CC BY
131
Демьянчук Ю.И. Влияние миграционного капитала на рост социально-демографического потенциала развивающихся стран
Рассмотрены поступления от мигрантов денежных переводов, которые становятся важным источником поддержания покупательной способности населения и могут служить средством увеличения инвестиций, создания новых рабочих мест, повышения квалификации рабочей силы и т.п. Доказано, что укрепление денежной единицы может увеличивать покупательную способность работающих, но одновременно снижать покупательную способность частных трансфертов. Проанализировано, что частные трансферты обеспечивают макроэкономическую стабилизацию развивающихся, стран благодаря нескольким механизмам: стабилизации платежного баланса, сбалансирование спроса на иностранную валюту, увеличение инвестиций, повышение кредитоспособности и регулирования миграционных потоков.
Ключевые слова: макроэкономическое влияние, миграционный капитал, частные трансферты, экономический рост, покупательная способность, инвестиции, стабилизационная функция.
Demyanchuk Yu.I. Migration capital impact on sociodemographic development of developing countries
In this article the income from migrant's private remittances, which are an important source of maintaining the purchasing power of the population and may serve as a means of investment increase, new jobs, improve skills workforce and are analyzed. It is proved that the monetary unit strengthening may increase the purchasing power of workers, but also reduce the purchasing power of private transfers. It was analyzed that private transfers provide macroeconomic stabilization in developing countries, due to several mechanisms: payments balance stabilizing, foreign currency balance demand, investment increase, credit increase and regulation of migration flows.
Keywords: macroeconomic impact, migration capital, private transfers, economical growth, purchasing power, investments, stabilization function.
УДК 811.111 Слухач Б.1. Синякевич1;
доц. О.Л. Малиновська2, канд. фтол. наук
Л1ТЕРАТУРОЗНАВЧ1 ТА Л1НГВ1СТИЧН1 ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ПОВ1СТ1-ПРИТЧ1 Р1ЧАРДА БАХА "ЧАЙКА ДЖОНАТАН Л1В1НГСТОН" УКРАШСЬКОЮ МОВОЮ
Дослщжено притчу як особливий л^ературний жанр. Для повного висв^лення 11 фшософського змюту необхщно виконати повнощнний мистецький переклад. Пщ час детального вивчення украшомовного перекладу Дари Радieнко повют^пршч Pi-чарда Баха "Чайка на iм'я Джонатан Лiвiнгстон" (англ. Jonathan Livingston Seagull) виявлено: помилки, пропуски важливих деталей, роаяшзми, деяга лшгвютичш неточности Здшснено власний переклад англомовно! пршч украшською мовою.
Ключовг слова: переклад, притча, штерпретащя тексту, лшгвютика, перекла-дацький стиль.
Переклад виконуе творчу i продуктивну м1с1ю, бо завжди був важли-вим стимулом розвитку нащональних мов, л1тератур, культур. Перекладач е посередником м1ж народами, mi спшкуються у р1зних сферах життя. Переклад е важливим об'ектом порiвняльного дослщження як один з плщних рiзно-видiв мiжкультурноl та мiжлiтературноl взаемодп [7, с. 81].
1 Льв1вська обласна академ1я наук учтвсько! молод
2 НЛТУ Укра1ни, м. Льв1в;
Piuapd Бах - професшний пшот, який опанував фах журналiста i став визнаним письменником як в Америщ, так i за 11 межами. Рiчард Бах наро-дився в Оук Парке в 1936 р. Першi твори пра'пра'пра'правнука Себастьяна Баха не бути особливо популярними серед читачiв, та повiсть "Jonathan Livingston Seagull" зробила його вщомим та загальновизнаним письменником. Повють написана в жанрi притчi.
Притча - невелика за обсягом, максимально титзована, повчальна алегорична оповщь. 11 побудовано за принципом аналоги, в якш подвiйна фабула пiдпорядкована моралiзацiйнiй частинi твору. Вiдмiннi властивостi притча
• не передбачае сюжетного розвитку;
• мiстить вiдповiдь на запитання, як варто чинити у певнш ситуацп;
• тяжiе до глибини премудростi;
• фiлософсько-узагальнена думка;
• авторська вдея не сформульована;
• дiя без декорацш;
• мае символiчний пiдтекст [6, с. 272].
У новгтнш европейськiй лiтературi притча стала вираженням роздумiв письменника, нерщко протилежних до загальноприйнятих [6, с. 273]. Оскшь-ки притча е особливим лгтературним жанром, 11 переклад потребуе високо1 лшгвютично1 культури, естетичного смаку та майстерносп iнтерпретатора.
Ытерпретащя тексту - це процес розумшня твору, i результат цього процесу, що виражаеться у вмiннi викласти сво1 спостереження, користу-ючись вщповщною метамовою, тобто професiйно грамотно викладаючи свое розумiння прочитаного. Iнтерпретацiя тексту починаеться з заголовка [5, с. 15, с. 95-102].
Отже, переходимо до штерпретацп повютьпршч Рiчарда Баха "Чайка Джонатан Лiвiнгстон". Знайдено шформащю про те, що слово "чайка" мае ро-сiйське походження, тобто, дотримуючись правил укра1нсько1 мови, потрiбно вживати слово "мартин". Тож було проведено дослщження щодо етимологп ^в "чайка" та "мартин". Мартин - це бюлопчний клас птахiв, царства твари-ни, вони мешкають як на морських просторах, так i в закритих водоймах.
Слово "чайка" широко вживаеться в укра1нськш лгтератур^ Зокрема в шсш, авторство яко1 належить гетьману 1вану Мазепi, "Ой, горе miu чайцГ, образ чайки уособлюеться з Укра1ною, в яко1 забрали "чаеняток", себто культуру, землi, усе, чим багата наша кра1на. У творах Тараса Григоровича Шев-ченка слово "чайка" також часто згадуеться. Слово "чайка" наводиться i в чо-тирьохтомному словнику Бориса Грiнченка [8, с. 443]. Слово "чайка" вжива-лося в термшологл козацько! доби, i означае особливий човен, який козаки використовували в морських боях з турками. Човен вiдрiзнявся вiд турецьких галер кращою маневренiстю. Оскiльки козаки застосовували тактику неочжу-ваностi, то 1х називали "шайкою" (спiвзвучне з "чайка"). Вщ назви цього ж човна походить виникнення прiзвища славнозвюного автора "Лебединого озера" Петра Чайювського (наголошую, не Чайковського, тому що це спотво-рене росiянами прiзвище укра1нського композитора).
Використання слова "мартин" при перекладi на укра!нську мову не е доречним, оскшьки в украшськш мовi iснуе iм'я Мартин, на вiдмiну вiд ан-гло-американсько! мови. Письменник Р. Бах дав чайщ американське iм'я -Джонатан Лiвiнгстон (це iм'я належало вщомому американському пiлоту поч. XX ст.). З огляду на це, замша слова "чайка" на його вщповщник "мартин" в укра!нському перекладi стане тавтологiею. Однак, чайка у цш притчi уособ-люе людину, яка протисто!ть суспiльству, тож людське iм'я Мартин могло б тдштовхнути читача до висновку щодо персошфжацп чайки.
Джонатан Лiвiнгстон - це рщюсний випадок, адже вiн не лише запере-чуе та не дотримуеться загальноприйнятих норм та правил, але й веде за собою шших. Вiн володiе тими знаннями, заради усвщомлення та дотримання яких ми i прийшли у цей свгг. Чайка Джонатан навчився прощати та любити тих, хто хопв позбавити його життя. Людство - неначе ворожа Зграя, в очах яко! свииться вогник злоби, бажання помсти. Та варто лише придивитися, i побачити у тому вогнику страх перед невiдомим вщкриттям, яке заперечить усi визнанi теорп та аксiоми. Рiчард Бах заглиблюеться у психологiю люди-ни, вивчае причину проблем, з якими стикаеться людство. Як говорить автор: "... страх i зл^ть е тими причинами, яю вкорочують життя..." [2, с. 42].
Отож, слово "чайка" мае цшком укра!нське походження i можна вжи-ти у заголовка твору.
Поширеним е додаткове тлумачення заголовку за допомогою етграфа [5 с. 103-105]. Рiчард Бах в епiграфi до свое! повютьпршч наголошуе, що та чайка Джонатан живе всередиш кожного з нас. Письменник мае на уваз^ що в кожного з нас жеврiе той свилий промiнчик, з якого тшьки волелюбним i креативним особистостям вдаеться досягти досконалостi, зрозумiти, що таке любов та освггаювати нею шлях шшим.
Отже, iнтерпретацiя тексту - це збагачення власного свпу шляхом осягнення чужого способу тзнання дшсносп, це постiйне оновлення iдей, думок та переживань людей, як прагнуть служити людству [5, с. 199]. Вщ того, наскiльки ми тзнаватимемо себе упродовж життя та вдосконалювати-мемось, залежить те, як змшюватиметься свiт: у кращу чи пршу сторону.
Актуальн1сть теми полягае у доцшьносп популяризацп фшософсь-ких щей, закладених у повiстi-притчi Рiчарда Баха "Чайка Джонатан Ль вiнгстон" iз паралельним вдосконаленням наявного укра!нського перекладу, виконаного Дарiею Радiенко.
Метою науково'1 роботи е вдосконалення наявного перекладу, макси-мальне наближення його до оригшального тексту, бiльш точне вщтворення творчого стилю автора.
Об'ектом досл1дження е укра!нський переклад повютьпршч Рiчарда Баха "Чайка Джонатан Лiвiнгстон", виконаний Дарiею Радiенко.
Предметом дослвдження е узагальнення основних лшгвютичних проблем укра!нського перекладу Дари Радiенко притчi "Чайка Джонатан Ль вшгстон". Оскiльки притча мае глибинно-фiлософську тдоснову, для повно-го вiдтворення !! змюту необхiдно виконати повноцiнний мистецький переклад. Для здшснення повнощнного мистецького перекладу потрiбно володiти
не лише рiзними мовами, але й притаманними 1м стилями, а в iдеалi - виро-бити власний перекладацький стиль.
Пiд час науково1 роботи були виявлеш деякi хиби укра1нського перекладу Дарп Радieнко: 1) явш помилки; 2) упущенi важливi деталц 3) наявнi ро-ияшзми; 4) використання на початку перекладацько1 роботи росiйськомовно-го тексту.
Ми дослiдили не лише укра1нськомовний переклад Дарп Радieнко, але й росiйський переклад Сидерського. Завдяки цьому виявили аналогiчнi помилки на початку перекладу Дарп Радieнко i росiйського перекладача. Нап-риклад, в оригiналi Рiчарда Баха написано: " ... there would be no more challenge and no more failure" [1, c. 4], але перекладачка Дарiя Радieнко штерпрету-вала текст таким чином: ".не буде боротьби — отже, не буде й поразок" [2, с. 21]. Росшський перекладач допустився пе! ж помилки, переклавши: "Так он избавлялся и от борьбы, и от поражения" [3, с. 20]. Насправд^ достовiр-ний переклад мав би звучати так: "... не буде т виклику, т невдач".
У процеш написання науково! роботи були виявлеш помилки, допущен при укра!нському переклад^ До прикладу, Рiчард Бах пише: "Jonathan Livingston Seagull", перекладачка Даргя Радiенко переклала: "Джонатан Ль вшгстон", упустивши слово "seagull", тобто "чайка". Аналопчне упущення сталося пiд час перекладу фрази: " like a rifle ball" [1, с. 5], який в перекладi на укра!нську прозвучав як: ".тебе закрутить, як кулю."[2, с. 32], опустивши слово "з рушниш".
Ще одним недотриманням тексту оригiналу е такий фрагмент: "... сили полишали його i вт губив р1вновагу" [2, с. 14], хоча оригшал звучить так: "... he lost control at high speed" [1, c. 2]. Тобто вш втрачав контроль не над рiвновагою, а над швидюстю. Деяю неточносл виявлеш у перекладi речення ".he agreed", яке Дарiя Радiенко переклала як: "... вт скорився йому."[2, с. 20]. Доцшьшше було б вжити слово "погодився", адже слово "коритися'тд-ходить по змюту до рабiв, якi змушеш коритися панiвному стану. В Джонатана Лiвiнгстона ж був вибiр, тобто голос не примушував його до пе! чи шшо! дл. Ще одною невiдповiднiстю оригiналу е переклад Дарiею Радiенко фрази: " The Gull of Fortune" [1, с. 5], як: "Чайка Долi" [2, с. 30]. Насправд^ слова "доля" i "фортуна" (тобто "щасливий випадок" [9, с. 907-908]) мають докорш-но рiзне значення. Удача - це синошм до слова "устх", тобто якесь явище ве-зiння. Доля - це фатум. Зпдно з тлумачним словником укра!нсько! мови, доля - це переб^ подiй, збiг обставин, напрям життевого шляху, що не зале-жить вiд волi людини [9, с. 259]. Iншi лшгвютичш неточностi проiлюстрованi в табл. 1.
Знайдено деякi помилки, спричинеш неуважнiстю перекладачки. Нап-риклад, в оригiналi написано: "five hundred feet up" [1, с. 19], що Даргя Ра-дiенко помилково переклала: "п'ять тисяч футiв" [2, с. 106], замють "п'ять сотень футiв". Також були допущен певш граматичш помилки, адже Дарiя Радiенко переклала: "Злетiвши на тисячу фупв угору." [2, с. 14], в той час як правильне написання - "тисяча". Аналогiчна помилка допущена у реченш "., i цей Закон не порушував iще шхто за тисячу рокiв" [2, с. 95]
Табл. 1. Дослгдження Mipu адекватност украТнського перекладу noeicmi-npumni Piuapöa Баха " Чайка Джонатан Лiвiнгстон "
Види неточностей Opnrman TBopy Переклад Дари Радiенко Переклад Богдани Синякевич
1. Помилковий переклад ". from five hundred feet up."[1, c. 19] ".п'ять тисяч фу-ттв..."[2, с. 106] ". п'ять сотень футiв ."
"...hundredth"^, c. 13] "... одна тисячна частка."[2, с. 74] ".сота частина."
Граматичш помилки '.тисячу"[2, с. 14, с 95] ".тисяча"
Пряма мова So this is heaven, he thought. [1, c. 8] "Отже, це небеса", -подумав вш. [2, с. 48' Отже, це небеса, -подумав вш.
в1дсутн1сть в оригг нал / наявшсть у переклад^ - коли йдеться про розду-ми героя, його м1р-кування Why, with half the effort, he thought, I'll get twice the speed, twice the performance of my best days on Earth! [1, c. 8] "Диво та й год^ -думав вш, - меш пот-рiбно вдвiчi менше зусиль, аби летгш sдвiчi швидше, шж за кращих часш на ЗемлИ" [2, с. 49] Чому, розмiркову-вав вiн, менi потрiб но вдвiчi менше зусиль, щоб летiти iдвiчi швидше, анiж за кращих часш на земт!
2. Пропуск важливих деталей "Jonathan Livingston Seagull" "Джонатан Ль вшгстон" (вщсутне слово "чайка") "Чайка Джонатан Лiвiнгстон"
" .like a rifle ball" [1,c. 5] ". тебе закрутить, як кулю." [2, с. 32] ". тебе закрутить, як кулю з рушни-щ."
" ... The Son of the Great Gull Himself" [1 c. 19] "Син Велико! Чайки" [2, с. 109] "Син Само! Велико Чайки"
3. Лшгвютичш неточност1 ".he lost control at high speed" [1, c. 2] ". вш губив рiвновагу" [2, с. 14] ".вш втрачав контроль над швидкiстю"
".he agreed" [1, c. 3] ". вiн скорився йому" [2, с. 20] ".вш погодився"
" Gull of Fortune" [1, c 5] "Чайка ДолГ" [2, с. 30] "Чайка Фортуни"
".ignorance" [1, c. 6] ".немiч" [2, с. 34] ".неуцтво"
". -good-sharp-stops" [1, c. 15] ". зупинятися так гарно" [2, с. 89] ".вправна рiзка зупинка"
"flight of wind and feather" [1, c. 16] ". полiт вiтру i поли птаха " [2, с. 93] ".полiт вiтру i пiр'lнки."
"struggling gamely." [1, c. 17] ". мужньо боров вiтер." [2, с. 96] ". легко долав вiдстань"
4. Вживання рос1ян1зм1в "he flew way" [1, c. ] ".вш улетiв" [2, с. ] ".вш полетiв"
5. Початкове послу-говування росшсь-ким перекладом ". there would be no more challenge and no more failure" [1, c. 4] ". не буде бороть-би - отже, не буде й поразок" [2, с. 21] ".не буде нi вик-лику, нi невдач"
Невиправданим можна вважати також пропуск в украшському перек-ладi Дари Радieнко слова "himself", що в перекладi з тексту оригшалу надае пiдсилення важливост персони, про яку йдеться. Так в оригш^ фраза зву-чить: " ... the Son of the Great Gull Himself' [1, c. 19], яка була перекладена як:
" Син Великоi Чайки" [2, с. 109], хоча потрiбно було б перекласти: "Син Самоi Великоi Чайки ".
Також одшею з помилок перекладу Дарп Радiенко е використання прямо! мови там [2, с. 48-49], де автор, Рiчард Бах, 11 не зазначив [1, с. 28]. Ще одною хибою укра!нського перекладу Дари Радiенко е вживання нею ро-сiянiзмiв. До прикладу: "...улепв далеко-далеко" [2, с. 39] та шших. Прина-гiдно, варто зазначити, що рошяшзми трапляються i в перекладi Дарп Ра-дiенко роману Емiлi Бронте "Грозовий перевал".
Глибоко вникнувши i зацiкавившись багатогранною фiлософiею по-вiстi-притчi Рiчарда Баха "Чайка Джонатан Лiвiнгстон", i намагаючись усуну-ти виявлеш неточносп перекладу Дарп Радiенко та маючи власну обширну лiтературну бiблiографiю (сягае 20 найменувань), мною виконаний альтерна-тивний переклад (порiвняння укра!номовних перекладiв зi збереженням го-ловно! фабули пршч наведено у табл. 2).
Табл. 2. Пормняння украТномовних nepeKnodie noeicmi-npumui Piuapda Баха " Чайка Джонатан Лiвiнгстон "
OpnriHan noBicTi Переклад Дарп Радiенко Переклад Богдани Синякевич
"It was morning, and the new sun sparkled gold across the ripples of a gentle sea. A mile from shore a fishing boat chummed the water. and the word for Breakfast Flock flashed through the air, till a crowd of a thousand seagulls came to dodge and fight for bits of food. It was another busy day beginning [1, c. 1]. "Був ранок, i золота проме-т сонця вигравали на легких хвилях тихого моря. Десь за милю вщ берега закинув ст рибальський човен, i звгстка про це вмить долетша до Згра1, що чекала сшданку. Ще мить - i тисячi чайок злеть лися до човна, щоб вибо-роти собi якусь поживу. Новий день пришс новi клопоти" [2, 5]. "Був ранок, i свiтанкове сонце виблискувало золо-тистим промiнням крiзь шум лапдного моря. За милю ввд берега рибальський човен колихався на во-дi, i звютка про снiданок блискавично промайнула помiж Зграею, тисячi чайок прилетiли до човна, аби хитрютю добути шматок !жг Починався iще один день, сповнений кло-потав" [Дод. 1, с. 27].
"Even his parents were dismayed as Jonathan spent whole days alone, making hundreds of low-level glides, experimenting" [1, c. 2]. "Навпъ його власш батьки дивилися скоса на те, як Джонатан з ранку до вечо-ра лггае десь сам-один, та ще й по сто разiв шугае над водою - як то вш ка-зав, тренуючись у низько-му польотГ' [2, с. 8]. "Навггь його батьки були збентежеш тим, що Джонатан експериментуе на самой цшими днями, роб-лячи тисячi низьких польо-тiв" [Дод. 1, с. 28].
"See here Jonathan " said his father not unkindly. "Winter isn't far away. Boats will be few and the surface fish will be swimming deep. If you must study, then study food, and how to get it. This flying business is all very well, but you can't eat a glide, you know. Don't you forget that "- Бачиш, Джонатане, - мо-вив батько зовим не сердито, - скоро зима. Рибальсью човни будуть виходити в море нечасто, а риба, що зараз плавае мшко, пiде вглиб. Коли вже ти хочеш чогось навчитись, то вчися краще, як здобувати 1жу. Польоти - це дуже добре, "Бачиш, Джонатане, - про-мовив батько аж шяк не сердито. - Зима не за гора-ми.Човнiв ставатиме усе менше, i риба заляже на дно. Якщо ти хочеш нав-читися, то вправляйся у добуванш !жг Полiт - це, звюно, дуже добре зага-лом, та ним не на!сися, сам
the reason you fly is to eat"[1, c. 2]. та з них не проживеш. Не забувай, ти лггаеш для того, щоб 1сти" [2, с. 12]. знаеш. Чи ж ти забув, що метою польоту е добуван-ня lжi?" [Дод. 1, с. 28].
"It happened that morning, then, just after sunrise, that Jonathan Livingston Seagull fired directly through the center of Breakfast Flock, ticking off two hundred twelve miles per hour, eyes closed, in a great roaring shriek of wind and feathers. The Gull of Fortune smiled upon him this once, and no one was killed" [1, c. 5]. "I сталося так, що того ранку, на свгганш, чайка Джонатан Лгвшгстон врь зався просто у Зграю, що спокшно сшдала, - влетав як вихор, на швидкоста дтста чотирнадцять миль, iз заплющеними очима! Та, мабуть, Чайка Долi йому всмiхнулася - шхто не загинув" [2, с. 29]. "Це сталося зранку, коли, одразу тсля сходу сонця, Чайка Джонатан Ль вiнгстон врiзався просто у Зграю, яка спокшно смаку-вала сво1м снiданком, на швидкоста двюта чотирнадцять миль за годину з зап-лющеними очима. Та Чайка Фортуни усмiхнула-ся йому, тож тхто не пос-траждав" [Дод. 1, с. 32].
"The dozen gulls by the shoreline came to meet him, none saying a word. He felt only that he was welcome and that this was home. It had been a big day for him, a day whose sunrise he no longer remembered" [1, c. 9]. "Дванадцятеро чайок iз берега прилетали зустргш його, та жодна з них не мо-вила ат слова. Вш лише ввдчув, що тут ус йому рада, що тут його дiм. I час линув для нього, як один довгий-довгий день - так, тби сонце нжоли не сходило, а просто свпило зав-жди" [2, с. 52]. "Дюжина чайок iз берега прилетала, аби зустргш його, але жодна з них не зронила i слова. Вiн вщчу-вав лише гостиншсть, що тут - його дiм. Це був виз-начний день, схiд сонця якого закарбувався у його пам'ята назавжди" [Дод. 1, с. 37].
"Do you have any idea how many lives we must have gone through before we even gor the first idea that there is more to life than eating, or fighting, or power in the Flock? A thousand lives, Jon, ten thousand! And then another hundred lives until we began to learn that there is such a thing as perfection, and another hundred again to get the idea that our purpose for living is to find that perfection and show it forth. The same rule holds for us now, of course: we choose our next world through what we learn in this one. Learn nothing, and the next world is the same as this one, all the same limitations and lead weights to overcome"[1, c. 10]. "Уявляеш, скшьки життiв ми маемо прожити, перш нiж почнемо здогадувати-ся, що життя - це не тальки пожива, боротьба та влада у Згра1? Тисячi життав, Джонатане, десятки тисяч! А потiм ще сотню, поки не зрозумiемо, що таке вершина знання, i ще сотню, поки не впевнимося, що мета нашого життя -досягти ще1 вершини i пе-редати сво1 знання iншим. Звичайно, i тут дiе той са-мий закон: ми вибираемо для себе наступний свiт завдяки тому, чого навчи-лися у попередтм" [2, с. 57]. "Чи ти маеш припущення, скшьки житгав потрiбно прожити, аби зрозумгш, що ми iснуемо не заради ш, боротьби, а чи лщер-ства у Згра1? Тисячi життав, Джоне, десятки тисяч житгав! А отсля ще сотню, допоки не почнемо ро-зумгш, що iснуе доскона-лiсть, а потам ще сотню, допоки впевнимося, що мета нашого життя - тор-кнутися тае1 досконалостi та подшитися сво1ми знаниями з шшими. Такому ж правилу тдпорядкований i цей свiт, тшьки вщ того, чого ти тут навчишся, за-лежатиме, куди ти потра-пиш далi" [Дод. 1, с. 38].
"A month went by, or something that felt about like a month, and Jonathan learned "Минув мюяць - при-наймнi здавалося, що минув мюяць, - i Джонатан "Сплинув мiсяць, ну при-иаймнi, здавалося, що мь сяць, i Джонатан робив ве-
at a tremendous rate. He always had learned quickly from ordinary experience, and now, the special student of the Elder Himself, he took in new ideas like a streamlined feathered computer" [1, c. 13]. досяг надзвичайного уст-ху. Вш завжди навчався швидко навпъ сам, а зараз, коли його учителем був Старшшииа, вш засвоював новi знания, наче добре на-лагоджена обчислювальна машина, вкрита тр'ям" [2, с. 72]. пию поступи у иавчаииi. Вш завжди вчився швидко, на власному досвiдi, а зараз, будучи особливим уч-нем Старшшини, вiи иа-повиявся иовими щеями, наче вкритий пiр'ям комп'ютер" [Дод. 1, с. 41].
"This rough young Fletcher Gull was very nearly a perfect flight-student. He was strong and light and quick in the air, but far and away more important, he had a blazing drive to learn to fly" [1, c. 15]. "Цей грубуватий молодий Флетчер був майже бездо-ганним учнем. Вш мав i силу, i хист до польоту, i найголовнше - палке ба-жання учитись" [2, с. 88]. "Цей дебелий молодий птах Флетчер був майже доско-налим учием. Вш був сильним, талаиовитим, дещо легковажним у повiтрi, та найважлившим було те, що вiн мав велике бажаиия вчи-тися лггати" [Дод. 1, с. 45].
"With the same inner control, he flew through heavy sea-fogs and climbed above them into dazzling clear skies. in the very times when every other gull stood on the ground, knowing nothing but mist and rain. He learned to ride the high winds far inland, to dine there on delicate insects" [1, c. 7]. "Так само спокшно вш до-лав туманну запону над морем i проривався до свггаого чистого неба - у той час як ус чайки лиша-лися на земл^ i гадки не маючи, що в небi юнуе щось шше, крiм туману й дощу. Вш иавчився маи-друвати з сильним впром у далекi кра! i там ловити на обiд смачних комашок" [2, с. 41]. "Так само, контролюючи свiй полiт, вш долав тумаи-ну завiсу иад морем i проривався до свггаого без-хмарного неба - у той час, коли iншi чайки залишали-ся заземлеиими, ие знаючи, що иад морем iсиуе ще щось, о^м туману i дощу. Вш иавчився маидрувати з шшим вiтром у иезиаиi кра! i ловити там справжнi делiкатеси" [Дод. 1, с. 34]
"There was brief anguish among his students, for it is the Law of the Flock that an Outcast never returns, and the Law had not been broken once in ten thousand years. The Law said stay; Jonathan said go; and by now he was a mile across the water. If they waited much longer, he would reach a hostile Flock alone" [1, c. 17]. "Учт на хвилю розгубили-ся, бо Закон Згра! заборо-няе вигнанцям поверта-тись, i цей Закон не пору-шував iще иiхто за тисячу роюв. Закон велiв лишити-ся; Джонатан закликав ле-тгга; i зараз вш летить над морем за милю ввд них. Досить !м забаритися ще на мить, як вш постаие один проти ворожо! Згра!" [2, с. 95]. "Сумшви поаялися помiж учиями, адже Закои Згра! не давав змогу Вигнанцям повертатися, i ось уже ти-сячi рокiв цей Закои шхто не порушував. Закон нака-зував залишатися, Джоиа-таи - гш; i просто зараз вш летить над водою за милю вiд иих. Якщо воии чека-тимуть довше, вiн постаие проти ворожо! Згра! один" [Дод. 1, с. 46].
"He spoke of very simple things - that it is right for a guil to fly, that freedom is the very nature of his being, that whatever stands against that freedom must be set aside, be it ritual or superstition or limitation in any form" [1, c. 19]. " А вiи говорив дуже прост речi: що чайка мае право т-тати, що свобода - це !! гс-тиииа суттсть, i все, що об-межуе цю свободу, иiчого не значить - ус. забобониi звича!, ус закоии, хоч би якi вони не були" [2, с. 107]. "А вш говорив елементар-т речi - що чайка мае право лггати, що свобода - це ютинна суттсть, i все, що сто!ть иа шляху до свобо-ди, потрiбно вiдкииути, чи це закоии чи звича!, чи будь-що шше" [Дод. 1, с. 49]
"I remember a fierce young bird for instance, Fletcher Lynd Seagull, his name. Just been made Outcast, ready to fight the Flock to the death, getting a start on building his own bitter hell out on the Far Cliffs. And here he is today building his own heaven instead, and leading the whole Flock in that direction" [1, c. 21]. "От, наприклад, був собi та-кий молодий птах запаль-но1 вдачi - чайка Флетчер Лшд. Вш став Вигнанцем, ладен був битися на смерть iз уаею Зграею й готувався створити для себе власне пекло на Далеких Скелях. А зараз вш створюе сво1 власш небеса i веде туди всю Зграю" [2, с. 120]. "Я пам'ятаю такого молодого птаха - Чайку Флет-чера Лшда, ось його iм'я. Будучи Вигнанцем, готовим битися зi Зграею на смерть, вш готувався створити собi власне пекло на Далеких Скелях. А просто зараз вш будуе власш небеса i веде туди всю Зграю" [Дод. 1, с. 52].
"And though he tried to look properly severe for his students, Fletcher Seagull suddenly saw them all as they really were, just for a moment, and he more than liked, he loved what he saw. No limits, Jonathan? he thought, and he smiled. His race to learn had begun" [1, c. 22]. " I хоча Флетчер намагався дивитись на сво1х учтв з на-лежною суворiстю, вш на мить побачив 1х такими, якими вони е насправдi, i вони не просто сподобалися йому - в цю мить вш 1х полюбив. "Межi немае, Джонатане?" - подумав вш i всмх-нувся. I рушив у свш полiт до знання" [2, с. 126]. "I, прагнучи дивитися на сво1х учн1в з вдаовдаою суворiстю, Чайка Флетчер иесподiвано побачив усiх сво1х учнiв такими, якi вони е, справжтми, i, хоча це тривало лише мить, вш полюбив 1х. Без обмежень, Джонатане? - подумав вш Г устхнувся. Його подорож знаннями розпочалася." [Дод. 1, с. 53].
Повний варiант перекладу Богдани Синякевич повютьпршч Рiчарда Баха "Чайка Джонатан Лiвiнгстон" буде виданий у другш збiрцi авторських творiв пiд назвою "Моза!ки ^в".
Л1тература
1. Bach Richard. Jonathan Livingston Seagull: A story / Rkhard Ba^. [Electronic resource]. -Mode of areess http://www.library.univer. Kharkov.ua.
2. Бах Р. Чайка Джонатан Л1вшгстон: повють : пер. з англ. Д.О. Рад1енко / Р1чард Бах. -Харгав : Вид-во "Фолю", 2007. - 127 с.
3. Бах Ричард. Чайка по имени Джонатан Л1вшгстон. Иллюзии : пер. з англ. - К. : Изд-во "София" / Ричард Бах. - М. : Изд. дом "Гелиос", 2001. - 224 с.
4. Коваль А.П. Слово про слово / А.П. Коваль. - К. : Вид-во "Рад. школа", 1986. - 77 с.
5. Кухаренко В.А. ¡нтерпретащя тексту : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / В.А. Кухаренко. - Вшниця : Вид-во "Нова книга", 2004. - 272 с.
6. Лгтературознавча енциклопед1я. - У 2-х т. - Т. 2 / Авт-укладач Ю.1. Ковал1в. - К. : ВЦ "Академ1я", 2007. - 622 с.
7. Пор1вняльне лггературознавство : тдручник / В. Будний, М. 1льницький. - К. : Вид. д1м "Киево-Могилянська Академ1я", 2008. - 430 с.
8. Словник украшсько! мови / упоряд. з дод. власн. матер. Борис Гршченко. - У 4-ох т. -Т. 4. Р. - Я / НАН Укра!ни. 1н-т укра1нсько1 мови. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1997. - 616 с.
9. Сучасний тлумачний словник укра1нсько1 мови: 100 000 сл1в / за заг. ред. д-ра фшол. наук, проф. В.В. Дуб1чинського. - Харгав : Вид. д1м "Школа", 2009. - 1008 с.
10. Oxford / English Mini Dirtionary: Seventh edition // Edited by Catherine Soanes. - New York : OXFORD University PRESS, 2008. - 648 с.
Синякевич Б.И., Малиновская О.Л. Литературоведческие и лингвистические проблемы перевода повести-притчи Ричарда Баха "Чайка Джонатан Ливингстон" на украинский язык
Исследована притча как особый литературный жанр. Для полного освещения её философского содержания необходимо осуществить полноценный искусный перевод. При детальном изучении перевода на украинский язык Дарии Радиенко повести-притчи Ричарда Баха "Чайка Джонатан Ливингстон" обнаружены отдельные недостатки, а именно: ошибки, пропуски важных деталей, русизмы, некоторые лингвистические неточности. В связи с этим, в процессе научной работы её автором осуществлён собственный независимый перевод притчи с английского на украинский язык.
Ключевые слова: перевод, притча, интерпретация текста, лингвистика, переводческий стиль.
Synyakevych B.I., Malynovska O.L. Literature and linguistic problems of the Ukrainian translation of Richards' Bach fable "Jonathan Livingston Seagull"
The topic of the research paper is "Reproduction of linguistic and stylistic features of the fable in novella "Jonathan Livingston Seagull" by Richard Bach in the Ukrainian translation by D. Radienko. The author of the research paper investigated the fable, as a special genre of literature. It must be done skilful translation in order to reproduce philosophic matter of the fable. A number of mistakes in the Ukrainian translation by Daria Radienko were discovered during the scientific investigations. The author of the research paper carried out her independent translation of Richard Bachs' fable "Jonathan Livingston Seagull". The topicality of the research work lies in the necessity of popularization the philosophic ideas, which are mentioned in the fable, such as: everybody is an independent personality with his special abilities and views. The main sense of the human being is to improve himself in spiritual way, but not to live for eating, or fighting, or power in the community.
Keywords: translation, fable, interpretation of the text, linguistic, translation style.
