.332.4:332.122]:339.9
Кул1ш 1.М., кандидат наук з державного управлшня, с.н.с. ® 1нститутурегюналъних дослгдженъ Нацюналъног академИ'наук Украши,
м.Лъвгв
ОСНОВН1 ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ
РЕГЮНУ
У статт1 проанал1зоваш р1зт науковг погляди на формування конкуре нтоспроможност1 регюну, проведене гх групування за напрямками. Запропоноване авторсъке бачення основных чиннитв впливу на конкурентоспроможшстъ регюну та здшснено гх розгляд. Зроблено висновки щодо мшливост1 вагомост1 даних чиннитв у глобал1зованому свжг. Наголошено на необх\дност\ проведения окремого досл\дження впливу видтених чиннитв на окремо взятиирегюн Украши.
Ключое1 слова: конкурентоспроможшстъ, регюн, глобал1зац1я, регюналъниирозвиток.
Постановка проблеми. На сьогодш розвиток Украши та И регюшв вщбуваеться у конкурентному середовищ1, а тому напряму залежить вщ тенденцш у свт. Вагомий вплив здшснюеться I багатьма шшими чинниками, до яких належать ус1 елементи ринково! економши, пол1тична ситуащя, розвиток науки тощо. При цьому для конкурентоспроможносп регюну, як привило, визначальне значения мають мкцев1 умови. Саме через це, одним з головних завдань регюнально! пол1тики постшний анал1з ситуаци для повного використання ус1х наявних переваг та швелювання негативних чинниюв.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Проблем! дослщження конкурентоспроможност1 загалом, та у розр1з1 регюну присвячеш пращ багатьох вчених св1ту та Украши, серед них В. 1зард [1], Гж. Гожеляк [2], М. Портер [3], Ю. Норберг [4], I. Даншов [5], М. Долшнш [6], А. Амоша [7], Н. Мкула [8].
Формулювання мети статть Однак, на жаль через нестабшьшсть св1тово! економжи, особливо через економ1чш кризи останнього часу, багато аспекпв даного процесу залишаються недостатньо розглянутими, а тому метою стата е дослщження кнуючих наукових погляд1в щодо конкурентоспроможност1 регюну у динамщ 1х змши з видшенням основних чинниюв.
Виклад основного матер1алу. Багато науковщв пропонують свое трактування конкурентоспроможносп регюну. Тому доцшьно буде навести окрем1 дефшщп, з яких випливатимуть подальш1 м1ркування.
Конкуренция у економщ - це процес взаемоди, взаемозв'язку боротьби продуцент I поставщиюв пщ час реал1зацп продукци, суперництво м1ж окремими виробниками або постачальниками товару ¿/або послуг за найбшьш вигщш умови виробництва [9, с. 234].
Виходячи з наведеного визначення, конкурентоспроможшсть - здатшсть
® Кулш 1.М., 2012
364
перевершити конкурентов за однакових умов. Довгий перюд часу конкурентоспроможшсть розглядалася саме у цш площиш: конкуренция виробниюв локал1зованих на певнш територп за увагу споживач1в i'x продукцп.
Глoбaлiзaцiя поступово вносила сво! корективи у данш cфepi. Спочатку конкуренция вийшла за мeжi окремих територш i пepeмicтилacя у вщкритий св1товий npocTip (тopгiвля, котра здiйcнювaлacь за допомогою караванних шляxiв не приймаеться до уваги як не ктотна з точки зору сьогодення). Наступним кроком розвитку конкуренци стала конкуренция серед тepитopiaльниx систем за новий кaпiтaл, завдяки якому створюються HOBi po6o4i мicця i отримуеться дохщ, за пращвниюв з найвищою квaлiфiкaцieю, здатних до створення шновацшних продукпв та використання нових, передових технологш i до yпpaвлiння великими корпорациями [10, s.8].
При цьому територ1альш системи noBHHHi мати певний сталий Ha6ip noKa3HHKiB, якi можуть забезпечити i'x кoнкypeнтocпpoмoжнicть. Цi показники в умовах глoбaлiзaцii мають не лише економ1чний характер.
М. Потрер вважае, що на piBHi perioHy конкурентоспроможшсть можна регулювати лише за рахунок eфeктивнocтi використання pecypciß [9, с. 94]. Даний погляд суперечить думщ Дж. Уолперта (Julian Wolpert), який пщ час дослщження поведшки людей, зокрема прийняття ними шдивщуальних pimeHb щодо мпрацп, зробив висновок, що люди не завжди шукають максимальну економ1чну вигоду i не прагнуть отримати повну шформацш щодо ¿снуючих економ1чних можливостей, серед яких вони вибирають найкращий для себе BapiaHT. Виявилося, що прийняття певного ршення часто залежить вщ думки приятел1в або сусвдв тощо. Тобто особа керуеться своею власною системою цшностей, не останне м1сце у якш належить традищям та прив'язаност1 [11, р. 549].
В. £. Андреев розробив комплексний показник конкурентоспроможност1 perioHy [12], який складаеться з двох частин: показника р1вня життя та швестицшно! привабливост1. г
Y-показник pienn життя
RC = <
Ынвестицтна привабливктърегюну
Вони включають:
Y = PC + G + L, де
PC - кутвельна спроможшсть;
G - коефщент концентрацп доход1в (коефшдент Джинш);
L - р1вень безробптя.
I = Ip + Ir +Iq + Q, де
Ip - швестицшний потенщал perioHy;
Ir - швестицшний ризик;
Iq - реальш обсяги швестицш;
Q - кшькють збиткових пщприемств у perioHi.
365
Проте даний показник вимагае уточнения, адже шформацшне суспшьство, у якому ми живемо також впливае на конкурентоспроможшсть регюну оскшьки люди отримали небачену рашше можливкть пор1вняння та вибору.
А тому, видшеш Дж. Уолпертом та запропоноваш В. Андреевим чинники впливу на конкурентоспроможшсть регюну економ1чного та нееконом1чного характеру потр1бно доповнити (див. рис. 1).
Рис. 1. Чинники впливу на конкурентоспроможшсть регшну
Джерело: розробка автора
До чинниюв глобального характеру належать: военно-пол1тична нестабшьшсть, регюнальш та локальш вшни (конфлжти) у р1зних регюнах св1ту, у т.ч. поблизу кордошв Украши. Це впливае на ус1 регюни держави I здшснюють найбшьший вплив, на конкретний прикордонний регюн у безпосередньому сусщствц економ1чш кризи св1тового масштабу; територ1альш претензи з боку шших держав, яю поширюються на даний регюн тощо.
Дуже важливою е I д1яльшсть оргашв мкцевого самоврядування оскшьки вони е найближчими до людей I покликан! першими пом1чати негаразди, саме на них покладена функщя виршування проблем локального характеру.
Розвиток сощально! шфраструктури у данш мюцевост1 - це розвиток
366
дорщ транспортне сполучення, медичне та побутове обслуговування, наявшсть заклад1в дошкшьно! та шкшьно! осв1ти { р1вень знань, яю у них можна отримати, можливост1 рекреацп, отримання послуг заклад1в торпвл1 та культури.
На сьогодш усе бшьшого значения набувають кл1матичш умови, вщ яких залежить комфортшсть проживания людей на певних територ1ях, вщдача вщ сшьськогосподарського виробництва, витрати на опалення \ нав1ть, враховуючи потеплшня кл1мату, майбутне прогнозоване пщвищення р1вня моря.
Геопол1тичне розташування впливае на конкурентоспроможшсть регюну з врахуванням ус1х р1вшв: макрор1вень - стосовно св1тових центр1в економжи та пол1тики; мезор1вень - стосовно крупних регюшв та груп кра!н (наприклад £С); макрор1вш - стосовно краш-сусдав та стосунюв з ними.
Тип регюну диктуе багато можливостей або перешкод до розвитку та конкурентоспроможностг Видшяють наступи! основш типи територш з1 спещальним статусом, яким вш наданий постшно або тимчасово, для виршення специф1чних завдань:
- територи, що зазнали радюактивного забруднення внаслщок Чорнобильсько! катастрофи;
- територи природно-заповщного фонду Украши;
- вшьш економ1чш зони;
- полкью територи;
- курортш мшцевостц
- прсью населенш пункти;
- юторичш мшцевостц
- прикордонш територи;
- округи по обранню депутат1в вс1х р1вшв;
- тимчасов1 спещал1зоваш територ1альш одинищ, на яких склалася особлива ситуащя;
- територи компактного проживания нацюнальних меншин;
- територ1альш утворення деяких оргашв державно! влади.
Особист1сний чинник - це той, котрий видшив Дж. Уолперт, головне його
пщгрунтя традици, прив'язаност1, думка знайомих та родич1в ¿з врахуванням матер1ального добробуту людини.
Демограф1чна ситуащя чинить вагомий вплив, оскшьки одшею з умов розвитку територи е народження д1тей, що свщчить про вщчуття людьми позитивних перспектив на майбутне.
М1ждержавш та м1жрегюнальш зв'язки стають щоразу важлившими. Прикладом може служити розвиток транскордонного сшвроб1тництва м1ж Украшою та Польщею, особливо теля вступу останньо! до £С, а також нов1 територ1альш утворення, котр1 отримали назву еврорегюни (територи Украши входять до 6 еврорегюшв: "Дншро", "Слобожанщина", "Ярославна", "Карпати", "Буг", "Донбас", а також ведуться роботи над створенням "Дшстер").
1нвестицшна привабливють свщчить, що регюн мае резерви та можливост1 для вщкриття нових пщприемств, або вщновлення вже ¿снуючих. Ц1 резерви та можливост1 можуть випливати з1 статусу мкцевост1, наприклад,
367
вшьна економ1чна зона означав пшьгов1 умови оподаткування та державне сприяння ведению б1знесу; курортна мюцевють заохочення до вкладення кошт1в у розвиток, оскшьки економ1чна вщдача, як правило, е швидкою; так само юторична мюцевшть тощо.
Пол1тика держави стосовно розвитку регюшв виражаеться у прийнятих нормативно-правових актах, стратепях, програмах дш тощо, яю стосуються сприяння розвитку територш, надання певних статуав.
1нновацшшсть регюну означав стутнь розвитку у регюш шновацшного потенщалу. В умовах, коли головною св1товою тенденщею розвитку економ1ки е "економжа, яка базуеться на знаниях", наявшсть у регюш джерел шноваци дуже важлива. До таких джерел зокрема можна вщнести доступ до шформацшних джерел, розвиток технолопчно! шфраструктури тощо.
Св1това статистика свщчить про тотальне забруднення води та пов1тря, виснаження надр, тому щоразу бшьшого значения набувае еколопчний чинник конкурентоспроможност1 регюну. Вщ нього напряму залежить здоров'я та довгол1ття мешканщв регюну, можливкть виробництва еколопчно-чисто! сшьськогосподарсько! продукци.
Науково-освпшй потенщал обумовлений наявшстю у регюш науково-дослщних установ та вищих навчальних заклад1в, { що бшьшою е !х кшьккть, то вищим е потенщал. Для мешканщв регюну це, у першу чергу, можливкть отримати осв1ту належного р1вня, вщ чого у майбутньому залежатиме набуття гщно! спещальност1 або перспектива продовження осв1ти.
Чинниками глобального характеру е т1, котр1 впливають не лише на конкретний регюн або регюни держави, а й на регюни шших держав св1ту, наприклад, св1това економ1чна криза, курс валют та дорогоцшних метал1в, цшних папер1в, св1тов1 фондов! шдекси тощо.
За визначенням Маршалла Маклюена (вважаеться класичним) глобал1защя - це прискорення шформацшного обмшу м1ж людьми, у якому провщну роль ввдграють засоби масово! комушкаци. Електронш засоби масово! комушкаци стискають св1т \ дозволяють кожному одночасно бачити поди вщдалеш одне вщ одного. Такий св1т, за Маклюеном, е "великим селом" [13, Р.93].
На глобал1зацш е кшька р1зних погляд1в - вщ захвату, до вкрай негативного сприйняття. Так Ю. Норберг вважае, що глобал1защя е ушкальним шансом для усього св1ту, а за останш двадцять роюв кшькють обездолених людей знизилася вдв1ч1 [9, с.7]. А, на думку П. Томашека, у результат! зростання кшькосл об'ект1в у м1жнародному обмм продукщею \ послугами зменшення вщмшностей м1ж багатими та бщними людьми, регюнами та державами не зменшуеться, а зростае. Згщно з1 статистикою ООН, бщш стають ще бщшшими, а багат1 - багатшими. Диференщащя посилюеться \ у найбшьш розвинених крашах. Бщшсть набувае усе масштабшшого характеру, стае оборотного стороною процесу глобал1зацп економжи \ породжуе насилля, наркомашю, хвороби, м1грацш, тероризм та пол1тичну нестабшьшсть [14].
На нашу думку, на увагу заслуговуе погляд £.В. Гуторина, який дослщив
368
зв'язок м1ж якютю життя населения та конкурентоспроможшстю економжи perioHy i ирийшов до висновку, що яккть життя населения е одним з найважливших чинниюв забезиечення зростання конкурентоспроможност1 економ!ки perioHy, однак пщвищення життя населения не завжди викликае зростання конкурентоспроможност1 економжи perioHy. Характер цього впливу е виб1рковим i мае чотири напрямки: ефективнють використання людських pecypciB, шфраструктура, доходи населения, освп-а i науково-дослщш, конструкторськ! та технолопчш роботи [15, с.21].
Висновки. Отже конкурентоспроможшсть perioHy - це результат сумарного впливу комплексу чинниюв, з яких складаеться потенщал perioHy та можливостей його повного використання та подальшого вщновлення. Однак даш чинники е нестабшьними i ïx значения для регюну мшяеться у залежносп вщ загальносв1тових тенденцш. Ще одшею важливою вщмшшстю означених чинниюв е те, що сила ïx впливу у один i той самий перюд часу буде р1зною на pi3Hi perioHH, усе залежить вщ умов, у яких кожний конкретний perioH знаходиться у даний момент. Тому необхщно зд1йснювати пост1йний мошторинг 3mîh задля якомога повн1шого використання на piBHi perioHy ycix переваг, як1 дае глобал1зац1я та врахування ycix загроз, як1 з Heï випливають.
Перспективою подальшого дослщження може стати розгляд впливу глобал1заци на конкурентоспроможн1сть окремо взятого регюну Украши.
Л1тература
1. Isard Walter. Metody analizy konfliktow regionalnych: wybrane fragmenty [Text] / Walter Isard, Christine Smith ; tlumaczyl Czeslaw Mesjasz // Warszawa : Wydawn. Naukowe PWN, 1991. — 101 s.
2. Rozwoj, region, przestrzen. Praca zbiorowa [Text] / pod redakcj^ Grzegorza Gorzelaka, Anny Tucholskiej. — Warszawa: Ministerstwo Rozwoju Regionalnego, 2007. — 407 s.
3. Портер M. Э. Конкуренция [Текст] / Майкл Э. Портер / Пер. с англ. — М.: Издательский дом "Вшьямс", 2005. — 608 с.
4. Норберг Ю. В защиту глобального капитализма [Текст] / Юхан Норберг / Пер. С англ. ; Институт Катона.— М. : Новое издательство, 2007. — 272 с.
5. Данилов И. Конкурентоспособность регионов России (теоретические основы и методология) [Текст] / Иван Данилов. — М. : "Канон+" РООИ "Реабилитация", 2007. — 229 с.
6. Долшнш M.I. Стратепчш фактори глобально! конкуренци i мехашзми забезиечення конкурентоспроможност1 регюшв / M. I. Дол1шн1й, П. Ю. Беленький, H. I. Гомельська // Конкурентоспроможн1сть : проблеми науки i практики [Текст]: монограф1я. — X. : ШЖЕК, 2006. — С. 9—31.
7. Амоша А. Регионы Украины: оценка конкурентоспособности / [А. Амоша, М. Дубнина, С. Качура и др.] // Экономист [Текст], 2005. — № 2 — С. 62—74.
369
8. Транскор донне ствроб1тництво [Текст]: noci6. / Н. А. Мткула, Толкованов В. В. — Khib: Видавництво "Крамар", 2011 — 259 с.
9. Аренков И. А. Маркетинговые исследования: основы теории и методики [Текст] / Игорь Анатольевич Аренков. — СПб: СПбУЭФ, 1992. — 468 с.
10. Gorzelak G. Konkurencyjnosc regionow / Grzegorz Gorzelak, Bohdan Jalowiecki [Text] / Warzsawa: Studia Regionalne i Lokalne, 2000. — № 1(1). — SS. 7—24.
11. Wolpert J. The decision process in spatial context / Julian Wolpert // Annals of the Association of American Geographers [Text]. — 1964. — Vol. 54. — 4 Decem. — P. 537 - 558.
12. Андреев В. E. Конкурентоспособность региона и методика ее оценки электронный ресурс / В. Е. Андреев // Интернет сайт Ярославского государственногоуниверситета им. П. Г. Демидова, 2003 г. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://students.uniyar.ac.ru/~melikh/article2.html.
13. McLuhan, M. Understanding Media: The Extensions of Man [Text] / M. McLuhan, Lewis H. Lapham.— New York and Scarborough, Ontario: McGraw Hill,, 1964. — 392 p.
14. Петр Томашек. Глобализация, трансформация и регионы [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://vasilievaa.narod.ru/ptpu/7_5_97.htm.
15. Гуторин Е. В. Оценка влияния качества жизни населения на рост конкурентоспособности экономики региона [Текст]: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. эк. наук: спец. 08.00.05. / Е. В. Гуторин Сибирский государственный аэрокосмический университет им. ак. М.Ф. Решетнева. — Красноярск, 2007. — 23 с.
Summary
Kulish I. M. The candidate of science on the government, the senior research assistant of department of forecasting and modeling of development of region.
Institute of regional researches of National Academy of Sciences of Ukraine
MAJOR FACTORS OF INFLUENCE ON COMPETITIVENESS OF REGION
Different scientific views on formation of regional competitiveness are analyzed and their grouping according to directions is done in this article. The author vision of the main factors affecting the competitiveness of the region is proposed and overview of all of them is given. The conclusions about importance variability of these factors in the globalized world are done. There is emphasized the necessity of separate research of influence of selected factors on a given region of Ukraine.
Key words: competitiveness, region, globalization, regional development
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
370
