Научная статья на тему 'Histochemical and ultrastructural characteristics of duodtnum in chickens-broilers under the influence of probiotics in different doses'

Histochemical and ultrastructural characteristics of duodtnum in chickens-broilers under the influence of probiotics in different doses Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
51
25
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Kotsiumbas G.I., Kostynjuk A.K.

This work deals with the ribonucleic acids (RNA) and ultrastructural characteristic of duodenum cells in chikens broilers under the influence of probiotics in different doses. It was set up, that using the probiotics “Probion’’ and “Вio’’ in different doses, favour the increase of lymphocites, plastic cells, macrofhages, fertile cells in own plate of mucous and hyperplasia, hyperthrofia of enterocites ultrastructure content an the increase of their albuminsynthesired functions.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по ветеринарным наукам , автор научной работы — Kotsiumbas G.I., Kostynjuk A.K.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Histochemical and ultrastructural characteristics of duodtnum in chickens-broilers under the influence of probiotics in different doses»

УДК619:611:018:619:615.3

Коцюмбас Г.1., д.вет.н., професор, зав. каф. пат. анатомп i пстологи Костинюк А.К., acnipaHT © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт

iMeni С.З. Гжицъкого

Г1СТОХ1М1ЧНА ТА УЛЬТРАСТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА 12-ИАЛ01 КИШКИ КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ЗА ВИЛИВУ ИРОБЮТИК1В, ЗАСТОСОВАИИХ У Р13ИИХ ДОЗАХ

У po6omi представлено eMicm РНК та улътраструктурна характеристика клтин слизовог оболонки дванадцятипало'г кишки курчат -6pornepie за впливу ргзних доз пробютиюв. Встановлено, що застосування npoöiomuKie «Probion» та «Bio» в pi3uux дозах сприяе збшъшенню eMicmy лiмфoцumiв, плазматичних клтин, мaкpoфaгiв, тучних клтин у власти пластинщ слизовог оболонки i гтерплазп, гтертрофп улътраструктур eнmepoцumiв та зростанню ix быоксинтезувалъногфункцп.

Вступ. При штенсивнш вщгод1вл1 курчат-бройлер1в продуктившсть та резистентшсть оргашзму птищ залежить вщ морфофункцюнального стану Bcix систем оргашзму, серед яких важливе мкце займае апарат травления [1,2]. Функциональна д1яльн1сть кишок т1сно иов'язана з мжрофлорою травного тракту, а введения з кормом пробютичних препараив сприяе нормал1заци ф1з1олог1чних процеав травления i кращому засвоенню корм1в птицею. Стабшзоваш культури симбютичних м1кроорган1зм1в (лакто- та б1фщобактери) пробютичних препарата, вкриваючи поверхню слизово! оболонки товстим шаром, створюють захисний бар'ер, що 3ano6irae розмноженню патогенних м1кроорган1зм1в, сприяе вщновленню порушено! мжрофлори i стимулюе власш сили оргашзму. Разом з тим, виробляючи значну кшьккть бюлопчно активних речовин, вони в свою чергу стимулюють природну резистентшсть оргашзму, оскшьки для них властива антагошстична, антибактер1альна та ¿муностимулююча д1я, тому найчастше ix застосовують для пщтримання нормофлори кишечника [3,4].

Вивчення деяких пстох1м1чних показниюв та ультраструктури 12-пало! кишки за впливу пробютичних препарата у р1зних дозах дасть можливють визначити структурно-функцюнальний стан, взаемозв'язок окремих елемента кл1тин, а також кл1тин в цшому, що дозволить визначити найоптимальшшу дозу дослщжуваних пробютиюв, як1 найкраще сприяли би покращенню обмшних процеЫв у тканинах та в оргашзм1 в цшому.

Метою i завданням дослщжень було вивчити вплив сухого пробютика «Probion» (виробник Корея) у доз! 0,5 мг/кг та 1 мг/кг корму i пробютика «Bio»

© Коцюмбас Г.1., Костинюк А.К., 2012

128

(виробник Шмеччина) у доз! 0,4 мг/кг корму на ультраструктуру та вмкт РНК у кл1тинах 12-пало! кишки.

Матер1ал i методи дослщження. Дослщ проводили на курчатах-бройлерах породи «Kobb-500» в умовах виробництва на ф1рм1 „Его". Було сформовано чотири групи курчат-бройлер1в, масою тша 37-40 г, по 300 гол1в у кожнш. Курчатам I, II i III груп згодовували збалансований за кормовими одиницями корм з пробютиком. I група - комбшорм +«Probion» в доз! 1 мг/кг корму, II група - комб!корм + «Probion» в доз! 0,5 мг/ кг корм i III група комб!корм + пробник «Bio» в доз! 0,4 мг/ кг корму. Птищ контрольно! групи (IV) згодовували комбжорм без пробютика. Курчатам ycix дослщних груп випоювали воду. На 43 добу дослщу по 10 курчат з кожно! групи зважували, забивали, вщбирали кров, проводили патологоанатом1чний розтин i вщбирали шматочки дванадцятипало! кишки, яю фжсували у розчиш Карнуа для подальшого г1стох1м1чного дослщження, з наступною заливкою у парафш згщно з методикою. Зр1зи виготовлялись на м1кротом1 МС-2 i фарбували за Браше[5]. Мкроскопш та фотографування проводили за допомогою м1кроскопа OLIMPUS СХ-41.

Для поглибленого вивчення структури 12-пало! кишки, застосовували електронно-мшроскотчш дослщження. Для цього вщбирали шматочки 12-пало! кишки, яю фжсували у 1,5 % розчиш глютарового альдегщу в 0,2 молярному какодилатному буфер! (рН-7,2) - 2 години. Зразки промивали у двох порщях буфера i дофксовували в 1,5 % розчиш окису осмш (OsO4). Шсля вщмивання, дегщратаци в зростаючих концентрациях етилового спирту, контрастували уранш-ацетатом i заключали в епоксидну смолу - Epon-812. Ультратоню зр1зи контрастували ураншацетатом i цитратом свинцю. Зразки переглядали i фотографували в електронно-трансмкшному м1кроскоп1 ПЕМ-100 [6,7].

Результати дослщжень. При фарбуванш за Браше в слизовш оболонщ кишок курчат- бройлер1в контрольно! групи вщзначали переважно пом1рну, а в деяких кл1тинах виражену троншофшьшсть цитоплазми ентероцшгв крипт. Ддра кл1тин округл!, з високим вмктом ДНК на що вказувало забарвлення !х метиленовим зеленим. Найбшьш штенсивно забарвлювались nipoHiHOM плазматичш кл1тини, яю дифузно розмщувались м1ж криптами та в стшках ворсинок (рис 1, рис. 2). У курчат-бройлер1в I та И груп, яким з кормом задавали пробютик «Probion» у доз! 1 мг/кг та 0,5 мг/кг корму, пор1вняно з контрольною групою, вщзначали найбшьше зростання троншофшьност! цитоплазми ентероциив в д1лянках дна крипт та самих ворсинок.

Вщомо, що генеративна зона слизово! оболонки тонких кишок розмщена саме у криптах, а зростання вмкту РНК в цитоплазм! кл!тин вказуе на посилення б!локсинтезуючих процес!в. Така г!стох!м!чна перебудова, ймов!рно, зумовлена штенсивними прол!феративними процесами, як! спрямован! на збшьшення довжини самих ворсинок, що було пщтверджено г!стоморфометричними досл!дженнями [8].

129

Рис 1. Плазматичш клггиии у власнш пластинщ слизово*1 оболоики кишечника курчат контрольно!* групи. Браше. 0к.10, об. 40

Рис.2. Фрагмент ворсинки 12-пало1 кишки курчат контрольно!* групи. Браше. 0к.10, об. 40

Пор1вияио з контрольними курчатами, в стшках кишок курчат I [ II груп, вщзначали збшьшеиия вмюту л1мфоцит1в, плазматичних кл1тин, макрофапв, тучних кл1тин. Добре проглядались у власнш пластинщ слизовоТ оболоики кишки дифузио розс1яш шроншофшьш плазматичш кл1тини та компактш коловидно1 або овалопод1бно1 форми скупчеиия лшфощноТ ткаииии, у центр1 яких переважали бластш форми (рис. 3. рис. 4).

Рис.3. Л1мф01ДШ вузлики 1 дифузио розс1яш плазматичш клггиии у власнш пластинщ слизово1 оболоики кишечника курчат I групи. Браше. Рк.10, об. 40_

Рис.4.3ростання шроншофшьиост1 ентероцит1в ворсинок кишечника 12-иало1 кишки курчат I групи. Браше. 0к.10, об. 40

130

У курчат III групи, яким задавали з кормом пробютик «BIO» в доз1 0,4 мг/кг корму, вщзначали найбшьше збагачену РНК цитоплазми ентероцшгв крипт, менше ворсинок. Пор1вняно з кишечником курчат I i II груп вм1ст л1мфо1дних елеметгв був нижчим (рис. 5, рис 6).

Рис. 5. Плазматичш клггиии у власиш пластинщ слизово*1 оболонки кишечника курчат III групи. Браше. 0к.10, об. 40_

Рис.6. Фрагмент ворсинки 12-пало\* кишки курчат III групи. Браше. 0к.10, об. 40

За електронно-мжроскошчного дослщження слизовоТ оболонки 12-пало1 кишки курчат-бройлер1в на 43 добу дослщу основну увагу акцентували на цилшдричних кл1тинах з1 сторони просвпу кишки. Як в контрольны, так \ дослщних трупах ентероцити щшьно прилягали одна до одноТ. Ашкальна частина цилшдричних кл1тин вкрита щггочною облям1вкою, яка утворена численними виростами цитоплазми (мжроворсинками). За допомогою фермешгв шдточноТ облям1вки здшснюеться пристшкове травления слизовою оболонкою кишок. Мжроворсинки ч1тко структуроваш, висотою в межах 1,5 -1,7 мжрон з добре помггним просвпюм м\ж ними. У цитоплазм! ентероцшгв високий вмют мггохондрш, яю концентрувались в ашкальнш частиш цилшдричних кл1тин. Млтохондри, переважно овальноТ форми та р1зно1 величини з щшьно розмщеними одна бшя одноТ кристами, що надавало даним структурам бшьш осмюфшьного забарвлення. Поодиноко виявлялись шдльш осмюфшьш тшьця л1зосом та др1бш пшоцитозш м1хурщ. У над'ядернш частиш цитоплазми проглядаються видовжеш, паралельно розташоваш ламели з везикулами апарату Гольдж1, яю займали невелику площу в кл1тиш. (рис. 7). Ядра округлоТ форми з пом1рним вмютом хроматину розмщувались, переважно, в базальнш дшянщ ентероцита (рис. 11). У курчат I \ II труп, пор1вняно з контрольною групою, на ашкальнш поверхш ентероцшгв помине збшьшення мжроворсинок щггочноТ облям1вки. Мжроворсинки видовжеш, щшьно прилягають одна до одноТ (рис. 8).

131

Рис. 7. Електронограма ашкальноТ частини ентероцита курчат контрольно! (ГУ) групи. 36.15000

Рис. 8. Електронограма ашкальноТ частини ентероцита курчат I групи. Мжроворсинки видовжеш, щшьно прилягають одна до одно!'. 36.15000

Всередиш м1кроворсинок помпш волоконця, як1 перепл1тались з поперечно ор1ентованою ф1брилярною с1ткою на верх1вщ само! кл1тини. Вщомо, що на мшроворсинках адсорбуються ферментн 1 поживш речовннн, а збшьшення 1х довжннн свщчить про активш процесп травления 1 всмоктування. Кр1м того в цитоплазм! таких кл1тин м1тохондрп набували округло!' форми, з широко розставленими кристами, що вказувало на посилений енергетичний обмш в кл1тиш (рис. 9, рис. 10). Мембрани гранулярно! ендоплазматично!' с1тки розширеш, кшькють рибосом на 1х поверхш пор1вняно з контрольною групою зростала. Разом з тим вщзначали розширення цистерн апарату Гольдж1 та збшьшення кшькост1 л1зосом 1 пероксисом. Ядра, переважно неправильно!' форми, з хвилястим рельефом карюлеми, що забезпечувало збшьшення робочо! поверхш 1 контакту ядра з цитоплазмою, а це сприяло посиленню ядерно-цитоплазматичного обмшу. Ядерш пори розширеш. Разом з тим, у карюплазм1 таких кл1тин помпте зростання вмюту гетерохроматину. Така ультраструктура ядра свщчила про високу функцюнальну д1яльнють кл1тин (рис. 12).

132

Рис. 9. Електронограма мггохондрш ентероцита курчат II групи. Мггохондрн округло!* форми, з широко розставленими кристами. 36. 18000

Рис. 10. Електронограма мжроворсинок 1 мггохондрш ентероцита курчат I групи. 36.18000

Рис. 11. Електронограма ядра 1 мггохондрш ентероцита курчат контрольно! групи. 36.12000

Рис. 12. Електронограма ядра 1 мггохондрш ентероцита курчат I групи. 36.12000

Слщ зазначити, що у курчат II групи, яким задавали з кормом 0,5 мг/кг корму пробютика «РгоЫоп», у цитоплазм! ентероци™ ворсинок у розширених структурах ретикулума зростав вмют р1зноТ величини л1п1дних крапель, а у

133

курчат та III групи, кр1м цього нагромаджувались р1зио1 величини пероксисом Вщзиачали гшертрофто апарата Гольджь Мпюхоидрй' у курчат II групи гшертрофоваш, округл1, з бшьш щшьиим розмщеииям крист, а в курчат III групи мпюхоидрй' дещо просв1тлеш, що зумовлеио широким просвпюм м1ж кристами ( рис. 13, рис 14)._ _

Рис.13. Електронограма ядра ентероцита курчат II групи. Гшерпл1я та гшертроф1я мггохондрш. Зростання вм1сту гетерохроматину в ядрьЗб. 16000

ш

Рис.14. Електронограма ядра i мггохондрш ентероцита курчат III групи. 36. 16000

Виявлеш ультраструктурш вщмшиост1 в структур! оргаиоТд1в та ядра еитероцит1в 12-пало1 кишки курчат I, II, III груп свщчать про активш гшерпластичш та гшертроф1чш процеси, яю иайкраще виражеш у кл1тииах курчат 11II груп, що й вщобразилось на покращеиш обмшиих процес1в.

Поряд з цилшдричиими кл1тинами розмщувались келиховидш кл1тини з мерокриновим типом секрецй. Секретуюч1 кл1тиии дуже р1зиомаштш за розм1рами та кшькютю утворюваиого секрету. Ашкальна частина кл1тин вкрита мжроворсинками. За рахунок збшьшеиия мжроворсинок поверхня кл1тин курчат 11II груп, пор1вняно з контрольною групою, дещо розширеиа. ОвальиоТ форми келихопод1бш кл1тиии з добре розвиненим апаратом Гольджь Ламшарш структури апарату Гольдж1 сильно розтягиуть У розширених каналах апарату Гольдж1 вщбуваеться формування секрету, який проглядаеться у вигляд1 окремих секреториих гранул, оточених мембраною (рис. 15). Профшь гранулярного ендоплазматичного ретикулума коитактуе з мембраною комплексу Гольджь В ендоплазматичиому ретикулум1 виробляеться муцин [ концентруеться в пластинчатому комплекс!. По м\р[ нагромадження секрету, зрШ секреторш гранули розмщувались в ашкальнш частиш келихопод1био1 кл1тиии [ видшялись у просв1т кишечнику. Ядра розташоваш в базальиш

134

дшянщ цитоплазми. Хроматин в карюплазм1 дифузно розпорошений, а значна частина коицеитруеться бшя карюлеми. У курчат I, II i III груп вщзиачали зростання кшькост1 осмюфшьиих, структурованих мггохоидрш, яю переважно контактували з мембранами гранулярного ендоплазматичного ретикулума (рис. 16). При цьому елементи аиарату Гольдж1 з шшими ультраструктурами вщтюиялись в базальну частину кл1тини.

Рис. 15. Електронограма келиховидноТ клггини курчат контрольно! групи. 36. 12000

Рис.16. Електронограма

келиховидноТ клггини курчат I групи. 3. 12000

Висновок. Застосування пробютиюв «Probion» та «Bio» в pi3HHx дозах сприяе збшьшеиию вмюту л1мфоцит1в, плазматичних кл1тии, макрофапв, тучних кл1тин у власнш пластиищ слизовоТ оболонки i гшерплазй', гшертрофй' ультраструктур ентероцит1в та зростанню Тх бшоксиитезуючоТ фуикщТ. Активш гшерпластичш та гшертроф1чш ироцеси найкраще виражеш у ентероцитах курчат I i II груп, що й вщобразилось на покращеиш обмшиих процес1в.

Лггература

1. Успеиський В.М. Функциональная морфология слизистой оболочки жулудка.-Л. :Наука-1986г.-291 с.

2. Бажанов А.Н.Свойства и особенности пищеварительного епителия. Алма-Ата «Наука»КазССР 1978г.-200с.

3. Балух Н. Корми з пробютиками для бройлер1в //Тваринництво УкраТии.- 2010р.-№6- С.40-42.

4. Темираев Р., Гаппоева., Гагкоева Н. Пробиотики и фирменные препараты в рационах цыплят //Птицеводство.-2009.-№4.-С.20-22.

5. Меркулов Г.А., Курс патогистологической техники. - Л.: Изд. мед. литературы, 1961. - 339с.

135

6. Зуфавров К.А., Шишова Е.К., Татходжаев П.И. Атлас. Електронная микроскопия органов пищеварительной системы. Медицина.УзССР. Ташкент-1969г.-118с.

7. Уикли Б. Электронная микроскопия для начинающих.-М.: Мир, 1975.-

324с.

8. Коцюмбас Г.1., Костинюк А.К., Щебентовська О.М. Пстолопчш та морфометричш показники 12-ти пало! кишки курчат-бройлер1в за впливу пробютиюв, застосованих у р1зних дозах. Науковий вкник ЛНУВМБТ ¿меш С.З.Гжицького. Том 14 №2 (52). Частина 2, 2012р.

Summary Kotsiumbas G.I., Kostynjuk A.K.

Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after

S.Z.Grhytskyi

HISTOCHEMICAL AND ULTRASTRUCTURAL CHARACTERISTICS OF DUODTNUM IN CHICKENS-BROILERS UNDER THE INFLUENCE OF PROBIOTICS IN DIFFERENT DOSES

This work deals with the ribonucleic acids (RNA) and ultrastructural characteristic of duodenum cells in chikens - broilers under the influence of probiotics in different doses.

It was set up, that using the probiotics "Probion'' and "Bio'' in different doses, favour the increase of lymphocites, plastic cells, macrofhages, fertile cells in own plate of mucous and hyperplasia , hyperthrofia of enterocites ultrastructure content an the increase of their albuminsynthesired functions.

Рецензент - д.вет.н., професор Урбанович П.П.

136

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.