CC BY
39
УДК 339.137.2:339.9
Гончаров В.М., заслужений д1яч науки \ техшки Укра!ни, д.е.н., професор®, Шашло Н.В., к.е.н., ст. викладач Лугансъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
ГЛОБАЛЬНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЬ УКРА1НИ КР13Ь ПРИЗМУ М1ЖНАРОДНИХ РЕЙТИНГ1В
В статт1 запропоновано Трунтовний анал1з конкурентных переваг Украти на глобалъномуринку, що дозволяе виргшити цыий комплекс завданъ для тдеищення конкурентоспроможност! нащоналъногекономжи.
Ключое1 слова: глобал1зац1я, ттегращя, конкуренщя, м1жнародна конкурентоспроможтстъ.
Постановка проблеми. Минуле XX стол1ття вщр1зняеться р1зким озлоблениям м1жнародно1 конкуренци, а також ускладненням И характеру та розширенням сфери дп. До конкурентно! боротьби залучаються не тшьки окрем! товари або компани-товаровиробники, але й технологи, методи менеджменту, споживч! стандарта, нацюнальш економ!чш потенщали. В останне десятил1ття ця тенденщя була могутньо пщштовхнута процесом глобал!заци.
В результат!, на св1товш ареш бшьш могутньо проявляють себе таю суб'екти конкуренци, як територи - м!ждержавш угрупування, окрем! кра!ни I субнацюнальш (складов! частини кра!ни) регюни. Здатшсть територш добиватися устху в конкурентам боротьб! на св!товш арет стае все бшьш прюритетним завданням для !х кер1вництва.
Проте, незважаючи на загальновизнану значущють дано! проблеми, в свт ще не вироблено ч1тких рецепив державно! пол1тики, яка дозволяла б крашам досягти посилення сво!х конкурентних позицш.
Ще гострше щ проблеми стоять перед Украшою з и м!жрегюнальними вщмшностями. Л!берал!защя зовшшньоеконом!чних зв'язюв, яка була проведена в останне десятил1ття, вилилася в прискорену й досить часто неосмислену штеграцш нацюнально! економжи в св1тове господарство. Регюни з1ткнулися з необхщшстю в термшовому порядку формувати стратег!! пристосування до новихумов [2].
Таким чином, оцшка методолог!! визначення м!жнародно! конкурентоспроможност! кра!н та рег!он!в на галузевих ! св!товому ринках е актуальним науковим завданням у контекст! визначення стратеги формування м!жнародно! конкурентоспроможност! Укра!ни.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. В останне десятил!ття проблеми нац!онально! конкурентоспроможност! стали популярною й нав!ть модною темою наукових досл!джень у всьому св!т!.
® Гончаров В.М., Шашло Н.В., 2011
153
Сучасш науков1 школи, що дослщжують м1жнародну конкурентоспроможшсть кра!н, використовують значний теоретичний \ практичний досвщ при вивченш й розвитку методологи, яку штенсивно розвивають два наукових центри.
Основш методики оцшки м1жнародно! конкурентоспроможносп використовуються Всесвпгам економ1чним форумом (ВЕФ) та 1нститутом розвитку менеджменту в Лозанш (ПМО). Це аналопчш методики визначення рейтингу краши в списку найбшьш конкурентоспроможних кра!н свпу. За деяких вщмшностей у методологи, суть цих двох пщход1в зводиться до вим1рювання та ранжирування окремих груп показниюв розвитку окремих кра!н; I виведення синтетичного показника, який поставить конкретну крашу в св1товий табель конкурентоспроможност1 [6].
Науковою школою США (М. Портер, А. Чандлер, М. Енрайт, Дж. Макартур) вперше було виршено проблему визначення м1жнародно! конкурентоспроможност1 товар1в, компанш та окремих галузей, видшеш й оцшеш фактори, що визначають конкурентш переваги й фактори устху на св1товому ринку [3].
Свропейсью науков1 школи (Швейцар1я, Швещя, Дашя, Австр1я, 1тал1я, Шмеччина) описують конкурентну поведшку компанш. Особливо детально представлен! в наукових працях питания конкуренцп в м1жнародному масштаб! (глобальна конкуренция).
Таким чином, дослщження м1жнародно! конкуренци та конкурентоспроможност1 кра!н довели, що диспропорци сощально-економ1чного розвитку регюшв св1ту визначають необхщшсть проведения дослщжень м1жнародно! конкурентоспроможносп кра!н, що набувае важливого наукового значения для кра!н, що формують пол1тику зростання власно! м1жнародно! конкурентоспроможностг
Формулювання цшей статть Метою статл е дослщження особливостей визначення м1жнародно! конкурентоспроможност1 кра!н на св1товому ринку згщно з науковими шдходами ВЕФ та ПМО та оцшка м1жнародно! конкурентоспроможност1 економж постршдустр1альних кра!н з обгрунтуванням ор1ентир1в формування стратеги м1жнародно! конкурентоспроможност1 для Украши.
Виклад основного матер1алу. В умовах глобал1заци краши конкурують у вибор1 шституцюнальних структур I стратегш формування нацюнальних моделей перетворень, здатних стимулювати господарський прогрес I пщвищення добробуту народу. Звщси можна зробити висновок, що конкурентоспроможшсть нацюнально! економжи в пост1ндустр1альному вим1р1 - прояв ефективност1 сощально-економ1чно! системи, що штегруе штереси суб'еклв господарювання р1зних р1вшв I напрямляе 1х у русло усшшного динам1чного розвитку в глобальному свлогосподарському середовищ1
Як вщомо, найбшьш важлив1 критери конкурентоспроможност1 национально! економши знайшли вщображення у зведеному шдекЫ конкурентоспроможностг Рейтинги конкурентоспроможност1 засноваш на
154
комбшаци загальнодоступних статистичних даних i результата опитування кер1вник1в компанш - великого щор1чного дослщження, яке проводиться Всесвпшм економ1чним форумом.
Основним засобом узагальнено! оцшки конкурентоспроможност1 кра!н е 1ндекс глобально! конкурентоспроможност1 (Global Competitiveness Index, GCI), для розрахунку якого використовуються багатофакторш векторш модел^ у свою чергу цей ¿ндекс складаеться з шдекЫв макроеконом1чного середовища, публ1чних шституцш та технологш, та 1ндекс дшово! конкурентоспроможност1 (Business Competitiveness Index, BCI), який являе собою детальне дослщження м1кроеконом1чних аспекта конкурентоспроможност1 на основ1 ¿ндексу конкурентоспроможност1 б1знесу, складеного пщ кер1вництвом М.Портера. Цей шдекс е синтетичним показником i включае якють национального б1знес-кл1мату, а також оцшку операцш i стратеги компанш (табл.1) [5].
Таблиця 1
По|Мвняння мгжнародно!" конкурентоспроможносп УкраУни з краТнами св1ту
за методиками ВЕФ та 1нституту розвитку менеджменту (IIMD)
Крата 3ßiT про глобальну конкурентоспроможтсть ВЕФ (The Global Competitiveness Report) IIMD
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009
GCI BCI GCI BCI GCI BCI GCI BCI GCI BCI GCI GCI
Кшьшсть 104 97 104 100 117 113 125 121 131 127 134 133 55 57
крат
США 2 2 2 2 2 1 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1
Cimanyp 6 6 7 12 6 6 5 11 7 9 5 3 3 3 2 2 3
Гонконг 24 16 21 11 28 17 11 10 12 12 11 11 2 2 3 3 2
Швейцар1я 7 8 8 9 8 8 1 4 2 6 2 1 8 8 6 4 4
Датя 4 4 5 4 4 4 4 5 3 5 3 5 7 5 5 6 5
Швец1я 3 3 3 5 3 11 3 7 4 4 4 4 14 14 9 9 6
Ф1нлянд1я 1 1 1 2 1 3 2 3 6 3 6 6 6 10 17 15 9
Н1меччина 13 5 13 3 15 2 8 2 5 2 7 7 23 26 16 16 13
Япотя 11 13 9 7 12 9 7 9 8 10 9 8 21 17 24 22 17
Францгя 26 11 27 14 30 10 18 16 18 17 16 16 30 35 28 25 28
Китай 44 46 46 48 49 54 54 64 34 30 29 31 19 15 17 20
РОС1Я 70 61 70 58 75 70 62 79 58 71 51 63 46 46 43 47 49
Украта 84 73 86 68 84 68 78 81 73 81 72 82 — — 46 54 56
У св!товому рейтингу конкурентоспроможност1 Укра!на в 2009 роц1 зайняла 82-е мюце, за piK опустившись на 10 позицш.
Значне пог1ршення ¿ндексу конкурентоспроможност1 Укра!ни викликане тим, що краша з1ткнулася ¿з серйозними проблемами, пов'язаними з св1товою ф1нансовою кризою, р1зким пад1нням попиту на експортну продукцш, девальвац1ею гривн1 й руйнуванням фшансово! системи. На 82-м м1сц1 Украша сус1дить ¿з африканськими кра!нами Гамб1ею (81) i Алжиром (83), а серед кра1н СНД випереджае Грузш (90), В1рмен1ю (97), Таджикистан (122) i Киргизстан (123).
Глобальний ¿ндекс конкурентоспроможносп (Global Competitiveness Index, GCI) розглядае ряд фактор1в, як1 е найбшьш важливими в оц1нц1
155
продуктивное!! й конкурентоспроможност1 краши, I групуе !х в 12 шдикатор1в. Ус1 складов! вдаграють важливу роль деякою м1рою для вЫх кра!н, вщносне значения кожно! з них залежить вщ конкретного етапу розвитку краши (табл. 2.) [5,6]. При вщнесенш нацюнально! економжи до т1е! або шшш стади конкурентоспроможност1 за основу приймають р1вень розвитку галузей, що беруть участь у м1жнароднш конкуренци.
Таблиця 2
Класифжащя кра'ш св1ту за стад1ями розвитку 2009-2010 рр.
Стад1я 1 (факторна ор1ентоватсть) 1нд1я, В1рмешя, Сгипет, Киргиз1я, Молдова, Фшптни, Таджикистан, Узбекистан ВВП на душу населения в кра!ш е нижчим за 2 тис. дол., або частка первинного (сировинного) експорту у загальному обсяз1 експорту перевищуе 70% 1 краша конкуруе на м1жнародному ринку за низькими цшами на продукцш, що вироблена ¿1 пщприемствами.
Перех1д вгд стади 1 до стади 2 Китай, Колумб1я, Азербайджан, Казахстан, Украша, Албашя, Туше, Босшя 1 Герцеговина, Венесуела ВВП на душу населения вщ 2 до 3 тис. дол. Питома вага фактор1в, що визначають базов1 вимоги для цих економж, поступово зменшуються з 50 до 40%, а питома вага фактор1в, що пщвищують ефектившеть виробництва, зростае з 40 до 50% у м1ру того, як ВВП у розрахунку на душу населения зростае вщ 2 до 3 тис. дол.
Стад1я 2 (оргентацш на ефективтеть) Аргентина, Бразил1я, Чил1, Литва, Мексика, Польща, Румушя, РоЫя, Туреччина, Болгар1я, Латв1я, Перу, Серб1я, Швденна Африка, Ташанд, Уругвай Краши з ВВП на душу населения вщ 3 до 9 тис. дол., яю експортують сировинних товар1в не бшьше 70% вщ загального обсягу свого експорту
Перех1д вгд стади 2 до стади 3 Естошя, Чеська Республжа, Угорщина, Словацька Республжа, Тайвань, Китай Краши з доходом на душу населения у д1апазош вщ 9 до 17тис. дол. Частка впливу шновацшних фактор1в при оцшюванш зростае вщ 10 до 30%
Стад1я 3 (перех1д на тновацй) США, Шмеччина, Франщя, 1рланд1я, 1зра!ль, Япошя, Корея, 1спашя, Швецш Краши з доходом на душу населения понад 17 тис. дол. з часткою сировинного експорту не вищою за 70% вщ загального обсягу
156
Жодна краша не проходить через ус1 стади розвитку конкурентних переваг у точнш вщповщност1 з теоретичною концепщею й навпъ може минути деяю стади.
Розглянемо конкурентш переваги нацюнальних економш кра!н з ринково! економшою за сощально-економ1чними показниками (рис. 1) [5].
Найбшьш1 позитивш зрушення за сощально-економ1чними показниками серед нових кра!н - члешв £С вщзначеш в Польщ1, яка пщнялася на 7 позицш I зайняла 46-е мюце цього року. Польща виграе за рахунок сильно! освлньо! системи й великого розм1ру ринку. Членство в £С забезпечуе стимул I засоби для проведения реформ. Незважаючи на це, макроеконом1чна стабшьшсть вщзначаеться ютотним спадом (з 50-го на 74-е мюце) через св1тову фшансову кризу.
Рис. 1. Конкурентш переваги УкраУни по|Мвняно з ¡ншими кра'шами,
2009-2010 рр.
Розумне регулювання фшансового ринку й великий розм1р внутршнього ринку допомогли Польщ1 витримати вплив глобального спаду й стати одше! з найбшьш економ1чно стабшьних кра!н в регюш.
Рос1я втратила 12 позицш цього року й зайняла 63-е мюце. Сильними сторонами Роси е великий розм1р ринку й сприятлива макроеконом1чна стабшьшсть. Кра!на знаходиться нижче шж шш1 европейсью кра!ни, в основному через слабкий розвиток шституцшного середовища й низью б1знес-стандарти. Одшею з основних проблем е вщчутна неефектившсть уряду (110-е мюце), вщсутшсть незалежност1 судочинства (116-е мюце). До того ж, захист прав власност1 мае дуже погаш показники, яю продовжують попршуватися (122-е мкце). Приватш шститути також отримали погаш бали, а корпоративна етика в кра!ш вщкинула Росш на 110-е мкце за цим показником.
Укра!на опустилася на 10 позицш 1 зайняла 82-е мкце в 2009 рощ. 3 р1зким падшням попиту на експортну продукцш, девальващею валюти й кризою
157
фшансово! системи, Украша зштовхнулася з1 складними проблема за короткий пром1жок часу. Однак, минул1 спроби проведения реформ тривають, зокрема, удосконалювання шституцюнального середовища (120-е мюце), стабшзащя фшансового ринку (106-е м1сце) I полшшення ефективност1 ринку товар1в (109-е мкце).
В пор1внянш з шшими крашами очевидно, що сьогодш Украша не належить до числа найбшьш усшшних кра!н свпу. За цими показниками бшьшкть постсощалктичних кра!н, як1 починали свш розвиток з таких же стартових позицш, як I Украша, вирвалися далеко вперед [5,6]. Пор1вняння шдикатор1в Украши з усередненим значениям вщповщних показниюв для таких розвинених кра!н, як Польща, Рос1я, Шмеччина, США, Швейцар1я св1дчить, що Украша суттево поступаеться за показниками, пов'язаними з майбутн1ми ¿нтелектуальними активами суспшьства.
Таблиця 3
Соц1ально-економ1чн1 показники кра'ш, 2009-2010 рр._
Показники Роки УкраТна £ о еь Польща ев Я Я т т о § Й США £ св Я « о а 0
1. ВВП на душу населения, ДОЛ. 2009 2008 6 400 7 500 15 200 16 300 17 800 17 600 34 200 35 900 46 400 48 100 41 600 42 500
2. Експорт, млрд. дол. 2009 2008 41 49 67 72 295 6 471 6 134 7 178 4 1 187 0 1 498 0 994 7 1 277 0 1901 241 3
3. 1мпорт, млрд. дол. 2009 2008 45 58 83 81 196 8 291 9 141 7 204 4 1 022 0 1 232 0 1 145 0 2 117 0 177 2 227 4
4.Чисельтсть населения, млн. чол. 2009 2008 45 96 46 31 141 93 142 38 14 381 81 76 82 1 307 96 304 5 7 700 7 600
5. Прям11ноземн11нвестиц11, млрд. дол. 2009 2008 46 99 41 77 255 6 491 2 167 9 161 4 1 021 0 1 027 0 2 398 0 2 367 0 395 6 405 1
6. Шдльшсть населения на кв. км 2009 2008 77 85 8,3 8 118 124 231 235 26,9 31 152 155
7. Середня заробггна плата, ДОЛ. 2009 2008 240 143 670 550 1500 1350 4500 4215 2500 2000 5435 4800
8. Обернений коефщент р1вня безроб1тгя, (%) 2009 2008 95,2 97,7 91,1 93,5 89 90,2 91,8 92,2 90,6 94,2 96,3 97,2
9. Обернений коефщент р1вня 1нфляц11, (%) 2009 2008 83,5 74,8 88,1 85,9 96,6 95,8 100 97,3 99,3 96,2 99,4 97,6
10. Шдльшсть 1ноземних турист1в 2009 2008 2,24 2,81 0,09 0,1 19,31 20,19 130,6 134,4 3,2 3,7 170,5 181,7
Практично вЫ кра!ни-л1дери, що добилися найб1льш високих показник1в душового ВВП I найбшьш конкурентоспроможн1 в пост1ндустр1альну епоху, мають наступи! основн1 пол1тико-економ1чн1 ¿нститути: вщкрита ринкова економ1ка, дом1нування приватно! власност1 при твердому И захист1, ефективний
158
I тдконтрольний платникам податюв державний апарат, публ1чш й прозор1 компани й фшансов1 установи.
Анал1з рейтинпв окремих кра!н за шдексом глобально! конкурентоспроможност1 свщчить, що найвищу позицш в них займають високорозвинеш кра!ни з економжою, що базуеться на високих технолопях I шновац1ях, розвиненш шфраструктур1 й б1знес-культур1: Швейцар1я, США, Сшгапур, Швещя, Дашя I т.д. Останш м1сця в рейтингу займають краши, яю характеризуются слабкою розвинешстю шфраструктури, низькою квал1ф1кащею робочо! сили та неефектившстю державного апарату.
Згщно з ироведеними дослщженнями, були вщокремлеш чинники, яю впливають на загальну конкурентоспроможшсть Укра!ни. Одним ¿з них можна назвати природно - ресурсний потенщал, який сприяе розвитку таких галузей, як: чорна металурпя I х1м1чна промисловкть, а географ1чне положения обумовлюе розвиток транспортних послуг та експорту. Але поряд ¿з ус1ма можливостями для розвитку конкурентоспроможност1 економши Укра!ни, на даний момент ¿снуе ще багато перешкод.
Основними перешкодами формування конкурентоспроможност1 Украши е:
1. Входження економжи до св1тово! системи з досить слабкою I неефективною законодавчою базою.
2. Вщплив ресурав (робочо! сили, катталу та сировинних запаЫв).
3. Скорочення виробництва та робочих м1сць.
4. Широкий розвиток тшьово! економши, яка е наслщком закриття або нерентабельное™ пщприемств, неефективно! експортно-!мпортно! пол1тики, недосконалост1 фшансово-кредитно! системи.
5. Досить низька яюсть та висока цша нацюнальних товар1в.
6. Високий р1вень монопол!заци, особливо в таких галузях, як: сшьськогосподарське машинобудування й паливна промисловють.
7.Низький р1вень шфраструктури та шформаци. Сьогодш р1вень розвитку цих двох чинниюв у нашш кра!ш недостатнш Експортери мають низький р1вень пошформованост1 про ситуацш на м1жнародних ринках, а це часто призводить до невиправданого зниження цш I демшнгових торговельних операцш на св1товому ринку, що веде до вщповщно! реакци з боку шших держав.
Саме щ негативш фактори характеризуют досить низький р1вень конкурентоспроможност1 економжи.
Висновки та пропозищь Таким чином, в умовах глобал1заци вщбуваються змши рол1 державного регулювання економ1чними процесами, як I пщходами щодо пщвищення нацюнально! конкурентоспроможност1 на св1товому р1вш.
Уряди високорозвинених кра!н св1ту намагаються придшяти особливу увагу системному пщходу при формуванш економ1чно! пол1тики, забезпеченню внутршньо! конкуренци, захисту национального господарства вщ деструктивних наслщюв глобал1заци та забезпеченню довгострокових шновацшних переваг. Досвщ розвинених кра!н свщчить, що проблема неефективного функцюнування
159
шституцюнального мехашзму виявляеться основною причиною спаду продуктивное!! национально! економши, зниження И конкурентоспроможностг
У цьому випадку стае зрозумшим те, що питания конкурентоспроможност1 национально! економжи виступае на перший план \ потребуе ретельного розгляду. I сьогодш, аби знайти гщне мюце в процесах глобал1заци та штеграци, Укра!ш потр1бно розробити сукупшсть стратегш, в яких слщ розвинути нов1 фактори пщвищення конкурентних переваг та виршити комплекс завдань у таких напрямках:
1) узгодження промислово!, зовшшньоеконом1чно!, регуляторно! пол1тики та пол1тики у сфер1 приватизаци з конкурентною пол1тикою;
2) забезпечення ефективного розвитку конкурентних вщносин, пщвищення конкурентоспроможност1 в1тчизняних пщприемств та подальше зменшення р1вня монопол!заци економжи;
3) боротьба з тшьовою економкою та корумповашетю, яю в Укра!ш, пор1вняно ¿з крашами Свропейського Союзу, е на порядок вшщ. За даними РБК Украши р1вень тшьово! економки на юнець 2009 року склав 35% вщ ВВП [7];
4) запровадження шновацшних технологш для розвитку науки { техшки;
5) розвиток конкуренци за активного сприяння держави. Зокрема: зменшення податкового тиску до р1вня, який сприятиме нагромадженню катталу для шновацшного розвитку пщприемств { встановленню оптимального швестицшного кл1мату в кра!ш;
6) удосконалення национального законодавства, яке призведе до бшьшо! дов1ри з боку шоземних швестор1в та ткшшо! сшвпращ з ними;
7) стабшзащя \ вшьна конвертация национально! валюти, що дозволить змщнити фшансово - банювську систему;
8). пщвищення р1вня платоспроможного попиту з боку населения;
9) посилення державно! пщтримки новостворених пщприемств;
10). створення нових робочих мюць, пщвищення якост1 життя, аби подолати або принаймш зменшити розрив м1ж Укра!ною та и основними партнерами в £С;
11) виршення тако! актуально! проблеми, як «вщплив штелекту», яка може бути устшно досягнута лише через створення сприятливих умов для квал1ф1кованих кадр ¿в;
12) створення епщьних виробництв за участю шоземного катталу для випуску конкурентоспроможно! продукци, особливо у сфер1 «ново! економ1ки»;
13. залучення в економ1ку прямих швестицш ТНК, а також створення швестицшного кл1мату для транснацюнальних корпорацш як каналу отримання засоб1в виробництва, технологш, управлшського досв1ду, збшьшення експорту промислових вироб1в.
Таким чином, основною стратепчною метою входження Укра!ни в XXI стол1ття мае стати пщвищення конкурентоспроможност1 економжи на св1тогосподарському р1вш.
160
Л1тература
1. Домбровский М. Государство и постиндустриальная экономика [электронный ресурс]// Режим доступа: http://magazines.russ.ru/vestnik/2006/18/do12-pr.html
2. Поважный А.С., Гончаров В.Н., Краюшкин В.А. Разработка государственного механизма стимулирования стратегического целеполагания регионов [Текст]:[монография] /А.С. Поважный, В.Н.Гончаров, В.А. Краюшкин.-Донецк: СПДКуприянов, 2010.- 200 с.
3. Управлшня м1жнародною конкурентоспроможшстю в умовах глобал1заци економ1чного розвитку: монограф1я - [Д.Т. Лук'яненко, А.М.Поручник, Л.Л. Антонюк та ¿и.]; за заг. ред. Д.Т. Лук'яненко, A.M. Поручника. - TII. - К.: КНЕУ, 2006. - 816 с.
4. Шашло Н.В. Устойчивость конкурентного потенциала АПК Украины на мировом рынке продовольствия // Вюник Сумського нацюнального аграрного ушверситету - 2010. - №5/2 (40).- С.44-49.
5. Global Competitiveness Report 2009 - 2010 [электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.weforum.org/pdf/GCR09/GCR20092010fullreport.pdf
6. The World Factbook [электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.cia.gov/library/publications/the-worldfactbook/index.html
7. [Электронный ресурс]: Режим доступа: http://www.rbc.ua
Summary Goncharov V.M., Shashlo N.V.
Lugansk National Agrarian University
GLOBAL COMPETITIVENESS OF UKRAINE THOROUGH INTERNATIONAL RATINGS
In the article conducted analysis of global competitiveness of Ukraine thorough prism of international ratings.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2011 p.
161
