CC BY
7
УДК 616-345-097-085:613.292] - 092.9
Рибщька Л.Н., Гнатюк М.С. ©
Тернотльський державный медичний утверситет гм. 1.Я. Горбачевського
ЛОКАЛЬН1 1МУНН1 ПРОЦЕСИ В УРАЖЕН1Й ТОВСТ1Й КИШЦ1 Б1ЛИХ ЩУР1В ПРИ ДП ОЛ1ГОПЕПТИДНИХ ЗАСОБ1В
Ключо^^ слова: уражена товста кишка, свинцева штоксикащя, ¡муноглобулти, ол1гопептидт препарати
Антропогенна дiяльнiсть супроводжуеться засмiченням довкiлля значною кiлькiстю хiмiчних елементiв, зокрема, солями важких мет^в. Серед них особлива роль належить свинцю, який е високотоксичним i негативно впливае на органiзм людини навiть у невисоких концентрацiях. Зокрема, сучасш дослiдники (2, 5, 6) вiдмiчають, що останнiм часом нерщко зустрiчаються хронiчнi свинцевi отруення. Крiм того вiдомо, що свинець може акумулюватися у стiнцi товсто! кишки, що призводить до хронiчних запальних уражень цього органа [2, 7, 9].
Слщ зауважити, шо локальш iмуннi процеси вiдiграють важливу роль в патогенезi рiзних пошкоджень товсто! кишки, суттево впливають на особливосп перебiгу компенсаторно-адаптащйних реакций та на виникнення ускладнень. Не дивлячись на роботи, присвячеш данiй проблемi [2, 3, 6, 11, 13], питання про змши локального iмунного гомеостазу при рiзних ураженнях товсто! кишки до юнця не виясненi.
Останшм часом в корекцi!' органiв травно! системи рiзного походження особливе мюце займають бiологiчно активнi харчовi домшки (БАД), зокрема олiгопептиднi препарати. За даними багатьох дослщниюв вони дають можливiсть добитись багатофакторно! дi! на оргашзм [10,12,14,15]. У вiдомiй лiтературi недостатньо висвiтленим залишаеться вплив ол^опептидних препаратiв на локальнi iмуннi реакци у товстiй кишцi при !! токсичних ураженнях [8].
Враховуючи сказане, метою дано! науково! роботи стало з'ясування закономiрностей змiн локального iмунного гомеостазу товсто! кишки при токсичнш дi! на оргашзм ацетату свинцю та встановлення ефективност корекци патологiчних процесiв при цьому за допомогою низькомолекулярних Р-казе!нових пептидних препаратiв.
Матер1али 1 методика дослщжень
Дослiджена товста кишка 45 бших щурiв-самцiв масою 190-210 г., яю були роздiленi на 3-и групи. 1-а група включала 15 тварин, що знаходилися у звичайних умовах вiварiю i яким внутршньошлунково вводили фiзiологiчний розчин, 2-а - 17 бших щурiв з експериментальним токсичним колiтом, 3-я - 13 тварин iз змодельованою патологiею, яку коригували олiгопептидними препаратами. Колiт моделювали шляхом щоденного внутрiшньошлункового
© Рибщька Л.Н., Гнатюк М.С., 2008
270
введення тваринам ацетату свинцю в добовш дозi 0,3 г*кг-1 маси тша з додатковим внутршньоочеревинним введенням 1 % розчину мезатону у дозi 0,05 мг*г-1. Мезатон вводили у нижнi вщдши черевно! порожнини через день упродовж першого тижня, а свинцю ацетат - упродовж трьох тижнiв вщ початку експерименту. Олiгопептиднi препарати вводили експериментальним тваринам внутрiшньошлунково в дозi 10 мг/кг протягом 2-х тижшв. 1хне введення розпочинали через 2 тижш вiд початку дослiду.
Для ощнки стану мiсцевого iмунiтету товсто! кишки вивчали активнiсть функцiонування плазматичних клiтин-продуцентiв IgА, IgМ, IgG. Мшротомш зрiзи дослiджуваного органа оброблися моноспецифiчними антисироватками проти IgА, 1§М, IgG, кон'югованими з iзотiоцiанатом флюоресце!ну, застосовуючи прямий метод Кунса [4]. Зрiзи дослiджувалися за допомогою люмiнiсцентного м^оскопу "Люмам Р-8". Пiдраховувалися при цьому клiтини, що давали специфiчне свтння, на 1мм2 слизово! оболонки товсто! кишки.
Евтаназш тварин здiйснювали кровопусканням в умовах тюпенталового наркозу. В^заш шматочки з товсто! кишки фжсували в 10 % нейтральному розчиш формалiну, рiдинах Карнуа, Ценкера, в 96° етиловому спиртi i тсля вiдповiдного проведення заливали в парафш. Зрiзи фарбували гематоксилiном та еозином, азур-П-еозином за ван-Гiзон, Вейгертом, проводили ШГК-реакцш, iмпрегнацiю срiблом за Гомор1 Гiстостереометричнi вимiрювання здiйснювали на мкропрепаратах товсто! кишки з використанням методик i рекомендацiй Г.Г. Автандшова (1). Морфометрично визначали клiтинну щшьшсть iнфiльтрату на 1мм2 у поверхневих та глибоких шарах слизово! оболонки, а також його клiтинний склад. Кшьюсш показники обробляли статистично. Изницю мiж порiвнювальними величинами визначали за Стьюдентом.
Результати дослщжень та Тх обговорення В результатi проведеного дослiдження отриманi данi, якi представленi в таблицях 1 та 2. При аналiзi показникiв, наведних в таблиц 1 встановлено, що в слизовш оболонщ уражено! товсто! кишки виявлясться зростання кiлькостi плазматичних клДтин, що синтезують Дмуногло6улДни всДх класiв: А, М, &
Таблиця 1
Кшьккть кштин-продуценив основних клапв iмуноглобулiнiв на 1 мм2
слизовоТ' оболонки товстоТ' кишки у експериментальних тварин (М ± т)
Продуцента Групи тварин
контрольна токсичний колт корекц1я
^А 296,50 ± 4,80 739,80 ± 16,70*** 518,15±10,75***
ЮМ 147,30 ± 2,70 235,40 ± 5,40*** 191,35 ± 4,05***
73,10 ± 0,87 96,901 ± 1,50*** 85,00 ± 1,18**
Примтка. Тут I в табл.2 згрочкою позначенI величини, що статистично достов1рно вгдргзняються вгд контрольних (*-Р<0,05; **- Р<0,01; ***- Р<0,001)
271
Вивчення вмюту кл^инних iмуноглобулiнiв показало, що при введенш тваринам ол^опептидних препаратiв число кл^ин, що продукують основнi класи iмуноглобулiнiв, суттево змiнювалося. 1мунна вiдповiдь слизово! оболонки товсто! кишки при цьому характеризувалася зменшенням кiлькостi плазматичних кл^ин, що продукують IgА, IgМ та Так, кiлькiсть
плазмоцитiв-продуцентiв ^А в умовах корекци рiвнялася (518,15±10,75), що майже на 30 % менша, нiж у грут тварин з експериментальним токсичним колiтом. Число клiтин-продуцентiв IgМ на 1 см2 слизово! оболонки товсто! кишки при експериментальному колт досягало (235,40±5,40), а при дi! ол^опептидних препаратiв цей показник знизився на 17 % i становив (191,35 ± 4,05). Зменшилася також кшьюсть плазмоцитiв, що продукують IgG: з (96,20±1,50) до (85,00±1,18). Останнiй показник був меншим за попереднiй майже на 13 %.
При введенш експериментальним тваринам з токсичним тттом олтепептидних препаратсв суттево зменшувалася кл^инна щiльнiсть iнфiльтрату як в глибоких, так i в поверхневих шарах слизово! оболонки (табл. 2). Так, в останшх вона знизилась на 16 %, а в глибоких - на 28 %. В умовах корекци змшювався також кттинний склад шфшьтрату. При цьому вiдмiчено зменшення великих лiмфо!дних клiтин з (9,330 ± 0,210) до (4,900 ± 0,107) %, тобто бiльше, шж у 2 рази. Серед них зус^чалися також бластнi форми лiмфоцитiв.
Таблиця 2
Кштинний склад 1нф1льтрату слизовоУ оболонки товсто'1 кишки (М±т)I
Показник Група тварин
1-а 2-а 3-а
Мал1 л1мфоцити, % 24,10±0,60 27,30±0,27** 25,90±0,30
Велик! л1мфовдш клггини, % 0,530±0,006 8,810±0,075*** 4,240±0,105**
Плазматичш незрш клггини, % 3,20±0,27 14,50±0,12*** 8,66±0,15***
Плазматичш зрш клггини, % 7,09±0,24 8,15±0,09* 7,80±0,12*
Моноцити, % 0,750±0,042 2,430±0,015*** 1,750±0027**
Молод1 ф1бробласти, % 14,70±0,30 13,60±0,15* 15,30±0,18
Зрш ф1бробласти, % 20,60±0,42 22,50±0,21* 21,30±0,27
Еозинофши, % 1,150±0,060 3,20±0,03*** 2,60±0,04**
Нейтрофши, % 0,30±0,02 0,80±0,01*** 0,50±0,01*
Пстюцити, % 5,10±0,12 5,30±0,09 5,10±0,08
Тканинш макрофаги, % 1,20±0,03 1,50±0,02 1,21±0,02
Спостерк'алося iстотне зменшення незрiлих та зрших плазматичних клiтин. Так, кiлькiсть перших знизилася на 10 %, а зрших аж на 40 %. Кльюсть малих л1мфо!дних клiтин мала тенденцию до зростання в 1,2 рази. В умовах корекци збшьшувалася також юльюсть зрших фiбробластiв з (20,601 ± 0,45) % до (23,345 ± 0,33) %. Останнм показник вiдрiзнявся вщ попереднього на 13 %. В умовах змодельовано! патологи юльюсть молодих фiбробластiв наблизилася до норми i становила (16,251 ± 0,24) %. При цьому останнм показник був лише на 3 % нжчим, иж у контрольнм груш тварин. Знизилася також юлькють моноципв на 36 % вщносно показника у груш тварин з некоригоаним експериментальним колiтом. Кльюсть еозинофшв при цьому майже не в1дознялася вщ аналогичного показниа у вищезгаданм групi тварин i зменшилася лише на 4 %. Знизився на
272
50 % також показник кшькосп нейтрофшш. Bîh становив (0,30±0,60) %. Вщсоток гютюципв у дослщжуваних умовах 3pic на 6,8 %, що було на 0,7 % менше, пор1вняно з контрольною групою тварин. Вщповщала норм кльюсть тканинних макрофапв, при цьому вона становила (1,20 ± 0,02) %. Кшьюсть незрших плазматичних кл1тин в умовах токсичного кол1ту зросла з (3,20±0,27) до (14,50±0,12) %, тобто у 4,5 рази. Застосування ол1гопептид1в для корекци змодельовано! патологи привело до зниження кшькосп дослщжуваних кл1тин в шфшьтрату Так, в 3-ш груш спостережень цей показник знижувався з (14,50±0,12) до (8,66±0,15) %, тобто у 1,7 рази. При цьому останнш не досягав аналопчно! контрольно! величини (3,20±0,27) % i суттево вщ не! вщр!знявся (Р < 0,001). Токсичне ураження товсто! кишки супроводжувалося також зростанням кшькосп плазматичних зрших кл1тин. Так, в 2-ш груш спостережень плазматичН зрш кл1тини в шфшьтрат слизово! оболонки товсто! кишки складали (8,15±0,09) %. Приведений показник статистично достов1рно вщр1знявся (Р < 0,05) вщ аналопчного контрольного (7,09±0,24) %. В 3-ш груш спостережень дослщжувана цифрова величина зменшувалася до (7,80±0,12) %, тобто на 4,3 %. При цьому слщ зазначити, що вказана кшьюсть зрших плазматичних кл1тин в шфшьтрат слизово! оболонки суттево перевищувала (Р < 0,05) аналопчну контрольну величину.
Кшьюсть моноцилв у склад! шфшьтрату слизово! оболонки уражено! товсто! кишки зростала у 3,2 рази. При корекци токсичного кол1ту число вказаних кл1тин знижувалося на 27,9 %, однак не досягало контрольних величин.
При токсичному колт у шфшьтрат !стотно збшьшувалося число еозинофшв та нейтрофшв (Р < 0,001) i нав1ть корекщя уражень товсто! кишки не призводила !хню чисельшсть до нормальних величин. Число шших дослщжуваних кл1тин в склад! шфшьтрату не зазнавала таких значних зм!н пор!вняно з вищеперерахованими.
Висновки
Експериментальними досл!дженнями встановлено позитивний вплив ол!гопептидних засоб!в на локальн! ¿мунш процеси в товст!й кишц! бших щур!в в умовах хрон!чно! свинцево! штоксикаци. Застосування ол!гопептидних засоб!в для корекци токсичних уражень товсто! кишки позитивно впливае на локльН ¿мунш реакци в досл!джуваному орган! та на кл!тинний склад шфшьтрату цого слизово! оболонки.
Подальше дослщження впливу ол!гопептидних засоб!в на локальн! ¿мунш реакци та кл!тинний склад шфшьтрату слизово! оболонки уражено! товсто! кишки дасть можливють визначити позитивН та негативН впливи на ураження дослщжуваного органа та адекватно !х коригувати.
Л1тература
1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. - М.: Медицина, 1990. - 218 с.
2. Гнатюк М.С., Сорока Н.£. Вплив ентеросорбци на м!сцев! ¿мунн процеси при токсичному ураженн товсто! кишки. // Ф!зюлопчний журнал. - 1999. - Т. 45, №5.-С.85-90.
273
3. Дударь Л.В., Бычкова Н.Г. Оценка состояния местной иммунной реакции слизистой оболочки толстой кишки у больных неспецифическим язвенным колитом // Врач. дело, 1994. - №1. - С.81-83.
4. Иммунофлюоресценция в медицине / Под ред. Е.Н. Левиной. - М.: Медицина, 1987.-240 с.
5. Корбакова А.И.,Сорокина Н.С., Молодкина Н.Н. Свинец и его действие на организм // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. - №5. - С. 29-30.
6. Кундиев Ю.И., Стежка В.А., Дмитруха Н.Н. Зависимость изменения иммунных и биохимических механизмов поддержания гомеостаза от материальной кумуляции свинца в организме (экспериментальное исследование) // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. - №5. - С. 11-17.
7. Куценко Г.И., Здольник Т.Д. Заболеваемость рабочих болезнями органов пищеварения в условиях воздействия свинца // Гигиена и санитария. - 2003. - №2. - С. 31-34.
8. Луговий Б.Л., Юкало В.Г. 1муномодуляцшш та антимкробш властивосп казешових пептидiв коров'ячого молока // Львiвський медичний часопис. - 2002. -Т.8, №2. - С. 90-96.
9. Мамбеева А.А. Поражение желудочно-кишсчного тракта при свинцовой интоксикации. - Алма-Ата: Казахстан. - 1985. - 192 с.
10. Стан Е.Я. Казеины молока и их физиологически активные пептиды // Вопросы питания. - 1987.- №1. - С. 3-9.
11. Хаитов Р.М., Пинегин Б.В. Иммунная ситема и заболевания желудочно-кишечного тракта // Вестник РАМН. - 1997. - № 11. - С. 13-17.
12. Юкало В.Г., Дольна М.М., Луговий Б.Л. Дослщження фiзiологiчних властивостей штамш LACTOCOCCUS LACTIS SUBSP. LACTIS BIOVAR DIACETYLACTIS // Науковi записки Тернопшьського державного педагогичного ушверситету. Серiя: Бюлогш. - 2001. - №1 (12). - С. 68-71.
13. Nagura H., Ohtani H. Mucosal immune system and mucosal infiamation // Bioregulation and its disorders in the gastrointestinal tract. - Tokyo: Blackwell Science, 1998. - P. 421-428.
14. Brantl V., Teschemacher H., Henschen A. Novel opioid peptides derived from casein (P-Casomorphins).Isolation from bovine casein peptone // Happi- Seylers Zeitschrift fiir phisiologische Chemie.- 1979.- Vol. 360, №9.- P.1211-1216.
15. Yoshikawa M., Yochimura T., Chiba H. Opioid peptides from human P-casein // Agricultural and Biological Chemistry. - 1984. - V. 48, №12. - Р. 3185-3187.
Summary Rybitska L. N., Hnatjuk M. S.
LOCAL IMMUNOREACTIONS OF COLON ABOUT ITS DAMAGE TREATED WITH OLIGOPEPTIDES PREPARATIONS
It has been established in an experiment chronic plumbum intoxication is accompanied by local immunoreactions damage of the colon. On white rats with chronical toxical colitis it was evaluated the positive effect of oligopeptides use on local immunoreactions.
Стаття надшшла до редакцИ 7.04.2008
274
